Анатомія, фізіологія і методи дослідження вуха Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан


НазваАнатомія, фізіологія і методи дослідження вуха Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан
Дата конвертації07.03.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Анатомія, фізіологія і методи дослідження вуха

  • Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І.Яшан


Зовнішнє, середнє і внутрішнє вухо



Anatomy of the Ear



Вушна раковина



Видалення округлих сторонніх тіл з ЗСХ



Барабанна перетинка: 1 – пупок; 2 – держальце молоточка; 3 – задня складка молоточка; 4 – розслаблена частина барабанної перетинки; 5 – короткий (зовнішній) відросток молоточка; 6 – передня складка молоточка; 7 – натягнута частина барабанної перетинки; 8 – світловий конус.



Середнє вухо

  • Барабанна порожнина – це невеликий простір об’ємом близько 1-2 мл, заповнений повітрям, розташований у товщі скроневої кістки між барабанною перетинкою (ззовні) та лабіринтом (зсередини).

  • У передні відділи порожнини відкривається барабанне вічко слухової труби, якою барабанна порожнина сполучається з носоглоткою.

  • Через короткий канал (вхід у печеру) барабанна порожнина з’єднується з печерою, а через неї – з комірками соскоподібного відростка.



Барабанна порожнина

  • поділяють на три відділи (поверхи): найбільший середній відділ – мезотимпанум – відповідає проекції натягнутої частини барабанної перетинки;

  • верхній відділ – епітимпанум – знаходиться вище мезотимпануму і також називається надбарабанним простором, або аттиком;

  • нижній відділ – гіпотимпанум – розміщений нижче нижнього краю барабанної перетинки.



External Ear & Tympanic Cavity



Стінки барабанної порожнини (6)

  • Верхня стінка барабанної порожнини, або дах, утворена тонкою кістковою пластинкою, що відокремлює барабанну порожнину від середньої черепної ямки, де розташовується скронева частка мозку. В дітей до 1-річного віку ця пластина має щілини, заповнені сполучною тканиною та судинами, через які під час гострого запалення середнього вуха у підоболонковий простір можуть проникати токсини, викликаючи явища подразнення мозкових оболонок - менінгізм.

  • Нижня стінка (яремна), або дно, барабанної порожнини відокремлюється від цибулини яремної вени кістковою пластинкою більшої або меншої товщини. Дуже рідко в цій стінці можуть бути кісткові щілини, через які цибулина випинає в барабанну порожнину, створюючи небезпеку кровотечі при розтині барабанної перетинки-парацентезі.

  • Отвором на передній стінці відкривається слухова труба. Ця стінка відокремлює барабанну порожнину від каналу внутрішньої сонної артерії, тому цю стінку називають сонною.

  • Зовнішня стінка барабанної порожнини утворена барабанною перетинкою, тому вона має назву перетинчастої. Вище від барабанної перетинки цю стінку складає зовнішня стінка кісткова надбарабанного простору.



Lateral & Anterior Walls



Стінки барабанної порожнини

  • 5. Задня стінка (соскоподібна) у верхній своїй частині має короткий канал – вхід у печеру соскоподібного відростка. У товщі цієї стінки проходить канал лицьового нерва, а приблизно посередині знаходиться пірамідальний відросток, у якому знаходиться стременний м’яз.

  • 6. Внутрішня стінка (лабіринтна або промонторіальна) відокремлює барабанну порожнину від внутрішнього вуха. На ній є підвищення – мис, утворений стінкою основного закрутка завитка. На задньо-верхньому схилі цього мису знаходиться овальної форми отвір – вікно присінка, яке закрите основою стремінця. На задньо-нижньому схилі мису розташований круглої форми отвір – вікно завитка; затягнуте тонкою мембраною – вторинною барабанною перетинкою. Над вікном присінка міститься горизонтальний кістковий валик – підвищення каналу лицевого нерва, який, дійшовши до входу в печеру, повертає вниз, утворюючи низхідне коліно, далі він проходить у товщі задньої стінки барабанної порожнини та у товщі соскоподібного відростка і виходить через шило-соскоподібний отвір на основу черепа. Іноді у стінці цього каналу є невеликі щілини (дегісценції), через які запалення із середнього вуха може перейти на тканину нерва, викликаючи параліч м’язів обличчя однойменного боку. Дещо ззаду до каналу лицевого нерва на внутрішній стінці знаходиться підвищення горизонтального півколового каналу, яке добре контурується і є важливим пізнавальним пунктом при операціях на середньому вусі.



Medial Wall



Слухові кісточки:

  • 1 – держальце молоточка;

  • 2 – головка молоточка;

  • 3 – молоточково-ковадловий суглоб;

  • 4 – тіло ковадла;

  • 5 – коротка ніжка ковадла;

  • 6 – довга ніжка ковадла;

  • 7 – ковадло-стременний суглоб;

  • 8 – основа стремінця;

  • 9 – ніжки стремінця.



Anatomy of Middle Ear



М’язи барабанної порожнини:

  • 1 м’яз, що натягує барабанну перетинку, він міститься в кістковому півканалі над слуховою трубою і прикріплюється сухожилком до шийки молоточка, напруження цього м’язу наближує барабанну перетинку до промонторіуму;

  • 2 стремінцевий м’яз знаходиться у пірамідальному відростку на задній стінці барабанної порожнини і тонким сухожилком прикріплюється до шийки стремінця, напруження цього м’язу виводить основу стремінця з лабіринту. Функцією слухових м’язів є захист внутрішнього вуха від надмірних звукових подразнень та адаптація слухової системи до оптимального сприйняття звуків з різною частотою та амплітудою коливань.



Слухова (євстахієва) труба

  • З’єднує барабанну порожнину з носоглоткою; довжина її – близько 3,5 см. (так само, як і зовнішній слуховий прохід). Коротша частина цього каналу (третина довжини), зорієнтована до барабанної порожнини – кісткова, а довша (дві третини), направлена до носоглотки, – перетинчасто-хрящова. На переході між частинами знаходиться перешийок - найвужче місце.

  • Переважну більшість часу слухова труба перебуває в закритому стані, але при кожному ковтальному русі вона відкривається і повітря надходить у порожнини середнього вуха. Слухова труба перебуває у відкритому стані приблизно 5 хвилин за добу. Відкриття наступає внаслідок скорочення м’язів м’якого піднебіння.



Соскоподібний відросток

  • знаходиться безпосередньо позаду зовнішнього слухового проходу, до його верхівки прикріплюється грудино-ключично-соскоподібний (кивальний) м’яз.

  • У товщі соскоподібний відросток має кісткові комірки, заповнені повітрям. Найпостійніша серед них – печера, яка через короткий канал (вхід в печеру) сполучається з епітимпанумом барабанної порожнини; решта комірок відростка відкриваються одна в одну або в печеру. Верхня стінка, або дах печери, відділяє її від середньої черепної ямки.

  • Розрізняють три типи будови нормального соскоподібного відростка – пневматичний (великі комірки заповнені повітрям), диплоетичний (диплое – кісткова тканина) та змішаний.



Temporal bone,Inner Ear (Labyrinth)



Внутрішнє вухо (Лабіринт)

  • 1 - вікно завитки (кругле);

  • 2 - вікно присінка (овальне);

  • 3 Ампула фронтального півколового канала;

  • 4 - Ампула горизонтального півколового канала;

  • 5 - горизонтальний півколовий канал;

  • 6 - Фронтальний півколовий канал;

  • 7 – сагітальний півколовий канал; 8 – загальна ніжка (проста);

  • 9 ампула сагітального півколового канала;

  • 10 - присінок;

  • 11 - верхівка завитки;

  • 12 – основний завиток завитки.





Схема звукопроведення в завитці





Орган Корті

  • Внутрішні волоскові клітини :

  • Покривна мембрана;

  • Зовнішні волоскові клітини

  • Підтримуючі клітини;

  • Опорні клітини

  • Клітини Гензена

  • Основна мембрана

  • Корі - тунель

  • Нервові волокна



Півколові канали

  • Три взаємно перпендикуляно розміщені канали.

  • Зовнішній – горизонтальний

  • Верхній або фронтальний

  • Задній або сагітальний

  • Один кінець кожного канала – розширений (ампулярний), інший гладкий (простий)

  • Фронтальний і сагітальний канали мають одну спільну просту ніжку (crus commune).

  • Кожна ампула містить всередині гребінь на якому знаходиться рецептор з високодиференційованим нейроепітелієм crista ampullaris,

  • Вільна поверхня волоскових клітин, спрямованих в просвіт ампули, вкрита волосками, які згинаються в різні боки в залежності від напрямку руху ендолімфи.

  • Рецептори, розміщені в присінку і у ампулах півколових каналів є периферичним відділом вестибулярного аналізатора.



Присінок (VESTIBULUM)

  • Центральна частина лабіринта, має вікно присінка;

  • На протилежній стороні два кармани сферичний і еліптичний для двох мембранозних мішечків – маточки і мішечка.

  • Переденій мішечок (sacculus) сполучений з мембранозною завиткою, яка знаходиться спереду від присінка;

  • Задній мішечок (utriculus) сполучається з трьома мембранозними півколовими каналами;

  • Всередині обох мішечків знаходяться статокінетичні рецептори maculae acusticae,

  • Отолітичний апарат otolithic organs – утворює дуже високоспецифічний нейроепітелій.





Схожі:

Анатомія, фізіологія і методи дослідження вуха Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан iconАнатомія, фізіологія та хвороби носа і навколоносових пазух Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан
Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан
Анатомія, фізіологія і методи дослідження вуха Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан iconОтогенні черепні І внутрішньочерепні ускладнення завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан
Отогенні внутрішньочерепні ускладнення поширення запального процесу з вуха у підоболонковий простір черепа з розвитком відповідної...
Анатомія, фізіологія і методи дослідження вуха Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан iconАнатомія, фізіологія гортані Стеноз гортані Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії тдму

Анатомія, фізіологія і методи дослідження вуха Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан iconФізіологія післяпологового періоду. Фізіологія періоду новонародженості. Завідувач кафедри акушерства та гінекології №1

Анатомія, фізіологія і методи дослідження вуха Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан iconРозпутенко Іван Васильович, д держ упр., проф., заслужений діяч науки і техніки України – завідувач кафедри
Розпутенко Іван Васильович, д держ упр., проф., заслужений діяч науки і техніки України завідувач кафедри
Анатомія, фізіологія і методи дослідження вуха Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан iconЛекція на тему Післярезекційні і післяваготомні синдроми проф. Беденюк А. Д. План лекції Клінічна анатомія та фізіологія шлунка і дванадцятипалої кишки
Коефіцієнти перерахунку в схемі регіонарного кровобігу стравоходу, шлунка і дванадцятипалої кишки
Анатомія, фізіологія і методи дослідження вуха Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан iconПроф. І. М. Дейкало Проф. І. М. Дейкало
Проф. І. М. Дейкало Проф. І. М. Дейкало професор кафедри загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією, травматологією...
Анатомія, фізіологія і методи дослідження вуха Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан iconЗав кафедри проф. Федорців О.Є. Актуальність
Білково-енергетична недостатність у дітей раннього віку. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика Зав...
Анатомія, фізіологія і методи дослідження вуха Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан iconКафедра хірургії №1 медичного факультету Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського
Я. Горбачевського Ректор тдму, член-кор. Намн україни, Заслужений діяч науки І техніки України д мед н., проф. Леонід Якимович Ковальчук...
Анатомія, фізіологія і методи дослідження вуха Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан iconЗавідувач кафедри внутрішньої медицини професор Швед Микола Іванович Завідувач кафедри внутрішньої медицини професор Швед Микола Іванович
Хс синоніми коронарна хвороба, коронарна недостатність це гостре або хронічне захворювання, яке розвивається внаслідок порушення...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка