1. Механізм дії гомеопатичних ліків Механізм дії гомеопатичних ліків


Назва1. Механізм дії гомеопатичних ліків Механізм дії гомеопатичних ліків
Дата конвертації07.03.2013
Розмір445 b.
ТипЗакон



1. Механізм дії гомеопатичних ліків

  • 1. Механізм дії гомеопатичних ліків

  • 2. Методи приготування есенцій

  • 3. Настоянки

  • 4.Розчини

  • 5. Тритурації



Згідно закону Авогадро, ні одна молекула вихідної речовини не може бути виявлена вже в розведенні 12Х чи 6С. Тим не менше гомеопатичні ліки прекрасно працюють і в надвисоких розведеннях.

  • Згідно закону Авогадро, ні одна молекула вихідної речовини не може бути виявлена вже в розведенні 12Х чи 6С. Тим не менше гомеопатичні ліки прекрасно працюють і в надвисоких розведеннях.





Гомеопатичні засоби готовлять із основних (базисних, або первинних) гомеопатичних препаратів з певним вмістом лікарських речовин. Як уже вказувалося, відповідно до Гомеопатичної фармакопеї до основних гомеопатичних препаратів відносяться:

  • Гомеопатичні засоби готовлять із основних (базисних, або первинних) гомеопатичних препаратів з певним вмістом лікарських речовин. Як уже вказувалося, відповідно до Гомеопатичної фармакопеї до основних гомеопатичних препаратів відносяться:

  • есенції (45 %); настойки, або тинктури (23 %); розчини (10 %); тритурації, або порошкові розтирання (22 %).



Есенції (гомеопатичні матричні настойки): вихідним матеріалом у них є свіжий сік рослин або їхніх частин, змішаний для консервування з 90 %-вим спиртом.

  • Есенції (гомеопатичні матричні настойки): вихідним матеріалом у них є свіжий сік рослин або їхніх частин, змішаний для консервування з 90 %-вим спиртом.

  • Настойки: вихідний матеріал — висушені й подрібнені в порошок рослини або свіжі тваринні субстанції (бджоли, мурахи й т.д.). Діючі речовини екстрагуються 90, 60, 45 %-вим етанолом залежно від виду рослини шляхом мацерації (намочування) або перколяції.



Розчини: вихідною речовиною є переважно розчинні солі або кислоти. Залежно від розчинності вони готуються у вигляді водних або спиртових розчинів.

  • Розчини: вихідною речовиною є переважно розчинні солі або кислоти. Залежно від розчинності вони готуються у вигляді водних або спиртових розчинів.

  • Розтирання: вихідний матеріал — нерозчинні мінерали, солі, розтерті в порошок рослини або їхньої частини (корінь, насіння й т.д.). Їх змішують із молочним цукром і розтирають у ступці не менше 1 г.

  • Рідкі базисні препарати поєднуються під найменуванням «вихідні тінктури», тверді - звуться «вихідні субстанції»; ті й інші позначаються знаком θ (фіта) і в подальшому розводяться відповідно до певних правил за допомогою різних допоміжних речовин.



Усі гомеопатичні препарати готують за точно вказаними параграфами керівництва «Гомеопатичні лікарські засоби» /гомеопатична фармакопея/, в якому міститься 9 таких параграфів.

  • Усі гомеопатичні препарати готують за точно вказаними параграфами керівництва «Гомеопатичні лікарські засоби» /гомеопатична фармакопея/, в якому міститься 9 таких параграфів.





Перший § 1— застосовується для соковитих рослин, що містять не менше 60 % соку.

  • Перший § 1— застосовується для соковитих рослин, що містять не менше 60 % соку.

  • Дуже подрібнені, перетворені в кашу рослини або їх частини поміщають у серветки або мішки з невибіленої чистої тканини і ретельно віджимають під пресом. Одержаний сік змішують з рівною за масою кількістю 90 % етилового спирту, сильно збовтують і залишають відстоюватися на 8 діб, потім фільтрують. Приготовлені таким чином есенції повинні бути цілком прозорими. Вміст лікарських речовин в есенції, яку отримали по § 1, рівна ½ , концентрація спирту 43-45 %.



Одним з рослин, з яких готують есенцію за §1 є цибуля ріпчаста (Allium серра), широко застосовується в аллопатії, народній медицині та гомеопатії.

  • Одним з рослин, з яких готують есенцію за §1 є цибуля ріпчаста (Allium серра), широко застосовується в аллопатії, народній медицині та гомеопатії.

  • Свіжі цибулини очищають від шкірки, дрібно подрібнюють (рубають ножем або натирають на пластмасовій тертці), жмих поміщають в полотно і ретельно віджимають під пресом. Отриманий сік збирають в тарований флакон, зважують і додають рівну кількість 90%-ного спирту. Суміш відстоюють при 16-17 °С 8 діб, ретельно фільтрують, проводять контроль якості за всіма необхідними параметрами. Готову есенцію оформляють етикеткою:





Висушування проводять до постійної маси. Постійна маса вважається досягнутою, якщо різниця між двома наступними зважуваннями після 30 хв. висушування і 30 хв. охолодження в ексикаторі не перевищує 0,01 г. Вологість сировини X у % обчислюють за формулою

  • Висушування проводять до постійної маси. Постійна маса вважається досягнутою, якщо різниця між двома наступними зважуваннями після 30 хв. висушування і 30 хв. охолодження в ексикаторі не перевищує 0,01 г. Вологість сировини X у % обчислюють за формулою

  • де: m - маса сировини до висушування, г; m1 - маса сировини після висушування, м. За кінцевий результат визначення приймають середнє арифметичне двох паралельних визначень, обчислених до десятих часток відсотка. Розбіжність, що допускається між результатами двох паралельних визначень не повинно перевищувати 0,5%.



Потім у соковитих рослин вичавлюють невелику кількість соку і після фільтрування визначають вміст сухого залишку при 100 ° С.

  • Потім у соковитих рослин вичавлюють невелику кількість соку і після фільтрування визначають вміст сухого залишку при 100 ° С.

  • де: m1- маса наважки препарату до висушування, г

  • m – маса сухого залишку після висушування

  • Вміст соку X в рослині знаходять за формулою

  • де: а - вологість сировини,%; b - вміст сухого залишку соку,%.



Якщо подрібнена маса дуже слизова або вміст соку настільки мало, що його не можна вичавити відразу, то до досліджуваного кількості сировини додають рівну за масою кількість води, ретельно і енергійно розмішують, залишають на 24 год., а потім фільтрують. У відфільтрованому соку проводять визначення сухого залишку при 100 °С. У даному випадку вміст соку X в рослині розраховують за формулою

  • Якщо подрібнена маса дуже слизова або вміст соку настільки мало, що його не можна вичавити відразу, то до досліджуваного кількості сировини додають рівну за масою кількість води, ретельно і енергійно розмішують, залишають на 24 год., а потім фільтрують. У відфільтрованому соку проводять визначення сухого залишку при 100 °С. У даному випадку вміст соку X в рослині розраховують за формулою

  • де: а - вологість сировини,%; с - вміст сухого залишку соку,%.

  • Одночасно з визначенням кількості соку в рослині подрібнене рослина або його частина зважують, беруть половинну кількість від маси рослини 90%-ного спирту, змочують їм подрібнені частини рослини настільки, щоб вони перетворилися в густу кашку, яку потім сильно розтирають. Після визначення змісту соку додають ще стільки 90%-ного спирту, щоб його маса була рівна масі вмісту в рослиному соку. Потім масу ретельно перемішують і залишають на 8-10 днів для мацерації. Далі масу ретельно віджимають, рідину зливають в добре закритих штангласах і ставлять в прохолодне місце на 8 днів для відстоювання, після чого есенцію фільтрують.

  • Вміст лікарської речовини в есенції, отриманої згідно з § 2, також буде дорівнює 1 / 2, концентрація спирту - 43-45%





Одночасно з цим зважують подрібнене рослина, змочують половинною від його маси кількістю 90%-ного етилового спирту і ретельно розтирають у густу кашу.

  • Одночасно з цим зважують подрібнене рослина, змочують половинною від його маси кількістю 90%-ного етилового спирту і ретельно розтирають у густу кашу.

  • Після визначення змісту соку додають ще стільки 90%-ного етилового спирту, щоб його маса була рівна подвійній кількості вмісту в рослині соку. Після цього масу ретельно перемішують і залишають на 8-14 днів для мацерації. Потім рідину зливають, масу віджимають під пресом. Обидві рідини змішують, залишають на 8 днів у прохолодному місці для відстоювання, після чого фільтрують. Отримана після фільтрації есенція повинна бути прозорою. Вміст лікарської речовини у готовій есенції буде дорівнює 1/3, концентрація спирту становить 57-60%.



Свіжі пагони дрібно подрібнють і визначають вологість сировини. Дві наважки по 5,0 г сировини (точна наважка) висушують за методикою та проводили розрахунок:

  • Свіжі пагони дрібно подрібнють і визначають вологість сировини. Дві наважки по 5,0 г сировини (точна наважка) висушують за методикою та проводили розрахунок:

  • Потім 10,0 г подрібненої сировини змішуємо з рівною кількістю води, ретельно змішуємо до кашкоподібної маси і залишаємо на 24 год. Після цього віджимаємо сік і визначаємо в ньому вміст сухого залишку: 5 мл. соку зважуємо (точна наважка) і висушуємо, потім проводимо розрахунок:



На підставі отриманих результатів розраховуємо вміст соку в сировині:

  • На підставі отриманих результатів розраховуємо вміст соку в сировині:

  • Зважуємо 100,0 г подрібнених пагонів туї, додавали 50,0 г 90%-ного етилового спирту, розтирали енергійно до отримання густої кашки, потім додаємо ще 70,0 г 90%-ного спирту (тобто всього подвійне кількість по відношенню до змісту соку 60,0 • 2 = 120,0) і готували есенцію відповідно до методики, і оформляємо етикеткою:



  • З есенцій, приготовлених відповідно § 1-3

  • З сухих рослин або свіжих тваринних тканин

  • З свіжих рослин або їх окремих органів





  • Для цього сухі рослини попередньо подрібнюють у грубий порошок. Потім 1 вагову частину здрібненої сировини заливають половинною кількістю приготовленого етилового спирту й залишають для настоювання в щільно закритій посудині на 2 доби при частому перемішуванні (при цьому досягається повне просочування лікарської сировини спиртом). Через 2 дні масу перекладають у перколятор і заливають необхідною кількістю етилового спирту. Проходження через перколятор регулюють на швидкість приблизно 20 крапель на хвилину.



Поступово доливають таку кількість спирту, щоб на 1 частину лікарської сировини доводилося 10 частин вмісту перколятора. У випадку неможливості використання методу перколяції можна приготувати спиртову настойку методом мацерації, тобто 1 частину подрібненої рослини заливають 10 ваговими частинами етилового спирту й залишають на 8 діб при температурі 16 °С при щоденному збовтуванні. Потім витяжку зливають, масу віджимають пресом, після чого обидві рідини змішують, відстоюють 8 днів і фільтрують.

  • Поступово доливають таку кількість спирту, щоб на 1 частину лікарської сировини доводилося 10 частин вмісту перколятора. У випадку неможливості використання методу перколяції можна приготувати спиртову настойку методом мацерації, тобто 1 частину подрібненої рослини заливають 10 ваговими частинами етилового спирту й залишають на 8 діб при температурі 16 °С при щоденному збовтуванні. Потім витяжку зливають, масу віджимають пресом, після чого обидві рідини змішують, відстоюють 8 днів і фільтрують.



У відповідності до § 1-2 для приготування спиртовий настойок з есенцій беруть 2 частини есенції і 8 частин 45 % спирту, ретельно змішуємо. Отримана тинктура відповідає першому десятиному розведенню X1 або D1.

  • У відповідності до § 1-2 для приготування спиртовий настойок з есенцій беруть 2 частини есенції і 8 частин 45 % спирту, ретельно змішуємо. Отримана тинктура відповідає першому десятиному розведенню X1 або D1.

  • Відповідно § 3 для приготування настойки з есенцій беруть 3 вагових частини есенції і 7 вагових частин 60 % етилового спирту і змішують. Отримана тинктура також відповідає першому десятиному розведенню X1 або D1.



  • Для готування розчинів кислот за одиницю приймається кислота в залежності від її щільності і фактичного процентного вмісту, що описується для кожної кислоти окремо у відповідній статті керівництва В. Швабі.

  • Звичайні водні розчини відразу ж використовуються для готування лікарських форм. Якщо розчини підлягають збереженню, то на етикетці крім назви лікарської речовини і розведення повинне бути зазначене «водний» і дата готування.



Приклад. Приготувати розчин Acidum hydrochloricum XI.

  • Приклад. Приготувати розчин Acidum hydrochloricum XI.

  • Для готування розчину використовується кислота хлористоводнева з щільністю 1,122—1,124 і вмістом хлористого водню 24,8—25,2 %, що приймається за одиницю. Перше десяткове розведення (XI) готують у такий спосіб: у флакон відважують спочатку 15,0 м води очищеної, потім додають 10,0 м кислоти хлористоводневої, закупорюють притертою скляною пробкою і ретельно струшують (потенціюють). Перевіряють якість розчину, реєструють у спеціальному журналі, але не оформляють до використання, тому що він є проміжним продуктом, з якого відразу ж готують розведення Х2 теж на воді, а подальші потенції проводять на 45 %-му спирті відповідно до вказівок керівництва В. Швабі.





а) 1 вагову частину лікарської речовини розчиняють у 9 вагових частинах спирту і ретельно струшують (потенціюють), отриманий розчин відповідає вмістові лікарської речовини 1:10 (перший десятковий розподіл); б) 1 вагову частину лікарської речовини розчиняють у 99 вагових частинах етилового спирту і потенціюють; у цьому випадку вміст лікарської речовини в розчині дорівнює 1:100 (перше сотенне розведення). На етикетці водно-спиртового розчину або його розведення крім назви лікарської речовини і розведення повинна бути зазначена концентрація спирту і дата готування.

  • а) 1 вагову частину лікарської речовини розчиняють у 9 вагових частинах спирту і ретельно струшують (потенціюють), отриманий розчин відповідає вмістові лікарської речовини 1:10 (перший десятковий розподіл); б) 1 вагову частину лікарської речовини розчиняють у 99 вагових частинах етилового спирту і потенціюють; у цьому випадку вміст лікарської речовини в розчині дорівнює 1:100 (перше сотенне розведення). На етикетці водно-спиртового розчину або його розведення крім назви лікарської речовини і розведення повинна бути зазначена концентрація спирту і дата готування.



Для готування порошкових розтирань із сухих лікарських речовин беруть певну кількість лікарської речовини й розтирають із молочним цукром тільки в порцеляновій ступці, застосування металевих ступок не допускається.

  • Для готування порошкових розтирань із сухих лікарських речовин беруть певну кількість лікарської речовини й розтирають із молочним цукром тільки в порцеляновій ступці, застосування металевих ступок не допускається.

  • Сухі лікарські речовини (у тому числі й метали) і молочний цукор повинні бути попередньо здрібнені до найдрібнішого порошку, якщо немає інших вказівок у статтях.



Подрібненість (дисперсність) вихідних порошків лікарських речовин і молочного цукру оцінюється ситовим аналізом або по величині їх зовнішньої питомої поверхні, обмірюваної по повітропроникності при атмосферному тиску.

  • Подрібненість (дисперсність) вихідних порошків лікарських речовин і молочного цукру оцінюється ситовим аналізом або по величині їх зовнішньої питомої поверхні, обмірюваної по повітропроникності при атмосферному тиску.



Відповідно до керівництва В. Швабе розтирання й змішування варто робити не менш 1 г. Згрібання також варто проводити дуже ретельно, щоб запобігти переносу нероздроблених часток у тонкі розтирання. Гігроскопічні речовини варто розтирати тільки в підігрітих ступках.

  • Відповідно до керівництва В. Швабе розтирання й змішування варто робити не менш 1 г. Згрібання також варто проводити дуже ретельно, щоб запобігти переносу нероздроблених часток у тонкі розтирання. Гігроскопічні речовини варто розтирати тільки в підігрітих ступках.



  • Відповідно до рекомендацій керівництва В. Швабе «Гомеопатичні лікарські засоби» порошкові розтирання з есенцій і настойок готовлять у такий спосіб:

  • а) 2 вагові частини есенції або матричної настойки, приготовленої по § 1 і 2, розтирають із 99 ваговими частинами молочного цукру за загальними правилами технології тритураций (§ 7), при цьому одержують перше сотенне (або друге десяткове) розведення;



б) для одержання першого сотенного розведення з есенції й матричної настойки, отриманої по § 3, беруть три вагових частини витягу й розтирають із 99 ваговими частинами молочного цукру;

  • б) для одержання першого сотенного розведення з есенції й матричної настойки, отриманої по § 3, беруть три вагових частини витягу й розтирають із 99 ваговими частинами молочного цукру;

  • в) 1 вагову частину настойки, приготовленої по § 4 з висушеної рослинної сировини, змішують із 99 ваговими частинами молочного цукру й одержують друге десяткове (або перше сотенне) розведення.





Схожі:

1. Механізм дії гомеопатичних ліків Механізм дії гомеопатичних ліків iconОсобливості дії ненаркотичних анальгезуючих засобів. Вплив на периферичні механізми формування больового відчуття. Механізм жарознижуючої І протизапальної дії.
Вплив на периферичні механізми формування больового відчуття. Механізм жарознижуючої і протизапальної дії. Показання до застосування....
1. Механізм дії гомеопатичних ліків Механізм дії гомеопатичних ліків iconЛекція 7 з профілактики стоматологічних захворювань "Ендогенна профілактика карієсу зубів у дітей. Показання, засоби, механізм дії, методика застосування"
Ендогенна профілактика карієсу зубів у дітей. Показання, засоби, механізм дії, методика застосування
1. Механізм дії гомеопатичних ліків Механізм дії гомеопатичних ліків iconЛекція 8 з профілактики стоматологічних захворювань Екзогенна профілактика карієсу зубів у дітей. Показання, засоби, механізм дії. Методика проведення
Екзогенна профілактика карієсу зубів у дітей. Показання, засоби, механізм дії. Методика проведення
1. Механізм дії гомеопатичних ліків Механізм дії гомеопатичних ліків iconЗменшення дії ліків при генетичних порушеннях (акаталазія; спадкова толерантність до препаратів кумарину)

1. Механізм дії гомеопатичних ліків Механізм дії гомеопатичних ліків iconУява – психічний процес і механізм, продукт активності у створенні людиною нових образів, уявлень, думок. Уява та її дії пов’язані з абстрагуванням, яке виконується разом із мисленням та енергетикою почуттів.
Уява психічний процес і механізм, продукт активності у створенні людиною нових образів, уявлень, думок. Уява та її дії пов’язані...
1. Механізм дії гомеопатичних ліків Механізм дії гомеопатичних ліків iconБезпека лікарських засобів як фармакоекономічна категорія. Види небажаної дії ліків. Система фармакологічного нагляду в Україні
Безпека лікарських засобів як фармакоекономічна категорія. Види небажаної дії ліків. Система фармакологічного нагляду в Україні Безпека...
1. Механізм дії гомеопатичних ліків Механізм дії гомеопатичних ліків icon1 Сировина яка використовується для отримання гомеопатичних препаратів. 1 Сировина яка використовується для отримання гомеопатичних препаратів
З 349 найменувань лікарської рослинної сировини більш 150 видів виростає в Україні, близько 50 культивується, інші види є екзотичними...
1. Механізм дії гомеопатичних ліків Механізм дії гомеопатичних ліків iconВзаємодія ліків. Побічна дія ліків. Взаємодією лікарських засобів
До введення лз в організм при сумісному приготуванні, зберіганні, змішуванні, в одному шприці чи інфузійній системі
1. Механізм дії гомеопатичних ліків Механізм дії гомеопатичних ліків iconВзаємодія ліків. Побічна дія ліків. Взаємодією лікарських засобів
До введення лз в організм при сумісному приготуванні, зберіганні, змішуванні, в одному шприці чи інфузійній системі
1. Механізм дії гомеопатичних ліків Механізм дії гомеопатичних ліків iconБуферні системи. Класифікація. Механізм дії. Буферні розчини. Їх значення у біології та медицині
Буферна дія. Ацетатна, амонійна, гідрогенкарбонатна, карбонатна, фосфатна буферні системи

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка