Лекція Визвольні змагання 1914-1921 рр


НазваЛекція Визвольні змагання 1914-1921 рр
Дата конвертації07.03.2013
Розмір446 b.
ТипЛекція


Лекція 3. Визвольні змагання 1914-1921 рр.: відродження Української держави. Україна між двома світовими війнами (1919 – 1939 рр.)

  • План лекції.

    • Промисловий переворот в Російській імперії у другій половині XIX ст. – на початку XX ст.
    • Рух народників та політичне відродження України в кінці XIX на початку XX ст.
    • Суспільно-політичне та економічне становище України на початку XX ст. Україна в Першій Світовій війні.
    • Українська Центральна Рада у боротьбі за автономію і незалежність України.
    • Україна в період Гетьманату і Директорії.
    • Західно-Українська Народна Республіка та занепад української державності.
    • Утворення Української Радянської Соціалістичної Республіки.
    • Входження України до складу СРСР.
    • Україна у 20-х, 30-х роках. Нова економічна політика. Голодомор 1921 – 22 років.
    • Культурне життя в період НЕПу.
    • Період індустріалізації та колективізації. Голодомор в Україні 1932 – 32 рр.

Реформи Олександра II

  • 19 лютого 1861 р. – ліквідацію кріпацтва;

  • 1864 р. – земська реформа, передбачала появу місцевого самоврядування в більшості регіонів Російської імперії;

  • 1864 р. – судова реформа;

  • 1864 р. – реформа системи народної освіти



1864 р.Військова реформа

  • На Україні створювалися Київський, Одеський і Харківський військові округи. У 1888 р. уряд ліквідував Харківський округ, а чотири губернії були приєднані до Київського округу. Відповідно до статуту 1874 р. вводився загальний військовий обов'язок і термін військової служби скорочувався: в сухопутній армії — до 6 років, на флоті — до 7 років.







Промисловий переворот в Російській імперії

  • переважання іноземного капіталу в інвестуванні промисловості (90% від загальної кількості капіталів);

  • високий ступінь концентрації виробництва (відразу створювалися великі підприємства з великою кількістю робітників);

  • високі темпи промислової революції: на Донбасі промисловий переворот був здійснений за 20 років;



велика роль держави в підтримці та заохоченні приватних підприємців;

  • велика роль держави в підтримці та заохоченні приватних підприємців;

  • нерівномірність економічної модернізації (поєднання сучасного промислового виробництва у центрах індустріалізації із відсталими, архаїчними формами господарювання в сусідніх з ними районах);

  • дешева робоча сила.



1894—1900 рр.

  • в Донбасі були побудовані металургійні заводи: Дружбівський, Петровський в Єнакієві, Донецько-Юзівського металургійного товариства в Алчевську, Ольховський, Краматорський, Кадієвський Алмазного кам'яновугільного товариства, Макіївського Нікополь-Маріупольського гірничого і металургійного товариства, Маріупольського бельгійського товариства, Таганрозький.







За період з 1863 по 1897 р.

  • населення десяти українських губерній збільшилося з 13,4 млн. чоловік до 23,4 млн.



Рух народників 60—80-ті XIX ст. роки

  • 1873—1874 рр. демократична інтелігенція під виглядом вчителів і майстрів почала масове «ходіння в народ».

  • народницькі групи діяли у Києві, Одесі, Харкові, Житомирі, Чернігові, Полтаві, Херсоні, Миколаєві



У кінці 70-х років народницький рух розколовся на дві течії:

  • Помірний «Чорний переділ», радикальний — «Народна воля»,

  • В березні 1881 р. вбивство царя Олександра III.



ідеологія марксизму

  • сформувалася соціал-демократична течія. В. І. Ленін у 1895 р. створив петербурзький «Союз боротьби за звільнення робітничого класу»: об'єднання робітників у Києві, Катеринославі, Миколаєві.



1898 р. у Мінську відбувся І з'їзд Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП)

  • 1898 р. у Мінську відбувся І з'їзд Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП)



1903 р.

  • у Брюсселі та Лондоні проходив II з'їзд РСДРП, на якому були прийняті Статут і Програма цієї партії



РСДРП розкололася на дві фракції — більшовиків ( з Леніним) і меншовиків (на чолі з Мартовим).

  • РСДРП розкололася на дві фракції — більшовиків ( з Леніним) і меншовиків (на чолі з Мартовим).











Тернопіль (поч.XX ст.)



Тернопіль (поч.XX ст.)





Столипін Петро Аркадійович [2(14).4.1862 - 5(18).9.1911]

  • Російський державний діяч, реформатор. Активний захисник самодержавства. У

  • квітні 1906 призначений міністром внутрішніх

  • справ, а в липні 1906 - головою Ради

  • Міністрів. У червні 1907 уряд на чолі з Столипіним розпустив II Державну Думу. Столипін проводив політику переселення населення на неосвоєні сибірські землі. Столипін підготував і провів аграрну реформу, яка мала вирішити земельне питання в Російській імперії. Більша частина реформаторських заходів Столипіна була не завершена.

  • Діяльність Столипіна викликала незадоволення крайніх правих, які в 1911 поставили питання про його відставку. У вересні 1911 Столипін був убитий у Київському оперному театрі агентом охранки есером Д. Богровим.



Перша Світова війна (1914 – 1918 рр.)

  • 1 серпня 1914 року у місті Сараєво – вбивство наслідника австрійського престолу Франца Фердінанда, що послужило початком війни.



Перша Світова війна (1914 – 1918 рр.)

  • Протистояння двох блоків держав: Четвертного Союзу (Німеччина, Австоро-Угорщина, Болгарія і Туреччина) і Антанта (Англія, Франція і Росія). Втягнуто у війну 38 країн світу.



Франц Йосиф – останній Австро - Угорський імператор (1830 – 1916)



Вільгельм II Гогенцлорен (1859 – 1941).



Левицький Кость (18.11.1859-12.11.1941)

  • Визначний український громадсько-політичний і державний діяч, адвокат і публіцист. В 1899 виступив співзасновником, а згодом обраний і головою Української Національно-Демократичної Партії. В 1907 обраний депутатом австрійського парламенту. Під-час Першої світової війни в серпні 1914 очолив Головну Українську Раду у Львові, а з травня 1915 - Загальну Українську Раду у Відні. 9 листопада 1918 Левицький обраний головою уряду ЗУНР - Державного Секретаріату ЗУНР-УНР.



Коновалець Євген (1891-1938)

  • Полковник Української галицької армії (УГА), голова проводу ОУН (1929 - 1938). Представляв студентство в ЦК Української національно-демократичної партії. У 1917 р.- один з організаторів куреня, полку, дивізії, корпусу січових стрільців.

  • Влітку 1921 р. керував Українською військовою організацією (УВО) у Львові. З грудня 1922 р.- в еміграції, ініціатор створення українських

  • організацій соборного характеру у Франції,

  • Німеччині, Австрії.





Відзнаки УГА



Зразки предметів побуту та зв’язку періоду Першої Світової війни.



Петлюра Симон Васильович (1879—1926)

  • один із лідерів Революційної української партії (РУП), яку в 1905 р. було перейменовано на Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП).

  • Секретар (міністр) Генерального Секретаріату у військових справах Центральної Ради (1917), у квітні—грудні 1918 р.— голова Київського губернського земства і Всеукраїнського союзу земств, один з організаторів Директорії і головний отаман військ УНР, з лютого 1919 р.—голова уряду України—Директорії.



Перша Світова війна (1914 – 1918 рр.)

  • початок вересня 1914 року російські війська прорвали австрійську оборону і окупували значну частину Східної Галичини.



Перша Світова війна (1914 – 1918 рр.)

  • весною 1915 року наступ австро-німецьких військ змусив російську армію відступити з Польщі, Литви та Західної України.



Початок революції в Росії 1917 року.

  • 23 лютого 1917 року в Петрограді пройшли масові страйки. 24 і 25 лютого 1917 року в приміщенні Тавріческого палацу, де засідала Держдума, була утворена Петроградська Рада робітничих і солдатських депутатів. Представники інтелігенції сформували Тимчасовий комітет Державної думи..



Микола II (1894 – 1917 рр.)

  • Останній російський імператор, син Олександра III. На відміну від своїх попередників був поступливим щодо режиму абсолютизму.

  • За його правління була утворена Державна Дума і проведена Столипінська аграрна реформа. Був досить освіченою та інтелігентною людиною.

  • Але за його правління країна зазнала великих невдач: дві революції 1905 – 1907 рр. та 1917 року, а також Перша Світова війна, яка теж не принесла Росії перемогу.

  • В 1917 році під тиском складних обставин та чисельних повстань народних мас відрікся від престолу і був розстріляний в Єкатеринбурзі.



Утворення Центральної Ради

  • 20 березня 1917 року в Києві пройшли збори делегатів від громадських організацій, на яких було утворено Українську Центральну Раду.



Грушевський Михайло Сергійович (1866 - 1934)

  • Президент УНР. З 1897 - голова Наукового товариства імені Шевченка, яке очолював до 1914 року. Грушевський заснував (1908) Товариство українських поступовців (ТУП). З березня 1917 р.—голова Центральної Ради та її виконкому. З квітня 1918 р.—Президент УНР. За Гетьманщини перебував у підпіллі. У 1919 р. емігрував за кордон (Прага, Берлін, Відень, Женева, Париж).



Перший Універсал Центральної Ради

  • I Всеукраїнський з’їзд селян підтримав курс УЦР на проголошення автономії України. 23 червня 1917 року Українська Центральна Рада проголосила I Універсал, в якому проголошувалася автономія України в складі демократичної Росії.



Генеральний Секретаріат Української Центральної Ради



Винниченко Володимир Кирилович (1880 - 1951)



Другий Універсал Центральної Ради

  • 16 липня 1917 року Українська Центральна Рада приймає свій II Універсал, яким закріплювалася автономія України в складі Росії



Революція в Росії 1917 року

  • 7 – 8 листопада 1917 року в Петрограді відбулося збройне повстання робітників, солдат і матросів.



Ульянов Володимир Ілліч (Ленін) (22.4.1870 - 21.1.1924)



Третій Універсал Центральної Ради

  • 20 листопада 1917 року УЦР видала свій III Універсал, в якому проголошувалася утворення Української Народної Республіки (УНР). Формально УНР не розривала стосунки з Росією.



З’їзд більшовиків.

  • 17 грудня 1917 р. Рада Народних Комісарів в Києві скликала Всеукраїнський з’їзд Рад робітничих і селянських депутатів.



З’їзд більшовиків.

  • 21 – 25 грудня 1917 р. у Харкові більшовики провели Перший з’їзд Рад, проголошено Українську Радянську республіку, а 25 грудня 1917 р. обрано Центральний Виконавчий Комітет України і перший уряд Народний Секретаріат.



Четвертий Універсал Центральної Ради

  • 24 на 25 січня 1918 р. УЦР проголосила свій IV Універсал в якому проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки



Бій під станцією Крути

  • 29 січня 1918 року під станцією Крути біля Києва 420 студентів військової школи загинули в нерівному бою з військами Червоної армії полковника Муравйова.



Договір у Бресті

  • 9 лютого 1918 року у Брест-Литовську було підписано мирну угоду із Австро-Угорщиною, яка визнавала УНР і зобов’язалась в обмін на продовольство надати військову допомогу Українській Центральній Раді



Переговори в Брест-Литовську 9 лютого 1918 року.



Проголошення Гетьманом України Скоропадського

  • 29 квітня 1918 року на з’їзді скликаному у Києві Лігою землевласників генерала Скоропадського проголошено Гетьманом



Скоропадський Павло Петрович (1873 - 1945)

  • учасник російсько-японської війни. З 1912 р. - генерал-майор. В 1914 - 1917 рр. – командир гвардійських кавалерійських частин. В 1917 р. обраний почесним військовим отаманом Вільного Козацтва. В квітні-грудні 1918 р. – гетьман Української держави. Сприяв поступу науки, культури, освіти в Україні. За свого гетьманства мав намір встановити твердий і усталений державний лад, об'єднаний постаттю монарха. З

  • 1918 р. - в еміграції в Німеччині. Співзасновник Українського наукового ін-ту (Берлін 1926 -1945).



Гетьманат П. Скоропадського

  • Жовтень 1918 року в Києві і Кам’янці-Подільському відкриті університети. Національний архів, Національна бібліотека і Українська Академія Наук, президентом якої був академік В.І.Вернадський



Володимир Вернадський (1863 – 1845) – Президент національної бібліотеки та Української Академії Наук



Махно Нестор Іванович (1889-1934)

  • Керівник селянського збройного руху на півдні України в 1917-1921 рр. Воював практично з усіма владами і режимами, обстоюючи інтереси селян. Кілька

  • разів загони, очолювані Махно, приєднувалися до

  • Червоної Армії. З 1921 р. - в еміграції в Румунії, Польщі, Франції. Помер у Парижі.



Гетьманат П. Скоропадського

  • 14 листопада 1918 року Скоропадський призначив новий кабінет міністрів, що складався з російських монархістів і проголосив Акт федерації – об’єднання України з небільшовицькою Росією.



Відновлення влади Директорії

  • 14 грудня 1918 року війська Директорії під командуванням Симона Петлюри увійшли до Києва. Директорія оголосила відновлення УНР



Симон Петлюра та Михайло Грушевський в оточенні військових генералів.



Грушевський вітає війська С.Петлюри, які ртіумфально увійшли в Київ 14 грудня 1918 року.



Утворення ЗУНР

  • Восени 1918 року на території Західної Галичини утворилася держава – Західно-Українська Народна Республіка. 9 листопада 1918 року було призначено Генеральний секретаріат на чолі з Костем Левицьким



Петрушевич Євген (3,6.1863 - 29.8,1940)



Акт Злуки УНР та ЗУНР

  • 22 січня 1919 року відбулося формальне об’єднання ЗУНР і УНР, яке мало велике значення в історії України.



Наступ більшовиків на Україну.

  • 5 лютого 1919 р. більшовики встановили радянську владу в Києві. Введена політика «воєнного комунізму» проти якої піднялися народні маси



Наступ Військ УНР та Антанти.

  • Травень 1919 року наступ військ Денікіна на Москву. В червні-липні 1919 р. захопили Донбас, Крим, Київ. Проти більшовиків виступили війська УНР під командуванням С. Петлюри.



Захоплення більшовиками України.

  • Грудень 1919 року радянські війська потіснили армію Денікіна на Україну і до середини лютого 1920 року оволоділи її територіями.



Останній наступ військ УНР.

  • 22 квітня 1920 року Петлюра підписав договір з польським урядом Президента Пілсудського.



Мирний договір

  • 12 жовтня 1920 року в Ризі обидві сторони сіли за стіл переговорів. Було підписано договір про перемир’я і попередній мир. За договором землі Західної України і Білорусії залишалися за Польщею.





28 грудня 1920 р. між РСФРР та УСРР був укладений договір про військовий та господарський союз.

  • 28 грудня 1920 р. між РСФРР та УСРР був укладений договір про військовий та господарський союз.

  • В 1921 р. між державами Антанти та державами Троїстого союзу був підписаний Ризький мирний договір – закінчення I Світової війни та розділення території по лінії Керзона.



30 грудня 1922 р. І з'їзд Рад СРСР затвердив в основному Декларацію про утворення СРСР і Союзний Договір.

  • 30 грудня 1922 р. І з'їзд Рад СРСР затвердив в основному Декларацію про утворення СРСР і Союзний Договір.

  • В січні 1924 р. на II з'їзді Рад СРСР було остаточно затверджено Конституцію СРСР - союзні республіки стали адміністративними одиницями СРСР. Усі основні повноваження узурпувалися Центром, або, згідно з офіційними тлумаченнями, "добровільно" передавалися Союзу РСР



Введена відповідно до рішень Х з'їзду РКП(б) у березні 1921 р., НЕП передбачала систему заходів, спрямованих на обмеження методів директивного управління, на використання елементів ринкового розвитку та ринкових відносин, про заміну продрозкладки продподатком, денаціоналізацію частини промислових підприємств, дрібних і середніх, про допуск приватного капіталу, заохочення іноземних інвестицій в різних формах, упровадження вільної торгівлі, нормалізацію фінансової системи, розвиток кредитно-банкової системи, вдосконалення податкової системи, про подолання інфляційних процесів

  • Введена відповідно до рішень Х з'їзду РКП(б) у березні 1921 р., НЕП передбачала систему заходів, спрямованих на обмеження методів директивного управління, на використання елементів ринкового розвитку та ринкових відносин, про заміну продрозкладки продподатком, денаціоналізацію частини промислових підприємств, дрібних і середніх, про допуск приватного капіталу, заохочення іноземних інвестицій в різних формах, упровадження вільної торгівлі, нормалізацію фінансової системи, розвиток кредитно-банкової системи, вдосконалення податкової системи, про подолання інфляційних процесів



У 1928 р., радянсько-більшовицька влада поверталася до традиційно тоталітарних методів керівництва й управління. Почався період соціалістичної індустріалізації, колективізації сільського господарства, сталінських п'ятирічок, масових репресій та жахливих голодоморів.

  • У 1928 р., радянсько-більшовицька влада поверталася до традиційно тоталітарних методів керівництва й управління. Почався період соціалістичної індустріалізації, колективізації сільського господарства, сталінських п'ятирічок, масових репресій та жахливих голодоморів.



Перший голодомор в Україні стався в 1921—1922 рр. Головною його причиною були наслідки політики «воєнного комунізму», тих примусових методів, за допомогою яких більшовицька влада домагалася виконання нереальних планів хлібозаготівель, незважаючи на неврожай, який охопив у 1921 р. південні, степові райони України.

  • Перший голодомор в Україні стався в 1921—1922 рр. Головною його причиною були наслідки політики «воєнного комунізму», тих примусових методів, за допомогою яких більшовицька влада домагалася виконання нереальних планів хлібозаготівель, незважаючи на неврожай, який охопив у 1921 р. південні, степові райони України.



Голодувало близько 7 млн люду. Лютувала епідемія холери. чисельність втрат, пов'язаних з голодом, становила 1,5 млн осіб. У той же час на територію України прибуло близько 440 тис. переселенців із голодуючих районів Росії. Внаслідок цього офіційна статистика «не бачила» скорочення населення України.

  • Голодувало близько 7 млн люду. Лютувала епідемія холери. чисельність втрат, пов'язаних з голодом, становила 1,5 млн осіб. У той же час на територію України прибуло близько 440 тис. переселенців із голодуючих районів Росії. Внаслідок цього офіційна статистика «не бачила» скорочення населення України.



політика «коренізація», проголошена XII з'їздом РКП у квітні 1923 р. Перед місцевим апаратом ставилися вимоги поповнення своїх лав за рахунок національних кадрів, користування рідною мовою в державних установах і закладах, сприяння розвиткові національної культури. Український різновид цієї політики дістав назву українізації.

  • політика «коренізація», проголошена XII з'їздом РКП у квітні 1923 р. Перед місцевим апаратом ставилися вимоги поповнення своїх лав за рахунок національних кадрів, користування рідною мовою в державних установах і закладах, сприяння розвиткові національної культури. Український різновид цієї політики дістав назву українізації.



Політика українізації

  • Основні завдання й напрями українізації були визначені у декреті Раднаркому УСРР від 27липня 1923 р. «Про заходи в справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ». Центром українізації став наркомат освіти, який очолювали послідовно Г. Гринько, О. Шумський, М. Скрипник.



Політика українізації

  • Л. Каганович, якого Москва призначила на керівну роботу в Україні, вважав українізацію відступом від ленінської національної політики, організовував цькування прихильників українізації.



Результати політики українізації

  • Серед службовців державного апарату в 1923—1927 рр. частка українців зросла від 35 до 54%. В 1922 р. українською мовою здійснювалося 20% діловодства, а в 1927 р. — уже понад 70%. У 1929 р. навчання українською мовою вели понад 80% загальноосвітніх шкіл, понад 75% технікумів і 30% вузів.



Позитивні зміни

  • З еміграції в Україну повернулися М. Грушевський, С. Рудницький.

  • В літературі активно працювали П. Тичина, В. Еллан-Блакитний, В. Сосюра, М. Рильський, М. Драй-Хмара, М. Хвильовий, М. Зеров, М. Куліш.

  • Виникли національні культурні та літературні організації ("Гарт", "Плуг", "Авангард“.



Прогресивні зміни у культурі 20-х рр.

  • У 1925 р. постала Вільна академія пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ), яка об'єднала талановитих письменників, активних учасників руху за відродження української духовності. Значний внесок у розвиток української музикальної культури зробили Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, М. Вериківський. В образотворчому мистецтві активно працювали М. Бойчук, І. Їжакевич, А. Петрицький, Б. Іванов, В. Касіян



Українізація у 20-х рр.

  • Видатним діячем української сцени був Л. Курбас, який у березні 1922 р. організував унікальний театральний колектив «Березіль». Це був новий крок на шляху оновлення національного театру. В 1927 р. була створена Київська кіностудія.



Звуження українізації

  • Наприкінці 20-х років процес українізації практично припинився. Почався наступ на все національне. Жорстоким переслідуванням були піддані всі хто, з точки зору Москви, відстоював «помилкові погляди». С. Косіор, В. Чубар, В. Затонський були оголошені «ворогами народу» і знищені. В українському націоналізмі були звинувачені О. Шумський, М. Хвильовий, М. Волобуєв, який у своїй праці «До проблеми української економіки» заявив, що Україна економічно експлуатується радянською Росією.



Становище української церкви

  • У листі до членів політбюро ЦК РКП(б) у березні 1922 р. Ленін наголошував: чим більше представників реакційного духовенства вдасться розстріляти, тим краще. Частина духовенства, яка обрала шлях компромісу з більшовиками, в 1923 р. створює Українську православну автокефальну церкву (УПАЦ). Раніше, в жовтні 1921 р., виникає справді незалежна національна церква — українська автокефальна православна церква (УАПЦ).



Індустріалізація

  • завдання з видобутку вугілля підвищили з 27 до 80 млн. тонн (фактично було піднято на-гора 45 млн), а план виплавки чавуну в Україні — з 2400 до 6600 тис. тонн (фактично — 4330 тис.). Були збудовані «Запоріжсталь», «Азов-сталь», Дніпрогес, Краматорський машинобудівний, Харківський тракторний заводи тощо. Наприкінці першої п'ятирічки в Україні підприємства союзного підпорядкування виробляли 69,8% продукції, республіканського — 20,3%, місцевого — 9,9%.



Колективізація

  • напрям був визначений у 1927 р. на XV з'їзді ВКП(б). На початку 1928 р. Сталін та його оточення внесли в рішення з'їзду корективи, суть яких полягала в іще більшому обмеженні елементів ринку, що залишилися від НЕП, у насильницькій ліквідації всіх форм сільськогосподарської кооперації, а також «куркульства як класу».



Колективізація

  • На 1 червня 1930 р. у республіці було насильницьки колективізовано 90 тис. господарств, а всього за роки колективізації — 200 тис. Разом з усіма членами сімей «куркулів» це становило 1,2—1,4 млн осіб. Більше половини з них було депортовано на Північ і до Сибіру. В 1932 р., запровадивши паспортну систему в містах, влада фактично прикріпила селян до колгоспної землі, зробила їх державними кріпаками.



Голод

  • В 1932 р. була прийнята постанова «Про охорону соціалістичної власності», згідно з якою за «присвоєння» навіть жмені зерна з колгоспного поля селяни каралися розстрілом або концтабором. У засіки держави тоді забирали навіть насіннєвий фонд, не видаючи колгоспникам ані зернини.















Тиск на культуру в кінці 20-х рр.

  • 7 липня 1933 р., звинувачений у причетності до контрреволюційної організації, покінчив самогубством головний провідник політики українізації — М. Скрипник.

  • у вересні 1929 р. відбулися арешти визначних діячів української науки, культури, релігії — як членів вигаданої СВУ «Спілки визволення України».



У 1930 р. відбувся процес над 45 «керівниками» СВУ. Серед них — академік С. Єфремов, професори Й. Гермайзе, М. Слабченко, письменники М. Івченко, Л. Старицька-Черняхівська.

  • У 1930 р. відбувся процес над 45 «керівниками» СВУ. Серед них — академік С. Єфремов, професори Й. Гермайзе, М. Слабченко, письменники М. Івченко, Л. Старицька-Черняхівська.



Репресії проти культури

  • В 1931 р. відбувся ще один процес — так званого «Українського національного центру», за яким були репресовані 50 представників української інтелігенції, в тому числі академік М. Грушевський, відомий історик-марксист М. Яворський.



Для запровадження тотального контролю над творчістю митців у середині 30-х років було утворено єдині контрольовані Москвою спілки — письменників, художників, композиторів. За їхньою допомогою держава придушувала будь-яке відхилення від «лінії партії».

  • Для запровадження тотального контролю над творчістю митців у середині 30-х років було утворено єдині контрольовані Москвою спілки — письменників, художників, композиторів. За їхньою допомогою держава придушувала будь-яке відхилення від «лінії партії».



Наступ на українську культуру посилився з приходом у 1932 р. на посаду секретаря ЦК української компартії П. Постишева. Саме тоді була остаточно припинена українізація.

  • Наступ на українську культуру посилився з приходом у 1932 р. на посаду секретаря ЦК української компартії П. Постишева. Саме тоді була остаточно припинена українізація.



Розпочалася неприхована русифікація всіх сфер життя. На знак протесту наклали на себе руки М. Хвильовий, М. Скрипник. За фальшивими звинуваченнями були засуджені та розстріляні Г. Косинка, К. Буревій, Д. Фальківський, О. Близько, І. Крушельницький.

  • Розпочалася неприхована русифікація всіх сфер життя. На знак протесту наклали на себе руки М. Хвильовий, М. Скрипник. За фальшивими звинуваченнями були засуджені та розстріляні Г. Косинка, К. Буревій, Д. Фальківський, О. Близько, І. Крушельницький.



У 1933 р. було заарештовано видатного режисера Л. Курбаса, а організований ним театр «Березіль» закрито. У грудні 1934 р. у справі так званого «Українського центру білогвардійців-терористів» було засуджено до розстрілу 28 представників української інтелігенції. Протягом 1933 р. від наукової роботи за політичними звинуваченнями було усунуто 1649 науковців, тобто 16% їхнього загального складу.

  • У 1933 р. було заарештовано видатного режисера Л. Курбаса, а організований ним театр «Березіль» закрито. У грудні 1934 р. у справі так званого «Українського центру білогвардійців-терористів» було засуджено до розстрілу 28 представників української інтелігенції. Протягом 1933 р. від наукової роботи за політичними звинуваченнями було усунуто 1649 науковців, тобто 16% їхнього загального складу.



Черговими жертвами репресій стали І. Куліш, М. Зеров, Є. Плужник. У цілому за ці роки Україна втратила близько 500 талановитих письменників. Влада стояла на заваді творчості таких видатних кінорежисерів, як О.Довженко, І.Кавалерідзе, І.Савченко, І.Пир'єва, Л.Лукова. У 30-х роках О.Довженко не з власної волі вимушений був залишити Україну і переїхати до Москви.

  • Черговими жертвами репресій стали І. Куліш, М. Зеров, Є. Плужник. У цілому за ці роки Україна втратила близько 500 талановитих письменників. Влада стояла на заваді творчості таких видатних кінорежисерів, як О.Довженко, І.Кавалерідзе, І.Савченко, І.Пир'єва, Л.Лукова. У 30-х роках О.Довженко не з власної волі вимушений був залишити Україну і переїхати до Москви.



Література:

  • Основні:

  • 1. Грушевський Михайло. Ілюстрована історія України. – К. 1990.

  • 2.Крип'якевич І. П. Історія України. – Львів, 1990.

  • Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 1-2. – К. 1992.

  • Субтельний Орест. Україна. Історія. - К 1993.

  • Історія України / Керівник авторського колективу Ю.Зайцев. – Львів,1996. – 488с.

  • 5. Історія України / Під редакцією В.А.Смолія. – К 1997. –423 с.

  • Додаткові:

  • 1. Котляр М.Ф., Смолій В. А. Історія в життєписах. – К. 1994.

  • 2.Крип'якевич І. Історія України. – Львів, 1990.

  • 3.Довідник з Історії України. Т. 1. - К. 1993.



Дякую за увагу!

  • Дякую за увагу!



Схожі:

Лекція Визвольні змагання 1914-1921 рр iconНавчальні питання лекції
Досвід державницького і військового будівництва в Україні в 1917-1921 роках. Національно-визвольні змагання українського народу
Лекція Визвольні змагання 1914-1921 рр iconАльберт Ейнштейн
Нобелівської премії з фізики 1921 року, громадський діяч-гуманіст. Жив у Німеччині (1879-1893, 1914-1933), Швейцарії (1893-1914)...
Лекція Визвольні змагання 1914-1921 рр iconГолодомор в Україні 1921-1923 масовий голод в південних областях України в 1921-1923 роках, спричинений діями влади Радянської Росії, а також неврожаєм і вивозом хліба на експорт радянською владою

Лекція Визвольні змагання 1914-1921 рр iconЗвіт про Змагання представлений був на стенді фотокореспондентом Іваннікова Є.І. Виготовленено стенд до 80 річчя Дніпропетровщини : "Моя Дніпропетровщина " Знаходиться і зараз в каб. №205. День цікавих уроків
Військово спортивні змагання (10 11 клас) Звіт про Змагання представлений був на стенді фотокореспондентом Іваннікова Є.І
Лекція Визвольні змагання 1914-1921 рр iconЗапускаємо фільми (змагання 27 травня): Запускаємо фільми (змагання 27 травня)
Заліщицька команда о. Чайка, диск /СD2/vts 01 vob це починаємо з 04: 42 хв до 09: 52 хв
Лекція Визвольні змагання 1914-1921 рр iconТести Політичне становище в Європі після Віденського конгресу. Революційні І національно – визвольні рухи 20-х років XIX століття
Політичне становище в Європі після Віденського конгресу. Революційні І національно визвольні рухи 20-х років XIX століття
Лекція Визвольні змагання 1914-1921 рр iconПортрет Анні Ахматової роботи М.І. Альтмана. 1914 р. Російський музей. Портрет Анні Ахматової роботи М.І. Альтмана. 1914 р. Російський музей
Горенко народилася в сім’ї морського інженера, капітана 2-го рангу у відставці на ст. Великий Фонтан під Одесою. Через рік після...
Лекція Визвольні змагання 1914-1921 рр iconЦілі: познайомитись з передумовами виникнення романтизму та його естетичними принципами; розкрити особливості романтичного світосприйняття
Національно-визвольні рухи та промислові революції в різних європейських країнах
Лекція Визвольні змагання 1914-1921 рр iconЗакарпаття в роки Першої світової війни (1914-1918 р р.) Урок-дослідження

Лекція Визвольні змагання 1914-1921 рр iconУкраїнська державність у 1917-1921 рр. Узагальнення знань за темою


Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка