Анестезіологія Види знеболювання


НазваАнестезіологія Види знеболювання
Дата конвертації08.03.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Анестезіологія

  • Види знеболювання


Поняття про біль

  • Це особливе відчуття, яке виникає внаслідок дії різних травмуючих чинників (механічна травма, запалення, пухлини та ін.) і характе-ризується відповідними реакціями та рефле-кторними змінами функцій внутрішніх органів, спрямованих на звільнення організму від дії пошкоджуючого чинника.



  • Розрізняють: а) кірковий біль або, його ще називають – соматичний біль, який виникає при подразненні нервових рецепторів поверхні тіла, проводиться в центральну нервову систему по аферентних волокнах і є чітко локалізованим; б) вісцеральний біль, який виникає при подразненні внутрішніх органів.



Вегетативний біль

  • . У відтворенні больових реакцій приймає участь і вегетативний відділ нервової системи. Подразнення симпатико-адреналової системи призводить до накопичення на нервових закінченнях гістаміну, ацетилхоліну, які є подразниками больових рецепторів.

  • На больові подразнення реагують залози внутрішньої секреції, посилюючи або зменшуючи виділення гормонів (надниркові залози, щитоподібна залоза, різні утворення мозку тощо).



Прояви болю

  • При відчутті болю у постраждалого виникає відповідна реакція у вигляді захисних рухів скелетної мускулатури, голосових звуків, міміки та ін.

  • Клінічно больові реакції проявляються порушенням гемодинаміки, дихання, функцій залоз внутрішньої секреції, обміну речовин тощо, сумарно такі зміни можуть призвести до розвитку шокового стану.



Анестезіологія

  • Анестезіологія

  • (від грец. an – заперечення, aеstesiа – відчуття, logos – наука).



Історія знеболювання

  • Розвиток сучасної анестезіології розпочався на початку ХVІІІ ст. і пов’язаний з іменем французького вченого Антонія Лавуазьє, що займався вивченням газів, англійського хіміка Гумфрі Даві, який вперше вивчив дію закису азоту (звеселяючого газу) та англійського лікаря Хораса Уельса, який випробував цей засіб на собі і вперше у 1844 р. застосував у хворих при видаленні зубів.

  • "Хорас Уельс, який відкрив анестезіологію"



Розвитку анестезіології сприяли

  • Роботи американського хіміка Ч. Джексона з Бостона, який відкрив ефір для наркозу;

  • Досліди зубного лікаря Вільяма Мортона, який випробував дію препарату на собі.

  • Роботи лікаря-хірурга Д. Уорена, який вперше в світі 16 жовтня 1846 року в присутності студентів і лікарів видалив велику пухлину шиї зі застосуванням ефірного наркозу.



Загальне знеболювання (наркоз; від грецького inarcao – ціпеніти)

  • Стан глибокого штучного сну (заціпеніння), який характеризується тимчасовою втратою притомності, больової чутливості та деяких рефлекторних реакцій що здійснюються за допомогою різних наркотичних речовин.



Види наркозу

  • Залежно від шляхів введення речовин- інгаляційний і неінгаляційний наркоз.

  • Залежно від методики проведення :

  • 1) мононаркоз, коли використовується одна речовина (ефір, фторотан, пентран тощо);

  • 2) змішаний наркоз, коли застосовують суміш препаратів, близьких за своєю дією;

  • 3) комбінований наркоз, при якому використовують не тільки суміш речовин а і шляхи введення (в/в, інгаляційний та ін.).



Інгаляційний наркоз (леткі і газоподібні наркотичні засоби)

  • А. Леткі наркотичні речовини.

  • Ефір (Aether pronarcosi) – прозора летюча рідина зі своєрідним запахом і пекучим смаком.

  • Хлороформ (Chloroforneium) – прозора летка рідина, що розкладається під дією світла.

  • Фторотан (Phthorothanum), флюотан, наркотан – прозора рідина з приємним запахом.

  • Етран (Etran), пенфлуран – за своєю дією подібний до фторотану.

  • Пентран (Pentran), метоксилфлурон, інгалан – прозора рідина з характерним фруктовим запахом.

  • Трихлоретилен (Trichlorethylenum), трилен – наркотична прозора летка рідина із своєрідним запахом.



Газоподібні наркотичні засоби.

  • Закис азоту (Nitrogenium oxydulatum) – звеселяючий газ без запаху.

  • Циклопропан (Cyclopropanum) - вогненебезпечний газ.



Міорелаксанти

  • Препарати, що мають здатність блокувати передачу збудження в нервово-м’язових синапсах скелетної і дихальної мускулатури. За типом дії їх поділяють на:

  • а) недеполяризаційні (d-тубокурарин, ардуан, павулон, тракріум і ін.). Ці препарати є антагоністами ацетилхоліну, вони паралізують нервово-м’язову передачу і відносяться до справжніх курареподібних речовин;

  • б) деполяризаційні препарати – викликають розслаблення мускулатури за рахунок деполяризації клітинних мембран, що призводить до порушення проведення збудження з нерва на м’яз (дитилін);

  • в) препарати змішаної дії – можуть викликати антидеполяризаційну і деполяризаційну дію. Найбільш широко застосовують імбретил.

  • За механізмом дії міорелаксантів розрізняють: короткочасну, періодичну, часткову і тотальну м’язову релаксацію.



Протипоказання до інгаляційного наркозу

  • Абсолютними протипоказаннями є:

  • Відсутність кисню, непереносимість препаратів, несправна апаратура.

  • Захворювання серцево-судинної системи в стадії декомпенсації.

  • Захворювання органів дихання з вираженою легеневою недостатністю – гострої пневмонії.

  • Захворювання печінки з вираженою її функціональною недостатністю.

  • Захворювання нирок із порушенням функції.

  • Важкий ступінь анемії.

  • Захворювання із вираженим підвищеним внутрішньочерепним тиском (пухлин, кіст тощо).

  • Відносними протипоказаннями є вищеперераховані захворювання, але з менш вираженими функціональними порушеннями.



Підготовка хворого до наркозу

  • Перед операцією кожному хворому слід: перевірити стан ротової порожнини (наявні в ній вставні протези видаляють); виміряти температуру і вагу тіла; оглянути очі (визначити їх форму, розміри зіниць, реакцію їх на світло); перевірити прохідність дихальних шляхів (носових ходів); виявити рухомість нижньої щелепи, шиї; порахувати пульс і виміряти артеріальний тиск; зібрати анамнез (алергологічний, гемотрансфузійний) ; визначити групу крові, резус-фактор; відмити шлунок; вставити катетер у сечовий міхур і випустити сечу.

  • Провести безпосередню премедикацію, суть якої полягає у введенні за 30-40 хв до оперативного втручання 0,1%-розчину атропіну сульфату з розрахунку 0,01 мг/кг, наркотичного аналгетика (1% розчину – 1 мл промедолу або 2% розчину – 1 мл омнопону тощо) і антигістамінних препаратів ( димедролу, супрастину, діазоліну і інш.).



Методи інгаляційного наркозу

  • Масковий інгаляційний наркоз - проводять краплинним способом.

  • Ендотрахеальний наркоз - здійснюють за допомогою трубок, які вводять у дихальні шляхи



Розрізняють 4 стадії наркозу:

  • 1. Стадія аналгезії - характеризується поступово наростаючим розлитим гальмуванням кори.

  • 2. Стадія збудження - виникає через 5-6 хв від початку наркозу (бунт підкорки).

  • 3. Стадія хірургічного сну: 1 рівень – поверхневий наркоз (рівень руху очних яблук); 2. рівеньнаркоз середньої глибини (рівень зникнення рогівкового рефлексу); 3. рівеньглибокий наркоз (рівень розширення зіниць); 4.рівень надзвичайно глибокий наркоз.

  • 4. Стадія пробудження - виходу з наркозу.



Ускладнення інгаляційного наркозу.

  • Гіпоксія (порушення прохідності дихальних шляхів, пригнічення дихального центру внаслідок передозування наркотичних речовин, неполадки в апаратурі).

  • Механічна закупорка дихальних шляхів (регургітація та аспіраціїя).

  • Зупинка серця.



. Неінгаляційний наркоз і його види.

  • Внутрішньовенний наркоз - базис-наркоз (тіопентал натрію, гексенал, оксибутірат натрію, кетамін та ін.).

  • Нейролептаналгезія –аналгезія, відчуття байдужості та сонливість (фентаніл, дроперидол та ін.).

  • Атаралгезія - поєднання транквілізатора діазепаму з фентанілом, пентазацином та ін.



Місцева анестезія

  • 1. Поверхнева (термінальна) анестезія (змащування слизових оболонок, зрошення їх, охолодження, інфільтрацієя розчином анестетика за методом "повзучого інфільтрату"; футлярну анестезію за Вишневським;

  • 2. Провідникова (регіонарну) анестезія (блокада нервових стовбурів, сплетінь; внутрішньосудинне або внутрішньокісткове введення анестетика, новокаїнові блокади, а також уведення анестетика в спинномозковий канал або перидуральний простір.



Інші види анестезії

  • Епідуральна анестезія.

  • Спинномозкова анестезія.

  • Внутрішньосудинна анестезія.

  • Внутрішньокісткова анестезія.

  • Новокаїнові блокади.



Інструменти для наркозу



Введення



Інтубація трахеї



Наркозний апарат



Ускладнення інгаляційного наркозу.

  • Гіпоксія (порушення прохідності дихальних шляхів, пригнічення дихального центру внаслідок передозування наркотичних речовин, неполадки в апаратурі).

  • Механічна закупорка дихальних шляхів (регургітація та аспіраціїя).

  • Зупинка серця.



Трійний прийом Сафара



. Неінгаляційний наркоз і його види.

  • Внутрішньовенний наркоз - ввідний і базис-наркоз (тіопентал натрію, гексенал, оксибутірат натрію, кетамін, рекофол та ін.).

  • Нейролептаналгезія –аналгезія, відчуття байдужості та сонливість (фентаніл, дроперидол та ін.).

  • Атаралгезія – спосіб загального знеболювання з використанням седативних (атарактиків) та наркотичних речовин (поєднання діазепаму, релані-уму, сібазону з фентанілом, пентазацином та ін.).

  • Центральна аналгезія – спосіб наркозу з використанням великих доз наркотичних аналгетиків (1% р-н морфіну – 20-30 мл, 0,005% р-н фентанілу – 100 мл. Інші компоненти наркозу звичайні.



Місцева анестезія

  • Значну частину оперативних втручань при наявності противопоказань до наркозу або відсутності його технічного забезпечення, можна провести під місцевою анастезією. Окрім того застосування блокад у хворих з больовими синдромами є одним із патогенетичних методів лікування. Тому медичні працівники повинні володіти методиками місцевої анестезії.



Види місцевої анестезії

  • 1. Поверхнева (термінальна) анестезія (змащування слизових оболонок, зрошення їх, охолодження, інфільтрація розчином анестетика за методом "повзучого інфільтрату"; футлярну анестезію за Вишневським;

  • Анестезуючі засоби:0,25-10% новокаїн, 0,5-2% лідокаїн, 0,5-2% мелівакаїн, 0,25-3% совкаїн, 0,25-3% дикаїн, 1-10% р-н кокаїн та ін.



Анестезія за методом "повзучого інфільтрату“.



Показання і протипоказання до місцевої анестезії

  • Показання:

  • Амбулаторні операції

  • Невеликі за об'ємом оперативні втручання

  • У ослаблених та виснажених хворих

  • У старих та похилого віку пацієнтів з захворюваннями серцево-судинної та дихальної систем

  • Протипоказання до загального знеболення

  • Протипоказання.

  • Підвищена чутливість організму до анестетика

  • Психічні захворювання

  • Різке нервове збудження

  • Ранній дитячий вік (до 10 років)

  • Екстренні оперативні втручання пов'язані з кровотечею.

  • Виражені фіброзні зміни м'яких тканин

  • Оперативні втручання пов'язані з порушенням газообміну і які вимагають застосування керованого дихання.

  • Довготривалі операції на порожнинах тіла.

  • Відмова хворого від місцевої анестезії.



Стадії перебігу місцевої анестезії.

  • 1.Період введення анестезуючого розчину - включає в себе виконання ін'єкції анестетика.

  • 2. Період вичікування - забезпечення дії анестезуючого розчину на нервові рецептори. Залежить від виду анестезії, анестетика та його концентрації.

  • 3. Період повної анестезії - зникає больова чутливість, в той час як рухова функція та рефлекси можуть бути збережені.

  • 4. Період відновлення чутливості - характеризується появою болю в ділянці оперативного втручання та набряку м'яких тканин.



Провідникова (регіонарна) анестезія

  • Провідникова (регіонарна) анестезія: блокада нервових стовбурів, сплетінь; внутрішньосудинне або внутрішньокісткове введення анестетика, новокаїнові блокади, а також уведення анестетика в спинномозковий канал або перидуральний простір.



Провідникова (регіонарна) анестезія



Інші види анестезії

  • Перидуральна, епідуральна анестезія.

  • Спинномозкова анестезія.

  • Внутрішньосудинна анестезія.

  • Внутрішньокісткова анестезія.



Перидуральна, епідуральна анестезія. Досягається введенням анестезуючого розчину в перидуральний простір, розміщений між внутрішнім листком твердої мозкової оболонки і стінкою хребетного каналу покритою її зовнішнім листком або епідуральний простір.



Спинномозкова анестезія. Знеболення, що здійснюється шляхом спиномозгової пункції з введенням анестетика в субарахноїдальний простір.



Методика проведення субдураль-ної спиномозкової анестезії

  • Хворий сидить, або в положенні на боці, спиною до лікаря. Голову і ноги хворого приводять до тулуба, максимально згинаючи хребет. Пункцію проводять між остистими відростками L ІІІ та L ІУ або L ІІ - L ІІІ. Пункційну голку з мандреном вводять строго по середній лінії між остистими відростками поперекових хребців під кутом 5-100. При проходженні зв'язкового апарату хребта листка і твердої мозкової оболонки відчувають провалювання. Видаляють мандрен і просувають голку на 2-3 мм вперед, перфоруючи внутрішній листок твердої мозкової оболонки. Після попадання голки в субдуральний простір починає виділятися спиномозкова рідина. Голку з”єднують з шприцом, який містить 2 мл 5% розчину ефедрину. Набравши в шприц 1 мл рідини змішують її з ефедрином і повільно вводять в субарахноїдальний простір. Через 5-6 хв після введення ефедрину іншим шприцом вводять 0,1% розчин совкаїну 0,7-0,8 мл попередньо розвівши його спиномозковою рідиною.

  • Тривалість анестезії совкаїном - 4 години, новокаїном - 1 година.



Внутрішньосудинна анестезія.



Внутрішньокісткова анестезія.



Дякую

  • за увагу!



Схожі:

Анестезіологія Види знеболювання iconАнестезіологія неінгаляційний наркоз
Нейролептаналгезія -аналгезія, відчуття байдужості та сонливість (фентаніл, дроперидол та ін.)
Анестезіологія Види знеболювання iconАнестезіологія ( від an – відсутність, еstesia – відчуття, logos – наука) – це наука про знеболення при хірургічних втручаннях
Анестезіологія ( від an відсутність, еstesia відчуття, logos наука) це наука про знеболення при хірургічних втручаннях
Анестезіологія Види знеболювання iconТема лекції
Організація анестезіологічної служби і відділень інтенсивної терапії в Україні та за кордоном. Наука анестезіологія. Підготовка хворих...
Анестезіологія Види знеболювання iconАнестезіологія інгаляційний наркоз
Стан глибокого штучного сну (заціпеніння), який характеризується тимчасовою втратою притомності, больової чутливості та деяких рефлекторних...
Анестезіологія Види знеболювання iconЗагальна характеристика штучних коронок, показання до їх застосування. Клінічні етапи препарування зубів під штучні коронки, ускладнення, протипоказання
Клініко-лабораторні етапи виготовлення штучних коронок зубів. Методи знеболювання та препарування зубів під коронки
Анестезіологія Види знеболювання iconВиди контролю: Види контролю
Кp середня кількість пропусків занять студента протягом одного навчального тижня
Анестезіологія Види знеболювання iconФармакотерапія в анестезіології та ревматології
Анестезіологія це наука, яка вивчає способи захисту організму від операційної травми. Вона розробляє нові і вдосконалює відомі способи...
Анестезіологія Види знеболювання iconФармакотерапія в анестезіології та ревматології
Анестезіологія це наука, яка вивчає способи захисту організму від операційної травми. Вона розробляє нові і вдосконалює відомі способи...
Анестезіологія Види знеболювання iconПрактикум: визначити види рукавів Міні-практикум: визначити види рукавів Міні-практикум: визначити види рукавів
Уміти використовувати на практиці знання здобуті раніше ( виконувати моделювання рукавів блузи, вирізу горловини, (пройми рукавів,...
Анестезіологія Види знеболювання iconВиди одягу. Види одягу
Ознайомити із в’язаними виробами як видом декоративно прикладного мистецтва, з інструментами і матеріалами для в’язання спицями,...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка