“ Шукайте посмішку Джоконди – вона ніколи не мине…”


Назва“ Шукайте посмішку Джоконди – вона ніколи не мине…”
Дата конвертації10.02.2013
Розмір445 b.
ТипУрок


“ Шукайте посмішку Джоконди – вона ніколи не мине…”

Спарені уроки за оповіданням Рея Бредбері “Посмішка”

Учитель: Гвоздікова Олена Валеріївна КЗ “Нікопольська гімназія №7”

Тема: Р.Д.Бредбері „Посмішка”. Зневіра автора в майбутньому технократичної цивілізації. Знищення природи і цивілізації як наслідок бездуховного науково-технічного прогресу. Трагічний оптимізм письменника.

Нехай тендітні пальці етики

Торкнуть вам серце і вуста
        • Ліна Костенко


Мета уроків: познайомити учнів з життєвим і творчим шляхом американського фантаста Рея Бредбері, виявити ідею та особливості психологізму оповідання „Посмішка”, співставити шляхом компаративного аналізу думки американського письменника Рея Бредбері і української поетеси Ліни Костенко щодо майбутнього людства; формувати уміння аналізу, виразного читання, творчу уяву, абстрактне мислення; навчати аналізу зіставлення творів різних авторів і різних видів мистецтва, викликати почуття захоплення красою



Віртуальна екскурсія Парижем Шановні пасажири! Наш літак прибуває до столиці Франції – міста Парижа. Біля трапу літака вас зустрічатимуть екскурсоводи, які допоможуть познайомитися з цим чудовим містом. Щасливого відпочинку!



Париж – старе красиве місто. Йому більше двох тисяч років. В нашому місті є багато архітектурних пам’ятників. Про деякі з них ви сьогодні дізнаєтесь. Наприклад, Ейфелева вежа, яка є символом Парижа. Якщо піднятися на неї, а це 320 метрів висоти, то весь Париж буде як на долоні.

В Парижі є ще одна варта уваги пам’ятка – Собор Паризької Богоматері, який було побудовано у ХІІ – ХІІІ ст.. Він розташований на острові річки Сени, яка перетинає все місто

На лівому березі Сени в Латинському кварталі на бульварі Сан-Мішель знаходиться дуже красивий Люксембурзький сад. Біля чудових фонтанів в тіні дерев є лави. Частими гостями цього саду бувають студенти, що навчаються в Сорбонні. Сорбонна – це Паризький університет, розташований недалеко від Люксембурзького палацу.

На правому березі Сени знаходиться Лувр. Раніше Лувр був резиденцією королів Франції, а тепер це великий музей, в якому побував кожний поважаючий себе мешканець Парижа.

Якби в нашому музеї була тільки одна картина, то й тоді б він був самим знаменитим.

Старі будинки ажурові,

І кожен камінь – вічний слід

Давно минулої любові,

Умерлих літ, безсмертних літ.

Кав’ярні й башти, сни з явою,

Рабле й Рембо, квітки й трава.

І хтось усмішкою чудною

У невідоме зазива ...

Екскурсія по Лувру

Одним з перших імен, які спливають в уяві цивілізованої людини при слові Ренесанс, є ім'я Леонардо да Вінчі, геніального художника, мислителя і винахідника. Та навіть серед його неперевершених творів є такі, що здіймаються як вершини над горами. Такою вершиною у творчості Леонардо стала картина „Мона Ліза дель Джоконда”, незрівнянне втілення гуманістичного ідеалу жіночої краси.

Мабуть, жодна картина у світі не має такої кількості підробок, не зазнала стількох нападів маніяків і вандалів, як „Джоконда”: її заливали фарбою, намагалися пошматувати, старанно замальовували куточки вуст, щоб вбити незбагненну посмішку, таємницю якої ось уже кілька століть даремно намагаються розгадати мистецтвознавці. Навіть проводилися конкурси „двійників” Мони Лізи.



Портрет заможної флорентійки Мони Лізи дель Джокондо, який зберігається в Луврі у Парижі, був намальований десь біля 1503 року.

На ньому ми бачимо молоду чарівну жінку з допитливим поглядом і таємною посмішкою. Вона задумлива, мрійлива, сумна.

Повітряна гра світлотіні в цій картині не тільки створює рельєф форм, допомагає передати міміку обличчя, але й сприяє враженню вишуканості, витонченості і складності душевного життя.

Пейзаж доповнює образ мон Лізи і створює враження цілісності, єдності. Навіть складки на одязі жінки нагадують круті береги, річки, нерівні дороги.

Отже, Мона Ліза – це витвір Природи, і її таємна посмішка – це також таємниця природи.

Уже чотири століття Мона Ліза дарує чарівну усмішку людям. Зовні спокійна, але сповнена внутрішньої енергії, ця жінка наділена надприродною здатністю впливу на людські душі і серця. Ось цю надприродну здатність розбудити в людині відчуття прекрасного, виховати благоговійне ставлення до нього і показав Рей Бредбері в оповіданні „Посмішка”.



Цікаві відомості про життя і творчість американського письменника Р.Д.Бредбері

Прадіди письменника – пуритани (як і рід Д.Дефо), які 1630 року прибули до Північної Америки, - відзначалися працьовитістю та підприємливістю. Інколи це призводило до конфліктів із владою. Так, за сімейною легендою, 1662 року прабабусю письменника Мері Бредбері спалили живцем на відомому процесі „салемських відьом”.

Схильність до літературної діяльності виявилася ще у діда Рея, видавця газет у Штаті Іллінойс. Батько ж письменника – Леонард Сполдінг Бредбері – був електромонтером, а мати – шведка Естер Марі Моберг – домогосподаркою.

Рей Дуглас Бредбері народився 22 серпня 1920 року. Батьки захоплювалися кінематографом, тому друге ім'я Дуглас було дано хлопцеві на честь зірки німого кіно Дугласа Фербенкса. Рей ріс у великій дружній родині, тому згуртоване родинне коло вважає найвищою цінністю, „машиною щастя, що рухається любов’ю і обов’язком і продукує мир і благополуччя кожному зокрема і суспільству в цілому”

Диво книги захопило Рея з Різдва 1925 року, коли йому подарували фантастичний комікс „Жив-був...”. Потім були книги Л.Ф.Блума про країну Оз, оповідання Е.По, твори Е.Р.Берроуза. Прочитавши 1928 року оповідання „ Світ велетенських мурах” у журналі „Дивовижні історії”, хлопець назавжди став в’язнем „країни фантазії”.

У часи Великої депресії разом з родиною Рей їздить Америкою, доки не опиняється в Лос-Анджелосі. Він пише оповідання – страшилки, а сусідська дівчина друкує їх. Пізніше, в одному з інтерв’ю, на питання: „В якому віці ви почали писати?” – Бредбері відповість: „У 12 років. Я не міг купити продовження „Марсіанського воїна” Е.Берроуза, адже ми були бідною родиною... І тоді написав власну версію”.

У серпні 1936 року в уокоганській газеті з'явилася перша публікація Бредбері – вірші „Пам'яті Вілла Роджерса”. 1937 року Рей стає членом лос-анджелеської „Ліги наукових фантастів”, ним опікується родина Хейнлейнів – Роберт і його дружина Леслін.

Закінчити університет не дозволила хлопцеві бідність. Довелося продавати газети. „У мене не було засобів, - згадував письменник, - щоб вступити до університету... Я відвідував бібліотеку, працював там годинами. До двадцяти років я вже прочитав усі відомі п’єси, знав американську, французьку, італійську, англійську історії, відомі повісті й оповідання”.



Розпродавши газети, Бредбері сідав за перо. Він щотижня писав по оповіданню, та вони поверталися з редакцій із негативними відгуками. Рей почав видавати авторський журнал „Футуріа фантазія” (1939-1940 рр.), а з 1942 року цілком перейшов на літературний заробіток, створюючи до 52 оповідань на рік.

Бредбері все життя був книгоманом. Його дитинство і юність пройшли в бібліотеках, у книжковому магазині він зустрів свою долю Маргарит Сусану Маклюр (Меггі), худеньку біляву продавщицю книг, свою єдину любов. 1947 рік став переломним у житті письменника: 27 вересня він вінчався з Меггі, за день до того спалив усі свої невдалі рукописи, тоді ж вийшов його перший збірник „Темний карнавал”, а радіоп’єса „Луг” здобула визнання.

Сам Рей Бредбері називає себе „казкарем, моралістом”. Понад 800 творів написано ним: кілька романів і повістей, сотні оповідань, десятки п’єс, кіно-, радіо- і телесценаріїв, ряд статей, заміток, передмов, інтерв’ю, а також багато віршів.



Коментоване читання оповідання



Словникова робота



Коментоване читання оповідання



Словникова робота



Коментоване читання оповідання

  • - Що ж абсурдного ми знаходимо в оповіданні „Посмішка”?

  • - Як Грігсбі пояснює Тому, чому всі повинні плювати на картину?

  • - В чому Грігсбі бачить перешкоду на шляху до щасливого життя?

  • - Чи згодні ви з ним?

  • -Як ви думаєте, чому автор не пояснив, у чому суть “свята”, ще на початку новели?



Словникова робота

Вандалізм – безглузде знищення культурних і матеріальних цінностей.

Прокоментуйте побачене.



Коментоване читання оповідання

  • Вандалізм став не просто нормою життя, а й чи не єдиною насолодою. Невже всі люди так зачерствіли душею? Прочитайте слова людини з черги, яка виступила на захист цивілізації. В чому вона бачить спасіння? На кого покладається?

  • Прочитайте за особами уривок від слів „Врешті-решт і вони ступили на головний майдан” до „Точно, Мона Ліза” (автор, Грігсбі, Том)

  • - Чому Том не міг плюнути?

  • Прочитайте уривок від слів „Слухайте оголошення...” до слів „...рука була захована під куртку”.

  • - Чим можна пояснити вчинок Тома?

  • - Як ви гадаєте, чи випадково в руки Тома потрапила саме посмішка?

  • - Чи можна сказати, що Том – людина з юрби? А може в оповіданні для нього є інше визначення?

  • Самостійно прочитайте останню частину оповідання від слів: “Том дихав рівніше” до кінця учні читають мовчки на тлі музики.



Компаративний аналіз вірша Ліни Костенко „Вже почалось, мабуть, майбутнє...” та оповідання Рея Бредбері „Посмішка”.



Проблемне запитання

- Про що цей вірш? Що хотіла сказати ним поетеса? Який зв’язок він має з оповіданням Бредбері?



Дайте відповіді на запитання:



Проблемні запитання:

  • - Оптиміст чи песиміст фантаст Бредбері?

  • - Виразно прочитайте останні три абзаци твору (від слів „Світ спав ...”)

  • - Яким словом закінчується оповідання? Що воно означає?



А якщо є ранок, то є надія, що настане день



Висновок:

Бредбері впевнений - у людства є надія, є й майбутнє. А ще, на нашу думку, з'явилася й людина, „у якої душа лежить до прекрасного. І вона поверне людству цивілізацію, при якій можна жити мирно”.

Отже, бездуховна людина нічого не може створити. Вона може тільки руйнувати. Тож, якщо людство втратить свої кращі моральні риси: любов, доброту, ласку, - воно втратить культуру і цивілізацію.

Домашнє завдання:

На початку уроку ми з вами „ходили” вулицями Парижа, одного з найкрасивіших міст світу. Хочеться вірити, що у 2061 році це місто залишиться таким, яким ми його побачили. Не дай, Боже, побачити „міста – купа руїн, дороги від бомбування, наче пилка”, „розбиті ферми”, „... лани ночами світяться, радіоактивні” і людей – похмурих, роздратованих, духовно зубожілих.

Вдома я пропоную вам написати лист у 2061 рік, висловити свої почуття і враження від прочитаного на уроці і, можливо, запропонувати шляхи виходу із ситуації, що склалася.


Схожі:

“ Шукайте посмішку Джоконди – вона ніколи не мине…” iconДавня поезія 9 клас Свистун К. В., учитель української мови та літератури. Петраківський нвк
Мине мужність. Мине сила, Мине красномовство. Мине удатність, Мине справність. Минуть драпіжства, Минуть кривоприсяжства, Минуть...
“ Шукайте посмішку Джоконди – вона ніколи не мине…” iconУрок розвитку зв’язного мовлення 3 клас
Подаруйте посмішку собі, Один одному й мені. А я дарую посмішку вам, Радість допоможе у роботі нам
“ Шукайте посмішку Джоконди – вона ніколи не мине…” icon14 лютого День святого Валентина
Пам'ять. Гірка пам'ять війни! Вона ніколи не згасне. Вона ятрить мозок, збуджує уяву. Пам'ять! Що ти залишила? Похоронки? Сльози...
“ Шукайте посмішку Джоконди – вона ніколи не мине…” iconКнига Старша «Б» ксднз №83 М. Кривий Ріг
Ніколи не відкривай дверей, не довідавшись, хто знаходиться за ними. Не розмовляй з незнайомцем через двері. Ніколи не говори незнайомцю,...
“ Шукайте посмішку Джоконди – вона ніколи не мине…” iconЦікаві факти Хоча бджіл може бути тисячі на пасіці, вони ніколи не стикаються між собою
Якщо бджолу застав дощ, то вона має здатність ухилятися від падаючих крапель і все одно встигає безпечно повернутися додому
“ Шукайте посмішку Джоконди – вона ніколи не мине…” iconПравда про війну в оповіданні Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа ” Белль Генріх Теодор (1917-1985)
Ніколи не оповідай своїм дітям казок про священну війну, кажи правду, яка вона є В. Борхерт
“ Шукайте посмішку Джоконди – вона ніколи не мине…” iconНе роби ніколи того, що не знаєш. Не роби ніколи того, що не знаєш
Сума площ квадратів, побудованих на катетах прямокутного трикутника, дорівнює площі квадрата, побудованого на гіпотенузі
“ Шукайте посмішку Джоконди – вона ніколи не мине…” iconПройдуть роки, десятки років… цього ніколи не забути
У наших серцях ніколи не згасне пам’ять про людей близьких і зовсім невідомих – тих, хто боронив свій отчий край. Більш як 20 мільйонів...
“ Шукайте посмішку Джоконди – вона ніколи не мине…” iconАльтернатива інтубації трахеї: Інтубація трахеї: завжди тримати лярингоскоп в лівій руці
Шукайте орієнтири. Голосові зв΄язки виглядають як вертикальні стрічки по боках від голосової щілини, або як літера "Л"
“ Шукайте посмішку Джоконди – вона ніколи не мине…” iconВже встало сонце і торкнуло тихо Вже встало сонце і торкнуло тихо
Ніколи не навчати дитину так, як вчили мене, бо вона народжена в інший час, в інших умовах і житиме по-іншому

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка