Особливості розвитку географії як науки. Особливості розвитку географії як науки


НазваОсобливості розвитку географії як науки. Особливості розвитку географії як науки
Дата конвертації10.02.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации



Особливості розвитку географії як науки.

  • Особливості розвитку географії як науки.

  • Етапи формування суспільної географії (на прикладі України).

  • Генетичні джерела і напрямки розвитку науки.







Географія зароджувалась в античний час з практичних запитів людства як землеопис, як землезнавство.

  • Географія зароджувалась в античний час з практичних запитів людства як землеопис, як землезнавство.

  • Це одна з найдавніших наук, що мала на меті накопичення та систематизацію знань про країни і народи, що їх населяють, про природу і господарство таких країн.

  • У цей час географія була унітарною – цілісною, недиференційованою наукою.



Протягом XVI – XVII століть географія диференціюється, в ній виділяються кілька галузевих напрямків. Впродовж ХІХ – ХХ століть і на даний час система географічних наук охоплює десятки, а в деталізованому переліку – сотні галузево-географічних дисциплін.

  • Протягом XVI – XVII століть географія диференціюється, в ній виділяються кілька галузевих напрямків. Впродовж ХІХ – ХХ століть і на даний час система географічних наук охоплює десятки, а в деталізованому переліку – сотні галузево-географічних дисциплін.

  • Так, слід зазначити, що існує економічна і соціальна географія, соціально-економічна географія, суспільна географія, антропогеографія, географія людини.

  • Кожна з цих галузей має свою історію, свої плюси та мінуси. Вважається, що найліпшим, всеохоплюючим поняттям є "суспільна географія".







старі часи (до XVIII ст.);

  • старі часи (до XVIII ст.);

  • нові часи (від XVIII ст.).



рабовласницький устрій;

  • рабовласницький устрій;

  • середньовіччя;

  • епоха Великих географічних відкриттів і початку нового часу (XV - остання чверть XVII ст.);

  • новий час (остання чверть XVIII - кінець XIX ст.);

  • зародження сучасної географії (кінець XІX - початок XX ст.);

  • найновіший час (1918-1945);

  • сучасний період (з 1945 р.).



класичний період (від древніх греків до кінця XVIII – початку XIX ст., тобто до О. Гумбольдта і К. Ріттера);

  • класичний період (від древніх греків до кінця XVIII – початку XIX ст., тобто до О. Гумбольдта і К. Ріттера);

  • новий період (від початку XIX до 60-х років XX ст.);

  • сучасний період (починаючи з 60-х років XX ст.).



класичний (від стародавніх часів до кінця XVII ст.);

  • класичний (від стародавніх часів до кінця XVII ст.);

  • новий (XVIII – перша половина XIX ст.);

  • новітній (від другої половини XIX ст).





стихійно-описовий етап (від античних часів і до кінця XV ст.);

  • стихійно-описовий етап (від античних часів і до кінця XV ст.);

  • цілеспрямовано-описовий етап (XVI - XVII ст.);

  • господарсько-статистичний етап (XVIII - кінець XIX ст.);

  • економіко-географічний етап (кінець XIX ст. - 60-і роки XX ст.);

  • етап економічної і соціальної географії (70-80-і pp. XX ст.);

  • суспільно-географічний етап (90-і роки).



Даний етап був представлений географічними описами українських земель іноземними вченими та мандрівниками, першими з яких були греки та араби (Геродот, Гіпократ, Страбон, Птоломей та ін.). В їх працях було описано історію і географію окремих частин території України (в основному її південного регіону), зокрема, їхні природні особливості та господарська діяльність населення.

  • Даний етап був представлений географічними описами українських земель іноземними вченими та мандрівниками, першими з яких були греки та араби (Геродот, Гіпократ, Страбон, Птоломей та ін.). В їх працях було описано історію і географію окремих частин території України (в основному її південного регіону), зокрема, їхні природні особливості та господарська діяльність населення.

  • Важливим методологічним моментом цього періоду була наявність тісного зв'язку між історією, географією , філософією та медициною, що в сукупності стало значним поштовхом для зародження економічної географії.



Відзначався нагромадженням первинної інформації на основі проведених реєстрів (переписів) та ревізій населення у зв’язку з оподаткуванням (поголовним, а згодом подимним) у селах та дією магдебурзького права у містах. В цей період появилася велика кількість картографічного матеріалу про Україну, який поряд з матеріалами переписів слугував джерельною базою перших описів про населення та його заняття в Україні (С.Величко, Я.Маркевич, О.Шафонський), галузі господарства (С.Подолинський, В.Ляскоронський та ін.). Серед представників інших країн ці питання підняли З.Герберштейн, Е.Лясота, Г.Л. де Боплан та ін. Позитивну роль відіграло заснування в 1632 році Києво-Могилянської колегії, (згодом - академії), де викладалася географія.

  • Відзначався нагромадженням первинної інформації на основі проведених реєстрів (переписів) та ревізій населення у зв’язку з оподаткуванням (поголовним, а згодом подимним) у селах та дією магдебурзького права у містах. В цей період появилася велика кількість картографічного матеріалу про Україну, який поряд з матеріалами переписів слугував джерельною базою перших описів про населення та його заняття в Україні (С.Величко, Я.Маркевич, О.Шафонський), галузі господарства (С.Подолинський, В.Ляскоронський та ін.). Серед представників інших країн ці питання підняли З.Герберштейн, Е.Лясота, Г.Л. де Боплан та ін. Позитивну роль відіграло заснування в 1632 році Києво-Могилянської колегії, (згодом - академії), де викладалася географія.



Саме на цьому етапі, в середині 60-х років XVIII ст., вперше в історії науки російський вчений М.В. Ломоносов запропонував термін "економічна географія", розуміючи під ним науку, яка вивчає господарську діяльність населення. Проте в науковий обіг цей термін увійшов лише на початку XX ст., через півтора сторіччя після смерті вченого.

  • Саме на цьому етапі, в середині 60-х років XVIII ст., вперше в історії науки російський вчений М.В. Ломоносов запропонував термін "економічна географія", розуміючи під ним науку, яка вивчає господарську діяльність населення. Проте в науковий обіг цей термін увійшов лише на початку XX ст., через півтора сторіччя після смерті вченого.

  •    І надалі на формування української географії взагалі і економічної зокрема, значний вплив мали праці зарубіжних вчених, в першу чергу німецьких, російських і французьких. Одним з перших теоретиків у галузі статистики був К.Г. Герман, автор першого підручника з теорії статистики, а також схеми економічного районування. Праці K.I. Арсеньєва становили основу загальногеографічного і економічного районування Росії, в межах якої розглядалася й Україна. М.П. Огарьов виклав у своїх працях методологічні основи економічного районування та політичної економії. Першу концепцію розміщення виробництва висунув Й. Тюнен.



Українська економіко-географічна наука бере початок від господарсько-статистичних описів окремих регіонів, серед яких одним з перших був "Топографічний опис Малої Росії" (1770-1780 pp.).

  • Українська економіко-географічна наука бере початок від господарсько-статистичних описів окремих регіонів, серед яких одним з перших був "Топографічний опис Малої Росії" (1770-1780 pp.).

  • У XIX ст. з'явилася ціла низка таких ґрунтовних статистико-економічних описів, виконаних українськими науковцями М. Арандаренком, Д. Журавським, В. Марчинським, А. Скальковським, П. Чубинським та ін. Їх проведенню сприяло утворення в 1858 p. Центрального статистичного кабінету, а в 1873 p. – Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ) у Львові та Південно-Західного відділу Імператорського географічного товариства у Києві.



Це був етап появи і розвитку великої кількості різноманітних теоретичних концепцій економічної географії, творчого наукового пошуку.

  • Це був етап появи і розвитку великої кількості різноманітних теоретичних концепцій економічної географії, творчого наукового пошуку.

  • Було виділено наступні напрямки :

    • 1) комерційно-географічний;
    • 2) етногеографічний;
    • 3) антропогеографічний;
    • 4) галузево-статистичний
    • 5) районний


Економіко-географічні дослідження в Україні весь час тематично і територіально розширювались. Економічна географія у 1970-80-і роки за своїм змістом переросла в економічну і соціальну, а в 1990-х роках трансформувалась у суспільну географію.

  • Економіко-географічні дослідження в Україні весь час тематично і територіально розширювались. Економічна географія у 1970-80-і роки за своїм змістом переросла в економічну і соціальну, а в 1990-х роках трансформувалась у суспільну географію.



Представлений в працях Г.В. Балабанова, І.О. Горленко, М.Д. Пістуна, О.Т. Ващенка, Я.І. Жупанського, О.І. Шаблія та інших

  • Представлений в працях Г.В. Балабанова, І.О. Горленко, М.Д. Пістуна, О.Т. Ващенка, Я.І. Жупанського, О.І. Шаблія та інших



3. Генетичні джерела і напрямки розвитку науки.

  • 3. Генетичні джерела і напрямки розвитку науки.



Представники — В. Петті, К. Маркс, А. Сміт.

  • Представники — В. Петті, К. Маркс, А. Сміт.

  • Напрям сформувався на засадах політекономії, географії торгівлі.

  • Головний об’єкт дослідження – господарство країни чи світу, їх сфери — виробнича чи послуг, розміщення і геопросторова організація).



Представники — Ш. Л. Монтеск’є, Ф. Ратцель, С. Рудницький.

  • Представники — Ш. Л. Монтеск’є, Ф. Ратцель, С. Рудницький.

  • Походження напряму відбулося із розвитком філософії суспільства (особливості культури, традицій, духовного життя населення).

  • У демосоціальному напрямі в суспільній географії окремо виділяють соціальну географію та географію населення; вони становлять ядро того напряму, що тривалий час мав назву антропогеографії, тобто географії людини.



Витоки з праць Птолемея: географія – просторова (хорологічна) точна наука, головною є земна поверхня, територія.

  • Витоки з праць Птолемея: географія – просторова (хорологічна) точна наука, головною є земна поверхня, територія.

  • Представники — А. Геттнер, В. Бунге.

  • Предметом дослідження даного напряму виступають відношення простору земної поверхні.

  • Виникнення теорії переміщень, теорії центральних місць.



1. Існує значна кількість підходів та схем періодизації розвитку суспільної географії, в основу яких покладено різні фактори та чинники, зокрема, історичні події, географічні надбання чи відкриття, виявлення нових закономірностей, законів тощо.

  • 1. Існує значна кількість підходів та схем періодизації розвитку суспільної географії, в основу яких покладено різні фактори та чинники, зокрема, історичні події, географічні надбання чи відкриття, виявлення нових закономірностей, законів тощо.

  • 2. У розвитку суспільної географії можна виділити наступні етапи: стихійно-описовий; цілеспрямовано-описовий; господарсько-статистичний; економіко-географічний; етап економічної і соціальної географії; суспільно-географічний етап.

  • 3. У суспільній географії виділяється економічний, демосоціальний та формально-теоретичний напрямки.



Схожі:

Особливості розвитку географії як науки. Особливості розвитку географії як науки iconІсторичні особливості розвитку медичної географії Семінарське заняття 1
Накопичення медико-географічних знань у цехах цирульників (хіі-хvст.), в парафіяльних братствах (XVI-XVII ст.), в медичних школах...
Особливості розвитку географії як науки. Особливості розвитку географії як науки iconДидактичні ігри та їх роль у вивченні географії. Дидактичні ігри та їх роль у вивченні географії
На уроках з використанням ігрових технологій створюються умови для всебічного розвитку
Особливості розвитку географії як науки. Особливості розвитку географії як науки iconДидактичні ігри та їх роль у вивченні географії. Дидактичні ігри та їх роль у вивченні географії
На уроках з використанням ігрових технологій створюються умови для всебічного розвитку
Особливості розвитку географії як науки. Особливості розвитку географії як науки iconПоглиблення дослідницьких компетенції з географії Поглиблення дослідницьких компетенції з географії
Виступ на районній пед конференції " Організація науково дослідницької роботи з географії в позаурочний час "
Особливості розвитку географії як науки. Особливості розвитку географії як науки icon«Особливості розвитку емоційно-почуттєвої сфери обдарованих дітей» «Особливості розвитку емоційно-почуттєвої сфери обдарованих дітей»
Мета психологічного супроводу збереження психічного та психофізичного здоров’я, попередження та подолання будь-яких відхилень у особистісному...
Особливості розвитку географії як науки. Особливості розвитку географії як науки iconУрок історії України. 10 клас
Охарактеризувати особливості розвитку культури України на початку ХХ ст., розглянути розвиток української освіти та науки, театру,...
Особливості розвитку географії як науки. Особливості розвитку географії як науки iconПлан: План: Визначення науки. Об’єкт і предмет дослідження соціальної географії

Особливості розвитку географії як науки. Особливості розвитку географії як науки iconЕлектронні посібники з географії Географія 7 – 11 класи
Апробація електронного засобу здійснювалась методистом зоіппо стрижаком М. М. та вчителями географії
Особливості розвитку географії як науки. Особливості розвитку географії як науки iconВизначити особливості розвитку Січі у складі Гетьманщині; Визначити особливості розвитку Січі у складі Гетьманщині
Охарактеризувати роль Запорозької Січі у воєнно політичних подіях другої половини XVII ст
Особливості розвитку географії як науки. Особливості розвитку географії як науки iconКурс "Основи суспільної географії" викладається студентам 1 курсу денного і заочного відділень, є загальною та невід'ємною складовою у підготовці бакалаврів географії


Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка