Компетентнісний підхід у навчанні Вишневська П.І


НазваКомпетентнісний підхід у навчанні Вишневська П.І
Дата конвертації10.02.2013
Розмір445 b.
ТипДержавний стандарт


Компетентнісний підхід у навчанні

  • Вишневська П.І.,

  • методист РМК відділу освіти Кременчуцької РДА


Компетентнісний підхід у навчанні

  • Державний стандарт базової і повної середньої освіти

  • Затверджений

  • Постановою Кабінету Міністрів України

  • від 23 листопада 2011 року № 1392



Компетентнісний підхід у навчанні

  • сприяє формуванню ключових (спеціально структурованих комплексів характеристик – якостей особистості, що дає змогу їй ефективно діяти в різних сферах життєдіяльності й належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів) і предметних (набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної зі здобуттям, перетворенням і застосуванням нового знання) компетентностей.



Компетентнісний підхід у навчанні

  • Компетентність - інтегрована здатність індивіда, що складається зі знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці.



Здійснення переходу до компетентнісної моделі навчання

  • передбачає:

  • - нове цілепокладання в педагогічному процесі;

  • оновлення структури та змісту навчання математики;

  • визначення результатів навчання через складові математичної компетентності учня (на відміну від традиційних знань, умінь і навичок).



Запровадження компетентнісної моделі шкільної математичної освіти

  • В основі лежить:

  • системно-діяльнісний підхід;

  • особистісно-орієнтований підхід.



Сутність компетентнісного підходу

  • сформувати в учнів не тільки систему знань, умінь і навичок, а й сукупність взаємозалежних смислових орієнтацій, досвіду діяльності, необхідних для здійснення особистісно й соціально значимої продуктивної діяльності стосовно об’єктів реальної дійсності.



Компетентнісний підхід

  • передбачає формування вмотивованої компетентної особистості, здатної:

  • - швидко орієнтуватися в інформаційному просторі, що динамічно розвивається й постійно оновлюється;

  • - одержувати, використовувати, створювати різноманітну інформацію;

  • - виявляти самостійність у постановці завдань та їх розв’язуванні;

  • - приймати обґрунтовані рішення, розв’язувати проблеми на основі здобутих знань, умінь і навичок, брати на себе відповідальність за отриманий результат;

  • - активно і зацікавлено пізнавати світ, усвідомлювати цінність знань, науки, творчості;

  • - усвідомлювати важливість освіти й самоосвіти для життя та діяльності;

  • - навчатися протягом усього життя, застосовувати здобуті знання на практиці.



Навчання математики має включати такі аспекти:

  • - Аксіологічний.

  • - Мотиваційний.

  • - Загальнокультурний.

  • - Когнітивний.

  • - Інформаційний.

  • - Інтелектуальний.

  • - Комунікативний

  • - Світоглядний .



Математична компетентність

  • Не лише як предметна,

  • а й як ключова,

  • до яких її віднесено

  • в Державному стандарті базової

  • і повної середньої освіти.



Ціннісно-мотиваційний (аксіологічний) компонент

  • включає ціннісні ставлення учнів до інформації, пізнавальну активність, ініціативність, відповідальність, прагнення до удосконалення результатів своєї праці.



Аксіологічний компонент

  • Виявом її сформованості в учнів є:

  • - уміння визначити мету діяльності (здатність ставити цілі, спрямованість на досягнення мети);

  • - виявлення здатності приймати самостійні рішення;

  • - схильність перевіряти й оцінювати результати своєї діяльності, співвідносити їх із поставленими цілями й особистим життєвим досвідом;

  • - виявлення допитливості, пізнавального інтересу;

  • - виявлення потреби до самостійного пошуку й засвоєння нових знань;

  • - спроможність до емоційного сприймання математичних об’єктів, завдань, розв’язувань, міркувань, інтерес до математичної творчості;

  • - поважне ставлення до однокласників, учителів, дотримання інтелектуальної чесності, об’єктивності, етичних і юридичних норм використання інформації.



Загальнокультурний компонент

  • Включає коло питань, відносно яких учні мають бути добре обізнаними:

  • - особливості загальнолюдської і національної культури;

  • - духовно-моральні основи життя людини і людства, окремих народів;

  • - культурологічні основи сімейних, соціальних, суспільних явищ і традицій;

  • - роль науки і релігії у житті людини.



Загальнокультурний компонент

  • Передбачається, що випускник:

  • - має уявлення про математичну науку як сферу людської діяльності, етапи її розвитку, її значимість для розвитку цивілізації;

  • - знає імена творців математичної науки, видатних вітчизняних і зарубіжних математиків минулого та сучасності, авторів підручників з математики;

  • - володіє математичною мовою, уміє правильно використовувати й пояснювати значення математичних термінів і символів, розуміє, що математична символіка та формули математики дають змогу описувати загальні властивості об’єктів практики і науки, а також відношення між ними;

  • - має уявлення про різницю у вимогах доведень у математиці та різних галузях природничих і гуманітарних наук;

  • - володіє загальними способами інтелектуальної діяльності, характерними для математики й таких, що є основою пізнавальної культури, значимої для різних сфер людської діяльності;

  • - уміє самостійно працювати з підручником, розуміє його будову, знає призначення всіх елементів апарату орієнтування в текстах розділів, тем, параграфів, використовує прийоми розуміння тексту (структурування, ставлення пізнавальних запитань тощо), знає й застосовує прийоми смислового групування матеріалу.



Навчально-пізнавальний (когнітивний) компонент

  • передбачає оволодіння кожним учнем базовими математичними знаннями, уміннями, навичками, способами діяльності, достатніми для вивчення суміжних навчальних предметів на сучасному рівні, а також для продовження освіти, різноманітними способами організації та здійснення учіння (уміння, дії, операції, пізнавальні процеси) на різних рівнях пізнавальної самостійності (репродуктивна, частково пошукова, творча).



Когнітивний компонент

  • Це означає, що випускник:

  • - володіє технікою практичних обчислень, раціонально сполучаючи усні, письмові й інструментальні обчислення (точні й наближені);

  • - знає й застосовує прийоми швидких обчислень, користується оцінкою та прикидкою під час практичних розрахунків;

  • - уміє користуватися математичними формулами, самостійно виводити формули залежностей між величинами;

  • - уміє самостійно здійснювати алгоритмічну й евристичну діяльність на математичному матеріалі, перевіряти та оцінювати результати своєї діяльності:

  • - бачить математичну задачу в контексті реальних (практичних) ситуацій, проблемних ситуацій у суміжних навчальних предметах, застосовує математичні методи для розв’язування цих задач (з використанням, за необхідності, довідкових матеріалів, калькулятора, комп’ютера);

  • - уміє описувати реальні ситуації й процеси мовою математики, будувати їхні математичні моделі за допомогою відповідного математичного апарату, інтерпретувати зміст отриманого математичного результату в термінах досліджувального процесу;

  • - має уявлення про існування ймовірнісно-статистичних закономірностей у навколишньому світі, детерміновані та випадкові події, імовірнісні моделі, розуміє ймовірнісні властивості реальних подій і використовує їх під час прийняття рішень.



Інформаційний компонент

  • віддзеркалює здатність особистості до визначення інформаційної потреби, пошуку інформації та ефективної роботи з нею в усіх її формах та представленнях, опанування навичками діяльності стосовно інформації в навчальних предметах і освітніх галузях, а також у навколишньому світі, пошуку, аналізу та відбору необхідної інформації, її перетворення, збереження й передачі, володіння сучасними інформаційними засобами та інформаційними технологіями.



Інформаційний компонент

  • Завершуючи вивчення шкільного курсу математики, учень:

  • - розуміє необхідність одержання потрібної інформації;

  • - уміє самостійно вибирати належне джерело, знаходити відповідну інформацію, критично оцінювати отриману інформацію та її джерела, здійснювати аналіз інформації, її систематизацію і класифікацію, інтегрувати отриману інформацію в особистий досвід;

  • - уміє добувати інформацію, представлену в таблицях, діаграмах , графіках, описувати й аналізувати масиви числових даних за допомогою статистичних характеристик;

  • - здатен проводити обробку результатів лабораторних експериментів та оцінювати похибки.



Інтелектуальний компонент

  • Істотними якостями

  • інтелекту людини є:

  • - логічність мислення,

  • - доказовість,

  • - критичність,

  • - глибина,

  • - гнучкість,

  • - широта.



Інтелектуальний компонент

  • Завершуючи вивчення шкільного курсу математики учень:

  • - уміє логічно міркувати, робити обґрунтовані висновки, оцінювати логічну правильність міркувань, розпізнавати логічно некоректні міркування, відрізняти гіпотезу від факту, доведені твердження від недоведених (обгрунтованих);

  • - уміє проводити дедуктивні й індуктивні міркування, доводячи теореми і розв’язуючи задачі, пропонувати різні способи розв’язування задачі;

  • - уміє робити узагальнення й «відкривати» закономірності на основі аналізу окремих прикладів, результатів експерименту, висувати та перевіряти гіпотези, встановлювати межі застосування отриманого результату;

  • - уміє приймати рішення в умовах неповної та надлишкової, точної та імовірнісної інформації, схильний до розумового експерименту, виявляє здатність до подолання розумових стереотипів, що випливають із повсякденного досвіду;



Інтелектуальний компонент

  • Завершуючи вивчення шкільного курсу математики учень:

  • - володіє складовими дослідницької й проектної діяльності, включаючи вміння бачити проблему, ставити питання, висувати гіпотези, наводити означення понять, класифікувати, спостерігати, проводити експерименти, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, систематизувати, виявляти причинно-наслідкові зв’язки, знаходити аналоги, робити висновки, структурувати матеріал, пояснювати, доводити, захищати свої ідеї;

  • - уміє планувати та здійснювати діяльність, спрямовану на розв’язання завдань дослідницького характеру, прогнозувати результат діяльності, докладати зусилля для його досягнення, змінювати план діяльності в разі змін умов її виконання.



Комунікативний компонент

  • передбачає

  • сформованість умінь:

  • - ясно й чітко викладати свої думки,

  • будувати аргументовані міркування,

  • вести діалог (дискусію), сприймаючи точку зору співрозмовника, а в разі необхідності піддавати її критичному аналізу.



Комунікативний компонент

  • Завершуючи вивчення шкільного курсу математики, учень:

  • - уміє точно й логічно грамотно виражати свої думки в усній та письмовій формі, використовувати різні види математичної мови (словесну, символьну, графічну), переходити з одного виду на інший для ілюстрації, інтерпретації, аргументації, доведення, наводити приклади та контрприклади;

  • - уміє адекватно використовувати мовні засоби для ведення дискусії й аргументації своєї позиції, порівнювати різні точки зору, відстоювати власну позицію;

  • - уміє співвідносити власну думку з думкою авторитетних джерел і більшості, аргументовано опиратися груповому тиску;

  • - уміє доповідати про результати свого дослідження, коротко й точно відповідати на запитання, використовувати довідкову літературу й інші джерела інформації;

  • - проявляє готовність до навчальної діяльності у взаємодії (у парі, малій групі, участі у проектній діяльності).



Світоглядний компонент

  • Під світоглядним компонентом результату навчання математики розуміють поінформованість учнів про систему основних математичних понять, математичну мову як засіб виразу математичних законів, закономірностей тощо, про математику як форму опису та методу пізнання дійсності.



Світоглядний компонент

  • Завершуючи вивчення шкільного курсу математики, учень:

  • - має уявлення про ідеї та методи математики, про особливості математичного методу дослідження і його відмінності від методів природничих і гуманітарних наук, розуміє особливості застосування математичних методів до аналізу й дослідження процесів і явищ у природі та суспільстві;

  • розуміє, що логічні закони математичних міркувань мають універсальний характер і застосовні в усіх галузях людської діяльності;

  • - має уявлення про аксіоматичну побудову математичної теорії, про значення аксіоматичного методу для інших областей знання й практики;



Світоглядний компонент

  • Завершуючи вивчення шкільного курсу математики, учень:

  • - розуміє, що реальний світ підпорядковується не тільки детермінованим, а й статистичним закономірностям, уміє використовувати їх для розв’язування завдань повсякденного життя;

  • - має уявлення про метод математичного моделювання як про універсальний метод пізнання навколишнього світу;

  • - переконаний у можливості пізнання природи, у необхідності розумного використання досягнень математики для подальшого розвитку цивілізації;

  • - розуміє, що формальний математичний апарат створений і розвивається з метою розширення можливостей його застосування до розв’язання завдань, що виникають у теорії та на практиці.



Компетентнісний підхід у навчанні

  • не заперечуючи значення знань як таких, змінює погляд на їхню сутність: знання розглядаються не як самоціль, а як засіб розвитку та виховання особистості учня.



ЛІТЕРАТУРА

  • 1. Державний стандарт базової і повної середньої освіти. (Електронний ресурс).

  • 2. Закон України «Про загальну середню освіту». (Електронний ресурс).

  • 3. «Компетентнісний підхід у навчанні та стандарт шкільної математичної освіти». Ж. «Математика в школі», №11-12, 2011р., ст.2-5.



Дякую за увагу!



Схожі:

Компетентнісний підхід у навчанні Вишневська П.І iconКомпетентнісний підхід у навчанні школярів рідної мови: суть, проблеми, перспективи

Компетентнісний підхід у навчанні Вишневська П.І iconКомпетентнісний підхід при викладанні навчальних предметів Компетентнісний підхід при викладанні навчальних предметів
Підвищення рівня навчальних досягнень учнів на основі здійснення моніторингу якості знань
Компетентнісний підхід у навчанні Вишневська П.І iconКомпетентнісний підхід як чинник модернізації

Компетентнісний підхід у навчанні Вишневська П.І iconКомпетентнісний підхід тісно пов’язаний із такими підходами до навчання, як

Компетентнісний підхід у навчанні Вишневська П.І iconКурси підвищення кваліфікації
Компетентнісний підхід до розвитку професіоналізму педагогів та керівників навчальних закладів
Компетентнісний підхід у навчанні Вишневська П.І iconКомпетентнісний підхід у побудові моделі сучасного випускника ( базової школи, старшої школи) — шлях до успішної соціалізації особистості
...
Компетентнісний підхід у навчанні Вишневська П.І iconКомпетéнтність проінформованість, обізнаність, авторитетність
Компетентнісний підхід спрямованість педагогічного процесу на формування і розвиток ключових (базових, основних) і предметних компетентностей...
Компетентнісний підхід у навчанні Вишневська П.І iconКомпетентнісний підхід в освіті Підготувала
«способу існування» відповідної галузі, а також уміння застосовувати їх на практиці в межах культурнодоцільної діяльності для розв’язування...
Компетентнісний підхід у навчанні Вишневська П.І iconКомпетентнісний підхід в освіті спрямованість навчального процесу на формування і розвиток основних компетентностей особистості
Чітке визначення загальних і конкретних цілей оволодіння учнів усіма компонентами змісту навчального предмета
Компетентнісний підхід у навчанні Вишневська П.І iconПерелік «залізних правил реформування освіти» (за Т. Хусеном)
Компетентнісний підхід дозволяє у результатах задіяти суб’єктність, досвід учня, що охоплює ті складові якості освіти, які лише декларувались,...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка