Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів затверджено


НазваОсновні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів затверджено
Дата конвертації12.03.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


ОСНОВНІ ОРІЄНТИРИ ВИХОВАННЯ УЧНІВ 1-11 КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

  • ЗАТВЕРДЖЕНО

  • наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

  • 31.10.2011 №1243


Орієнтири передбачають залучення учнів до різних форм творчої та суспільно корисної діяльності, зокрема: пізнавальної, оздоровчої, трудової, художньо-естетичної, спортивної, пропагандистської, ігрової, культурної, рекреаційної, екологічної, що організовуються у години дозвілля, тобто у позакласний час.

  • Орієнтири передбачають залучення учнів до різних форм творчої та суспільно корисної діяльності, зокрема: пізнавальної, оздоровчої, трудової, художньо-естетичної, спортивної, пропагандистської, ігрової, культурної, рекреаційної, екологічної, що організовуються у години дозвілля, тобто у позакласний час.



Чинники сучасного виховання

  • сім’я є найважливішим чинником виховання;

  • школа;

  • соціальні інститути (позашкільні заклади, психологічні служби, інститути підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо), які виступають суб’єктами виховання дітей і дають змогу покращувати та корегувати виховання школярів.



Метою основних орієнтирів виховання є створення цілісної моделі виховної системи на основі громадянських та загальнолюдських цінностей як орієнтовної для проектування моделей виховних систем у загальноосвітніх навчальних закладах України.

  • Метою основних орієнтирів виховання є створення цілісної моделі виховної системи на основі громадянських та загальнолюдських цінностей як орієнтовної для проектування моделей виховних систем у загальноосвітніх навчальних закладах України.



Для досягнення означеної мети передбачено реалізацію таких завдань:

  • організація виховного процесу в класному колективі та в роботі з батьками на засадах проектної педагогіки;

  • створення програми виховання для окремого класу з урахуванням індивідуально-педагогічних можливостей класних керівників, батьків, а також - результатів вивчення рівнів фізичного, соціального, психічного та духовного розвитку учнів;

  • змістове наповнення програми виховання з урахуванням вікових особливостей учнів;

  • задоволення базових потреб особистості вихованця (фізіологічних потреб, потреби в безпеці, любові та прихильності, визнанні та оцінці, в самоактуалізації) в умовах окремого загальноосвітнього навчального закладу;



реалізація у процесі роботи особистісно орієнтованого, діяльнісного, системного, творчого та компетентнісного підходів до організації виховного процесу в шкільному та класному колективах;

  • реалізація у процесі роботи особистісно орієнтованого, діяльнісного, системного, творчого та компетентнісного підходів до організації виховного процесу в шкільному та класному колективах;

  • оптимальне поєднання форм організації виховної роботи: індивідуальної, групової, масової;

  • створення належних умов для особистісного зростання кожного вихованця (створення ситуацій успіху та підтримки), його психолого-педагогічний супровід;

  • співпраця з органами учнівського самоврядування, дитячими громадськими організаціями;

  • інтеграція зусиль батьківської громади позашкільних закладів, представників державної влади, громадських та благодійних організацій, правоохоронних органів та установ системи охорони здоров'я.



В основних орієнтирах виховання пропонуються форми роботи для роботи з окремими класними колективами. У проектній діяльності увага класного керівника (вихователя) акцентується на:

  • В основних орієнтирах виховання пропонуються форми роботи для роботи з окремими класними колективами. У проектній діяльності увага класного керівника (вихователя) акцентується на:

  • розвитку творчої особистості дитини;

  • виявленні та становленні індивідуальних особливостей школярів;

  • рівні особистісно-виховних досягнень учнів;

  • створенні відповідних умов у школі для всебічного розвитку учнів;

  • функціонуванні системи медично-психологічного та соціально-педагогічного забезпечення процесу розвитку школярів.



Виховання учнів реалізується у процесі організації:

  • . навчально-виховної діяльності;

  • позаурочної та позакласної діяльності;

  • позашкільної освіти;

  • роботи органів учнівського самоврядування;

  • взаємодії з батьками, громадськими організаціями, державними установами.



Метою виховання є формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал. Виховна мета є спільною для всіх ланок системи виховання та є критерієм ефективності виховного процесу.

  • Метою виховання є формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал. Виховна мета є спільною для всіх ланок системи виховання та є критерієм ефективності виховного процесу.



Основні принципи виховання

  • Принцип національної спрямованості. Передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідного краю, свого народу, шанобливе ставлення до його культури; повагу, толерантне ставлення до культури всіх народностей, які проживають в Україні.



Принцип культуровідповідності

  • Вихованець і педагог спільними зусиллями перетворюють зміст історичного морально-етичного досвіду людства на систему відкритих проблем. Така проблематизація моральної культури слугує джерелом особистісного розвитку дитини, умовою засвоєння нею загальнокультурних надбань, а саме виховання здійснюється як культурологічний процес, формування базису культури особистості.



Принцип цілісності

  • Виховання організовується як системний педагогічний процес; спрямовується на гармонійний та всебічний розвиток особистості, формування в неї цілісної картини світу. Передбачає наступність в реалізації напрямів та етапів виховної роботи на різних освітніх рівнях: охоплює всі сфери життєдіяльності дітей та учнівської молоді; здійснюється різними соціальними інститутами, а також у навчальній та позанавчальній діяльності.



Акмеологічний принцип

  • Вихователь будує виховний процес так, щоб вихованець засвоїв найвищі морально-духовні цінності; створює умови для оптимальної самореалізації підростаючої особистості, розвитку її індивідуальних можливостей і здібностей. Напрями виховної роботи втілюються у відповідних результатах — міцно й органічно засвоєних загальнолюдських і національних цінностях, стратегії життя, яка передбачає постійний рух до здійснення нових, соціально значущих задумів; формування умінь долати труднощі, прогнозувати наслідки своїх учинків; здатності свідомо приймати рішення.



Принцип суб'єкт-суб'єктної взаємодії

  • . Учасники виховного процесу є рівноправними партнерами у процесі спілкування, ставляться уважно до поглядів один одного, визнають право на відмінність, узгоджують свої позиції. Вихователь уникає жорстких приписів, не ставиться до вихованця як до пасивного об'єкта своїх впливів; зважає на його психічний стан, життєвий досвід, систему звичок і цінностей; виявляє емпатію, вдається до конструктивних та продуктивних виховних дій; схильний до творчості та педагогічної рефлексії.



Принцип адекватності виховання до психологічних умов розвитку особистості

  • Вихователь зосереджує свою увагу на дитині, бере до уваги її вікові та індивідуальні особливості, не форсує її розвитку, задовольняє фундаментальні потреби дитини (у розумінні, визнанні, сприйнятті, широкому ставленні до неї); виробляє індивідуальну програму її розвитку; стимулює розвиток в особистості свідомого ставлення до своєї поведінки, діяльності, життєвого вибору.



Принцип особистісної орієнтації

  • Означає, що загальні закони психічного розвитку проявляються у кожної дитини своєрідно і неповторно. Педагог формує у зростаючої особистості почуття самоцінності, впевненості у собі, визнає її право на вільний розвиток та реалізацію своїх здібностей; не обмежує її в правах почуватися індивідуальністю; виробляє оптимістичну стратегію розвитку кожного вихованця; спрямовує зусилля на розвиток світогляду, самосвідомості, культури потреб, емоційної сприйнятливості, довільної поведінки, базових якостей особистості.



Принцип превентивності

  • Держава, соціальні виховні інститути та громадські об’єднання здійснюють профілактику негативних проявів поведінки дітей та учнівської молоді, допомагають їм виробити імунітет до негативних впливів соціального середовища. При цьому має бути забезпечена система заходів економічного, правового, психолого-педагогічного, соціально-медичного, інформаційно-освітнього характеру з формування позитивних соціальних настанов, запобігання вживанню наркотичних речовин та різному прояву деструктивної поведінки, відвернення суїцидів та формування навичок безпечних статевих стосунків.



Принцип технологізації

  • Виховний процес передбачає науково обгрунтовані дії педагога та відповідно організовані ним дії вихованців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості та ведуть до кінцевої мети виховання. Побудований таким чином виховний процес має ознаки проективності, певною мірою гарантує позитивний кінцевий результат.



Зміст виховання

  • Сучасний зміст виховання дітей та учнівської молоді в Україні — це науково обґрунтована система загальнокультурних і громадянських цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості.

  • Виховання здійснюють для ідентифікації вихованця із загальновизнаними цінностями і якостями та самореалізації його сутнісних сил. Система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власне ставлення.



Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

  • виявляється у патріотизмі, правосвідомості, політичній культурі та культурі міжетнічних відносин.



Ціннісне ставлення до людей

  • Виявляється у моральній активності особистості, проявів відповідальності, чесності, працелюбності, справедливості, гідності, милосердя, толерантності, совістливості, терпимості до іншого, доброзичливості, готовності допомогти іншим, обов'язковості, добросовісності, ввічливості, делікатності, тактовності; вмінні працювати з іншими; здатності прощати і просити пробачення, протистояти виявам несправедливості, жорстокості.



Ціннісне ставлення до природи

  • Формуєтьсяупроцесі екологічноговихованняівиявляєтьсяутакихознаках: усвідомленні функційприродивжиттілюдини та їїсамоцінності; почутті особистоїпричетностідозбереженняприроднихбагатств, відповідальностізаних; здатностіособистостігармонійноспівіснувати зприродою; поводитисякомпетентно, екологічнобезпечно;



Ціннісне ставлення до мистецтва

  • Формується у процесі естетичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов'язаних з мистецтвом. Особистість, якій властиве це ставлення, володіє системою елементарних мистецьких знань, адекватно сприймає художні твори, здатна збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва, прагне та вміє здійснювати творчу діяльність у мистецькій сфері.



Ціннісне ставлення до праці

  • Є визначальною складовою змісту виховання особистості, що спрямована на формування у неї розуміння особистої значущості праці як джерела саморозвитку і самовдосконалення.



Ціннісне ставлення до себе

  • Передбачає сформованість у зростаючої особистості вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил. Воно є важливою умовою формування у дітей та учнівської молоді активної життєвої позиції.



Ціннісне ставлення до свого фізичного "Я"

  • Це вміння особистості оцінювати свою зовнішність, тілобудову, поставу, роз­виток рухових здібностей, фізичну витривалість, високу праце­здатність, функціональну спроможність, здатність відновлювати силу після фізичного навантаження, вольові риси, статеву належність, гігієнічні навички, корисні звички, стан свого здоров'я та турбуватися про безпеку власної життєдіяльності, вести здоровий спосіб життя, активно відпочивати.



Ціннісне ставлення до свого психічного "Я"

  • Передбачає вихованість у дітей та учнівської молоді культури пізнання власного внутрішнього світу — думок, переживань, станів, намірів, прагнень, цілей, життєвих перспектив, ідеалів, цінностей, ставлень. Важливо навчити зростаючу особистість сприймати себе такою, якою вона є, знати свої позитивні і негативні якості, сприяти формуванню у неї реалістичної Я-концепції, готовності та здатності до самовдосконалення, конструктивної самокритичності.



Ціннісне ставлення до свого соціального "Я"

  • Виявляється у таких ознаках: здатності орієнтуватися та пристосовуватися до нових умов життя, конструктивно на них впливати; визначенні свого статусу в соціальній групі, налагодженні спільної праці з дорослими та однолітками; вмінні запобігати конфліктам, справедливому і шляхетному ставленні до інших людей; позиції активного суб’єкта громадянського суспільства, який може і має впливати на долю країни.



Виховний простір розвитку особистості

  • Головне завдання сьогоднішньої практики — створення виховного простору.

  • Виховний простір — це не тільки середовище, а й духовний простір учня і педагога, це простір культури, що впливає на розвиток особистості.



Основні вимоги до створення виховного простору:

  • психологізація як здатність враховувати у комплексі всі зовнішні й внутрішні впливи на дитину й одночасно творити духовно-творче розвивальне середовище, нейтралізуючи негативні з них та посилюючи позитивні;



відкритість до соціуму, діяти у співпраці з сім'єю, громадськістю;

  • відкритість до соціуму, діяти у співпраці з сім'єю, громадськістю;

  • залучення дітей до розв'язання суспільно значущих і особистісних життєвих проблем, формувати досвід громадянської поведінки;

  • розвиток творчого потенціалу всіх суб'єктів навчально-виховного процесу;



спонукання школярів до самостійного розв'язання власних життєвих проблем у нестабільному суспільстві;

  • спонукання школярів до самостійного розв'язання власних життєвих проблем у нестабільному суспільстві;

  • життєтворчість як здатність забезпечити дитині можливість облаштувати власне життя, творити колективні та міжособистісні взаємини;



педагогічна культура вчителів і вихователів, невід'ємними особливостями якої є людяність, інтелігентність, толерантність, розуміння, здатність до взаємодії;

  • педагогічна культура вчителів і вихователів, невід'ємними особливостями якої є людяність, інтелігентність, толерантність, розуміння, здатність до взаємодії;

  • педагогічний захист й підтримка дітей у розв'язанні їхніх життєвих проблем та в індивідуальному саморозвитку, забезпечення їхньої особистісної недоторканності та безпеки; самореалізація людини в особистісній, професійній та соціальній сферах її життєдіяльності.



Проектно-технологічний підхід у вихованні

  • Зміст та організація виховного процесу визначаються його метою як очікуваним ідеальним результатом.

  • Реалізація сучасних технологій виховної роботи у практиці можлива на основі проектування розвитку особистості вихованця.



Застосування проектно-технологічного підходу до здійснення процесу виховання у навчальному закладі дозволяє:

  • Застосування проектно-технологічного підходу до здійснення процесу виховання у навчальному закладі дозволяє:

  • а) практично реалізувати індивідуальний підхід;

  • б) планувати і прогнозувати результати виховних впливів;

  • в) обирати найбільш ефективні для даного учня або класного колективу форми і методи виховної роботи;

  • г) об’єктивно оцінювати ефективність і результативність виховної роботи.



Основні елементи виховної технології

  • 1) конкретизована (конкретна) мета виховної діяльності ;

  • 2)завдання, що конкретизують дану мету ;

  • 3)цільова група виховної діяльності (конкретний учень, група, клас, школа) ;

  • 4)очікуваний кінцевий результат;

  • 5) зміст виховної діяльності як спільної діяльності вихователя і вихованця;

  • 6)форми виховання;

  • 7)методи здійснення виховної роботи ;

  • 8)часовий проміжок, протягом якого буде здійснюватись виховна робота за даним проектом.



Такий підхід дає можливість оцінити ефективність проведеної виховної роботи на кожному віковому етапі розвитку вихованця. Оцінка здійснюється через порівняння очікуваних результатів виховної роботи з її реальними результатами.

  • Такий підхід дає можливість оцінити ефективність проведеної виховної роботи на кожному віковому етапі розвитку вихованця. Оцінка здійснюється через порівняння очікуваних результатів виховної роботи з її реальними результатами.



Схожі:

Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів затверджено iconПоложення про загальноосвітній навчальний заклад
Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України
Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів затверджено iconЦе упорядкована цілісна система компонентів, взаємодія й інтеграція яких сприяє цілеспрямованому і ефективному розвитку учнів певного закладу освіти
Створення ефективного виховного простору шляхом впровадження в навчально-виховний процес Національної програми «Основні орієнтири...
Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів затверджено iconВідкритий доступ; відкритий доступ
Січнева педагогічна майстерня: «Актуальні проблеми організації ефективного виховного процесу в умовах впровадження програми «Основні...
Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів затверджено iconПро затвердження Порядку здійснення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2009 р.
Затвердити Порядок здійснення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів, що додається
Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів затверджено iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів
Особливості впровадження нової програми «Фізична культура» для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів затверджено iconСистема роботи з підвищення культури мовлення учнів 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів київського району дефініції щодо визначення поняття “Культура мовлення”
Система роботи з підвищення культури мовлення учнів 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів київського району
Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів затверджено iconЗвіт про чисельність і склад педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, Затверджено
Нструкція щодо заповнення форми звітності n 83-рвк «Звіт про чисельність І склад педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних...
Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів затверджено iconІ етап: початкова школа (випускник 4 класу). І етап: початкова школа (випускник 4 класу)
Пріоритет: Вимоги навчальних програм + Основні орієнтири виховання учнів 1-11-х класів…
Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів затверджено iconКонкурс знавців української мови для учнів 8-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Харкова

Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів затверджено iconНагородження переможців VІ кубку з пошуку в мережі Інтернет серед учнів 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів


Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка