Основи медичних знань в пульмонології легені


НазваОснови медичних знань в пульмонології легені
Дата конвертації13.03.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Основи медичних знань в пульмонології


легені

  • Парний орган, розміщений в грудній порожнині, який здійснює газообмін між вдихуваним повітрям та кров’ю.

  • Основна функція легень – дихальна.

  • Під час дихання відбувається дифузія кисню та СО2 через альвеолокапілярну мембрану



легені



легені

  • Покриті плеврою (серозною оболонкою)

  • Права легеня містить 3 долі (верхня, середня, нижня)

  • Ліва легеня містить 2 долі (верхня, нижня)

  • Долі розділені на сегменти (ділянки ізольовані сполучнотканинними прошарками)



Будова легеньСегменти складаються з часточок Кожна легеня містить біля 800 часточок

  • Схематическое изображение бронхолегочных сегментов (по Международной номенклатуре, 1949) и их проекции на поверхность легких и грудную стенку (цифры обозначают сегменты) — вид спереди: 1 — верхушечный; 2 — задний; 3 — передний; 4 — латеральный (в правом легком), верхний язычковый (в левом легком); 5 — медиальный (в правом легком), нижний язычковый (в левом легком); 6 — верхушечный (верхний); 7 — медиальный (сердечный) базальный; 8 — передний базальный; 9 — латеральный базальный; 10 — задний базальный.



Будова легень

  • Трахея розгалужується на 2 бронхи, які в свою чергу неодноразово розгалужуються та утворюють бронхіальне дерево.

  • Розгалуження бронхів йдуть у такій послідовності: головні, сегментарні, часточкові, кінцеві бронхіоли, дихальні (респраторні) бронхіоли 1-4-го порядку. Закінчуються бронхіоли альвеолярними протоками та мішочками.



Морфофункціональна одиниця легень - Ацинус - складається з дихальних бронхіол, альвеолярних протоків та альвеолярних мішечків.

  • 1 — бронхиальная артерия; 2 — дыхательная бронхиола; 3 — альвеолярные протоки (ходы); 4 — альвеолярный проток (вскрыт); 5 — альвеолы легкого; 6 — альвеолы легкого (вскрыты); 7 и 13 — капиллярная сеть альвеолы легкого; 8 — бронхиальная вена; 9 — концевая бронхиола; 10 — нервные ветви легочного сплетения; 11 — гладкие мышечные волокна; 12 — глубокие лимфатические сосуды; 14 — соединительнотканный слой; 15 — плевра; 16 — альвеолярные мешочки.



дихання

  • Щодоби організм людини споживає 700 л кисню, виділяє 600 л вуглекислого газу.

  • Розрізняють зовнішнє (легеневе) дихання, яке забезпечує надходження кисню з навколишнього середовища в організм і виведення вуглекислого газу.



дихання

  • Внутрішнє дихання – сполучення кисню з гемоглобіном, транспортування його серцево-судинною системою до тканин. Кисень бере участь в метаболічних реакціях

  • 1 грам Нв приєднує 1,341.39 мл кисню. В нормі Нв артеріальної крові насичений киснем на 96 %



Скарги хворих на легеневу патологію

  • Задишка

  • Кашель

  • Кровохаркання

  • Біль в грудній клітці

  • Гарячка, загальна слабкість, кволість, втрата апетиту, головний біль



задишка

  • Порушення частоти, глибини, ритму дихальних рухів

  • Причини: розлади механізмів регуляції дихання, підвищення потреби організму в підвищеному газообміні



задишка

  • Експіраторна більш утруднений видих (бронхіальна астма, емфізема легень, обструктивний бронхіт)

  • Інспіраторна – більш утруднений вдих (звуження просвіту гортані, трахеї, бронхів, серцева астма)

  • Змішана – утруднені вдих та видих



патогенез задишки у легеневих хворих

  • Порушення вентиляції легеневих альвеол- зміна обміну газів – збільшення у крові вуглекислоти, молочної кислоти – подразнення дихального центру - задишка



задишка

  • Патологічна

  • Фізіологічна

  • Суб’єктивна

  • Ядуха – приступи інтенсивної задишки, які виникають раптово



Кашель - tussis

  • Складний рефлекторно-захисний акт, який виникає внаслідок потрапляння у дихальні шляхи сторонніх предметів та скупчення там секрету (слизу...)

  • Рефлексогенні (кашльові) зони знаходяться в місцях розгалуження бронхів, біфуркації трахеї. Подразнення цих зон викликає кашель



Кашель - tussis

  • Сухий

  • Вологий

  • Постійний

  • Приступоподібний

  • Інтенсивний

  • Незначний

  • Характер – гавкаючий, грубий



Кашель - tussis

  • Сухий кашель – в просвіті бронха в’язке харкотиння

  • Вологий кашель – в просвіті бронха рідкий секрет

  • Кількість харкотиння – від 10-15 мл до 2 л

  • Кровохаркання – кров у харкотинні



Біль у грудній клітці

  • При ушкодження плеври – плевра багата на нервові закінчення

  • Плевральний біль при глибокому вдосі

  • Під час нахилу в здоровий бік – біль посилюється. При міжреберній невралгії – біль посилюється при нахилі у бік ураження



огляд

  • Ціаноз слизових оболонок та шкіри

  • Хворі лежать на ураженому боці (випітний плеврит, бронхоектазії, пневмонія)

  • Ортопное – під час нападу ядухи при бронхіальній астмі хворі займають напівсидяче вимушене положення

  • “барабанні пальці” – виникають при хронічній гіпоксії (розростання кісткової тканини)



Грудна клітка

  • Нормальна – нормостенічна, гіпостенічна, астенічна

  • Патологічна – емфізематозна, рахітична, паралітична

  • Сколіоз, кіфоз, лордоз – патологічні вигини хребта



Типи дихання

  • Грудне (реберне) – у жінок за рахунок скорочення міжреберних м’язів

  • Черевний тип (діафрагмальне) – у чоловіків за рахунок руху діафрагми

  • Змішаний тип – у людей похилого віку, емфіземі легень, пневмосклерозі



дихання

  • В нормі частота дихання 16-20 у 1”

  • Тахіпное – прискорена частота дихання

  • Брадипное – сповільнена частота дихання

  • Диспное – розлади дихання



дихання

  • Дихання Куссмауля – глибоке шумне

  • Дихання Чейна-Стокса – при порушеннях головного мозку

  • Дихання Біота при захворюваннях головного мозку



Пальпація визначає:

  • Еластичність (резистентність) грудної клітки

  • Болісність

  • Голосове тремтіння



Голосове тремтіння

  • Симетрично кладемо руки хворому спереді у підключичні ділянки, або ззаді – у надлопаткові чи підлопаткові ділянки

  • Просимо хворого чітко вимовити “33” – визначаємо сотрясіння грудної клітки в вище згаданих ділянках

  • В нормі голосове тремтіння проводиться однаково з обох боків на симетричних ділянках



Ослаблене голосове тремтіння

  • Закриття бронха скупченням рідини

  • Повітря в плевральній порожнині

  • Емфізема

  • Ожиріння



Посилене голосове тремтіння

  • Ущільнення легеневої тканини (запалення легень, інфаркт легень, туберкульоз)

  • Наявність порожнини в легеневй тканині, яка з’єднана з бронхом (каверна, бронхоектази)



Перкусія

  • Порівняльна

  • Топографічна

  • Опосередкована

  • Неопосередкована



Порівняльна перкусія

  • Визначається шляхом порівняння на симетричних ділянках

  • У здорових людей – на симетричних ділянках чіткий легеневий звук (голосний, довгий, низький)



Порівняльна перкусія

  • Проводимо по середній аксілярній лінії

  • Над ключицями вище, паралельно до ключиць

  • Беспосередньо над ключицями

  • Під ключицями (І, ІІ, ІІІ м/реб)

  • Справа: ІV,V м/реб – порівнюють звук із звуком ділянки, яка розташована вище



Порівняльна перкусія

  • Проводимо по середній пахвовій лінії

  • Згори від пахвової ямки до VІІІ міжребер’я



Патологічні звуки

  • Притуплений (вкорочений) – легені менш повітряні –

  • Запалення (пневмонії, туберкульоз)

  • Крововиливи (інфаркт легень)

  • Рубцювання (цироз)

  • Спадіння (ателектаз)



Патологічні звуки

  • Абсолютно тупий (стегновий) – звук тихий, короткий, високий –

  • Ущільнення велику площу займає

  • В плевральній порожнині багато рідини

  • Тимпанічний звук – голосний, довгий, низький або високий

  • Порожнина заповнена повітрм (каверна)

  • В плевральній порожнині повітря (пневмоторакс)



Патологічні звуки

  • Коробковий звук – голосний з тимпанічним тембром, низької тональності –

  • Емфізема легень

  • Притуплено-тимпанічний звук – на відміну від коробкового ослаблений

  • Компресія (стиснення) легенів вище від місця розташування рідини

  • Наявність повітря і рідини в альвеолах (набряк легень)



Патологічні звуки

  • Металічний звук – схожий на тимпаніт, звук від удару по металевій посудині

  • Великі гладкостінні каверни, які прилягають до грудної клітки



Топографічна перкусія легень

  • Тиха перкусія для визначення верхніх та нижніх меж легень

  • Умови – палець-плесиметр ставимо паралельно межі, яку визначаємо; перкусія у напрямку від ясного до тупого звуків; позначку ставимо з боку пальця-плесиметра, що звернений до легень



Топографічна перкусія легень

  • Висота стояння верхівок спереді, ззаді.

  • Ширина верхівок (поля Креніга)

  • Висоту верхівок вистукуємо спереді вище від ключиці (від середини ключиці косо вгору до шиї)

  • В нормі висота верхівок складає 3-4 см вище від ключиці



Топографічна перкусія легень

  • Висоту стояння верхівок ззаді вистукуємо від середини надлопаткової ямки в напрямку до VІІ шийного хребця)

  • В нормі висота верхівок ззаді знаходиться на рівні остистого відростка VІІ шийного хребця



Поля Креніга

  • Вистукуємо посередині верхівки (назовні – вниз, досередини – угору)

  • В нормі ширина полів Креніга складає 4-8 см.



Нижня межа легень

  • Вистукуємо по таких лініях, дотримуючись правил перкусії:

  • Парастернальна

  • Середньоключична

  • Пахвові (передня, середня, задня)

  • Лопаткова

  • Паравертебральна



Нижня межа легень



аускультація

  • Вислуховуємо вздовж тих самих ліній, де проводимо порівняльну перкусію

  • При аускультації в нормі дихання везикулярне (альвеолярне) – виникає в альвеолах вначлідок коливання еластичних елементів стінок альвеол під час надходження повітря при вдиху та спадіння стінок альвеол при видисі



аускультація

  • везикулярне (альвеолярне) дихання – м’який, “дмухаючий” шум, який вислуховується протягом усієї фази вдиху та початкової третини фази видиху.

  • Шум нагадує букву “Ф”

  • Посилене грубе везикулярне дихання називається жорстким – займає фазу вдиху та видиху. Виникає при бронхітах та пневмоніях



аускультація

  • бронхіальне дихання – утворюється в гортані і трахеї під час проходження повітря через голосову щілину, вислуховується протягом усієї фази видиху

  • Шум нагадує букву “Х”

  • У нормі чути над гортанню, трахеєю, у місці сполучення ребер з тілом груднини



Побічні додаткові дихальні шуми

  • Хрипи виникають у трахеї, бронхах і в порожнинах

  • Хрипи поділяються на сухі та вологі



Сухі хрипи

  • Звуження просвіту бронхів, скупчення в бронхах в’язкого ексудату

  • Свистячі (звуження дрібних бронхів)

  • Високі

  • Басові (коливання в’язкого харкотиння у великих бронхах)

  • Низькі

  • Дзижчачі



Вологі хрипи

  • Утворюються в трахеї, бронхах, порожнинах легень за наявності в них рідкого секрету (ексудат, трансудат, кров). Проходження повітря через рідину спричинює утворення пухирців, які спливають на поверхню і лопаються

  • В залежності від калібру бронха, в якому утворились вологі хрипи, хрипи поділяються на дрібноміхурцеві, крупноміхурцеві, середньоміхурцеві



крепітація

  • Особливий тріск, який виникає внаслідок розлипання склеєних випотом стінок альвеол під час їхнього наповнення повітрям у момент вдиху

  • Хрипи чути на вдосі та видосі, їхній характер змінюється після кашлю

  • Крепітацію чути лише на висоті вдиху, після кашлю вона не змінюється



Шум тертя плеври

  • Чути при сухому плевриті, коли вісцеральний листок плеври ковзає по внутрішній поверхні паріетального, а поверхня вкрита фібрином, тому стає шорсткою та нерівною.

  • Шум тертя плеври нагадує хруст снігу

  • Вислуховується на вдосі і видосі, після кашлю не зникає та не змінює свій характер

  • Супроводжується болем при диханні



Бронхофонія

  • Проведення голосу легеневою тканиною

  • Визначається аускультативно

  • Хворий шепітною мовою каже “чашка чаю”, а лікар аускультує

  • В нормі слова під час розмови сприймаються погано



Методи діагностики захворювань легень

  • Інструментальні

  • Рентгенологічне дослідження

  • Ендоскопічне дослідження

  • Спірографія



Рентгенологічне дослідження

  • Рентгенвипромінювання – один із видів іонізуючого випромінювання електромагнітної природи, що займає спектральну ділянку в межах довжини хвиль від 10 -12 до 10 -5 см

  • В кінці 1895 р В.Рентген відкрив ці промені, назвав їх Х-променями



Рентгенологічне дослідження

  • Рентгеноскопія – візуально виявляють зміни прозорості легеневої тканини, осередки ущільнення, плевральні спайки

  • Рентгенографія – діагностика і реєстрація на рентгенівській плівці патологічних змін в органах дихання

  • Бронхографія – вводять контраст (йодоліпол) у бронхи, після чого рентгенологічно досліджують бронхи (для діагностики бронхоектазій)



Рентгенограмма органов грудной клетки в прямой проекции при крупозной правосторонней верхнедолевой пневмонии

  • : в области верхней доли правого легкого определяется затенение, ограниченное междолевой плеврой, объем доли не уменьшен, просвет бронхов в ней прозрачен.



Рентгенологічне дослідження

  • Томографія – рентгенологічне дослідження пошарово на певній глибині. Вявляють патологічні зміни у глибоких шарах легенів, чіткіше їх диференціюють

  • Флюорографія – за допомогою спеціального апарата (флюорографа) виконують фотографічні знімки малого формату



Ендоскопічне дослідження

  • Бронхоскопія

  • Торакоскопія

  • Проводять за допомогою спеціальних оптичних пристроїв, за допомогою яких оглядають слизову, беруть при потребі шматочок на біопсію



спірографія

  • Методика, що дозволяє оцінити при потребі недостатність зовнішнього дихання

  • Спірограму виконують вранці, натще, у стані повного спокою, після 40-60 хв відпочинку

  • Визначають дихальний об’єм, резервний об’єм, додатковий об’єм, життєву ємкість легень, хвилинний об’єм дихання, ефективну життєву ємкість легень



Спирограммы дыхательного объема (ДО) и жизненной емкости легких (ЖЕЛ) при спокойном дыхании

  • (в левой части рисунка, медленная лентопротяжка) и форсированного выдоха после максимально глубокого вдоха (в правой части рисунка, быстрая лентопротяжка) с определением односекундной форсированной жизненной емкости легких (ФЖЕЛ1с): вертикальные линии — отметка времени 1 с.



спірографія

  • дихальний об’єм (ДО) – об’єм вдихуваного та видихуваного повітря під час спокійного дихання (Норма – 500 мл)

  • резервний об’єм (РО) – об’єм, який людина ще може видихнути максимально після звичайного видиху(Норма – 1500-2000 мл)

  • додатковий об’єм (ДО) – об’єм, який людина ще може вдихнути максимально після звичайного вдиху(Норма – 1500-2000 мл)



спірографія

  • Життєва ємкість легень (ЖЄЛ) складає сума ДО, РО, додаткового об’єму (Норма –3000-5000 мл)

  • ЖЄЛ - об’єм, який людина може видихнути під час глибокого видиху після максимального вдиху

  • хвилинний об’єм дихання (ХОД) – об’єм повітря, що людина вдихає та видихає за 1 хв (Норма –4000-8000 мл)



спірографія

  • ефективна життєва ємкість легень (ЕФЖЄЛ) як і ЖЄЛ – максимально швидкий форсований видих

  • ЕФЖЄЛ на 100 – 300 мл більше ЖЄЛ

  • При обструкції ЕФЖЄЛ на 1500 мл менше від ЖЄЛ

  • Індекс тіфно ЕФЖЄЛ/ЖЄЛ×100, в нормі індекс Тіфно більше 80 %



Дослідження харкотиння

  • Харкотиння – патологічний секрет слизової оболонки дихальних шляхів

  • Макроскопічне дослідження

  • Мікроскопічне дослідження

  • Досліджують ранішнє свіже харкотиння до вживання їжі, після полоскання рота



Макроскопічне дослідження харкотиння

  • Кількість, запах, характер (слизисте, слизисто-гнійне, гнійне, слизисто-кров’янисте, кров’янисте, серозне)

  • Слизисте – безбарвне в’язке

  • Серозне – безбарвне, рідке, пінисте

  • слизисто-гнійне – в’язке, жовте (зеленкувате)



Макроскопічне дослідження харкотиння - шаруватість харкотиння

  • Тришарове – виникає при гнійно-деструктивних процесах

  • Верхній шар – слизисто-гнійний

  • Середній – серозний

  • Нижній - гнійний



Макроскопічне дослідження харкотиння

  • Реакція харкотиння лужна

  • Неозброєним оком можна побачити:

  • спіралі Куршмана (білуваті нитки, які з’являються при бронхіальній астмі та представляють собою зліпки слизу з дрібних бронхів)

  • Зліпки фібрину з бронхів, які з’являються при бронхітах

  • Щільні пробки Дітріха, які з’являються при гнійних бронхітах (завбільшки з чечевицю)



Мікроскопічне дослідження харкотиння

  • У нативному препараті можна побачити під мікроскопом: лейкоцити, еритроцити, клітини плоского епітелію, еозинофіли, кристали Шарко-Лейдена (безбарвні блискучі октаедри з гострими кінцями, які утворюються з білкових продуктів зруйнованих еозинофілів при бронхіальній астмі)

  • Виявляють туберкульоз



Мікроскопічне дослідження

  • Туберкульоз – у харкотинні велика кількість лімфоцитів

  • Запальні захворювання– у харкотинні велика кількість лейкоцитів

  • Бронхіальна астма – у харкотинні велика кількість еозинофілів



Бактеріологічне дослідження - виявлення мікрофлори харкотиння

  • Бактеріоскопія

  • Зафарбовують за методом Ціля-Нільсена – для виявлення мікобактерій туберкульозу

  • Зафарбовують за Грамом – для виявлення іншої флори



Мікропрепарат легень

  • Микропрепарат легкого при пневмококковой пневмонии: скопления пневмококков в серозном экссудате; окраска анилиновым фиолетовым по Граму — Вейгерту; ´1300.



Дослідження плевральної рідини

  • Плевральну пункцію виконують по верхньому краю нижче розташованого ребра вздовж задньої пахвової лінії в VІІ або VІІІ міжребер’ї

  • Плевральний випіт носить серозний, серозно-фібринозний або гнійний характер

  • Плевральний випіт може бути ескудатом або трансудатом

  • Ексудат – при запальних захворюваннях

  • Трансудат – носить незапальну природу



Дослідження плевральної рідини



Дослідження плевральної рідини

  • Проба Рівальта – проба на якість білка з оцтовою кислотою

  • При ексудаті – проба Рівальта позитивна

  • При трансудаті – проба Рівальта від’ємна



Дихальна недостатність

  • Нездатність організму забезпечити адекватне його метаболічним потребам поступлення, перенесення кров’ю та засвоєння клітинами кисню та виведення з нього вуглекислоти



Дихальна недостатність – 3 типи

  • Обструктивний – утруднене проходження повітря через бронхи (обструктивний бронхіт)

  • Рестриктивний – обмеження рухомості легенів (пневмосклероз, гідроторакс)

  • Змішаний – у пацієнтів з тривалими легеневими та серцевими захворюваннми



Дихальна недостатність – 3 ступеня

  • І – поява задишки під час значного або помірного фізичного навантаження

  • ІІ - поява задишки під час незначного фізичного навантаження

  • ІІІ - поява задишки в спокої





Схожі:

Основи медичних знань в пульмонології легені iconОснови медичних знань в гастроентерології Скарги хворих із захворюваннями шкт
Здорові люди живіт дещо випнутий, права та ліва половини симетричні, пупок дещо втянутий
Основи медичних знань в пульмонології легені iconНавчальний посібник для 10-11 класів середньої загальноосвітньої школи, Київ "Арт-Освіта",2004р
Міненко М.І. Підручник «Захист Вітчизни. 10 клас» (рівень стандарту, «Основи медичних знань»), в-во фо-п міненко
Основи медичних знань в пульмонології легені iconЛекція основи медичних знань в кардіології Скарги у хворих із захворюваннями серцево-судинної системи Задишка Серцебиття Перебої в роботі серця
Поєднання суб’єктивного відчуття хворими важкості дихання з об’єктивними ознаками цієї важкості
Основи медичних знань в пульмонології легені iconОснови медичних знань в ендокринології. Цукровий діабет. Лектор: Лихацька В. О
Цукровий діабет (ЦД) це захворювання, обумовлене абсолютним або відносним дефіцитом інсуліну і порушенням всіх видів обміну речовин,...
Основи медичних знань в пульмонології легені icon“Людство могло б досягти неймовірних успіхів, якби воно було більш тверезим” “Людство могло б досягти неймовірних успіхів, якби воно було більш тверезим”
Уроки "Основи безпеки життєдіяльності дітей"; "Професійна етика"; "Основи медичних знань", "Охорона праці"
Основи медичних знань в пульмонології легені iconОснови медичних знань в гастроентерології. Хронічний гастрит. Лектор: Лихацька В. О
«рефлюкс-езофагіт» і «рефлюксна хвороба». Хоча ці терміни є синонімами, нова назва «гастроезофагеальна рефлюксна хвороба» повніша,...
Основи медичних знань в пульмонології легені iconКлінічна фармація в кардіології Основи медичних знань в кардіології
Порушення ритму серця (аритмії arrhythmia, або відсутність ритму, неритмічність) різкі зміни основних електрофізіологічних характеристик...
Основи медичних знань в пульмонології легені iconОснови медичних знань в гематології, анемії, гемобластози
Вигляд і відносний розмір основних клітинних елементів крові. Самі дрібні тромбоцити, діаметром приблизно 3 мкм. Еритроцити мають...
Основи медичних знань в пульмонології легені iconЛекція на тему: основи медичних знань в нефрології сечовидільна система До складу сечовидільної системи входять дві нирки, два сечоводи, сечовий міхур та уретра. Нирки
До складу сечовидільної системи входять дві нирки, два сечоводи, сечовий міхур та уретра
Основи медичних знань в пульмонології легені iconЛекція №6 Основи редагування таблиць в Microsoft Excel. Характеристика команд меню Excel. Застосування Microsoft Excel для статистичної обробки результатів медичних досліджень
Основи редагування таблиць в Microsoft Excel. Характеристика команд меню Excel. Застосування Microsoft Excel для статистичної обробки...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка