Серцево-судинна система здійснює функцію розподілу крові. Вона характеризується основними гемодинамічними факторами


НазваСерцево-судинна система здійснює функцію розподілу крові. Вона характеризується основними гемодинамічними факторами
Дата конвертації14.03.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации





Серцево-судинна система здійснює функцію розподілу крові. Вона характеризується основними гемодинамічними факторами:

  • Скорочення міокарду (кардіальний фактор).

  • Причетність судинної системи в переміщенні крові (екстракардіальний фактор судинного походження).

  • Вплив процесів обміну на функцію кровообігу (фактор тканинного обміну).

  • Допоміжні (екстракардіальні) фактори кровообігу.

  • а) робота м’язів – ’’м’язовий насос”;

  • б) рухи в суглобах;

  • в) присмоктуюча дія грудної клітки;

  • г) зміна внутрічеревного тиску при рухах

  • діафрагми.





Основними завданнями лікувальної фізкультури у хворих із захворюваннями серцево-судинної системи є:

  • Укріплення міокарду.

  • Покращення периферичного кровообігу, посилення дії екстракардіальних факторів.

  • Покращення коронарного кровообігу і нормалізація процесів обміну.

  • Підвищення загального тонусу хворого.

  • Тренування серцево-судинної та інших систем з метою підвищення рівня функціональних можливостей організму пацієнта.

  • Розвиток компенсаторних та пристосувальних можливостей кровообігу організму хворого.



Навантажувальні тести в обгрунтуванні допустимого навантаження для занять фізичними вправами.

  • Навантажувальні тести проводяться з метою вивчення реакції обстежуваного на дозоване фізичне навантаження. Аналізуючи отриману інформацію в динаміці, оцінюють зміни функціонального стану хворого, результати проведеного лікування та фізичних тренувань.

  • Навантажувальні тести повинні:

  • а) мати достатню потужність для виявлення латентної ішемічної хвороби серця, скритої серцевої недостатності;

  • б) мати достатньо інформації про стан серцево-судинної системи під час навантаження і зразу після його виконання;

  • в) тривалість навантаження повинна бути достатньою для отримання стійкого стану функціональних показників;

  • г) навантажувальний тест не повинен бути надто довготривалим.





Особливості лікувальної фізкультури при гіпертонічній хворобі.

  • Лікувальна фізкультура направлена на:

  • покращення обмінних процесів в міокарді;

  • підвищення адаптаційних можливостей серцево-судинної і дихальної систем до дії факторів зовнішнього середовища;

  • нормалізацію порушених процесів збудження та гальмування;

  • ліквідацію паталогічних зв’язків і вогнищ застійного збудження;

  • нормалізацію судинорухового центру;

  • покращення емоційного фону і загальноукріплюючого ефекту;

  • покращення кровообігу;

  • ліквідацію застійних явищ;

  • стимуляцію екстракардіальних факторів кровообігу;

  • зменшення дози гіпотензивних препаратів.



Принципами фізичної реабілітації при інфаркті міокарда

  • є ранній початок, комплексність, безперервність і послідовність всіх етапів реабілітації.

  • Завдання стаціонарного етапу реабілітації:

  • 1. досягнути такого рівня фізичної активності, щоб хворий міг сам себе обслуговувати;

  • 2. підніматися на один поверх по сходах;

  • 3. здійснювати прогулянки до 2-3 км за 2-3 підходи протягом дня.

  • Завдання санаторного етапу реабілітації:

  • 1. відновлення фізичної працездатності;

  • 2. психологічна реадаптація хворого;

  • 3. підготувати пацієнта до самостійного життя та виробничої діяльності.











Тимчасові протипокази до призначення ЛФК:

  • Тривалі та інтенсивні болі в області серця та за грудиною, що погано купуються валідолом, нітрогліцерином і купуються лише введенням наркотиків.

  • Наростання ознак серцево-судинної недостатності.

  • Висока темперетура, лейкоцетоз, що не має тенденції до зниження.

  • Стійкі порушення ритму (стійка екстасистолія, миготлива аритмія, приступи пароксизмальної тахікардії).

  • Гострий тромбофлебіт.

  • Гострий інфаркт легені.

  • Гостре порушення мозкового кровообігу.

  • Від'ємна динаміка на ЕКГ, що вказує на погіршення вінцевого кровообігу.

  • Тахікардія вище 100 уд /хв.



Захворювання органів дихання можуть виникати внаслідок дії різних чинників:

  • а)обмеження рухомості грудної клітки і легень;

  • б) порушення провідності дихальних шляхів;

  • в) зменшення дихальної поверхні легень;

  • г) зниження еластичності легеневої паренхіми;

  • д) порушення дифузії газів у легенях;

  • ж) порушення центральної регуляції дихання і кровообігу в легенях.





Особливості ЛФК при захворюваннях органів дихання:

  • Виконання різнохарактерних дихальних вправ:

  • а) для збільшення легеневої вентиляції;

  • б) для полегшення видиху;

  • в) для прискорення розсмоктування екссудату;

  • г) для розтягування злук в плевральній порожнині.

  • 2. Використання різних вихідних положень, що сприяють покращенню діяльності легень - збільшення екскурсії грудної клітки, легеневої вентиляції, гнучкості, рухомості з’єднань грудної клітки.

  • 3. Виконання фізичних вправ з предметами (гімнастична палиця – для фізичних вправ дихального характеру; булава – для широких махових рухів, що розширюють грудну клітку; резинова стрічка і гантелі – обтяжують фізичні вправи для укріплення дихальних м'язів, м'ячі – їх використання підвищує емоційність процедури лікувальної гімнастики).



Завдання ЛФК при захворюваннях органів дихання.

  • Вдосконалення (нормалізація) вищих регуляторних механізмів центральної нервової системи.

  • Покращення психічних процесів – вольових, відчуття, сприйняття та ін.

  • Вироблення та закріплення навичок самоконтролю, саморегуляції, керування диханням, розслаблення м’язів.

  • Вдосконалення діяльності та збільшення функціональних можливостей дихальної системи (збільшення ЖЕЛ, легеневої вентиляції, екскурсії грудної клітки і передньої черевної стінки (діафрагми), покращення газообміну, укріплення м’язів, що приймають участь в диханні).

  • Покращення акту дихання (ритму, глибини, плавності).

  • Загальне укріплення та загартування організму. Підвищення опірності до простудних захворювань.



Під час проведення процедури ЛФК при захворюваннях органів дихання призначають:

  • статичне кероване дихання – в роботі задіяна лише дихальна мускулатура. Сприяє нормалізації співвідношення між вдихом і видихом;

  • б) динамічне кероване дихання – поєднується з різними рухами, що виконуються руками, ногами, головою, корпусом для посилення і подовження видиху;

  • в) локалізоване дихання – обмеження активності певної частини грудної клітки і посилення дихальних рухів іншої частини, де необхідно збільшити дихальну екскурсію: верхнє грудне, нижньо-грудне, нижньо-бокове , бокове, черевне.



Масаж при захворюваннях органів дихання

  • Масаж призначають після стихання запального процесу.

  • Масаж починають з носа і носо-губного трикутника. Потім масують передню стінку грудної клітки, спину.

  • Масаж носа і носо-губного трикутника:

  • лінійне, півколове погладжування, лінійне і півколове розтирання, після цього безперервна лабільна вібрація спинки, бокових поверхонь та крил носа від кінчика до перенісся і надбрівних дуг;

  • лінійне погладжування і розтирання носо-губного трикутника від середини до носо-губної складки і назад.

  • Масаж триває 1,5-2 хв, кожен прийом повторюють 2-3 рази.

  • Масаж передньої стінки грудної клітки.

  • площинне поверхневе і глибоке погладжування передньої стінки грудної клітки;

  • спочатку лінійне, потім півколове розтирання міжреберних м’язів від грудини до підпахвинної лінії;

  • погладжування передньої стінки грудної клітки в повздовжньому напрямку;

  • спіралевидне розтирання міжреберних проміжків по парастернальній лінії в повздовжньому напрямку;

  • погладжування;

  • безперервне розминання великого грудного м’язу від грудини до плеча;



погладжування;

  • погладжування;

  • масаж закінчують двома прийомами погладжування в поперечному напрямку (від грудини):

  • а) погладжування нижніх відділів грудної клітки по міжреберних проміжках, після чого м’яко стискають бокові стінки грудної клітки під час видиху;

  • б) погладжування реберних дуг долонними поверхнями І–V пальців обох китиць, при цьому ІІ – V пальці ковзають по верхньому краю реберної дуги, а великі пальці – по нижньому. Кінці пальців при рухах обернені до мечовидного відростку грудини.

  • Тривалість масажу передньої стінки грудної клітки не більше 3-3,5 хв.

  • Масаж задньої стінки грудної клітки:

  • площинне, поверхневе і глибоке погладжування;

  • спіралевидне розтирання кожної половини спини в повздовжньому напрямку;

  • погладжування спини долонними поверхнями китиць в повздовжньому напрямку;

  • лінійне розтирання спини в повздовжньому напрямку;

  • погладжування;

  • спіралеподібне розтирання паравертибральних ділянок в повздовжньому напрямку;

  • погладжування;

  • лінійне розтирання міжреберних м’язів від хребта до пахвинної лінії і назад;

  • погладжування;

  • безперервне розминання (зміщування) м’язів спини в повздовжньому напрямку;



погладжування;

  • погладжування;

  • безперервне розминання м’язів спини в поперечному напрямку;

  • погладжування;

  • безперервне розтирання (пиляння) спини в проперечному напрямку ліктьовим краєм обох китиць;

  • погладжування;

  • безперервне S–подібне розминання м’язів спини в повздовжньому напрямку;

  • погладжування;

  • безперервне S–подібне розминання верхнього краю трапецієподібного м’язу від шиї до плеча;

  • погладжування;

  • перервна вібрація спини ліктьовим краєм обох китиць в поперечному напрямку;

  • погладжування;

  • перервна вібрація спини в поперечному напрямку. Китиця долонною поверхнею щільно притиснута до грудної клітки. Кінці пальців обернені до пахвинної лінії. Китиця повільно зміщується до хребта. В цей час другою китицею, зігнутою в кулак рівномірно постукують ліктьовим краєм по тилу ковзаючої руки. Рухи починають з бокових нижніх відділів грудної клітки;

  • погладжування;

  • лінійне розтирання міжреберних м’язів кожної половини грудної клітки;

  • погладжування;

  • безперервне розтирання (пиляння) спини в повздовжньому напрямку ліктьовим краєм обох китиць;

  • погладжування;

  • безперервне розтирання (пиляння) всієї спини в поперечному напрямку;

  • погладжування нижніх відділів грудної клітки долонними поверхнями обох китиць від хребта в поперечному напрямку. Рухи завершують м’яким стисканням бокових відділів грудної клітки під час видиху;

  • лінійне площинне погладжування спини долонями обох китиць в повздовжньому напрямку.



Основні завдання при лікуванні хворих на цукровий діабет

  • Компенсація дефіциту інсуліну

  • Корекція гормонально-метаболічних порушень

  • Попередження і лікування пізніх ускладнень ЦД



Ключові ланки терапії цукрового діабету

  • Дієта

  • Індивідуальні фізичні навантаження

  • Цукрознижуючі лікарські препарати

  • Навчання хворих



ЛФК при цукровому діабеті

  • Помірне загальне фізичне навантаження забезпечує оптимальне споживання глюкози в крові та її повноцінний метаболізм

  • Інтенсивні вправи виснажують уражену систему утилізації вуглеводів, посилюють дефіцит кисню в периферійних тканинах, активують анаеробні процеси у м’язах

  • При легкому компенсованому діабеті заняття триває 30-45 хв. і включає загальнорозвиваючі, дихальні вправи та вправи на розслаблення

  • При ЦД середньої важкості заняття триває протягом 25-30 хв, вправи малої та помірної інтенсивності для усіх м’язових груп

  • При важкій формі ЦД ЛФК як при захворюваннях ССС



Масаж при ЦД

  • Загальний легкий

  • Рефлекторно-сегментарний

  • Місцевий



Фізіотерапія при ЦД

  • Для загальної регуляції обміну речовин

  • Вегетативної нервової ситеми

  • Стимуляції кровообігу



Лікування ускладнень ЦД

  • Світлотеплові ванни

  • Солюкс

  • ДДТ

  • Електрофорез

  • УВЧ-терапія

  • Індуктотермія

  • Гідрогальванічні ванни



Профілактика інсуліннезалежного цукрового діабету

  • Нормалізація маси тіла

  • Підвищення фізичної активності

  • Регулювання дієтою надлишкового поступлення енергії (зменшення споживання легкозасвоюваних вуглеводів, алкоголю, насичених жирів)

  • Контроль холестирину

  • Лікування артеріальної гіпертензії





Схожі:

Серцево-судинна система здійснює функцію розподілу крові. Вона характеризується основними гемодинамічними факторами iconСерцево-судинна система здійснює функцію розподілу крові. Вона характеризується основними гемодинамічними факторами
Серцево-судинна система здійснює функцію розподілу крові. Вона характеризується основними гемодинамічними факторами: Скорочення міокарду...
Серцево-судинна система здійснює функцію розподілу крові. Вона характеризується основними гемодинамічними факторами iconСерцево-судинна система здійснює функцію розподілу крові. Вона характеризується основними гемодинамічними факторами
Серцево-судинна система здійснює функцію розподілу крові. Вона характеризується основними гемодинамічними факторами: Скорочення міокарду...
Серцево-судинна система здійснює функцію розподілу крові. Вона характеризується основними гемодинамічними факторами iconІнформації про стан серцево-судинної системи під час навантаження і зразу після його виконання
Серцево-судинна система здійснює функцію розподілу крові. Вона характеризується основними гемодинамічними факторами: Скорочення міокарду...
Серцево-судинна система здійснює функцію розподілу крові. Вона характеризується основними гемодинамічними факторами iconНетрадиційне лікування захворювань серцево-судинної системи Проф. Кузів П. П
Серцево-судинна система включає серце і кровоносні судини і забезпечує рух крові по всьому організму, поставляючи клітинам кисень...
Серцево-судинна система здійснює функцію розподілу крові. Вона характеризується основними гемодинамічними факторами iconЛекція 4 Прокопович О. А
Серцево-судинна система включає серце і кровоносні судини і забезпечує рух крові по всьому організму, поставляючи клітинам кисень...
Серцево-судинна система здійснює функцію розподілу крові. Вона характеризується основними гемодинамічними факторами iconЛекція 4 Петренко Н. В
Серцево-судинна система включає серце і кровоносні судини і забезпечує рух крові по всьому організму, поставляючи клітинам кисень...
Серцево-судинна система здійснює функцію розподілу крові. Вона характеризується основними гемодинамічними факторами iconСерцево-судинна система Компоненти
Артерія еластичного типу Великі ендотеліальні клітини Особливі міоцити в підендо-теліальному шарі Переважають еластичні волокна
Серцево-судинна система здійснює функцію розподілу крові. Вона характеризується основними гемодинамічними факторами iconЛекція 4 тема гостра серцево судинна недостат-ність. Шоки. Реанімація та інтенсивна терапія шокових станів. План лекції
Гостра серцево судинна недостат-ність. Шоки. Реанімація та інтенсивна терапія шокових станів
Серцево-судинна система здійснює функцію розподілу крові. Вона характеризується основними гемодинамічними факторами icon1. Актуальність. Актуальність
Серце і судинна система дитини значно відрізняється від такої у дорослого. Відразу після народження інтенсивно йде морфофункціональна...
Серцево-судинна система здійснює функцію розподілу крові. Вона характеризується основними гемодинамічними факторами iconФормені елементи крові. «О, кров! Ти дарувальниця життя! О, кров! Життя ти рятівниця!» Склад крові
Визначте масу крові у власному організмі, якщо відомо, що вона складає 1/3 маси тіла. Визначте кількість гемоглобіну у вашій крові,...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка