Буферні системи. Класифікація. Механізм дії. Буферні розчини. Їх значення у біології та медицині


НазваБуферні системи. Класифікація. Механізм дії. Буферні розчини. Їх значення у біології та медицині
Дата конвертації15.03.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Буферні системи. Класифікація. Механізм дії.

  • Буферні розчини. Їх значення у біології та медицині.

  • Типи буферних систем.

  • Буферна дія. Ацетатна, амонійна, гідрогенкарбонатна, карбонатна, фосфатна буферні системи.

  • Вплив розведення на рН буферних систем. Буферна ємність.

  • Буферні системи організму.

  • Кислотно-основний стан крові.


Буферні розчини. Їх значення у біології та медицині.

  • Часто під час експериментальних досліджень у хімії, біології, медицині, у промисловому виробництві виникає потреба забезпечити сталість рН середовища, оскільки внаслідок перебігу хімічних реакцій можуть утворюватись або витрачатись іони Гідрогену. Щоб процес відбувався за сталого значення рН, у розчин вводять буферні системи, які підтримують рН середовища практично незмінним. Фізіологічні рідини організму характеризуються сталим значенням рН. Це досягається як за допомогою фізіологічних ( за участю таких органів, як нирки, печінка, легені, кишки), так і фізико-хімімічних механізмів (завдяки дії буферних систем).

  • Буферними системами називають розчини, які здатні зберігати постійну концентрацію іонів Гідрогену, тобто значення рН середовища, при добавлянні до них невеликих кількостей кислоти чи лугу або при розбавлянні їх.



Типи буферних систем

  • До буферних систем належать суміші, що містять:

  • Слабку кислоту і сіль цієї кислоти, утворену сильною основою, наприклад СН3СООН + СН3СООNa (ацетатний буфер);

  • Слабку основу і сіль цієї основи, утворену сильною кислотою, наприклад NH4OH + NH4Cl (аміачний буфер);

  • Солі багатоосновних кислот, наприклад NaH2PO4 + Na2HPO4 (фосфатний буфер); Na2CO3 + NaHCO3 (карбонатний буфер);

  • Сильну або слабку кислоту (кислотний компонент) і гліцин або луг (основний компонент), наприклад HCl + NH2CH2COOH (діапазон рН 1,0-3,7), NH2CH2COOH + NAOH (діапазон рН 2,2 – 6,5).



Буферна дія

  • Ацетатний буфер (діапазон рН 3,75 – 5,6)

  • Наприклад концентрація кислоти та солі однакова.

  • CH3COONa → CH3COO- + Na+

  • CH3COOH →CH3COO- + H+

  • Ka=[CH3COO-] [H+]/[CH3COOH] звідси [H+]=Ka[CH3COOH]/[CH3COO-],

  • тобто [H+]=Ka Скислоти/Ссолі,

  • тоді рН=рКа - lg Скислоти/Ссолі

  • Приклад: обчислити концентрацію іонів Гідрогену і рН буферного розчину, враховуючи, що в ньому Скислоти = Ссолі = 0,1 моль/л, а Ка(СН3СООН)= 1,75*10-5

  • [H+] = 1,75*10-5 * 0,1/0,1= 1,75*10-5 моль/л

  • рН = -lg[H+] = -lg1.75*10-5 = 4.75



Механізм буферної дії ацетатного буферного розчину на основі теорії електролітичної дисоціації.

  • За рахунок часткової дисоціації кислоти та повної дисоціації солі в розчині будуть знаходитись одночасно іони СН3СОО-, Н+, Na+:

  • CH3COONa → CH3COO- + Na+

  • CH3COOH →CH3COO- + H+

  • Якщо до нього добавити сильної кислоти, то іони Гідрогену реагуватимуть з аніонами солі, утворюючи слабку ацетатну кислоту:

  • CH3COO- + H+ → CH3COOH (рКа = 4,75)

  • Сильна кислота заміняється еквівалентною кількістю слабкої кислоти і рівновага зміщується вліво. При добавлянні лугу до буферного розчину гідроксид-іони взаємодіятимуть з іонами Н+ ацетатної кислоти з утворенням молекул води:

  • CH3COOH + ОН- →CH3COO- + H2О



Вплив розведення на рН буферних систем.

  • Буферні розчини часто доводиться розбавляти водою, особливо у біохімічних дослідженнях при вимірюванні рН малих об'ємів біорідин, зокрема крові.

  • З рівняння

  • [H+] =Ka*Скислоти/Ссолі=Ка*0,1/0,1=Ка*0,01/0,01

  • видно, що при розбавлянні розчину концентрації обох компонентів зменшуються однаковою мірою, тому їх співвідношення залишається сталим.

  • Проте незначні зміни рН середовища все-таки відбуваються, що пояснюють впливом розбавляння на ступінь дисоціації слабкої кислоти та на ступінь гідролізу.

  • Отже здатність буферних розчинів зберігати сталим значення рН при розбавлянні або при додаванні кислот є обмеженим.



Буферна ємність.

  • Кількісною мірою стійкості буферних систем підтримувати стале значення рН є величина буферна ємність. Буферною ємністю називають кількість моль-еквівалентів сильної кислоти, яку необхідно долити до одного дециметра кубічного буферного розчину, щоб змінити його рН на одиницю.

  • В=C*V/∆pH*Vбуф,

  • де В – буферна ємність, С – концентрація кислоти або основи, V – обєм даного електроліту, Vбуф – обєм буферного розчину, ∆pH – зміна рН.

  • Буферна ємність залежить від:

  • Концентрації компонентів

  • Співвідношення компонентів

  • Найбільшу буферну ємність мають розчини з однаковою концентрацією компонентів буферної суміші.



Буферні системи організму

  • Організм людини володіє спеціальним механізмом координації фізіологічних та біохімічних процесів і може підтримувати на певному рівні вміст різних речовин, а саме: газів, води, електролітів, іонів металів і Гідрогену, біолігандів. Ця координація за пропозицією К.Кеннона була названа гомеостазом. Важливою складовою цього процесу є підтримання певного значення рН середовища біорідин, що досягається за допомогою фізіологічних та фізико-хімічних механізмів. Фізіологічні системи регулювання рН пов'язані з роботою легень, нирок, кишківника і розглядаються у курсі фізіології.

  • Під фізико-хімічним механізмом треба розуміти дію буферних систем. Вони надають можливість організму, як відкритій термодинамічній системі реалізувати принцип Ле Шательє, тобто активно протидіяти впливу зовнішніх чинників, спрямованих на зміну кислотності його фізілогічних рідин – крові, жовчі, сечі, секретів внутрішніх залоз.



Буферні системи організму



Кислотно-основний стан крові

  • Невідємною складовою частиною гомеостазу внутрішнього середовища організму є кислотно-основний стан (КОС), що забезпечує оптимальні умови перебігу обмінних процесів і спрямований на підтримання сталої концентрації іонів Гідрогену. Він досягається як за допомогою фізіологічних механізмів регулювання у легенях, нирках, шлунково-кишковому тракті, так і за допомогою буферних систем організму. За нормальних умов рН крові коливається у межах 7,25 – 7,44. Слаболужне середовище є оптимальним для роботи численних ферментних систем, перебігу реакцій гідролізу. Продукти харчування, лікарські препарати, забруднене повітря потрапляючи у організм можуть порушити КОС крові.

  • Зміщення КОС крові у напрямку підвищення концентрації іонів Гідрогену називається ацидозом, а в напрямку зниження їх концентрації – алкалозом.



Прилади, що дозволяють визначати рН буферних розчинів





Схожі:

Буферні системи. Класифікація. Механізм дії. Буферні розчини. Їх значення у біології та медицині iconБуферні системи. Класифікація. Механізм дії. Буферні розчини. Їх значення у біології та медицині
Буферна дія. Ацетатна, амонійна, гідрогенкарбонатна, карбонатна, фосфатна буферні системи
Буферні системи. Класифікація. Механізм дії. Буферні розчини. Їх значення у біології та медицині iconБуферні системи. Класифікація. Механізм дії. Буферні розчини. Їх значення у біології та медицині
Буферна дія. Ацетатна, амонійна, гідрогенкарбонатна, карбонатна, фосфатна буферні системи
Буферні системи. Класифікація. Механізм дії. Буферні розчини. Їх значення у біології та медицині iconБуферні розчини. Їх значення у біології та медицині
Слабку кислоту І сіль цієї кислоти, утворену сильною основою, наприклад сн3соон + сн3сооna (ацетатний буфер)
Буферні системи. Класифікація. Механізм дії. Буферні розчини. Їх значення у біології та медицині iconВодневий показник. Буферні системи, класифікація та механізм їх дії. План лекції: План лекції
Гідрогену, тобто значення рН середовища, при добавлянні до них невеликих кількостей кислоти чи лугу або при розбавлянні їх
Буферні системи. Класифікація. Механізм дії. Буферні розчини. Їх значення у біології та медицині iconЗагальні відомості про біогенні елементи. Буферні розчини Періодична система Д.І. Менделєєва

Буферні системи. Класифікація. Механізм дії. Буферні розчини. Їх значення у біології та медицині iconОсобливості дії ненаркотичних анальгезуючих засобів. Вплив на периферичні механізми формування больового відчуття. Механізм жарознижуючої І протизапальної дії.
Вплив на периферичні механізми формування больового відчуття. Механізм жарознижуючої і протизапальної дії. Показання до застосування....
Буферні системи. Класифікація. Механізм дії. Буферні розчини. Їх значення у біології та медицині iconУ біології і медицині обчислювальні машини тільки починають використовуватися. Однак у майбутньому основними сферами застосування обчислювальних машин стануть, мабуть, саме біологія і медицина. Р. Ледлі
Р. Ледлі Можна з впевненістю сказати, що знання основ комбінованої обчислювальної техніки стало вже насущною потребою для всіх спеціалістів...
Буферні системи. Класифікація. Механізм дії. Буферні розчини. Їх значення у біології та медицині icon1. Механізм дії гомеопатичних ліків Механізм дії гомеопатичних ліків
Тритурації Згідно закону Авогадро, ні одна молекула вихідної речовини не може бути виявлена вже в розведенні 12Х чи 6С. Тим не менше...
Буферні системи. Класифікація. Механізм дії. Буферні розчини. Їх значення у біології та медицині iconВчення про розчини. Колігативні властивості розчинів План Розчини. Кількісний склад розчинів
Розчини -гомогенні системи змінного складу, що складаються з двох або більше компонентів та продуктів їх взаємодії
Буферні системи. Класифікація. Механізм дії. Буферні розчини. Їх значення у біології та медицині iconРозчини. Колігативні властивості розчинів План
Розчини це гомогенні, термодинамічно стійкі системи з двох чи більше компонентів

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка