Лекція №4 Фізико-хімія дисперсних систем. Методи одержання. Стійкість та коагуляція ліофобних золів. Фізико-хімія високомолекулярних речовин


НазваЛекція №4 Фізико-хімія дисперсних систем. Методи одержання. Стійкість та коагуляція ліофобних золів. Фізико-хімія високомолекулярних речовин
Дата конвертації15.03.2013
Розмір445 b.
ТипЛекція


Лекція №4 Фізико-хімія дисперсних систем. Методи одержання. Стійкість та коагуляція ліофобних золів. Фізико-хімія високомолекулярних речовин Підготували: к.х.н., доц. Іванець Л.М., ас. Козачок С.С Лектор асистент кафедри фармацевтичної хімії Козачок Соломія Степанівна e-mail: ternomiya@yahoo.com kozachok@tdmu.edu.te.ua




Основні поняття



Класифікація дисперсних систем за розміром частинок



За агрегатним станом фаз



За взаємодією фаз

  • Ліофільні (добра взаємодія дисп. частинок з середовищем)

  • розчини мила, білків, ВМС



За взаємодією частинок всередині фази

  • Вільнодисперсні або безструктурні (частинки вільно переміщаються)

  • золі, емульсії



Методи одержання колоїдних розчинів



Диспергаційні методи одержання колоїдних розчинів



Кульовий (а) і колоїдний (б) млини



Прилад для одержання колоїдів методом електролітичного розпилення металів



Конденсаційні методи одержання колоїдних розчинів



Очищення дисперсних систем:

  • 1) Діаліз

  • 2) Ультрафільтрація



Схема діалізатора Грема



Апарат для гемодіалізу (вівідіалізу)



Штучна нирка – складний апарат великих розмірів. Пацієнтам необхідно проходити діаліз двічі на тиждень по 8 год. У США створено прототип нирки-трансплантанту із тисяч мікроскопічних гемофільтрів і біореактора. Портативний апарат працює від батарейок і достатньо легкий, щоб поміститися на поясі.



Схема електродіалізатора Паулі



Ультрафільтрація: а) під вакуумом; б) під тиском



Удисперсних системах кінетичною і структурною одиницею є не йон і не молекула в звичайному розумінні, а комплекс (агрегат) з молекул, атомів і йонів, що називаються міцелою.

  • Удисперсних системах кінетичною і структурною одиницею є не йон і не молекула в звичайному розумінні, а комплекс (агрегат) з молекул, атомів і йонів, що називаються міцелою.

  • Міцела – це структурна колоїдна одиниця, тобто частинка дисперсної фази, обгорнута подвійним електричним шаром (ПЕШ). Інтерміцелярна рідина – це дисперсійне середовище, яке розподіляє міцели, в якому розчинені електроліти, неелектроліти, ПАР, що стабілізують колоїдну систему..



Розглянемо будову міцели йодиду срібла, якщо золь утворюється за реакцією:

  • Розглянемо будову міцели йодиду срібла, якщо золь утворюється за реакцією:

  • AgNO3 + KI AgI↓ + KNO3





Структуру міцели можна зобразити формулою

  • Структуру міцели можна зобразити формулою

  • Якщо золь AgI одержаний в умовах надлишку AgNO3, то формула міцели запишеться інакше:

  • ------ агрегат

    • -------------ядро
  • -----------------------------------частинка (гранула)

  • -------------------------------------------------міцелa



Електроосмос – явище переміщення рідкої фази (рідини) відносно твердої фази (через пористе тверде тіло) під дією зовнішнього електричного поля



Електрофорез – рух частинок дисперсної системи під дією зовнішнього електричного поля а) перед електрофорезом б) після електрофорезу



Йонофорез - введення за допомогою електрофорезу лікарських препаратів безпосередньо крізь шкіру



Для дисперсних систем розрізняють два види стійкості:

  • Кінетична – здатність дисперсної фази знаходитись в “підвішаному стані” і не седиментувати (не осідати)

  • Агрегативна – здатність системи зберігати певну ступінь дисперсності, не об’єднуючись в більші агрегати

  • Процес порушення стійкості системи називається коагуляцією



Коагуляція колоїдних розчинів

  • Коагуляцією називають зменшення дисперсності системи у результаті злипання частинок дисперсної фази.

  • Коагуляція може відбуватись внаслідок старіння системи, зміни температури, механічної дії, дією електромагнітного поля і у найбільшій мірі під дією електролітів.

  • Ознаки коагуляції: 1. зміна забарвлення 2. поява помутніння 3. випадання осаду



Правила коагуляції

  • Правила коагуляції

  • Коагуляцію викликають будь-які електроліти, але з помітною швидкістю вона починається при досягненні певної концентрації, тобто при досягненні “порогу коагуляції”. Коагулюючу дію має лише той іон електроліту, заряд якого протилежний заряду колоїдної частинки. Коагулююча здатність іону тим більша, чим більший його заряд (правило Шульце-Гарді);

  • У неорганічних іонів з одинаковим зарядомкоагулююча дія зростає із зменшенням гідратації;

  • У органічних іонів коагулююча здатність зростає із підвищенням адсорбційної здатності

  • Початку коагуляції відповідає зниження ς - потенціалу до критичної величини (30 мВ);

  • В осаді, утвореному при коагуляції, завжди присутні іони, які її викликали.





Поріг коагуляції – це та найменша концентрація електроліту, виражена в ммоль, яку необхідно додати до 1 літра колоїдного розчину, щоб викликати його коагуляцію: Поріг коагуляції виражають у ммоль/л:



Величина, обернена до порогу коагуляції, називається коагулюючою здатністю електролітів: Р=1/Ск

  • Величина, обернена до порогу коагуляції, називається коагулюючою здатністю електролітів: Р=1/Ск



Класифікація ВМС за походженням



Класифікація ВМС за формою макромолекули

  • Глобулярні

  • (білки молока, гемоглобін)



Класифікація ВМС за струк-турою полімерного ланцюга



Класифікація ВМС за хімічною природою атомів

  • Карболанцюгові Гетероланцюгові



Стадії розчинення ВМС у низькомолекулярному розчиннику



  • В залежності від будови макроланцюга і характеру взаємодії макромолекул між собою і молекулами розчинника розрізняють обмежене і необмежене набухання.

  • Необмежене набухання — це набухання, яке самодовільно переходить у розчинення, при цьому утворюється однофазна гомогенна система.

  • Обмеженим набуханням називається процес взаємодії полімеру з низькомолекулярною, рідиною, обмежений стадією набухання. Самодовільне розчинення полімеру не відбувається, тобто ланцюги полімеру повністю не відділяються один від одного. При цьому утворюються дві співіснуючі фази. Одна фаза є розчином низькомолекулярної рідини в полімері, а друга — чистою низькомолекулярною рідиною. Ці фази розділені видимою поверхнею поділу і перебувають у рівновазі.



Константа швидкості набрякання:



Контрольні запитання по даній лекції

  • Перерахуйте складові дисперсної системи.

  • Механізм гемодіалізу.

  • Що таке міцела? З чого складається міцела?

  • Від чого залежить стійкість колоїдних розчинів?





Схожі:

Лекція №4 Фізико-хімія дисперсних систем. Методи одержання. Стійкість та коагуляція ліофобних золів. Фізико-хімія високомолекулярних речовин iconЕлектричні властивості дисперсних систем. Стійкість і коагуляція дисперсних систем План Подвійний електричний шар. Будова колоїдної міцели
Електричні властивості дисперсних систем. Стійкість і коагуляція дисперсних систем
Лекція №4 Фізико-хімія дисперсних систем. Методи одержання. Стійкість та коагуляція ліофобних золів. Фізико-хімія високомолекулярних речовин iconЕлектричні властивості дисперсних систем. Стійкість і коагуляція дисперсних систем План Подвійний електричний шар. Будова колоїдної міцели
Електричні властивості дисперсних систем. Стійкість і коагуляція дисперсних систем
Лекція №4 Фізико-хімія дисперсних систем. Методи одержання. Стійкість та коагуляція ліофобних золів. Фізико-хімія високомолекулярних речовин iconФізико-хімія високомолекулярних сполук (вмс) план загальна характеристика вмс. Розчинення вмс
До високомолекулярних речовин (вмр) відносять сполуки з молекулярною масою 104-106 І вище
Лекція №4 Фізико-хімія дисперсних систем. Методи одержання. Стійкість та коагуляція ліофобних золів. Фізико-хімія високомолекулярних речовин iconФізико-хімія високомолекулярних сполук (вмс) план загальна характеристика вмс
Ньютона: сила тертя пропорційна градієнту швидкості течії і площі контакту рухомих шарів
Лекція №4 Фізико-хімія дисперсних систем. Методи одержання. Стійкість та коагуляція ліофобних золів. Фізико-хімія високомолекулярних речовин iconДисперсні системи. Фізико-хімія високомолекулярних сполук
Дисперсні системи складаються з дисперсної фази (диспергована речовина) і дисперсійного середовища
Лекція №4 Фізико-хімія дисперсних систем. Методи одержання. Стійкість та коагуляція ліофобних золів. Фізико-хімія високомолекулярних речовин iconФізико-хімія високомолекулярних сполук (вмс) план загальна характеристика вмс. Розчинення вмс
Ньютона: сила тертя пропорційна градієнту швидкості течії і площі контакту рухомих шарів
Лекція №4 Фізико-хімія дисперсних систем. Методи одержання. Стійкість та коагуляція ліофобних золів. Фізико-хімія високомолекулярних речовин iconФізико-хімія поверхневих явищ План

Лекція №4 Фізико-хімія дисперсних систем. Методи одержання. Стійкість та коагуляція ліофобних золів. Фізико-хімія високомолекулярних речовин icon“ хімія, хімія, хімія …” Вчитель: Винокурова Т. К. Епіграф уроку
Широко простягає хімія руки свої у справи людські… Куди не глянемо, скрізь постають перед очима нашими успіхи її старанності
Лекція №4 Фізико-хімія дисперсних систем. Методи одержання. Стійкість та коагуляція ліофобних золів. Фізико-хімія високомолекулярних речовин iconФізико-хімія поверхневих явищ Класифікація пар
Залежність між поверхневим натягом розчину І концентрацією пар описується рівнянням Гіббса
Лекція №4 Фізико-хімія дисперсних систем. Методи одержання. Стійкість та коагуляція ліофобних золів. Фізико-хімія високомолекулярних речовин iconПлан лекції
Фізико-хімічна природа рідких лікарських форм. Класифікація рідких лікарських форм по типу дисперсних систем, способом застосування...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка