Здорова дитина. Комплексна оцінка стану здоров’я дітей


НазваЗдорова дитина. Комплексна оцінка стану здоров’я дітей
Дата конвертації15.03.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Здорова дитина. Комплексна оцінка стану здоров’я дітей


  • Основним показником ефективності заходів з охорони здоров'я дітей є рівень здоров'я кожної дитини.

  • Здоров'я – це не тільки відсутність хвороб і пошкоджень, а й гармонійний фізичний і нервово-психічний розвиток, нормальне функціонування всіх органів і систем, відсутність захворювань, достатня здатність адаптуватися до незвичних умов середовища, резистентність до несприятливих впливів.



Стан здоров'я

  • дитини досліджується за допомогою основних критеріїв, що визначаються під час кожного профілактичного огляду декретованих вікових груп.

  • Ураховуються такі ознаки:

  • 1. Відхилення в анте-, інтра-, ранній постнатальний періоди.

  • 2. Рівень і гармонійність фізичного та нервово-психічного розвитку.

  • 3. Функціональний стан основних органів і систем.

  • 4. Резистентність і реактивність організму.

  • 5. Наявність чи відсутність хронічної (у тому числі вродженої) патології.



Оцінка фізичного розвитку

  • є важливим прогностичним показником стану здоров’я людини. Така оцінка дозволяє виділити групи, що знаходяться в стані ризику, а це в свою чергу відіграє важливу роль для діагностики і профілактики різних захворювань.

  • Часто низький фізичний розвиток вважають головною причиною захворювань.

  • В свою чергу хронічні захворювання викликають погіршення фізичного розвитку.

  • Фізичний розвиток – це природній процес поступового становлення і зміни форм і функцій організму. З іншого боку – це ступінь дозрівання на кожному життєвому відрізку.



Існує три фази процесу фізичного розвитку:

  • - підвищення його рівня (до 25р.),

  • - відносна стабілізація (до 60р.)

  • - поступове зниження фізичних можливостей людини.



На фізичний розвиток впливають три групи факторів:

  • біологічні (спадковість),

  • кліматогеографічні (кліматичні і метеорологічні умови в різних кліматогеографічних зонах),

  • соціальні (умови матеріального життя, трудової та навчальної діяльності, зміст фізичного виховання).

  • Але помилковою можна вважати характеристику фізичного розвитку тільки за лінійними та ваговими показниками. Його адекватна оцінка вимагає врахування результатів тестування функціональних можливостей організму.

  • В кожному класі можна виділити три групи учнів: акселерати (діти, у яких біологічний вік випереджує паспортний вік); медіанти (діти, у яких біологічний вік відповідає паспортному) та реторданти (діти, у яких паспортний вік випереджує біологічний).

  • Цей факт необхідно враховувати при визначенні фізичного розвитку дітей та при підборі і дозуванні фізичних вправ (у акселератів спостерігається підвищена захворюваність).



- рівень функціонування основних систем організму.

  • Рівень функціонування основних систем організму – критерій, що характеризує здоров’я дітей і підлітків з позицій морфологічної та функціональної зрілості організму з врахуванням вікових особливостей.

  • У окремих дітей можуть виявлятися функціональні порушення при відсутності захворювання.

  • Причини таких відхилень дуже різноманітні:

  • швидкий темп росту у певні вікові періоди (6-7р.; 11-13р.(дівчата) та 13-15р.(хлопці)), що призводить до невідповідності структури і функцій органів;

  • несприятливі сімейно-побутові умови;

  • надмірні розумові та фізичні навантаження тощо.

  • При оцінці функціонального стану велика увага приділяється визначенню функціонального стану серцево-судинної системи, дихальної та нервової систем. Оцінюється також сон, апетит, настрій, емоційний стан, спілкування з іншими дітьми, особливості засвоєння навчального матеріалу тощо.



Оцінка функціонального стану систем організму проводиться з використанням клінічних методів, а також за допомогою функціональних проб (проби Мартіне, Штанге-Генга, Летунова, РWС170).

  • Оцінка функціонального стану систем організму проводиться з використанням клінічних методів, а також за допомогою функціональних проб (проби Мартіне, Штанге-Генга, Летунова, РWС170).

  • Визначення групи для проведення фізичного виховання здійснюється згідно з даними поглибленого медичного огляду.



У середній школі дітей та підлітків прийнято поділяти на три групи фізичного виховання.

  • До основної групи фізичного виховання відносять дітей та підлітків, які не мають відхилень у стані здоров’я або мають незначні відхилення та достатню фізичну підготовленість. Заняття з фізичної культури проводяться згідно з навчальними програмами з предмету в повному обсязі, а здача контрольних нормативів здійснюється з диференційованою оцінкою.

  • До підготовчої групи відносять дітей та підлітків, які мають відхилення у стані здоров’я та достатньо фізично підготовлені, а також дітей реконвалесцентів. Заняття з фізичної культури проводяться згідно з навчальними програмами з обов’язковим дотриманням принципів поступовості та наступності.

  • До спеціальної групи відносять дітей та підлітків, які мають значні відхилення у стані здоров’я тимчасового або постійного характеру. Заняття з фізичної культури проводяться за спеціально розробленими диференційованими програмами та програмами ЛФК.



рівень фізичної підготовленості.

  • Виявлений значний рівень взаємозв’язку показників соматичного здоров’я дітей і підлітків з результатами рухових тестів, що характеризують силу (кисті і станову), швидкість, загальну витривалість та швидкісно-силові можливості).

  • Цей факт можна використовувати для покращення рівня здоров’я дітей шляхом дії на окремі складові фізичної підготовленості засобами фізичного виховання.



ступінь опірності організму несприятливим факторам.

  • визначається кількістю і тривалістю перенесених дитиною гострих захворювань (або загострень хронічних) за рік.

  • Гострі респіраторно-вірусні захворювання (ГРВІ) найбільш розповсюджені серед дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Гострі дитячі інфекції (вітряна віспа, краснуха, епідемічний паротит, кір тощо), гострі кишково-шлункові захворювання, алергічні реакції займають значну частку у структурі дитячої захворюваності.

  • За статистикою найбільш розповсюдженими захворюваннями серед дітей є хвороби органів дихання (до 50%) і систематичні ГРВЗ (90%), що свідчить про зниження опірності організму несприятливим факторaм навколишнього середовища.

  • За кількістю перенесених гострих захворювань за рік дітей ділять на три групи:

  • 1 – ті, що жодного разу не хворіли;

  • 2 – ті, що хворіли епізодично (1-3р. протягом року);

  • 3 – ті, що хворіли часто (4р. і більше).

  • Відсутність гострих захворювань протягом року, або їх епізодичний характер свідчить про хорошу опірність організму дитини



наявність або відсутність хронічних захворювань.

  • За даними Міністерства охорони здоров’я біля 90% дітей шкільного віку мають відхилення у стані здоров’я. За останні 5 років на 41% збільшилось дітей, які належать до спеціальної медичної групи



Комплексна оцінка дозволяє формувати групи, що об'єднують дітей з однаковим станом здоров'я, з урахуванням усіх вищезазначених показників.

  • Комплексна оцінка дозволяє формувати групи, що об'єднують дітей з однаковим станом здоров'я, з урахуванням усіх вищезазначених показників.

  • I група – здорові діти з нормальними показниками функціонального розвитку всіх систем, які рідко хворіють (до 3 разів на рік) з нормальним фізичним і нервово-психічним розвитком, що не мають суттєвих відхилень в анамнезі.

  • II група – група ризику:

  • підгрупа А – діти з факторами ризику за даними біологічного та соціального анамнезу;

  • підгрупа Б – діти, що мають функціональні відхилення, з початковими змінами в фізичному і нервово-психічному розвитку, які часто хворіють, але не мають хронічних захворювань.

  • III, IV і V групи – діти з хронічними захворюваннями:

  • III група – стан компенсації: рідкі загострення хронічних захворювань, рідкі гострі захворювання, нормальний рівень функцій організму;

  • IV група – стан субкомпенсації: спостерігать часті (3-4 рази на рік) загострення хронічних захворювань, часті гострі захворювання (4 рази на рік і більше, погіршення функціонального стану різних систем організму;

  • V група – стан декомпенсації: значні функціональні відхилення (патологічні зміни організму; часті тяжкі загострення хронічних захворювань, часті гострі захворювання, рівень фізичного та нервово-психічного розвитку відповідає віку або відстає від нього).



Розподіл дітей за групами здоров’я дозволяє виявити осіб, що мають фактори ризику щодо розвитку патологічних зрушень, дітей з початковими формами захворювань та функціональними відхиленнями і розробити комплекс заходів з охорони та зміцнення їх здоров’я, профілактики хронічних захворювань.

  • Розподіл дітей за групами здоров’я дозволяє виявити осіб, що мають фактори ризику щодо розвитку патологічних зрушень, дітей з початковими формами захворювань та функціональними відхиленнями і розробити комплекс заходів з охорони та зміцнення їх здоров’я, профілактики хронічних захворювань.



Комплексну оцінку стану здоров'я дитини проводять під час первинного відвідування дитини після виписки її з пологового будинку, щоб отримати уявлення про вихідний рівень стану здоров'я.

  • Комплексну оцінку стану здоров'я дитини проводять під час первинного відвідування дитини після виписки її з пологового будинку, щоб отримати уявлення про вихідний рівень стану здоров'я.

  • Надалі оцінку стану здоров'я дітей 1-го і 2-го років життя проводять щоквартально, дітей 3-го року – наприкінці кожного півріччя.

  • При декількох діагнозах групу здоров'я встановлюють за основним захворюванням. У процесі спостереження за дитиною група здоров'я може змінюватися залежно від динаміки рівня стану здоров'я.



В першу чергу, це стосується дітей та підлітків, які відносяться до другої групи здоров’я: а саме

  • В першу чергу, це стосується дітей та підлітків, які відносяться до другої групи здоров’я: а саме

  • діти – реконвалесценти;

  • діти, котрі часто і тривало хворіють;

  • діти з загальною затримкою і дисгармонійністю фізичного розвитку як за рахунок надлишкової маси тіла, так і за рахунок її дефіциту без ендокринної патології;

  • діти з порушеннями постави, плоскостопістю;

  • з функціональними зрушеннями збоку серцево-судинної системи;

  • міопією,

  • карієсом,

  • гіпертрофією піднебінних мигдаликів II ступеня,

  • алергічними реакціями, збільшенням щитовидної залози I і II ступенів,

  • астенічним синдромом тощо).



Діти І групи здоров'я повинні спостерігатися у звичайні терміни, встановлені для профілактичних оглядів здорових. Для них проводять профілактичні, виховні та загальнооздоровчі заходи.

  • Діти І групи здоров'я повинні спостерігатися у звичайні терміни, встановлені для профілактичних оглядів здорових. Для них проводять профілактичні, виховні та загальнооздоровчі заходи.

  • Діти II групи здоров'я заслуговують на більш пильну увагу педіатрів, тому що профілактичні та лікувально-оздоровчі заходи можуть сприяти переходу дітей цієї групи в І групу. Дітей цієї групи спостерігають і оздоровлюють за індивідуальним планом, який складається відповідно до ступеня ризику формування хронічної патології, вираженості функціональних відхилень та ступеня резистентності.

  • Діти III, IV і V груп перебувають під наглядом педіатрів і фахівців відповідно до "Методичних рекомендацій з проведення диспансеризації дитячого населення" і повинні отримувати необхідне лікування залежно від наявності тієї чи іншої патології.



Особливості обстеження дітей різного віку

  • При обстеженні дитини необхідно пам'ятати три обов'язкові умови:

  • - знайти контакт з дитиною та її батьками;

  • - забезпечити оптимальні умови освітлення та температури;

  • - забезпечити зручне положення для лікаря та його індивідуальний захист від можливого інфікування



ОСОБЛИВОСТІ ПЕРІОДУ НОВОНАРОДЖЕНОСТІ

  • РАННІЙ НЕОНАТАЛЬНИЙ ПЕРІОД – триває від перев'язки пуповини до 7 доби (168 годин). Це самий відповідальний період для адаптації дитини. В цей час з'являється легеневе дихання, починає функціювати мале коло кровообігу.

  • Для цього періоду характерні перехідні стани (фізіологічна жовтяниця, статевий криз, сечокислий інфаркт, фізіологічний катар шкіри та ін.).

  • Захворювання новонароджених обумовлені порушеннями внутрішньоутробного розвитку.

  • В цей період виявляються аномалії розвитку, фетопатії, спадкові захворювання, гемолітична хвороба, асфіксії, родові травми, аспірації, інфікованість дитини.

  • В перші доби життя виникають гнійно-септичні захвоювання, бактеріальні ураження кишечника та дихальних шляхів.

  • В ранньому неонатальному періоді мають бути забезпечені асептичні умови для захисту дитини від інфікування, оптимальний температурний режим.



ПІЗНІЙ НЕОНАТАЛЬНИЙ ПЕРІОД

  • (від 8 до 28 діб життя). В цей період новонароджений знаходиться в домашніх умовах.

  • Особлива увага звертається на вигодовування дитини, характер лактації у матері, проводиться контроль за вагою дитини.

  • Найбільш важливими критеріями благополуччя дитини є динаміка маси тіла та стан нервово-психичного розвитку.

  • В цей період інтенсивно розвиваються аналізатори, координація рухів, з'являються умовні рефлекси, виникають емоціональний та тактильний контакт з матір'ю.



ПЕРІОД ГРУДНОГО ВІКУ

  • (від 29 доби життя до 1 року).

  • В цей період адаптація дитини завершена, мати годує дитину груддю, проходить інтенсивний фізичний, нервово-психичний, моторний та інтелектуальний розвиток дитини.

  • Виникають проблеми раціонального харчування, введеня своєчасної корекції, прикорму.

  • Функціональна незрілість системи травлення приводить до частих кишкових захворювань різної етіології. Проявляються розлади обміну речовин, у дітей виникає рахіт, анемія.

  • На фоні анатомо­фізіологічних особливостей органів дихання у грудних дітей часто виникають бронхіоліти та пневмонії.

  • В цей віковий період використовуються різні засоби та методи загартовування (масаж, гімнастика, водні процедури).

  • В грудному віці проводяться профілактичні щеплення.



Основний метод профілактики в педіатрії – диспансеризація здорових дітей.

  • До 1997 р. педіатри спостерігали дітей від народження до 15-річного віку, а в теперішній час – до 18-річного.

  • Під час диспансеризації проводиться комплексна оцінка здоров'я дитини з визначенням групи здоров'я.

  • Відповідно визначається обсяг і характер оздоровчих та лікувальних заходів дітям з виявленою патологією або схильністю до неї.

  • У сучасних умовах диспансеризація є основною формою роботи дитячих поліклінік.

  • Диспансеризацію проводять як за віковою ознакою, так і залежно від захворювань, що має дитина.



Диспансерному спостереженню дільничним педіатром підлягають такі контингенти дитячого населення:

  • Диспансерному спостереженню дільничним педіатром підлягають такі контингенти дитячого населення:

  • - усі діти в період новонародженості;

  • - діти 1-го року життя;

  • - діти що належать до груп ризику;

  • - діти, старші 1-річного віку, які не відвідують дитячих дошкільних закладів;

  • - діти, що мають хронічні захворювання.



Диспансеризація дітей 1 року життя

  • Диспансеризація дітей 1 року життя

  • Завданням профілактичних оглядів дітей 1 року життя є організація відповідного режиму та раціонального вигодовування - профілактика рахіту, анемії, інфекційних захворювань, виявлення та лікування вродженої патології.

  • На першому році життя здорова дитина має бути оглянута педіатром 14 разів, в тому числі в поліклініці - 12 разів з обов'язковим оглядом ортопеда, офтальмолога, невролога та іншими спеціалістами.

  • Дільнична медсестра відвідує дитину вдома 1 раз на місяць. Медичний нагляд за розвитком дитини ведеться з урахуванням індивідуальних особливостей у різні періоди 1 року життя.

  • Для дітей перших 3 місяців важливо: виписка з пологового будинку, адаптація до нових умов життя, початок перших прогулянок, профілактика рахіту, профілактика та лікування гіпогалактії, організація раціонального вигодовування, профілактика гіпотрофії.



Диспансеризація дітей 1 року життя

  • З 3 до 6 місяців звертається особлива увага на профілактичні щеплення, введення корекції харчування та прикорму.

  • У віці від 6 до 9 місяців необхідно проводити профілактику інфекцій дихальних шляхів, кишкових захворювань та травматизму.

  • Період від 9 до 12 місяців співпадає з відлученням дитини від грудей, розширенням раціону харчування, проведенням щеплення.

  • Дільничний педіатр записує свої спостереження за дитиною в етапних епікризах (3, 6 та 9 місяців).

  • В кінці 1 року після клінічного обстеження, проведення антропометричних вимірювань, лабораторних досліджень (загальний аналіз крові і сечі), аналізу профілактичних щеплень та перенесених хвороб на протязі року, складається епікриз з оцінкою фізичного, нервово-психічного розвитку та план подальшого нагляду та оздоровлення дитини на наступний період.



Диспансеризація дитячого населення включає такі заходи

  • 1) регулярні медичні огляди з проведенням встановленого обсягу лабораторних і інструментальних досліджень;

  • 2) визначення й оцінку стану здоров'я з метою виявлення дітей, що мають фактори ризику;

  • 3) дообстеження хворих дітей, що потребують цього, з використанням усіх сучасних методів діагностики;

  • 4) виявлення захворювань на ранніх стадіях з наступним проведенням комплексу необхідних лікувально-оздоровчих заходів і динамічного спостереження за станом здоров'я дітей.



Дільничний педіатр відповідає за проведення всіх етапів диспансеризації дитячого населення на своїй дільниці та здійснює контроль за її виконанням.

  • Дільничний педіатр відповідає за проведення всіх етапів диспансеризації дитячого населення на своїй дільниці та здійснює контроль за її виконанням.

  • На кожну дитину, що підлягає диспансерному спостереженню, заводиться "Контрольна карта диспансерного спостереження" (форма № 030/у).

  • Поряд з виконанням сигнальних функцій (контроль за диспансерними відвідуваннями) ця карта відображає також дані про стан здоров'я дітей різних вікових груп.

  • Ці дані допомагають лікарю в проведенні диспансерного спостереження, дотриманні термінів обстеження, невідкладних лікувально-оздоровчих заходів.

  • Контрольна карта має бути насамперед оперативним документом у роботі лікаря.



Дякую за увагу!



Схожі:

Здорова дитина. Комплексна оцінка стану здоров’я дітей iconЗдорова дитина – здорове суспільство Здорова дитина – здорове суспільство
Формування здоров’язберігаючих компетенцій у школярів дуже важливий напрямок роботи педагогів, які працюють у школі
Здорова дитина. Комплексна оцінка стану здоров’я дітей iconВиховна година Збереження здоров*я Дитина – це дар Божий, який потрібно берегти. Дитина – це Всесвіт, який потрібно вивчати. Дитина – це талант, який потрібно розвивати. Дитина – це наше майбутнє, яке повинно бути кращим за нас
Мета: пропагувати здоровий спосіб життя; формувати негативне ставлення до наркотиків, алкоголю, паління; розвивати почуття відповідальності...
Здорова дитина. Комплексна оцінка стану здоров’я дітей iconДітей убивали в ритуальних цілях: вважалось, що убита дитина може допомогти безплідним жінкам справитися з хворобами, забезпечити здоров'я та молодість

Здорова дитина. Комплексна оцінка стану здоров’я дітей iconСистема місцевого самоврядування в Україні: оцінки сучасного стану та перспектив Олександр Гончарук
Оцінка соціально-економічного стану населеного пункту, в якому здійснює свою виробничу діяльність фермерське господарство/сільськогосподарське...
Здорова дитина. Комплексна оцінка стану здоров’я дітей iconПідсумковий звіт автор: Мартін Донохоу
Комплексна зовнішня оцінка національної відповіді на епідемію снід в Україні: замісна підтримуча терапія
Здорова дитина. Комплексна оцінка стану здоров’я дітей iconЗакон україни "про фізичну культуру І спорт" від 10 лютого 2000 року №1453-111 цільова комплексна програма «фізичне виховання здоров'я нації» Затверджено Указом Президента України від 1 вересня 1998 року №963/98
...
Здорова дитина. Комплексна оцінка стану здоров’я дітей iconЗдоров’я – Божий дар. Бережіть його!
Зміцнити здоров'я людини в дитинстві, не допустити, щоб дитина вступила в юність кволою і млявою, це означає дати їй усю повноту...
Здорова дитина. Комплексна оцінка стану здоров’я дітей iconКомплексна програма «Здоров‘я нації» на 2002-2011 роки затверджена рішенням 4 сесії 4-го скликання Первомайської міської ради 15 серпня 2002 року
Міська міжгалузева комплексна програма «Здоров‘я нації» на 2002-2011 роки затверджена рішенням 4 сесії 4-го скликання Первомайської...
Здорова дитина. Комплексна оцінка стану здоров’я дітей iconТи – дитина! Ти – дитина!
Кожна дитина повинна знати і виконувати правила поведінки в дитячому садку, вдома, в громадських місцях
Здорова дитина. Комплексна оцінка стану здоров’я дітей iconПоложення Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей. Закон України «Про загальну середню освіту» одним з головних визначає завдання виховання свідомого ставлення учнів до свого здоров’я та здоров’я інших
...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка