Тепловий баланс дитячого організму. Особливості термогенезу і терморегуляції у дитячому віці


НазваТепловий баланс дитячого організму. Особливості термогенезу і терморегуляції у дитячому віці
Дата конвертації15.03.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Тепловий баланс дитячого організму. Особливості термогенезу і терморегуляції у дитячому віці.

  • Доц. Кубей І.В.




  • Температура тіла людини (як показник теплового стану організму) залишається при будь – яких умовах відносно сталою величиною.



Визначення теплорегуляції

  • Теплорегуляція полягає у підтриманні певної рівноваги між теплотворенням і тепловіддаванням, внаслідок чого утримується стала температура тіла;

  • це поєднання фізичних та хімічних реакцій, що виникають в організмі.



Теплотворення

  • в основному процес хімічний;

  • джерелами тепла є процеси окислення, тобто згоряння вуглеводів, жирів і почасти білків у всіх клітинах і тканинах організму, насамперед у клітинах скелетних м’язів та печінки.



  • Тепловіддавання :

  • - в основному процес фізичний, який здійснюється через шкіру і легені.

  • - Близько 80 % - випромінювання з поверхні тіла.

  • - Близько 20 % - випаровування через повітря при видиханні та потінні.

  • - Близько 1,5 % витрачається з сечею і калом.



  • Зниження зовнішньої температури

  • Подразнення рецепторів шкіри

  •   

  • Звуження шкірних спазм гладкої конвекція

  • капілярів мускулатури

  • (“гусяча шкіра”)



  • Фізична теплорегуляція починається з 3 – 4 міс. життя дитини.



  • Потовиділення поділяється на:

  • психічне (викликане емоціями і розумовою діяльністю)

  • теплове – викликане підвищенням температури тіла

  • У дітей першого року життя теплове потовиділення недостатнє. Нормалізація наступає в 2 – 3 роки



Особливості коливань температури

  • У дітей температура трохи вища ніж у дорослих.

  • У жінок підвищення температури спостерігається.

  • Добові коливання температури прямо пропорційні інтенсивності окислювальних процесів (фізичне навантаження, робота, споживання їжі).

  • Температура слизової оболонки порожнин на 0,2 – 0,4 градуси вище ніж температура шкіри в пахвових ямках і пахвових складках.



Вплив перегрівання чи переохолодження на організм

  • зменшує захисні сили;

  • у відповідь на дію холоду або тепла в організмі виникає складний комплекс реакцій, в якому беруть участь певні функціональні системи, які підтримують температуру тіла на належному рівні.



Конвекція

  • перехід тепла з шкіри на одяг і навколишнє повітря, температура яких нижча від тілесної.

  • Інтенсивність тепловіддачі через шкіру залежить від температури, вологості і руху повітря в приміщенні, від мікроклімату під одягом, стану потових залоз, скорочення або розширення кровоносних судин шкіри і стану мікроциркуляції, теплопровідності шкіри, тобто від ступеня розвитку жирової тканини.



Вплив високої температури навколишнього середовища

  • подразнює терморецептори шкіри, при цьому рефлекторно розширюються кровоносні капіляри шкіри, частішає дихання.

  • внаслідок цього відбувається посилення тепловіддавання за рахунок випромінювання тепла з поверхні шкіри, випаровування поту, що інтенсивно виділяється, і, в меншій мірі за рахунок випромінювання тепла та випаровування вологи із слизової оболонки дихальних шляхів та поверхні альвеол.



Вплив низької температури навколишнього середовища

  • Знижена зовнішня температура, подразнюючи шкірні рецептори, рефлекторним шляхом призводить до звуження шкірних капілярів та до спазму гладенької мускулатури вивідних протоків потових залоз («гусяча шкіра»), внаслідок чого тепловіддавання зменшується.





Добові коливання температури тіла

  • Добові коливання температури на кілька десятих градуса перебувають у прямій пропорційній залежності від коливань окислювальних процесів, пов′язаних або з роботою, або із споживанням їжі.



Можливі коливання температури тіла

  • крім коливань нормальної температури, пов′язаних з обміном речовин, можна отримати різні цифри температури залежно від місця її вимірювання: температура слизової оболонки порожнин рота, піхви, прямої кишки вища на 0,2-0,4°, ніж температура шкіри у пахвинних складках чи пахових ділянках;

  • надвечір температура вища, ніж вранці на кілька десятих градуса.



Коливання температури тіла

  • Майже у всіх людей можна виявити добові коливання температури тіла, які складають 0,1-0,6° С;

  • Максимальна температура тіла реєструється в другій половині дня (між 17 і 21 годинами), а мінімальна – рано ранці (між 3 і 6 годинами)

  • Влітку температура тіла, як правило, на 0,1- 0,5° С вища, ніж зимою;

  • Підвищення температури тіла спостерігається після прийому їжі, при інтенсивній м′язовій роботі, сильному емоційному напруженні (наприклад у студентів під час екзаменаційної сесії, спортсменів перед стартом).



Розмах коливань температури тіла у дітей

  • Розмах коливань температури тіла протягом доби при сталій температури навколишнього середовища в перші дні життя складає всього 0,3° С;

  • до 2-3 місяців зростає до 0,6°С;

  • до 3-5 років сягає 1°С.

  • Коливання температури відображають стан фізичної і психоемоційної активності здорових дітей.

  • Всі коливання температури, з чим би вони не були пов′язані, в нормі не перевищують 1°С.



Динаміка температури тіла новонародженої дитини

  • При народженні ректальна температура новонародженого складає 37,7- 38,2°С і наближається до температури тіла матері;

  • в найближчі 2-3 год проходить значне зниження температури (на 1,5-2 °С), а потім знову її підвищення;

  • аксілярна температура складає при народженні 37,2°С;

  • через 2 год зменшується до 35,7°С;

  • через 4-5 год поступово зростає до 36,5°С;

  • до 5-го дня життя складає 37,0°С.



Транзиторна гіпотермія

  • Зниження температури тіла в перші години після народження називається транзиторною гіпотермією новонароджених, що зумовлене різкою зміною температури навколишнього середовища.



Транзиторна гіпертермія

  • У частини новонароджених на 3-5-й день життя спостерігається транзиторна гіпертермія новонародженого, яка пояснюється впливом бактеріального заселення кишечника і деяким зневодненням організму.



Термін встановлення циклічних добових коливань температури

  • Циклічні добові коливання температури тіла встановлюються до 1,5-2 місяців життя, що співпадає з формуванням добового ритму частоти дихання і серцевих скорочень;

  • У недоношених дітей добова циклічність температури встановлюється значно пізніше, ніж у доношених.



Субнормальна гіпотермія

  • Нижча 36°С або субнормальна гіпотермія спостерігається при недоношеності, гіпотрофії, пілоростенозі, гіпотіреозі, природжених вадах серця та деяких інших захворюваннях.



Термонейтральна зона

  • являє собою діапазон меж температур повітря, яке оточує дитину, при яких постійна і нормальна температура тіла підтримується при мінімальному напруженні механізмів продукції тепла.



Межі термонейтральної зони у дітей різного віку

  • Для здорових новонароджених, які лежать без одежі,така термонейтральна зона має межі 32 і 35°С;

  • для глибоко недоношеної дитини – від 36 до 36°С;

  • для сповинутої доношеної дитини ця зона знаходиться в межах 23-26°С;

  • для вкрай глибоко недоношеної дитини – між 30 і 33°С;

  • до місячного віку межі термонейтральної зони зменшуються на 1,5 - 2°С, а їх діапазон зростає на 0,3-0,5°С.



Значення сповивання для новонароджених

  • Сповивання дітей зменшує витрати енергії.

  • Сповивання з відкритим обличчям або голівкою додатково покращує можливості термоадаптації у зв′язку з включенням механізмів активної терморегуляції з рецепторів обличчя.





Тепло матері зігріває дитину



Критерії зрілості системи терморегуляції:

  • а) стабільність ректальної температури при температурі повітря 20-22°С;

  • б) наявність різниці між ректальною температурою і температурою в пахвовій впадині, або між температурою шкіри на грудях і стопах;

  • в) виникнення добової періодичності температури;

  • г) присутня температурна реакція при різних інфекційних захворюваннях.



Причини недосконалості терморегуляції у грудних дітей:

  • 1. незавершеність розвитку центрів терморегуляції;

  • 2. відносно велика поверхня тіла;

  • 3. слабкість потовиділення у перші 2-3 місяці життя;

  • 4. недосконалість вазомоторних механізмів;

  • 5. недостатній розвиток м′язів шкіри і підшкірного жирового шару;

  • 6.густа сітка кровоносних судин шкіри.





Терморегуляція грудних дітей

  • Грудні діти швидко і легко переохолоджуються і перегріваються, бо пристосувальні механізми до значних температурних коливань зовнішнього середовища у них недорозвинені.





Афекторна ланка терморегуляції

  • забезпечена комплексом периферичних (шкірних) і центральних терморецепторів;

  • шкірні рецептори добре розвинені у доношених і недоношених дітей;

  • найчутливішою зоною терморецепції є шкіра обличчя, що інервується трійчастим нервом.



Центральна ланка терморегуляції

  • Центральною ланкою терморегуляції є гіпоталамічні центри;

  • Хімічна терморегуляція (теплопродукція) здійснюється переважно задніми ядрами гіпоталамусу, фізична (тепловіддача) – передніми його ядрами.



Причини неадекватної терморегуляції

  • Причинами неадекватної терморегуляції можуть бути:

  • - гіпоксія,

  • - внутрішньочерепна травма,

  • - інфекції,

  • - органічні ураження центральної нервової системи або аномалії розвитку.



Причини пошкоджуючої дії охолодження на організм дитини

  • А) відносна недостатність енергетичного обміну;

  • Б) виникнення метаболічного ацидозу;

  • В) порушення мікроциркуляції;

  • Г) внутрішньосудинне згортання крові.

  • В результаті такої дії (холодова травма) посилюються розлади дихання, кровообігу, активуються вогнища інфекції.



Причини пошкоджуючої дії перегрівання:

  • А) довготривале (навіть і помірне перегрівання) призводить до зневоднення організму;

  • Б) викликає порушення мікроциркуляції;

  • В) порушення функції ЦНС, важливих життєвих органів;

  • Г) призводить до розвитку шоку та теплового удару.



Вимоги до мікроклімату приміщень, де знаходиться дитина

  • вологість повітря повинна бути 30-60%;

  • швидкість руху повітря 0,12-0,2 м/сек.;

  • межі теплового комфорту для дітей грудного віку знаходяться в діапазоні від 21 до 22°С, з 2-х років нижня межа комфорту зміщується до 18°С.



Основні правила вдягання дітей

  • число шарів одягу в зимовий час на вулиці повинно складати 4-5 з врахуванням забезпечення вітронепроникності верхнього шару;

  • в приміщенні дитина в залежності від температури повітря повинна мати 1-2 шари одягу (температура 22°С і вище) або 3 шари при температурі 16-17°С.



Умови загартовування

  • обов′язкове збереження нормального теплового балансу, недопустимість охолодження дитини;

  • тренування здійснюється шляхом систематичного короткочасного холодового подразнення;

  • по мірі адаптації інтенсивність і тривалість гартувальних процедур зростають , але вони не повинні викликати пониження внутрішньої температури тіла.



Вплив несприятливого температурного режиму на дитячий організм

  • Довготривале перебування в умовах несприятливого температурного режиму (жара або холод) може викликати:

  • виснаження компенсаторних механізмів і резервів терморегуляції і привести або до значного зниження (екзогенна гіпотермія) або до значного підвищення (екзогенна гіпертермія) температури тіла.



Гіпертермія

  • підвищення температури тіла вище 37°С називається гарячкою гіпертермія (пірексія);

  • Гарячка – це зміна теплового балансу, викликана дією на гіпоталамічні центри терморегуляції ендогенних пірогенів.

  • В результаті відмічається посилення теплопродукції і збільшення тепловіддачі, яке не відповідає приросту теплопродукції (відстає); або навіть її зниження.



Види гарячки залежно від ступеня гіпертермії

  • субфебрильна температура – від 37 до 37,9°С

  • 37 - 37,5°С - мала субфебрильна, 37,5 – 37,9°С – велика субфебрильна

  • помірна гарячка - 38 - 38,9°С (низька фебрильна);

  • висока фебрильна - 39 - 40°С;

  • дуже висока фебрильна (гіперпірексія) – вище 40°С.



Результат прогресуючого підвищення температури тіла

  • на кожен 1°С вище 37°С задишка стає більшою на 4 дихання за хвилину;

  • тахікардія – на 20 серцевих скорочень за хвилину;

  • не зважаючи на це, поступлення кисню уже не забезпечує зростаючі тканинні потреби, і, в кінцевому результаті, розвивається відносна гіпоксія. В першу чергу від неї страждає ЦНС, що проявляється маренням, галюцинаціями, судомами. Ступінь гіпертермії, при якій виникають ці розлади, дуже варіабельна. Частіше вона відповідає температурі тіла 39-40°С, але залежить від індивідуальних особливостей дитини.

  • чим молодший вік дитини, тим швидше виникає декомпенсація.





Основні типи гарячки.

  • Монотонний або постійний (febris continua) – коли висока температура зберігається довго, а добові коливання знаходяться в межах 1°С (крупозна пневмонія, черевний, висипний тиф).



febris continua





febris intermittens



Febris reccurens



Febris undulans



Febris hectica



Febris irregularis



Febris inversa



Cтадії гарячки

  • Перша стадія - наростання температури (stadium incrementi) – короткочасна;

  • характеризується переважанням теплопродукції над тепловіддачею;

  • охолодження поверхневого шару шкіри рефлекторно викликає тремор, а відчуття холоду пояснюється подразненням нервових закінчень шкіри внаслідок зниження її температури, викликаної спазмом поверхневих судин;

  • може тривати від кількох годин до кількох днів.



  • Друга стадія (stadium fastigii) - постійно підвищеної температури - характеризується встановленим на певному рівні підвищенням тепловіддачі і теплопродукції. Баланс між продукцією і віддачею тепла встановлюється на рівні більш високому, ніж у здорової людини;

  • Понижена роль потовиділення.



  • значно зменшується озноб і м’язовий тремор;

  • зменшується і зникає спазм судин шкіри, так що блідість шкірних покривів змінюється їх гіперемією;

  • В цей період можуть з’явитися скарги на загальну слабість, головний біль, відчуття жари, сухість в роті.

  • У хворих відмічаються порушення функцій серцево-судинної і дихальної систем (тахікардія, тахіпное, артеріальна гіпотонія).

  • В ряді випадків стан серцево-судинної системи має вирішальне значення в прогнозі гарячкового захворювання.





Види гарячки за тривалістю

  • скороминуща – від кількох годин до 1-2 днів;

  • гостра – до 15 днів;

  • підгостра – до 45 днів;

  • хронічна – понад 45 днів.



Криз

  • - це різке зниження високої температури тіла протягом кількох годин до нормальних цифр.

  • у деяких дітей проходить дуже важко, із значними серцево-судинними розладами і навіть колапсом;

  • в результаті різкої перебудови механізмів регуляції серцево-судинної системи може привести до колаптоїдного стану (гострої судинної недостатності), яка проявляється різкою слабістю, рясним потом, блідістю, ціанозом шкіри, частим пульсом, зниженням його наповнення аж до появи ниткоподібного.







Лізис

  • поступове (протягом кількох днів) зниження температури тіла, яке супроводжується порівняно сприятливою динамікою відновлення функціональних можливостей організму



Гіпертермічний синдром

  • - це глибокий розлад терморегуляції з підвищенням температури тіла до 39°С і вище за рахунок надмірної теплопродукції і обмеженої тепловіддачі.

  • У дітей синдром гіпертермії найчастіше буває при:

  • -гострих інфекційних захворюваннях, пневмонії, дизентерії, сепсисі, респіраторних вірусних інфекціях.

  • - крововиливах в мозок, пухлинах мозку, травмах голови, дії на центри терморегуляції продуктів неповного окислення і розпаду тканин.

  • - Різко і до високих цифр підвищується температура тіла при деяких хірургічних захворювання у дітей (остеомієліт, перитоніт), а також у післяопераційний період, відразу або через кілька годин після операції.



Термометрія

  • - це вимірювання температури тіла людини (від грецького terme, metreo –вимірювати), яка здійснюється з допомогою медичного ртутного термометра.

  • Вперше медичний термометр був запропонований в 1723 році Фаренгейтом.



Термометр

  • являє собою скляний резервуар, куди впаяні шкала і капіляр, який має на кінці розширення, заповнене ртуттю. При нагріванні стовпчик ртуті починає поступати в капіляр, залишаючись потім навіть при охолодженні на рівні максимального підйому і опускаючись тільки при струшуванні.

  • Шкала медичного термометра (Цельсія) включає в себе діапазон вимірювань температури від 34 до 42°С з ціною однієї поділки 0,1°С. Зберігати термометри слід в банці або стакані, на дно яких кладуть шар вати і наливають дезинфікуючий розчин (0,2% дезактив). Перед вимірюванням температури термометр слід ретельно витерти і струсити ртуть до мітки нижче 35°С. Після кожного вимірювання термометр





Ртутний термометр





Місця вимірювання температури тіла

  • Температуру найчастіше вимірюють у пахвовій западині, рідше – в пахвинній складці.

  • У немовлят можна вимірювати температуру тіла в прямій кишці і шийній складці.

  • Перед вкладанням термометра шкіру витирають змоченим у теплій воді рушником і висушують.





Схожі:

Тепловий баланс дитячого організму. Особливості термогенезу і терморегуляції у дитячому віці iconВплив перегрівання чи переохолодження на організм зменшує захисні сили
Тепловий баланс дитячого організму. Особливості термогенезу і терморегуляції у дитячому віці. Семіотика гіпо- та гіпертермій у дітей...
Тепловий баланс дитячого організму. Особливості термогенезу і терморегуляції у дитячому віці iconCпадкові хвороби обміну білків. Особливості клініки, діагностики та лікування у дитячому віці
Багато спадкових ферментопатій закінчуються летально або важкою розумовою та фізичною відсталістю
Тепловий баланс дитячого організму. Особливості термогенезу і терморегуляції у дитячому віці iconЕпідеміологія. Епідеміологія
Рс починається у віці від 20 до 40 років. Найчастіший вік початку хвороби від 21 до 25 років, а у жінок на 2-3 роки раніше. Почастішали...
Тепловий баланс дитячого організму. Особливості термогенезу і терморегуляції у дитячому віці iconАнатомо-фізіологічні особливості органів сечової системи у дитячому віці
Семіотика найпоширеніших захворювань (пієлонефрит, гломерулонефрит, цистит). Семіотика мікроскопічних змін сечового осаду
Тепловий баланс дитячого організму. Особливості термогенезу і терморегуляції у дитячому віці iconДитина- це не мініатюра дорослого, її організм має свої анатомо-фізіологічні особливості, які постійно змінюються на протязі всього періоду дитинства
...
Тепловий баланс дитячого організму. Особливості термогенезу і терморегуляції у дитячому віці iconТема лекції
Анатомо-фізіологічні особливості сечової системи у дитячому віці. Короткі відомості про ембріогенез органів сечової системи як основи...
Тепловий баланс дитячого організму. Особливості термогенезу і терморегуляції у дитячому віці iconСимптоматичне лікування лихоманки
Лихоманка (febris, pyrexia) типова неспецифічна реакція організму, що виникає в результаті збудження центру терморегуляції надлишком...
Тепловий баланс дитячого організму. Особливості термогенезу і терморегуляції у дитячому віці iconТепловий ефект позначається: Тепловий ефект позначається
У результаті взаємодії алюмінію масою 9 г з киснем виділилося 274,44 кДж теплоти. Скласти термохімічне рівняння
Тепловий баланс дитячого організму. Особливості термогенезу і терморегуляції у дитячому віці iconКлініко-біологічне обгрунтування дитячого зубного протезування. Причини дефектів зубів і зубних рядів у дітей, їх профілактика. Особливості визначення жувальної ефективності.
Причини дефектів зубів і зубних рядів у дітей, їх профілактика. Особливості визначення жувальної ефективності. Незнімні конструкції...
Тепловий баланс дитячого організму. Особливості термогенезу і терморегуляції у дитячому віці iconПеріоди дитячого віку, їх характеристика, особливості. Стадії внутрішньоутробного розвитку. Тератогенні фактори, їх вплив у різні терміни вагітності, “критичні періоди”.
Періоди дитячого віку, їх характеристика, особливості. Стадії внутрішньоутробного розвитку. Тератогенні фактори, їх вплив у різні...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка