Карантинні та особливо небезпечні хвороби


НазваКарантинні та особливо небезпечні хвороби
Дата конвертації15.03.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Карантинні та особливо небезпечні хвороби


КРИТЕРІЇ ОСОБЛИВО НЕБЕЗПЕЧНИХ (КАРАНТИННИХ) ІНФЕКЦІЙ (відповідно до міжнародної конвенції 1926 р.).

  • Схильна до швидкого розповсюдження з виникненням епідемій і пандемій.

  • Можливі летальні висліди.



Холера – це гостра, особливо небезпечна кишкова інфекція, що спричиняється холерним вібріоном і характеризується ураженням тонкої кишки, шлунка, з приєднанням проносу, блювання, зневоднення організму.

  • Холера – це гостра, особливо небезпечна кишкова інфекція, що спричиняється холерним вібріоном і характеризується ураженням тонкої кишки, шлунка, з приєднанням проносу, блювання, зневоднення організму.



Небезпечність зумовлена:

  • Схильна до швидкого розповсюдження з виникненням епідемії і пандемії.

  • Карантинна інфекція (згідно міжнародної конвенції 1926 р.).

  • Можливі летальні висліди.



Типи епідемій:

  • Водна (найчастіше);

  • Харчова;

  • Контактно-побутова (змішана).



Особливості 7 пандемії холери:

  • Ендемічний осередок – Індонезія;

  • Виділяють V. Cholerae з водойм перед початком епідемії;

  • Спостерігається частіше і триваліше вібріоносійство.



Класифікація:

  • За збудником: V. cholerae O1 biovar cholerae (A00.0), V. cholerae O1 biovar Eltor (A00.1), холера неуточнена (А00.9).

  • Клінічні форми: типова і атипова (блискавична, гастритна, у грудних дітей, у людей похилого віку).

  • Ступінь тяжкості: стертий (найлегший), легкий, середньої тяжкості, тяжкий, дуже тяжкий.

  • Ступінь зневоднення: без зневоднення, зі зневодненням I, II, III, IV ступеня.

  • Ускладення: холерний алгід, колапс, гостра ниркова недостатність, пневмонія, абсцес, флегмона, бешиха, пролежні та ін.

  • Вібріоносійство (субклінічна форма) (Z22.1).



Випорожнення при холері “рисовий відвар”



Ступені зневоднення:

  • І ступінь – втрата 1-3 % маси тіла;

  • ІІ ступінь – втрата 4-6 % маси тіла;

  • ІІІ ступінь – втрата 7-9 % маси тіла;

  • ІV ступінь – втрата 10 % і більше маси тіла;



Вигляд немовляти при ІІІ ст. зневоднення



Клініко-епідеміолгічні особливості холери:

  • зв´язок з епідемічним осередком;

  • початок з проносу, потім – блювання;

  • розвиток зневоднення;

  • випорожнення знебарвлені, водянисті;

  • відсутність болю в животі, тенезмів;

  • знижена або нормальна температура тіла.



Лабораторна діагностика холери

  • Мікроскопія калу з виявленням вібріонів, які здійснюють штопороподібні рухи.

  • Виявлення вібріонів, здатних ферментувати сахарозу в середовищі TCBS

  • Підтвердження наявності V. Cholerae за допомогою біохімічних тестів.

  • Ідентифікація серотипів 01 чи 0139 за допомогою реакції аглютинації.

  • Підтвердження спроможності штаму утворювати холерний токсин.



Сольові розчини

  • Трисіль: NaCl – 5 г, NaHCO3 – 4 г, KCl – 1 г на 1 л стерильної води;

  • Дісіль: NaCl – 6 г, NaHCO3 – 4 г на 1 л стерильної води;

  • Глюкосол: NaCl – 3,5 г, NaHCO3 – 2,5 г, KCl – 1,5 г, глюкоза – 20 г на 1 л води;

  • Регідрон: NaCl – 3,5 г, KCl – 2,5 г, Na цитрат – 2,9 г, глюкоза – 10 г на 1 л води;

  • Інші: глюкосолан, ораліт, ОРС, гастроліт, супер-ОРС (рисово-сольовий)



Спеціальне ліжко для лікування хворих на холеру



Пристрій для орального введення рідини в організм



Шина для укладки руки



Профілактика холери

  • Забезпечення населення доброякісною питною водою.

  • Якісне знезараження стічних вод.

  • Санітарна очистка населених місць.

  • Підвищення санітарної культури населення.



Протиепідемічні заходи в осередку

  • Нейтралізація джерела збудника:

  • Виявлення та ізоляція усіх осіб з розладами травлення, а також контактних з хворими на холеру.

  • Госпіталізація таких осіб в провізорний госпіталь.

  • Переведення хворих на холеру в холерний госпіталь

  • Термінове повідомлення в місцеву санепідемстанцію, управління охорони здоров'я і МОЗ про кожний випадок холери і вібріоносійства.

  • Перехворілих виписують після клінічного видужання, завершення курсу антибіотико терапії і негативного результату триразового бактеріологічного дослідження випорожнень (для декретованих – п’ятикратне дослідження калу і одноразове – жовчі).

  • П’ятиденна обсервація з бактеріологічним обстеженням калу осіб, котрі прибули з ендемічних щодо холери регіонів.

  • Різко обмежують (у разі карантину – повністю припиняють) контактування осіб в осередку з населенням за його межами.



Розрив механізму передачі:

    • Обмежувальні заходи – забороняють користування відкритими водоймами (купання, риболовлю), з якими, ймовірно, пов’язаний спалах.
    • Систематичний санітарно-гігієнічний контроль – щоденно обстежують водогони, відкриті водойми, стічні води; стежать за повнотою і своєчасністю санітарної очистки території від нечистот, санітарним станом торгових місць, закладів громадського харчування і харчової промисловості, водопостачання населення; проводять гіперхлорацію води для пиття.
    • Проведення поточної і заключної дизінфекції.
    • Організація санітарно-освітньої роботи.


ЧУМА

  • PESTIS (A 20)



Чума (Pestis) –

  • особливо небезпечна інфекційна хвороба, що спричинюється чумною паличкою. Проявляється гарячкою, тяжкою інтоксикацією, серозно-геморагічним запаленням лімфатичних вузлів, легень та інших органів, сепсисом.



Yersinia pestis у крові хворих на чуму



Можливі шляхи передачі:

  • трансмісивний;

  • контактний;

  • аліментарний;

  • крапельний.



Блоха «Чумний блок»



Класифікація:

  • Клінічні форми: шкірна (А 20.1), бубонна (А 20.0), шкірно-бубонна;

  • первинно-легенева (А 20.2), вторинно-легенева, кишкова, первинно-септична

  • (А 20.7), вторинно-септична, інші форми (А 20.8).

  • Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

  • Ускладнення: інфекційно-токсичний шок, менінгіт (А 20.3), аденофлегмона та ін.



Чумний бубон, що прорвався



Правила забору і відправки матеріалу:

  • Матеріал забирає працівник того медичного закладу, де знаходиться хворий. При шкірній формі чуми беруть вміст везикул, пустул, виділення виразок, кров, при бубонній формі – пунктат з бубона і кров, при септичній – кров, при легеневій – харкотиння (слиз з ротоглотки), кров. Забір роблять до початку антибактерійного лікування.

  • Пробірки та інший лабораторний посуд з матеріалом загортають у тканину, просочену дезінфекційним розчином, ретельно пакують у бікси чи дерев’яні ящики і пломбують. У супровідному направленні вказують паспортні дані хворого, основні епідеміологічні дані, попередній діагноз, який матеріал направляється, дата і час забору та відправки.

  • Матеріал транспортують у лабораторію із дотриманням правил безпеки.



Лабораторна діагностика:

  • бактеріологічний (основний). Виділяють чисту культуру збудника, яку в подальшому ідентифікують;

  • бактеріоскопічний (орієнтовний). Виявлення при мікроскопії в мазках з гною, харкотиння біполярно пофарбованих грамнегативних паличок дає підставу підозрювати чуму;

  • серологічний. Для експрес-діагностики використовують метод імунофлюоресценції зі специфічним антитільним діагностикумом. РПГА та інші реакції використовують для ретроспективного діагнозу і обстеження природних осередків. Розроблений високочутливий імуноферментний метод;

  • біологічний. Заражають досліджуваним матеріалом лабораторних тварин – мишей і морщаків.



Протиепідемічні заходи спрямовані на:

  • запобігання занесенню інфекції з-за кордону;

  • оздоровлення природних осередків чуми;

  • екстрену профілактику в разі виявлення хворого на чуму.



У разі виявлення хворого на чуму здійснюють такий комплекс протиепідемічних заходів:

  • його негайну ізоляцію і лікування;

  • виписування перехворілого після клінічного видужання і при негативних результатах трьох бактеріологічних досліджень, здійснених після закінчення лікування;

  • виявлення і госпіталізацію осіб, підозрілих на чуму, у провізорні шпиталі;

  • виявлення і розміщення протягом 6 діб в ізоляторі усіх, хто мав контакт з трупами померлих чи їх речами (за відсутності клінічної симптоматики);

  • встановлення територіального карантину;

  • подвірні обходи з вимірюванням температури тіла (тричі на добу) усіх мешканців населеного пункту, неблагополучного стосовно чуми;

  • дератизацію в процесі локалізації осередку.



Для переривання механізму передачі:

  • дотримуються заходів особистої профілактики медичним персоналом чумного шпиталю (використання протичумного костюму, вимірювання температури тіла та ін.);

  • проводять заключну дезінфекцію в осередку 5 % розчином фенолу чи 2-3 % розчином хлораміну;

  • здійснюють дезінфекцію в осередку.



Несприйнятливість людей в осередку чуми досягають за рахунок:

  • вакцинації населення визначених територій;

  • екстреної 6-денної профілактики стрептоміцином або тетрацикліном осіб, підозрілих на можливе зараження.



Схожі:

Карантинні та особливо небезпечні хвороби iconКарантинні види бур’янів Порядок проведення обстежень
Карантинні бур'яни види бур'янів, які засмічують сільськогосподарські угіддя, луки, пасовища, узбіччя доріг, зростають на всіх типах...
Карантинні та особливо небезпечні хвороби iconКарантинні інфекції: холера, чума, геморагічні гарячки
Критерії особливо небезпечних (карантинних) інфекцій (відповідно до міжнародної конвенції
Карантинні та особливо небезпечні хвороби iconОсобливо небезпечні інфекції холера (cholera) (A00)
Холера це гостра, особливо небезпечна кишкова інфекція, що спричиняється холерним вібріоном і характеризується ураженням тонкої кишки...
Карантинні та особливо небезпечні хвороби iconНавчальний Проект, для шостого класу План проекту
Ви створите свою власну газету, в якій ви опишете небезпечні хвороби та їх наслідки
Карантинні та особливо небезпечні хвороби iconТенденції та особливості окремих видів захворюваності в різних регіонах світу, країнах (соціально-значущі та небезпечні захворювання: хвороби системи кровообігу, злоякісні новоутворення, снід)

Карантинні та особливо небезпечні хвороби iconОснови безпеки харчування. Хвороби, до яких призводить неякісне, незбалансоване харчування. Перша допомога при харчових отруєннях і кишкових інфекціях. Харчові добавки. Харчові продукти у природі, отруйні та небезпечні рослини

Карантинні та особливо небезпечні хвороби iconДеякі гендерні стереотипи особливо небезпечні,оскільки підвищують уразливість в умовах епідемії віл/сніду
Прийняті у суспільстві гендерні стереотипи впливають не лише на те, чого дівчата і хлопці навчаються і чим займаються, а й на їхні...
Карантинні та особливо небезпечні хвороби icon85% забруднювачів в димі сигарети, і особливо його найбільш небезпечні компоненти, наприклад, чадний газ, не мають ані кольору, ані запаху
В тютюнових виробах знайдено близько 4000 хімічних сполук, а в тютюновому димі близько 5000, багато з яких є фармакологічно активними,...
Карантинні та особливо небезпечні хвороби iconЛевченко В. А., Середюк Н. М., Вакалюк І. П. та ін. Львів: "Світ". 1995. С. 322-361. З. Паращук Г. П та співав. Внутрішні хвороби
Розповсюдженість їх в останні десятиріччя значно зростає серед людей похилого і старечого віку, що стає актуальною проблемою особливо...
Карантинні та особливо небезпечні хвороби iconІнформації про небезпечні речовини Нормативно-правова база Закон України "Про перевезення небезпечних вантажів" 2000
Аналіз та удосконалення системи інформування фахівців мнс україни даними про небезпечні речовини шляхом впровадження технологій мобільного...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка