“Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку ” “Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку ”


Назва“Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку ” “Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку ”
Дата конвертації16.03.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку

  • Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку


  • Доктор наук з державного управління, професор В.Ф.Мартиненко



Інтеграція економіки України у світогосподарські процеси здійснюється в умовах суперечностей геостратегічного, політичного, фінансового, екологічного, соціального, інформаційного, інноваційного вимірів. Управління процесом формування інвестиційного потенціалу суспільного розвитку в умовах тенденцій глобалізації та регіоналізації потребує розробки превентивного механізму, який спроможний передбачати суперечності інвестиційного розвитку, ідентифікувати ризики, розробляти механізми управління ризиками, вчасно передбачати формування інструментів розв’язання проблем інвестування.

  • Інтеграція економіки України у світогосподарські процеси здійснюється в умовах суперечностей геостратегічного, політичного, фінансового, екологічного, соціального, інформаційного, інноваційного вимірів. Управління процесом формування інвестиційного потенціалу суспільного розвитку в умовах тенденцій глобалізації та регіоналізації потребує розробки превентивного механізму, який спроможний передбачати суперечності інвестиційного розвитку, ідентифікувати ризики, розробляти механізми управління ризиками, вчасно передбачати формування інструментів розв’язання проблем інвестування.



Здійснити аналіз стану інвестиційної діяльності в Україні

  • Здійснити аналіз стану інвестиційної діяльності в Україні

  • Розкрити особливості механізму управління процесом формування інвестиційного потенціалу суспільного розвитку в умовах інтеграції України у світовий розвиток



1. Методологічний етап.

    • 1. Методологічний етап.
    • 2. Аналітичний етап.
    • 3. Встановлення мети інвестування суспільного розвитку.
    • 4. Прогнозування майбутніх бажаних та можливих результатів суспільного розвитку.
    • 5. Визначення повноважень та відповідальності суб’єктів господарювання.
    • 6. Формування об’єктів інвестування.
    • 7. Інвентаризація наявних та встановлення необхідних інвестиційних ресурсів суспільного розвитку.
    • 8. Визначення рушійних сил інвестиційної діяльності.
    • 9.Розробка стратегії й тактики досягнення поставлених цілей.
    • 10.Розробка механізму гарантій реалізації стратегії й тактики.
    • 11. Формування системи оцінки ефективності інвестиційного потенціалу.


Інвестиційний потенціал суспільного розвитку - це синергетичний результат дії механізму управління інвестиційним процесом, основною функцією якої є прогнозування розвитку об’єктів інвестування, формування мотивації діяльності суб’єктів господарювання, структуризація у часі та просторі правових, соціальних, організаційних, природних, грошових, фінансових, виробничих, гуманітарних, духовно-моральних, інтелектуально-інформаційних, інноваційних, інфраструктурних, екологічних, системних та інших ресурсів у виробництві, інвестиційних і споживчих товарів, коли результат взаємодії інтелектуальних та інвестиційних ресурсів утворює нову властивість, якої не було в окремо взятих ресурсах, і яка, у кінцевому результаті, спрямована на забезпечення соціальних потреб усього суспільства. Процес формування і реалізації інвестиційного потенціалу здійснюється циклічно, початок циклу - свідомо встановлена мета суспільного розвитку, кінець циклу – забезпечені суспільні потреби. Механізм управління спрямовується на ідентифікацію суперечностей інвестування, конкретизацію та вимір ризиків, розробку механізму управління ризиками на базі якісних та кількісних констант інвестиційної діяльності

  • Інвестиційний потенціал суспільного розвитку - це синергетичний результат дії механізму управління інвестиційним процесом, основною функцією якої є прогнозування розвитку об’єктів інвестування, формування мотивації діяльності суб’єктів господарювання, структуризація у часі та просторі правових, соціальних, організаційних, природних, грошових, фінансових, виробничих, гуманітарних, духовно-моральних, інтелектуально-інформаційних, інноваційних, інфраструктурних, екологічних, системних та інших ресурсів у виробництві, інвестиційних і споживчих товарів, коли результат взаємодії інтелектуальних та інвестиційних ресурсів утворює нову властивість, якої не було в окремо взятих ресурсах, і яка, у кінцевому результаті, спрямована на забезпечення соціальних потреб усього суспільства. Процес формування і реалізації інвестиційного потенціалу здійснюється циклічно, початок циклу - свідомо встановлена мета суспільного розвитку, кінець циклу – забезпечені суспільні потреби. Механізм управління спрямовується на ідентифікацію суперечностей інвестування, конкретизацію та вимір ризиків, розробку механізму управління ризиками на базі якісних та кількісних констант інвестиційної діяльності



Інвестиційні ресурси суспільного розвиткуце законодавчо-нормативні, організаційні, фінансові, техніко-технологічні, інформаційні, інтелектуальні, системні, соціальні, духовно-моральні ресурси.

  • Інвестиційні ресурси суспільного розвиткуце законодавчо-нормативні, організаційні, фінансові, техніко-технологічні, інформаційні, інтелектуальні, системні, соціальні, духовно-моральні ресурси.

  • Інвестиційні ресурси відрізняються від інвестиційного потенціалу тим, що вони становлять невпорядковану множину, а інвестиційний потенціал формується із структуризованої множини інвестиційних ресурсів

  • Критичною системоутворюючою складовою процесу формування інвестиційного потенціалу є провідний системний ресурс - механізм управління на різних рівнях (державному, регіональному,корпоративному та ін.), який надає інвестиційним ресурсам нових властивостей, яких не було в окремо взятих ресурсах. Ступінь досконалості механізму державного управління впливає на те, чи буде його синергетичний результат більший або менший від суми вхідних складових.



Інвестиційне середовище суспільного розвитку - це сфера взаємодії суб’єктів інвестиційного процесу, умови якої формуються інтегративними соціальними, правовими, організаційними, економічними, фінансовими, екологічними, інституціональними, техніко-технологічними, інформаційно-інтелектуальними, духовно-моральними, національно-етнічними чинниками, функцією яких є постачання та утворення необхідних інвестиційних ресурсів, перетворення їх на інвестиційний потенціал, який має бути достатнім для задоволення суспільних, колективних та індивідуальних потреб.

  • Інвестиційне середовище суспільного розвитку - це сфера взаємодії суб’єктів інвестиційного процесу, умови якої формуються інтегративними соціальними, правовими, організаційними, економічними, фінансовими, екологічними, інституціональними, техніко-технологічними, інформаційно-інтелектуальними, духовно-моральними, національно-етнічними чинниками, функцією яких є постачання та утворення необхідних інвестиційних ресурсів, перетворення їх на інвестиційний потенціал, який має бути достатнім для задоволення суспільних, колективних та індивідуальних потреб.

  • Інвестиційне середовище - це єдине ціле із функціонально визначеними складовими, які в процесі взаємодії утворюють синергетичний результат, що не є лінійною сумою кількісних вхідних параметрів процесу вкладання капіталу. Інвестиційне середовище має властивості позитивного та негативного опору, сила якого формує синергетичний результат його функціонування.



Чинне інвестиційне законодавство не забезпечує регулювання правовідносин у сфері інвестиційно-інноваційної діяльності, тому характеризується як неповне, недосконале і не відповідає принципу достатності. Вади законодавства - це відсутність цілісної кодифікованої системи законів, які мають врегулювати правовідносини у сфері інвестиційно-інноваційної діяльності та здійснити правове, організаційне, фінансове забезпечення інфраструктури, що супроводжує інвестиційно-інноваційну діяльність.

  • Чинне інвестиційне законодавство не забезпечує регулювання правовідносин у сфері інвестиційно-інноваційної діяльності, тому характеризується як неповне, недосконале і не відповідає принципу достатності. Вади законодавства - це відсутність цілісної кодифікованої системи законів, які мають врегулювати правовідносини у сфері інвестиційно-інноваційної діяльності та здійснити правове, організаційне, фінансове забезпечення інфраструктури, що супроводжує інвестиційно-інноваційну діяльність.



    • Відновлення простого відтворення за 5-7 років:
    • відновлення зношених засобів виробництва;
    • просте відтворення робочої сили (забезпечення робочими місцями, достатньою заробітною платою понад 21 млн. громадян).


Основні результати можуть бути позитивні та негативні.

  • Основні результати можуть бути позитивні та негативні.

  • Позитивні бажані результати – відновлене просте відтворення, відновлена робоча сила.

  • Негативні небажані результати – недосконалість умов для внутрішнього та зовнішнього інвестора отримувати середню норму прибутку на вкладений капітал.



Суб'єктами господарювання мають бути: держава (державні підприємства, організації, органи державної влади, підприємства, корпорації з приватною формою власності, громадяни України, іноземні громадяни та підприємства, організації).

  • Суб'єктами господарювання мають бути: держава (державні підприємства, організації, органи державної влади, підприємства, корпорації з приватною формою власності, громадяни України, іноземні громадяни та підприємства, організації).

  • Кожен із суб'єктів має виконувати свої функції, завдання, які мають фіксуватися у відповідних законодавчо-нормативних документах (наприклад, договори між органами державної влади та інвесторами).



Встановлення пріоритетних об'єктів інвестування на базі різних форм власності: державної, приватної, колективної, корпоративної і т. ін. Інвестиції в розвиток людини та високих технологічних укладів (інвестування 5-6-го технологічних укладів).

  • Встановлення пріоритетних об'єктів інвестування на базі різних форм власності: державної, приватної, колективної, корпоративної і т. ін. Інвестиції в розвиток людини та високих технологічних укладів (інвестування 5-6-го технологічних укладів).



Проведення інвентаризації інвестиційних ресурсів: законодавчо-нормативних, внутрішніх, зовнішніх інвестицій, організаційних, інноваційних, техніко - технологічних, інформаційних та ін.

  • Проведення інвентаризації інвестиційних ресурсів: законодавчо-нормативних, внутрішніх, зовнішніх інвестицій, організаційних, інноваційних, техніко - технологічних, інформаційних та ін.

  • Встановлення необхідних інвестиційних ресурсів.



Наприклад, потреба у відновленні простого відтворення засобів виробництва становить:

  • Наприклад, потреба у відновленні простого відтворення засобів виробництва становить:

  • 2,038 трлн. грн. х 0,617 = 1,257 трлн. грн.

  • Потреба на просте відтворення робочої сили:

  • 14 млн. х (10000 грн. х 12) = 168 млрд. грн.

  • 7 млн. х (10000 грн. х 12) = 84 млрд. грн.

  • 168 млрд. грн.+ 84 млрд. грн. = 252 млрд. грн.

  • Всього на засоби виробництва і робочу силу потрібно:

  • 1,257 трлн. грн. + 252 млрд. грн. = 1,509 трлн. грн.

  • Капітальні інвестиції у 2008 р. становили 272,074 млрд. грн.

  • у 2015 році Концепцією передбачається вкласти інвестицій в основний капітал на рівні 500 млрд. грн., однак не встановлено, чи їх буде досить для забезпечення простого відтворення.



Рушійними силами інвестиційної діяльності є пізнані суперечності інвестування, ідентифіковані ризики, розроблені механізми управління ризиками. Суперечності інвестування – це об’єктивні суперечності інтересів держави, підприємств та громадян. Суперечності інтересів держави, підприємств, громадянина у тому, що величина доходів від інвестиційної діяльності залежить від ефективного менеджменту та механізму розподілу доданої вартості, яка за відповідний час (рік) становить в економіці 100%, тобто, якщо 20% доданої вартості розподілено на забезпечення потреб одних суб'єктів, то на забезпечення потреб інших суб’єктів залишається 80% нерозподіленої доданої вартості. Суперечність інтересів зумовлює ризик паразитизму, коли певна частина доданої вартості у суспільстві може перерозподілятися між основними виробничими суб’єктами несправедливо, адміністративно, суб’єктивно, непрозоро, кулуарно. Ризик має мати макроекономічні (науково-обгрунтовані) та самоорганізаційні (ринкові) механізми управління. Відсутність науково-обгрунтованих механізмів управління ризиками зумовлює народження відповідних проблем (корупція, тіньова економіка, монополізація виробництва, зрощення влади і бізнесу), природа утворення яких – неефективне управління на державному та ринковому рівнях

  • Рушійними силами інвестиційної діяльності є пізнані суперечності інвестування, ідентифіковані ризики, розроблені механізми управління ризиками. Суперечності інвестування – це об’єктивні суперечності інтересів держави, підприємств та громадян. Суперечності інтересів держави, підприємств, громадянина у тому, що величина доходів від інвестиційної діяльності залежить від ефективного менеджменту та механізму розподілу доданої вартості, яка за відповідний час (рік) становить в економіці 100%, тобто, якщо 20% доданої вартості розподілено на забезпечення потреб одних суб'єктів, то на забезпечення потреб інших суб’єктів залишається 80% нерозподіленої доданої вартості. Суперечність інтересів зумовлює ризик паразитизму, коли певна частина доданої вартості у суспільстві може перерозподілятися між основними виробничими суб’єктами несправедливо, адміністративно, суб’єктивно, непрозоро, кулуарно. Ризик має мати макроекономічні (науково-обгрунтовані) та самоорганізаційні (ринкові) механізми управління. Відсутність науково-обгрунтованих механізмів управління ризиками зумовлює народження відповідних проблем (корупція, тіньова економіка, монополізація виробництва, зрощення влади і бізнесу), природа утворення яких – неефективне управління на державному та ринковому рівнях



Основний ризик, який зумовлюється даними суперечностями – паразитизм суб’єктів у суспільстві (у країнах з розвинутою ринковою системою він носить назву “ безквиткові пасажири ”), який виявляється у процесі розподілу додаткової вартості між суб’єктами господарювання. Паразитизм держави полягає у тому, що вона для забезпечення потреб державного бюджету може застосовувати адміністративні, а не економічні інструменти, що буде призводити до несправедливого перерозподілу доданої вартості. Паразитизм держави може мати різноманітні форми: корупція, бюрократизм, суб’єктивізм. Паразитизм підприємств може виявлятися у тому, що вони будуть намагатися не сплачувати податків, приховувати прибуток, займатися тіньовою діяльністю. Паразитизм громадян може виявлятися у тому, що вони можуть отримувати приховані доходи і не сплачувати податків (наприклад, зарплата в конвертах). Ризик паразитизму суб’єктів господарської діяльності має превентивно зніматися відповідними макроекономічними (суспільними, організаційними, законодавчо-нормативними, моральними тощо) механізмами управління ними.

  • Основний ризик, який зумовлюється даними суперечностями – паразитизм суб’єктів у суспільстві (у країнах з розвинутою ринковою системою він носить назву “ безквиткові пасажири ”), який виявляється у процесі розподілу додаткової вартості між суб’єктами господарювання. Паразитизм держави полягає у тому, що вона для забезпечення потреб державного бюджету може застосовувати адміністративні, а не економічні інструменти, що буде призводити до несправедливого перерозподілу доданої вартості. Паразитизм держави може мати різноманітні форми: корупція, бюрократизм, суб’єктивізм. Паразитизм підприємств може виявлятися у тому, що вони будуть намагатися не сплачувати податків, приховувати прибуток, займатися тіньовою діяльністю. Паразитизм громадян може виявлятися у тому, що вони можуть отримувати приховані доходи і не сплачувати податків (наприклад, зарплата в конвертах). Ризик паразитизму суб’єктів господарської діяльності має превентивно зніматися відповідними макроекономічними (суспільними, організаційними, законодавчо-нормативними, моральними тощо) механізмами управління ними.



Стратегією інвестиційної діяльності на 7-9 років має бути відновлення розширеного відтворення.

  • Стратегією інвестиційної діяльності на 7-9 років має бути відновлення розширеного відтворення.

  • Тактикою інвестиційної діяльності має бути формування інвестиційного процесу для забезпечення простого відтворення.



На цьому етапі суб’єкти господарювання розробляють законодавчо-нормативні, організаційні, фінансові, техніко-технологічні, інформаційні, соціальні, інноваційні, екологічні, духовно-моральні та ін. гарантії досягнення поставленої мети. На законодавчо-нормативному рівні ці гарантії мають мати форму договорів між різними суб’єктами реалізації у часі і просторі своїх завдань в інвестиційному процесі.

  • На цьому етапі суб’єкти господарювання розробляють законодавчо-нормативні, організаційні, фінансові, техніко-технологічні, інформаційні, соціальні, інноваційні, екологічні, духовно-моральні та ін. гарантії досягнення поставленої мети. На законодавчо-нормативному рівні ці гарантії мають мати форму договорів між різними суб’єктами реалізації у часі і просторі своїх завдань в інвестиційному процесі.

  • Для зупинення деградації засобів виробництва і робочої сили, відновлення простого відтворення потрібно провести мобілізацію законодавчо-нормативних, організаційних, фінансових, інноваційних, техніко-технологічних, духовно-моральних, екологічних ресурсів, які на основі системного ресурсу мають формувати інвестиційний потенціал суспільного розвитку, який має бути більшим від суми вхідних складових.



Формування системи фінансових гарантій.

  • Формування системи фінансових гарантій.

  • Суб'єкти інвестиційної діяльності розробляють систему гарантій, провідною складовою якого має стати ідентифікація суперечностей між інтересами суб'єктів інвестиційної діяльності, конкретизації ризиків та розробки механізмів управління ризиками. Провідною суперечністю є суперечність між Державним бюджетом та бюджетами підприємств, бюджетами громадян.

  • Основними постачальниками потреб Державного бюджету є підприємства, організації, фізичні та юридичні особи. На сучасному етапі потреби Державного бюджету є пріоритетними перед бюджетами підприємств та громадян, які є основними постачальниками. Однак у них відсутні фінансові ресурси для свого власного розвитку, тому, що забезпечуються у першу чергу потреби Державного бюджету. Утворилося замкнене коло – потреби Державного бюджету не можуть бути забезпечені тому, що основні постачальники не мають достатніх фінансових ресурсів для цього (відсутня мотивація ефективної господарської діяльності, зменшення витрат, підвищення продуктивності суспільної праці, тіньова економіка, суспільно нелегітимні фінансові потоки капіталу тощо).

  • Пріоритетом має стати бюджет підприємства та громадян, а потреби Державного бюджету мають забезпечуватися іншим шляхом(наприклад,випуск облігацій, кредити внутрішні та зовнішні) протягом мобілізаційного періоду – 5- років. Підприємства і громадяни мають мати механізми отримання фінансових доходів від господарської діяльності. Працюючі фізичні особи мають мати достатньо високу оплату праці, щоб забезпечувати фізичне відтворення робочої сили та відповідно кошти для купівлі акцій, облігацій тощо.



Цикл управління процесом формування і реалізації інвестиційного потенціалу закінчується механізмом оцінки, який на превентивних засадах буде здійснювати завчасний аналіз інвестиційної діяльності на усіх етапах формування і реалізації інвестиційного потенціалу суспільного розвитку. Основними складовими системи оцінки є критерії, показники та міра оцінки, суб’єкти та об’єкти оцінки, механізм оцінки.

  • Цикл управління процесом формування і реалізації інвестиційного потенціалу закінчується механізмом оцінки, який на превентивних засадах буде здійснювати завчасний аналіз інвестиційної діяльності на усіх етапах формування і реалізації інвестиційного потенціалу суспільного розвитку. Основними складовими системи оцінки є критерії, показники та міра оцінки, суб’єкти та об’єкти оцінки, механізм оцінки.



Оцінка ефективності процесу формування інвестиційного потенціалу суспільного розвитку має здійснюватися на усіх етапах управлінського циклу від науково обраної методології до розробки механізму гарантій реалізації стратегії й тактики досягнення поставлених цілей.

  • Оцінка ефективності процесу формування інвестиційного потенціалу суспільного розвитку має здійснюватися на усіх етапах управлінського циклу від науково обраної методології до розробки механізму гарантій реалізації стратегії й тактики досягнення поставлених цілей.

  • Основним критерієм оцінки має стати соціальний – забезпечення потреб громадян.



Схожі:

“Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку ” “Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку ” iconТермінологічна система державного управління: сутність та тенденції розвитку термінологічна система державного управління: сутність та тенденції розвитку
Перший заступник директора Інституту проблем державного управління та місцевого самоврядування, д соц наук, професор,заслужений діяч...
“Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку ” “Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку ” iconСтворення інформаційного ресурсу щодо забезпечення органів управління пто, професійно-технічних навчальних закладів, наукових установ інформацією про стан І тенденції розвитку ринку праці та ринку освітніх послуг,
Пто, професійно-технічних навчальних закладів, наукових установ інформацією про стан І тенденції розвитку ринку праці та ринку освітніх...
“Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку ” “Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку ” iconСтворення інформаційного ресурсу щодо забезпечення органів управління пто, професійно-технічних навчальних закладів, наукових установ інформацією про стан І тенденції розвитку ринку праці та ринку освітніх послуг,
Пто, професійно-технічних навчальних закладів, наукових установ інформацією про стан І тенденції розвитку ринку праці та ринку освітніх...
“Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку ” “Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку ” iconСучасні тенденції розвитку епідемії віл-інфекції/сніду в Україні Сучасні тенденції розвитку епідемії віл-інфекції/сніду в Україні
Кумулятивна кількість виявлених випадків віл серед дорослих та підлітків по регіонах, 2005-2011
“Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку ” “Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку ” iconСучасні освітні технології у вищих педагогічних навчальних закладах: стан, тенденції та перспективи розвитку

“Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку ” “Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку ” icon25. 00. 02. – механізми державного управління Кафедра управління охороною суспільного здоров’я наду
Державна політика України в галузі охорони здоров’я: генезис, тенденції та закономірності розвитку
“Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку ” “Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку ” iconРегіональний розвиток в україні: сучасний стан та майбутні тенденції вакуленко Володимир Миколайович
Конституцію України, закони України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про власність"...
“Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку ” “Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку ” iconГаєвська Лариса Анатоліївна Тенденції розвитку
Наявність суперечностей між цілями, завданнями управління освітою та умовами їх реалізації
“Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку ” “Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку ” iconДисципліна “Логістика ” для спеціальності
Предметом вивчення "Логістики" є загальні закономірності розвитку ло-гістичних систем, особливості та тенденції управління та оптимізація...
“Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку ” “Управління інвестиційним потенціалом в Україні: стан та тенденції розвитку ” iconТенденції розвитку освітньої політики в Україні в контексті інновацій Овчарук О. В
Громадська експертиза та розробка рекомендацій, що базуються на міжнародних конвенціях та документах

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка