Вітаміни, їх значення для розвитку дитини. Значення вітамінів для обмінних процесів дитячого віку. Семіотика гіпо- та гіпервітамінозів


НазваВітаміни, їх значення для розвитку дитини. Значення вітамінів для обмінних процесів дитячого віку. Семіотика гіпо- та гіпервітамінозів
Дата конвертації17.03.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Вітаміни, їх значення для розвитку дитини. Значення вітамінів для обмінних процесів дитячого віку. Семіотика гіпо- та гіпервітамінозів.


Вітаміни – це група біологічно високоактивних органічних речовин переважно рослинного походження, які мають регулюючий вплив на процеси метаболізму і фізіологічні функції організму.

  • Вітаміни – це група біологічно високоактивних органічних речовин переважно рослинного походження, які мають регулюючий вплив на процеси метаболізму і фізіологічні функції організму.



Функції вітамінів:

  • Нормалізують процеси метаболізму;

  • Входять до складу коферментів, які забезпечують ферментативні реакції в тканинах;

  • Регулюють фізіологічні функції;

  • Впливають на енергозабезпечення імунних клітин;

  • Віт.С, група В беруть участь у синтезі гормонів;

  • Вітаміни групи В беруть участь у гемопоезі.



Особливості обміну вітамінів у дітей:

  • При нормальному харчуванні матері під час вагітності в організмі доношеної дитини до народження знаходиться достатній запас вітамінів, особливо А, Д, Е, В12;

  • Після народження дитина отримує вітаміни з молозивом, потім протягом 3-4 місяців – зі зрілим материнським молоком;

  • Активація вітамінного обміну відбувається в печінці;

  • В зв’язку із більш інтенсивним обміном потреба у вітамінах в дітей вища, ніж у дорослої людини;

  • Засвоєнню вітаміну А у грудних дітей сприяє ліпаза грудного молока;

  • У недоношених дітей запас вітамінів значно менший, ніж у дорослих;

  • На обмін вітамінів великий вплив мають білки.





Групи вітамінів за фізико-хімічними властивостями:

  • Водорозчинні:

  • Термолабільні;

  • Здатні руйнуватися в основному середовищі;

  • Стійкі до кислого середовища;

  • Не кумулюються в організмі;

  • Жиророзчинні:

  • Термостабільні;

  • Стійкі до дії основ і кислот;

  • Кумулюються в організмі (небезпека гіпервітамінозу).

  • Вітаміноподібні сполуки (біологічно активні речовини): пангамова кислота (віт. В 15), метилметіонінсульфоній (віт. И), холін, біотин, інозід, ліпоєва кислота (віт N).



Водорозчинні вітаміни:

  • С (аскорбінова кислота);

  • В1 (тіамін);

  • В2 (рибофлавін);

  • В3 (нікотинова кислота, РР);

  • В4 (холін);

  • В5 (пантотенова кислота);



Жиророзчинні вітаміни:

  • А (ретинол);

  • D2,3 (кальциферол);

  • К 1,2 (антигеморагічний);

  • Е (токоферол);

  • Q (убіхінон);

  • F (поліненасичені жирні кислоти);

  • U (S-метілметионін);

  • N (ліпоєва кислота).





Форми вітамінної недостатності:

  • Ендогенна;

  • Екзогенна;

  • Змішана.



Причини екзогенної (вторинної, аліментарної) недостатності:

  • Недостатня кількість вітамінів або їх відсутність у їжі;

  • Найбільш нестійкі вітаміни С, В1, В6, А, Д руйнуються під впливом світла, кисню, повітря, термічної обробки в металевому посуді;

  • Тяжкі і тривалі захворювання (особливо травної системи);

  • Незбалансоване харчування (з переважанням одного з основних харчових інгредієнтів):

  • при переважанні – вуглеводів зростає потреба в тіаміні (віт. В1);

  • білків – піридоксині (віт. В6);

  • Штучне вигодовування неадаптованими сумішами.



Причини ендогенної вітамінної недостатності:

  • Стреси;

  • Інтенсивний ріст і розвиток (діти 1-го року життя, дошкільного, школярі 6-7 років, підлітки);

  • Інтенсивне статеве дозрівання;

  • Вагітність і годування грудьми;

  • Підвищене розумове навантаження;

  • Тяжка фізична робота;



Тяжкі захворювання;

  • Тяжкі захворювання;

  • Наявність патогенних та умовнопатогенних бактерій кишечника (сальмонели, протей, золотистий стафілокок, патогенні штами кишкової палички), які синтезують тіамінруйнуючі ферменти;

  • Медикаменти можуть інактивувати або блокувати активний центр вітамінів (сульфаніламіди – фолієву кислоту, ізоніазід-нікотинову кислоту, антикоагулянти – віт. К, антибіотики мають антивітамінну дію).



Гіповітаміноз у новонароджених:

  • Відсутність мікроорганізмів, що продукують вітаміни групи В;

  • Функціональна незрілість печінки;

  • Дефіцит вітаміну К.



Вітамін А – ненасичений одноатомний спирт, який має дві форми: А1 (ретинол) і А2 (дегідроретинол).

  • Вітамін А – ненасичений одноатомний спирт, який має дві форми: А1 (ретинол) і А2 (дегідроретинол).

  • Джерела ретинолу: продукти тваринного походження (молоко, вершки, вершкове масло, сметана, жовтки, печінка, риб’ячий жир).

  • Джерела каротину: продукти рослинного походження (зелені частини рослин, овочі, фрукти, шипшина, обліпиха, фрукти з жовтим і оранжевим забарвленням).

  • 2 мкг В-каротину = 1 мкг ретинолу, всмоктування каротину – 30 %.

  • Каротиноїди – оранжево-червоні пігменти, здатні при попаданні в організм людини і тварин перетворюватись у вітамін А.

  • Джерела: листя, плоди, гриби, водорослі.



Продукти з вітаміном А



Механізм дії ретинолу:

  • Підвищує бар’єрну функцію слизових оболонок;

  • Перешкоджає заміщенню мукопротеїдів епітеліальних тканин каротином;

  • Збільшує фагоцитарну активність лейкоцитів та інших факторів неспецифічної опірності організму;

  • Стимулює окислювальні процеси в організмі;

  • Нормалізує різні види обміну речовин;

  • Стабілізує плазматичні і внутрішньоклітинні мембрани;

  • Бере участь у біосинтезі ліпідних компонентів клітинних мембран;



Посилює екстрацелюлярний вплив лізосомальних протеаз і лізосомальних ферментів;

  • Посилює екстрацелюлярний вплив лізосомальних протеаз і лізосомальних ферментів;

  • Стимулює ріст і розвиток дитини;

  • Стимулює біосинтез білка на рівні транскрипції і трансляції;

  • Віт. А забезпечує нормальну роботу органу зору;

  • Забезпечує нормальний ембріональний розвиток;

  • Приймає участь у синтезі стероїдних гормонів, сперматогенезі;

  • Є антагоністом тироксина;

  • Ретинол і В-каротин проявляють протипухлинну активність.



Добова фізіологічна потреба віт. А:

  • У новонароджених – 500 МО;

  • У дітей грудного віку – 400 МО;

  • В 1-3 роки – 450 МО;

  • В 4-6 років – 500 МО;

  • В 7-10 років – 700 МО;

  • В 11-15 років – 1000 МО.



Вміст віт. А:

  • В молозиві – 1600 МО/л ретинолу і 1370 МО каротину;

  • В зрілому молоці – 610 МО/л ретинолу і 250 МО/л каротину;

  • У коров’ячому молоці (після термічної обробки) – 200 МО/л.



Причини недостатності ретинолу:

  • Нераціональне вигодовування дитини;

  • Низький вміст ретинолу в харчових продуктах;

  • Підвищена потреба в ретинолі в окремі вікові періоди;

  • Посилене використання ретинолу при гіпертермічних станах, інфекційних захворюваннях;



Порушення засвоєння ретинолу і каротинів, зумовлене гострими і хронічними захворюваннями органів травлення (гепатит, холецистит, лямбліоз, ентероколіт, механічна жовтуха);

  • Порушення засвоєння ретинолу і каротинів, зумовлене гострими і хронічними захворюваннями органів травлення (гепатит, холецистит, лямбліоз, ентероколіт, механічна жовтуха);

  • Вроджені порушення обміну ретинолу;

  • Пневмонія, червоний вовчок;

  • Дизентерія, псоріаз, коліт;

  • Серцево-судинна патологія;

  • Довготривале застосування антибіотиків.



Клінічні ознаки гіповітамінозу А:

  • Враження очей: погіршення зору, особливо під час сутінків (нічна сліпота), порушується орієнтація в просторі та пересування в темряві (гемералопія);

  • Сухість (ксерофтальмія), потовщення, пігментація відкритої частини кон’юктиви, очного яблука;

  • Втрата прозорості, блиску, з’являються бляшки Іскорського, відчуття стороннього тіла, піску;

  • Помутніння рогівки, її розм’якшення (кератомаляція);

  • Виникають виразки;

  • Частково або повністю втрачається зір;

  • Шорсткість шкіри, сухість і ламкість нігтів;

  • Ороговіння поверхневого епітелія;



Зниження секреції потових і сальних залоз;

  • Зниження секреції потових і сальних залоз;

  • У дітей старшого віку виникає фолікулярний гіперкератоз;

  • Утворення плоских або щитовидних папул (фринодерма або жаб’яча шкіра);

  • На шкірі обличчя аспе vulganis;

  • Синдром “риб’ячої луски” (атрофія сальних залоз і цибулин, закупорка вивідних потових залоз ороговілим епітелієм);

  • Метаплазія епітелія слизових оболонок (сухість, зниження опірності до інфекції, стоматит, бронхіт та ін.);

  • Ороговіння епітелія вивідних проток слинних залоз (ретенційні кисти);

  • Порушення функції нервової системи, ендокринних залоз, затримка росту;

  • Розвиток стоматиту, гастродуоденіту, коліту.



Неспецифічні симптоми:

  • Відставання у рості;

  • Затримка прибавки у масі;

  • Підвищена втомлюваність;

  • Загальна слабкість;

  • Порушення енхондрального окостеніння та ремоделювання кістки (пригнічення функції остеокластів, активація остеобластів);

  • Порушується будова кісткової тканини;



Зміни з сторони ЦНС: затримка розумового розвитку, гідроцефалія з гіпертензією;

  • Зміни з сторони ЦНС: затримка розумового розвитку, гідроцефалія з гіпертензією;

  • Пригнічення протизгортальної системи крові, підвищення рівня фібриногена, зниження тромбопластичної активності, подовження загального і протромбінового часу згортання крові;

  • Порушення діяльності ендокринних залоз: гальмування біосинтезу кортикоїдних гормонів, порушення функції щитовидної та інших залоз.



Генетично зумовлені захворювання з підвищеною потребою в ретинолі:

  • Фолікулярний гіперкератоз Дар’є:

  • Виражена сухість шкіри і слизової оболонки рота;

  • Поздовжня покресленість і зазубреність нігтів;

  • Відставання в розумовому розвитку;

  • Психоз;

  • Підвищена кількість епітеліальних клітин в сечі;

  • Помірна анемія.



Фолікулярний гіперкератоз



Вміст ретинолу в крові дітей 1-го року життя:

  • 18,26-31,06 мкг % каротину

  • 29,54-78,76 мкг % ретинолу

  • ретинол: каротин = 0,7 – 1,0

  • Ознаки значно вираженої вітамінної недостатності:

  • Вміст ретинолу до 15 мкг %

  • Каротину – до 40 мкг %.



Лікування вітамінної недостатності:

  • 5000-20000 МО щоденно віт. А;

  • Побічна дія: при надмірному збільшенні дози (в 3-4 рази) проявляється тератогенна дія;

  • При тривалому прийомі ретинола ацетата виникає цироз печінки, може спостерігатись гіпергідроз, випадіння волосся (алопеція), хейлоз.







Гіпервітаміноз А:

  • Гострий:

  • Виникає через 5-6 год. після прийому віт. А;

  • Явища менінгеально-корінцевого подразнення: блювота, сонливість, опістотонус, сильне набухання тім’ячка (“шапка клоуна”);

  • Тривалість 18-48 год.

  • Хронічний:

  • Зустрічається частіше в грудному і ранньому дитячому віці;

  • Зміни кісткового скелета;





Болючість в довгих кістках;

  • Болючість в довгих кістках;

  • Втрачається апетит;

  • Астено-вегетативні зміни;

  • Шкірні прояви (висипання, зуд, лущення);

  • Підвищується внутрішньочерепний тиск;

  • Гепато-, спленомегалія;

  • В крові підвищений вміст віт. А (до 6000 МО/мл).



Вплив вітаміну Д на організм дитини:

  • Сприяє утворенню в щітковій каймі клітин слизової оболонки тонкої кишки специфічного кальцій-зв’язуючого білка, що забезпечує всмоктування кальцію і підтримує його рівень в крові;

  • Підсилює всмоктування фосфатів в тонкій кишці, реабсорбцію їх в ниркових канальцях та утворення фосфорно-кальцієвої солі для мінералізації кісток.



Бере участь в циклі Кребса: активує цитрат синтетазу, сприяє поступленню кальцію в кістки та їх мінералізацію;

  • Бере участь в циклі Кребса: активує цитрат синтетазу, сприяє поступленню кальцію в кістки та їх мінералізацію;

  • Стимулює синтез остеокальцину, проліферацію остеобластів, хондроцитів, синтез ДНК і глікозамінгліканів у клітинах кісткового хряща;

  • Впливає на процеси проліферації та диференціювання імунокомпетентних клітин, процеси антитілоутворення, і продукцію інтерлейкінів.



Вміст вітаміну Д у деяких продуктах:

  • Жіноче молоко – 40-70 МО/л;

  • Коров’яче молоко – 5-40 МО-л;

  • Печінка тварин – до 50 МО/100 гр;

  • Яєчний жовток – 25 МО;

  • Вершкове масло – 53 МО/100 гр;

  • М’ясо – 13 МО/100 гр;

  • Печінка тріски – 500-1500 МО/100 гр;

  • Палтус – 500-400 МО/100 гр;

  • Лосось – 800-1200 МО/100 гр.



Продукти з вітаміном Д



В останньому триместрі вагітності плід отримує:

  • 7,5 ммоль (300 мл) кальцію;

  • 5 ммоль (150 мл) фосфору;

  • Жіноче молоко містить: 24-34 мл кальцію, 11-16 мл фосфору в 100 мл.



Гіповітаміноз Д:

  • Причини виникнення:

  • У дітей перших 3-х років життя при екзогенній недостатності;

  • При зниженому утворенні на шкірі;

  • Раннє штучне або змішане вигодовування (сумарний вміст віт. групи Д в жіночому молоці в 3-4 рози вищий, ніж у коров’ячому);

  • Несприятливі клімато-географічні та житлово-побутові умови;

  • Порушення санітарно-гігієнічного режиму і правил огляду;

  • У недоношених дітей (100 %);

  • Часті захворювання органів травлення, простудні захворювання, пневмонії;







Наслідки рахіту



Фактори, які сприяють розвитку гіповітамінозу Д:

  • Недоношеність;

  • Багатопліддя;

  • Патологія вагітності (гестози, захворювання вагітної);

  • Пізнє введення прикорму, часті захворювання.



У дітей, старших 3-х років при білковому голодуванні в період інтенсивного росту, при різкій зміні кліматичних умов;

  • У дітей, старших 3-х років при білковому голодуванні в період інтенсивного росту, при різкій зміні кліматичних умов;

  • Хронічна ниркова недостатність;

  • Хвороби печінки;

  • Тривалий прийом протисудомних препаратів;

  • Порушення всмоктування кишок (целіакія, муковісцидоз та ін.);

  • Генетично детерміновані порушення гідроксилювання метаболітів групи Д в нирках.



Клініка:

  • Порушення мінерального обміну;

  • Порушення процесів кісткоутворення;

  • Ураження нервової системи;

  • Зміни м’язової системи, інших органів і систем.



Початкові прояви:

  • Зміни зі сторони нервової системи:

  • Надмірна пітливість;

  • Неспокійний сон;

  • Дитина ляклива;

  • Здригається від різних звуків.



Період розпалу захворювання:

  • Виражені зміни зі сторони кісткової системи (остеомаляція та гіперплазія кісткової тканини);

  • Зміни зі сторони м’язової системи (гіпотонія) і зв’язкового апарату;

  • Рухова загальмованість, затримка розвитку статичних функцій;

  • Розлади дихання;

  • Зміни зі сторони серцево-судинної системи;

  • Розлади функції травної системи;

  • Гіпохромна анемія;



Зменшення рівня Са і неорганічного Р, зміна співвідношення;

  • Зменшення рівня Са і неорганічного Р, зміна співвідношення;

  • Підвищення активності лужної фосфатази;

  • Порушується білковий, ліпідний, вуглеводний обмін.

  • Період реконвалесценції: поступове зменшення основних ознак захворювання.

  • Період залишкових явищ (2-3 роки):

  • Кісткові деформації;

  • Збільшена печінка, селезінка;

  • Виражена анемія.



Перебіг рахіту:

  • Гострий – переважання явищ остеомаляції: краніотабес, западіння перенісся, сплющення орбіти, екзофтальм;

  • Підгострий – переважання гіперплазії остеоїдної тканини: “рахітичні вервиці”, виражені тім’яні і лобні горби, “браслети”, “нитки перл”.



Гіпервітаміноз Д:

  • Причини:

  • Передозування віт. Д;

  • Індивідуальна непереносимість.



Клініка:

  • Втрата апетиту;

  • Нудота, блювання;

  • Полідіпсія;

  • Закрепи;

  • Болі в животі;

  • Дегідратація;

  • Кома;

  • Судоми;

  • Центральні паралічі;

  • Гломерулонефрит, ниркова недостатність.



Зміни в сечі:

  • Гіперкальціурія;

  • Альбумінурія;

  • Нестійка лейкоцитурія;

  • Незначна еритроцитурія;

  • Зміни в крові;

  • Гіперкальціємія;

  • Гіперхолестеринемія.

  • На Rtg-грамі кісток:

  • Генералізований остеопороз;

  • Широкі лінії кальцифікації в метафізах довгих кісток.





Вітамін С:

  • Значення для організму:

  • Бере участь в процесах тканинного дихання;

  • Бере участь в метаболізмі амінокислот;

  • Регулює систему колагену;

  • Впливає на проникність судин;

  • Стимулює або пригнічує активність ферментів;



Бере участь у транспорті кисню;

  • Бере участь у транспорті кисню;

  • Сприяє перетворенню фолієвої кислоти в фолінову;

  • Стимулює процеси кровотворення;

  • Підвищує функцію імунної системи (збільшує фагоцитарну активність лейкоцитів);

  • Стимулює антитоксичну і білковоутворюючу функції печінки;

  • Є синергістом гонадотропних гормонів гіпофіза, паращитовидних залоз, тіаміна, антагоністом тироксина.



Гіповітаміноз С (первинна недостатність):

  • Екзогенного походження – немає надходження в організм з харчовими продуктами у достатній кількості; у дітей грудного віку – при штучному і змішаному вигодовуванні, пізньому введенні соків, пюре; у старших дітей – при термічній обробці, тривалому зберіганні, консервації овочів і фруктів.



Гіповітаміноз С (вторинна недостатність)

  • При гострих і хронічних захворюваннях органів травлення (гастродуоденіт, ентероколіт, глистяна інвазія, дискінезія ШКТ), коли порушується всмоктування вітаміну у кишечнику; при гострій патології дихальної системи, шокових чи стресових станах, системних хворобах, ревматизмі, інфекційних захворюваннях.



Причини відносної недостатності віт. С:

  • Період інтенсивного росту;

  • Стреси;

  • Перегрівання;

  • Підвищене фізичне навантаження;

  • Перші 2 роки життя, 6-8 років, період статевого дозрівання.



Клінічні ознаки латентної форми гіповітамінозу С:

  • Підвищена стомлюваність, сонливість;

  • Поганий настрій, дратівливість;

  • Анорексія, біль у нижніх кінцівках;

  • Шкіра суха, шорстка, блідо-сірого кольору, анемія, часті простудні захворювання;

  • Недостатнє збільшення маси тіла у дітей першого року життя;

  • Тахікардія при мінімальному фізичному навантаженні;

  • Розвиток або загострення патології ШКТ.



Клінічні особливості у дітей раннього віку:

  • Анорексія;

  • Недостатня прибавка у масі;

  • Пастозність стоп, гомілок;

  • Зниження загальної опірності організму;

  • Анемія, лімфацитоз, помірно прискорена ШОЕ;

  • Сухість шкіри, бліде забарвлення;

  • Крововили під окістя, особливо часто в ділянках епіфіза;

  • Хвороба Міллера-Барлова:



  • Переважно у дітей перших 6 міс на штучному годуванні;

  • Різкий неспокій;

  • Припухання діафізів;

  • Поява болючих пухлин на стегнах, руках;

  • Крововиливи в склери, кістки черепа, ребра, шкіру.



Клінічні прояви вираженої форми гіповітамінозу С:

  • Симптоми порушення судинної стінки:

  • Крапкові крововиливи, екхімози при незначних ударах, невелика кровоточивість ясен;

  • У випадку важких форм – значна кровоточивість в ділянці різців, інфікування цих місць, розвиток стоматиту, випадіння зубів, крововиливи в склери, окістя, суглоби, м’язи;

  • Носові кровотечі;

  • Крововиливи в шкіру, склери очей.



Гіпервітаміноз С:

  • Масивні дози вітаміну С (більше 2000-3000 мг на добу) - токсичні для організму:

  • Викликають різке порушення ферментативних процесів;

  • Гальмують бактерицидну активність сироватки;

  • Знижують вміст факторів неспецифічного імунного захисту;

  • Сприяють розвитку остеопорозу;

  • Мають мутагенну дію.



Висновок:

  • Таким чином, основним профілактичним методом в запобіганні розвитку гіповітамінозів у дітей є раціональне, адекватне, збалансоване, раціональне, індивідуальне харчування.





Схожі:

Вітаміни, їх значення для розвитку дитини. Значення вітамінів для обмінних процесів дитячого віку. Семіотика гіпо- та гіпервітамінозів iconВітаміни та їх значення Вітаміни
Людина і тварини не синтезують вітаміни, або синтезують у недостатній кількості, тому повинні одержувати їх з їжею. Нестача вітамінів...
Вітаміни, їх значення для розвитку дитини. Значення вітамінів для обмінних процесів дитячого віку. Семіотика гіпо- та гіпервітамінозів iconВплив перегрівання чи переохолодження на організм зменшує захисні сили
Тепловий баланс дитячого організму. Особливості термогенезу і терморегуляції у дитячому віці. Семіотика гіпо- та гіпертермій у дітей...
Вітаміни, їх значення для розвитку дитини. Значення вітамінів для обмінних процесів дитячого віку. Семіотика гіпо- та гіпервітамінозів iconУроку: Вітаміни. Задачі: сформулювати загальне уявлення про вітаміни, дати поняття про авітаміноз, гіпо- та гіпервітаміноз
Під час термічної обробки овочів руйнується до 20% вітамінів группи в та до 50% вітаміну С
Вітаміни, їх значення для розвитку дитини. Значення вітамінів для обмінних процесів дитячого віку. Семіотика гіпо- та гіпервітамінозів iconРиби мають велике значення для всіх водних екосистем як складова харчових ланцюгів та велике економічне значення для людини через споживання їх у їжу

Вітаміни, їх значення для розвитку дитини. Значення вітамінів для обмінних процесів дитячого віку. Семіотика гіпо- та гіпервітамінозів iconРозглянути основні напрями розвитку космонавтики та її значення для людства; розглянути основні напрями розвитку космонавтики та її значення для людства
Колова швидкість. Перша космічна швидкість. Швидкість руху корабля на еліптичній орбіті
Вітаміни, їх значення для розвитку дитини. Значення вітамінів для обмінних процесів дитячого віку. Семіотика гіпо- та гіпервітамінозів iconВикрадення дітей та торгівля ними Важко переоцінити значення сім'ї в житті кожної дитини
Міцна сім'я в умовах економічної і соціальної нестабільності в Україні повинна стати надійним притулком для дитини
Вітаміни, їх значення для розвитку дитини. Значення вітамінів для обмінних процесів дитячого віку. Семіотика гіпо- та гіпервітамінозів iconПлан Поняття про вітаміни. Класифікація вітамінів. Вітаміни аліфатичного ряду
С, F); 2 аліциклічного (А, D); 3 ароматичного (К, Р); 4 гетероциклічного (Е, рр, В1, В6) ряду
Вітаміни, їх значення для розвитку дитини. Значення вітамінів для обмінних процесів дитячого віку. Семіотика гіпо- та гіпервітамінозів iconФормування Формування
«Формування «Формування життєвої компетентності дитини раннього віку в процесі всебічного розвитку за сферами Базової програми розвитку...
Вітаміни, їх значення для розвитку дитини. Значення вітамінів для обмінних процесів дитячого віку. Семіотика гіпо- та гіпервітамінозів iconОбмін речовин
Закономірності вікових змін енергетичного обміну у дітей. Особливості нейроендокринної регуляції обмінних процесів у дітей. Загальні...
Вітаміни, їх значення для розвитку дитини. Значення вітамінів для обмінних процесів дитячого віку. Семіотика гіпо- та гіпервітамінозів iconЗначення роздрібної торгівлі для міста Аугсбурга Завдання сприяння розвитку економіки. Приклади. Аугсбург: дані
Значення роздрібної торгівлі для міста Аугсбурга Завдання сприяння розвитку економіки. Приклади

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка