Некласична філософська думка сучасна світова філософія


НазваНекласична філософська думка сучасна світова філософія
Дата конвертації17.03.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


НЕКЛАСИЧНА ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА

  • СУЧАСНА СВІТОВА ФІЛОСОФІЯ


СУЧАСНА ФІЛОСОФІЯ, ВИНИКНЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ

  • ВИНИКНЕННЯ: кінець ХІХ-поч.ХХст.

  • ПЕРЕДУМОВИ: не виправдали себе уявлення про розумність людини;

  • про гармонійну впорядкованність та жорстку визначену закономірність світу;

  • виявилась марною віра в прогресивний поступ людства, в спроможність науки вирішити найскладніші проблеми людства, абсолютність моральних та релігійних цінностей



Сучасна філософія розширила спектр філософської тематики

  • В ній з явились проблеми, в язані з розвитком науки, техніки, з інформаційним вибухом, з появою глобальних проблем, а також нові аспекти традиційних проблем



ХАРАКТЕРНОЮ РИСОЮ СУЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ СТАЄ ВІДМОВА

  • ВІД НАДМІРНИХ АМБІЦІЙ РОЗУМУ,

  • ВІД ВІРИ У ВСЕВЛАДНІСТЬ НАУКИ,

  • ВІД ІДЕЇ ГАРАНТОВАНОГО СОЦІАЛЬНОГО ПРОГРЕСУ , ТОБТО – ПЕРЕГЛЯД ТРАДИЦІЇ КЛАСИЧНОГО РАЦІОНАЛІЗМУ



Класична філософія – філософія розуму і пізнання

  • Некласична філософія – філософія людини і філософія мови

  • На першому плані проблеми людської суб єктивності, духовного досвіду людини, світу її буття, проблеми культури, історії, мови та спілкування, та морально-етичні



Два основних напрямки:

  • Ірраціоналістичний, екзистенційно-антропологічний ( (“філософія життя”, екзистенціалізм, психоаналітична філософія, персоналізм філософська герменевтика, антропологія, фономенологія)

  • Раціоналістичний, позитивіськи настроєний напрям, так звана “філософія науки” (неопозитивізм, аналітична філософія)



Найбільш поширені і впливові раціоналістичні вчення

  • В центрі уваги – проблеми людського існування

  • Розум відіграє другорядну роль

  • Усі форми раціонального, свідомого у людині проголошуються вторинними, похідними

  • Вирішальне значення у людському житті відводиться інстинкту, волі, підсвідомості, переживанню, інтуїції, вірі тощо

  • Гостро постає питання сенсу життя, згасає інтерес до природи, зростає – до історії



“ФІЛОСОФІЯ ЖИТТЯ” Ф.НІЦШЕ

  • ЦЕНТРАЛЬНИМ ПОНЯТТЯМ СТАЄ ПОНЯТТЯ ЖИТТЯ

  • ЛЮДИНУ ПОТРІБНО РОЗУМІТИ ЯК ЖИВУ ІСТОТУ, А НЕ ЯК ВТІЛЕНИЙ ІНТЕЛЕКТ

  • НЕ РОЗУМ ВИЗНАЧАЄ СПЕЦИФІКУ ЛЮДИНИ, А ВОЛЯ, ЖИТТЄВИЙ ПОРИВ, ПРАГНЕННЯ ДО ЖИТТЯ, ЖАДОБА МОГУТНОСТІ

  • ЖИТТЯ МОЖНА ПІЗНАТИ НЕ ЗАВДЯКИ РОЗУМУ, А ЗАВДЯКИ ІНТУЇЦІЇ, ПЕРЕЖИВАННЮ



ФРІДРІХ НІЦШЕ

  • РОЗВИВАЄ ЗАПОЧАТКОВАНУ ШОПЕНГАУЕРОМ “ФІЛОСОФІЮ ЖИТТЯ “

  • ПРАЦІ:

  • “ПО ТОЙ БІК ДОБРА І ЗЛА”

  • “ПЕРЕОЦІНКА ЦІННОСТЕЙ”

  • “ТАК СКАЗАВ ЗАРАТУСТРА”

  • “АНТИХРИСТ”

  • “ВОЛЯ ДО ВЛАДИ”



ПРОВІДНОЮ ІДЕЄЮ КОНЦЕПЦІЇ НІЦШЕ СТАЄ:

  • ВЧЕННЯ ПРО ВОЛЮ ЯК ПЕРШООСНОВУ ВСЬОГО ІСНУЮЧОГО,

  • А ОСНОВНИМ ПОНЯТТЯМ – “ВОЛЯ ДО ВЛАДИ”

  • Воля до влади і життя загалом протилежні розуму

  • Там, де домінує інтелект, там паралізується воля, розсудливість і міркування підміняють собою діяльність



НІЦШЕ ПЕРШИМ ПОМІТИВ КРИЗУ ЕВРОПЕЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ХХ СТ.

  • ПЕРЕМІ В ДУХОВНІЙ СИТУАЦІЇ ЕВРОПЕЙСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ВІН ВИЗНАЧИВ ЯКСИМПТОМИ ХВОРОБИ І ДАВ ЇЙ НАЗВУ – НІГІЛІЗМ

  • НІГІЛІЗМ – ЗАПЕРЕЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОВИЗНАНИХ ЦІННОСТЕЙ, ІДЕАЛІВ, МОРАЛЬНИХ НОРМ, КУЛЬТУРИ.



ПРИЧИНИ НІГІЛІЗМУ І КРИЗИ КУЛЬТУРИ НІЦШЕ ВБАЧАЄ

  • В ІЛЮЗОРНОСТІ ТИХ ЦІННОСТЕЙ І ІДЕАЛІВ, НА ЯКИХ ПОБУДОВАНА ВСЯ ЕВРОПЕЙСЬКА КУЛЬТУРА

  • СТАРА КУЛЬТУРА ЗЖИЛА СЕБЕ, ПОТРІБНО ДОПОМОГТИ ЇЙ ЗАГИНУТИ

  • ГАСЛА СВОЄЇ “НОВОЇ МОРАЛІ” – “ ХАЙ ГИНЕ ВСЕ СЛАБКЕ”, “ПАДАЮЧОГО ПІДШТОВХНИ” – ЗДІЙСНЮЄ В КРИТИЦІ ТРАДИЦІЙНИХ ЦІННОСТЕЙ ТА ІДЕАЛІВ



НЕ ТІЛЬКИ ІСТИНА, АЛЕ Й РЕЛІГІЙНІ ЗАПОВІДІ ТА МОРАЛЬНІ НОРМИ Є ВІДНОСНИМИ

  • ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТУ МОРАЛЬ (ХРИСТИЯНСЬКУ) НАЗИВАЄ “РАБСЬКОЮ”

  • “РАБСЬКА МОРАЛЬ” ПОТРІБНА ДЛЯ ТИХ, КОМУ НЕ ВИСТАЧАЄ “ВОЛІ ДО ВЛАДИ”

  • ЇХ БІЛЬШІСТЬ, ВОНИ Є “СІРОЮ” МАСОЮ, “НАТОВПОМ” НЕ ЗДАТНИМ НА КУЛЬТУРНУ ТА ІСТОРИЧНУ ТВОРЧІСТЬ

  • ЦЕЙ ТИП ЛЮДЕЙ – “РАСА РАБІВ”



ТИХ, ХТО СТВОРЮЄ ІСТОРІЮ І ЗБАГАЧУЄ КУЛЬТУРУ – МЕНШІСТЬ,

  • ЦЕ – “ДУХОВНІ АРИСТОКРАТИ”, “РАСА ПАНІВ”

  • ДО НИХ ВІДНОСИТЬ “ГЕРОЇЧНІ НАРОДИ” (РИМЛЯНИ, СТАРОДАВНІ АРІЇ, ВІКІНГИ, АРАБСЬКІ ЗАВОЙОВНИКИ) ТА”ГЕРОЇЧНІ ОСОБИСТОСТІ” (ЦЕЗАР, КРОМВЕЛЬ, НАПОЛЕОН)



ПСИХОАНАЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ: ФРЕЙДИЗМ ТА НЕОФРЕЙДИЗМ

  • ЗАСНОВНИКОМ ПСИХОАНАЛІТИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ, ЯКА ВПЛИНУЛА НЕ ТІЛЬКИ НА ФІЛОСОФСЬКУ ДУМКУ ХХст. АЛЕ Й НА МЕДИЦИНУ ТА ПСИХОЛОГІЮ, СОЦІОЛОГІЮ ТА ПЕДАГОГІКУ НА СУЧАСНЕ МИСТЕЦТВО І ЛІТЕРАТУРУ СТАВ ЗІГМУНД ФРЕЙД



ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ ПІДСВІДОМОГО СТАЛО ЙОГО ОСНОВНИМ ВНЕСКОМ В НАКУ І ФІЛОСОФІЮ

  • ПСИХОАНАЛІЗ ФРЕЙДА ДОВОДИТЬ БЕЗПІДСТАВНІСТЬ ПРЕТЕНЗІЙ ЛЮДИНИ ВВАЖАТИ СЕБЕ РОЗУМНОЮ ІСТОТОЮ, ЩО КЕРУЄТЬСЯ В СВОЄМУ ЖИТТІ ВЛАСНИМ РОЗУМОМ

  • ЯКЩО БЛАГОДУШНА КЛАСИКА НАПОЛЯГАЛА НА РОЗУМНОСТІ ЛЮДИНИ, НА ЇЇ ПРИРОДНІЙ ДОБРОТІ, ТО ФРЕЙД ЗОСЕРЕДЖУЄ УВАГУ НА АМОРАЛЬНОСТІ, АГРЕСИВНОСТІ ЛЮДСЬКОЇ ПРИРОДИ



ПІДСВІДОМЕ ТРАКТУЄТЬСЯ ФРЕЙДОМ ЯК СУКУПНІСТЬ ПЕРВІСНИХ ІНСТИНКТІВ,

  • ТЕМНИХ, АМОРАЛЬНИХ ПОТЯГІВ ТА БАЖАНЬ

  • В ОСНОВІ ВСІЇ ЛЮДСЬКИХ ПРИСТРАСТЕЙ ТА ВАД – МАРНОЛЮБСТВА, ВЛАДОЛЮБСТВА, ЗАЗДРОСТІ, ЖАДІБНОСТІ ТА ІНШИХ – ЛЕЖАТЬ ДВА ОСНОВНИХ, БАЗОВИХ ІНСТИНКТИ



1.СЕКСУАЛЬНИЙ (ПОТЯГ ДО ЖИТТЯ, “ЛІБІДО”, ЕРОС )

  • 2.АГРЕСИВНИЙ (ПОТЯГ ДО СМЕРТІ, ТОНАДОС)

  • ВОНИ СИЛЬНІШІ ЗА РОЗУМНІ МОТИВИ, ПОТРЕБИ ТА ІНТЕРЕСИ ЛЮДИНИ



РОЛЬ ПІДСВІДОМИХ ІМПУЛЬСІВ ВИЯВЛЯЄТЬСЯ НЕОДНОЗНАЧНО

  • З ОДНОГО БОКУ ВОНИ ЛЕЖАТЬ В ОСНОВІ РІЗНОМАНІТНИХ НЕВРОЗІВ, ДУШЕВНИХ КОНФЛІКТІВ, ПРОЯВІВ ЗЛА, АГРЕСІЇ, НАСИЛЬСТВА.

  • З ДРУГОГО БОКУ ВОНИ ЖИВЛЯТЬ ТВОРЧУ АКТИВНІСТЬ ЛЮДИНИ У МИСТЕЦТВІ, У НАУКОВОМУ ПІЗНАННІ, У ВСІХ ФОРМАХ ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ



ПРИЧИНУ ТАКОГО ВПЛИВ3У ФРЕЙД ЗНАХОДИТЬ В ІСТОРИЧНОМУ МИНУЛОМУ ЛЮДСТВА

  • ЛЮДСЬКА КУЛЬТУРА ПОЧИНАЄТЬСЯ ІЗ ЗАБОРОНИ ПЕРВІСНИХ ІНСТИНКТІВ – СЕКСУАЛЬНОГО І АГРЕСИВНОГО (ЗАБОРОНА КРОВОЗМІШУВАННЯ ТА ЗАБОРОНА ВБИВСТВА РОДИЧІВ)



СПРАВЖНЄ КЕРІВНИЦТВО ЛЮДСЬКИМ ЖИТТЯМ (ЗА ФРЕЙДОМ) ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ СФЕРОЮ ПІДСВІДОМОГО

  • А КУЛЬТУРА ВИСТУПАЄ В РОЛІ “ЦЕНЗОРА” І “ОХОРОНЦЯ” ВІД РУЙНІВНОЇ ДІЇ ІНСТИНКТІВ

  • СВІДОМІСТЬ І ВСІ ЛЮДСЬКІ УЯВЛЕННЯ ВИЯВЛЯЮТЬСЯ ВСЬОГО ЛИШЕ ЗАВУАЛЬОВАНОЮ ФОРМОЮ СПРАВЖНІХ МОТИВІВ ЛЮДСЬКОЇ ПОВЕДІНКИ, СВОЄРІДНОЮ МАСКОЮ, ЯКУ ПРАГНУТЬ НАДЯГНУТИ НА СЕБЕ ІНСТИНКТИВНІ ПОТЯГИ



КУЛЬТУРА ВИКОНУЄ ФУНКЦІЮ “СУСПІЛЬНОГО ЦЕНЗОРА”

  • КУЛЬТУРНІ ТРАДИЦІЇ, МОРАЛЬНІ НОРМИ, РЕЛІГІЙНІ ПРИПИСИ ФОРМУЮТЬ СОВІСТЬ ЯК ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ

  • ЦЕЙ “СУСПІЛЬНИЙ ЦЕНЗОР” НЕ ДОПУСКАЄ ДО УСВІДОМЛЕННЯ ІНДИВИДОМ СПРАВЖНІХ МОТИВІВ ЙОГО ПОВЕДІНКИ. ЗАВДЯКИ СОВІСТІ ЗАБОРОНИ СТАЮТЬ САМОЗАБОРОНОЮ



ЗВЕРТАЮЧИСЬ ДО ПРОБЛЕМИ КУЛЬТУРИ, ФРЕЙД РОЗКРИВАЄ ЇЇ СУПЕРЕЧЛИВИЙ ХАРАКТЕР

  • ОБМЕЖУЮЧИ ПЕРВІСНІ ПОТЯГИ ТА ІНСТИНКТИ, ПРИБОРКУЮЧИ ЇХ ВЛАСНИМИ ЗАСОБАМИ, КУЛЬТУРА, РАЗОМ З ТИМ, ПРОВОКУЄ НЕВРОЗИ. ЧИМ ВИЩИЙ РІВЕНЬ ЦИВІЛІЗОВАНОСТІ, ТИМ БІЛЬШОЮ Є ЗАГРОЗА РУЙНУВАННЯ ЛЮДСЬКОЇ ПСИХІКИ. ЛЮДИ РОЗПЛАЧУЮТЬСЯ НАЙДОРОЖЧОЮ ЦІНОЮ ЗА СУСПІЛЬНИЙ ПРОГРЕС. ОБМЕЖУЮЧИ СВОЮ СВОБОДУ У СФЕРІ ІНСТИНКТІВ З ПЕРЕБІГОМ ІСТОРИЧНОГО ПРОГРЕСУ НЕ ТІЛЬКИ ОКРЕМА ЛЮДИНА, АЛЕ Й ЛЮДСТВО В ЦІЛОМУ СТАЮ ВСЕ БІЛЬШ ХВОРИМ. ВІЙНИ, ПОВСТАННЯ, РЕВОЛЮЦІЇ, ІНШІ МАСОВІ ПРОЯВИ НАСИЛЬСТВА І АГРЕСІЇ ФРЕЙД РОЗЦІНЮЄ ЯК “КОЛЕКТИВНИЙ НЕВРОЗ”



НЕОФРЕЙДИЗМ

  • УСПАДКОВУЄ І РАЗОМ З ТИМ СУТТЄВО ПЕРЕГЛЯДАЄ ІДЕЇ ФРЕЙДА

  • ПЕРШИМ УЧНЕМ І ПЕРШИМ КРИТИКОМ ФЧЕННЯ ФРЕЙДА БУВ КАРЛ ЮНГ

  • ЮНГ ПІДДАВ КРИТИЦІ ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ РОЛІ СЕКСУАЛЬНОГО ПОЧАТКУ В ЛЮДСЬКІЙ ПСИХІЦІ

  • ОСНОВНИМ ДОСЯГНЕННЯМ В ТВОРЧОСТІ ЮНГА СТАЛО ВІДКРИТТЯ ЯВИЩА “КОЛЕКТИВНОГО ПІДСВІДОМОГО”



ДОСЛІДЖУЮЧИ ЛЮДСЬКІ СНОВИДІННЯ, МІФИ, РЕЛІГІЙНІ УЯВЛЕННЯ, ВИТВОРИ МИСТЕЦТВА, ФОЛЬКЛОР, ЮНГ ПОМІТИВ ПІДСВІДОМІ ЯВИЩА, ЯКІ НЕ МОГЛИ БУТИ ПОВ ЯЗАНІ З

  • ІНДИВІДУАЛЬНИМ ЖИТТЄВИМ ДОСВІДОМ. ВІН ТВЕРДИТЬ, ЩО ПЕВНІ ОБРАЗИ І СИМВОЛИ БУЛИ УСПАДКОВАНІ НАМИ І ЗБЕРЕГЛИСЯ У ВИГЛЯДІ “АРХЕТИПІВ”, ТОБТО ПІДСВІДОМИМИ ОБРАЗАМИ-СИМВОЛАМИ, ЯКІ ПЕРЕДАЮТЬСЯ У СПАДОК Й ФОРМУЮТЬ НАШЕ МИСЛЕННЯ ТА НАШУ ПОВЕДІНКУ. ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЮДСЬКОГО ДОСВІДУ НАБЛИЗИЛИ ЮНГА ДО ВИЗНАННЯ РЕЛІГІЙНОГО СВІТУ.



ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ

  • ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ – ФІЛОСОФІЯ ІСНУВАННЯ ЛЮДИНИ, Є ВІДОБРАЖЕННЯМ ДУХОВНОЇ КРИЗИ СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ

  • У НЬОМУ ПЕРЕВАЖАЮТЬ ТРАГІЧНІ ТОНИ – НАСТРОЇ ПЕСИМІЗМУ, ВІДЧАЮ, НЕЗАДОВОЛЕННЯ, ВІДЧУТТЯ АБСУРДНОСТІ СВІТУ, ВІДЧУЖЕННЯ ЛЮДИНИ, ЇЇ “ЗАКИНУТОСТІ” ТОЩО

  • З ЕКЗИСТЕНЦІЕЮ ПОВ ЯЗАНІ ТАКІ ПЕРЕЖИВАННЯ, ЯК САМОТНІСТЬ, СТРАХ, ПРОВИНА, СТРАЖДАННЯ, ВІДЧУЖЕННЯ, НЕСПОКІЙ



ПОЗИТИВІЗМ

  • ОРІЄНТОВАНИЙ НА ПРОБЛЕМИ НАУКИ

  • ВИСОКО ОЦІНЮЄ НАУКУ, ЇЇ РОЛЬ У СУСПІЛЬНОМУ ПРОГРЕСІ

  • ХАРАКТЕРНИМИ ОЗНАКАМИ ЦЬОГО НАПРЯМУ Є ВІДДАНІСТЬ ІДЕАЛУ НАУКОВОЇ РАЦІОНАЛЬНОСТІ, ПІДКРЕСЛЕННЯ ЦІННОСТІ ЧІТКО СФОРМУЛЬОВАНОЇ ДУМКИ, ПРГНЕННЯ ОЗБРОЇТИ НАУКУТАКИМИ ЗАСОБАМИ ПІЗНАННЯ, ЯКІ Б ПРИВЕЛИ ДО МАКСИМАЛЬНОЇ СТРОГОСТІ ТА ДОСТОВІРНОСТІ НАУКОВОГО ЗНАННЯ



Схожі:

Некласична філософська думка сучасна світова філософія iconНекласична філософська думка серен К”єркегор І два види відчаю
Спостереження за дітьми дає змогу визначити страх як жадібне прагнення до пригод, до жахливого, до загадкового
Некласична філософська думка сучасна світова філософія iconФілософська думка в україні філософія періоду Київської Русі
Дмитро Донцов і Микола Міхновський; в історіософські погляди В'ячеслава Липинського та Івана Лисяка-Рудницького
Некласична філософська думка сучасна світова філософія iconФілософська думка в україні філософія періоду Київської Русі
Дмитро Донцов і Микола Міхновський; в історіософські погляди В'ячеслава Липинського та Івана Лисяка-Рудницького
Некласична філософська думка сучасна світова філософія iconЕкзистенціалізм філософська і літературна течія в Західній Європі в роки Другої світової війни і після неї
Філософія екзистенціалізму має на увазі розуміння людини як екзистенції, яка сама визначає своє існування: людина надана сама собі,...
Некласична філософська думка сучасна світова філософія iconНімецька класична філософія кінця ХVІІІ – хіхст
Філософія форма суспільної свідомості; наука, вчення про загальні закони розвитку природи, суспільства й мислення, пізнання
Некласична філософська думка сучасна світова філософія iconНімецька класична філософія Феномен німецької класичної філософії
Німеччини кінця XVIII початку XIX ст., яка підняла на високий рівень теоретичний спосіб мислення. Це філософія представників філософської...
Некласична філософська думка сучасна світова філософія iconНімецька класична філософія Феномен німецької класичної філософії
Німеччини кінця XVIII початку XIX ст., яка підняла на високий рівень теоретичний спосіб мислення. Це філософія представників філософської...
Некласична філософська думка сучасна світова філософія iconНімецька класична філософія Феномен німецької класичної філософії
Німеччини кінця XVIII початку XIX ст., яка підняла на високий рівень теоретичний спосіб мислення. Це філософія представників філософської...
Некласична філософська думка сучасна світова філософія iconФілософія Філософія
...
Некласична філософська думка сучасна світова філософія iconМоя педагогічна філософія моя педагогічна філософія
Маленькі дітлахи граються ввечері на величезному полі в житі. А я стою на самому краї скелі, над прірвою, розумієш? І моє діло ловити...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка