Під терміном «ріст» розуміють збільшення довжини, об


НазваПід терміном «ріст» розуміють збільшення довжини, об
Дата конвертації17.03.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


ТЕМА ЛЕКЦІЇ Розвиток соматичної і вегетативної нервової системи. Розвиток ендокринної системи. Особливості нейроендокринної регуляції в процесі росту і розвитку людини. Формування вищої нервової діяльності в різні періоди життя людини (розвиток пускових рефлексів, вищих психічних реакцій, памяті, уваги). Морфо-функціональні особливості основних аналізаторів (зорового, слухового, вестибуляторного), їх розвиток в різні вікові періоди.


Поняття про ріст і розвиток организму є одним з фундаментальних понять в біології

  • Під терміном «ріст» розуміють збільшення довжини, обєму, маси тіла дитини і підлітка, повязане із збільшенням числа клітин і їх кількості



  • Під розвитком розуміють якісні зміни в дитячому організмі, які полягають в ускладненні його організації, тобто в ускладненні будови і функції всіх тканин і органів,їх взаємовідношень і процесів їх регуляції



онтогенез

  • Весь період розвитку живої істоти, від моменту опліднення до природнього закінчення індивідуального життя. В онтогенезі виділяють два відносних етапи розвитку:

  • Пренатальний – починається з моменту зачяття до народження дитини

  • Постнатальний – від моменту народження до смерті людини.



В постнатальному развитку виділяють три таких «критичних періоди» або «вікових кризиси».

  • Вік від 2-х до 4-х років –

  • Розвиток сфери спілкування із зовнішнім світом

  • Розвиток форми мови.

  • Розвиток форми свідомості.

  • Наслідки: підвищення виховних моментів. Підвищення рухової діяльності.



  • Вік з 6-ти до 8 років:

  • Нові люди, друзі, обовязки

  • Зменшення рухової діяльності

  • Формування хронічної патології



  • Вік з 11 до 15 років.

  • Зміни гормонального балансу із дозріванням і перебудовою роботи залоз внутрішньої секреції. Розширення кола спілкування.

  • Конфлікти в сем’ї і в школі

  • Запальний характер



Нервова система:

  • Головний мозок

  • Спинний мозок

  • Периферична нервова система



Найважливіші функції нервової системи:

  • Нормальна взаємодія організму з зовнішнім світом;

  • Забезпечення поведінки згідно з умовами життя;

  • Об’єднання і регуляція всіх функцій організму, його органів, тканин, клітин і внутрішньоклітинних структур;

  • Пускова дія функціонування (скорочення м’язів).



  • Основне значення нервової системи полягає у забезпеченні найкращого пристосування організму до впливів зовнішнього середовища і здійсненні його реакцій як єдиного цілого.



  • Загальний розумовий розвиток дитини на 50 % проходить у перші 4-5 років життя; на 30 % - від 5 до 8 років; решту 20 % - від 8 до 17 років.



Особливості регулюючого впливу ЦНС

  • Швидка дія (нервовий імпульс поширюється з швидкістю 24-100 м/с і більше);

  • Точна адресованість (дія на конкретні органи);

  • Суворо дозовані;

  • Наявність зворотнього зв’язку між ЦНС і регульованими органами.



  • Принцип умовного рефлексу: формування рефлексів, протягом усього життя в залежності від умов існування.



До безумовних (вроджених) рефлексів відносять:

  • Харчовий;

  • Оборонний;

  • Орієнтовний;

  • Статевий.



Морфологічні особливості головного мозку новонароджених дітей:

  • Мозкова тканина багата водою (91,5 %) містить мало лецитину та інших білкових речовин, відрізняється хімічною будовою нейроглобуліну і нейростроміну;

  • Після народження продовжується зміна форми і величини борозн і звивин, особливо енергійно вони проходять у перші 5 років життя;



  • Число клітин макроглії в півкулях головного мозку новонародженого таке ж, як у дорослого, але вони ще не зрілі;

  • Дозрівання клітин кори закінчується до 18-20 місяців, вони не мають відростків (аксонів і дендритів);



  • Маса головного мозку відносно велика, в середньому становить 350-380 г або 1/8 – 1/10 маси тіла (у дитини річного віку – 1/11-1/12; у дорослих – 1/40-1/50 маси тіла).

  • Подвоєння маси мозку проходить у 9 міс., потроєння – до 3-х років, до 20 років він у 4-5 разів важчий, ніж при народженні.



  • Нервові шляхи головного мозку недостатньо мієлінізовані (міелінізація окремих клітин і провідних шляхів закінчується в різні терміни (від 3-4 міс для внутрішньочерепних нервів до 3-4 років – для блукаючого нерва);

  • Нервові клітини зберігають ембріональні риси;



Вегетативна нервова система:

  • Переважає симпатикотонія;

  • На 3-4 році життя – ваготонія;

  • З 5 по 12 роки встановлюється вирівнювання двох систем;

  • З 12-13 років може виникнути вегетосудинна дистонія на фоні гормональної перебудови.



Функціональні особливості ЦНС у дітей:

  • По мірі дозрівання кори рухи стають більш точними, цілеспрямованими; підкоркові вузли залишаються регуляторами тонусу м’язових груп.

  • До моменту народження органи чуття структурно сформовані, але функціонально незрілі.



Периферичні відділи аналізаторів функціонують у зв’язку з незрілістю коркових центрів:

  • Органи зору і слуху закладаються і розвиваються з розвитком ЦНС;

  • Фізіологічні особливості органу зору у новонароджених:

  • - світлобоязнь (перші 2 тижні);



  • косоокість (на 1-2-му міс);

  • - ністагм;

  • - відсутність розширення зіниць при сильних больових подразниках (на 1-му році життя);

  • - низька гострота зору (0,02 – в першому півріччі; 0,1 – до 1-го року; 1,0 – до 5 років);



  • Орган смаку функціонує уже при народженні; до 4-5 міс диференціюється повністю;

  • Орган нюху: різкі запахи дитина розрізняє з перших місяців життя; до 7-8 міс добре розрізняє і слабкі запахи;



Розвиток памяті

  • Залежить від умов життя, виховання та навчання

  • Під впливом зовнішнього впливу в мозку дитини починають утворюватися тимчасовізвязки, які і складають фізіологічну основу памяті



Утворення найпростіших умовних рефлексів

  • в середині першого місяця життя

  • Приклад: на 2 міс життя дититна, що звикла до годування грудьми на руках у матері, починає шукати груди матері, як тільки її виймуть з ліжечка



Процес пізнавання

  • до кінця первого полугодия,

  • поява матері, яка постійно доглядає за дитиною, викликає у нього позититвну реакцію.

  • Таке пізнавання вимагає встановлення більш складних тимчасових звязків між відповідними реакціями дитини і відповідним комплексом подразнень



Спогади

  • Приклад: дитина робить спробу шукати якусь річ, повертає голову в бік названого предмету

  • Це свідчить про те, що в нього виникають спогади про предмет, який в даний момент на спостерігається біля нього



Тривалість спогадів

  • Попередньо проміжок часу, протягом якого утримується в памяті якась подія, дуже незначний.

  • Річна дитина сприймає лише те, що сталося декілька днів потому

  • В 3 роки тривалість тривалість збереження спогадів збільшується до декілької місяців.

  • Тривалість і стійкість спогадів у 4- та 5-річної дитини вже настілько значні, що деякі спогади зберігаються на все життя



Людські типи вищої нервової діяльності:

  • Художній тип – конкретне мислення, переважання першої сигнальної системи (переважання чутливого сприйняття дійсності);



  • Мислительський тип – добре виражене відволікання від дійсності, абстрактне мислення;

  • Середній тип – врівноважене конкретне мислення і відволікання від дійсності.



Розвиток системи :

  • Ендокринні залози беруть участь в контролі і корекції всіх життєвих процесів в організмі дитини;

  • Розвиток і удосконалення функції окремих залоз здійснюється своєрідним для кожної залози темпом;

  • Порушення активності ендокринних залоз у дітей спостерігається частіше, ніж у дорослих (незакінченність будови, лабільність регуляторних механізмів);

  • Кожна залоза має свій максимум розвитку, період сповільненого та прискореного росту, або періоди інволюції;



Для кожного періоду дитинства характерним є переважання функції певних залоз

  • Внутрішньоутробний період і новонароджені – найбільш активна інтрареналова система;

  • Грудний період – інкреторний вплив щитоподібної і вилочкової залоз;

  • Період молочних зубів – активність гіпофізу, вилочкової залози;

  • Пубертатний період – статеві залози, щитоподібна залоза, гіпофіз, значно зменшується роль вилочкової залози (процес інволюції)

  • Лише в 6-7 років виникає чітка синхронна взаємодія залоз



Анатомо-фізіологічні особливості гіпофізу

  • Початок виділення гормонів на 9-10 тижні внутрішньоутробного розвитку

  • Відсутність базальних клітин

  • Багато еозинофільних та оксифільних клітин

  • Маса залози: у новонароджених – 10-15 мг

  • 14 років – 20-35 мг

  • дорослі – 50-65 мг



Гормони передньої долі гіпофізу:

  • соматотропний (СТГ) або гормон росту

  • адренокортикотропний (АКТГ)

  • тиреотропний (ТТГ)

  • фолікулостимулюючий (ФСГ)

  • лютенізуючий (ЛГ)

  • лактогенний



Епіфіз - шишковидна залоза

  • Секреція починається на 3 місяці внутрішньоутробного розвитку

  • Непарний орган. Маса епіфізу – 0,118 г. Велика швидкість кровотоку і відсутній гематоенцефалічний бар‘єр.

  • Метаболічноактивний орган . В ньому проходить інтенсивний обмін ліпідів, білків, фосфору, нуклеїнових кислот.



  • Секреція мелатоніна максимальна до 5-7 річного віку (відсутність вторинних статевих ознак, повільне формування статевих розбіжностей), зворотній розвиток після 10 річного віку – різке зниження мелатоніну призводить до початку статевого розвитку



Функції епіфізу

  • епіфіз регулює процеси росту і статевого розвитку

  • гальмує тропні гормони

  • має гіпоглікемічну дію

  • бере участь в регуляції показників гомеостазу

  • сольового обміну (Р, К, Са, Мg)

  • має зв‘язок з вилочковою залозою і наднирниками



Щитоподібна залоза – розташовується на передній поверхні шиї, складається із двох долей і перешийка. головним фактором регуляції функції щитовидної залози є тиреотропний гормон, що виробляється передньою долею гіпофізу і регулюєтся гіпоталамусом за принципом зворотніх зв”язків

  • Щитоподібна залоза – розташовується на передній поверхні шиї, складається із двох долей і перешийка. головним фактором регуляції функції щитовидної залози є тиреотропний гормон, що виробляється передньою долею гіпофізу і регулюєтся гіпоталамусом за принципом зворотніх зв”язків

  • Гормони, щитовидної залози : тироксин, трийодтиронін, кальцитонін



Фізіологічна дія тиреоїдних гормонів

  • Регулюючи експресію генів, забезпечують реалізацію генотипу в фенотип

  • На внутрішньоутробному етапі головне значення полягає у диференціюванні тканин: серцево-судинній, кістковій, сполучній

  • регулюють білковий обмін (катаболізм та анаболізм)

  • мають виражений вплив на обмінні процеси і сприяють процесам росту

  • підвищують метаболізм вуглеводів

  • викликають посилення ліполізу

  • впливають на психічний стан людини, підтримують інтелект

  • Посилюють газообмін

  • Приймають участь в мінеральному обміні



Функціонування щитоподібної залози в постнатальному онтогенезі

  • 1-й рік – росту немає

  • 2-6 років – бурхливий ріст залози

  • 7-11 років - -повільний ріст

  • 12-15 років – посилений ріст + гіперплазія

  • Фізичний ріст дитини корелює з активністю залози



Ендемічний кретинізм



Природжений гіпотиріоз





Ембріогенез підшлункової залози:

  • Закладається на четвертому тижні внутрішньоутробного розвитку

  • Максимальний розвиток в 6,5 міс. внутрішньоутробного розвитку

  • Кінцевий розвиток в 25 років

  • Нерівномірність продукції гормонів у плода (в 2 міс. глюкагон, в 3 міс. – інсулін, з 4 міс. – соматостатин)





Підшлункова залоза

  • Ендокрина система представлена острівцями Лангенгарса, що становить 1-2 % об‘єму залози. Розрізняють 3 типи клітин: α-клітини, які продукують глюкагон; β-клітини (65-80%) інсулін, (28%) клітини, що продукують гастрин (соматостатин)



Статеві залози:

  • Первинні статеві клітини гістологічно ідентичні у чоловічого і жіночого ембріона

  • Основа первинної диференціації плода залежить від хромосомного набору заплідненої яйцеклітини



Статеве дозрівання

  • Початок статевого розвитку у дівчаток – 9-10 років; хлопчики – 10-11 років.

  • Гіпофункція у дівчаток : до 13-14 років відсутні вторинні статеві ознаки, а в 15 років немає менструації; у хлопчиків - до 13,5 – 14 років відсутні пубертатні зміни.

  • Передчасне статеве дозрівання у дівчаток до 8 років, а у хлопчиків – до 9 років.



Схожі:

Під терміном «ріст» розуміють збільшення довжини, об iconЛекція: „Травматизм. Вивихи. Переломи автор: доц. Кушнір Р. Я
Під терміном „травма (trauma пошкодження) розуміють одномоментну дію зовнішнього фактору, який викликає в тканинах місцеві анатомічні...
Під терміном «ріст» розуміють збільшення довжини, об iconЗгідно з прогнозом аналітиків очікуємий ріст тарифів до 2016 року: Згідно з прогнозом аналітиків очікуємий ріст тарифів до 2016 року
Середнє збільшення витрат на енергопостачання будівель міста за період 2011 2016 рр складе 250 300%
Під терміном «ріст» розуміють збільшення довжини, об iconЛекція 8 Структуризація мереж на канальному рівні
Збільшення ймовірності виникнення колізій під час збільшення коефіцієнту використання мережі
Під терміном «ріст» розуміють збільшення довжини, об iconПід взаємодією розуміють якісна і кількісна зміна ефекту одного лікарського засобу під впливом іншого

Під терміном «ріст» розуміють збільшення довжини, об iconТерміном Терміном
Уточнити механізм виникнення і розвитку стоматогенної хроніоінтоксикації спробував Б. А.Єгоров
Під терміном «ріст» розуміють збільшення довжини, об iconПід культурою, на противагу „натурі (природі), розуміють все, що створила людина

Під терміном «ріст» розуміють збільшення довжини, об iconПід відносністю руху розуміють залежність кінематичних величин від вибору системи відліку Під відносністю руху розуміють залежність кінематичних величин від вибору системи відліку
Під відносністю руху розуміють залежність кінематичних величин від вибору системи відліку
Під терміном «ріст» розуміють збільшення довжини, об iconЗміст Що таке романтизм?
У 18 столітті терміном «романтизм» називалося все фантастичне, таємниче, дивне, незвичайне, нереальне. В кінці 18 початку 19 століття...
Під терміном «ріст» розуміють збільшення довжини, об iconПерша – збільшення кількості випромінюючих засобів за рахунок технічного освоєння і щільнішого заповнення частотних діапазонів, розширення мережі радіозв'язку і радіомовлення, збільшення каналів телевізійного віщання і інших служб. Друга
Енергетичні забруднювачі (окрім теплового і радіаційного) не акумулюються в природі, а роблять вплив на біосферу лише під час їх...
Під терміном «ріст» розуміють збільшення довжини, об iconПерша – збільшення кількості випромінюючих засобів за рахунок технічного освоєння і щільнішого заповнення частотних діапазонів, розширення мережі радіозв'язку і радіомовлення, збільшення каналів телевізійного віщання і інших служб. Друга
Енергетичні забруднювачі (окрім теплового і радіаційного) не акумулюються в природі, а роблять вплив на біосферу лише під час їх...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка