Синдром недостатності кровообігу


НазваСиндром недостатності кровообігу
Дата конвертації22.03.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации





Синдром недостатності кровообігу (insufficienta circulatorie) – патологічний стан, при якому серцево-судинна система не здатна доставляти органам і тканинам необхідну кількість крові для їх нормального функціонування у спокої або при пред’явленні до системи кровообігу підвищених вимог.

  • Синдром недостатності кровообігу (insufficienta circulatorie) – патологічний стан, при якому серцево-судинна система не здатна доставляти органам і тканинам необхідну кількість крові для їх нормального функціонування у спокої або при пред’явленні до системи кровообігу підвищених вимог.

  • Василенком В.Х. і Стражеском М.Д. була розроблена наступна класифікація недостатності кровообігу:

  • І. Гостра недостатність кровообігу: гостра серцева недостатність гостра серцево-судинна недостатність гостра лівошлуночкова недостатність гостра правошлуночкова недостатність гостра недостатність лівого передсердя гостра судинна недостатність.

  • ІІ. Хронічна недостатність кровообігу: хронічна серцева недостатність хронічна лівошлуночкова недостатність хронічна правошлуночкова недостатність хронічна судинна недостатність.патологічний стан, при якому серцево-судинна система не здатна доставляти органам і тканинам необхідну кількість крові для їх нормального функціонування у спокої або при пред’явленні до системи кровообігу підвищених вимог.



У розвитку хронічної недостатності кровообігу виділяють три стадії.

  • У розвитку хронічної недостатності кровообігу виділяють три стадії.

  • І стадія - початкова або прихована недостатність кровообігу. Проявляється тільки при фізичному навантаженні задишкою, тахікардією, загальною слабкістю, швидкою втомою. Після 5-10 присідань у хворих прискорюється пульс, збільшується частота дихання на 50%. Вищезгадані функціональні показники нормалізуються не раніше як через 10 хвилин. Працездатність знижена. ФВ>45%.

  • ІІ стадія - вираженої тривалої декомпенсації серця із застоєм у малому і (або) великому колі кровообігу. Одночасно відмічається порушення функції органів і обміну речовин. Працездатність різко обмежена або втрачена. Друга стадія має період А і період Б.



Період А – початок недостатності, зміни гемодинаміки незначні. В цей період у хворого спостерігається виражена задишка під час невеликих фізичних навантажень, а іноді навіть у спокої. Відмічається незначний ціаноз, пастозність гомілок чи невеликі набряки в ділянці кісточок, які з’являються під вечір і зникають за ніч у легенях - ознаки помірно вираженого застою в малому колі кровообігу. Відзначається також невелике збільшення печінки і деяке зменшення добової кількості сечі. Працездатність значно обмежена. ФВ 35-45%.

  • Період А – початок недостатності, зміни гемодинаміки незначні. В цей період у хворого спостерігається виражена задишка під час невеликих фізичних навантажень, а іноді навіть у спокої. Відмічається незначний ціаноз, пастозність гомілок чи невеликі набряки в ділянці кісточок, які з’являються під вечір і зникають за ніч у легенях - ознаки помірно вираженого застою в малому колі кровообігу. Відзначається також невелике збільшення печінки і деяке зменшення добової кількості сечі. Працездатність значно обмежена. ФВ 35-45%.

  • Період Б – характеризується глибокими розладами функції всієї серцево-судинної системи (тотальна недостатність), вираженими ознаками застою у великому і малому колі кровообігу. У хворих у періоді Б відмічають постійну задишку, яка посилюється під час мінімального фізичного навантаження (під час розмови, зміни положення тіла в ліжку), тяжкість в правому підребер’ї, серцебиття, поганий сон, знижений діурез, загальна слабість. Працездатність втрачена. При об’єктивному обстеженні виявляють ортопное, анасарку, акроціаноз, асцит, гідроторакс, у легенях застійні вологі хрипи, збільшення печінки. ФВ 25-35%.



ІІІ стадія – кінцева, дистрофічна, безповоротня. Недостатність кровообігу з тяжкими порушеннями гемодинаміки, незворотніми морфологічними змінами структури органів і тканин, із стійкими розладами обміну речовин та порушенням функцій усіх органів. У цій стадії спостерігаються масивні набряки, асцит, дилатація обох шлуночків, кардіомегалія, розвивається фіброз легень і печінки; колір шкіри стає брудно-рожевим, хворі швидко втрачають масу тіла, розвивається виснаження (кахексія). Працездатність втрачена. ФВ <25%.

  • ІІІ стадія – кінцева, дистрофічна, безповоротня. Недостатність кровообігу з тяжкими порушеннями гемодинаміки, незворотніми морфологічними змінами структури органів і тканин, із стійкими розладами обміну речовин та порушенням функцій усіх органів. У цій стадії спостерігаються масивні набряки, асцит, дилатація обох шлуночків, кардіомегалія, розвивається фіброз легень і печінки; колір шкіри стає брудно-рожевим, хворі швидко втрачають масу тіла, розвивається виснаження (кахексія). Працездатність втрачена. ФВ <25%.



Синдром серцевої недостатності. Серцева недостатність (СН, insufficientia cardialis) - неспроможність серця забезпечити кров’ю тканини відповідно до їх метаболічних потреб у стані спокою та (або) при помірних фізичних навантаженнях.

  • Синдром серцевої недостатності. Серцева недостатність (СН, insufficientia cardialis) - неспроможність серця забезпечити кров’ю тканини відповідно до їх метаболічних потреб у стані спокою та (або) при помірних фізичних навантаженнях.

  • Розрізняють три патогенетичні варіанти недостатності серця 

  • 1. Серцева недостатність через ушкодження міокарда. Причинами її можуть бути гіпоксія, інфекційно-токсичні впливи, порушення обміну речовин, нервово-трофічні та ендокринні розлади.

  • 2. Серцева недостатність від перевантаження. У цих випадках на серце з нормальною скоротливою здатністю лягає надмірне навантаження (фізичне навантаження, гіпертензії, генералізований атеросклероз, пневмосклероз).

  • 3. Змішана форма виникає при поєднанні ушкодження міокарда та його перевантаження, наприклад, при ревматизмі, коли спостерігається комбінація запального ушкодження міокарда і порушення клапанного апарату серця.



Класифікація. Існує кілька класифікацій серцевої недостатності. Оригінальною є класифікація недостатності кровообігу, розроблена українськими вченими М.Д.Стражеском і В.Х.Василенком. Вона не втратила значення і в наші дні.

  • Класифікація. Існує кілька класифікацій серцевої недостатності. Оригінальною є класифікація недостатності кровообігу, розроблена українськими вченими М.Д.Стражеском і В.Х.Василенком. Вона не втратила значення і в наші дні.

  • Широко використовують у світі класифікацію Нью-Йоркської Асоціації серця. В основу її створення покладено функціональний стан серцево-судинної системи та толерантність хворого до фізичного навантаження





Залежно від функцій серця розрізняють систолічний і діастолічний варіанти серцевої недостатності.

  • Залежно від функцій серця розрізняють систолічний і діастолічний варіанти серцевої недостатності.

  • При систолічній недостатності порушення гемодинаміки пов’язане із зниженням фракції викиду (<40-45%) дилатованого лівого шлуночка внаслідок його первинного міокардіального ураження (перенесений інфаркт міокарда, дилатаційна кардіоміопатія, дифузний міокардит тощо) або перевантаження об’ємом (декомпенсовані клапанні регургітації).

  • Для діастолічної недостатності лівого шлуночка характерне поєднання ознак недостатності лівих відділів серця (дилатація лівого передсердя, ознаки легеневого застою) з нормальною або незначно зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (40-50 %).



Синдром гострої серцевої недостатності. Гостра серцева недостатність буває двох типів: лівого (лівошлуночкова або лівопередсердна) і правого (правошлуночкова).

  • Синдром гострої серцевої недостатності. Гостра серцева недостатність буває двох типів: лівого (лівошлуночкова або лівопередсердна) і правого (правошлуночкова).

  • Лівошлуночковий тип. Клінічним проявом гострої лівошлуночкової і (або) лівопередсердної недостатності є серцева астма і набряк легень. Причиною розвитку серцевої недостатності лівого типу є захворювання, які супроводжуються перевантаженням лівих відділів серця (артеріальна гіпертензія, набуті і вроджені вади серця, міокардит, інфаркт міокарда, стенокардія, атеросклеротичний кардіосклероз, тяжкі розлади серцевого ритму).



Розвиток кардіальної астми і набряку легень зумовлюється різким зниженням скоротливої функції лівого шлуночка при збереженій функції правого серця, що призводить до швидкого зростання застою крові в малому колі кровообігу. Внаслідок цього підвищується артеріальний тиск у легеневих венах і капілярах, а пізніше і в артеріальних капілярах, збільшується проникливість їх, порушується газообмін і, коли гідростатичний тиск у капілярах легень досягає чи перевищує онкотичний тиск крові (25-30 мм рт.ст.), розвивається трансудація рідини з капілярів у легеневу тканину. Рідина накопичується в стінках альвеол, внаслідок чого вони набрякають (розвивається інтерстиціальний набряк), а пізніше в просвіті альвеол (альвеолярний набряк).

  • Розвиток кардіальної астми і набряку легень зумовлюється різким зниженням скоротливої функції лівого шлуночка при збереженій функції правого серця, що призводить до швидкого зростання застою крові в малому колі кровообігу. Внаслідок цього підвищується артеріальний тиск у легеневих венах і капілярах, а пізніше і в артеріальних капілярах, збільшується проникливість їх, порушується газообмін і, коли гідростатичний тиск у капілярах легень досягає чи перевищує онкотичний тиск крові (25-30 мм рт.ст.), розвивається трансудація рідини з капілярів у легеневу тканину. Рідина накопичується в стінках альвеол, внаслідок чого вони набрякають (розвивається інтерстиціальний набряк), а пізніше в просвіті альвеол (альвеолярний набряк).



Клінічно кардіальна астма (asthma cardiale) проявляється нападом інспіраторної задухи. Напад може бути короткочасним (від 30 хв до 1 год) або тривати годинами. Він зумовлений розвитком інтерстиціального набряку легень. У більшості випадків кардіальна астма виникає вночі. Сон знижує чутливість дихального центру до звичайних стимулів, у результаті чого порушується вентиляція легень. В горизонтальному положенні кров виходить з депо, що веде до збільшення об’єму циркулюючої крові і перевантаження лівого шлуночка.

  • Клінічно кардіальна астма (asthma cardiale) проявляється нападом інспіраторної задухи. Напад може бути короткочасним (від 30 хв до 1 год) або тривати годинами. Він зумовлений розвитком інтерстиціального набряку легень. У більшості випадків кардіальна астма виникає вночі. Сон знижує чутливість дихального центру до звичайних стимулів, у результаті чого порушується вентиляція легень. В горизонтальному положенні кров виходить з депо, що веде до збільшення об’єму циркулюючої крові і перевантаження лівого шлуночка.

  • Хворий відчуває гостру нестачу повітря і задуху, нерідко буває кашель з харкотинням. Він займає в ліжку сидяче положення, бо в лежачому задуха підсилюється. Часто спостерігається підвищена вологість шкіри ("холодний піт"). Частота дихань досягає 30-40 за хв.

  • Під час нападу з’являються тахікардія, аритмія пульс слабкого наповнення. Артеріальний тиск може бути підвищеним або нормальним. При аускультації серця вислуховуються глухі тони, акцент ІІ тону над легеневою артерією, тахікардія, аритмія, мелодія вади серця, інколи - протодіастолічний ритм галопа. У нижніх відділах легень швидко збільшується кількість сухих хрипів, пізніше з’являються крепітація і вологі дрібнопухирчасті хрипи (що свідчить про застійні явища в легенях).



У більш тяжких випадках серцева астма швидко прогресує і переходить в набряк легень. При набряку легень інтенсивність задухи зростає. З’являється клекітливе дихання, яке добре чути на відстанні, посилюється кашель, з рота і носа починає виділятися пінисте рожеве харкотиння. Хворий збуджений, неспокійний, сидить у ліжку. Зростає ціаноз слизових оболонок, набухають шийні вени. Частота дихання досягає 40 і більше за 1 хв. Під час розгорнутої клінічної картини набряку по всій довжині легень вислуховуються різнокаліберні вологі хрипи, інколи в поєднанні з сухими, які чути на відстані (симптом "кип’ячого самовара"). У найбільш тяжких випадках набряк легень перебігає із симптомами шоку.

  • У більш тяжких випадках серцева астма швидко прогресує і переходить в набряк легень. При набряку легень інтенсивність задухи зростає. З’являється клекітливе дихання, яке добре чути на відстанні, посилюється кашель, з рота і носа починає виділятися пінисте рожеве харкотиння. Хворий збуджений, неспокійний, сидить у ліжку. Зростає ціаноз слизових оболонок, набухають шийні вени. Частота дихання досягає 40 і більше за 1 хв. Під час розгорнутої клінічної картини набряку по всій довжині легень вислуховуються різнокаліберні вологі хрипи, інколи в поєднанні з сухими, які чути на відстані (симптом "кип’ячого самовара"). У найбільш тяжких випадках набряк легень перебігає із симптомами шоку.



Правошлуночковий тип. Найбільш частою причиною розвитку гострої правошлуночкової недостатності є масивна тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) та її гілок.

  • Правошлуночковий тип. Найбільш частою причиною розвитку гострої правошлуночкової недостатності є масивна тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) та її гілок.

  • В анамнезі хворих з гострою правошлуночковою недостатністю відмічають захворювання системи нижньої порожнистої вени (90%), кардіопатії, ревматичні вади серця, атеросклероз, інфаркт міокарда, оперативні втручання на органах черевної порожнини тощо.

  • ТЕЛА призводить до гіпертензії в малому колі кровообігу, розвитку гострого легеневого серця та інфаркт-пневмонії. Симптоми ТЕЛА визначаються величиною ембола, калібром судини, станом серцевого м’яза, темпом її розвитку. Так, при закупорці стовбура чи головних гілок виникає інтенсивний стискаючий біль в грудній клітці, гостра нестача повітря і блискавична смерть.



При поступово наростаючій тромбоемболії стовбура або гілок легеневої артерії летальний кінець може наступити через години і навіть дні, а при тромбоемболії середніх і дрібних артерій розвивається інфаркт легенів. Хворі можуть скаржитись на інтенсивні стискаючі або колючі (при субплевральних ураженнях легень) болі в грудній клітці, можлива їх іррадіація в обидва чи одне надпліччя, променево-зап’ястні суглоби, епігастрій. Загальний стан хворих здебільшого тяжкий, свідомість може бути затьмарена або втрачена. Шкіра бліда із землянисто-сірим відтінком або ціанотична, покрита холодним потом, відмічається здуття шийних вен, пульсація в ІІ лівому міжребер’ї. Нерідко спостерігаються корчі.

  • При поступово наростаючій тромбоемболії стовбура або гілок легеневої артерії летальний кінець може наступити через години і навіть дні, а при тромбоемболії середніх і дрібних артерій розвивається інфаркт легенів. Хворі можуть скаржитись на інтенсивні стискаючі або колючі (при субплевральних ураженнях легень) болі в грудній клітці, можлива їх іррадіація в обидва чи одне надпліччя, променево-зап’ястні суглоби, епігастрій. Загальний стан хворих здебільшого тяжкий, свідомість може бути затьмарена або втрачена. Шкіра бліда із землянисто-сірим відтінком або ціанотична, покрита холодним потом, відмічається здуття шийних вен, пульсація в ІІ лівому міжребер’ї. Нерідко спостерігаються корчі.

  • Пульс стає малим, частим. Артеріальний тиск падає. При аускультації серця вислуховується підсилений ІІ тон над легеневою артерією, з’являється систолічний, а деколи діастолічний шум; під мечоподібним відростком нерідко вислуховується ритм галопа. При інфаркті легень часто визначається шум третя плеври. Можуть щезати дихальні шуми над ураженими ділянками легенів, рідше з’являються феномени, характерні для бронхіальної астми. Печінка збільшена і болюча.



Синдром хронічної серцевої недостатності. Хронічна серцева недостатність (ХСН) – це синдром, що закономірно ускладнює перебіг більшості серцево-судинних захворювань, насамперед - артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця.

  • Синдром хронічної серцевої недостатності. Хронічна серцева недостатність (ХСН) – це синдром, що закономірно ускладнює перебіг більшості серцево-судинних захворювань, насамперед - артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця.

  • Синонімами ХСН є недостатність кровообігу (НК), або серцево-судинна недостатність (ССН). Правильним є термін “ХСН”, оскільки першопричиною є серцева слабкість. Судинна недостатність включається в патогенез на більш пізніх стадіях.

  • ХСН, як клінічний синдром характеризується порушенням насосної функції серця (насамперед лівого шлуночка), зниженням толерантності до фізичного навантаження та затримкою в організмі рідини.



Хронічна лівошлуночкова недостатність виникає внаслідок тих самих причин, що і гостра, зокрема при захворюваннях, які супроводжуються перенавантаженням лівого шлуночка, але причина діє поступово і довготривало.

  • Хронічна лівошлуночкова недостатність виникає внаслідок тих самих причин, що і гостра, зокрема при захворюваннях, які супроводжуються перенавантаженням лівого шлуночка, але причина діє поступово і довготривало.

  • Лівошлуночкова недостатність проявляється насамперед задишкою (диспное). Вона пов’язана з безпосереднім і рефлекторним подразненням дихального центру внаслідок накопичення в крові молочної кислоти, вуглекислоти, зміни РН крові в результаті застою в судинах малого кола кровообігу і периферичного кровотоку, а також зниження життєвої ємкості легень.

  • Суб’єктивно задишка сприймається хворими як відчуття нестачі повітря і супроводжується затрудненим диханням з участю допоміжних дихальних м’язів. Спочатку хворі відчувають її тільки під час фізичного навантаження, в подальшому вона прогресує і стає постійною. В горизонтальному положенні задишка посилюється у зв’язку з відтоком крові від ніг і нижньої частини тіла. Задишка часто супроводжується сухим кашлем або з виділенням серозного харкотиння, іноді може відзначатись кровохаркання (внаслідок розриву переповнених кров’ю судин легенів). Кашель може виникати рефлекторно із застійних бронхів або пов’язаний з подразненням поворотнього нерва розширеним лівим передсердям.

  • Для вираженої серцевої недостатності характерні нічні напади задухи (серцева астма), які можуть перейти у набряк легень.



При огляді хворого звертають увагу на його вимушене положення в ліжку (напівсидяче або сидяче із спущеними вниз ногами - ортопное). Відмічається незначна блідість шкіри, ціанотичний рум’янець, акроціаноз (синюшність губ, кінчика носа, вух, дистальних фаланг пальців рук і ніг). Виникнення ціанозу пов’язане із сповільненням течії крові у великому колі кровообігу і порушенням кровообігу в легенях, що зумовлює підвищення кількості відновленого гемоглобіну в крові.

  • При огляді хворого звертають увагу на його вимушене положення в ліжку (напівсидяче або сидяче із спущеними вниз ногами - ортопное). Відмічається незначна блідість шкіри, ціанотичний рум’янець, акроціаноз (синюшність губ, кінчика носа, вух, дистальних фаланг пальців рук і ніг). Виникнення ціанозу пов’язане із сповільненням течії крові у великому колі кровообігу і порушенням кровообігу в легенях, що зумовлює підвищення кількості відновленого гемоглобіну в крові.

  • Характерним симптомом ранньої стадії хронічної серцевої недостатності є тахікардія.

  • Перкусією серця визначається зміна його розмірів, яка відповідає основному захворюванню. Найбільш часто виявляється розширення серця вліво за рахунок гіпертрофії та міогенної дилатації лівого шлуночка.



Аускультативна картина також залежить від основного захворювання, але переважно у хворих відзначають послаблення тонів серця, особливо І, може вислуховуватись ритм галопа або функціональний шум, який пов’язаний з відносною недостатністю атріовентрикулярного клапану.

  • Аускультативна картина також залежить від основного захворювання, але переважно у хворих відзначають послаблення тонів серця, особливо І, може вислуховуватись ритм галопа або функціональний шум, який пов’язаний з відносною недостатністю атріовентрикулярного клапану.

  • Внаслідок тривалого застою крові в малому колі кровообігу перкусія легень визначає вкорочення перкуторного звуку в нижніх їх відділах.

  • Аускультативно – на фоні послабленого дихання в нижніх відділах легень вислуховуються застійні вологі недзвінкі дрібнопухирчасті хрипи. В результаті набряку і часткової обтурації бронхів деколи виявляється жорстке дихання і сухі хрипи.



Хронічна правошлуночкова серцева недостатність виникає при хронічних неспецифічних захворюваннях легень, бронхіальній астмі, деяких вадах серця, значному ожирінні, кіфосколіозі тощо. Часто правошлуночкова недостатність приєднується до лівошлуночкової і тоді носить характер хронічної тотальної серцевої (обох шлуночків) недостатності.

  • Хронічна правошлуночкова серцева недостатність виникає при хронічних неспецифічних захворюваннях легень, бронхіальній астмі, деяких вадах серця, значному ожирінні, кіфосколіозі тощо. Часто правошлуночкова недостатність приєднується до лівошлуночкової і тоді носить характер хронічної тотальної серцевої (обох шлуночків) недостатності.

  • Внаслідок перевантаження правого шлуночка розвивається застій у венах великого кола кровообігу, що насамперед проявляється застійними явищами в печінці. При різкому збільшенні печінки у хворих можуть виникати диспепсичні явища, біль в правому підребер’ї внаслідок розтягнення її капсули. Якщо застій розвивається поступово, то хворі відчувають тяжкість в правому підребер’ї.

  • Довготривала гіпоксія гепатоцитів веде до дистрофічних і навіть некротичних змін у центральних зонах дольок. Тоді у частини хворих відмічається жовтяниця.



На початковій стадії серцевої недостатності з’являються набряки на ступнях і кісточках при ходьбі, пізніше на гомілках. При наростанні серцевої слабкості і перебуванні в ліжку набряки локалізуються в ділянці попереку. Якщо набряки шкіри мають масивний характер, то вони називаються анасаркою. Шкіра над ними напружена із синюшним відтінком. Набрякова рідина може накопичуватись у серозних порожнинах порожнині плеври (гідроторакс), в серцевій сумці (гідроперикард), у черевній порожнині (асцит). Застій крові у великих венах призводить до вираженого набухання і пульсації яремних вен та набряку шиї.

  • На початковій стадії серцевої недостатності з’являються набряки на ступнях і кісточках при ходьбі, пізніше на гомілках. При наростанні серцевої слабкості і перебуванні в ліжку набряки локалізуються в ділянці попереку. Якщо набряки шкіри мають масивний характер, то вони називаються анасаркою. Шкіра над ними напружена із синюшним відтінком. Набрякова рідина може накопичуватись у серозних порожнинах порожнині плеври (гідроторакс), в серцевій сумці (гідроперикард), у черевній порожнині (асцит). Застій крові у великих венах призводить до вираженого набухання і пульсації яремних вен та набряку шиї.

  • При прогресуванні серцевої недостатності внаслідок диспепсичних розладів і обмінних порушень може настати тяжке виснаження хворих - серцева кахексія.

  • Під час пальпації печінки знаходять збільшення її різного ступеня з загостреним краєм.

  • У хворих, у людей молодого віку з вадами серця (трикуспідальні) і констриктивним перикардитом може виникнути “застійна нирка”. Найбільш раннім симптомом "застійної нирки" вважають олігурію і ніктурію.



Рентгенологічно при венозному застої в малому колі кровообігу відмічається збільшення коренів легень і підсилення легеневого малюнка.

  • Рентгенологічно при венозному застої в малому колі кровообігу відмічається збільшення коренів легень і підсилення легеневого малюнка.

  • За допомогою ехокардіографії виявляються ознаки основного захворювання, ознаки зниження загальної скоротливості шлуночків та їх діастолічної функції. Особливо велике діагностичне і прогностичне значення має фракція викиду (ФВ). При ФВ > 45% серцева недостатність відсутня, при ФВ 35-45% діагностують легкий ступінь, 25-35% - середній і < 25% - тяжкий ступінь. Якщо ФВ <20%, тоді прогноз вважається несприятливим.

  • При хронічній серцевій недостатності знаходять частіше такі зміни на ЕКГ: блокаду лівої ніжки пучка Гіса, зниження або підвищення сегменту SТ, перевантаження лівого передсердя (хронічну дисфункцію лівого шлуночка), патологічний зубець Q, зміни SТ (ІХС), аритмії і блокади серця, гіпертрофію лівого шлуночка, інверсію зубця Т у V4-V6 (гіпертонічне серце, аортальний стеноз) відхилення електричної осі серця вправо, блокаду правої ніжки пучка Гіса, гіпертрофію правого шлуночка (дисфункція правого шлуночка).





Схожі:

Синдром недостатності кровообігу iconДоц. Руда м. М. План лекції вступ Синдром серцевої недостатності
Тема лекції: синдром серцевої та судиннної недостатності при захворюваннях серцево-судинної системи
Синдром недостатності кровообігу icon“Визначення стану серцево-судинної системи. Обстеження хворого при синдромі недостатності кровообігу. ”
Визначення стану серцево-судинної системи. Обстеження хворого при синдромі недостатності кровообігу
Синдром недостатності кровообігу iconСиндром ентеральної недостатності та його корекція на етапах хірургічного лікування хворих на гостру непрохідність тонкої кишки (ас. Поляцко К. Г.)

Синдром недостатності кровообігу iconДоц. Руда м. М. План лекції вступ Синдром серцевої недостатності
Тема лекції: Хронічна серцева недостатність. Визначення. Класифікація. Клініка. Діаганостика. Лікування
Синдром недостатності кровообігу iconЛекція №18 "змертвіння, синдром порушення кровообігу, виразки, нориці " Змертвіння (nekros мертвий, "місцева" смерть). Змертвінням
Розвиток некротичного процесу в тканинах і органах залежить від стану організму та анатомічних особливостей ураженої ділянки
Синдром недостатності кровообігу iconОргани кровообігу: серце І судини Будова серця
Гіппократ «батько медицини» і Арістотель найбільший грецький мислитель, що жили майже 2500 років тому, цікавилися питаннями кровообігу...
Синдром недостатності кровообігу iconАктивна імунізація дітей, її значення для профілактики інфекційних захворювань
Прогресуючі захворювання нервової системи, гідроцефалія та гідроцефальний синдром у ступені декомпенсації, епілепсія, епілептичний...
Синдром недостатності кровообігу iconПосткастраційний синдром Посткастраційний синдром
Проблема появи патологічних проявів клімакте-ричного синдрому у жінок 40-45 років після оваріоектомії набуває в наш час все більшої...
Синдром недостатності кровообігу iconНунан синдром
Автосомно-домінантне захворювання, що характеризується крилоподібними складками на шиї, антимонголоїдним розрізом очей, птозом, низьким...
Синдром недостатності кровообігу iconІнфаркт міокарду
М це гостра форма іхс, в основі якої лежить розвиток ішемічного некрозу (внаслідок абсолютної або відносної коронарної недостатності)...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка