Тема лекції


НазваТема лекції
Дата конвертації24.03.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


ТЕМА ЛЕКЦІЇ

  • Формування системи виділення в різні вікові періоди. Короткі відомості про ембріогенез органів сечової системи як основи природжених аномалій. Методи обстеження сечової системи у дітей

  • Доц.Горішний І.М.


План лекції

  • Особливості ембріогенезу нирки.

  • Вроджені аномалії розвитку сечовивідної системи.

  • Анатомо-топографічні особливості нирок.

  • Гістологічна структура нирки.

  • Особливості будови і функціонування сечовивідних шляхів у дітей.

  • Функції нирок.

  • Показники функціонування нирки.

  • Методика проведення екскреторної (внутрівенної) урографії.



ЕМБРІОГЕНЕЗ НИРКИ

  • Переднирка (пронефрос):

  • Закладається в середині 3-го тижня внутрішньоутробного розвитку в каудальній частині ембріона

  • Рудиментарний орган (зворотній розвиток до 6 тижня)



ПЕРВИННА НИРКА (МЕЗОНЕФРОС)

  • Закладається з 5-6 тижня внутрішньоутробного розвитку

  • Значна функціональна активність

  • Локалізація в ділянці тулубових сегментів

  • Функціонує 3-4 місяці

  • Зворотній розвиток до 14 тижня внутрішньоутробного розвитку



Кінцева нирка (метанефрос)

  • Початок розвитку на 2 місяці внутрішньоутробного розвитку

  • Коркова частина формується з недиференційованої нефрогенної тканини

  • Більша частина мозкової речовини формується з зачатка метанефроса (дивертикула вольфового каналу)



ОСОБЛИВОСТІ ЕМБРІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

          • - СЕЧОВИДІЛЬНА СИСТЕМА ФОРМУЄТЬСЯ ПОЕТАПНО З ДВОХ РІЗНИХ ДІЛЯНОК МЕЗОДЕРМИ, ЯКІ ЗГОДОМ СПОЛУЧАЮТЬСЯ
        • НИРКИ ЗАКЛАДАЮТЬСЯ І ФОРМУЮТЬСЯ В КАУДАЛЬНІЙ ЧАСТИНІ ЕМБРІОНА І В ПОДАЛЬШОМУ ПРОХОДИТЬ ЇХ ВХОДЖЕННЯ З ПОРОЖНИНИ ТАЗУ В ПОПЕРЕКОВУ ДІЛЯНКУ


  • Вроджені аномалії розвитку нирок і сечоводів.

  • Агенезія - відсутність нирки разом з сечоводом.

  • Аплазія - відсутність нирки при наявності сечоводу.

  • Подвоєння - сечоводів, лоханок або нирок.

  • Полікистоз - розширення дистанційних канальців, формування кист.

  • Дистопія - аномалія розміщення нирок (тазове, клубове, торакальне, поперекове розміщення).

  • Гіпоплазія - дефіцит паренхіми і зменшеннчя нирки в розмірах.

  • Дисплазія - дефект формування ниркової паренхіми, без зменшення її об’єму



Зменшення об׳єму нирок при дисплазії зумовлене наявністю:

  • примітивних канальців;

  • ниркових тілець незрілого типу;

  • вогнищ метапластичного хряща;

  • кистозних утворень.



Анатомічні особливості нирок.

  • 1. Відносно великий об’єм і маса; 1/100 від маси тіла; 11-12 г;

  • 2. Більш низьке розташування;

  • 3. Велика фізіологічна рухливість.;

  • 4.Недостатній розвиток фіксуючого апарата.

  • До року потроюється;

  • До 15 років зростає в 10 разів;

  • Ріст і розвиток ниркових структур іде нерівномірно;

  • Ширина нирки у дітей першого року життя складає 65% її довжини.



Розташування нирок.

  • Новонародженні - на рівні I - V поперекових хребців.

  • Старших дітей - між XІ грудним і IV поперековим хребцями.

  • Довжина нирок не перевищує висоти тіл чотирьох поперекових хребців;

  • Різниця в довжині правої і лівої нирок 1 см.





ФІКСУЮЧИЙ АПАРАТ НИРОК

  • Фіброзна капсула Зв’язки (lig.hepatorenale, lig. lienorenale, lig. duodenorenale) Судини Навколониркова жирова клітковина Фасція Відсутня жирова капсула

  • Остаточне формування механізму фіксації завершується до 5-8 років



ФІЗІОЛОГІЧНА РУХЛИВІСТЬ НИРОК

  • ДОРІВНЮЄ ВИСОТІ ТІЛА ОДНОГО ХРЕБЦЯ ( 1-2 СМ )

  • НЕФРОПТОЗ (патологічна рухомість): при зміщенні нирок на 1,5 і більше поперекових хребців



ГІСТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

  • Розміри нефронів і їх ниркових клубочків збільшується з віком

  • Утворення нових нефронів завершується до 20 дня постнатального розвитку

  • У новонароджених і дітей раннього віку нирки зберігають властивості ембріональної будови, що проявляється у їх дольчатості

  • Корковий шар розвинутий слабо, мозковий достатньо



  • Морфологічні особливості нефронів у дітей раннього віку.

  • 1. Клубочки не повністю диференційовані і мають малий розмір.

  • 2. Епітелій, що покриває клубочок, не плоский а циліндричний.

  • 3. Листок боуменової капсули складається з епітеліальних клітин, які не проникають між судинними петлями клубочка.

  • Значення: значно менша фільтраційна поверхня і проникність ниркових клубочків у дітей раннього віку



ОЗНАКИ НЕЗРІЛОСТІ НЕФРОНА

  • Ниркові канальці відносно невеликої довжини і ширини, особливо в периферичному відділі нирок

  • В поперечнику звивисті канальці в 2 рази вужчі, ніж у дорослих

  • Недорозвиток петлі Генле



  • Особливості сечовивідних шляхів у дітей.

  • 1. Ниркові лоханки у новонародженних і грудних дітей мають відносно великі розміри, стінки слабо розвинуті, гіпотонічні.

  • 2. Ниркові лоханки мають різну форму: ампулярну, галузисту,мішковидну.

  • 3. Слабкий розвиток м΄язових і еластичних волокон.

  • Значення: все це сприяє застою сечі і розвитку мікробно-запальних захворювань нирок і сечовидільних шляхів.



  • Дистальний відділ сечовода у новонароджених дуже короткий:

  • довжина внутрішньоміхурного сегмента не перевищує 0,5 см (до 10-12 років – 1,5 см).

  • Значення: сприяє розвитку міхурно-сечового рефлюкса.



Варіанти подвоєння нирок



Аплазія лівої нирки



Поперекова, хребтова та тазова дистопія нирки



Різниця між нефроптозом і дистопією



Перехресна дистопія нирок



Підковоподібна нирка



Галетоподібна нирка



L і S подібна нирка





ДОВЖИНА СЕЧОВОДІВ

  • НОВОНАРОДЖЕНІ – 6-7 СМ

  • В 1 РІК – 10 СМ

  • ДО 4 РОКІВ – 15 СМ

  • СТАРШІ 4 РОКІВ І ДОРОСЛІ – 20-28 СМ



ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ СЕЧОВОГО МІХУРА

  • Високе розташування, частково в малому тазі

  • При звільненні від сечі набуває форми веретеноподібної чи грушоподібної

  • Слабо розвинуті м`язовий і еластичний шари

  • Зіяння гирл сечоводів через слабкий розвиток волокон в цих ділянках

  • Слизова оболонка гарно розвинута, рихла, добре васкуляризована

  • Ємкість сечового міхура: новонароджені – 50 мл

  • річна дитина – до 200 мл

  • 9-10 років – 600-900 мл



СЕЧОВИПУСКНИЙ КАНАЛ

  • Короткий

  • Слабо виражена складчатість слизової оболонки

  • Мало сполучнотканинних волокон і еластичної тканини

  • Широкий

  • Зіяння зовнішнього отвору у дівчаток



  • Анатомо гістологічні особливості будови нирок і сечовидільних шляхів.

  • 1. Короткий , широкий, зяючий сечовипускний канал;

  • 2. Широкі, звивисті , складчасті сечоводи;

  • 3. Великі, атонічні ниркові лоханки;

  • 4. Незакінченість розвитку клітинних структур ниркової тканини;

  • 5. Ніжна рихла слизова сечового міхура, поганий розвиток м’язових і еластичних елементів;



  • Функції нирки після народження:

  • 1. Осморегуляція - підтримання стабільності концентрації осмотично активних речовин;

  • 2. Волюморегуляція - регуляція об’єму крові;

  • 3. Регуляція іонного складу крові;

  • 4. Регуляція кислотно основного складу;

  • 5. Екскреція кінцевих продуктів азотистого обміну, чужорідних речовин;

  • 6. Екскреція надлишку органічних речовин (амінокислоти, глюкоза);

  • 7. Метаболізм білків, вуглеводів, ліпідів;

  • 8. Регуляція АТ.

  • 9. Регуляція еритропоезу;

  • 10. Інкреція біологічно активних речовин (віт.Д; простагландини).



  • Функція канальцевого апарату.

  • Недосконала канальцева реабсорбція у н/народженних і дітей 1-го року життя;

  • Максимальна канальцева реабсорбція глюкози з розрахунку на поверхню тіла у новонароджених складає 1/5 і досягає значення дорослих до 10-12 років.

  • Фізіологічна глюкозурія.

  • Вища реабсорбція Na, що сприяє його затримці в організмі.



ДОБОВИЙ ДІУРЕЗ

  • 1 МІС ЖИТТЯ – 200-300 МЛ

  • 1 РІК – 600 МЛ

  • У ДІТЕЙ 1-10 РОКІВ ЗА ЕМПІРИЧНОЮ ФОРМУЛОЮ: 600 + 100 (N – 1), ДЕ N – ВІК ДИТИНИ В РОКАХ

  • ДІТИ, СТАРШІ 10 РОКІВ, МАЮТЬ ДОБОВИЙ ДІУРЕЗ, ЯК І ДОРОСЛІ – 1700-2000 МЛ



ОБ’ЄМ РАЗОВОГО СЕЧОПУСКУ

  • Новонароджені – 10-15 мл

  • 6 міс – 30 мл

  • 1 рік – 60мл

  • 3-5 років – 90-100 мл

  • 7-8 років – 150 мл

  • 10-12 років – 250 мл



ВІДНОСНА ГУСТИНА СЕЧІ

  • Новонароджені 1006-1012

  • 1-12 міс – 1002-1006

  • 2-5 років – 1009-1016

  • 10-12 років – 1012-1025



  • Огляд хворого з ураженням сечовивідної системи:

  • 1. Загальний стан.

  • 2. Поведінка.

  • 3. Активність.

  • 4. Шкірні покриви ( колір, сухість, розчухи ).

  • 5. Слизова ротової порожнини ( стан, колір ).

  • 6. Розміри і форма живота.

  • 7. Зміна поведінки під час сечопуску.











  • Підготовка хворого до екскреторної (внутрішньовенної ) урографії.

  • 1. Висока очисна клізма ввечері на передодні дослідження і вранці в день дослідження.

  • 2. Напередодні дослідження і вдень дослідження відміна лікарських препаратів, фізіотерапевтичних процедур.

  • 3. Визначення чутливості до рентген-контрастної речовини за 1 день до дослідження.

  • 4. Безпосередньо перед введення контрасту – повністю опорожнити сечовий міхур.



  • Методика проведення в/венної урографії.

  • 1. Рентген – контрастну речовину вводять внутрішньовенно в підігрітому вигляді протягом 1-2 хвилин з розрахунку 1,5-2 мл/кг маси тіла дитини – до 3-х років; 1мл/кг маси тіла – дітям старшим 3 років.

  • 2. Після введення Rg-контрасної речовини на 5-й; 10-й; 15-й хвилині роблять рентгенограми.

  • 3. Перший знімок роблять у вертикальному положенні решту – в горизонтальному.

  • 4. При неможливості в/венного введення контрасту речовину вводять ректально, в/м’язово, підшкірно.



Внутрішньовенна урографія дає уявлення про:

  • Функцію нирок

  • Рухомість нирок

  • Ознаки ураження нирок

  • Стан мисково-чашкової системи

  • Наявність вроджених аномалій



Контрасні речовини

  • 60 % розчин верографіна

  • 76 % розчин урографіна

  • 50 % розчин трийодтраста



Характерні симптоми захворювань сечовидільної системи

  • біль в ділянці попереку і внизу живота, а також при сечопуску

  • набряки

  • порушення сечопуску

  • підвищення артеріального тиску

  • зміни в сечі



Семіотика пошкодження видільної системи. Синдроми:

  • Мочевой синдром

  • Протеінурія. В нормальній сечі зустрічаються сліди білка (до 0,033 г/л). При патологічних станах відбувається зміна клубочкової проникливості, нирка починає виділяти сивороткові білки (альбуміни і глобуліни).

  • Піурія. В нормі при звичайному мікроскопічному дослідженні в сечі міститься не більше 5–6 лейкоцитів у хлопчиків і до 10 – у дівчат.





  • Захворювання нирок и сечовидільних шляхів (гострий гломерулонефрит, пієлонефрит, гострий цистит и ін.) досить часто зустрічаються у дітей.



  • Гострий гломерулонефрит — гостре інфекційно-алергічне захворювання нирок з переважним пошкодженням клубочків



  • Звичайно розвитку його сприяють захворювання, повязані з стрептококовою інфекцією (ангіна, тонзиліт, фарингіт, ГРВІ, отит і ін.), рідше — пневмонії, харчові інтоксикації, карієс зубів, ревматизм, вірусні інфекції.



  • Виділяють екстраренальні і ренальні (сечові) симптоми захворювання.

  • Для початкового періоду гострого гломерулонефриту характерні такі прояви загальної інтоксикації, як підвищена втомлюваність, загальна слабкість, зниження апетиту, головний біль, інколи блювота, підвищення температури тіла – частіше субфебрилітет. Вже з перших днів звертає на себе увагу блідість шкіри, пастозність або набряки обличчя, рук, ніг, поява болю в попереку, а сеча може набирати колір м'ясних помиїв



  • До екстраренальних проявів захворювання відносяться зміни з боку серця у вигляді розширення його меж, ослаблення тонів, поява систолічного шуму, інколи брадикардія, яка поєднується з артеріальною гіпертензією.



  • Пієлонефрит — запальний процес, в який втягнуті нирка, ниркова лоханка и чашечки. Гострий пієлонефрит виникає внаслідок поширення інфекції (кишкова палочка, кокова флора) з ниркової лоханки в ниркову тканину



  • Захворювання виникає на фоні хронічного тонзиліту, гаймориту, панарицію, а також запальних процесів в сечовому міхурі, уретрі і статевої сфери (простатит).

  • Проникнення інфекції в нирку, лоханку і її чашечки можливо трьома шляхами:

  • - через кров (гематогенний),

  • - сечовід (сечовий) і, рідше,

  • - через лімфу (лімфогенний).

  • Виникнення пієлонефриту можливо і після інфікування під час інструментального дослідження сечового міхура.

  • Сприяє розвитку хвороби затруднення відтоку сечі з нирки (сечо-камяна хвороба, вагітність, звуження і згини сечоводу і ін.)



Характерні ознаки гострого пієлонефриту.

  • Раптовий початок, підвищення температури тіла до 39 °С і вище, нерідко з ознобами і потовиділенням,

  • Помутніння сечі, біль в поперековій ділянці, справа або зліва,

  • Симптоми загальної інтоксикації (слабкість, недомагання, відсутність апетиту і ін.).



Дослідження сечі

  • Загальний аналіз сечі

  • Хімічне дослідження сечі полягає в визначенні в ній вмісту білка, жовчних пігментів, жовчних кислот, уробіліну, цукру, ацетону і ін.



  • Олігурія – зменшення добової кількості сечі– спостерігається при недостатньому введені рідини, гарячкових станах, блювоті і поносі, серцево-судинній недостатності

  • Анурія – це коли добовий діурез меньше 1/15 норми. При нирковій недостатності (особливо вона характерна для гострої форми).

  • Поліурія – збільшення діурезу в 2 рази по відношенню до норми.



  • Ніктурія. Кількість виділеної сечі вночі переважає кількість денної сечі.

  • Гипостенурія – низька щільність сечі (1002–1005). При значному питті, в період сходження набряків, при нецукровому діабеті, в кінцевих стадіях хронічного нефриту

  • Изостенурією вважається щільність сечі, що відповідає щільності плазми крові (1010–1012). Це вказує на важку форму ниркової недостатності.



ЗАПИТАННЯ:

  • Назвіть анатомічні особливості нирок у дітей.

  • Назвіть особливості будови сечового міхура у дітей



Дякую за увагу



Схожі:

Тема лекції iconДоц. Руда м. М. План лекції вступ Синдром серцевої недостатності
Тема лекції: Хронічна серцева недостатність. Визначення. Класифікація. Клініка. Діаганостика. Лікування
Тема лекції iconТема лекції: травлення в кишках план лекції: Травлення в тонкій кишці
Ендопептидази (трипсин, хімотрипсин, елестаза) розщеплюють внутрішньопептидні зв‘язки білків, утворюючи пептиди і амінокислоти
Тема лекції iconДоц. Руда м. М. План лекції вступ Синдром серцевої недостатності
Тема лекції: синдром серцевої та судиннної недостатності при захворюваннях серцево-судинної системи
Тема лекції iconТема лекції: Загальна герніологія. Пахвинні, стегнові, пупкові грижі та їх ускладнення. Автор: доц. В. Б. Доброродній
Тема лекції: Загальна герніологія. Пахвинні, стегнові, пупкові грижі та їх ускладнення
Тема лекції iconТема лекції: Захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи та наднирникових залоз. Доц. Руда м. М
Тема лекції: Захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи та наднирникових залоз
Тема лекції iconТема лекції: планування імплантологічного лікування

Тема лекції iconЛекція №2 Тема лекції: Типи лікувально-профілактичних закладів, їх структура й функції. Роль медсестри у задоволеннні потреб пацієнта. Проф кафедри внутрішньої медицини Пасєчко Н. В
...
Тема лекції iconАвтор: доц. В. Б. Доброродній План лекції Загальна герніологія (визначення поняття, елементи грижі)
Тема лекції: Черевні грижі: загальна герніологія, пахові, стегнові, пупкові, білої лінії живота, післяопераційні. Анатомо-фізіологічні...
Тема лекції iconТема лекції: Основи фармацевтичного маркетингу. Управління фармацевтичним маркетингом

Тема лекції iconТема лекції: Основи фармацевтичного маркетингу Управління фармацевтичним маркетингом


Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка