Класифікація гастродуоденальних кровотеч за етіологією: Структура гострих шлунково-кишкових кровотеч


НазваКласифікація гастродуоденальних кровотеч за етіологією: Структура гострих шлунково-кишкових кровотеч
Дата конвертації25.03.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


КЛАСИФІКАЦІЯ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНИХ КРОВОТЕЧ За етіологією:


Структура гострих шлунково-кишкових кровотеч



КЛАСИФІКАЦІЯ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНИХ КРОВОТЕЧ За об’ємом крововтрати:

  • Легкий ступінь (до 20 % ОЦК).

  • Середній ступінь ( 20 % – 30 % ОЦК).

  • Важкий ступінь (понад 30 % ОЦК).



КЛАСИФІКАЦІЯ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНИХ КРОВОТЕЧ За темпом кровотечі:

  • Повільна або торпідна (без проявів геморагічного шоку).

  • Помірна (з геморагічним шоком І–ІІ ст.).

  • Масивна або профузна (з геморагічним шоком ІІІ ст.).



КЛАСИФІКАЦІЯ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНИХ КРОВОТЕЧ За перебігом:

  • Кровотеча, що триває.

  • Первинно-зупинена.

  • Рецидивна: а) рання (до 2 діб від зупинки першої кровотечі); б) пізня (від 3 до 10 діб від зупинки першої кровотечі).

  • Повторна (понад 10 діб від зупинки першої кровотечі).





Морфологічні типи ускладнень виразкової хвороби (Самсонов В.А., 1972)

  • Деструктивний тип – проривна виразка;

  • Деструктивно-проліферативний тип – виразка, ускладнена кровотечею;

  • Проліферативно-деструктивний тип – виразка, ускладнена пенетрацією, стенозуванням



МОРФОЛОГІЧНІ ВАРІАНТИ АКТИВНОСТІ ВИРАЗОК, ЩО КРИВАВЛЯТЬ

  • До І типу – (2,2 % - 9,0 % госпіталізованих у різні роки) віднесено активні виразки з первинним дефіцитом факторів захисту слизової оболонки та їх резервів, швидкими та глибокими процесами наростаючої деструкції, пригніченням репаративних процесів та дефіцитом пластичних резервів стінки– під час екстренної ЕФГДС виявлено F-Iа стан гемостазу - триваюча кровотеча. Ендоскопічні засоби гемостазу були неефективними і усі ці хворі були екстренно прооперовані.

  • До ІІ типу – (8,1 % - 32,0 % випадків) – характерним є повільні або низькі темпи прогресування деструкції з ураженням глибоких шарів гастродуоденальної стінки, крупних судин, повільними або низькими темпами виснаження резервів факторів захисту, наростанням дефіциту регенерації та пластичних резервів. При поступленні ендоскопічно було виявлено свіжий згорток крові із незначним підтіканням свіжої крові, що прикривав виразку або фіксований згусток – F-Ib або F-ІІаb. Усі ці хворі прооперовані через рецидив кровотечі (РК) або ж на випередження РК за результатами ендоскопічного та імуноморфологічного моніторингу.

  • До ІІІ типу – 89,7 % - 59 % випадків у різні роки досліджень – виразки без рецидивів кровотечі – активні із затухаючим перебігом, у яких кровотеча була піком деструктивної фази - характеризуються активацією та наростанням вмісту факторів захисту, прогресуванням регенерації, збереженням пластичних резервів судинного русла, зниженням у динаміці активності агресивних чинників. На момент госпіталізації у даної групи хворих кровотеча була зупинена (F-IIc-III), а в динаміці виразкове дно очищалося і уже через 12 годин було вкрите фібрином. При цьому РК не перевищував 0,1 – 1,0 %.









Варіанти ендоскопічного гемостазу залежно від ендоскопічної ситуації

  • Пульсуюча кровотеча – при вдалій візуалізації судини промиванням через ендоскоп (ефективність - 7 % – 15 %) – кліпування, фото-або-аргонна-або-електрокоагуляція судини – ризик РК - 11 % – 30 %;

  • Дифузне, торпідне підтікання крові з виразки або з-під згустка – кліпування, фото-або-аргонна-або-електрокоагуляція судини після її візуалізації або “механічна компресія” периульцерозної ділянки інфільтратом – обколювання виразки будь-яким придатним розчином (0,9% фіз.р-н – 10-50 мл) – ефективність – 80 % - 95 % - ризик РК - 5 % – 20 %;

  • Якщо виразку вкриває свіжий тромб без підтікання крові або фіксований, зформований тромб показаний механічний захист виразкової поверхні та згустка клейовими субстанціями типу Ліфузоль, Гастрозоль і ін. – тривалість захисної дії 6 – 8 годин – ризик РК - <2 %.



АЛГОРИТМ ХІРУРГІЧНОЇ ТАКТИКИ ПРИ КРОВОТЕЧІ, ЯКА ТРИВАЄ



Схема консервативних заходів при виразкових кровотечах, що тривають

  • F-Iab

  • (РК - 8,8%)

  • Ендоскопічний гемостаз (кліпування, обколювання виразки, електро-радіочастотна-аргоннакоагуляція )

  • Протисекреторна терапія (квамател до 240 мг/д; рабепразол 80-120 мг/д);

  • Інтенсивна інфузійна протишокова терапія

  • Ендоскопічний моніторинг ч/з 2 та 6 годин впродовж першої доби.



АЛГОРИТМ ЛІКУВАЛЬНОЇ ТАКТИКИ ПРИ ЗУПИНЕНІЙ КРОВОТЕЧІ



Консервативні заходи при виразковій кровотечі, що зупинилась менше 8 годин ( на ЕФГДС F-IІab ненадійний гемостаз РК – 5,6 %)

  • Ендоскопічний, механічний захист виразкового дефекту та тромба, що є на виразці (ліфузоль і ін. клейові субстанції);

  • Квадро або пента-схема противиразкової терапії (Квамател 240 мг/д; Рабепразол 80- 120 мг/д; Де-Нол 60 мг/д; Флемоксин 2,0 г/д Метронідазол або тинідазол 1,5г/д);

  • Інтенсивна інфузійна корекція проявів крововтрати;

  • Ендоскопічний моніторинг ч/з 12 – 24 години



Консервативні заходи при виразкових кровотечах, що зупинились понад 8 годин тому

  • F-IІ с - F-III

  • (РК - 0,9%)

  • Квадро або пента-схема противиразкової терапії (Квамател 240 мг/д; Рабепразол 80- 120 мг/д; Де-Нол 60 мг/д; Флемоксин 2,0 г/д Метронідазол або тинідазол 1,5г/д);

  • Інтенсивна інфузійна корекція проявів крововтрати;

  • Покращання кровопостачання в ішемізованій ділянці стінки довкола тромбованої судини (Трентал 300мг/д;Актовегін 4,0х2р в/в);

  • Ендоскопічний моніторинг ч/з 48 – 72 години



ПОКАЗИ ДО ОПЕРАЦІЇ (при виразкових ГДК)

  • Кровотеча, яку не вдалося зупинити ендоскопічними та інфузійними антисекреторними, іншими консервативними засобами – екстренна операція до 2-3 годин від поступлення;

  • Рецидив кровотечі на тлі противиразкової терапії – термінова операція впродовж 2 – 3 годин від моменту її виявлення;

  • За умов зупиненої кровотечі - відсутність ознак загоєння виразки на контрольному ЕФГДС впродовж 4-5 діб консервативної противиразкової терапії, – що вказує на неефективність консервативного лікування і є прямим показом до раннього відстроченого або планового хірургічного оздоровлення для попередження майбітніх ускладнень виразкової хвороби та пізніх рецидивів геморагії;

  • Наявність поєднаних ускладнень виразкової хвороби на тлі зупиненої кровотечі після корекції проявів синдрому кровотечі є також показом до планового оперативного оздоровлення.



ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ВИРАЗКОВІ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНІ КРОВОТЕЧІ

  • Застосування ендоскопічних методів зупинки триваючої кровотечі;

  • Прогнозування та попередження рецидиву кровотечі (ендоскопічний моніторинг + інфузійні селективні блокатори шлункової секреції + замісна посиндромна терапія крововтрати);

  • Зменшення об’єму та травматичності, але із збереженням радикальності хірургічного втручання спрямованого на випередження РК.





Схожі:

Класифікація гастродуоденальних кровотеч за етіологією: Структура гострих шлунково-кишкових кровотеч iconНовітні техології в лікуванні післяпологових кровотеч проф. А. В. Бойчук

Класифікація гастродуоденальних кровотеч за етіологією: Структура гострих шлунково-кишкових кровотеч iconСмертність від акушерських кровотеч в Україні: що потрібно зробити для зниження її рівня?

Класифікація гастродуоденальних кровотеч за етіологією: Структура гострих шлунково-кишкових кровотеч iconНормальна мікрофлора травного тракту людини
Для оцінки етіологічної ролі умовно-патогенних мікроорганізмів при різноманітних шлунково-кишкових розладах, у тому числі при діагностиці...
Класифікація гастродуоденальних кровотеч за етіологією: Структура гострих шлунково-кишкових кровотеч iconДиференційна діагностика І терапія гострих кишкових розладів у дітей доц. Кафедри педіатрії фпо

Класифікація гастродуоденальних кровотеч за етіологією: Структура гострих шлунково-кишкових кровотеч iconКлінічна фармація в ревматології Зав кафедри клінічної фармації
Всі препарати обережно вживати хворим на ба, виразкову хворобу, зі схильністю до кровотеч, з захворюваннями печінки І нирок
Класифікація гастродуоденальних кровотеч за етіологією: Структура гострих шлунково-кишкових кровотеч iconМета Ознайомити учнів із заходами першої медичної допомоги
Змоделювати першу допомогу при різних видах кровотеч, переломах, вивихах, втраті свідомості, струсу мозку
Класифікація гастродуоденальних кровотеч за етіологією: Структура гострих шлунково-кишкових кровотеч iconАктуальні проблеми лікування кровотеч в акушерсько-гінекологічній практиці О. В. Стасишин
О. В. Стасишин, Канд мед наук, старший науковий співробітник відділення хірургії та клінічної трансфузіології
Класифікація гастродуоденальних кровотеч за етіологією: Структура гострих шлунково-кишкових кровотеч iconЛекція 6 Тема План Вступ. Визначення терміну гострих екзогенних отруєнь. Класифікація гострих екзогенних отруєнь

Класифікація гастродуоденальних кровотеч за етіологією: Структура гострих шлунково-кишкових кровотеч iconДоцент лимар л.Є. Причини маткових кровотеч прояв загальних змін в організмі
Невідкладна допомога при маткових кровотечах. Переривання вагітності в ранні терміни. Тактика медсестри та невідкладна долікарська...
Класифікація гастродуоденальних кровотеч за етіологією: Структура гострих шлунково-кишкових кровотеч iconНевиразкові кровотечі шлунково-кишкового тракту проф. Дзюбановський І. Я
Структура летальності при невиразкових гшкк за даними літератури останніх 10 років

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка