Дослідження харкотиння


НазваДослідження харкотиння
Дата конвертації25.03.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Дослідження харкотиння






Порожнина носа

  • В порожнині носа розрізняють зовнішній ніс та дихальну область.

  • Зовнішній ніс вистелений багатошаровим епітелієм, який є продовженням епітелію шкіри.

  • Під епітелієм в сполучноклітинному шарі знаходяться сальні залози і корені волосся носа.

  • Дихальна область породжнини носа покрита слизовою оболонкою, яка складається із війчатого миготливого та багаторядного циліндричного епітелію і власної сполучнотканинної пластинки.

  • Епітелій складається із війчастого, вставочних епітеліоцитів і бокаловидних клітин.

  • Війчаті епітеліоцити мають війки, що являють собою цитоплазматичні вирости висотою біля 3-5 мкм.

  • Вставочні епітеліоцити розміщуються між війчастими, мають на верхівці мікроворсинки, які анастомозують між собою, розміром 1,5-1,8 мкм.

  • Бокаловидні клітини є одноклітинними слизовими залозами, які виділяють секрет на поверхню війчастого епітелію.



Гортань

  • Слизова оболонка гортані (за виключенням голосових зв’язок, трахеї, крупних бронхів) покрита псевдобагатошаровим циліндричним (призматичним) війчастим епітелієм із значною кількістю бокаловидних клітин.



Бронхи

  • Бронхи середнього калібру вистелені більш низьким псевдобагатошаровим циліндричним війчатим епітелієм з невеликою кількістю бокаловидних клітин.

  • В дрібніших бронхах псевдобагатошаровий епітелій поступово стає двошаровим і в кінцевих бронхіолах – одношаровим (однорядним) кубічним війчатим епітелієм.

  • В дихальних бронхіолах кубічні клітини втрачають війки.

  • В місці розгалуження трахеї, бронхів та бронхіол війчатий псевдобагатошаровий епітеілій замінююється багатошаровим плоским.

  • В слизовій оболонці бронхів є міжклітинні щілини, в яких можна виявити лімфоцити, нейтрофільні гранулоцити, тканинні базоріли.

  • В підслизовому шарі від трахеї до бронхіол розміщені слизові залози, особливо численні в бронхах середнього калібру.



Респіраторний відділ

  • Дихальні бронхіоли, розгалужуючись, утворюють альвеолярні ходи, кожний із яких закінчується двома альвеолярними мішечками, що складаються з альвеол.

  • Цей відділ органів дихання називається респіраторним.



Стінка альвеол, через яку здійснюється обмін газів між зовнішнім та внутрішнім середовищем організму (повітряно-кровний бар’єр), утворена, з однієї сторони, ендотелієм капілярів, з іншої – альвеолярним епітелієм.

  • Стінка альвеол, через яку здійснюється обмін газів між зовнішнім та внутрішнім середовищем організму (повітряно-кровний бар’єр), утворена, з однієї сторони, ендотелієм капілярів, з іншої – альвеолярним епітелієм.

  • Ендотелій та епітелій розміщуються кожний на власній базальній мембрані, між якими знаходяться еластичні та фіброзні волокна, окремі міофібрили, клітини сполучної тканини і крові, в т.ч. кісткомозкового походження.





Альвеолярний епітелій

  • Епітелій, який вистеляє порожнину альвеол, представлений двома видами клітин – дихальними (альвеолоцити 1-го типу) і великими альвеолярними клітинами (альвеолоцити 2-го типу).

  • На вільній поверхні, оберненій в порожнину альвеол, дихальні альвеолоцити мають цитоплазматичні вирости, завдяки яким площа контакту клітин з повітрям збільшується. В цитоплазмі цих клітин є мітохондрії та піноцитозні пухирці.



Великі альвеолярні клітини

  • Великі альвеолярні клітини мають короткі цитоплазматичні вирости. В їх цитоплазмі є більш крупні мітохондрії, комплекс Гольджі, осмофільні тільця і ендоплазматична сітка. Вони містять лужну та кислу фосфатазу, неспецифічну естеразу і окислювальні ферменти. Ці клітини мають здатність виділяти в просвіт альвеол ліпопротеїдні речовини (сурфактант), тому їх називають піносекреторними альвеолярними клітинами. Знаходячись в стінці альвеол, ці клітини мають значну фагоцитарну активність, однак можливо, що при виході їх в просвіт альвеол вона стає більш вираженою. В просвіті альвеол знаходяться також альвеолярні фагоцити (макрофаги).



Сурфактант

  • Дефіцит в альвеолах поверхнево-активних фосфоліпідів може призвести до розвитку ателектазу, появи гострої дихальної недостатності.

  • Надмірне нагромадження поверхнево-активних рідин супроводжується зниженням поверхневого натягу в альвеолах, що призводить до затруднення видиху у залишковому об’ємі легень, призводячи до розвитку емфіземи.



Походження слизу

  • Слизові залози і бокаловидні клітини бронхів у здорової людини постійно виробляють необхідну кількість слизу, яка суб’єктивно не відчувається. Вона забезпечує створення фізіологічного бар’єру між повітрям, яке вдихається і альвеолярними клітинами, охороняючи їх від пошкоджуючої дії факторів зовнішнього середовища.

  • Збільшення виділення слизу у відповідь на дію подразників різного походження (пил, дим, гази) має захисний характер. При тривалій дії пошкоджуючого фактору розвивається гіперплазія слизових залоз бронхів із збільшенням в них кількості секретуючих клітин. Наприклад в дистальних відділах бронхів з’являються бокаловидні клітини, які в них відсутні. Крім того, збільшується інтенсивність вироблення секрету. Внаслідок гіперсекреції слизу різко зростає його кількість, що призводить до порушення дихальної функції бронхів, котра в фізіологічних умовах забезпечується ескаляторною дією війчастого епітелію, скороченням бронхів і кашлевим поштовхом.



Походження харкотиння

  • При зростанні в’язкості секрету в першу чергу порушується ескаляторна функція війчастого епітелію.

  • Це усугублюється появою в дистальних відділах бронхів, де відсутні фізіологічні способи виділення слизу, бокаловидних клітин, які продукують особливо в’язкий секрет.

  • Порушення дренажної функції бронхів призводить до нагромадження слизу у вигляді харкотиння.



Дослідження харкотиння

  • Харкотиння – це патологічний продукт, який виділяється при захворюваннях органів дихання.

  • Досліджують:

  • фізичні властивості харкотиння

  • проводять його мікроскопічні дослідження.



Фізичні властивості

  • Кількість. При деяких захворюваннях (бронхоектази, абсцеси легень, гангрена і т.п.) утворюється досить велика кількість харкотиння, що призводить до необхідності визначити добову кількість його. В таких випадках його або зразу збирають в градуйований посуд, або виливають в такий в лабораторії.



Фізичні властивості

  • Запах. Свіжовиділення характерно звичайно не має запаху. При важких патологічних процесах (абсцеси, гангрени легень) виділяється гнилісний, гангренозний запах, який підсилюється при стоянні харкотиння у відкритому посуді.



Фізичні властивості

  • Колір. Колір харкотиння залежить від кількості лейкоцитів і домішків еритроцитів. Слизове харкотиння має звичайно сірий або блідо-сірий колір, гнійне – жовтий або зеленувато-жовтий. При описі харкотиння на другому місці згадують переважаючий фактор: наприклад сірувато-жовтий колір харкотиння відповідає її слизово-гнійному характеру, тобто в харкотинні переважає гній. Домішки еритроцитів в залежності від характеру змін гемосидерину обумовлює червоний, буроватий чи іржавий колір харкотиння. Харкотиння може тільки місцями забарвлюватись кров’ю або мати злегка червонуватий (буруватий) відтінок. Харкотиння малинового кольору або відтінку спостерігається при аутолізі раку чи інших злоякісних новоутворах легень. Жовтий колір харкотиння має місце при загальній жовтяниці або відкритті абсцесу печінки в легеню. Чорний колір харкотиння викликаний загальними домішками вугільного пилу. Харкотиння коричневого (шоколадного) кольору виділяються при абсцесі, бронхостазі легень, прориві емпіами плеври через бронх внаслідок розкладення гемосидорину ферментами анаеробних бактерій.

  • Колір харкотиння може бути обумовлений домішками вина, кави, лікарських засобів, ін.



Фізичні властивості

  • Характер. Розрізняють:

    • серозне,
    • слизове,
    • гнійно-слизове,
    • слизово-гнійне,
    • гнійне,
    • кров’янисте,
    • астматичне (при наявності жовтих гнійникуватих клаптиків, які містять велику кількість еорнофільних гранулоцитів і кристалів Шарко-Лейзена) харкотиння.
  • Характер харкотиння встановлюється кінцево при мікроскопічному дослідженні з врахуванням його кольору. Наприклад, сірий колір харкотиння відповідає її слизовому характеру, жовто-сірий – гнійно-слизовому, сірувато-жовтий – слизово-гнійному.





Фізичні властивості

  • Консистенція. Харкотиння буває:

    • рідким,
    • тягучим,
    • драглистим,
    • помірно в’язким
    • в’язкої консистенції.
  • Можлива наявність харкотиння неоднорідної консистенції, наприклад драглистої із помірно-в’язкими чи в’язкими комками, рідкої із драглистими комками.



Фізичні властивості

  • В’язкість харкотиння в значній мірі залежить від вмісу в ньому мікроорганізмів, протеолітичні ферменти яких сприяють розрідженню їх. При посиленні запального процесу в бронхах поряд із великою кількістю білка, лейкоцитів і загальної чисельності патогенних мікроорганізмів, як правило спостерігається розрідження харкотиння. Антибактеріальна терапія сприяє згущенню харкотиння.

  • Форма. За формою харкотиння може бути зернистим, комковатим, клаптєвидним.



Фізичні властивості

  • Патологічні домішки:

  • - домішки їжі

  • - домішки з патологічного вогнища:

  • - пробки Дітріха

  • - спіралі Куршмана

  • - кристали Шарко-Лейдена

  • - рисоподібні тільця

  • - шматочки тканини

  • - фібрин

  • - друзи актиноміцетів

  • - кусочки ехінококової кісти



Мікроскопічне дослідження харкотиння

  • Мікроскопічне дослідження харкотиння складається із:

  • вивчення нативних препаратів

  • пофарбованих препаратів.

  • Елементи мікроскопії мокротиння поділяють на 4 групи:

    • клітинні елементи
    • волокнисті елементи
    • кристалічні елементи
    • мікрофлора.


Клітинні елементи мокротиння

  • Епітелій плоский

  • Епітелій циліндричний миготливий (бронхів)

  • Лейкоцити

  • Еритроцити

  • Альвеолярні мікрофаги

  • Клітини злоякісних пухлин



Мікроскопічне дослідження харкотиння

  • Лейкоцити завжди містяться в харкотинні в тій чи іншій кількості залежно від його характеру. Чим більше гною в харкотинні, тим більше лейкоцитів. Лейкоцити можуть бути цілими, чи на різних стадіях дегенерації. Визначення видів лейкоцитів проводять в пофарбованих препаратах.



Мікроскопічне дослідження харкотиння

  • Еозинофіли розпізнаються і в нативному препараті по темнішому забарвленні і наявності в цитоплазмі чіткої і рясної зернистості. Розподіляються в препаратах нерівномірно у вигляді скупчень. Зустрічаються при бронхіальній астмі, гельмінтозах, ехінококозі легень, новоутворах, еозинофільних інфільтратах.



Мікроскопічне дослідження харкотиння

  • Еритроцити мають вигляд жовтуватих дисків. Поодинокі еритроцити можуть зустрічатися в будь-якому харкотинні. В великій кількості вони зустрічаються в харкотинні забарвленому кров'ю (легенева кровотеча, інфаркт легень, новоутвори, туберкульоз, крупозна пневмонія, муковісцидоз, деструктивні форми бронхітів, бронхоектази, тощо).



Мікроскопічне дослідження харкотиння

  • Клітини плоского епітелію попадають в харкотиння із порожнини рота і носоглотки. Особливого діагностичного значення не мають, але затруднюють дослідження. Наявність зубних протезів викликає значне відторгнення плоского епітелію і посилює його ороговіння. Такі клітини можуть бути помилково прийняті за пухлинні як наслідок метаплазії бронхіального епітелію.

  • Для зменшення відторгнення клітин плоского епітелію хворим пропонують перед вірхаркуванням прополоскати рот водою, а потім в'яжучими розчинами.



Мікроскопічне дослідження харкотиння

  • Циліндричний мерехтливий епітелій покриває слизову оболонку гортані, трахеї і бронхів. В невеликій кількості ці клітини присутні в будь-якому харкотинні. У великій кількості зустрічаються при гострих запаленнях верхніх дихальних шляхів, бронхітах, бронхіальній астмі, новоутворах, пневмосклерозі.



Мікроскопічне дослідження харкотиння

  • Альвеольні макрофаги відносяться до клітин ретикулогістіоцитарної системи. Виявляються при різних патологічних процесах (пневмонії, бронхіти, професійні захворювання легень, тощо). При хронічних запальних процесах вони нерідко зазнають дегенерації. Нагромадження таких клітин із жировою дистрофією спостерігають при раці легень, туберкульозі, актиномікозі і ін. захворюваннях.



Мікроскопічне дослідження харкотиння

  • Альвеолярні макрофаги з гемосидерином - сидерофаги (стара назва "клітини серцевих вад") мають в цитоплазмі золотисто-жовті включення. Визначають їх з допомогою берлінської блакиті. При цьому гемосидерин в середині клітини зафарбовується в голубий колір, рідше синьо-зелений. Ці клітини виявляються в харкотинні при застійних явищах в легенях, інфаркті легень, крововиливах.



Мікроскопічне дослідження харкотиння

  • Атипові клітини (клітини злоякісних пухлин) нерідко попадають в харкотиння, особливо якщо пухлина росте ендобронхіально, або розпадається. В нативному препараті ці клітини виділяються своєю атиповістю. Вони здебільшого великі, мають спотворену форму, велике одне чи декілька ядер. При хронічних запальних процесах в бронхах також може наступати метаплазія епітелію, який може нагадувати атипові клітини. Тому визначити клітини як пухлинні можна тільки в тому випадку, коли вони є атиповими, поліморфними і розташовані на волокнистій основі, чи разом з еластичними волокнами.



Мікроскопічне дослідження харкотиння

  • Еластичні волокна свідчать про деструкцію легеневої тканини. Виявляються в нативних препаратах, при приготуванні яких старанно відбирають найбільш гнійні і щільні частини харкотиння.

  • Еластичні волокна мають вигляд звивистих блискучих тонких волокон рівномірної товщини на всьому протязі, що складуються пучками на фоні лейкоцитів і детриту. Зустрічаються при туберкульозі, абсцесі, новоутворах, гангрені, актиномікозі, деструктивних пневмоніях.



Мікроскопічне дослідження харкотиння

  • Коралоподібні волокна - грубі розгалужені утвори з горбистими потовщеннями внаслідок відкладання на волокнах жирних кислот і мил. При обробці їх 10 % розчином їдкого лугу мила розчиняються і виявляються звичайні еластичні волокна. Коралоподібні волокна зустрічаються в харкотинні при кавернозному туберкулозі легень.



Мікроскопічне дослідження харкотиння

  • Звапнені еластичні волокна - грубі, просякнуті солями вапна паличкоподібні утвори. Їх уламки нагадують пунктирні лінії, що склядаються з сіруватих, заломлюючих світло паличок. Виявляються в харкотинні при розпаді петрифікатів внаслідок розплавлення легень при туберкульозі, абсцесі, новоутворі. Елементи розпаду петрифікованого вогнища носять назву "тетради Ерліха" і включають: 1) звапнені еластичні волокна; 2) аморфні солі вапна; 3) кристали холестерину; 4) мікобактерії туберкульозу.



Мікроскопічне дослідження харкотиння

  • Спіралі Куршмана - ущільнені закручені в спіраль слизові утвори. Центральна частина (осьова нитка) сильно заломлює світло і тому виглядає блискучою. По периферії слиз лежить вільніше і утворює так звану мантію. Спіралі Куршмана утворюються при спазмах чи стисканнях бронхів, що містять густий слизовий секрет. Зустрічаються в харкотинні хворих бронхіальною астмою, при пухлинах легень, а також інших патологічних станах, що супроводяться спазмом чи стисканням бронхів.



Мікроскопічне дослідження харкотиння

  • Кристали Шарко-Лейдена мають вигляд витягнутих безколірних блискучих ромбів різної величини. Їх утворення зв'язують з розпадом еозинофілів і структурно вони є білковими утворами. Вони зустрічаються в харкотинні з великою кількістю еозинофілів, частіше несвіжому. Є свідченням алергічних процесів в бронхолегеневій системі (бронхіальна астма, алергічний бронхіт і ін. захворювання).



Мікроскопічне дослідження харкотиння

  • Кристали гематоїдину мають форму ромбів і голок (інколи пучків і зірок) золотисто-жовтого кольору і є продуктом розпаду гемоглобіну. Утворюються в глибині гематом і обширних крововиливів, а також некротизованих тканин. В препаратах харкотиння розташовані на фоні детриту, еластичних волокон, в некротизованих некротичних клаптиках.



Мікроскопічне дослідження харкотиння

  • Кристали холестерину - безколірні чотирикутні таблички з обламаним сходинкою кутом. Утворюються при розпаді жиру і жирноперероджених клітин при застою харкотиння в порожнинах. Розташовані на фоні детриту в поєднанні з еластичними волокнами і звапненими продуктами розпаду. Зустрічаються при туберкульозі, новоутвореннях, ехінококозі і абсцесі легень.

  • Пробки Дітріха мікроскопічно сприймаються як детрит, бактерії, кристали жирних кислот в вигляді голок і крапельок жиру. Утворюються при застою харкотиння в порожнинах, головним чином при абсцесі легені і бронхоектазах.



Мікроскопічне дослідження харкотиння

  • Трихомонади в харкотинні виявляються переважно при хронічних нагнійних процесах в легенях, зумовлених цими найпростішими.

  • Елементи ехінококона (гачки, обривки хітинової оболонки міхура) часто з еозинофілами і кристалами Шарко-Лейдена виявляються в препаратах із гнійної частини харкотиння при прориві чи нагноєнні ехінокока легень.

  • Друзи актиноміцетів мікроскопічно мають вигляд дрібних жовтуватих зернинок і містяться в гнійній частині харкотиння. Мікроскопічно в нативному препараті - це сплетення тонкого міцелію, кінці якого закінчуються у вигляді булавок. Поряд часто виявляють ксантомні (жирноперероджені) клітини. Нитки міцелію грампозитивні, булавовидні потовщення на кінцях - грамнегативні.

  • Вирішальне значення в діагностиці актиномікозу легень належить результатам посіву.



Мікроскопічне дослідження харкотиння

  • Дослідження харкотиння на елементи грибка. В даний час такі захворювання легень, як асперигільоз, кандидоз, кокциноїдний мікоз і ін., реєструється часто. В діагностиці цих захворювань чималу роль відіграє виявлення елементів грибка (дріжджові клітини, спори, бруньковані форми, міцелій сферули). Кінцевий діагноз захворювання встановлюється шляхом отримання чистої культури грибка і її ідентифікації, що приводиться в мікробіологічних лабораторіях.



Мікроскопічне дослідження харкотиння

  • Мієлінові утвори зустрічаються здебільшого в слизовому або гнійно-слизовому харкотинні, розташовані частіше серед альвеолярних макрофагів. Мієлінові утвори мають різноманітні величину і форми (круглі, овальні, довгасті). Контури їх ніжні, злегка заломлюють світло. Вони можуть лежати вільно, або заповнюють цитоплазму макрофагів. Мієлін - кінцевий продукт метаболізму клітин (некротичний детрит) і складається з фосфоліпідів. Є свідченням процесів некрозу.



Мікроскопічне дослідження харкотиння

  • Бактеріоскопічне дослідження. Для бактеріоскопічного дослідження харкотиння розтирають між двома предметними скельцями. Висушені мазки фіксують, повільно проводячи їх через полум'я газового пальника і фарбують для пошуку мікобактерій туберкульозу - за Цілем-Нільсеном, в інших випадках - за Грамом.

  • Бактеріоскопічне дослідження препарату має орієнтовне значення. Тому після виявлення в мазках туберкульозної палички чи іншої флори (стрептококи, стафілококи, пневмококи, диплобацили Фрідлендра, тощо) проводять посіви харкотиння і ідентифікують ті чи інші організми, а також виявляють їх чутливість до різних антибактеріальних середників, що має велике значення в ефективному лікуванні хворих.



Особливості харкотиння при деяких захворюваннях

  • Крупозна пневмонія характеризується іржавим харкотинням (перетворення гемоглобіну в гемосидерин). Воно надзвичайне в'язке внаслідок наявності великої кількості фібрину. При бактеріоскопії знаходять пневмокок.

  • Гангрена легень. Харкотиння смердюче, при стоянні розділяється на три шари. Нижній, брудно-сірий, містить детрит від розпаду легеневої тканини. Середній - складається із брудно-коричневої серозної рідини, а верхній - містить слиз, змішаний з повітрям. Мікроскопічно виявляють еластичні волокна, багато бактерій, інколи кристали жирних кислот, холестерину, лейцину, тирозину.

  • Набряк легень характеризується рідким, пінистим, дещо каламутним і здебільшого рожевим харкотинням. При стоянні воно ділиться на два шари: нижній - водянистий і верхній - пінистий.

  • Інфаркт легень супроводиться виділенням харкотиння з домішками крові (може бути іржавим), яка звичайно не змішується з рештою харкотиння, а виділяється у вигляді монетоподібних плювків.

  • При бронхіальній астмі можуть виявлятися спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена і еозинофіли.

  • При новоутворах легень в харкотинні часто є домішки крові, яка нерідко дифузно змішана з слизом, внаслідок чого має вигляд "малинового желе". При мікроскопії часто знаходять атипові клітини.



Схожі:

Дослідження харкотиння iconДослідження харкотиння
Зовнішній ніс вистелений багатошаровим епітелієм, який є продовженням епітелію шкіри
Дослідження харкотиння iconІ етап: Цілепокладання та планування дослідження. І етап: Цілепокладання та планування дослідження
Побудова графіка дослідження, визначення термінів і процедур дослідження, підбір та навчання координаторів дослідження
Дослідження харкотиння iconКлініко-біохімічна характеристика патологічних процесів у легенях марущак М.І
...
Дослідження харкотиння iconЛекція №8 Спостереження та догляд за пацієнтами з порушенням функції дихання Професор кафедри внутрішньої медицини Пасєчко Н. В
...
Дослідження харкотиння iconІнформація про проект Результати 14-ої хвилі трекінгового дослідження інвестиційного клімату в Україні. Методологія : Індекс інвестиційної привабливості розраховується як середнє арифметичне оцінок п’яти запитань
Виконавці дослідження: Дослідження було проведено єба за підтримки дослідницької компанії InMind
Дослідження харкотиння iconЛабораторна діагностика Зав кафедри клінічної фармації
При деяких захворюваннях (бронхоектази, абсцеси легень, гангрена І т п.) утворюється досить велика кількість харкотиння, що призводить...
Дослідження харкотиння iconМета дослідження Мета дослідження
Мета дослідження визначити рівень сформованості комунікативних умінь І навичок з української мови учнів 4-х класів знз м. Києва вивчити...
Дослідження харкотиння iconДослідження: Дослідження
Зосереджене на принципах належного державного управління як механізмах зміцнення довіри
Дослідження харкотиння iconПерші дослідження з генетики рослин Перші дослідження з генетики рослин
Дослідження по схрещуванню рослин в ХІХ ст значно розширились. Дослідники М. Сажре, Ш. Ноден у Франції, Т. Найт в Англії, А. Гертнер...
Дослідження харкотиння iconЗвіт про ндр актуальність дослідження
Дослідження концептуальних основ запровадження спеціальності 150109 "місцеве самоврядування"

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка