План лекції Актуальність проблеми


НазваПлан лекції Актуальність проблеми
Дата конвертації26.03.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Функціональні захворювання органів травлення у дітей старшого віку. Функціональна диспепсія у дітей (Римські критерії ІІ-ІІІ). Хронічний гастрит, гастродуоденіт, виразкова хвороба шлунка і 12 пк. у дітей.


План лекції

  • 1. Актуальність проблеми.

  • 2.Функціональна диспепсія Римські критерії ІІ (1999р).

  • 3. Функціональна диспепсія Римські критерії ІІІ (2006р.), клініка, діагностика, лікування.

  • 4. Хронічний гастродуоденіт- етіологія, патогенез.

  • 5. Критерії діагностики хронічного гастродуоденіту.

  • 6. Класифікація, принципи лікування хронічного гастродуоденіту.

  • 7.Етіологія, патогенез виразкової хвороби шлунка і 12пк.

  • 8.Класифікація, діагностичні критерії виразкової хвороби шлунка і 12пк.

  • 9.Принципи лікування виразкової хвороби шлунка і 12пк у дітей.



Це найбільш поширена група серед усіх захворювань внутрішніх органів За даними дитячих гастроентерологів поширеність її в Україні біля 100 на 1000 дитячого населення По нашій області 113 : 1000 у 2006 році, 126:1000 у 2009 р. 70% - це діти до 7 років 80% - поєднана патологія: Функціональні розлади шлунка: поширеність в Тернопільській обл. 9.13:1000 дітей Патологія травної системи займає 2 місце за поширеністю у дитячому віці



Синдром шлункової диспепсії (МКХ К-30)

  • Це сукупність симптомів (біль і дискомфорт в епігастральній ділянці, тяжкість після їди, раннє насичення їжею, відрижку, нудоту, блювоту), які виникають у гастродуоденальній ділянці без будь-яких органічних, системних чи метаболічних порушень, які могли б пояснити ці скарги.

  • Сам термін “диспепсія” тут непов’язаний з порушенням травлення внаслідок ферментної недостатності, а характеризується болем та порушенням моторної функції верхніх відділів травного тракту



Римські критерії ІІ (1999р.)

  • - постійна чи рецидивуюча диспепсія

  • ( біль) у верхній частині живота, тривалістю не менше 3 міс., протягом 12 міс.;

  • - відсутність доказів органічних змін у верхній частині живота;

  • - відсутність покращення симптомів після дефекації, без зміни частоти і характеру стільця

  • Три типи: 1.виразкоподібний (голодні болі в епігастрії, що купуються їжею).2. дискінетичний (тяжкість, розпирання в епігастрії, відрижка, швидке насичення їжею, нудота). 3.неспецифічний



Римські критерії ІІІ (2006р.)

  • 1.ПОСТПРАНДІАЛЬНИЙ ДИССТРЕС-СИНДРОМ

  • 2.СИНДРОМ ЕПІГАСТРАЛЬНОГО БОЛЮ



Діагностичні критерії

  • 1.ПОСТПРАНДІАЛЬНИЙ ДИССТРЕС-СИНДРОМ

  • * неприємне переповнення шлунка після прийому звичайної кількості їжі кілька разів на тиждень

  • * швидке перенасичення, що випереджує закінчення регулярного прийому їжі кілька разів на тиждень, не менше 3 міс.

  • Допоміжні критерії: здуття живота, нудота або відрижка

  • * Може бути одночасно з больовим синдромом



Діагностичні критерії

  • 2.СИНДРОМ ЕПІГАСТРАЛЬНОГО БОЛЮ

  • помірний біль чи відчуття жару у верхній частині живота, 1 раз на тиждень, протягом 3 міс.

  • біль нерегулярний, нечітко локалізований, негенералізований

  • не зменшується після дефекації чи відходження газів



ФІЗИКАЛЬНИЙ СТАТУС ФД

  • 1.Зовнішні прояви порушень вегетативної нервової системи (колір шкіри, сухість чи вологість, пітливість, дермографізм)

  • 2.Болючість при пальпації верхніх відділів живота без чіткої локалізації

  • “СИМПТОМИ ТРИВОГИ” –”червоні прапорці”

  • Лихоманка

  • Немотивоване схуднення

  • Дисфагія

  • Блювання кров҆ю

  • Кров у випорожненнях

  • Анемія

  • Лейкоцитоз

  • Підвищення ШОЕ



ДІАГНОСТИКА ФД

  • 1.ЕФГДС- відсутність ознак запальних деструктивних змін СО шлунка, можливі моторні порушення, гістологія-відсутність ознак запалення,атрофії

  • 2рН-метрія-зниження або підвищення секреції

  • 3.R-графія ШКТ-моторні порушення

  • 4.УЗД-супровідна патологія жовчовивідних шляхів, ПЗ, печінки



Алгоритм лікування функціональної диспепсії



  • Хронічний гастрит - хронічне рецидивуюче захворювання слизової оболонки шлунка запального характеру, яке захоплює і підслизовий шар, супроводжується клітинною інфільтрацією та порушенням регенерації, яке має здатність прогресувати з поступовим розвитком атрофії залозистого апарату, розладами секреторної, моторної та інкреторної функції шлунка.

  • У дітей хронічний гастрит рідко буває ізольованим, він складає лише 10 – 15% усієї хронічної гастродуоденальної патології. Частіше зустрічається антральний гастрит та дуоденіт.



  • Хронічний гастродуоденіт - хронічне рецидивуюче захворювання запального характеру, яке супроводжується неспецифічною структурною перебудовою слизової оболонки залозистого апарату шлунка і 12-палої кишки

  • (дистрофічні, запальні та регенераторні зміни)

  • з розвитком різних секреторних та моторних порушень.

  • Ця нозологія є найбільш поширеною формою серед хронічних захворювань у дітей

  • і складає 58 – 74%.

  • Поширеність ХГД в Тернопільській обл. в 2009р. – 24:1000 дитячого населення,

  • захворюваність 9.34 на 1000 дітей.

  • Висока можливість трансформації у виразкову хворобу.

  • Найбільш часто спостерігається гіперацидний ХГД.



ЕТІОПАТОГЕНЕЗ ХГД

  • Певного етіологічного чинника ХГД виділити неможливо. Важливим моментом у розвитку є генетична схильність. Ця схильність може реалізуватися у патологію під дією аліментарного чинника: режим, кількість та якість їжі: гостра, смажена, маловітамінізована, гаряча чи холодна, рафінізована, збагачена хімічними

  • додатками та консервантами, сухоїдіння та ін.;



  • нервово-психічні впливи: негативні емоції

  • у школі чи дома порушують моторику травного каналу, формують рефлюкси, дискінезії;

  • хронічна інтоксикація

  • продуктами життєдіяльності

  • при наявності хронічних вогнищ інфекції;

  • алергічні ураження слизової оболонки.

  • Багато уваги відводиться ролі Helicobacter pylori.













  • Патогенез : екзогенний чинник генетична схильність

  • місцева реакція слизової  стимуляція секреції соляної кислоти та гастрину зростання кислотно-пептичної агресії порушення регенерації епітелію  дистрофія та кишкова метаплазія слизової шлунка  зміна ультраструктури залозистих клітин  стійкі секреторні розлади  порушення нейрорегуляції та моторики травного каналу  больовий та диспепсичний синдром.



КЛАСИФІКАЦІЯ ХРОНІЧНОГО ГАСТРОДУОДЕНІТУ У ДІТЕЙ (2000р.)

  • 1. За етіологією

  • інфекційний (НР-асоційований, грибковий)

  • хімічний (рефлюкс-гастрит)

  • алергічний

  • особливі форми (еозинофільний, гранулематозний)

  • недиференційований

  • 2. За розповсюдженістю патологічного процесу:

  • поширений

  • обмежений (антральний, фундальний, пілородуоденіт, бульбіт)



  • 3. За періодами захворювання:

  • загострення

  • фаза неповної клінічної ремісії

  • фаза повної клінічної ремісії

  • фаза клініко-ендоскопічно-морфологічної ремісії (повного видужання)

  • 4. За характером шлункової секреції:

  • збережена (нормальна, підвищена)

  • знижена



  • 5. За характером морфологічних змін у слизовій оболонці :

  • а) ендоскопічно:

  • поверхневий

  • гіпертрофічний

  • ерозивний

  • геморагічний

  • субатрофічний

  • змішаний

  • б) гістологічно:

  • поверхневий

  • дифузний: без атрофії, субатрофічний, атрофічний

  • Приклад діагнозу: Хронічний НР- асоційований гастродуоденіт: антральний гіпертрофічний гастрит І ст., із збереженою секрецією, дуоденіт П ст., фаза загострення



  • КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТИКИ

  • ХРОНІЧНОГО ГАСТРОДУОДЕНІТУ

  • У ДІТЕЙ

  • 1.Стійкий больовий синдром (нерізкий, але пов’язаний з прийомом їжі).

  • 2.Диспепсичний синдром (тяжкість і розпирання в епігастральній ділянці після вживання їжі, відрижка, закрепи, рідше проноси, нудота, блювота).

  • 3.Інтоксикаційний синдром (знижений апетит, головний біль, заг. слабкість), Відставання в рості і масі тіла.

  • 4.Вегетативні розлади: пітливість, емоційна лабільність

  • 4.ЕФГДС – ураження слизової оболонки



ДОДАТКОВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ШЛУНКА І ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ

  • 1. Методи, засновані на вивченні морфологічних особливостей шлунка і дванадцятипалої кишки (рентгенологічні дослідження, гастродуоденофіброскопія, гістологічне, гістохімічне вивчення біоптатів гастродуоденальної слизової).







Ендоскопічна картина гастритів



Ендоскопічна картина дуоденітів





  • ЕНДОСКОПІЧНІ КРИТЕРІЇ ХЕЛІКОБАКТЕРНОЇ ІНФЕКЦІЇ

  • - ерозії в антральному відділі;

  • - чіткі контури між здоровою й ураженою тканиною;

  • - активна виразка шлунку та 12-палої кишки



  • 2. Методи вивчення функціонального стану гастродуоденальної системи

  • (фракційне шлункове зондування,

  • рН-метрія: середні величини норми рН 1,6 – 2,2

  • радіотелеметрія, електрогастрографія,

  • манометрія).

  • 3. Методи виявлення НР:

  • А) інвазивні – біопсія слизової оболонки шлунка, бактеріологічне дослідження, гістоморфологічне або уреазний тест, дослідження шлункового соку ( рівень аміаку і сечовини, Іg А-антитіл, полімеразна ланцюгова реакція)

  • Б) неінвазивні –дихальні тести, “аеротест”, дослідження слини, крові, фекалій за допомогою полімеразної ланцюгової реакції, серологічне дослідження (антитіла до НР, рівень гастрину, пепсиногену (гастропанель)



ШВИДКИЙ УРЕАЗНИЙ ТЕСТ

















ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ГАСТРОДУОДЕНІТУ (згідно протоколу МОЗ №471від 10.08.07р. “Дитяча гастроентерологія”)

  • І. Диференційована госпіталізація.

  • ІІ. Режим (ліжковий, напівліжковий, палатний).

  • ІІІ. Дієтотерапія



  • 3. Боротьба з палінням у підлітків.

  • ІV. Медикаментозне лікування:

  • При наявності НР- ерадикаційна терапія:

  • Варіанти потрійної терапії:

  • Де-нол по 120-240 мг 2 рази на день_4-8 мг/кг/добу)

  • Кларитроміцин 7.5 мг/кг/день

  • Амоксицилін(флемоксин) по 250-500 мг 2 р. в день (25 мг/кг/добу)

  • 2. Де-нол по 120-240 мг 2 рази на день

  • Амоксицилін(флемоксин) по 250-500 мг 2 р. в день

  • Метронідазол по 250- 500 мг 2 р. в день

  • Квадротерапія:

  • Де-нол по 120-240 мг 2 рази на день

  • Кларитроміцин 7.5 мг/кг/день

  • Амоксицилін(флемоксин) по 250-500 мг 2 р. в день

  • Метронідазол по 250- 500 мг 2 р. в день





  • 2. Протективні базисні препарати: сукральфат (вентер).

  • 3. Синтетичні простогландини: місопростал (цитотек).

  • 4. Лікування супутньої патології.

  • При зниженій кислотоутворюючій функції: замінна терапія (натуральний шлунковий сік, хлористоводнева кислота з пепсином, пепсидил, ацидин-пепсин); стимулююча терапія (плантаглюцид, сік білокачанної капусти, подорожника).



  • КОМБІНОВАНІ ПРЕПАРАТИ АНТАЦИДІВ ТА ЇХ КОМПОНЕНТИ







V.Фізіотерапія (СМХ, КВЧ, ультразвук, індуктотермія, електрофорез).

  • V.Фізіотерапія (СМХ, КВЧ, ультразвук, індуктотермія, електрофорез).



VІ.Немедикаментозні методи лікування: (рефлексотерапія, водолікування, фітотерапія, гомеопатія, курортне лікування).

  • VІ.Немедикаментозні методи лікування: (рефлексотерапія, водолікування, фітотерапія, гомеопатія, курортне лікування).





  • Виразкова хвороба ( ВХ) –

  • хронічне захворювання організму, яке характеризується формуванням виразкокого дефекту у шлунку чи 12-палій кишці, яке є схильним до рецидивування та прогресування із залученням в патологічний процес інших органів травлення, з можливим розвитком ускладнень.



  • Захворювання є генетично детермінованим.

  • Формування хвороби обумовлено порушенням рівноваги між факторами захисту та агресії гастродуоденальної зони, завжди з переважанням “агресивних” компонентів.

  • У структурі патології органів травлення ВХ складає 1,7 – 16% .

  • Поширеність її в Тернопільській обл. в 2009р 0,51 на 1000 дітей, захворюваність 0,16 на 1000 дітей.

  • пік захворюваності: дівчатка 9 – 11,

  • хлопчики 12 –14 років.

  • Структура патології:

  • виразкова хвороба ДПК - 82 –87%;

  • виразкова хвороба шлунка – 11 – 13%;

  • виразкова хвороба шлунка та ДПК - 4 - 6%.



Фактори агресії і захисту СО шлунка

  • Захисні фактори:

  • Слизово-бікарбонатний бар'єр

  • Достатній кровотік

  • Регенерація епітелію

  • Імунний захист

  • Простогландини



Класифікація виразкової хвороби у дітей

  • І. 1.Тип (локалізація):

  • - шлунок

  • - дванадцятипала кишка (цибулина, бульбарний відділ)

  • 2. Клініко-ендоскопічна стадія:

  • - свіжа виразка

  • - початок епітелізації виразкового дефекту

  • - загоєння виразкового дефекту слизової оболонки при збереженому дуоденіті

  • - клініко-ендоскопічна ремісія



  • ІІ. Перебіг:

  • - загострення

  • - неповна клінічна ремісія

  • - клінічна ремісія

  • - клініко-рентгенологічна (клініко-ендоскопічна ремісія)

  • ІІІ. Функціональна характеристика:

  • характер шлункової секреції :

  • - збережена (нормальна, підвищена)

  • - знижена

  • ІV. Ускладнення: кровотеча, перфорація, пенетрація, стеноз воротаря, перівісцерит



  • КРИТЕРІЇ ДІАГНОЗУ

  • Голод - біль – їжа – зменшення болю -

  • - голод - біль ( Мойнігановський ритм)

  • Чітка локалізація болю (епігастрій, пілородуоденадьна зона)

  • Диспепсичний синдром - нудота, блювота, печія, кисла відрижка

  • Дані ЕФГДС

  • Виділення Helicobacter pylori





Виразка шлунка (1,2), 12 ПК (3,4)



  • ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ

  • ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ

  • 1 клас – терапія яка є обов'язковою – корисною та ефективною відповідно проведених досліджень:

  • Антихелікобактерна 3 чи 4-компонентна

  • Призначати тільки високоактивні препарати : амоксицилін, кларитроміцин, рокситроміцин, препарати нітрофуранового ряду (фуразолідон);метронідазол

  • Призначати кислотостійкі антибіотики, які в присутності вісмуту або антисекреторних сповільнюють своє всмоктування, створюючи депо в шлунку;

  • Антисекреторні препарати

  • Препарати вісмуту

  • Тривалість терапії не більше 7 днів з мінімальною кратністю прийомів – 2рази на добу;

  • Доцільно обстежувати та лікувати всю родину;



  • П клас – суперечливі докази , відсутність консенсусу щодо ефективності призначення медикаментів

  • П а – дослідження схиляються у сторону користі та ефективності

  • - антациди;

  • - прокінетики;

  • - седативні;

  • - репаранти;

  • - спазмолітики;

  • - фізіотерапія

  • П в – дослідження схиляються в сторону недоцільності

  • Ш клас – наявність думки щодо неефективності призначень



  • ПОКАЗИ ДО АНТИХЕЛІКОБАКТЕРНОЇ ТЕРАПІЇ

  • - виділення збудника одним із методів;

  • - виразка антрального відділу шлунка чи 12-палої кишки;

  • - виразка в анамнезі;

  • - сімейний анамнез по виразці;

  • - ендоскопічні критерії виразки;

  • - атрофічний гастрит;

  • - стійка функціональна діарея



  • При НР-асоційованій виразці шлунка і 12пк

  • згідно протоколу МОЗ №471від 10.08.07р. “Дитяча гастроентерологія”

  • Тижнева потрійна терапія:

  • 1. субцитрат вісмуту (де-нол) 4 мг/кг (120-240 мг 2р. в день)

  • 2. Антибіотики: амоксицилін 25 мг/ кг, або кларитроміцин 7,5 мг/кг, або фуразолідон 5 мг/кг

  • 3.Метронідазол (250-500 мг 2р. в день )

  • (згідно Маастрихтського консенсусу 2005р.)



При відсутності ефекту показано призначення квадротерапії

  • Інгібітори протонної помпи: омепразол 0,5 мг/кг

  • 2.Субцитрат вісмуту (де-нол) 4 мг/кг (120-240 мг 3р. в день)

  • 3. Антибіотики: амоксицилін 30-50 мг/ кг, або кларитроміцин 7,5 мг/кг

  • 4. Метронідазол (250-500 мг 2р. в день )



  • При неасоційованій з НР виразці шлунка і 12пк

  • 1.Антисекреторні препарати: Н2 блокатори гістамінових рецепторів – ранітидин, фамотідин 4-6тиж, антациди – алмагель 4-6 тиж.

  • 2.Блокатори протонового насосу омепразол 0.5 мг/кг/добу (підлітки) 7-10 днів

  • 3. Субцитрат вісмуту ( денол) 4 мг/кг

  • 4. При рефлюксі- прокінетики - мотиліум



  • СХЕМИ ЕРАДИКАЦІЙНОЇ ТЕРАПІЇ

  • де-нол 4 мг/кг

  • флемоксин солютаб 25 мг/кг

  • мератин ( орнідазол) 40 мг/кг

  • ранітидин 150 мг

  • де-нол 4 мг/кг

  • кларитроміцин 7,5 мг/кг

  • мератин ( орнідазол) 40 мг/кг

  • омепразол 0,5 мг/кг



Початок епітелізації

  • Цитопротектори:

  • Гліцерам

  • Смекта

  • Заживлення виразки

  • 1.Репаранти: обліпихова олія, альтан

  • Солкосерил

  • 2.Вітаміни



ДЯКУЮ ЗА УВАГУ



Схожі:

План лекції Актуальність проблеми iconАктуальність проблеми. Актуальність проблеми
Застосування сучасних інформаційних технологій у початковій школі сприяє більш активному і свідомому засвоєнню учнями навчального...
План лекції Актуальність проблеми iconПлан лекції Клінічна актуальність теми
Немає патологічного стану організму, який би не проявлявся порушеннями обміну води
План лекції Актуальність проблеми iconПлан Актуальність проблеми оптимізації витрат
Мета дослідження вдосконалення системи аналізу витрат на виробництво продукції
План лекції Актуальність проблеми iconПрізвище, ім’я, по батькові здобувача Назва дисертації Спеціальність Кафедра Актуальність дослідження
Коротко викладається актуальність проблеми, що вирішується, оцінюється з точки зору своєчасності й соціальної значущості
План лекції Актуальність проблеми iconПлан лекції: План лекції
Суспільно-політичне та економічне становище України на початку XX ст. Україна в Першій Світовій війні
План лекції Актуальність проблеми iconПлан лекції. План лекції
Культура в 30-х роках 28 грудня 1920 р між рсфрр та усрр був укладений договір про військовий та господарський союз
План лекції Актуальність проблеми iconIетап. Якість планування. Актуальність обраної проблеми Аргументованість проблеми
Презентація результатів проекту, оцінювання діяльності Усне представлення Зрозумілість, вільне володіння матеріалом
План лекції Актуальність проблеми iconПлан лекції Проблеми проведення багатофакторних експериментів, та межі їх застосування
Багатофакторні експерименти на багатьох рівнях потребують великої кількості експериментів
План лекції Актуальність проблеми iconПлан лекції План лекції
України періоду міжвоєнного часу та часів голодоморів. Сформувати у майбутніх лікарів почуття гордості за свій багатостраждальний...
План лекції Актуальність проблеми iconПечінка Підшлункова залоза План лекції: План лекції


Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка