Педіатрія, як наука про здорову і хвору дитину, її місце в системі загальної медицини. Основні історичні етапи розвитку педіатрії в Україні. Принципи організації і методи лікувально-профілактичної допомоги дітям в Україні




НазваПедіатрія, як наука про здорову і хвору дитину, її місце в системі загальної медицини. Основні історичні етапи розвитку педіатрії в Україні. Принципи організації і методи лікувально-профілактичної допомоги дітям в Україні
Дата конвертації28.03.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Педіатрія, як наука про здорову і хвору дитину, її місце в системі загальної медицини.Основні історичні етапи розвитку педіатрії в Україні. Принципи організації і методи лікувально-профілактичної допомоги дітям в Україні.

  • Педіатрія, як наука про здорову і хвору дитину, її місце в системі загальної медицини.Основні історичні етапи розвитку педіатрії в Україні. Принципи організації і методи лікувально-профілактичної допомоги дітям в Україні.

  • Проф. О.Є.Федорців


План лекції

  • Педіатрія як наука.

  • Особливості педіатрії.

  • Особливості збору анамнезу.

  • Основні історичні етапи розвитку педіатрії в Україні.

  • Основні показники роботи педіатричної служби.

  • Методи лікувально-профілактичної допомоги дітям в Україні.









  • Педіатрія – (від грецького paidos – дитина, iatreia - лікування) – “Є наука про відмінні особливості в будові, відправленнях та захворюваннях дитячого організму і базованого на цих особливостях збереження здоров’я і лікування захворювань у дітей”.

  • (С.Х. Хотовіцький, 1836 р., Педіатрика”).



  • Педіатрія – наука про здорову і хвору дитину;

  • - це вся медицина, зсунута у дитячий вік;

  • - одна з найважливіших галузей медицини, яка займається профілактикою і лікуванням захворювань дитячого віку;

  • - це галузь медицини, яка відповідає за майбутнє суспільства, його перспективу



  • Являючись наукою про організм людини, що росте і розвивається, педіатрія, на основі поглибленого вивчення особливостей дитячого організму в різні вікові періоди, ставить головною ціллю створення найкращих умов для всебічного його розвитку і найбільшої стійкості по відношенню до шкідливих факторів. Тому основний напрямок педіатрії – профілактичний (М.С. Маслов, 1961 р.)

  • Який в колисці – такий і в могилі.

  • (Народна мудрість).



  • Головне завдання дитячого лікаря у тому, щоб, по – перше, вивчити закони нормального росту і розвитку окремих органів, по – друге, вивчити всі умови, які сприяють цим процесам, і умови, які їх сповільнюють. Важливість цього завдання видно з того факту, що анатомо – фізіологічні особливості дитячого організму пояснюють нам як частоту різних захворювань, так і клінічні відхилення в перебігу окремих захворювань у дітей у порівнянні з дорослими.

  • (М.П. Гундобін).



Особливості педіатрії:

  • 1. На дитину не можна дивитися як на зменшену копію дорослого.

  • 2. Значна кількість захворювань починається у дитячому віці.

  • 3. Ряд захворювань зустрічаються тільки у дитячому віці: рахіт, спазмофілія, пілоростеноз, синдроми Патау, Едварса, аномалії конституції.

  • 4. Є захворювання, які зустрічаються переважно у дітей: гострі дитячі інфекції, глистяні інвазії.





  • 5. Захворювання, які зустрічаються і у дорослих, у дітей мають свої особливості перебігу (пневмонії у дітей раннього віку, як правило, двобічні, дрібновогнищеві; бронхіоліти проходять тяжко, з дихальною недостатністю, часто у дітей спостерігається інтоксикаційний синдром, судоми, тощо).

  • 6. Кожен лікар стикається з педіатрією: лор, окуліст, гінеколог, акушер, ортопед, і т.д.



  • 7. Педіатрія тісно пов’язана з іншими галузями науки: біохімією, фізикою і біофізикою, біологією, а також іншими галузями медицини: терапією, хірургією, гігієною, акушерством, гінекологією.

  • 8. Знання з педіатрії допомагають лікарям інших спеціалізацій: ортопедам, акушерам, хірургам, кардіологам, тощо.

  • 9. Особливості збору анамнезу, обстеження анатомо – фізіологічних особливостей дітей різного віку.



Особливості збору анамнезу:

  • Виясняється антенатальний анамнез, перебіг вагітності, професійні шкідливості батьків, їх вік, шкідливі звички; акушерський анамнез; харчовий, алергічний, генетичний, епіданамнез;

  • Лікар збирає анамнез, як правило, не безпосередньо у хворого, а у батьків, родичів, опікунів, осіб, які доглядають за дитиною;

  • Щоб виявити відхилення від норми, треба добре знати анатомо – фізіологічні особливості дитячого організму у віковому аспекті.



Особливості обстеження у дітей:

  • Слід враховувати особливості реакції дитини на чужу людину, на білий халат; негативне ставлення до огляду;

  • Дослідження проводити у наступній послідовності: від менш неприємних до неприємних (в кінці огляду проводиться обстеження ротової порожнини).



  • Умовно педіатрію можна розділити на наступні галузі:

  • - профілактичну;

  • - клінічну;

  • - наукову;

  • - соціальну;

  • - екологічну;

  • - психосоматичну.



  • Профілактика – це система міроприємств (заходів), які сприяють попередженню розвитку захворювань та інвалідизації.



Стан здоров’я населення визначається:

  • Способом життя – 50 %;

  • Впливами навколишнього довкілля – 20 %;

  • Генетичними чинниками – 20 %;

  • Рівнем розвитку медичної науки;

  • Станом медичної допомоги – 10 %.



  • У виникненні, перебігу, лікуванні і прогнозі практично всіх захворювань (хоча і в різній мірі) відіграють роль психічні фактори.



  • “Неправильно лікувати очі без голови, голову без тіла, так же як тіло без душі”

  • (Сократ)



  • “Знаючи взаємну один на одного дію душі і тіла, обов’язком вважаю замітити, що є і душевні ліки, які лікують тіло і черпаються з науки мудрості, частіше з психології.

  • (М.Я.Мудров)



Психосоматичні розлади пов’язані з:

  • Обтяженою психосоматичними захворюваннями спадковістю;

  • Порушеннями функцій вегетативної нервової системи;

  • Особливостями особистості дитини;

  • Своєрідністю сімейного оточення;

  • Наслідками пошкодження головного мозку, що ведуть до порушень нейродинаміки;

  • Психотравмуючими обставинами.



Етапи розвитку педіатрії:

  • І. Дореволюційний етап:

  • - слабкий розвиток педіатричної науки на Україні;

  • - догляд за новонародженими і хворими дітьми протягом віків був справою бабок – повитух;

  • - народжуваність і приріст населення на Україні були високими поряд з високою дитячою смертністю;

  • - відсутність медичної допомоги, поширеність повір’їв, пересудів, антисанітарні умови догляду за новонародженими і хворими дітьми.



  • Петро І вважав справою державної величини діяльність монастирів по догляду за сиротами і незаконнонародженими дітьми.

  • М.В. Ломоносов поставив боротьбу з дитячою смертністю на державний рівень; зробив спробу науково обгрунтувати раціональні міроприємства по боротьбі з дитячою захворюваністю і смертністю.



Перша половина XIX ст. функціонування вільноекономічного товариства:

  • Пропаганда віспощеплення;

  • Вивчення питання дитячої захворюваності і смертності;

  • Видання “Керівництва до виховання, утворення і збереження здоров’я дітей” Кіндратія Грума.

  • Випуск газети “Друг здравия” з статтями по догляду за дитиною, по дитячих захворюваннях та їх лікуванню.



  • 30 – 40 –і роки XIX ст. – виникнення педіатрії як самостійної галузі медицини.

  • 1834 рік – в Петербурзі відкрилась перша дитяча лікарня (Миколаївська) – одна з перших у світі дитячих лікарень



Степан Хомич Хотовіцький (1796 – 1885 рр.)

  • Перший російський педіатр.

  • Народився у с. Красилові Хмельницької області.

  • Вперше викладав педіатрію, як окрему галузь клінічної медицини на кафедрі акушерства, жіночих і дитячих хвороб в Медично – хірургічній академії в Петербурзі.

  • В 1836 році написав перший російський посібник по дитячих хворобах “Педиятрика”.

  • 1865рік - в Медично – хірургічній академії організована перша в Росії кафедра дитячих хвороб з клінікою на 10 ліжок на чолі з професором Флоринським.



К.А. Раухфус – батько будівництва дитячих лікарень.

  • Описав клініку вроджених вад серця;

  • створив дитячу оториноларингологію;

  • описав ряд нових захворювань і симптомів.

  • У 1887 році за його проектом в Москві була збудована дитяча лікарня (сьогодні лікарня ім. І.В. Русакова).



Ніл Федорович Філатов (1847 - 1902) – батько клінічної педіатрії.

  • Професор дитячої клініки Московського університету.

  • Написав посібник “Семиотика и диагностика детских болезней”.

  • У 1885 р. описав висівкоподібне лущення на слизовій оболонці щік і губ при корі.

  • Вперше описав скарлатинозну краснуху;

  • описав клініку “ідіопатичного запалення шийних лімфатичних залоз” (Інфекційний мононуклеоз).



Ніл Федорович Філатов



Микола Петрович Гундобін (1860 - 1908)

  • професор Військової медичної академії Петербурга;

  • Перший педіатр, який детально вивчив анатомо – фізіологічні особливості дитячого організму.

  • Написав “Особенности детского возраста” (1906 р.).

  • Засновник товариства “Союз боротьби з дитячою смертністю в Росії “ (1904 р.)



Іван Вісаріонович Троїцький

  • Один з перших педіатрів на Україні;

  • працював у Київському, Харківському, Катеринославському університетах.

  • з 1885 р. працював приват – доцентом курсу дитячих хвороб Київського університету.

  • Розробив дози лікарських речовин для дітей згідно з їх анатомо – фізіологічними особливостями.



  • Описав клініку паротиту у дітей.

  • Використовував експеримент як метод вивчення клінічної медицини.

  • Виділив соціальні умови як фактор, який визначає розміри захворюваності і смертності.

  • Велику увагу приділяв профілактиці захворювань.

  • Вивчав розлади травлення, харчування, обміну речовин, та нервової системи.



Перші організатори кафедр педіатрії на Україні:

  • В.Е. Чернов – у Києві (1889 р.)

  • В.Ф. Якубович – в Одесі (1903 р.)



Післяреволюційний етап:

  • 1924 р. – створений Київський науково – дослідний інститут охорони здоров’я дітей і підлітків, який у 1929 році перейменований на Київський НДІ ПАГ.

  • 1930 р. – відкриття педіатричних факультетів при Київському, Вінницькому, Донецькому, Одеському медінститутах.

  • 1936 р. – вийшов перший номер журналу ПАГ.



  • 1959 р. – заснована кафедра педіатрії Тернопільського медінституту;

  • 1987 р. – у м. Тернополі проходив VIII з’їзд педіатрів України;

  • 1997 р. – (квітень) Тернопільський медінститут перейменовано на Тернопільську медичну академію ім. І.Я. Горбачевського;

  • 1999 р. – утворена кафедра пропедевтики дитячих хвороб з медсестринством у педіатрії.



Видатні українські педіатри:

  • Амбодик – Максимович Нестор Максимович (1744 – 1812 р.) – доктор медицини, засновник вітчизняного акушерства, педіатрії, фармакогнозії.

  • Бунгер Християн (1774 – 1857 р.) – один з перших відомих педіатрів Києва початку XIX ст. , доктор медицини, написав “Про епідемічні захворювання”.



  • Хотовіцький Степан Хомич (1794 – 1885 р.) – засновник вітчизняної наукової педіатрії, написав перший посібник з дитячих хвороб.

  • Ліпський Олександр Лукич – український педіатр, доктор медицини. Вивчив клініку дитячих хвороб. Докторська дисертація присвячена мікроскопічній будові кишкового каналу, написав монографію “Про фіброзне (крупозне) запалення зіву у дітей”.



  • Кисель Олександр Андрійович (1859 – 1938 р.) – народився у Києві,працював у ІІ Московському медінституті. Опублікував більше 600 праць, присвячених ревматизму, інфекційним захворюванням у дітей, вперше описав хронічну інтоксикацію при туберкульозі, критерії ревматизму, глистяну інвазію; багато уваги приділяв санаторно – курортному лікуванню дітей.



  • Аркавін Яків Сергійович (1865 – 1930 р.) –

  • Працював у місті Харкові, опублікував більше 30 праць з проблем штучного вигодовування дітей, боротьби з дитячою смертністю на грунті розладів харчування. Засновник неонатології на Україні.



Російські педіатри:

  • Сперанський Георгій Несторович – помер в 1969 році у віці 96 років, редактор журналу “Педіатрія”;

  • Багато уваги приділяв патології дітей раннього віку; пневмонії, сепсису;

  • Розробив класифікацію гломерулонефриту;

  • По його ініціативі була відкрита у Москві у 1908 році перша консультація для дітей грудного віку;



  • Був директором Центрального науково – дослідного інституту охорони материнства і дитинства; член кор. АН СРСР;

  • Написав “Підручник захворювань дітей раннього віку”;

  • Очолював Всесоюзне наукове товариство дитячих лікарів.



Тур Олександр Федорович (1894 - 1974)

  • Багато уваги приділяв вигодовуванню дітей раннього віку, рахіту, дитячій гепатології;

  • З 1930 року очолював кафедру шпитальної педіатрії в Ленінградському педіатричному медичному інституті;

  • Написав перші книги з дитячої гематології, фізіології і патології дітей періоду новонародженості;

  • Видав підручник “Пропедевтика дитячих хвороб”, “Довідник з дієтетики дітей раннього віку”;

  • Написав монографію “Рахіт”.



Маслов Михайло Степанович (1885 - 1961)

  • Очолював кафедру педіатрії Ленінградської Воєнно – медичної академії з 1921 року;

  • блискучий клініцист і дослідник;

  • створив нові патогенетичні концепції дитячих захворювань, запропонував нові підходи до їх лікування;

  • написав книги: “Основи вчення про дитину ”, “Діагноз і прогноз дитячих захворювань”, “Клінічні лекції з факультетської педіатрії”.



Педіатри України радянського часу:

  • Член – кореспондент АМН СРСР, Олена Миколаївна Хохол;

  • Академік Олена Михайлівна Лук’янова;

  • Член – кореспондент НАН, АМН України, РАМН, проф. В.М. Сідельников;

  • Член – кореспондент АМН України, заслужений працівник Вищої школи Іван Семенович Сміян;

  • Професори: У.М. Руднєв, С.І. Ігнатова, А.А. Андрущук, Б.Я. Резник, П.А. Єренков.













Сучасні педіатри України:

  • Академік Олена Михайлівна Лук’янова – директор Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, академік НАН; Російської АМН; д.м.н., проф.

  • Валентина Дмитрівна Отт – головний республіканський дитячий дієтолог.

  • Віталій Григорович Майданник – завідувач кафедри педіатрії № 4 Національного медичного університету ім. А.А. Богомольця.



  • Юрій Миколайович Нечитайло – завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб Буковинської державної медичної академії.

  • Олег Зіновійович Гнатейко – директор інституту спадкової патології АМН України, завідувач кафедри пропедевтики педіатрії та клінічної генетики, лауреат Державної премії, Заслужений діяч науки і техніки, академік АН Вищої школи України, доктор мед. наук, проф.



  • Здоров’я – це стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя,а не тільки відсутність захворювань і фізичних дефектів.

  • (Статут Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я).



  • Здоров’я – це властивості людини виконувати свої біосоціальні функції у змінюваному середовищі, з перевантаженням і без втрат, при умові відсутності захворювань і дефектів (ВООЗ, 1968).



  • Наука, яка вивчає, як виховувати дитину, щоб оптимально формувати її здоров’я, що треба робити, щоб вона оптимально реалізувала свій вроджений потенціал життя, називається педологією.



  • Якщо людина займається дослідженням свого організму або морального стану, то безумовно визнає себе хворою (Гете) - рівень медицини настільки високий, що визнати кого - небудь здоровим у даний час неможливо.

  • Наука про здоров’я, показники та критерії здоров’я називається валеологією.



Основні статистичні показники діяльності дитячих лікувально –діагностичних закладів:

  • Смертність немовлят =

  • Кількість дітей, що померли

  • у віці до 1 року в даному році x 1000

  • 2/3 новонароджених, що народились

  • живими в поточному році

  • + 1/3 н/н, що народились живими в минулому році



  • Індекс здоров’я =

  • Число дітей, що не

  • хворіли на 1 –му році життя x 100

  • Число дітей, що досягли 1 –го

  • року життя

  • Норма 20 – 25. Аналогічно вираховують індекс здоров’я для дітей 2 –го року життя.



  • Народжуваність =

  • Число народжених x 1000

  • Середньорічна чисельність населення



  • Первинна захворюваність =

  • Число дітей, що вперше

  • захворіли в поточному році x 1000

  • Середньорічна чисельність

  • дитячого населення



  • Загальна захворюваність =

  • Число всіх зареєстрованих

  • хворих дітей в поточному році x 1000

  • Середньорічна чисельність

  • дитячого населення



  • Об’єм диспансерного спостереження за дітьми =

  • Число хворих дітей, що знаходяться

  • на диспансерному

  • спостереженні протягом року x 1000

  • Середня кількість дітей на дільниці



  • Ефективність диспансеризації

  • Число хворих дітей, знятих з диспансерного

  • обліку в зв’язку з

  • покращенням стану здоров’я x 100

  • Число хворих дітей, що

  • знаходяться на обліку

  • з початку року



ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !



Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

Педіатрія, як наука про здорову і хвору дитину, її місце в системі загальної медицини. Основні історичні етапи розвитку педіатрії в Україні. Принципи організації і методи лікувально-профілактичної допомоги дітям в Україні iconОсновні завдання і організація педіатричної служби в Україні. Роль медичної сестри в організації профілактичної та лікувальної допомоги дітям. Періоди дитячого віку

Педіатрія, як наука про здорову і хвору дитину, її місце в системі загальної медицини. Основні історичні етапи розвитку педіатрії в Україні. Принципи організації і методи лікувально-профілактичної допомоги дітям в Україні iconПоложення про класифікацію надзвичайних ситуацій в Україні, в якому визначені основні поняття і класи-фікація надзвичайних ситуа-цій
Кафедра екстреної медичної допомоги і медицини катастроф з курсом військової підготовки

Педіатрія, як наука про здорову і хвору дитину, її місце в системі загальної медицини. Основні історичні етапи розвитку педіатрії в Україні. Принципи організації і методи лікувально-профілактичної допомоги дітям в Україні iconТернопільський державний медичний університет Кафедра внутрішньої медицини Перший і другий етапи сестринського процесу
Розумові дані та освіта є також важливими факторами, які медсестра повинна проаналізувати, намагаючись зрозуміти вірування та переконання...

Педіатрія, як наука про здорову і хвору дитину, її місце в системі загальної медицини. Основні історичні етапи розвитку педіатрії в Україні. Принципи організації і методи лікувально-профілактичної допомоги дітям в Україні iconВ україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги в україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги
Понад 2 млн осіб отримують екстрену медичну допомогу в лікувально-профілактичних закладах

Педіатрія, як наука про здорову і хвору дитину, її місце в системі загальної медицини. Основні історичні етапи розвитку педіатрії в Україні. Принципи організації і методи лікувально-профілактичної допомоги дітям в Україні iconОсновні поняття генетики. Етапи розвитку генетики
...

Педіатрія, як наука про здорову і хвору дитину, її місце в системі загальної медицини. Основні історичні етапи розвитку педіатрії в Україні. Принципи організації і методи лікувально-профілактичної допомоги дітям в Україні iconТеорія керування – наука про принципи та методи управління динамічною системою

Педіатрія, як наука про здорову і хвору дитину, її місце в системі загальної медицини. Основні історичні етапи розвитку педіатрії в Україні. Принципи організації і методи лікувально-профілактичної допомоги дітям в Україні iconЛекція 1 Нормативно-правові засади цивільного захисту в Україні
Кафедра екстреної медичної допомоги і медицини катастроф з курсом військової підготовки

Педіатрія, як наука про здорову і хвору дитину, її місце в системі загальної медицини. Основні історичні етапи розвитку педіатрії в Україні. Принципи організації і методи лікувально-профілактичної допомоги дітям в Україні iconОбов’язкова професійна накопичувальна пенсійна система: законотворча робота
Експерт з питань пенсійної реформи в Україні проекту технічної допомоги Агентства США з міжнародного розвитку "Впровадження пенсійної...

Педіатрія, як наука про здорову і хвору дитину, її місце в системі загальної медицини. Основні історичні етапи розвитку педіатрії в Україні. Принципи організації і методи лікувально-профілактичної допомоги дітям в Україні icon1. Біологія як наука, її основні завдання. Біологія як наука, її основні завдання
Рівні організації живої матерії ієрархічно супідрядні рівні організації біосистем, що відображають рівні їх ускладнення. Кожен із...

Педіатрія, як наука про здорову і хвору дитину, її місце в системі загальної медицини. Основні історичні етапи розвитку педіатрії в Україні. Принципи організації і методи лікувально-профілактичної допомоги дітям в Україні iconЛікувально-евакуаційне забезпечення
Загальна схема організації і надання медичної допомоги постраждалим при надзвичайних ситуаціях мирного часу


Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка