1. Вітенко І. С., Борисюк А. С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 200 с


Назва1. Вітенко І. С., Борисюк А. С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 200 с
Дата конвертації28.03.2013
Розмір445 b.
ТипНавчально-методичний посібник



1. Вітенко І.С., Борисюк А.С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 200 с.

  • 1. Вітенко І.С., Борисюк А.С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 200 с.

  • 2. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Видавничий центр “Академія”, 2003. — 576 с.

  • 3. Основи психології і педагогіки : навчальний посібник / О. М. Степанов, М. М. Фіцула. - 2-ге вид., виправ., доп. - Київ : Академвидав, 2006. - 520 с

  • 4. Лазарчук Л.Ю.Основи педагогіки: Матеріали для лекційного курсу та семінарських занять/ Л.Ю.Лазарчук, І.З.Майданюк.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2005.- 550 с.



це цілеспрямований процес передачі і засвоєння новими поколіннями історичного досвіду людства з метою підготовки до соціально активного життя.

  • це цілеспрямований процес передачі і засвоєння новими поколіннями історичного досвіду людства з метою підготовки до соціально активного життя.



двостороннім (обов'язкова взаємодія вихователя і вихованця)

  • двостороннім (обов'язкова взаємодія вихователя і вихованця)

  • цілеспрямованим (наявність конкретної мети)

  • багатогранним за завданнями і змістом

  • складним щодо формування і розкриття внутрішнього світу дитини, різноманітним за формами, методами і прийомами, неперервним (у вихованні канікул бути не може), тривалим у часі (людина виховується все життя)



Мотиви виховання — спонукальна причина

  • Мотиви виховання — спонукальна причина

  • дій і вчинків людини



1. Оволодіння знаннями, нормами і правилами поведінки.

  • 1. Оволодіння знаннями, нормами і правилами поведінки.

  • 2. Формування почуттів (стійких емоційних відношень людини до явищ дійсності).

  • 3. Формування переконань (інтелектуально-емоційного ставлення суб'єкта до будь-якого знання як до істинного (або неістинного).

  • 4. Формування умінь і звичок поведінки.



Зовнішні суперечності:

  • — невідповідність між виховними впливами школи і сім'ї

  • — зіткнення організованого виховного впливу школи зі стихійним впливом на дітей оточення

  • — між окремими впливами вчителів, які працюють в одному й тому ж класі

  • — між набутим негативним досвідом поведінки і новими умовами життя та діяльності



Внутрішні суперечності процесу виховання:

  • — між необмеженими можливостями розвитку людини й обмежуючими умовами соціального життя

  • — між зростаючими соціально значущими завданнями, які потрібно вирішувати вихованцю, і можливостями, що обмежують його дії, спрямовані на їх вирішення.

  • — між зовнішніми впливами і завданнями виховання.



Закономірності виховання –

  • Закономірності виховання –

  • стійкі, повторювані, об'єктивно існуючі істотні зв'язки у ньому, реалізація яких сприяє забезпеченню ефективності розвитку особистості школяра.



Результати виховання залежать від виховного впливу на внутрішній світ дитини, її духовність.

  • Це, зокрема, стосується формування її думок, поглядів, переконань, ціннісних орієнтацій, емоційної сфери. Виховний процес повинен постійно трансформувати зовнішні виховні впливи у внутрішні, духовні процеси особистості (її мотиви, установки, орієнтації, ставлення).



керівні положення, що відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту організації та методів виховного процесу.

  • керівні положення, що відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту організації та методів виховного процесу.



Цілеспрямованість виховання.

  • Цілеспрямованість виховання.

  • Зв'язок виховання з життям.

  • Єдність свідомості та поведінки у вихованні.

  • Поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю учнів.

  • Поєднання поваги до особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього.

  • Індивідуальний підхід до учнів у вихованні.

  • Принцип системності, послідовності й наступності у вихованні.

  • Єдність педагогічних вимог школи, сім'ї і громадськості.



  • Національне виховання — виховання дітей на культурно-історичному досвіді свого народу, його звичаях, традиціях та багатовіковій мудрості, духовності.



  • Головною метою виховання є передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, своєрідності на основі формування особистісних рис громадянина України, які передбачають національну самосвідомість, розвинуту духовність, моральну, художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру, розвиток індивідуальних здібностей і таланту



Ідеал — уявлення про взірець людської поведінки і стосунків між людьми, що виникають із розуміння мети життя.

  • Він об'єднує ціннісні орієнтації, життєві принципи і плани, рівень домагань, задуми і вчинки у цілісну лінію життєвої поведінки людини. Формування його залежить від виховання, умов життя і діяльності, від особливостей її власного досвіду. Залежно від сфер життєдіяльності формуються суспільні, політичні, національні, естетичні ідеали особистості.



Основними складовими виховання, реалізація яких забезпечує всебічний і гармонійний розвиток особистості, є:

  • громадянське виховання

  • розумове виховання

  • моральне виховання

  • трудове виховання

  • естетичне виховання

  • фізичне виховання



формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовності її захищати;

  • формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовності її захищати;

  • забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;

  • формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;



прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших національностей, які мешкають на території України;

  • прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших національностей, які мешкають на території України;

  • виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядної позиції;

  • утвердження принципів вселюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та інших чеснот;

  • формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря;



забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їх здоров'я;

  • забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їх здоров'я;

  • виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;

  • формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та громадянською відповідальністю;

  • розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов її самореалізації;

  • формування у дітей і молоді уміння міжособистісного спілкування та підготовка їх до життя за ринкових відносин.



Форми виховання

  • Поняття «форма» означає, як ми зазначали, зовнішній вигляд, обрис. Форма виховання — це зовнішнє виявлення процесу виховання. Якщо зміст процесу виховання вказує на те, що є, то форма —у якому вигляді проявляється. Звісно, зміст викликає зміну форми і навпаки. Зміст формується, форма наповнюється змістом. Провідна роль належить змісту.



Серед форм виховання в загальному

  • Серед форм виховання в загальному

  • аспекті виділяють основні:

  • Інформаційні, словесно-понятійні;

  • Емоційно-образні;

  • За складом вихованців та видами виховних

  • заходів розрізняють:

  • Форми індивідуального виховання;

  • Форми групового виховання.



Оптимальний вибір методу характеризується такими умовами:

  • а) має органічно пов’язуватись з метою, яка стоїть перед школою; б) не універсалізувати якийсь із них, має бути система методів; в) вибір методу диктується конкретними завданнями і змістом виховного заходу; г) залежить від конкретних умов, в яких здійснюється виховний вплив; д) враховуються індивідуальні і вікові особливості учнів; е) динаміка, зрілість, організованість колективу; є) метод виховання і особистість вихователя.



це система виховних засобів, що

  • це система виховних засобів, що

  • характеризують спільну діяльність

  • педагогів і учнів.

  • Прийоми виховання – це складові

  • елементи методу виховання

  • Переконання;

  • Вправи та привчання;

  • Стимулювання



Однією з найпоширеніших є класифікація методів російського вченого-педагога Віталія Сластьоніна, згідно з якою розрізняють такі групи методів

  • 1.  Методи формування свідомості особистості: бесіди, лекції, методи дискусії, переконання, навіювання, приклад.

  • 2.  Методи організації діяльності, спілкування, формування позитивного досвіду суспільної поведінки: педагогічна вимога, громадська думка, довір'я, привчання, тренування, створення виховних ситуацій, прогнозування.

  • 3. Методи стимулювання діяльності і поведінки: гра, змагання, заохочення, покарання.

  • 4. Методи самовиховання: самопізнання, самооцінювання, саморегуляція.



вплив на розум, почуття та волю людини з метою формування в неї бажаних якостей.

  • вплив на розум, почуття та волю людини з метою формування в неї бажаних якостей.

  • Прийоми, які відіграють важливу роль в переконанні:

  • - бесіда;

  • - лекція;

  • - диспут.



Вправи – це планомірно організоване виконання вихованцями різноманітних дій, практичних справ з метою формування та розвитку їхньої особистості.

  • Вправи – це планомірно організоване виконання вихованцями різноманітних дій, практичних справ з метою формування та розвитку їхньої особистості.

  • Привчання - це організація планомірного та регулярного виконання вихованцями певних дій з метою формування певних звичок.



Розумове

  • Розумове

  • духовно-моральне

  • економічне

  • естетичне

  • етичне

  • фізичне

  • екологічне

  • санітарно-гігієнічне.



Схожі:

1. Вітенко І. С., Борисюк А. С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 200 с iconПлан План Особливості психічного розвитку немовляти
Вітенко І. С., Борисюк А. С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки: Навчально-методичний посібник. Чернівці: Книги ХХІ,...
1. Вітенко І. С., Борисюк А. С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 200 с icon1. Поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність» у сучасній науці Поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність» у сучасній науці
Вітенко І. С., Борисюк А. С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки: Навчально-методичний посібник. Чернівці: Книги ХХІ,...
1. Вітенко І. С., Борисюк А. С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 200 с iconОснови педагогіки Предмет і завдання педагогіки
Предметом її є виховна діяльність, що здійснюється в навчально-виховних та інших установах
1. Вітенко І. С., Борисюк А. С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 200 с iconЗакон "Про захист прав споживачів"; Умови конкурсу. Навчально-методичний посібник "Основи споживчих знань". Що таке "зелене споживання"?
Тема дослідження виражає основний зміст, може містити назву товару чи послуги, над якою працюватимуть учні
1. Вітенко І. С., Борисюк А. С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 200 с iconНавчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К.: Кнеу, 2001. Поняття про стратегію
Саєнко М. Г. Стратегія підприємства: Підручник. Тернопіль: «Економічна думка». 2006. 390 с
1. Вітенко І. С., Борисюк А. С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 200 с iconГромадянське суспільство: теорія та практика Вітенко Олена Василівна
Джерела надходження матеріальних коштів громадським організаціям у до загальної суми
1. Вітенко І. С., Борисюк А. С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 200 с iconОснови рівні та паралельні многокутники Основи рівні та паралельні многокутники
Означення: Піраміда наз правильною, якщо основою є правильний многокутник, а основою перпендикуляра, проведеного з вершини піраміди...
1. Вітенко І. С., Борисюк А. С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 200 с iconКостантинов Н., Медынский Е., Шабаева М. История педагогики
Предмет і завдання курсу. Виховання в історії педагогічних джерел (Летурно, Шмідт, Монро, Каптєрєв, Соколов та ін.). Історія педагогіки...
1. Вітенко І. С., Борисюк А. С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 200 с iconWww themegallery com
Яришева Н. Ф. Основи природознавства: Природа України. Навч. Посібник. К. Вища школа, 1995. 335 с
1. Вітенко І. С., Борисюк А. С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 200 с iconНавчально-методичний посібник для вчителів, класних керівників „Сім занять порад „Якщо хочеш бути здоровим будь ним!
Я, Стецюк Людмила Іванівна, закінчила Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка