Медико біологічні основи паразитизму. Найпростіші – паразити людини. Питання теми


НазваМедико біологічні основи паразитизму. Найпростіші – паразити людини. Питання теми
Дата конвертації05.04.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Медико - біологічні основи паразитизму. Найпростіші – паразити людини.


Питання теми:

  • Паразитологія - комплексна теоретико-прикладна наука.

  • Медична паразитологія – її предмет і задачі. Структура медичної паразитології.

  • Основні поняття паразитології.

  • Поняття про трансмісивні захворювання.

  • Природно-осередкові захворювання.

  • Характеристика Одноклітинних, систематика.

  • Найпростіші - паразити людини: латинські назви, цитологічні особливості, біологічний цикл розвитку, шляхи зараження, локалізація в організмі людини, вплив на організм господаря, діагностика і профілактика.



Паразитизм

  • - одна з форм біотичних зв’язків між організмами різних видів, коли один організм (паразит) використовує інший організм (господаря), як джерело живлення та середовище існування, порушуючи тим самим його життєздатність, тобто завдаючи йому шкоди.



Паразити

  • - організми, які використовують інші організми в якості джерела живлення та середовища існування, покладаючи на господарів повністю або частково регуляцію взаємовідношень з оточуючим середовищем.



Паразитологія (від грец. parasitos - нахлібник)

  • - це наука про біологію та екологію паразитів, їх взаємини з господарями і оточуючим середовищем, викликані ними хвороби і заходи боротьби з ними у людини, тварин і рослин.



Науку, яка вивчає явища паразитизму називають паразитологією. Це комплексна теоретико-прикладна наука.

  • Завдання її - вивчення морфології, фізіології і функціональних пристосувань в процесі формування паразитизму як явища і механізмів розвитку багатьох хвороб людини, домашніх і диких рослин і тварин.



Паразитологія

  • Медична паразитологія



Медична паразитологія





Характерна особливість паразитів – здатність зумовлювати порушення життєдіяльності

  • Характерна особливість паразитів – здатність зумовлювати порушення життєдіяльності

  • Патогенність (від патос - страждання, генезис – розвиток) – хвороботворність

  • Вірулентність – властивість паразита, що визначає характер і силу патогенності



Хвороби спричинені паразитами називають інвазійними або паразитарними

  • на відміну від

  • інфекційних захворювань,

  • які зумовлюються

  • бактеріями та вірусами



Шляхи зараження людини збудниками паразитарних захворювань

  • Пероральний – через ротову порожнину (при вживанні води, їжі та інш.)

  • Перкутаний – через шкіру ( при порушені цілісності шкірних покривів або при активному проникненні

  • Повітряно-крапельний – через органи дихання

  • Контактно-побутовий - при контакті з хворими та предметами їх вжитку

  • Трансмісивний – при укусах переносників

  • Трансплацентарний - через плаценту від матері до плоду

  • Статевий – при статевих контактах

  • Гемотрансфузний – при переливанні крові, або використанні недостатньо стерилізованого хірургічного інструментарію



  • періодичний (відносно постійний) – це паразитизм при якому зберігаються вільноживучі стадії для розселення або зараження інших господарів;

  • - постійний (безумовно постійний)- це паразитизм який здійснюється в одному або декількох тваринах господарях при відсутності вільноживучих стадій;



- облігатні (справжні) - організми, для яких паразитизм необхідна умова існування;

  • - облігатні (справжні) - організми, для яких паразитизм необхідна умова існування;

  • - факультативні (несправжні) - вільноживучі організми, які випадково потрапили в інші організми, які зберігають життєздатність та порушують життєздатність організму господаря;



Залежно від терміну паразитування:

  • - тимчасові - паразити, які використовують інші організми на окремих стадіях життя, як правило використовуючи їх при контакті як джерело живлення;

  • - стаціонарні - паразити, які мають вільноживучі і паразитичні стадії в циклі розвитку;

  • - періодичні - паразити, які мають тимчасові вільноживучі стадії, які виконують функції розселення та зараження нових господарів;

  • - постійні - найбільш спеціалізовані паразити, які не можуть існувати в зовнішньому середовищі, вони розвиваються в одному або декількох організмах господарів;



Залежно від місця локалізації:

  • ектопаразити - зовнішні, які існують на зовнішніх покривах господаря (шкіра, волосся);

  • ендопаразити - паразитують всередині організму господаря пошкоджуючи внутрішні органи;



- Порожнинні - паразитують у порожнинах внутрішніх органів, частіше в кишечнику;

  • - Порожнинні - паразитують у порожнинах внутрішніх органів, частіше в кишечнику;

  • - Тканинні - паразитують у різних тканинах різних органів (шкірі, вісцеральних органів, нервовій системі, кістковому мозку і інш.);

  • - Внутрішньоклітинні - пошкоджують клітини організму (шкіри, внутрішніх органів, клітини крові, нервової системи).



Залежно від кількості хазяїнів:

  • Евриксенні – мають широке коло хазяїв

  • Моноксенні - мають одного хазяїна

  • Стеноксенні – паразитують у одного хазяїна, але можуть паразитувати й на інших

  • Гетероксенні – стадії циклу розвитку проходять на різних хазяїнах





Сприйнятливість організму хазяїна – здатність людини або тварини стати для паразита середовищем життя і відповісти на його життєдіяльність специфічними реакціями

  • Резистентність хазяїна – ступінь сприйнятливості того чи іншого паразита



Вплив паразита на хазяїна

  • Механічний вплив – пошкодження тканин кишки гачками свинячого ціп’яка або закупорення просвіту кишки клубком аскарид;

  • Токсичний вплив (гельмінти викликають зниження апетиту, безсоння, блювоту, нудоту, головний біль, зниження працездатності);

  • Зміна хімічного вмісту крові або міжклітинної рідини;

  • Міграція личинок призводить до руйнування тканин, появи запальних процесів, сприяє проникненню збудників інфекцій;

  • Трансмісивна передача збудника через укус кровососів викликає одночасно механічну хімічну, токсичну дію.



Вплив хазяїна на паразита

  • Групи реакцій відповіді хазяїна на паразита:

  • Клітинні реакції;

  • Тканинні реакції;

  • Гуморальна реакція.



Життєві цикли паразитів

  • - остаточний (або дефінітивний хазяїн) – організм в якому паразит розмножується статевим шляхом;

  • - проміжний хазяїн – організм, в якому паразит розмножується безстатево і паразитує на личинкових стадіях;

  • - резервуарний хазяїн - це організм в якому вегетативні або личинкові стадії паразита можуть певний час існувати, але не розмножуватися і не досягати статевої зрілості;



Переносники

  • Специфічні Механічні



Трансмісивні хвороби

  • Інфекційні та інвазійні захворювання, збудники яких передаються через кровосисних переносників одержали назву трансмісивних

  • (лат. transmissio – передача).



Облігатно і факультативно–трансмісивні хвороби

  • Облігатно–трансмісивні хвороби передаються від одного хазяїна до іншого тільки через переносника.

  • Н., лейшманіозом людина може заразитися тільки при укусі зараженим москітом.

  • Факультативно–трансмісивні передаються від одного хазяїна до іншого, як через переносника, так і іншими шляхами (чума –– блохами, повітряно–крапельним шляхом).



Трансмісивні хвороби поділяються на групи

  • Зоонози – хвороби притаманні тваринам;

  • Антропозоонози – збудники цих хвороб вражають людей і тварин (лейшманіоз, фасциольоз, опісторхоз)

  • Антропонози – хвороби властиві тільки для людей (малярія, висипний поворотний тиф)



Є.Н.Павловський (1939 р.) виділив природно-осередкову категорію хвороб, яка характеризується:

  • Збудники циркулюють у природі незалежно від діяльності чи захворюваності людини;

  • Резервуаром збудників є дикі тварини, які разом з переносниками і збудниками утворюють біоценотичний комплекс;

  • Збудники поширені на обмеженій території з певним географічним ландшафтом, це пов’язане з наявністю різних компонентів біоценозу (ліс, степ, поширення кліщів, гризунів, москітів)



Медична протозоологія

  • Підцарство Найпростіші (Protozoa)

  • Тип Саркоджгутикові (Sarcomastigophora)

  • Найпростіші (Protozoa) - одноклітинні тваринні організми, понад 65 000 видів, багато з яких паразити людини і тварин, які викликають найпоширеніші хвороби.



Будова:

  • еукаріотична клітина - складається із цитоплазми, ядра і клітинної мембрани (тонка пелікула і щільна кутикула); цитоплазма диференційована на ендоплазму і ектоплазму; в ній знаходяться органели загального і спеціального призначення.

  • Органели загального призначення: ЕПС, комплекс Гольджі та ін.



Органели спеціального призначення: скоротливі вакуолі, травні вакуолі, органели руху (псевдоподії, джгутики, ундулююча мембрана, війки).

  • Органели спеціального призначення: скоротливі вакуолі, травні вакуолі, органели руху (псевдоподії, джгутики, ундулююча мембрана, війки).

  • Ядер може бути від одного до декількох.

  • Живлення: гетеротрофне - поглинання шляхом фагоцитозу і піноцитозу або осмотично; міксотрофне.

  • Розмноження: безстатеве (мітотичний поділ, шизогонія) і статеве (копуляція, кон'югація ).

  • У зовнішньому середовищі більшість найпростіших утворюють цисти.

  • За новою зоологічною класифікацією (1980) Найпростіші (Protozoa) є підцарством, в якому виділяють декілько типів:



  • Класифікація базується на наявності певних органел руху й особливостях життєвого циклу.



Циста – це стадія життєвого циклу найпростіших, яка утворюється у неблагосприятливих умовах середовища

  • Інцистування – процес утворення цист.

  • Ексцистування – процес звільнення інвазійної стадії паразита з цист, який відбувається при благосприятливих умовах в організмі хазяїна.

  • Цистоносії- заражені люди в організмі яких захворювання протікає не в гострій формі, а у зовнішнє середовище виділяються інвазійні стадії – цисти, а це має велику епідеміологічну небезпеку для оточуючих.

  • Інвазійна стадія – стадія життєвого циклу паразита, яка заражає організм господаря.



Клас Справжні амеби (Lobosea)

  • - налічуює близько 10 000 видів. Більшість (понад 80 %) мешкають у морях, частина - у прісних водоймах і ґрунті. Деякі види перейшли до паразитичного способу життя, серед них є як непатогенні, так і патогенні для людини форми амеб.



Паразитичні форми амеб.

  • Амеба дизентерійна

  • (Entamoeba histolytica) –– збудник амебної дизентерії, або амебіазу.

  • Кишкова амеба (Entamoeba coli), непатогенна

  • Ротова амеба (Entamoeba gingivalis). Розмір 6–30 мкм.



Схема життєвого циклу дизентерійної амеби (Entamoeba histolytica).



Тип Саркоджгутикові (Sarcomastigophora)

  • Клас Тваринні джгутикові (Zoomastigophora)

  • Клас джгутикові об'єднує найпростіших, які мають від одного до декількох джгутиків. Органелами їхнього руху є і ундулююча мембрана - хвилеподібна цитоплазматична перетинка між джгутиком і пелікулою.



Паразитичні форми джгутикових.

  • Найбільше патогенне значення для людини мають лейшманії і трипаносоми.

  • Трипаносоми - патогенними для людини є три види:

  • Trypanosoma brucei gambiense - гамбійська трипаносома (трапляється в екваторіальних районах Західної Африки),

  • Trypanosoma brucei rhodesiense - родезійська трипаносома (у східних районах Африки),

  • Trypanosoma cruzi (у Південній і Центральній Америці).



  • Цикл розвитку

  • Trypanosoma brucei gambiense

  • (збудника африканського трипаносомозу гамбійського типу)



Лейшманії:

  • Leishmania tropica minor – викликає антропонозний (міський) шкірний лейшманіоз;

  • Leishmania tropica major – збудник зоонозного (пустинного) шкірного лейшманіозу; природним резервуаром паразита є гризуни (піщанки, ховрахи, тушканчики).

  • Leishmania brasiliensis – зустрічається в Південній Америці та викликає шкірно–слизовий американський лейшманіоз;

  • Leishmania donovani (індійський кала–азар), Leishmania infantum (середземноморський лейшманіоз) – збудники вісцерального лейшманіозу.



Цикл розвитку Leishmania donovani i L. infantum.

  • Цикл розвитку Leishmania donovani i L. infantum.

  • (збудників вісцерального лейшманіозу).



Лямблії (Lamblia intestinalis) –– збудник лямбліозу

  • існують в двох формах: вегетативній і формі цисти.

  • Локалізація –– дванадцятипала кишка.

  • Інвазійна стадія –– чотириядерна циста.

  • У дітей нерідко бувають запальні процеси, може бути безсимптомне носійство.

  • Діагностика –– дослідження дуоденального вмісту дванадцятипалої кишки, фекалій – на наявність вегетативних форм і цист.



Трихомонада піхвова (Тrichomonos vaginalis).

  • Локалізація –– сечостатеві шляхи жінок і чоловіків.

  • Патогенне значення –– викликає запальні процеси у статевих шляхах. Зараження - статевим шляхом.

  • Діагностика - виявлення вегетативних форм у виділеннях сечестатевих шляхів.



I — мазок з культури II — мазок з піхви (забарвлення за Романовським); III — мазок з піхви (забарвлення метиленовим синім); а — трихомонада: 1 — ядро; 2 — кинетопласт; 3 — передні джгутики; 4 -- ундулирующая мембрана; 5 — аксостиль; 6 — парабазальна нитка; б — лейкоцити; в — епітеліальні клітки



Трихомонада кишкова (Trichomonas hominis).

  • Не патогенна



Тип Апікомплексні (Apicomplexa) Клас Споровики (Sporozoea)

  • Споровики - виключно паразитичні організми, найчастіше з внутрішньоклітинною локалізацією.

  • Є спеціальні органели прикріплення та проникнення у клітину (коноїд, роптрії).



Види - збудники малярії людини:

  • Види - збудники малярії людини:

  • Plasmodium vivax,

  • Plasmodium falciparum,

  • Plasmodium malariae,

  • Plasmodium ovale).



Життєвий цикл Plasmodium vivax і Plasmodium ovale.

  • 1 — вихід спорозоїтів з слинної залози малярійного комара і проникнення в клітини печінки (перкутанно); 2 — трофозоїт в клітині печінки: а — трофозоїт, б — ядро клітини печінки; 3 — экзо-еритроцитарний шизонт в клітині печінки: а — шизонт; б — ядро клітини; 4 — вихід мерозоїтов з клітини печінки в кров;

  • 5 — прикріплення мерозоїта до еритроцита; 7 - кільцеподібний трофозоїт в еритроциті; 6 — процес проникнення мерозоїта; 8 — юний трофозоїт в еритроциті;9 — незрілий еритроцитарний шизонт; 10 — зрілий эритроцитарний шизонт; 11 — еритроцитарні мерозоїти; 12 — чоловічій гамонт; 13 — жіночій гамонт; 14а — утворення чоловічих гамет; 14б — чоловіча гамета; 15 — жіноча гамета; 16—17 — злиття чоловічих і жіночих гамет; 18—20 — стадії розвитку ооцисти на стінці шлунку комара; 21 — вихід спорозоїтїв із зрілої ооцисты; 22 — спорозоїти в слинній залозі комара.



Мазок крові хворого малярією

  • 1 — кільцеподібний трофозоїт (кільце); 4 — деформований кільцеподібний трофозоїт; 5—7 — амебоїдні трофозоїти різного віку;

  • 10 — трофозоїт, що готується до ділення; 11 -шизонт; 12 — морула;

  • 13 — гамонт жіночий; 14 — гамонт чоловічий; 15 — уражений еритроцит із зернами Шюффнера; 18 — ретикулоцит; 19 — тромбоцити;

  • 20 — лімфоцит;



Внизу — стадії розвитку Plasmodium vivax, що відповідають різної температурі тіла хворого



Токсоплазма (Toxoplasma gondii)- збудник токсоплазмозу.

  • 1 — кішка-хазяїн, в організмі якої відбувається шизогонія і стадії статевого циклу:

  • 2—3—4 — стадії розвитку ооцист (по 2 спори в кожній ооцисті і по чотири спорозоїтами в спорі);

  • 5—6 — миші-хазяїни, в організмі яких протікає безстатеве розмноження: має місце гостра інфекція (утворюються цисти, оболонки ізолюють паразита від тканин господаря);

  • 7 — внутріутробне зараження мишей.



Тип Війконосні (Ciliophora) Клас Щілиннороті (Rimostomatea)

  • авегетативна форма;

  • б — циста.

  • 1 — цитостом;

  • 2 — цитофаринкс;

  • 3 — травна вакуоль;

  • 4 — скоротлива вакуоля;

  • 5 — макрионуклеус;

  • 6 — микронуклеус;

  • 7 — порошиця.



Схожі:

Медико біологічні основи паразитизму. Найпростіші – паразити людини. Питання теми iconМедична гельмінтологія. Плоскі черви – паразити людини. Питання теми
Цикли розвитку, шляхи зараження, локалізація в організмі людини, патогенна дія на організм господаря (людини)
Медико біологічні основи паразитизму. Найпростіші – паразити людини. Питання теми iconНайпростіші Вступ Найпростіші
Всі найпростіші -одноклітинні або колоніальні, що не мають високоорганізованих тканин
Медико біологічні основи паразитизму. Найпростіші – паразити людини. Питання теми iconРепродуктивне здоров“Я. Біологічні основи репродуктивної системи жінки І чоловіка доцент маланчин ірина миколаївна
Репродуктивне здоров я. Біологічні основи репродуктивної системи жінки І чоловіка
Медико біологічні основи паразитизму. Найпростіші – паразити людини. Питання теми iconМолекулярні основи спадковості. Реалізація спадкової інформації Питання теми
Характеристика нуклеїнових кислот: ДНК І рнк, просторова організація, властивості
Медико біологічні основи паразитизму. Найпростіші – паразити людини. Питання теми iconМедична гельмінтологія. Плоскі черви – паразити людини. Представники
Плоскі черви, Круглі черви і Скребні, які є паразитами рослин, тварин і людини. Виділяють дві групи
Медико біологічні основи паразитизму. Найпростіші – паразити людини. Питання теми iconПрактикум з квантової механіки
Електронний парамагнітний резонанс, ядерний магнітний резонанс та їх медико-біологічні застосування
Медико біологічні основи паразитизму. Найпростіші – паразити людини. Питання теми iconПитання теми: Онтогенез, його періодизація
Молекулярно-генетичні механізми онтогенезу. Порушення онтогенезу та їх місце в патології людини
Медико біологічні основи паразитизму. Найпростіші – паразити людини. Питання теми iconПаразитичні бактерії (паразити) Живляться речовинами живих організмів
Спричиняють багато небезпечних хвороб людини (туберкульоз, дифтерію, черевний тиф, холеру)
Медико біологічні основи паразитизму. Найпростіші – паразити людини. Питання теми iconМінливість у людини як властивість життя і генетичне явище. Питання теми
Модифікаційна мінливість: норма реакції генетичне детермінованих ознак, експресивність та пенетрантність, фенокопії, адаптивний характер...
Медико біологічні основи паразитизму. Найпростіші – паразити людини. Питання теми iconБіологічні Біологічні
До основних психологічних чинників, що визначають делінквентну поведінку, належать мотиви і потреби

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка