Лекція №4 тема: політичні партії та громадські організації історія виникнення політичних партій. Поняття та типологія політичних партій


НазваЛекція №4 тема: політичні партії та громадські організації історія виникнення політичних партій. Поняття та типологія політичних партій
Дата конвертації31.03.2013
Розмір445 b.
ТипЛекція


ЛЕКЦІЯ №4 ТЕМА: ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Історія виникнення політичних партій.

  • Поняття та типологія політичних партій.

  • Партійні системи. Еволюція партійної системи України.

  • Громадські організації та рухи.


Політична партія

  • це організована частина суспільства, члени якої об’єднуються з метою вибороти владу в державі та утримати її. У Законі України „Про політичні партії в Україні” політична партія визначається як „зареєстроване згідно з законом добровільне об’єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах”.







Утворення і діяльність політичних партій забороняється

  • ліквідацію незалежності України;

  • зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;

  • порушення суверенітету і територіальної цілісності України;

  • підрив безпеки держави;

  • незаконне захоплення державної влади;

  • пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі;

  • посягання на права і свободи людини;

  • посягання на здоров’я населення.



Членами політичних партій не можуть бути:

  • судді;

  • працівники прокуратури;

  • працівники органів внутрішніх справ;

  • співробітники Служби безпеки України;

  • військовослужбовці

  • працівники органів державної податкової служби.



Політичні партії мають право

  • вільно провадити свою діяльність у межах, передбачених Конституцією України, Законом „Про політичні партії в Україні” та іншими законами України;

  • брати участь у виборах Президента України, до ВРУ, до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у порядку, встановленому відповідними законами України;

  • використовувати державні засоби масової інформації, а також засновувати власні засоби масової інформації, як передбачено відповідними законами України;

  • підтримувати міжнародні зв’язки з політичними партіями, громадськими організаціями інших держав, міжнародними і міжурядовими організаціями, засновувати (вступати між собою у ) міжнародні спілки;

  • ідейно, організаційно та матеріально підтримувати молодіжні, жіночі та інші об’єднання громадян, подавати допомогу у їх створенні.



Політичним партіям гарантується свобода опозиційної діяльності, у тому числі:

  • можливість викладати публічно і обстоювати свою позицію з питань державного і суспільно життя;

  • брати участь в обговоренні та оприлюднювати і обґрунтовувати критичну оцінку дій і рішень органів влади, використовуючи для цього державні і недержавні засоби масової інформації в порядку, встановленому законом;

  • вносити до органів державної влади України та органів місцевого самоврядування пропозиції, які обов’язкові для розгляду відповідними органами в установленому порядку.



Політичні партії України



Ознаки політичних партій:

  • певна тривалість існування в часі;

  • наявність організаційної структури;

  • прагнення влади;

  • пошук народної підтримки.



Основними функціями політичних партій у сучасних суспільствах є:

  • виявлення, формулювання та обґрунтування інтересів суспільних груп;

  • активізація та об’єднання великих суспільних груп;

  • формування ідеології та політичних доктрин;

  • участь у формуванні політичних систем, їхніх спільних принципів, компонентів;

  • участь у боротьбі за владу в державі й формування програм її діяльності;

  • участь у здійсненні державної влади;

  • формування громадської думки;

  • політичне виховання всього суспільства або його частини;

  • рекрутування й соціалізація нових членів партії;

  • підготовка й висунення кадрів для апарату держави.



Функції політичних партій



Типи політичних партій.

  • за класовими ознаками політичні партії можуть бути: буржуазні, селянські, робітничі, зокрема, комуністичні, соціалістичні та соціал-демократичні;

  • за ставленням до суспільного прогресу: радикальні (у тому числі революційні), реформістські, консервативні, реакційні, контреволюційні:

  • за ставленням до влади: правлячі, опозиційні, нейтральні або центристські;

  • за формами і методами правління: ліберальні, демократичні, диктаторські;

  • за принципами організації та членства: кадрові та масові;

  • за місцем у системі влади: легальні та нелегальні;

  • за ідеологічним спрямуванням: комуністичні, соціалістичні, фашистські, неофашистські, ліберально-демократичні, націоналістичні, анархістські та інші;

  • за віросповіданням: християнські, мусульманські





Партійна система

  • це сукупність партій (правлячих та опозиційних), які тісно зв’язані між собою і з державою й беруть участь у здійсненні влади.



Партійна система

  • однопартійні;

  • з партією, що здійснює гегемонію;

  • з домінуючою партією;

  • двопартійні;

  • поміркованого плюралізму;

  • крайнього (поляризованого) плюралізму;

  • атомізовані.



Однопартійна система

  • властива авторитарним, особливо – тоталітарним режимам, коли управління здійснюється однією партією. Їй характерне конституційне закріплення керівної ролі однієї партії, зрощування партійного та державного апарату, заборона утворення інших партій.



Партія-гегемон

  • характеризується пасивним становищем однієї партії при відсутності реальної партійної конкуренції. Усі інші партії мають організаційну автономію, але визнають керівну роль правлячої партії.



Домінуюча партія

  • передбачає існування кількох партій, одна з яких упродовж тривалого часу перемагає на виборах і одноосібно формує уряд.



Двопартійна система

  • характеризується домінуванням двох потужних партій, одна з яких перебуває при владі, а інша – в опозиції. Класичними прикладами є Республіканська та Демократична партії США, Консервативна та Лейбористська партії Великобританії.



Поміркованого плюралізму

  • характеризується існуванням трьох п’яти партій, жодна з яких не переважає і не може самостійно утворити коаліцію, а тому партії змушені йти на досягнення компромісу щодо формування уряду згідно з кількістю виборних мандатів.



Поляризована партійна система

  • боротьбу за владу ведуть шість і більше партій. При наявності великої кількості невеликих партій, вони, як правило, утворюють блоки або коаліції на час ведення передвиборчої кампанії.



Атомізована партійна система

  • характеризується наявністю багатьох маловпливових і не чисельних партій. Така система діє, переважно, в перехідних до демократії суспільствах. Уряд, як правило, формується на пропорційній основі. За умови стабілізації демократичного правління вона має тенденцію до перетворення у консолідованішу і впливову систему поміркованого плюралізму.



Громадські організації та рухи

  • це добровільні об’єднання громадян, які виникають в результаті вільного і свідомого волевиявлення громадян на основі їхньої самодіяльності, вираження та захисту різного роду інтересів.



Формальним громадським організаціям притаманні такі риси:

  • чітка структура,

  • свій статут,

  • офіційна реєстрація в органах влади.





Соціально-усвідомлені:

  • жіночі (Союз українок, Союз жінок України та інші), молодіжні (Спілка українських студентів, Спілка незалежної української молоді, Український союз студентства, Студентське братство, „Вертеп” (відродження традицій), „Сокіл” (військово-патріотична молодіжна організація), „Пласт”(патріотична молодіжна організація), скаути.



Соціально-ціннісні:

  • Федерація профспілок України, Національна конфедерація профспілок України, Всеукраїнське об’єднання солідарності трудівників, профспілка „Єднання”,, Спілка офіцерів України.



Ціннісно-орієнтовані:

  • Товариство української мови ім. Т.Г. Шевченка, „Просвіта”, „Знання”.



Основними причинами зростання чисельності неформальних організацій та їхньої ролі в суспільно-політичному житті є:

  • диференціація суспільства і різноманітність інтересів у різних соціальних груп;

  • кризові явища у суспільному житті;

  • недостатня робота офіційних громадських організацій (їх методи і форми роботи часто носять формальний характер і не задовольняють потреби людей.



Від громадських організацій рухи відрізняються такими особливостями, як:

  • відсутність чіткої організаційної структури;

  • спільністю інтересів громадян, що приєднуються до рухів;

  • наявність у цих груп і течій неоднакових політичних поглядів, світогляду, вірувань;

  • відсутністю індивідуального членства.





Громадсько-політичні рухи

  • це особлива форма діяльності суспільно-політичних сил, що представляють політичні інтереси й прагнення різних соціальних спільностей та їх організацій, спрямована на зміну існуючих соціально-політичних та економічних умов шляхом впливу на владні структури, вдосконалення або заміну їх.



Основні риси та особливості громадсько-політичних рухів:

  • спрямовані на зміну або вдосконалення владних структур;

  • об’єднують широкі кола навколо поставленої мети;

  • відображають інтереси та прагнення не одного якогось класу, а широких верств населення.





Структура громадських об’єднань







Народний фронт

  • це масовий суспільно-політичний рух, що охоплює широкі кола населення, їхні масові організації і політичні партії для досягнення тих політичних цілей, навколо яких вони об’єднались.



Характерними особливостями народних фронтів є:

  • охоплення широких мас населення, його різних елементів;

  • об’єднання населення навколо різних інтересів інтересів і відповідних їм політичних цілей;

  • охоплення різнопланових партій та інших масових організацій;

  • керівна роль політичних партій.



До традиційних громадських організацій і рухів відносять:

  • профспілкові, жіночі, молодіжні, економічні, освіти й культури, наукові й науково-технічні, творчі, оборонні, спортивні, туристські.



До нових соціальних організацій і рухів належать:

  • екологічні, альтернативні, громадської ініціативи, національні.



Суспільні організації і рухи виконують дві головні функції:

  • висловлюють й реалізують групові інтереси;

  • забезпечують участь своїх членів в управлінні.



Типовими засобами тиску суспільних об’єднань на органи влади є:

  • безпосереднє висування своїх членів до складу представницьких і законодавчих органів влади, а також в якості функціонерів адміністративного апарату;

  • участь членів організації в роботі парламентських комісій;

  • підтримка особистих контактів з членами парламенту, уряду, чиновниками державного апарату.



Лобізм

  • ( від англ. Lobby – кулуари ) – методи політичної гри, з метою досягнення влади



Групи засобів лобізму:

  • інформаційного ракурсу: збирання інформації, її блокування або надання зацікавленим особам; пропагандистські кампанії з рекламою або антирекламою певної акції; кампанії тиску з місць (телеграми, листи);



Групи засобів лобізму:

  • засоби лобіювання, пов’язані з фінансовим його забезпеченням: фінансування виборчої кампанії, надання „потрібним особам” різного роду „послуг” (гонорар за виступ тощо ), влаштування для чиновників різного роду розваг за рахунок зацікавлених організацій тощо.



Література:

  • 1. Конституція (Основний Закон) України. – К.,1996.

  • 2. Закон України „Про політичні партії в Україні” ВВР, 2001 №23, ст.118

  • 3. Закон України „Про громадські організації в Україні”

  • 4. Закон України „Про молодіжні та дитячі громадські організації” ВВР, 1999, №1, ст.2

  • 5. Білоус А.О. Політичні об’єднання України. – К., 1993

  • 6.Піча В.М., Хома Н.М. „Політологія” Київ 2001р.

  • 7.Семків О.І. Політологія. – Львів, 1994



Схожі:

Лекція №4 тема: політичні партії та громадські організації історія виникнення політичних партій. Поняття та типологія політичних партій iconКодекс належної практики щодо політичних партій кодекс належної практики щодо політичних партій венеціанська комісія, 12-13 грудня 2008 року
Прагне підвищення легітимності демократичного процесу та інституцій (підвищення довіри населення)
Лекція №4 тема: політичні партії та громадські організації історія виникнення політичних партій. Поняття та типологія політичних партій iconЕфективність політичних партій в Україні: проблеми та перспективи Лабораторія законодавчих ініціатив
Запровадження пропорційної виборчої системи з голосуванням за закриті списки кандидатів від партій на парламентських та місцевих...
Лекція №4 тема: політичні партії та громадські організації історія виникнення політичних партій. Поняття та типологія політичних партій iconПолітичні засади людського існування 1 Громадянські рухи й організації. Політичні партії і влада
До ряду важливих елементів політичної системи суспільства належать громадські рухи та громадські організації
Лекція №4 тема: політичні партії та громадські організації історія виникнення політичних партій. Поняття та типологія політичних партій iconРішення Денис Ковриженко
...
Лекція №4 тема: політичні партії та громадські організації історія виникнення політичних партій. Поняття та типологія політичних партій iconІнформації про парламент Обмін різною зі змістом, форматом донесення та якістю інформацією Обмін різною зі змістом, форматом донесення та якістю інформацією
Традиційно низький рівень довіри населення до політичних партій і парламентів у порівнянні з іншими інститутами
Лекція №4 тема: політичні партії та громадські організації історія виникнення політичних партій. Поняття та типологія політичних партій iconРішення про створення партії (позиції Венеціанської комісії, Європейського Суду з прав людини (критерій "нагальної потреби") Підстави анулювання реєстрації Реорганізація партій (в контексті розпоряджання активами)
...
Лекція №4 тема: політичні партії та громадські організації історія виникнення політичних партій. Поняття та типологія політичних партій iconРозвитком політичних подій у 1917-1918 рр як в Росії, так і в Україні; збагачення словникового запасу
Розстановка політичних сил у Росії після Лютневої революції. Двовладдя 2 Політична ситуація в Україні. Створення і діяльність Центральної...
Лекція №4 тема: політичні партії та громадські організації історія виникнення політичних партій. Поняття та типологія політичних партій iconІсторія виникнення бетону Історія виникнення бетону
У час правління римського імператора Августа починається розквіт бетонного будівництва в Римі зводяться перші великі громадські будівлі...
Лекція №4 тема: політичні партії та громадські організації історія виникнення політичних партій. Поняття та типологія політичних партій iconУчасть audesf у днях Європи в Україні (травень 2009) Загальні збори audesf
Традиційне встановлення Європейських містечок, презентації курсів мов єс, громадські дискусії з економічних та політичних питань
Лекція №4 тема: політичні партії та громадські організації історія виникнення політичних партій. Поняття та типологія політичних партій icon1. Політична система. Класифікація політичних систем Політична система. Класифікація політичних систем
Політологічний енциклопедичний словник: Навч посібник для студентів вузів. К.: Генеза, 1997. 400 с

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка