Лекція №11 Тема: Школа І педагогічна думка в Україні в ХІХ столітті план загальна характеристика освіти України в І половині ХІХ століття


НазваЛекція №11 Тема: Школа І педагогічна думка в Україні в ХІХ столітті план загальна характеристика освіти України в І половині ХІХ століття
Дата конвертації12.02.2013
Розмір445 b.
ТипЛекція


ЛЕКЦІЯ № 11


Тема: Школа і педагогічна думка в Україні в ХІХ столітті



ПЛАН

  • 1. Загальна характеристика освіти України в І половині ХІХ століття.

  • 2. Просвітницька діяльність декабристів.

  • 3. Педагогіка О.Духновича.

  • 4. Культурно-просвітницька діяльність Кирило-Мефодіївського товариства (Т.Шевченко, П.Куліш, М.Костомаров).



Література:

  • Медвідь Л.А. “Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні”: Навч.посіб. – К.: Вікар, 2003. – 335 с.

  • Левківський М.В. Історія педагогіки: Навчальний посібник. – Житомир, 2002.

  • Сбруєва А.А., Рисіна М.Ю. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах: Навч. посібник. – Суми: Сум. ДПУ, 2000. – 208 с.



Хронологічні події ІХ століття

  • Хронологічні події ІХ століття

  • 1804 р. Статут навчальних закладів підвідомчих університетам.

  • 1812 р. Виникнення таємних товариств декабристів.

  • 1825 р. Повстання декабристів.

  • 1847 р. Розгром Кирило-Мефодіївського товариства, переслідування української мови.

  • 1861 р. Затвердження Олександром ІІ Маніфесту і Загального положення про селян звільнених від кріпосної залежності.

  • 1862 р. Закриття недільних українських шкіл.

  • 1863 р. Циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва про заборону друку на українській мові, викладання українською мовою.

  • 1864 р. Статут про початкову школу.



Напрям освітньої політики визначало найближче оточення російських царів. У XІХ столітті правили Олександр І (1801-1825); Микола І (1825-1855); Олександр ІІ (1855-1881); Олександр ІІІ (1881-1884); Микола ІІ (1894-1917).

  • Напрям освітньої політики визначало найближче оточення російських царів. У XІХ столітті правили Олександр І (1801-1825); Микола І (1825-1855); Олександр ІІ (1855-1881); Олександр ІІІ (1881-1884); Микола ІІ (1894-1917).

  • У галузі освіти визначилися дві тенденції розвитку: перша – офіційна освітня політика пронизана ідеями націоналізму та авторитаризму; друга розвивала демократичні підходи до формування системи освіти.

  • Для XІХ ст. характерні значні зміни в освітній політиці.



1802 р. створені державні заклади – міністерства народної освіти. Освітою керувало три установи: Міністерство освіти, відомство імператриці Марії (займалося сирітськими притулками, інститутами шляхетних дівчат), опікувались притулками для дітей з особливими потребами.

  • 1802 р. створені державні заклади – міністерства народної освіти. Освітою керувало три установи: Міністерство освіти, відомство імператриці Марії (займалося сирітськими притулками, інститутами шляхетних дівчат), опікувались притулками для дітей з особливими потребами.

  • Під тиском передової громадської думки царський уряд проводить реформування системи освіти.



Статут навчальних закладів, підвідомчих університетам (1804 р.)



Поряд з ними існували духовні семінарії та духовні училища.

  • Поряд з ними існували духовні семінарії та духовні училища.

  • Приходські (початкові) школи призначалися для елементарної освіти (читати, писати, математичні дії, Закон божий).

  • В 1820 році виникають ланкастерські школи (взаємного навчання).

  • Для дітей дворян відкривалися ліцеї і Царскосельський (Пушкін, Кюхельбекер, Дельвіг), Благородний пансіон, 1820 р. – гімназія вищих наук князя Безбородько, де навчався М.Гоголь.

  • Після 1812 року (Вітчизняна війна з французами) виникають таємні товариства декабристів, які розповсюджують писемність; відкривають нові школи, видають підручники.



Декабристи вважали, що структура системи освіти повинна мати такі ланки: дошкільне виховання, початкова школа, повітові й губернські училища, вищі навчальні заклади. Вони відстоювали навчання рідною мовою, вважали, що вчителем може бути лише патріот своєї батьківщини, який виступає проти іноземного впливу.

  • Декабристи вважали, що структура системи освіти повинна мати такі ланки: дошкільне виховання, початкова школа, повітові й губернські училища, вищі навчальні заклади. Вони відстоювали навчання рідною мовою, вважали, що вчителем може бути лише патріот своєї батьківщини, який виступає проти іноземного впливу.

  • Ідеї декабристів в Україні запроваджував у життя Михайло Федорович Орлов (1788-1842) . він був учасником вітчизняної війни 1812 р. і закордонних походів, приймав капітуляцію Парижа, у 1814 р. організував “Ордер російських лицарів”, був членом “Союзу благоденства”, декабрист.



Багато власних коштів він затратив на розвиток школи взаємного навчання Київського військово-сирітського відділення.

  • Багато власних коштів він затратив на розвиток школи взаємного навчання Київського військово-сирітського відділення.

  • М.Ф. Орлов, де тільки міг, влаштовував виступи, збирав пожертвування для сиріт Києва, на відкриття парафіяльних шкіл тощо.

  • Статут 1828 р. узаконює становість, монархізм, релігійність закладів освіти. Статут 1828 р. - муштра, зубріння, тілесні покарання, дріб’язкова регламентація умов життя, навчання і поведінки.



Олександр Васильович Духнович

  • Олександр Васильович Духнович

  • (1803-1865)

  • 24 квітня 1803 р. - народився в с. Тополя Гуменського округу на Словаччині в сім'ї сільського священика. Навчаючись в Ужгородській гімназії, Олександр мав намір вступити після її закінчення до технічної школи і здобути освіту інженера-землеміра. Однак, важке матеріальне становище після смерті батька в 1816 році змусило обдарованого юнака поховати свою мрію. Закінчив філософські студії в Кошицях і богословські в Ужгороді. Його призначили службовцем єпархіальної канцелярії у Пряшеві.



Педагогіка О.Духновича

  • Найбільш визначним представником культурно-освітнього руху на Закарпатті був Олександр Васильович Духнович.

  • Після закінчення Ужгородської гімназії і духовної семінарії працював домашнім вчителем, викладав російську мову в семінарії. Він став автором першого на Закарпатті народного букваря – “Книжниці читальної для початківців” (1847), підручників для початкової школи з географії та історії (1831), російської мови (1853), а також “Народної педагогії на користь училищ та вчителів сільських “ (1857).



У 30-40-х роках розпочав на Закарпатті літературну та педагогічну діяльність. Виступав за народність навчання.

  • У 30-40-х роках розпочав на Закарпатті літературну та педагогічну діяльність. Виступав за народність навчання.

  • О.Духнович показав, що праця – найважливіший фактор становлення особистості.

  • Виступав за братерство українців, росіян та інших народів.





Виходячи з принципу природовідповідності, О.Духнович прагнув враховувати вікові та індивідуальні особливості вихованців. Ця вимога була основою його дидактичних поглядів. Велику увагу О.Духнович приділяв розробці дидактичних проблем. На перше місце він поставив наочність і слід дотримуватись принципу доступності у навчанні.

  • Виходячи з принципу природовідповідності, О.Духнович прагнув враховувати вікові та індивідуальні особливості вихованців. Ця вимога була основою його дидактичних поглядів. Велику увагу О.Духнович приділяв розробці дидактичних проблем. На перше місце він поставив наочність і слід дотримуватись принципу доступності у навчанні.

  • Цікаві думки висловлював педагог щодо забезпечення ґрунтовності і міцності знань, питань морального виховання.

  • О.Духнович – один з перших професійних вчених-педагогів на Західній Україні, якому належить достойне місце у вітчизняній історії педагогіки.



60-ті роки ХІХ століття характеризуються:

  • 60-ті роки ХІХ століття характеризуються:

  • скасування кріпосницької системи;

  • розвиток капіталізму;

  • загострення соціальних суперечностей;

  • зростання селянських заворушень;

  • революційно-демократичний рух.

  • Передові педагоги виступали проти станової школи, муштри.



Культурно-просвітницька діяльність Кирило-Мефодіївського товариства (Т.Шевченко, П.Куліш, М.Костомаров)

  • З 60-х років ІХ ст. поглиблюється криза кріпосницької системи, що загострює політичну і ідеологічну боротьбу.

  • За реформою 1864 р. встановлюються три типи загальноосвітніх закладів: народні училища, класичні і реальні прогімназії, класичні і реальні гімназії.

  • З 1859 року в Україні організовано три безкоштовні недільні школи. Для забезпечення створювались відповідні підручники:

  • “Граматика” П.Куліша (1857,1861)

  • “Буквар Южнорусский” Т.Шевченко (1861)



Педагогічна думка представлена громадсько-педагогічними діячами: Т.Шевченко, П.Куліш, Л.Українка, М.Корф, Т.Лубенець, Х.Алчевська. Таємна політична організація “Слов’янське товариство Св. Кирила і Мефодія” (така первинна назва Кирило-Мефодіївського товариства, заснована у грудні 1845 р., складалася із відомих прогресивних діячів України: М.Костомарова (1817-1888), М.Гулака (1822-1899), В.Бєлозерського (1825-1899). Потім, крім Т.Шевченка, кирило - мефодіївцями стали О.Маркевич (1822-1867), П.Куліш (1918-1897), О.Навроцький (1823-1892).

  • Педагогічна думка представлена громадсько-педагогічними діячами: Т.Шевченко, П.Куліш, Л.Українка, М.Корф, Т.Лубенець, Х.Алчевська. Таємна політична організація “Слов’янське товариство Св. Кирила і Мефодія” (така первинна назва Кирило-Мефодіївського товариства, заснована у грудні 1845 р., складалася із відомих прогресивних діячів України: М.Костомарова (1817-1888), М.Гулака (1822-1899), В.Бєлозерського (1825-1899). Потім, крім Т.Шевченка, кирило - мефодіївцями стали О.Маркевич (1822-1867), П.Куліш (1918-1897), О.Навроцький (1823-1892).



“Статут слов’янського товариства Св. Кирила і Мефодія”, а також програма – “Книги буття українського народу”.

  • “Статут слов’янського товариства Св. Кирила і Мефодія”, а також програма – “Книги буття українського народу”.

  • Мета: боротьба за скасування

  • самодержавства, кріпосництва, заміни монархії республікою широкої освіти народу, визнання національних прав України. Основний документ товариства “Закон божий” складався із 63 різних за обсягом статей, що становлять морально-філософську концепцію, в центрі якої – доля народу України.



У ХІХ ст. завершується формування класичної педагогіки Нового часу. В першій треті ХІХ ст. ідеї філософії Німеччини зіграли суттєву роль (І.Кант, Ф.Шлейермахер, І.Фіхте, Г.Гегель), педагогічні ідеї соціалістів (Сей-Сімон, Фур’є, Р.Оуен), педагогічні ідеї позитивізма (Г.Спенсер), філософія ірраціоналізма (А.Шопенгауер, Ф.Ніцше), педагогічний романтизм (Ф.Фребель), виховуючи освіта (І.Гербарт).

  • У ХІХ ст. завершується формування класичної педагогіки Нового часу. В першій треті ХІХ ст. ідеї філософії Німеччини зіграли суттєву роль (І.Кант, Ф.Шлейермахер, І.Фіхте, Г.Гегель), педагогічні ідеї соціалістів (Сей-Сімон, Фур’є, Р.Оуен), педагогічні ідеї позитивізма (Г.Спенсер), філософія ірраціоналізма (А.Шопенгауер, Ф.Ніцше), педагогічний романтизм (Ф.Фребель), виховуючи освіта (І.Гербарт).

  • У ХІХ ст., за професором П.Монро, існували такі напрями в зарубіжній педагогіці: психологічний (Й.Песталоцці, І.Гербарт, Ф.Фребель); природничо-науковий (Г.Спенсер, Т.Гекслі); соціальний (Й.Песталоцці, І.Гербарт, Ф.Фребель); філософський (І.Кант, Г.Гегель, І.Фіхте); моніторіальна система Белла і Ланкастера.



Іммануіл Кант - головне завдання педагогіки, на його думку, полягає в тому, щоб моральні закони проникли в душу учня, а моральні норми стали для нього суб’єктивно значущими.

  • Іммануіл Кант - головне завдання педагогіки, на його думку, полягає в тому, щоб моральні закони проникли в душу учня, а моральні норми стали для нього суб’єктивно значущими.

  • Іоганн Готліб Фіхте відстоював ідеал життєво дієвих знань, розглядав освіту як засіб оволодіння національною культурою і через неї – культурою людства.

  • Фрідріх Шлейєрмахер відстоював соціальну зумовленість виховання та освіти. Він вважав педагогіку мистецтвом і розглядав зміст виховання й освіти поряд з етикою та політикою.

  • Георг Вільгельм Фрідріх Гегель вважав людину творцем історії перетворюючу роль виховання.



У другій половині ХІХ ст. у західній філософії виховання на зміну прийшла філософія позитивізму, зорієнтована на факти соціології.

  • У другій половині ХІХ ст. у західній філософії виховання на зміну прийшла філософія позитивізму, зорієнтована на факти соціології.

  • Герберт Спенсер надавав перевагу природничій освіті як найбільш “корисній” для потреб кожної людини. Гуманітарну освіту він вважав другорядною і її існування пояснював традиційним престижем класицизму.

  • У вихованні датського філософ-ірраціоналіст, теолог Сьорен К’єркегор наголошував на незалежність суджень вихованців і їхній особистій моральній позиції.

  • Німецький філософ Артур Шопенгауер був переконаний, що вчитель повинен знайомити учнів з реальним, а не з прикрашеним світом і вчити їх прагнути до самовдосконалення.



Класична зарубіжна педагогіка ХІХ ст. представлена досвідом Й.Песталоцці, І.Гербарна, Ф.Фребеля, Ф.Дістервега.

  • Класична зарубіжна педагогіка ХІХ ст. представлена досвідом Й.Песталоцці, І.Гербарна, Ф.Фребеля, Ф.Дістервега.

  • Йоганн Фрідріх Песталоцці – засновник справжньої народної школи. Видатний швейцарський педагог заснував теорію початкового розвиваючого навчання та виховуючої праці.

  • Песталоцці кардинально змінив зміст освіти початкової школи.

  • Ідеї Й.Песталоцці пропагував Фрідріх Адольф Дістервег. Він сформулював два взаємопов’язані принципи навчання і виховання – природовідповідність і культуровідповідність.

  • Питання громадського дошкільного виховання вичав німецький організатор дитячих садків , педагог Фрідріх Фребель.



Значний вплив на формування національної педагогічної думки мали ідеї французьких соціалістів - утопістів Шарля Фур’є, Сен-Сімона Клода Анрі де Рувруа, Роберта Олена. Кожен з них мав свій оригінальний погляд на розвиток освіти та зробив свій внесок у її розвиток. Соціалісти-утопісти пропонували реформувати освіту з урахуванням розвитку науки та промисловості, ввести трудове навчання.

  • Значний вплив на формування національної педагогічної думки мали ідеї французьких соціалістів - утопістів Шарля Фур’є, Сен-Сімона Клода Анрі де Рувруа, Роберта Олена. Кожен з них мав свій оригінальний погляд на розвиток освіти та зробив свій внесок у її розвиток. Соціалісти-утопісти пропонували реформувати освіту з урахуванням розвитку науки та промисловості, ввести трудове навчання.

  • Цю мету було розвинуто в комуністичній теорії Карла Маркса та Фрідріха Енгельса.

  • Вони розглядали питання освіти та виховання підростаючого покоління в контексті класової боротьби.



Тестові запитання

  • 1. В якому році народився О.Духнович?

  • а) 1817;

  • б) 1803;

  • в) 1798.

  • 2. Хто показав, що праця є найважливішим фактором становлення особистості?

  • а) П.Куліш;

  • б) І.Кант;

  • в) О.Духнович.

  • 3. “Буквар Южноруський” написав:

  • а) Т.Лубенець;

  • б) Х.Алчевська;

  • в) Т.Шевченко;

  • г) М.Шашкевич.



4. Автором “Граматики” є:

  • 4. Автором “Граматики” є:

  • а) Л.Українка;

  • б) Т.Лубенець;

  • в) М.Корф;

  • г) П.Куліш.

  • 5. Хто з німецьких педагогів вивчав питання громадського дошкільного виховання?

  • а) А.Дістервег;

  • б) Й.Песталоцці;

  • в) Ф.Фребель.

  • 6. Яку назву мав основний документ Кирило-Мефодіївського товариства?

  • а) “Книги буття українського народу”;

  • б) “Закон Божий”;

  • в) “Буквар Южноруський”.



Схожі:

Лекція №11 Тема: Школа І педагогічна думка в Україні в ХІХ столітті план загальна характеристика освіти України в І половині ХІХ століття iconЛекція 17 Тема: Українська школа й педагогіка ХХ століття План Характеристика системи освіти в Україні початку ХХ століття. Національна освіта в 20-ті роки ХХ століття
Любар О. О. та ін. Історія української педагогіки /за ред. М. Г. Стельмаховича. К.: Ізмн, 2000
Лекція №11 Тема: Школа І педагогічна думка в Україні в ХІХ столітті план загальна характеристика освіти України в І половині ХІХ століття iconВелика британія у І половині ХІХ століття Велика британія на початку ХІХ століття
Вимоги робітників викладалися у вигляді петицій ( хартій – від англійського charter )
Лекція №11 Тема: Школа І педагогічна думка в Україні в ХІХ столітті план загальна характеристика освіти України в І половині ХІХ століття iconДуховне життя в українських землях наприкінці ХVIII – у перший половині ХІХ століття Тема уроку Особливості розвитку культури
Духовне життя в українських землях наприкінці ХVIII у перший половині ХІХ століття
Лекція №11 Тема: Школа І педагогічна думка в Україні в ХІХ столітті план загальна характеристика освіти України в І половині ХІХ століття iconВизначити складові піднесення національно – визвольного руху в Західній Україні у ІІ половині 70-90-х років ХІХ століття
Визначити складові піднесення національно визвольного руху в Західній Україні у ІІ половині 70-90-х років ХІХ століття
Лекція №11 Тема: Школа І педагогічна думка в Україні в ХІХ столітті план загальна характеристика освіти України в І половині ХІХ століття iconЛекція №13 Тема: Стан школи, освіти та педагогічної думки України у складі Російської держави (до 90 років ХІХ ст.) План
Тема: Стан школи, освіти та педагогічної думки України у складі Російської держави (до 90 років ХІХ ст.)
Лекція №11 Тема: Школа І педагогічна думка в Україні в ХІХ столітті план загальна характеристика освіти України в І половині ХІХ століття iconЛекція Педагогічні думки діячів ХІХ -хх століття План Педагогічні погляди І. Франка. Педагогічний внесок Л. Українки, Т. Г. Лубенця
Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні /Під ред. М. Ярмаченко. К.? 1991
Лекція №11 Тема: Школа І педагогічна думка в Україні в ХІХ столітті план загальна характеристика освіти України в І половині ХІХ століття iconРомантизм в українській літературі 20-40-х років ХІХ століття Сутність напряму
Хvііі століття в Німеччині й панував у літературі Європи й Америки протягом першої половини ХІХ століття
Лекція №11 Тема: Школа І педагогічна думка в Україні в ХІХ столітті план загальна характеристика освіти України в І половині ХІХ століття iconЛітература другої половини ХІХ та на межі ХІХ – ХХ століть огляд поезі розвиток літератури середини ХІХ століття
Відзначається настроями безнадійності, неприйняття життя. Спирається на філософські ідеї Ф. Шатобріана й А. Шопенгауера. В основі...
Лекція №11 Тема: Школа І педагогічна думка в Україні в ХІХ столітті план загальна характеристика освіти України в І половині ХІХ століття icon9 клас, Історія України Поліщук Ольга Іванівна
Розвиток літератури, архітектури, живопису І музики в Україні в другій половині ХІХ ст
Лекція №11 Тема: Школа І педагогічна думка в Україні в ХІХ столітті план загальна характеристика освіти України в І половині ХІХ століття iconНімеччина в 1871 – 1900роках Завдання уроку
Познайомитися з економічним та політичним розвитком Німеччини в ІІ половині ХІХ століття

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка