Остеоартроз великих суглобів. Епідеміологія, фактори ризику, діагностика


НазваОстеоартроз великих суглобів. Епідеміологія, фактори ризику, діагностика
Дата конвертації31.03.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Кафедра хірургії травматології та ортопедії ФПО

  • Остеоартроз великих суглобів.

  • Епідеміологія, фактори ризику, діагностика

  • Доцент к.м.н. Грубар Ю.О.


  • Остеоартроз (ОА)-хронічне прогресуюче дегенеративно-дистрофічне захворювання суглобів, що характеризується дегенерацією суглобового хряща з наступними змінами субхондральної кістки й розвитком крайових остеофітів, що призводить до втрати хряща та супутнього ураження інших компонентів суглоба.



  • При проведенні Міжнародної декади захворювання кісток і суглобів,що проводиться під егідою ВООЗ (2000-2010) виділено наступні захворювання, які мають найбільш важливе медико-соціальне значення: остеоартроз, остеопороз, біль у нижній частині спини,ревматоїдний артрит, травматичні ушкодження. У зв’язку із загальним постарінням населення, в тому числі й української популяції, питанням діагностики, профілактики та лікування цього захворювання набули особливої актуальності.



Епідеміологія.

  • Остеоартроз слід вважати найбільш розповсюдженою формою суглобової патології.

  • За даними різних авторів поширеність коливається від 4,2 до 22,6%.

  • В віці старше 35 років розповсюдженість даного захворювання досягає 50%, і майже 100% у людей старше 55 років. У структурі ревматичних захворювань їх частка становить понад 40-50% всіх хворих.

  • В Україні щорічно реєструється більше 34500 пацієнтів із первинними захворюваннями суглобів.



Епідеміологія.

  • З віком частота ОА істотно змінюється, якщо у віці до 29 років ОА хворіє 8,4 людей на 1000 населення, 30-39 років – 42,1 на 1000 населення, 40-49 років – 191,9 на 1000 населення, то у віці 60-69 років ОА діагностується у 879,7 на 1000 населення.

  • Гонартроз у чоловіків зустрічається в 2 рази рідше ніж у жінок, при цьому жінки частіше страдають ОА колінних , а чоловіки ОА кульшових суглобів.



Епідеміологія.

  • ОА не впливає на життєвий прогноз. Але саме він є причиною ранньої втрати працездатності та передчасної інвалідності.

  • В США на лікування та витрати пов’язані з тимчасовою непрацездатністю, що річно витрачається біля 70 мілліардів доларів. Він є також причиною хронічного больового синдрому, що значно знижує якість життя пацієнта. Для 14 мілліонів американців ОА є причиною значного обмеження їх фізичної активності.



Епідеміологія.

  • Частота уражень окремих суглобів при АО не однакова.

  • За даними Інституту ревматології СРСР спостерігається більш часте ураження колінних суглобів (71,2%) і дрібних суглобів кистей (47,7%), потім суглобів стоп, включаючи гомілковоступневі (23,3%) та хребта.

  • Скарги на болі в колінних суглобах пред’являє кожний четвертий пацієнт у віці старше 55 років. Рентгенологічні ознаки ОА колінних суглобів виявлено у 30% чоловіків та 40% жінок старших 65 років.

  • Встановлено, що ОА колінних суглобів виникає в 3-5% всього дорослого населення.



Класифікація остеоартрозу.

  • Відповідно до Міжнародної класифікації хвороб Х перегляду виділяють:

  • М15. Поліартроз, включає : артроз більше як одного суглоба.

  • М16. Коксартроз (артроз кульшового, або тазостегнового суглоба).

  • М17. Гонартроз (артроз колінного суглоба).

  • М18. Артроз першого зап’ястно-п’ясткового суглоба.

  • М19. Інші артрози.

  • Виділяють дві основні форми остеоартрозу: первинний, або ідіопатичний ОА, етіологія якого невідома, та вторинний,



Класифікація остеоартрозу



Фактори ризику розвитку остеоартрозу



ПАТОГЕНЕЗ ОА

  • зниження синтезу протеогліканів

  • зниження гідрофільності, підвищення в’язкості основної речовини

  • загибель частини хондроцитів

  • формування порочного кола (загибель хондроцитів – дефіцит матриксу)

  • патохімічні зміни синовіальної рідини

  • активація протеолітичних ферментів

  • виразкування, оголення суглобових поверхонь

  • розвиток асептичного запалення (цитокіновий каскад)

  • реактивне склерозування (субхондральний остеосклероз)

  • фіброзно-склеротичні зміни капсули

  • формування остеофітів



Клініка остеоартрозу

  • ОА підрозділяють за клінічним перебігом на повільно та швидко прогресуюче захворювання.

  • На певних етапах остеоартроз може протікати з явищами реактивного синовиїту. Клінічний перебіг ОА характеризується хвилеподібним протіканням, коли короткі періоди загострення змінюються спонтанною ремісією.



Варіанти больового синдрому при остеоартрозі





Класифікаційні критерії ОА колінного суглоба (American College of Rheumatolgy )



Класифікаційні критерії ОА кульшового суглоба (American College of Rheumatolgy )



Узагальнюючи літературні дані, можна зазначити, що єдиних чітких, загальновизнаних діагностичних критеріїв ОА, особливо у ранніх стадіях, коли відсутні виражені симптоми, немає. Більшість захворювань суглобів на початкових стадіях клінічно та рентгенологічно протікають безсимптомно.

  • Узагальнюючи літературні дані, можна зазначити, що єдиних чітких, загальновизнаних діагностичних критеріїв ОА, особливо у ранніх стадіях, коли відсутні виражені симптоми, немає. Більшість захворювань суглобів на початкових стадіях клінічно та рентгенологічно протікають безсимптомно.

  • З метою правильного встановлення діагнозу ОА необхідно враховувати чіткі діагностичні критерії:



Діагностичні критерії остеоартрозу

  • 1. Визначені симптоми, такі як біль механічного типу ( виникає при рухах, ходьбі особливо при спуску або підйомі по сходах і проходять у стані спокою.



При лабораторних дослідженнях аналізів крові та сечі у хворих на ОА патологічних змін не виявляють. При наявності реактивного синовіїту ШОЕ може зростати до 20-30 мм/год, підвищитися показники протромбіну, гама-глобуліну. У синовіальній рідині при її дослідженні визначається її помутніння, відсутність кристалів, лейкоцитів – менше 2000 кліт/мм2, нейтрофілів – менше 25%.

  • При лабораторних дослідженнях аналізів крові та сечі у хворих на ОА патологічних змін не виявляють. При наявності реактивного синовіїту ШОЕ може зростати до 20-30 мм/год, підвищитися показники протромбіну, гама-глобуліну. У синовіальній рідині при її дослідженні визначається її помутніння, відсутність кристалів, лейкоцитів – менше 2000 кліт/мм2, нейтрофілів – менше 25%.

  • В останні роки йде інтенсивний пошук біологічних маркерів даного захворювання. Серед них: хрящовий олігомірний матриксний протеїн, кератиносульфат, гіалуронова кислота, С-пропептид та інші.

  • Проте діагностична цінність цих маркерів до кінця не встановлена.



Інструментальна діагностика остеоартрозу

  • Рентгенографія;

  • Сонографія;

  • Комп’ютерна томографія;

  • ЯМР томографія;

  • Артроскопія.



Рентгенологічна діагностика ОА

  • На сьогоднішній день рентгенографія залишається найпоширенішим, об’єктивним методом діагностики та контролю ефективності лікування остеоартрозу.

  • Це зумовлено доступністю даного методу, простотою дослідження, економністю, достатньою інформативністю



Рентгенологічні ознаки остеоартрозу

  • Остеофіти – крайові кісткові розростання, які збільшують площу контакту, змінючи конгруентність суглобових поверхонь



Клініко-рентгенологічні стадії розвитку ОА ( за О.Я.Сусловою 1989р.)



Ультразвукова діагностика

  • Малоінвазивність, безпечність, доступність, простота та економність, забезпечили методу УЗД при патології опорно-рухового апарата приоритетність у порівняно з такими методами, як комп’ютерна томографія, ЯМРТ – дослідження, та артроскопія.

  • Анатомічні особливості будови колінного суглоба, різноманітність нозологічних форм патології як травматичного, так і дегенеративно-дистрофічного характеру та можливість визначення усього комплексу змін на різних стадіях процесу сприяли широкому впровадженню УЗД в діагностику патології колінного суглоба



УЗД інфрапателярної ділянки колінного суглоба (дефект суглобового хряща вказано стрілкою)



Комп’ютерна томографія

  • Має мінімальні переваги над звичайною рентгенографією.

  • Доцільно застосовувати як додатковий метод для визначення пошарових змін у кістковій структурі з метою визначення глибини ураження патологічним процесом (асептичний некроз головки стегнової кістки, хвороба Кеніга, фіброзна дисплазія, онкологічна патологія).



Магнітно-резонансне дослідження

  • Даний метод є важливим для оцінки пошкоджень зв’язкового апарату суглоба, стану хряща, менісків.

  • Основними перевагами даного методу дослідження є: неінвазивність, нешкідливість (відсутність променевого навантаження), трьохпросторовий характер отриманих зображень, відсутність артефактів від кісткової тканини, високий ступінь диференціації м’яких тканин, можливість отримання зображень у фронтальній, сагітальній, аксіальній та косій площині



Корональна ЯМР колінного суглоба (стрілками вказано ділянку ушкодженої медіальної зв’язки колінного суглоба)



Артроскопія

  • Впровадження в лікування та діагностику дозволило встановлювати ранні доклінічні прояви захворювання, побачити вогнищеве ураження хряща, визначити його характер, локалізацію, розмір, глибину, наявність супутніх та вторинних змін у суглобі.







Причина больового синдрому не ОА а інший патологічний процес

  • Артрит іншого генезу

  • Патологічні зміни в кістках, що формують суглоб (пухлини, остеоміеліт, метаболічні захворювання кісток).

  • Механічні ушкодження кісток, патологічні переломи

  • Ірритативний больовий синдром (радикулопатія L4 може викликати болі в ділянці колінного суглоба та великого вертлюга

  • Інші неврологічні захворювання (паркінсонізм, пошкодження центральних мотонейронів).

  • Ураження м’яких тканин незалежні від ДА (тендопатія великої гусячої лапки, хвороба Кервена та інші).



Причина больового синдрому ОА іншої локалізації

  • Біль у колінному суглобі при ОА кульшового суглоба;

  • Біль у плечовому суглобі при остеоходрозі та спонділоартрозі С4 – С5;

  • Остеоходроз, спонділоартроз поперекового відділу хребта, здатний викликати болі в кульшовому, колінному або гомілковоступневому суглобах



Причина больового синдрому – вторинні зміни в периартикулярних м’яких тканинах при ОА

  • Лігаментіти

  • Ентензопатії, тендинопатії як наслідок контрактури суглоба

  • Бурсіти



Невірне трактування деформації суглобів

  • Псевдогіпертрофічна артропатія

  • Псоріатичний артрит

  • Згинальна контрактура суглобів

  • Мукополісахаридоз

  • Неврогенні артропатії

  • Кристалічні артропатії

  • Варусна або вальгусна деформація суглобів, не пов’язана з ОА



Початкові прояви ДА (рентгенологічні ознаки ДА можуть бути відсутніми)

  • Початкові прояви ДА (рентгенологічні ознаки ДА можуть бути відсутніми)

  • Синдром ідіопатичного розповсюдженого гіперостозу

  • Згинальна контрактура суглоба, що викликає вдаване звуження суглобової щілини



Схожі:

Остеоартроз великих суглобів. Епідеміологія, фактори ризику, діагностика iconРевматоїдний артрит. Подагра. Остеоартроз
Ревматоїдний артрит. Подагра. Остеоартроз Ревматоїдний артрит захворювання інфекційно-алергійного походження з дифузним ураженням...
Остеоартроз великих суглобів. Епідеміологія, фактори ризику, діагностика iconЗахворювання суглобів Остеоартроз (ОА)
У разі первинного оа визнається роль генетичних, ендокринних та метаболічних факторів
Остеоартроз великих суглобів. Епідеміологія, фактори ризику, діагностика iconДіагностика та лікування пошкоджень зв’язок колінного суглобу
Посттравматичні ушкодження та пов'язані з ними захворювання колінного суглобу займають чи не перше місце серед уражень великих суглобів...
Остеоартроз великих суглобів. Епідеміологія, фактори ризику, діагностика iconСильні фактори ризику (ВШ>10) Переломи (стегна, ноги)

Остеоартроз великих суглобів. Епідеміологія, фактори ризику, діагностика iconЗахворювання суглобів. Диференціальна діагностика суглобового синдрому. Ревматоїдний артрит

Остеоартроз великих суглобів. Епідеміологія, фактори ризику, діагностика iconФактори ризику іхс проф. Рудик Борис Іванович

Остеоартроз великих суглобів. Епідеміологія, фактори ризику, діагностика iconЛекція 1 стомат факультет Визначення туберкульозу як наукової та практичної проблеми. Історія розвитку фтизіатрії. Епідеміологія туберкульозу. Характеристика збудника. Діагностика туберкульозу. Клінічна класифікація туберкульозу
Визначення туберкульозу як наукової та практичної проблеми. Історія розвитку фтизіатрії. Епідеміологія туберкульозу. Характеристика...
Остеоартроз великих суглобів. Епідеміологія, фактори ризику, діагностика iconКонсервативне лікування остеоартрозу великих суглобів
Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського кафедра хірургії, травматології та ортопедії з малоінвазивними...
Остеоартроз великих суглобів. Епідеміологія, фактори ризику, діагностика iconЗаняття 4: Фактори ризику та захисту
Первинна профілактика віл/сніду, вживання наркотичних речовин та злочинності серед підлітків
Остеоартроз великих суглобів. Епідеміологія, фактори ризику, діагностика iconДифтерія (Diphtheria) (А36)
Ангіни. Дифтерія. Інфекційний мононуклеоз. Етіологія. Епідеміологія. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика та протиепідемічні...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка