Іван Франко. “Притча про життя” Було се в Індії


НазваІван Франко. “Притча про життя” Було се в Індії
Дата конвертації01.04.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Іван Франко. “Притча про життя”


Було се в Індії.



Степом безлюдним Йшов чоловік.



І враз напав на нього

  • І враз напав на нього

  • Голодний лев. Побачивши

  • звірюку

  • Ще здалека, почувши рик її,

  • Почав тікати чоловік щодуху.



  • Тікаючи,наскочив він нараз

  • На глибоченну балку. Не було

  • Часу вертатись, не було де скритись,

  • А звір вже близько.



Бачить чоловік,

  • Бачить чоловік,

  • Що зо стіни безодні, зо стрімкого

  • Скального обриву худа берізка

  • В щілині виросла й вершок зелений

  • Понад безодню к сонцю піднімає.



Не довго думаючи, він чепився

  • Не довго думаючи, він чепився

  • За ту берізку; держачись руками

  • За пень її, повис над гирлом темним,

  • Аж поки, бовтаючи там ногами,

  • На щось твердого крихту не оперся.

  • Тоді аж відітхнув і дрож смертельна

  • Потрохи втихла. І почав тоді

  • Сірома озиратися довкола,

  • Де він і що з ним?



Перший зирк його

  • Перший зирк його

  • Впав на коріння деревця, що в ньому

  • Була його єдиная опора.

  • Що за притичина? Глядить:

  • дві миші,

  • Одна білява, друга чорна, пильно,

  • Запопадно, і ненастанно, й прудко

  • Гризуть коріння того деревця,

  • Лапками землю порпають, працюють,

  • Немов наняті,щоб його підпору

  • Підгризти, підкопати, повалити.



І похололо в того чоловіка

  • І похололо в того чоловіка

  • На серці, бо в тій хвилі лев розжертий

  • Надбіг над пропасть, і його побачив,

  • І лютим ревом відгомін збудив.

  • Не міг його дістати, але люто

  • Глядів згори, скакав і землю гриз,

  • Ждучи, аж він угору знов підлізе.



І глянув вниз у пропасть чоловік.

  • І глянув вниз у пропасть чоловік.

  • І бачить, що на дні тієї балки

  • Страшна гадюка в’ється і широко

  • Пащеку рознімає, жде лише,

  • Щоб він упав для неї на поталу.

  • Померкло в голові у чоловіка,

  • За серце стисло, і холодним потом

  • Все тіло облилось.



Та враз почув,

  • Та враз почув,

  • Що те, о що опер він ноги, якось

  • Ворушиться. Зирнув, аж пробі! Се

  • Гадюка, звита в клубок, що в щілині

  • Дрімала. Рад був скрикнуть чоловік,

  • Та голос в горлі задушив переляк.

  • Рад був молиться, та тривога вбила

  • Побожну думку.



Наче труп холодний,

  • Наче труп холодний,

  • Він висів, певний, що в найближчій хвилі

  • Коріння миші підгризуть, гадюка

  • У ногу вкусить, сил його не стане,

  • І вниз він упаде, змії в пащеку.



А втім – о диво! На гілках берізки

  • А втім – о диво! На гілках берізки

  • Побачив той нещасний чоловік

  • Гніздо чмелів. У щільнику малому

  • Було там трохи меду, а чмелі

  • Всі полетіли в поле за пожитком,

  • І закортіло чоловіка того

  • Покушать меду. Він всіх сил добув,

  • Піднявся трохи вгору, і устами

  • Досяг щільник, і ссать його почав.



І враз немов рукою відняло

  • І враз немов рукою відняло

  • Йому від серця. Солодощі меду

  • Заставили його про все забути:

  • Про льва, що вив йому над головою,

  • Про миші, що його підпору гризли,

  • І про дракона, що внизу грозив,

  • І про гадюку, що у стіп сичала.

  • Про все, про все забув той чоловік,

  • Найшовши в тих краплинах медових

  • Несказанну, високу розкіш раю.



Готама Будда, Азії світило,

  • Готама Будда, Азії світило,

  • Очима духа бачив сю пригоду

  • І своїм вірним так про неї мовив:

  • “Сей чоловік, брати, - то кождий з нас.

  • Життя важке, природа нам ворожа

  • І тисячі пригод і небезпек

  • З усіх боків усе нас окружають,

  • Як того мужа, що там в балці висів.



Голодний лев над нами – то є смерть;

  • Голодний лев над нами – то є смерть;

  • Дракон внизу – то вічне забуття,

  • Що кождого нагрожуєсь пожерти,

  • А миші, чорна й біла, - день і ніч,

  • Що ненастанно вік наш підгризають,



А та гадюка під ногами, браття, -

  • А та гадюка під ногами, браття, -

  • То наше власне тіло непостійне,

  • Слабе і хоре, що нам в кождій хвилі

  • Назавсіди відмовить може служби.

  • А та берізка, за яку вчепившись,

  • Міркуємо спастися від заглади, -

  • Се людська пам’ять – щира, та коротка.



Нема нам виходу із того горя,

  • Нема нам виходу із того горя,

  • Нема рятунку. Та одно лиш нам

  • Лишилось те, чого ніяка сила,

  • Ніяка нам пригода взять не може:

  • Се чиста розкіш братньої любові,

  • Се той чудовий мід, якого крапля

  • Розширює життя людське в безмір,

  • Підносить душу понад всю тривогу,

  • Над всю турботу із-за діл минущих –

  • В простори, повні світла і свободи.



Хапайте сквапно краплі ті, брати!

  • Хапайте сквапно краплі ті, брати!

  • Бо лиш в тому, що серце ваше чує,

  • Чим груди повні, чим душа живе.

  • У розкоші любові і бажання,

  • В братерстві, у надії, у змаганні

  • До вищих, чистих цілей є ваш рай”.



Схожі:

Іван Франко. “Притча про життя” Було се в Індії iconІван Франко Іван Франко
Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса. Небезпечне оружжя жіноча краса. Ані мудрість, наука, ні старші літа не дають проти неї...
Іван Франко. “Притча про життя” Було се в Індії iconІван Франко Іван Франко
Федько навіть груди підставляє, так наче йому тільки того і хочеться, щоб його вдарили каменем. Чуб йому стирчком виліз з-під картуза,...
Іван Франко. “Притча про життя” Було се в Індії iconКонкурс на кращий історичний твір. І. Франко вирішив узяти участь, а в 1883р повість "Захар Беркут" була вже опублікована в журналі
Яко син селянина, вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почував себе до обов’язку віддати працю свого життя тому простому народові....
Іван Франко. “Притча про життя” Було се в Індії iconПро велич Тараса Шевченка в історії України написав Іван Франко такі слова: Про велич Тараса Шевченка в історії України написав Іван Франко такі слова
Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, як десять побідних армій
Іван Франко. “Притча про життя” Було се в Індії iconIван Якович Франко (1856-1916) I. Франко народився 27серпня 1856р в селi Нагуєвичах
Діти: Андрій письменник, педагог науковець. Тарас письменник, літературознавець і педагог. Петро письменник, педагог, воював за волю...
Іван Франко. “Притча про життя” Було се в Індії iconПостать І. Я. Франка в духовному просторі україни 2010 р. Сторінка І “ я син народа, Що вгору йде, хоч був запертий в льох. Мій поклик: праця, щастя І свобода.” Іван Франко
Сторінка І " я син народа, Що вгору йде, хоч був запертий в льох. Мій поклик: праця, щастя І свобода." Іван Франко
Іван Франко. “Притча про життя” Було се в Індії iconПоетична світлиця Визначні майстри поетичного слова: Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Павло Тичина, Максим Рильський
Визначні майстри поетичного слова: Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Павло Тичина, Максим Рильський
Іван Франко. “Притча про життя” Було се в Індії iconКультура Індії у XVI – XVIII столітті План Освіта
У школах при храмах і вдома навчалися лише хлопчики із заможних родин. Головним центром індійської освіти було місто Бенарес у Північній...
Іван Франко. “Притча про життя” Було се в Індії iconПоложення та загальні відомості про країну з‘ясувати сучасні стосунки Індії та України "Багатогранна Індія" Загальні відомості про країну
Перша індійська цивілізація знаходилася в долині Інду 2500-1600 р до н е.; можливо, була створена дравідами, предками більшості народів...
Іван Франко. “Притча про життя” Було се в Індії iconІван Франко 1856-1916
Літературна казка – це казка, яку написав автор. А які ще літературні казки ви знаєте?

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка