ФАРМАКОЛОГІЯ
В Україні зареєстровано понад 14 тис ЛЗ
Nadolol ( β1, β 2 - adrenoblocker )
Becotide = Beclometh (beclomethasone dipropionate)
Проблеми з достовірністю результатів вивчення ефективності та безпечності лікарських засобів Середина 20 ст. - бурхливий розвиток фармацевтичної індустрії – фармацевтичний вибух, який триває до сьогодні 1937 р. – мікстура сульфаніламіду для дітей (розчинник – диетиленгліколь, токсичність на тваринах не вивчалась) – смерть 107 пацієнтів 60-ті рр. 20 ст. – талідомідова трагедія (понад 10 000 дітей з фокомелією) 70-ті рр. 20 ст. – диетилстільбестролова трагедія (рак піхви у дівчат пубертатного періоду, мами яких під час вагітності приймали цей препарат) 70-ті роки - Е-феролова трагедія – загибель 47 новонарод-жених дітей Апластична анемія при застосуванні хлорамфеніколу
Доклінічні дослідження проводяться на тваринах, їх результати ретельно аналізуються відповідними структурами ДФЦ МОЗ України Перелік питань доклінічних досліджень Описання хімічного синтезу, структури, чистоти Фармакокінетика, біологічна активність, перспективи застосування Гостра і хронічна токсичність Специфічна токсичність Частота і важкість побічних ефектів Характер, швидкість розвитку, тривалість фармакологічних ефектів, їх дозозалежність, оборотність
Розробка нових препаратів є неможливою без наукових досліджень, де людину залучають як об’єкт спостереження Проблеми Необхідність отримання достовірних даних про ефективність та безпечність лікарського засобу (ЛЗ) в людини Non nocere – не зашкодь – під час медичного експерименту людину не можна наражати на небезпеку
Перші “клінічні випробовування” – 18 століття J.Lind (1753 р.) – “Трактат про цингу”: 12 хворих 2 хворих – кварта яблучного вина щодня 2 – по 25 крапель купоросу 2 – по 2 ложки оцту 2 – морська вода 2 – по 2 апельсини та по 1 лимону 2 – мускатний горіх
Порушення прав людини, які отримали скандального розголосу і довели необхідність строгого дотримання етичних норм при проведенні клінічних досліджень США – 50-70-ті роки: дослідження на в’язнях (обіцянки дострокового звільнення) США – 50-70-ті роки: батьки за дозвіл на проведення досліджень на своїх розумово неповноцінних дітях отримували пільгове право на тривале володіння житлом США – історія вивчення перебігу нелікованого сифілісу у темношкірих хворих з найбідніших верств населення (тривало 40 років, у 1997 р. Біл Клінтон офіційно вибачився перед людьми, які на той момент ще залишилися живими)
“Золотий стандарт” клінічного випробування – подвійне сліпе плацебоконтрольоване дослідження Контрольоване дослідження передбачає наявність контрольної групи пацієнтів, які отримують препарат порівняння або стандартне лікування
Контролем може бути:
- плацебо - інше “активне” лікування - група, яка зовсім не лікується - інша доза того ж засобу - група, яка отримує інше “звичайне” лікування - порівняння з вихідними даними цих пацієнтів - історичний контроль
Етапи клінічного випробування Під час розробки нового лікарського препарату
При широкому медичному застосуванні лікарського засобу (багатоцентрові клінічні випробування)
Placebo – сподобаюсь Placere – подобатись, давати задоволення Плацебоконтроль використовується тоді, коли жоден ЛЗ не є ефективним при порівнянні у даному клінічному дослідженні або коли захворювання має відносно доброякісний перебіг і без лікування. Плацебо не використовується з етичних і медичних міркувань при тяжких, життєзагрожуючих станах, особливо якщо існує ефективне лікування. Застосування “сліпих” методів підвищує достовірність результатів клінічних досліджень та усуває вплив суб’єктивних факторів
Біоеквівалентність Вивчення біоеквівалентності – клінічні випробування, які проводяться з дотриманням принципів GCP мета вивчення біоеквівалентності - порівняльна оцінка ефективності та безпечності двох ЛЗ (генеричного та патентованого) при однакових умовах, в однакових молярних дозах Лікарські засоби вважаються біоеквівалентними, якщо вони забезпечують однакову біодоступність (швидкість та ступінь всмоктування активної речовини) після призначення в однаковій дозі і за рівних умов
Фармакокінетичні параметри, за якими роблять висновки про біодоступність препарату Крива залежності “концентрація-час”
Визначення біоеквівалентності ЛЗ має велике клінічне, фармацевтичне та економічне значення, тому що один і той же лікарський препарат випускається багатьма (іноді десятками) фірмами, при цьому застосовуються різні допоміжні речовини у різних кількостях, різні технології, що може істотно позначатись на ефективності та безпечності ЛЗ Визначення біоеквівалентності ЛЗ має велике клінічне, фармацевтичне та економічне значення, тому що один і той же лікарський препарат випускається багатьма (іноді десятками) фірмами, при цьому застосовуються різні допоміжні речовини у різних кількостях, різні технології, що може істотно позначатись на ефективності та безпечності ЛЗ Генеричний препарат (генерик) – ЛЗ, термін дії патентного захисту якого вже закінчився, і він може надалі вироблятися й іншими фармацевтичними фірмами. Генеричний препарат містить таку ж активну субстанцію, що й патентований аналог, але відрізняється від нього наповнювачами, барвниками, консервантами, технологією виготовлення тощо. Менша вартість.
Препарати - генерики Великобританія, Нідерланди, Данія, Німеччина – частка генеричних препаратів становить 50-75 % (в Україні – більшість препаратів) Генеричні аналоги каптоприлу в середньому на 35 % дешевші, ніж патентовані аналоги У країнах Євросоюзу щорічний об’єм продажу препаратів-генериків становить понад 10 млрд. доларів Застосування препаратів-генериків дозволяє суттєво знизити вартість лікування і одночасно забезпечує його високу якість
Вимоги до генеричних препаратів Містить таку ж активну речовину, що й патентований ЛЗ ідентичний оригінальному препарату за силою дії має таку ж фармацевтичну форму та шлях введення має такі ж показання до застосування інформація на етикетці та в інструкції такі ж, як в оригінального ЛЗ має таку ж біоеквівалентність
Умови реєстрації генеричних препаратів при їх виробництві – дотримання вимог належної виробничої практики (GMP – Good Management Practice) проведення досліджень з біоеквівалентності
ПОБІЧНА ДІЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ВООЗ
у госпіталізованих хворих ПД ЛЗ спостерігається у 2-35 % випадків, в амбулаторній практиці - понад 40 %
СМЕРТНІСТЬ ВІД ПОБІЧНОЇ ДІЇ ЛЗ Знаходиться на 5 місці серед усіх причин смертності, після серцево-судинних захворювань онкологічних захворювань легеневих захворювань травм
Для порівняння, смертність від хірургічних втручань – 0,01 %
ПД лікарських засобів У США щорічно госпіталізують з приводу ПД ЛЗ 3,5-8,8 млн людей, з них помирає 100-200 тис
Витрати, звя’зані з ускладненнями внаслідок застосування ліків, складають у США близько 80 млрд $ на рік
СИСТЕМА КОНТРОЛЮ БЕЗПЕЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЛЗ В УКРАЇНІ ДЕПАРТАМЕНТ З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛЗ МОЗ УКРАЇНИ
ВІДДІЛ ФАРМАКОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ ДФЦ МОЗ УКРАЇНИ
ІНСПЕКЦІЯ З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛЗ МОЗ УКРАЇНИ
МОНІТОРИНГ ПД ЛЗ РЕГУЛЯРНЕ І КВАЛІФІКОВАНЕ ЗБИРАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ПОБІЧНУ ДІЮ ЛЗ ШЛЯХОМ ЗАПОВНЕННЯ ФОРМИ-ПОВІДОМЛЕННЯ 137/о - ОБОВ”ЯЗОК КОЖНОГО ЛІКАРЯ, НЕЗАЛЕЖНО ВІД ЙОГО ФАХУ ЧИ ВІДОМЧОГО ПІДПОРЯДКУВАННЯ ЗАКЛАДУ, В ЯКОМУ ВІН ПРАЦЮЄ
Лише за умови масового виробництва і медичного застосування ЛЗ протягом багатьох років (15) можна зробити об’єктивний висновок про їх безпечність (похідні 8-оксихіноліну, нітрофурану, метамізол, левоміцетин, сульфаніламіди тощо) СТВОРЕННЯ “БЕЗПЕЧНОГО СВІТУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ”
Наказ МОЗ України № 360 від 19.07.2005 р. Про затвердження Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень
Рецепти обов’язково виписуються на: Рецептурні лікарські засоби
Безрецептурні лікарські засоби чи вироби медичного призначення у разі відпуску їх безоплатно чи на пільгових умовах
Лікарські засоби, які виготовляються в умовах аптеки для конкретного пацієнта
Не дозволяється виписувати рецепти на: Засоби для наркозу Опіоїдні анальгетики (реміфентаніл, фентаніл) Похідні бензодіазепіну (мідазолам, флунітразепам) Міорелаксанти периферичної дії Діагностичні радіофармацевтичні засоби Терапевтичні радіофармацевтичні засоби
В АПТЕКАХ ТА ЇХ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛАХ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ РЕКЛАМА ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ В АПТЕКАХ ТА ЇХ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛАХ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ РЕКЛАМА ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ! ! !
Засоби, які впливають на аферентну іннервацію
Речовини, які діютьу ділянці закінчень аферентних нервів: Речовини, які діютьу ділянці закінчень аферентних нервів: місцевоанестезуючі в’яжучі обволікаючі адсорбуючі подразнюючі
Місцевоанестезуючі засоби
Місцевоанестезуючі засоби Місцевоанестезуючі засоби
Природна сполука – ефір бензоїлекгоніну - кокаїн Синтетичні азотисті сполуки Ефірні сполуки (похідні ПАБК) а) легко розчинні у воді: новокаїн (прокаїн), дикаїн (тетракаїн) б) погано розчинні у воді: анестезин (бензокаїн), ортокаїн Амідні сполуки: лідокаїн (ксикаїн), тримекаїн, етидокаїн (дуранест), прилокаїн (цитанест), артикаїн (ультракаїн), піромекаїн (бумекаїн), маркаїн (бупівакаїн)
БУДОВА МІСЦЕВИХ АНЕСТЕТИКІВ
Види місцевої анестезії: Види місцевої анестезії: термінальна провідникова інфільтраційна
При термінальній (поверхневій) анестезії місцевий анестетик наноситься на слизові оболонки, рани, виразки, свіжі грануляції. При термінальній (поверхневій) анестезії місцевий анестетик наноситься на слизові оболонки, рани, виразки, свіжі грануляції. Для термінальної анестезії використовують анестезин, дикаїн, ксикаїн, тримекаїн, дуже рідко – новокаїн, тому що він погано проникає через слизові оболонки.
Провідникова (регіонарна) анестезія - введення анестетика в ділянці нервових стовбурів, вузлів, чутливих корінців спинного мозку. Провідникова (регіонарна) анестезія - введення анестетика в ділянці нервових стовбурів, вузлів, чутливих корінців спинного мозку. Види регіонарної анестезії: стовбурова (власне провідникова), плексусна (анестезія нервових сплетень), паравертебральна (анестезія нервових вузлів), спинномозкова, перидуральна Для її проведення використовують новокаїн, ксикаїн, тримекаїн, ультракаїн
Інфільтраційна анестезія – змішаний вид місцевого знеболювання, при якому виключаються нервові закінчення і волокна шляхом пошарового просякнення тканин розчином місцевоанестезуючого засобу. Інфільтраційна анестезія – змішаний вид місцевого знеболювання, при якому виключаються нервові закінчення і волокна шляхом пошарового просякнення тканин розчином місцевоанестезуючого засобу. Для інфільтраційної анестезії використовують новокаїн, ксикаїн, тримекаїн, ультракаїн
Кокаїн (Cocainum) – алкалоїд, який отримують з листя південноамериканської рослини Erythroxylon coca. Його місцевоанестезуюча активність у 3 рази перевищує силу дії новокаїну, токсичність є вищою у 3-5 разів Кокаїн (Cocainum) – алкалоїд, який отримують з листя південноамериканської рослини Erythroxylon coca. Його місцевоанестезуюча активність у 3 рази перевищує силу дії новокаїну, токсичність є вищою у 3-5 разів використовують винятково для поверхневої анестезії у стоматології, оториноларингології, урології у вигляді 2-5 % розчинів. Застосування кокаїну в офтальмології обмежується негативними побічними ефектами: розширення зіниці, злущування епітелію рогівки, підвищення внутрішньоочного тиску, може спровокувати гострий приступ глаукоми
ТОКСИКОЛОГІЯ КОКАІНУ Гостра інтоксикація: короткочасна ейфорія, страх, тахікардія, екзофтальм, запаморочення, марення, втрата свідомості, судоми, потім коматозний стан, падіння артеріального тиску, зупинка дихання Хронічна інтоксикація – кокаїнізм: психічна та фізична залежність, психічна деградація, недоумство, трофічні розлади, в тому числі перфорація перегородки носа, гангрена, тяжкі серцеві аритмії, зупинка серця
Новокаїн (Novocainum) – похідне ПАБК (параамінобензойної кислоти) Новокаїн (Novocainum) – похідне ПАБК (параамінобензойної кислоти) застосування інфільтраційна анестезія - 0,25-0,5 % розчини стовбурова анестезія - 1-2 % розчини лікувальні блокади (паранефральна, вагосимпатична) – 0,25-0,5 % розчини спинномозкова анестезія - 2-3 мл 5 % розчину (вводять у субарахноїдальний простір на рівні, не вищому, ніж перший поперековий хребець) Колись новокаїн застосовували для пригнічення рефлексів, центральної нервової системи, серця, у хворих на гастрити, виразкову хворобу, гіпертонічну хворобу, стенокардію, нейродерміти, спазми периферичних судин. Для цього препарат вводили внутрішньовенно або в м’яз
Ксикаїн (лідокаїн) Ксикаїн (лідокаїн) за силою дії він у 2 рази перевищує новокаїн при однаковій токсичності використання для всіх видів місцевої анестезії: інфільтраційна - 0,25-0,5 % розчини провідникова – 0,5-2 % розчини перидуральна – 0,5 % розчин спинномозкова – 5 % розчин термінальна – 4-10 % розчини ксикаїн усуває серцеві аритмії шлуночкового походження, наприклад, екстрасистолію, фібриляцію шлуночків при гострому інфаркті міокарда. У таких випадках ксикаїн застосовують внутрішньовенно, крапельно або струменем повільно, у вигляді 0,2 % розчину. Ксикаїн (лідокаїн) можна використовувати в осіб, які сенсибілізовані до новокаїну та інших анестетиків з групи складних ефірів (дикаїну, анестезину)
КСИКАЇН (ЛІДОКАЇН)
Тримекаїн Тримекаїн анестезуюча активність і тривалість дії у 2 рази більші, порівняно з новокаїном, токсичність дещо вища Застосування інфільтраційна - 0,125 %, 0,25 % та 0,5 % розчини стовбурова - 1 % і 2 % розчини перидуральна - 1 %, 2 % розчини спинномозкова - 5 % розчин термінальна - 2-5 % розчини Як протиаритмічний засіб при серцевих аритміях шлуночкового походження - вводять внутрішньовенно, спочатку у вигляді 2 % розчину дуже повільно, потім – крапельно 0,2 % розчин
Бупівакаїн (маркаїн) Бупівакаїн (маркаїн) один з найбільш активних анестетиків тривалої дії Використання інфільтраційна, стовбурова, епідуральна анестезія значна кардіотоксичність
Артикаїн (ультракаїн) використання Артикаїн (ультракаїн) використання інфільтраційна та провідникова анестезія Знеболювальна дія розвивається через 1-2 хв. після введення препарату, триває 1-3,5 год. у стоматології - комбінований препарат, який містить ультракаїн та адреналіну гідрохлорид - ультракаїн Д-С
Гостре отруєння місцевоанестезуючими засобами Симптоматика зниження артеріального тиску, зупинка серця, пригнічення ЦНС, пригнічення дихання, судоми Лікування судинозвужуючі (норадреналін, адреналін), кардіотонічні (строфантин, корглікон), протисудомні (сибазон, тіопентал-натрій) Профілактика використання найменшої можливої кількості та в найбільш можливому розведенні
Вяжучі засоби
Органічні рослинного походження танін, настої з чаю, трави звіробою,квітів ромашки, відвар з кори дубу Неорганічні вісмуту нітрат основний, де-нол
Т А Н І Н застосування полоскання рота, зіву, гортані – 1-2 % розчин обробка опікових поверхонь, тріщин, пролежнів – 3-10 % розчини промивання шлунка при отруєнні солями важких металів та алкалоїдами – 0,5 % розчин Nota bene! З морфіном, фізостигміном, атропіном, нікотином, кокаїном танін утворює нестійкі сполуки
Засоби, які стимулюють нервові закінчення ПОДРАЗНЮЮЧІ ЗАСОБИ Розчин аміаку Ментол Олія терпентинна очищена Гірчичники Камфора
Розчин аміаку 10 % (нашатирний спирт) Використання Непритомність (піднести до носа ватку, змочену розчином аміаку) При алкогольному спянінні (всередину 5-10 крапель розчину на півсклянки води) Для миття рук хірурга (0,5 % розчин)
|