Хронічний гнійний середній отит. Тимпанопластика отогенні внутрішньочерепні ускладнення хронічний гнійний середній отит


НазваХронічний гнійний середній отит. Тимпанопластика отогенні внутрішньочерепні ускладнення хронічний гнійний середній отит
Дата конвертації03.04.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


ХРОНІЧНИЙ ГНІЙНИЙ СЕРЕДНІЙ ОТИТ. ТИМПАНОПЛАСТИКА ОТОГЕННІ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНІ УСКЛАДНЕННЯ


ХРОНІЧНИЙ ГНІЙНИЙ СЕРЕДНІЙ ОТИТ

  • Це сукупність форм запалення середнього вуха з періодами ремісій та загострень, при яких є стійкий дефект барабанної перетинки, постійна чи періодична гноєтеча з вуха і різного ступеня зниження слуху.



Етіологія.

  • Перше місце за частотою висівання з гною при хронічному гнійному середньому отиті посідає стафілокок або асоціація мікробів, до якої входить стафілокок. На другому місці знаходиться стрептокок (особливо Streptococcus mucosus). З гною при хронічному гнійному отиті висівається частіш за все поліфлора, до якої, окрім кокової, нерідко входить і паличкова флора — паличка протею (протей), синьогнійна паличка, кишечна паличка. Поряд з аеробними збудниками висіваються різні анаероби.



Однією з причин виникнення ХГСО є неправильне лікування гострого гнійного середнього отиту, що сприяє некрозу частини барабанної перетинки. Цьому може сприяти: стійке порушення функції слухової труби, зниження неспецифічних і специфічних факторів захисту організму, патологічні зміни верхніх дихальних шляхів (хронічний синуїт, гіпертрофічний риніт, викривлення носової переділки, хронічний тонзиліт, аденоїдні вегетації).

  • Однією з причин виникнення ХГСО є неправильне лікування гострого гнійного середнього отиту, що сприяє некрозу частини барабанної перетинки. Цьому може сприяти: стійке порушення функції слухової труби, зниження неспецифічних і специфічних факторів захисту організму, патологічні зміни верхніх дихальних шляхів (хронічний синуїт, гіпертрофічний риніт, викривлення носової переділки, хронічний тонзиліт, аденоїдні вегетації).



Для полегшення класифікації різних форм ХГСО варто згадати поділ барабанної порожнини на поверхи відповідно до структур зовнішньої стінки:

  • За клінічним перебігом та важкістю захворювання ХГСО ділять на дві форми:

    • хронічний гнійний мезотимпаніт
    • хронічний гнійний епітимпаніт


Спільною ознакою цих захворювань є:

  • тривала гноєтеча з вуха, стійка перфорація барабанної перетинки, зниження слуху.



Хронічний гнійний мезотимпаніт

  • При цій формі отиту в патологічний процес втягується слизова оболонка середнього і нижнього відділів барабанної порожнини, слухової труби.

  • Це є відносно доброякісна форма отиту, оскільки мезотимпаніт може перейти в епітимпаніт і набути «злоякісної» форми.

  • Перфорація барабанної перетинки при цій формі отиту розташована в її центральній, натягнутій частині.



Центральна перфорація – це дефект барабанної перетинки між краєм якого і кістковим барабанним кільцем є залишок барабанної перетинки. По формі перфорація може бути кругла, овальна, ниркоподібна різної величини. Залишки барабанної перетинки потовщені.

  • Центральна перфорація – це дефект барабанної перетинки між краєм якого і кістковим барабанним кільцем є залишок барабанної перетинки. По формі перфорація може бути кругла, овальна, ниркоподібна різної величини. Залишки барабанної перетинки потовщені.



Скарги

  • Хворі скаржаться на виділення з вуха та знижений слух, рідко шум у вусі.

  • Виділення при цій формі отиту слизові, слизово-гнійні.



При мезотимпаніті слизова оболонка потовщена, можуть бути грануляції. Велика грануляція має назву вушного поліпа. Поліп може бути великим, виходити у зовнішній слуховий прохід і навіть його обтурувати. Це призводить до затримки гною у порожнинах середнього вуха і може викликати розвиток усклад­нень.

  • При мезотимпаніті слизова оболонка потовщена, можуть бути грануляції. Велика грануляція має назву вушного поліпа. Поліп може бути великим, виходити у зовнішній слуховий прохід і навіть його обтурувати. Це призводить до затримки гною у порожнинах середнього вуха і може викликати розвиток усклад­нень.



Слух страждає по типу ураження звукопровідного апарату. Ступінь приглухуватості залежить від розташування і розміру перфорації.

  • Слух страждає по типу ураження звукопровідного апарату. Ступінь приглухуватості залежить від розташування і розміру перфорації.



При хронічному гнійному мезотимпаніті запальний процес може розповсюджуватись на слизову печери та пневматичні комірки сосковидного відростка. Розвивається хронічний мастоїдит, який проявляється стійкою отореєю.

  • При хронічному гнійному мезотимпаніті запальний процес може розповсюджуватись на слизову печери та пневматичні комірки сосковидного відростка. Розвивається хронічний мастоїдит, який проявляється стійкою отореєю.



Хронічний гнійний епітимпаніт

  • є «злоякісною» формою хронічного отиту з локалізацією запального процесу в надбарабанному просторі (атику). При цій формі відбувається руйнування кісткових стінок порожнин середнього вуха, а це, у свою чергу, може призвести до важких внутрішньочерепних усклад­нень.



При отоскопічному дослідженні виявляється крайова перфорація барабанної перетинки в розслабленій частині.

  • Крайова перфорація називається дефект барабанної перетинки який доходить до барабанного кільця.



Хворі скаржаться на головний біль, головокружіння, знижений слух, виділення з вуха. Останні частіше мають гнійний характер, зеленкуватий колір, містять кісткові мікро секвестри і сріблясто-перламутрові луски холестеатоми. При епітимпаніті у зовнішньому слуховому проході міститься гній, кількість якого може бути невеликою, але він має неприємний запах. Наявність запаху пояснюється виділенням пуринів (індол, скатол) при карієсі (костоїді). Такий самий механізм утворення неприємного запаху з рота має місце при карієсі зубів. Можуть виявлятися поліпи, грануляційна тканина, холестеатома.

  • Хворі скаржаться на головний біль, головокружіння, знижений слух, виділення з вуха. Останні частіше мають гнійний характер, зеленкуватий колір, містять кісткові мікро секвестри і сріблясто-перламутрові луски холестеатоми. При епітимпаніті у зовнішньому слуховому проході міститься гній, кількість якого може бути невеликою, але він має неприємний запах. Наявність запаху пояснюється виділенням пуринів (індол, скатол) при карієсі (костоїді). Такий самий механізм утворення неприємного запаху з рота має місце при карієсі зубів. Можуть виявлятися поліпи, грануляційна тканина, холестеатома.



Xoлестеатома

  • є утворенням з нашарувань епідермальних мас та холестерину. Вона може знаходитись у щільній оболонці — матриксі. Оболонка холестеатоми утворюється як реакція грануляційної тканини на вростан­ня епідермісу. Часто холестеатома знаходиться у стані гнійного розпаду. Якщо немає нагноєння, то холестеатомні маси мають перлинний колір.





Розрізняють первинну і вторинну холестеатоми:

  • Первинна холестеатома – виникає без попереднього гострого чи хронічного перфоративного запалення середнього вуха. Проявляється зниженням слуху і виявляється при рентгеноскопічному дослідженні або комп’ютерній томографії.

  • Вторинна холестеатома – виникає внаслідок середнього отиту з крайовою перфорацією. Їх будова розрізняється відсутністю оболонки (матриксу) в первинної холестеатоми.



Ростячи холестеатома завжди руйнує межуючу кісткову тканину. Це відбувається внаслідок тиску холестеатоми її вростанням в канальці порожнини кістки, а також дією наявних у ній ферментів (лізинів).

  • Ростячи холестеатома завжди руйнує межуючу кісткову тканину. Це відбувається внаслідок тиску холестеатоми її вростанням в канальці порожнини кістки, а також дією наявних у ній ферментів (лізинів).



Ураження слуху при епітимпаніті виражене більше ніж при мезотимпаніті. До кондуктивної приглухуватості приєднуються явища вторинної нейросенсорної приглухуватості. Таким чином зниження слуху при епітимпаніті відбувається за змішаним типом. Перцептивний компонент пояснюється токсичним впливом на спіральний орган, що спричинений каріозним процесом.

  • Ураження слуху при епітимпаніті виражене більше ніж при мезотимпаніті. До кондуктивної приглухуватості приєднуються явища вторинної нейросенсорної приглухуватості. Таким чином зниження слуху при епітимпаніті відбувається за змішаним типом. Перцептивний компонент пояснюється токсичним впливом на спіральний орган, що спричинений каріозним процесом.



Можливі наслідки хронічного гнійного отиту:

  • - Утворення рубця на місці перфорації барабанної перетинки та припинення гноєтечі з вуха, однак частіше лише припинюється гноєтеча. У більшості випадків залишається стійка суха пефорація та рубці у барабанній порожнині, тобто формується адгезивний перфоративний отит.

  • - Розвиток ускладнень: лабіринтит, неврит лицевого нерву, сепсис, внутрішньочерепні ускладнення.



Диференційна діагностика



Лікування хронічного гнійного середнього отиту.

  • До загальних лікувальних заходів належать загартування організму, заходи, що спрямовані на нормалізацію реактивності організму, поліпшення трофічних процесів. Призначають препарати кальцію, вітаміни, антигістамінні препарати (терфенадін — трексил, лоратадін, супрастін, тавегіл та ін.), біостимулятори, адаптогени (пантокрін, китайський лимонник, елеутерокок), загальне ультрафіолетове опромінення, раціональне харчування.

  • Антибактеріальне лікування доцільне лише у період загострення процесу.



Місцеве лікування хронічного гнійного отиту складається з двох етапів:

  • туалет вуха;

  • введення у барабанну порожнину лікарських засобів.



1 -й етап — механічне видалення гною з вуха (туалет вуха). Виконують цю маніпуляцію за допомогою вушного зонда та вати. Можна перед цим закапати у вухо 3% розчин перекису водню (Sol.Hydrogenii peroxydi 3%) з метою зробити гній більш рідким. При лiкуваннi середнього гнійного отиту призначають протеолiтичнi ферменти (трипсин, хiмотрипсин, терилiтин та iн.) в сумiшi з антибiотиками у вигляді розчинів i емульсій. Цi ферменти розщеплюють некротизованi тканини, холестеатомнi маси, в'язкий секрет, фiбринознi утвори, згустки крові.

  • 1 -й етап — механічне видалення гною з вуха (туалет вуха). Виконують цю маніпуляцію за допомогою вушного зонда та вати. Можна перед цим закапати у вухо 3% розчин перекису водню (Sol.Hydrogenii peroxydi 3%) з метою зробити гній більш рідким. При лiкуваннi середнього гнійного отиту призначають протеолiтичнi ферменти (трипсин, хiмотрипсин, терилiтин та iн.) в сумiшi з антибiотиками у вигляді розчинів i емульсій. Цi ферменти розщеплюють некротизованi тканини, холестеатомнi маси, в'язкий секрет, фiбринознi утвори, згустки крові.

  • Широкого використання набуло вимивання гною з барабанної порожнини дезинфікуючими розчинами (розчин етакрідіна лактата, фурациліна, марганце­вокислого калію, борної кислоти, хлорофіліпта, слабкий розчин фор­маліну — 1—2% та ін.). Після промивання вухо слід ретельно висушити за допомогою вушно­го зонда з ватою.



2-й етап — для мiсцевого лiкування з метою дiї на патогенну флору i патологiчно змiненi тканини антибактерiйнi та інші хіміотерапевтичні препарати застосовуються у виглядi розчинiв (вологий спосiб), порошкiв (сухий спосiб) або їх комбiнацiї, а також у формi емульсiй, мазiв i свiчок.

  • 2-й етап — для мiсцевого лiкування з метою дiї на патогенну флору i патологiчно змiненi тканини антибактерiйнi та інші хіміотерапевтичні препарати застосовуються у виглядi розчинiв (вологий спосiб), порошкiв (сухий спосiб) або їх комбiнацiї, а також у формi емульсiй, мазiв i свiчок.



При лікуванні хронічного гнійного середнього отиту фізіотерапевтичні методи лiкування (електро- або фонофорез) покращують проникнення лікарських речовин у глибокі відділи середнього вуха. Фонофорез неототоксичних антибіотиків i антисептикiв з кортикостероїдами дозволяє досягнути стійкої ремісії у 96% хворих на хронічний гнійний мезотимпанiт. Після ультрафонофорезу 1 % розчину дiоксидину із суспензією гідрокортизону досягають припинення виділень у 86 % осіб з незаживаючою трепанацiйною порожниною після загальнопорожнинної операції середнього вуха.

  • При лікуванні хронічного гнійного середнього отиту фізіотерапевтичні методи лiкування (електро- або фонофорез) покращують проникнення лікарських речовин у глибокі відділи середнього вуха. Фонофорез неототоксичних антибіотиків i антисептикiв з кортикостероїдами дозволяє досягнути стійкої ремісії у 96% хворих на хронічний гнійний мезотимпанiт. Після ультрафонофорезу 1 % розчину дiоксидину із суспензією гідрокортизону досягають припинення виділень у 86 % осіб з незаживаючою трепанацiйною порожниною після загальнопорожнинної операції середнього вуха.

  • На вухо призна­чають УВЧ, ЛУЧ-2, аероіонотерапію. Застосовують грязелікування: аплікації грязі на сосковидний відросток. Використовувати грязеліку­вання можна тільки у період ремісії. При отомікозі призначають ендаурально гелій-неоновий лазер, КУФ (короткохвильове ультрафіолетове опромінення).



При епітимпаніті можна також почати з консервативного лікування, але основним методом при епітимпаніті є хірургічний.

  • При епітимпаніті можна також почати з консервативного лікування, але основним методом при епітимпаніті є хірургічний.

  • В хірургічному лікуванні хронічних гнійних середніх отитів розрізняють два види операцій.

  • 1. Сануючі операції, які спрямовані на елімінацію гнійно-деструктивного вогнища у вусі. Ці операції мають на меті запобігти виникненню отогенних ускладнень.

  • 2. Слухопокращуючі операції, які переслідують ціль покращити слух. Слухопокращуючі операції об'єднані одним терміном — тимпанопластика. Тимпанопластика — це хірургічне відновлення зруйнованої патологічним процесом звукопровідної системи середнього вуха з метою поліпшення слухової функції.



Основною сануючою операцією на вусі при хронічному гнійному отиті є радикальна операція вуха. Інша назва цієї операції — загально-порожнинна.

  • Показаннями до радикальної операції вуха:

  • карієс стінок порожнин середнього вуха;

  • холестеатома;

  • хронічний мастоїдит;

  • неврит лицевого нерва;

  • лабіринтит;

  • отогенні внутрішньочерепні ускладнення.



загально-порожнинна операція на вусі



загально-порожнинна операція на вусі



Тимпанопластика І-ІІ типу



Тимпанопластика ІІІ-ІV типу



Тимпанопластика V типу



Отогенні внутрішньочерепні ускладнення

  • Отогенний менінгіт

  • Отогенні внутрішньочерепні абсцеси

  • Арахноїдит задньої черепної ямки

  • Синустромбоз і сепсис



1 - субпериостальний абсцес, 2 - екстрадуральний абсцес, 3, 3а - різні варіанти проникання інфекції через верхівку сосковидного паростка, 4 - перисинуозний абсцес, 5 - тромбосинуїт сиґмовидної венозної затоки (пазухи), 6 - абсцес скроневої частки головного мозку,7 - абсцес мозочка.



Схожі:

Хронічний гнійний середній отит. Тимпанопластика отогенні внутрішньочерепні ускладнення хронічний гнійний середній отит iconГострий гнійний середній отит. Хронічний гнійний середній отит. Барабанна перетинка справа; (у нормі)
Гострий середній отит гостре запалення слизової оболонки порожнин середнього вуха. Часто виникає як ускладнення вірусного захворювання...
Хронічний гнійний середній отит. Тимпанопластика отогенні внутрішньочерепні ускладнення хронічний гнійний середній отит iconГострий середній отит та його ускладнення
Часто виникає як ускладнення вірусного захворювання (грип, грві) з подальшим нашаруванням бактеріальної інфекції (стрептококової,...
Хронічний гнійний середній отит. Тимпанопластика отогенні внутрішньочерепні ускладнення хронічний гнійний середній отит iconГострий середній отит та його ускладнення
Часто виникає як ускладнення вірусного захворювання (грип, грві) з подальшим нашаруванням бактеріальної інфекції (стрептококової,...
Хронічний гнійний середній отит. Тимпанопластика отогенні внутрішньочерепні ускладнення хронічний гнійний середній отит iconОтогенні черепні І внутрішньочерепні ускладнення завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан
Отогенні внутрішньочерепні ускладнення поширення запального процесу з вуха у підоболонковий простір черепа з розвитком відповідної...
Хронічний гнійний середній отит. Тимпанопластика отогенні внутрішньочерепні ускладнення хронічний гнійний середній отит iconГострий і хронічний синуїти. Внутрішньочерепні і орбітальні риногенні ускладнення

Хронічний гнійний середній отит. Тимпанопластика отогенні внутрішньочерепні ускладнення хронічний гнійний середній отит iconХронічний риніт. Гострий і хронічний синуїти. Внутрішньочерепні і орбітальні риногенні ускладнення
Розташовані поряд вогнища інфекції (аденоїди, синуїт, каріозні зуби). Викривлення перегородки носа. Захворювання внутрішніх органів...
Хронічний гнійний середній отит. Тимпанопластика отогенні внутрішньочерепні ускладнення хронічний гнійний середній отит iconХронічна хвороба нирок Доц. Мартинюк Л. П
Хронічний неінфекційний тубулоінтерстиціальний нефрит, включаючи хронічний пієлонефрит
Хронічний гнійний середній отит. Тимпанопластика отогенні внутрішньочерепні ускладнення хронічний гнійний середній отит iconПротягом останнього десятиріччя спостерігається значне збільшення кількісних показників хвороб нирок
Хронічний неінфекційний тубулоінтерстиціальний нефрит, включаючи хронічний пієлонефрит
Хронічний гнійний середній отит. Тимпанопластика отогенні внутрішньочерепні ускладнення хронічний гнійний середній отит iconХронічний панкреатит (ХП)
К86. 1 Інші хронічні панкреатити (хронічний панкреатит неуточненої етіології, інфекційний, рецидивуючий)
Хронічний гнійний середній отит. Тимпанопластика отогенні внутрішньочерепні ускладнення хронічний гнійний середній отит iconЗахворювання гортані: Гострий ларингіт Хронічний ларингіт
Хронічний ларингіт частіше є наслідком гострого ларингіту, особливо при супровідних сприяючих чинниках

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка