Розлади особистості Розумова відсталість


НазваРозлади особистості Розумова відсталість
Дата конвертації04.04.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


  • Розлади особистості

  • Розумова відсталість


  • Розлади особистості (психопатії) – це аномальні, дисгармонічні варіанти розвитку особистості з переважним порушенням в емоційній і вольовій сферах при повному збереженні чи незначному ушкодженні інтелекту.



Критерії психопатії (за П.Б.Ганнушкіним, 1933):

  • Вираженість патологічних особливостей характеру до такої ступені, що порушується адаптація особистості до середовища, порушуються нормальні взаємовідносини з навколишніми, тобто соціальна дезадаптація.

  • Тотальність психопатологічних особливостей особистості, коли патологічними є не окремі риси, а весь психічний склад, психічна конституція людини.

  • Відносна стабільність патологічних рис характеру особистості, їх мала зворотність (зберігаються впродовж усього життя).



  • Акцентуації характеру, на відміну від психопатій, розвиваються в період становлення характеру й зникають з віком. Це наявність лише певних психопатичних рис особистості, виявляються лише в певних ситуаціях і не супроводжуються соціальною дезадаптацією, тюбто немає тріади Ганнушкіна.



Типи акцентуацій:

  • Демонстративні

  • Педантичні (ананкасти)

  • Застрягаючі (паранойяльні)

  • Збуджувані

  • Гіпертимні

  • Дистимічні

  • Афективно-лабільні

  • Екстравертовані

  • Інтравертовані

  • Епілептоїдні



Етіологія психопатій

  • Порушення внутрішньоутробного розвитку, біологічна неповноцінність нервової системи; так звані ядерні, природжені психопатії. 25-30 % всіх психопатій.

  • Тривалий психогенний вплив, неправильне виховання (типи “кумир сім’ї”, “попелюшка”, “гіперопіка”, “гіпоопіка”), т.зв. крайові, набуті психопатії. 70-75 %.

  • Органічні ураження Г.М. внаслідок пренатальних, натальних і ранніх постнатальних (перші 2-3 роки) патогенних впливів.



Згідно з МКХ-10 виділяють такі типи розладів особистості:

  • Параноїдний (відповідає паранойяльному в рос. і класичній німецькій психіатрії)

    • Підозріливість і стійка тенденція до спотворення фактів;
    • Постійне незадоволення іншими людьми, схильність не прощати образи;
    • Надмірна чутливість до відмов і невдач;
    • Сварливість, невживчивість;
    • Тенденція до завищення самооцінки;
    • Невиправдані сумніви щодо подружньої вірності;
    • Вузькість інтересів і односторонність мислення;
    • Вони похмурі і злопам’ятні, часто грубі і безтактні.
    • Стиль життя і поведінки: “Постійна боротьба за справедливість відносно себе”.


  • Шизоїдний:

    • Замкнутість і прагнення до усамітнення;
    • Мало що або нічого не приносить задоволення;
    • Емоційна холодність, відчуженість або сплощена афективність;
    • Недостатня товариськість, нездатність проявляти теплі почуття до інших людей, а також гнів;
    • Слабка зворотна реакція на похвалу і критику;
    • Незначний інтерес до сексу;
    • Підвищена схильність до безплідних мрій;
    • Спрямованість уваги на власні переживання (інтравертність);
    • Відсутність близьких друзів (або наявність одного, який його “розуміє”);
    • Стиль життя і поведінки: “Світ сам по собі, а я сам по собі”.


  • * Дисоціальний (у вітч. л-рі “Психопатія збудливого кола з антисоціальною поведінкою”).

    • Наявність порушень поведінки з 15-літнього віку.
    • Виражена і стійка позиція безвідповідальності та ігнорування соціальними правилами і обов’язками;
    • Безсердечна байдужість до почуттів людини;
    • Неможливість підтримувати стосунки з людьми при відсутності утруднень під час налагодження їх;
    • Нездатність відчувати провину, сором і робити адекватні висновки з життєвого досвіду, особливо покарання;
    • Виражена схильність звинувачувати людей або давати слушні пояснення своїй поведінці;
    • Низький поріг розряду агресії, зокрема насилля;
    • Стиль життя і поведінки: “Я так хочу, і я завжди правий”.


  • Емоційно нестійкі (у вітч. л-рі “Психопатія збудливого кола за експлозивним типом”).

  • - Домінує виражена тенденція діяти імпульсивно, не думаючи про наслідки;

  • Головне порушення – епізоди втрати контролю над агресивними діями, що виражається в нападанні на навколишніх і руйнуванні майна;

  • Професійне життя бідне на успіхи, часті звільнення з роботи, розлучення, конфлікти із законом.

  • Безпідставна критика або зневага до людей;

  • Переконаність, що робить свою справу краще за інших.

  • Розгальмування потягів (алкоголь, статеві ексцеси);

  • Стиль життя – це “ланцюг безконечних конфліктів”.



  • Істеричний (“психопатія збудливого кола за істероїдним типом”).

    • Стержнева риса поведінки – пошук до себе уваги навколишніх;
    • Всяка неуважність викликає гнів і роздратування, сльози і звинувачення інших;
    • Самодраматизація, театральність, перебільшена експресивність емоцій;
    • Поверховість і лабільність емоцій;
    • Прагнення бути в центрі подій;
    • Неадекватна театральність зовнішнього вигляду і поведінки;
    • Стиль життя – “Постійна гра на публіку”.


  • Ананкастичний (обсесивно-компульсивний) – у вітч. л-рі “психопатія епілептоїдного кола”.

  • Постійні сумніви і надмірна обережність;

    • Надмірна стурбованість деталями, порядком, планом, т. підвищена педантичність і неухильне дотримання соціальних умовностей;
    • Перфекціонізм, прагнення до досконалості і зв’язані з цим постійні перепровірки;
    • Надмірна скрупульозність і добросовісність;
    • Необгрунтовані вимоги, щоб інші робили точно так, як він сам;
    • Стиль життя – “людина у футлярі”.


  • Тривожний (уникаючий) –у вітч. л-рі – “психастенія”.

  • Підвищена вразливість і значна виснажливість;

    • Почуття власної неповноцінності, соціальної неспроможності;
    • Дуже погано почувають себе в новому середовищі, серед мало знайомих. Справжня мука – виступити перед аудиторією.
    • Схильність до нав’язливих страхів, побоювань, сумнівів, вагань;
    • Ухилення від соціальної і професійної діяльності, що вимагає значних міжособистісних контактів (страх критики чи несхвалення);
    • Стиль життя і поведінки за типом “Як би чогось не сталося”.


  • Розумова відсталість ( Олігофренія)

  • F-70 – F-79



  • Останні 2 десятиріччя терміном “розумова відсталість” замінили назву “Олігофренія”(малоумство) , у 1915р. запропоновану Е.Крепеліном.



  • Олігофренії (недоумкуватість, малоумство) МКХ-10 “Розумова відсталість”

  • Олігофренія – недорозвиток інтелекту внаслідок причин, що діють внутріутробно і до 3- х річного віку.

  • Поширеність від 0,2 до 3 % населення

  • Недорозвиток інтелекту – найчастіший клінічний прояв, але є недорозвиток емоційної і вольової сфер психіки.

  • Для олігофренії характерна відсутність прогредієнтності, недоумство не наростає, а навпаки (за винятком найважчого ступеня) можливий деякий інтелектуальний розвиток.

  • В цьому відмінність олігофренії від деменції.



Етіологія

  • Ендогенні фактори (ураження генеративних клітин батьків):

    • хвороба Дауна – трисомія 21 пари хромосом
    • Справжня мікроцефалія
    • Ензимопатії (фенілпіровиноградна, галактоземічна)
    • Олігофренія, де поєднується недоумство із захворюваннями кісток, шкіри, напр. ксеродермічна олігофренія


  • Ембріо- і фетопатії

    • викликані краснухою у матері (рубеолярна ембріопатія)
    • інші віруси: грип, паротит, інфекційний гепатит
    • токсоплазмоз і лістеріоз
    • на грунті вродженого сифілісу
    • гормональні порушення у матері або вплив токсичних чинників (екзо – та ендогенних)
    • Інтоксикація сульфаніламідами, антибіотиками, барбітуратами, нейролептиками, алкоголем.
    • Небезпечні фізичні впливи: іонізуюча радіація, струми високої частоти, ультразвук.
    • Гемолітична хвороба новонароджених (Rh –конфлікт)


  • Шкідливі фактори під час родів і в ранньому дитинстві:

    • родова травма і асфіксія
    • ЧМТ до 3-ох років
    • Енцефаліт, менінгіт, менінго-енцефаліт.


За ступенем важкості:

  • Ідіотія – 4-5% хворих олігофренією

  • Імбецильність – 18-19%

  • Дебільність – 76-78%



Ідіотія – сама важка ступінь О.: IQ - < 20

  • відсутня мова і мислення, мова нечленороздільна;

  • неможливість самообслуговування;

  • не відрізняє їстівне та неїстівне;

  • емоції самі прості – задоволення чи незадоволення;

  • знижені всі види чутливості;

  • цілеспрямована діяльність відсутня;

  • життєздатність дуже низька.



Імбецильність: IQ – 20-49

  • Елементарне мислення(наочно-образне)

  • Словарний запас – декілька десятків слів, лише підмет і присудок

  • Неможливо навчити читати

  • Рахунок в межах однозначних чисел

  • Можна навчити лише простим навичкам самообслуговування

  • Рухи незграбні, недиференційовані

  • Деякі освоюють прості трудові процеси(збирати картоплю)

  • Виробляється почуття прихильності до рідних

  • Одні – ранимі, боязкі; інші – агресивні

  • У деяких гіперсексуальність, ненажерливість.



Дебільність: IQ – 50-70

  • Недорозвиток абстрактного мислення, є конкретно – абстрактне мислення

  • Можуть заінчити допоміжну школу, важко даються точні науки

  • Недостатній розвиток вищих емоцій, підвищена впертість, навіюваність

  • Відсутність ініціативи, самостійності

  • Недорозвинені вищі емоції: естетичні; етичні; пізнавальні

  • Легко підпадають під вплив асоціальних елементів

  • Діагностувати до 3-х років важко, бо і в здорових дітей відсутнє абстрактне мислення.



Фр. вчені Біне і Симон на початку 20 ст. для характеристики розумової відсталості використали лише одну ознаку – розвиток мови:

  • Ідіот – не здатний з допомогою мови спілкуватись із собі подібними

  • Імбецил – не здатний письмово спілкуватись із собі подібними

  • Дебіл – з допомогою мови і письма спілкується, але з запізненням від однолітків на 2-3 роки.



Схожі:

Розлади особистості Розумова відсталість iconРозлади особистості Розумова відсталість
Це форма психічної патології, що разом із неврозами відносяться до " малої психіатрії "
Розлади особистості Розумова відсталість iconРозлади особистості Розумова відсталість
Це форма психічної патології, що разом із неврозами відносяться до " малої психіатрії "
Розлади особистості Розумова відсталість iconЗменшення головного мозку Різка розумова відсталість

Розлади особистості Розумова відсталість iconАфективні розлади. Маскована депресія. Епілепсія. Етіологія та патогенез. Класифікація. Епілептичні психози. Зміни особистості у хворих на епілепсію

Розлади особистості Розумова відсталість iconПсихогенії та психічне здоров’я: Соматоформні вегетативні дисфункції. Невротичні розлади. Порушення адаптації. Посттравматичні стресові розлади

Розлади особистості Розумова відсталість iconГеморагічні розлади Актуальність
...
Розлади особистості Розумова відсталість iconПсихосоматичні та соматопсихічні розлади. Маскована депресія
Психосоматичні захворювання це вторинні функціональні й органічні розлади внутрішніх органів і систем, першопричиною виникнення і...
Розлади особистості Розумова відсталість iconПоняття особистості та її структура. Поняття особистості та її структура
...
Розлади особистості Розумова відсталість iconЗа діагностичними критеріями мкх-10 соматоформні розлади визначаються: За діагностичними критеріями мкх-10 соматоформні розлади визначаються
Як повторюване виникнення фізичних симптомів без ознак ураження системи або органа
Розлади особистості Розумова відсталість iconТема: Шизофренія та шизотипові розлади. Підготував доц. Несторович Я. М
Нім психіатр Hecker (1843-1909) "гебефренію". Бельг психіатр Morel (1809-1873) "раннє недоумство". Нім вчений Kraepelin об’єднав...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка