Дифтерія. Дифференціальна діагностика синдрому «ангіна» Diphtheria


НазваДифтерія. Дифференціальна діагностика синдрому «ангіна» Diphtheria
Дата конвертації04.04.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


ДИФТЕРІЯ. ДИФФЕРЕНЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА СИНДРОМУ «АНГІНА»

  • Diphtheria


ДИФТЕРІЯ

  • Гостре інфекційне захворювання з групи інфекцій дихальних шляхів , яке характеризується фібринозним запаленням слизових оболонок рото- і носоглотки, гортані і токсичним ураженням серцво-судинної і нервової систем, нирок та інших органів



Згадки про дифтерію зустрічаються з часів Гіппократа. Перший вірогідний опис належить греку Аретею, що спостерігав в I ст.. н.е. епідемію дифтерії в Єгипті і Сірії – «єгипетська», або «сірійська» виразка.

  • Згадки про дифтерію зустрічаються з часів Гіппократа. Перший вірогідний опис належить греку Аретею, що спостерігав в I ст.. н.е. епідемію дифтерії в Єгипті і Сірії – «єгипетська», або «сірійська» виразка.

  • Крупні епідемії дифтерії спостерігалися в 16-17-му століттях в Іспанії і Італії, в 18-19-у – в Англії, Австрії, Німеччині і ін. країнах Європи.

  • 1826 р. Вперше як окрема нозологічна одиниця дифтерія описана П. Бретонно.

  • 1883-1884 рр. Збудник відкритий Т. Клебсом і Ф. Леффлером

  • 1888р. Е. Берингом і Е. Ру одержана протидифтерійна сироватка, що дозволила понизити летальність від цього захворювання, за що автори в 1902 р. були удостоєні Нобелівській премії.

  • 1913 р. Шик запропонував внутрішньошкірну пробудлявиявленняосіб,чутливих до дифтерії.

  • 1923 р. Г. Рамон одержав дифтерійний анатоксин і запропонував імунізацію для активної профілактики хвороби.



ЕТіОЛОГіЯ

  • Грампозитивна, нерухома

  • Спор і капсул не утворює

  • Колір по Нейссеру коричнево-жовтий, зерна волютину – сині

  • Поживні середовища Ру, Леффлера, Клауберга – кровяний агар з добавленням солей теллура

  • 3 культурально-біохімічних типи C. diphtheriae - mitis, gravis, intermedius

  • Утворює сильний єкзотоксин (ген tox+)

  • Склад екзотоксину – дермонекротоксин, гемолізин, нейрамінідаза, гіалуронідаза

  • Стійкий до низьких температур, тривало зберігається на поверхні сухих предметів; чутливий до високої температури і деззасобів





ЕПІДЕМІОЛОГІЯ

  • Джерело збудника – хвора людина або носій (реконвалесцент або здоровий) токсигенних штамів

  • Шляхи передачі – краплинний, контактно-побутовий (зрідка)

  • Сприйнятливість висока, но хворіють в основному дорослі (80 %) і не щеплені (або неправильно щеплені) діти

  • Захворюваність спорадична, можливі спалахи

  • Імунітет антитоксичний, поствакцинальний

  • Сезонність – осінь-зима



ПАТОГЕНЕЗ

  • Размноження збудника в місті вхідних воріт (слизові верхніх дихальних шляхів, іноді кон’юнктиви, шкіри)

  • Виділення екзотоксину

  • Місцева і загальна дія токсину:

  • дермонекротоксин – некроз поверхневого епітелію, сповільнення кровотоку, підвищення проникливості судин, їх ламкість, пропотівання плазми в навколишні тканини, утворення фібринозної плівки, набряк тканин; зниження больової чутливості

  • нейрамінідаза – заміщення цитохрому Б, блокада кліткового дихання,загибель клітини, порушення функції органів і тканин (центральна і периферична нервова система, серцево-судинна система, нирки, наднирники)

  • гіалуронідаза – руйнування сполучної тканини (підвищення проникливості судин, набряк тканин)

  • гемолізин – геморагічний синдром



Патогенез



КЛАСИФІКАЦІЯ ДИФТЕРІЇ

  • За локалізацією – ротоглотки, носа, гортані, трахеї і бронхів, рідкісних локалізацій (шкіра, очі)

  • За тяжкістю– легка, середньої тяжкості, тяжка, геморагічна, гіпертоксична

  • За поширеністю– локалізована, поширена, комбінована

  • За характером місцевих змін – катаральна, острівчата, плівчата

  • Ускладнення

  • Субклінічна (бактеріоносійство)



КЛІНІКА ДИФТЕРІЇ

  • Інкубаційний період – 2-10 діб

  • Явища інтоксикації (підвищення температури тіла, нездужання, загальна слабкістьь,біль голови)

  • Біль в горлі -помірна

  • Зміни ротоорла – неяскрава гіперемія, збільшення (набряк) мигдаликів, на їх поверхні плівка

  • Збільшення і помірна болючість регіонарних лімфовузлів

  • Набряк підшкірної клітковини шиї











ПРОЯВИ ТОКСИКОЗУ ПРИ ДИФТЕРІЇ

  • (при поширеній, комбінованій, гіипертоксичній, геморагічній формах) токсикоз І, ІІ, ІІІ степеня

  • Набряк підшкірної клітковини шиї

  • Блідість шкірних локривів

  • Ціаноз губ

  • Зниження артеріального тиску

  • Тахікардія

  • Зниження температури тіла при посиленні симптомів токсикозу

  • Можливий геморагічний синдром

  • Розлади свідомості, судоми (при гіпертоксичній формі)

  • Інфекційно-токсичний шок







Дифтерія носа

  • 1. Локалізована

    • Катаральна
    • Катарально-виразкова
    • Плівчата
  • 2. Поширена (поширення нашарувань на придаткові пазухи носа)





ДИФТЕРІЯ ГОРТАНІ

  • Справжній круп (стеноз гортані)

  • І ступінь (катаральна) – утруднений вдох, втягнення міжребернbх проміжків, грубий «гавкаючий» кашель, сиплість голосу

  • ІІ (стенотична) – шумне дихання, інспіраторна задишка з подовженим вдохом, участь в диханні допоміжних м’язів, афонія

  • ІІІ (асфіктична) – наростаюча киснева недостатність, неспокій який змінюється сонливістю, ціаноз, холодний піт, судоми, парадоксальний пульс





Дифтерія шкіри



УСКЛАДНЕННЯ

  • Інфекційно-токсичний шок

  • ДВЗ-синдром

  • Міокардит (ранній, пізній)

  • Полірадикулоневрит (ранній, пізній)

  • Нефрозонефрит та ін.



ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА

  • Виявлення збудника в мазках з ротоглотки і носа (забір матеріалу на границі плівки і здорової ділянки слизової оболонки)

  • При мікроскопії (забарвлення по Нейссеру) – типове разміщення палочок в вигляді розчепірених пальців, зерна волютину в бактеріях

  • Посів матеріалу на сироватку або теллуритовий кров’яний агар для виділення чистої культури и визначення її токсигенності

  • Серологічні реакції відображають стан імунітету (тобто ефективність щеплень)





ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА

  • Ангіна, в т.ч. Плаута-Венсана-Сімановського

  • Герпетична ангіна (ентеровірусна інфекція)

  • ГРВІ (тонзиліт при аденовірусній інфекції, несправжній круп)

  • Паратонзилярний абсцес

  • Інфекційний мононуклеоз

  • Скарлатина

  • Псевдотуберкульоз

  • Ангінозно-бубонна форма туляремії

  • Лістеріоз

  • Грибковое ураження мигдаликів

  • Епідемічний паротит

  • Черевний тиф (ангіна Дюге-Штрюмпеля)

  • Сифіліс

  • Гематологічні захворюванняг(гострий лейкоз, агранулоцитоз)



Фолікулярна ангіна





Паратонзіллярний абсцес відрізняється від дифтерії

  • Паратонзіллярний абсцес відрізняється від дифтерії

  • однобічністю ураження,

  • сильним болем в горлі,

  • неможливістю ковтання їжі і навіть слини,

  • наявністю тризму жувальних м'язів,

  • утрудненням при відкритті рота,

  • неприємним запахом з рота,

  • характерна флюктуація.

  • Ангіна Симановського-Плаута-Венсана характеризується

  • помірним підвищенням температури тіла,

  • незначними явищами інтоксикації

  • незначним болем при ковтанні,

  • частіше одностороннім ураженням мигдаликів

  • утворенням глибокої виразки з нерівними краями, дно якої покрито брудним зеленувато-сірим нальотом;

  • плівки легко знімаються

  • лімфатичні вузли збільшені на боці ураження

  • набряку шиї не буває.





Кандидоз ротової порожнини



СКАРЛАТИНА



СКАРЛАТИНА



  • Дифтерію може нагадувати ангінно-бубонна форма туляремії, проте для неї типовим є:

  • значно збільшені регіонарні (шийні, привушні, підщелепні) лімфовузли

  • гіперемія шкіри, слизових

  • Брадикардія

  • однобічне ураження мигдаликів, наліт за їх межі не виходить,





ПСЕВДОТУБЕРКУЛЬОЗ, ЄРСИНІОЗ



ПСЕВДОТУБЕРКУЛЬОЗ



ЛІКУВАННЯ ДИФТЕРІЇ

  • Термінова госпіталізація

  • Строгий ліжковий режим (при локалізованій формі – 10 днів, при наявності токсикозу – не меньше 35-45 днів)

  • Специфічне лікування – введення антитоксичної протидифтерыйної сироватки по методу Безредка)

  • (від 30-50 тис. МЕ при локалізованій формі до 100-120 тис. МЕ при наявності токсикозу)

  • Антибіотики (пеніцилін, тетрациклін, еритроміцин)

  • Глюкокортикоїди (при токсикозі, крупі)

  • Стрихнін (при токсикозі)

  • При крупі –інгаляції, відволікаючі, заспокійливі, бронхолітики, сечогінні, глюкокортикоїди, антибіотики, антигістамінні, літична суміш; при показах – інтубація, трахеотомія



УМОВИ ВИПИСКИ

  • Клінічне одужання

  • Отримання 2 відємних результатів бактеріологічних досліджень слизу з ротоглотки і носа на збудника дифтерії взятих з дводенним інтервалом

  • Для декретованих контингентів – допуск до роботи після додаткового дворазового бактеріологічного обстеження в умовах поліклініки



ПРОФІЛАКТИКА ДИФТЕРІЇ

  • Планова імунізація за Календарем щеплень (вакцинація в 3, 4, 5 міс. вакциною АКДП, ревакцинація в 18 міс., 6, 11, 14, 18 років і дорослим кажні 10 років вакциною АДП-М)

  • В осередку –

  • медичне спостереження за контактними 7 днів

  • бактеріологічне обстеження

  • санація виявлених носіїв

  • заключина дезинфекція

  • ревакцинація





Схожі:

Дифтерія. Дифференціальна діагностика синдрому «ангіна» Diphtheria iconДифтерія (Diphtheria) (А36)
Ангіни. Дифтерія. Інфекційний мононуклеоз. Етіологія. Епідеміологія. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика та протиепідемічні...
Дифтерія. Дифференціальна діагностика синдрому «ангіна» Diphtheria iconДифтерія (А36) Diphtheria
Гостра інфекційна хвороба з групи інфекцій дихальних шляхів, яка характеризується фібринозним запаленням слизових оболонок рото-...
Дифтерія. Дифференціальна діагностика синдрому «ангіна» Diphtheria iconGrippe (influenza). Infectio meningococceae. Diphtheria
Грип та інші гострі респіраторні вірусні інфекції (J10). Менінгококова інфекція (А39). Дифтерія (А36) Grippe (influenza)
Дифтерія. Дифференціальна діагностика синдрому «ангіна» Diphtheria iconЗахворювання суглобів. Диференціальна діагностика суглобового синдрому. Ревматоїдний артрит

Дифтерія. Дифференціальна діагностика синдрому «ангіна» Diphtheria iconДифтерія, менінгококова інфекція. Гострі кишкові інфекції (клініка, діагностика, лікування, профілактика)

Дифтерія. Дифференціальна діагностика синдрому «ангіна» Diphtheria iconДиференційна діагностика суглобового синдрому у дітей О. Р. Боярчук
З приводу різних хвороб кістково-м‘язової системи щороку в Україні госпіталізується біля 6 людей
Дифтерія. Дифференціальна діагностика синдрому «ангіна» Diphtheria iconКафедра медичної біології, мікробіології, вірусології та імунології Дифтерія. Туберкульоз. Збудники мікобактеріозів
Дифтерія гостре інфекційне захворювання, що викликається Corinebacterium diphtheriae і її токсином
Дифтерія. Дифференціальна діагностика синдрому «ангіна» Diphtheria iconДифтерія (dyphtheria) — гостра інфекційна хвороба, яка передається повітряно-крапельним шляхом
Дифтерія уражає зів І мигдалики. При цьому спостерігаються катаральне запалення co піднебінних дужок, піднебінного язичка, набряк...
Дифтерія. Дифференціальна діагностика синдрому «ангіна» Diphtheria iconЕтіологія Гострі кишкові інфекції можуть бути викликані
Дифтерія. Менінгококова інфекція. Гострі кишкові інфекції. Причина, клініка, діагностика, догляд, профілактика
Дифтерія. Дифференціальна діагностика синдрому «ангіна» Diphtheria iconФармакотерапія хронічного больового синдрому у онкологічних хворих Основні причини незадовільного лікування больового синдрому у інкурабельних онкологічних хворих
Основні причини незадовільного лікування больового синдрому у інкурабельних онкологічних хворих

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка