Морфологія і фізіологія


НазваМорфологія і фізіологія
Дата конвертації06.04.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации



   Правцева паличка вперше описана М.Д. Монастирським (1883) та А. Ніколаєром (1884), чисту культуру виділив С. Кітазато в 1889 р. Морфологія і фізіологія. C. tetani (tetanos - судоми, заціпеніння) - тонка, довга, рухлива, безкапсульна грампозитивна паличка з термінально розташованою круглою спорою, що надає їй характерного вигляду барабанної палички. Клостридії правця - дуже строгі анаероби. На середовищі Кітта-Тароцці вони ростуть у вигляді легкого помутніння без виділення газу, на дні пробірки поступово виникає осад. На цукрово-кров’яному агарі утворюють колонії з компактним центром і ниткоподібними відростками, що химерно переплітаються (колонії-павучки). Іноді ростуть у вигляді круглих колоній із зонами гемолізу. Правцеві палички не розкладають вуглеводи, повільно згортають молоко й розріджують желатин.

  •    Правцева паличка вперше описана М.Д. Монастирським (1883) та А. Ніколаєром (1884), чисту культуру виділив С. Кітазато в 1889 р. Морфологія і фізіологія. C. tetani (tetanos - судоми, заціпеніння) - тонка, довга, рухлива, безкапсульна грампозитивна паличка з термінально розташованою круглою спорою, що надає їй характерного вигляду барабанної палички. Клостридії правця - дуже строгі анаероби. На середовищі Кітта-Тароцці вони ростуть у вигляді легкого помутніння без виділення газу, на дні пробірки поступово виникає осад. На цукрово-кров’яному агарі утворюють колонії з компактним центром і ниткоподібними відростками, що химерно переплітаються (колонії-павучки). Іноді ростуть у вигляді круглих колоній із зонами гемолізу. Правцеві палички не розкладають вуглеводи, повільно згортають молоко й розріджують желатин.













  • Паличка правця продукує надзвичайно сильний екзотоксин, який часто називають тетанотоксином. Він має дві фракції: тетаноспазмін, який викликає ураження рухових центрів нервової системи й спричиняє спастичне скорочення м’язів, і тетанолізин, який лізує еритроцити. Силу токсину вимірюють у DLM. Під дією формаліну при 38-40 °С екзотоксин легко переходить в анатоксин, який широко використовують для активної імунізації людей.



  • Правець - гостра інфекційна хвороба, яка супроводжується спастичним скороченням м’язів і сильною інтоксикацією організму. Основна умова виникнення правця - наявність рани й інфікування її спорами правцевих паличок. Інкубаційний період триває від 4 до 30 днів і довше. У рані спори клостридій перетворюються у вегетативні форми. Вони виробляють екзотоксин, який викликає всі клінічні симптоми хвороби.



  • Процес починається судомними скороченнями м’язів у місці вхідних воріт, потім скорочуються жувальні і потиличні м’язи, мімічна мускулатура обличчя, від чого на ньому з’являється одночасно гримаса болю й посмішка (risus sardonicus). Далі судоми поширюються на м’язи тулуба й кінцівок, тіло хворого згинається у вигляді дуги (опістотонус). Важливо пам’ятати, що чим коротший інкубаційний період, тим тяжчий перебіг хвороби й вища смертність. Смерть настає від асфікції або паралічу серця.









 Діагноз правця лікар встановлює на основі характерних клінічних симптомів. Мікробіологічне дослідження з діагностичною метою проводять не часто. Здебільшого його використовують для виявлення спор у грунті, перев’язних матеріалах, ліках парентерального введення. При дослідженні ранового вмісту після бактеріоскопії його сіють на середовище Кітта-Тароцці. Через 3-7 діб визначають наявність токсину в біопробах на білих мишах. Для цього двом тваринам вводять по 0,5-1 мл фільтрату культури і ще двом - такі ж дози фільтрату, нейтралізованого протиправцевою антитоксичною сироваткою протягом 40 хв. При наявності тетанотоксину перші дві миші гинуть, а інші залишаються живими.

  •  Діагноз правця лікар встановлює на основі характерних клінічних симптомів. Мікробіологічне дослідження з діагностичною метою проводять не часто. Здебільшого його використовують для виявлення спор у грунті, перев’язних матеріалах, ліках парентерального введення. При дослідженні ранового вмісту після бактеріоскопії його сіють на середовище Кітта-Тароцці. Через 3-7 діб визначають наявність токсину в біопробах на білих мишах. Для цього двом тваринам вводять по 0,5-1 мл фільтрату культури і ще двом - такі ж дози фільтрату, нейтралізованого протиправцевою антитоксичною сироваткою протягом 40 хв. При наявності тетанотоксину перші дві миші гинуть, а інші залишаються живими.





  • Заходи неспецифічної профілактики полягають у запобіганні травм на виробництві й у побуті. З метою попередження виникнення правця в поранених після первинної хірургічної обробки рани вводять за методом Безредки 3000 МО антиправцевої сироватки внутрішньом’язово. Специфічну профілактику проводять шляхом активної імунізації дорослих правцевим анатоксином або коклюшно-дифтерійно-правцевою вакциною в дітей, починаючи з 3 місяців до 12 років. Вакцинують також усіх військовослужбовців, працівників залізничного транспорту, механізаторів сільського господарства, будівельників, лісозаготівників.



При пораненні нещеплених осіб необхідно проводити активно-пасивну імунізацію: вводять підшкірно 0,5 мл правцевого анатоксину і внутрішньом’язово 3000 МО протиправцевої сироватки або 3 мл протиправцевого імуноглобуліну.    

  • При пораненні нещеплених осіб необхідно проводити активно-пасивну імунізацію: вводять підшкірно 0,5 мл правцевого анатоксину і внутрішньом’язово 3000 МО протиправцевої сироватки або 3 мл протиправцевого імуноглобуліну.    

  • Специфічне лікування проводять внутрішньом’язовим введенням 100000-150000 МО протиправцевої антитоксичної сироватки. Кращі результати отримують при ін’єкціях протиправцевого людського імуноглобуліну, який вводять дозою 6 мл (900 МО).



   Ботулізм (botulus - ковбаса) - тяжка інтоксикація, яка виникає від вживання в їжу продуктів, отруєних токсинами С. botulinum, і характеризується ураженням центральної й вегетативної нервових систем. Збудник захворювання виділив Е. ван Ерменгем у 1896 р. з шинки, яка стала причиною масового отруєння, і з селезінки померлих від ботулізму.

  •    Ботулізм (botulus - ковбаса) - тяжка інтоксикація, яка виникає від вживання в їжу продуктів, отруєних токсинами С. botulinum, і характеризується ураженням центральної й вегетативної нервових систем. Збудник захворювання виділив Е. ван Ерменгем у 1896 р. з шинки, яка стала причиною масового отруєння, і з селезінки померлих від ботулізму.



  C. botulinum - велика грампозитивна паличка завдовжки 4-10 мкм і завширшки 0,6-1,5 мкм з округленими кінцями й перитрихіально розташованими джгутиками. Потрапляючи в зовнішнє середовище, утворює великі овальні субтермінальні спори, які перебільшують поперечний розмір клітини й деформують її. Палички зі спорами мають характерний вигляд тенісної ракетки . Капсули не утворюють.    

  •   C. botulinum - велика грампозитивна паличка завдовжки 4-10 мкм і завширшки 0,6-1,5 мкм з округленими кінцями й перитрихіально розташованими джгутиками. Потрапляючи в зовнішнє середовище, утворює великі овальні субтермінальні спори, які перебільшують поперечний розмір клітини й деформують її. Палички зі спорами мають характерний вигляд тенісної ракетки . Капсули не утворюють.    







Клостридії ботулізму - строгі анаероби, невибагливі до живильних середовищ, оптимальна температура росту для різних сероварів коливається від 25 до 40 °С. На середовищі Кітта-Тароцці утворюють каламуть та осад на дні, мають гострий запах згірклого масла. На цукрово-кров’яному агарі виростають неправильної форми колонії з фестончастими краями або ниткоподібними відростками із зонами гемолізу навколо них.    Палички ботулізму ферментують глюкозу, фруктозу, мальтозу до кислоти й газу, розріджуючи желатин, курячий білок, м’ясо, продукують лецитиназу.

  • Клостридії ботулізму - строгі анаероби, невибагливі до живильних середовищ, оптимальна температура росту для різних сероварів коливається від 25 до 40 °С. На середовищі Кітта-Тароцці утворюють каламуть та осад на дні, мають гострий запах згірклого масла. На цукрово-кров’яному агарі виростають неправильної форми колонії з фестончастими краями або ниткоподібними відростками із зонами гемолізу навколо них.    Палички ботулізму ферментують глюкозу, фруктозу, мальтозу до кислоти й газу, розріджуючи желатин, курячий білок, м’ясо, продукують лецитиназу.







Збудник ботулізму має сім серологічних варіантів: А, В, С (С1, С2), D, E, F, G, які відрізняються за характером продукованих ними токсинів. Токсин кожного серовару нейтралізується тільки гомологічною сироваткою. Найбільше значення в патології людини мають серовари А, В, С, Е.

  • Збудник ботулізму має сім серологічних варіантів: А, В, С (С1, С2), D, E, F, G, які відрізняються за характером продукованих ними токсинів. Токсин кожного серовару нейтралізується тільки гомологічною сироваткою. Найбільше значення в патології людини мають серовари А, В, С, Е.



Усі серовари паличок ботулізму виробляють екзотоксин, який є найсильнішою отрутою біологічного походження. Виділення токсину відбувається в анаеробних умовах як у культурах на середовищах, так і в харчових продуктах, особливо в м’ясних, рибних та овочевих. На відміну від правцевого екзотоксину ботулотоксин стійкий до дії ферментів кишкового тракту та всмоктується в кров незміненим. Тепер отримані очищені екзотоксини окремих сероварів, в 1 мг яких міститься від 10 до 100 млн DLM для білих мишей. Ботулотоксин має нейротропну дію. Найбільш чутливі до нього коні, кролі, гвінейські свинки, кури. Дуже чутлива до нього людина. У складі ботулінового екзотоксину знайдено ряд отруйних фракцій: нейротоксин, гемотоксин, лейкоцидин, ферменти лецитиназу, гіалуронідазу.

  • Усі серовари паличок ботулізму виробляють екзотоксин, який є найсильнішою отрутою біологічного походження. Виділення токсину відбувається в анаеробних умовах як у культурах на середовищах, так і в харчових продуктах, особливо в м’ясних, рибних та овочевих. На відміну від правцевого екзотоксину ботулотоксин стійкий до дії ферментів кишкового тракту та всмоктується в кров незміненим. Тепер отримані очищені екзотоксини окремих сероварів, в 1 мг яких міститься від 10 до 100 млн DLM для білих мишей. Ботулотоксин має нейротропну дію. Найбільш чутливі до нього коні, кролі, гвінейські свинки, кури. Дуже чутлива до нього людина. У складі ботулінового екзотоксину знайдено ряд отруйних фракцій: нейротоксин, гемотоксин, лейкоцидин, ферменти лецитиназу, гіалуронідазу.



  • Захворювання виникає після вживання в їжу продуктів, овочевих і рибних консервів (особливо домашнього приготування), слабо просолених і прокопчених красних риб, які містять збудники або токсини ботулізму. Із шлунково-кишкового тракту токсин всмоктується в кров і уражає центральну нервову систему, особливо ядра довгастого мозку. Хвороба починається з нудоти, блювання й проносу, сухості в роті, болючості при ковтанні. Часто першими проявами ботулізму є скарги на порушення зору: зниження його гостроти, “туман” або “сітка” перед очима, двоїння предметів, погіршення акомодації (диплопія). Виникають порушення мови, сиплість голосу (дисфонія), аж до повної його втрати, затруднене ковтання (дисфагія), м’язова слабкість. Температура в більшості випадків залишається нормальною, свідомість повністю збережена. Хворий гине внаслідок паралічу серця або від зупинки дихання. Летальність висока - від 40 до 60 %.



 Для виявлення ботулінового токсину в хворого беруть кров, промивні води шлунка, блювотиння, кал, сечу й залишки підозрілого харчового продукту, в разі смерті - вміст шлунка й кишок, лімфатичні вузли, головний і спинний мозок. Матеріал від хворого потрібно забирати якнайшвидше, до введення протиботулінової сироватки й антибіотиків. Ботулотоксин визначають за допомогою біологічної проби на білих мишах. Одній групі тварин вводять у черевну порожнину фільтрат досліджуваного матеріалу або витяжки із залишків їжі. Другій - досліджуваний матеріал із полівалентною діагностичною протиботуліновою сироваткою типів А, В, С, Е.

  •  Для виявлення ботулінового токсину в хворого беруть кров, промивні води шлунка, блювотиння, кал, сечу й залишки підозрілого харчового продукту, в разі смерті - вміст шлунка й кишок, лімфатичні вузли, головний і спинний мозок. Матеріал від хворого потрібно забирати якнайшвидше, до введення протиботулінової сироватки й антибіотиків. Ботулотоксин визначають за допомогою біологічної проби на білих мишах. Одній групі тварин вводять у черевну порожнину фільтрат досліджуваного матеріалу або витяжки із залишків їжі. Другій - досліджуваний матеріал із полівалентною діагностичною протиботуліновою сироваткою типів А, В, С, Е.



  • Якщо миші першої групи загинули, а другої - залишилися живі, ставлять реакцію нейтралізації на мишах із кожною сироваткою зокрема для встановлення типу токсину. Це потрібно для визначення того, яку гомологічну сироватку необхідно хворому негайно ввести з лікувальною метою. Використовують також реакцію з ензим-міченими антитілами, яка значно чутливіша від реакції нейтралізації на мишах.    Для виділення збудника досліджуваний матеріал засівають у пробірки із середовищем Кітта-Тароцці, одну з них прогрівають при 80 °С протягом 20 хв для знищення сторонньої мікрофлори. Виділену чисту культуру мікроскопують, а в культуральній рідині визначають наявність токсину і його тип у реакції нейтралізації на тваринах.





Для профілактики ботулізму важливе значення має правильна організація виробництва консервів, особливо м’ясних, рибних та овочевих.    Клостридії ботулізму, які збереглися після стерилізації консервів, спричиняють здуття бляшанок (бомбаж). Вміст їх має запах згірклого масла. Такі консерви бракують і знищують.    Усім людям, які споживали продукти, що послужили причиною отруєння хоча б однієї людини, вводять із профілактичною метою по 1000-2000 МО протибутулінової сироватки типів A,B,C і E. Для активної імунізації людей вживають полівалентний ботуліновий анатоксин.    

  • Для профілактики ботулізму важливе значення має правильна організація виробництва консервів, особливо м’ясних, рибних та овочевих.    Клостридії ботулізму, які збереглися після стерилізації консервів, спричиняють здуття бляшанок (бомбаж). Вміст їх має запах згірклого масла. Такі консерви бракують і знищують.    Усім людям, які споживали продукти, що послужили причиною отруєння хоча б однієї людини, вводять із профілактичною метою по 1000-2000 МО протибутулінової сироватки типів A,B,C і E. Для активної імунізації людей вживають полівалентний ботуліновий анатоксин.    



При підозрінні на захворювання ботулізмом після промивання шлунка необхідно негайно ввести антитоксичну протиботулінову сироватку типів А, В, С, Е, а після визначення типу токсину перейти на введення гомологічної сироватки. Сироватку типів А, С і Е вводять по 10000 МО, типу В - 5000 МО за методом Безредки 4-6 разів на добу протягом 2-4 днів. Сироватка - єдиний препарат, який може врятувати життя хворого.

  • При підозрінні на захворювання ботулізмом після промивання шлунка необхідно негайно ввести антитоксичну протиботулінову сироватку типів А, В, С, Е, а після визначення типу токсину перейти на введення гомологічної сироватки. Сироватку типів А, С і Е вводять по 10000 МО, типу В - 5000 МО за методом Безредки 4-6 разів на добу протягом 2-4 днів. Сироватка - єдиний препарат, який може врятувати життя хворого.



  •    Анаеробна ранова інфекція (газова гангрена) - полімікробне захворювання, основними збудниками якого є клостридії - С. perfringens, C. novyi, C. septicum. Значно рідше зустрічаються C. histolyticum, C. sordellii, C. fallax, С. difficile та ін. Дуже часто до них приєднуються й аеробні мікроорганізми: стафіло- і стрептококи, протей, кишкова паличка тощо. Отже, це захворювання належить до змішаних інфекцій.



  • Усі названі вище основні види клостридій є великими грампозитивними паличками із субтермінальними або центральними спорами. Палички зі спорами за своєю формою нагадують веретено, звідки походить назва роду цих бактерій (closter - веретено). С. perfringens має капсулу, але нерухома. Усі ж інші види мають перитрихіально розташовані джгутики й позбавлені капсул. С. novyi найбільша з усіх клостридій, С. septicum - поліморфні палички, які в культурах можуть утворювати ниткоподібні форми. Решта клостридій мають значно менші розміри.













Вирощують анаеробні клостридії на середовищі Кітта-Тароцці та цукрово-кров’яному агарі. На рідкому середовищі вони утворюють каламуть, потім осідають пластівцями на дно пробірки. С. perfringens і С. septicum на середовищі Кітта-Тароцці ростуть із бурхливим газоутворенням. Дуже характерний ріст С. perfringes на молоці: через 4-6 годин воно інтенсивно згортається, утворюється дірчастий згусток, просочений газом, який часто підкидає його до ватної пробки. Таку характерну зміну молока використовують у лабораторіях для експрес-діагностики анаеробної інфекції, спричиненої С. perfringens.    На цукрово-кров’яному агарі С. perfringens утворює гладенькі сіруваті колонії з рівними краями й піднятим центром; С. novyi - шорсткі колонії із зоною гемолізу; С. septicum - суцільний наліт у вигляді сплетених ниток на фоні гемолізу.    

  • Вирощують анаеробні клостридії на середовищі Кітта-Тароцці та цукрово-кров’яному агарі. На рідкому середовищі вони утворюють каламуть, потім осідають пластівцями на дно пробірки. С. perfringens і С. septicum на середовищі Кітта-Тароцці ростуть із бурхливим газоутворенням. Дуже характерний ріст С. perfringes на молоці: через 4-6 годин воно інтенсивно згортається, утворюється дірчастий згусток, просочений газом, який часто підкидає його до ватної пробки. Таку характерну зміну молока використовують у лабораторіях для експрес-діагностики анаеробної інфекції, спричиненої С. perfringens.    На цукрово-кров’яному агарі С. perfringens утворює гладенькі сіруваті колонії з рівними краями й піднятим центром; С. novyi - шорсткі колонії із зоною гемолізу; С. septicum - суцільний наліт у вигляді сплетених ниток на фоні гемолізу.    





Ферментативна активність різних видів клостридій неоднакова, що використовують для їх ідентифікації. С. perfringens і C. septicum ферментують багато вуглеводів до кислоти й газу, виділяють протеолітичні ензими.

  • Ферментативна активність різних видів клостридій неоднакова, що використовують для їх ідентифікації. С. perfringens і C. septicum ферментують багато вуглеводів до кислоти й газу, виділяють протеолітичні ензими.







Усі клостридії продукують складні екзотоксини. Так, С. perfringens виділяє токсин, який включає понад 10 фракцій. Серед них найбільше значення мають a-гемолізин, q-гемолізин, b-токсин (некротоксин),e -токсин (нейротоксин), ентеротоксин тощо. Цей вид продукує також велику кількість ферментів агресії: лецитиназу С, протеїназу, колагеназу, гіалуронідазу, фібриназу, ДНК-азу, нейрамінідазу. Вони відіграють велику роль у розвитку гангренозного процесу. Ще більш сильний токсин утворює С. novyi. До його складу також входить багато окремих токсичних фракцій і ферментів. Токсична активність С. septicum дещо слабкіша. Токсини інших збудників анаеробної газової інфекції вивчені ще недостатньо. С. difficilе утворює ентеротоксин і цитотоксин, які викликають геморагічне запалення товстого кишечника при харчових токсиноінфекціях.

  • Усі клостридії продукують складні екзотоксини. Так, С. perfringens виділяє токсин, який включає понад 10 фракцій. Серед них найбільше значення мають a-гемолізин, q-гемолізин, b-токсин (некротоксин),e -токсин (нейротоксин), ентеротоксин тощо. Цей вид продукує також велику кількість ферментів агресії: лецитиназу С, протеїназу, колагеназу, гіалуронідазу, фібриназу, ДНК-азу, нейрамінідазу. Вони відіграють велику роль у розвитку гангренозного процесу. Ще більш сильний токсин утворює С. novyi. До його складу також входить багато окремих токсичних фракцій і ферментів. Токсична активність С. septicum дещо слабкіша. Токсини інших збудників анаеробної газової інфекції вивчені ще недостатньо. С. difficilе утворює ентеротоксин і цитотоксин, які викликають геморагічне запалення товстого кишечника при харчових токсиноінфекціях.





У практичних бактеріологічних лабораторіях антигени різних видів клостридій для їх диференціації не використовують. Інколи визначають тільки серовари С. perfringens А, В, С, D, E, F, які продукують різні токсини, в окремих випадках - чотири біовари С. novyi.

  • У практичних бактеріологічних лабораторіях антигени різних видів клостридій для їх диференціації не використовують. Інколи визначають тільки серовари С. perfringens А, В, С, D, E, F, які продукують різні токсини, в окремих випадках - чотири біовари С. novyi.



Природним біотопом майже всіх видів клостридій є кишечник тварин, особливо травоїдних та свиней. Знаходяться вони і в товстих кишках людини. Виділяючись із випорожненням у зовнішнє середовище й переходячи в спорову форму, можуть зберігатися роками, наприклад, у грунті. Інфікування ран спорами клостридій частіше всього відбувається при забрудненні їх землею. Інколи анаеробна інфекція виникає після хірургічних операцій, проведення абортів у домашніх умовах, коли збудники заносяться в рану нестерильними інструментами.

  • Природним біотопом майже всіх видів клостридій є кишечник тварин, особливо травоїдних та свиней. Знаходяться вони і в товстих кишках людини. Виділяючись із випорожненням у зовнішнє середовище й переходячи в спорову форму, можуть зберігатися роками, наприклад, у грунті. Інфікування ран спорами клостридій частіше всього відбувається при забрудненні їх землею. Інколи анаеробна інфекція виникає після хірургічних операцій, проведення абортів у домашніх умовах, коли збудники заносяться в рану нестерильними інструментами.



  • Захворювання виникає коли є травма, рана, інфікована анаеробними клостридіями. На ранову поверхню вони потрапляють при забрудненні її землею, обривками тканин тощо. Захворювання характеризуюється швидким омертвінням і розпадом тканин із утворенням газів та явищами тяжкої загальної інтоксикації. Так як анаеробна інфекція є поліетіологічним захворюванням, в рані одночасно розмножуються й виділяють токсини декілька видів анаеробів, часто в асоціації з аеробними бактеріями.

  • Отже, в організм проникає одночасно декілька токсинів. При цьому один токсин може значно підсилювати отруйну дію іншого (ефект потенціювання). Можливо, саме цим можна пояснити блискавичні форми анаеробної інфекції, коли хворий гине через кілька годин при явищах надзвичайно тяжкої інтоксикації організму.    Крім анаеробної газової інфекції, окремі види клостридій, особливо С. perfringens і C. difficile, можуть викликати харчові токсикоінфекції.





 Для дослідження необхідно брати шматочки ушкоджених м’язів, особливо на межі із здоровою тканиною, рановий ексудат, кров, перев’язувальні і шовні матеріали, обривки одягу, грунт. Його проводять декількома етапами: мікроскопія - виявлення клостридій і капсул С. perfringens; бактеріологічне дослідження - виділення чистих культур і мікробних асоціацій, визначення їх видового складу й отримання токсинів; встановлення виду токсину в біологічних пробах на мишах за допомогою тесту нейтралізації відповідною антитоксичною сироваткою.

  •  Для дослідження необхідно брати шматочки ушкоджених м’язів, особливо на межі із здоровою тканиною, рановий ексудат, кров, перев’язувальні і шовні матеріали, обривки одягу, грунт. Його проводять декількома етапами: мікроскопія - виявлення клостридій і капсул С. perfringens; бактеріологічне дослідження - виділення чистих культур і мікробних асоціацій, визначення їх видового складу й отримання токсинів; встановлення виду токсину в біологічних пробах на мишах за допомогою тесту нейтралізації відповідною антитоксичною сироваткою.



Використовують і експрес-методи діагностики: посів матеріалів на молоко й середовище Вільсона-Блера (агар із хлорним залізом і сульфітом натрію). Якщо в досліджуваному матеріалі є С. perfringens, уже через 4-6 годин відбувається характерна зміна молока - бурхливе згортання й утворення губчатого згустку, а середовище Вільсона-Блера за цей час почорніє.

  • Використовують і експрес-методи діагностики: посів матеріалів на молоко й середовище Вільсона-Блера (агар із хлорним залізом і сульфітом натрію). Якщо в досліджуваному матеріалі є С. perfringens, уже через 4-6 годин відбувається характерна зміна молока - бурхливе згортання й утворення губчатого згустку, а середовище Вільсона-Блера за цей час почорніє.

  • До прискорених методів діагностики належить і газорідинна хроматографія, за допомогою якої за кілька хвилин можна виявити в рановому вмісті наявність специфічних жирних кислот клостридій, але їх види цим способом не визначають.



Для попередження виникнення анаеробної газової інфекції важливе значення мають своєчасна й повноцінна первинна хірургічна обробка рани й раннє профілактичне внутрішньом’язове введення антитоксичних сироваток (по 10000 МО сироваток проти С. perfringens, C. novyi, C. septicum - основних збудників захворювання).    

  • Для попередження виникнення анаеробної газової інфекції важливе значення мають своєчасна й повноцінна первинна хірургічна обробка рани й раннє профілактичне внутрішньом’язове введення антитоксичних сироваток (по 10000 МО сироваток проти С. perfringens, C. novyi, C. septicum - основних збудників захворювання).    

  • Для лікування анаеробної інфекції використовують ті ж самі антитоксичні сироватки, але в значно більших дозах (50-100 тис МО).    .



До визначення видів клостридій (токсинів) вводять усі три сироватки, після встановлення збудника вводять гомологічну сироватку. В разі виявлення стафілококів - антистафілококовий гамма-глобулін або гіперімунну протистафілококову плазму. Якщо така терапія виявиться неефективною, проводять хірургічне лікування, аж до ампутації кінцівок.    Досить ефективним для лікування анаеробної газової інфекції виявився метод гіпербаричної оксигенації в спеціальних барокамерах, у яких створюють атмосферу з підвищеним парціальним тиском кисню

  • До визначення видів клостридій (токсинів) вводять усі три сироватки, після встановлення збудника вводять гомологічну сироватку. В разі виявлення стафілококів - антистафілококовий гамма-глобулін або гіперімунну протистафілококову плазму. Якщо така терапія виявиться неефективною, проводять хірургічне лікування, аж до ампутації кінцівок.    Досить ефективним для лікування анаеробної газової інфекції виявився метод гіпербаричної оксигенації в спеціальних барокамерах, у яких створюють атмосферу з підвищеним парціальним тиском кисню



Із відомих понад 40 видів бактероїдів найчастішими збудниками запальних процесів є B. fragilis і B. melaninogenicus .    Бактероїди - дрібні поліморфні палички (0,8-1,5 мкм), які розташовуються поодинці або у вигляді диплобактерій і коротких ланцюжків. Одні види мають джгутики, інші нерухомі, окремі з них утворюють капсули. Вони вибагливі до живильних середовищ. Їх культивують в анаеробних умовах на кров’яних середовищах із додаванням геміну, вітаміну К, глюкози. Посіви інкубують протягом 5-7 днів. Бактероїди ферментують багато вуглеводів, розкладають пептони. Вони населяють кишечник, інші біотопи і входять до складу нормальних мікробіоценозів людини. Захворювання, які вони викликають, належать до ендогенних інфекцій і виникають в осіб з імунодефіцитним станом. Частіше всього захворювання мають гнійно-запальний характер і можуть уражати будь-які тканини й органи людини. Лабораторна діагностика проводиться подібно до тієї, яка застосовується при клостридіальних інфекціях. Лікування, в основному, проводять антибіотиками (пеніцилін, карбеніцилін, хлорамфенікол) і метранідазолом.

  • Із відомих понад 40 видів бактероїдів найчастішими збудниками запальних процесів є B. fragilis і B. melaninogenicus .    Бактероїди - дрібні поліморфні палички (0,8-1,5 мкм), які розташовуються поодинці або у вигляді диплобактерій і коротких ланцюжків. Одні види мають джгутики, інші нерухомі, окремі з них утворюють капсули. Вони вибагливі до живильних середовищ. Їх культивують в анаеробних умовах на кров’яних середовищах із додаванням геміну, вітаміну К, глюкози. Посіви інкубують протягом 5-7 днів. Бактероїди ферментують багато вуглеводів, розкладають пептони. Вони населяють кишечник, інші біотопи і входять до складу нормальних мікробіоценозів людини. Захворювання, які вони викликають, належать до ендогенних інфекцій і виникають в осіб з імунодефіцитним станом. Частіше всього захворювання мають гнійно-запальний характер і можуть уражати будь-які тканини й органи людини. Лабораторна діагностика проводиться подібно до тієї, яка застосовується при клостридіальних інфекціях. Лікування, в основному, проводять антибіотиками (пеніцилін, карбеніцилін, хлорамфенікол) і метранідазолом.



  • Фузобактерії (веретеноподібні палички). Це грамнегативні анаеробні бактерії із загостреними або округленими кінцями, можуть мати кокоподібну й ниткоподібну форми. Заселяють ротову порожнину й кишки. Деякі види здатні продукувати екзотоксин, для інших властиве утворення ендотоксинів. Вони є представниками нормальної мікрофлори людини, часто можуть посилювати патогенну дію інших мікроорганізмів. Широко відомі асоціації фузобактерій і спірохет при некротичній ангіні Симановського-Плаута-Венсана. Крім того, фузобактерії можуть викликати пневмонії, абсцеси печінки, гнійні запалення сечостатевих органів і навіть сепсис. Лікують їх антибіотиками.



Анаеробні пропіонібактерії й еубактерії - грампозитивні безспорові нерухомі палички, подібні за морфологією до коринебактерій, на кінцях мають стовщення. Біохімічно активні, кінцевим продуктом їх метаболізму є пропіонова кислота. У здорових людей пропіоні- й еубактерії зустрічаються на шкірі та в кишечнику. При ослабленні реактивності організму можуть спричинити гнійно-запальні процеси в різних ділянках тіла. Propionibacterium acnes в асоціації із стафілококами викликає появу вугрів.

  • Анаеробні пропіонібактерії й еубактерії - грампозитивні безспорові нерухомі палички, подібні за морфологією до коринебактерій, на кінцях мають стовщення. Біохімічно активні, кінцевим продуктом їх метаболізму є пропіонова кислота. У здорових людей пропіоні- й еубактерії зустрічаються на шкірі та в кишечнику. При ослабленні реактивності організму можуть спричинити гнійно-запальні процеси в різних ділянках тіла. Propionibacterium acnes в асоціації із стафілококами викликає появу вугрів.



До кулястих анаеробних бактерій належать пептококи й пептострептококи. Це нерухомі безспорові мікроорганізми. Перші за морфологією подібні до стафілококів, другі нагадують стрептококів. Природними їх біотопами є слизова оболонка рота й носа, кишечник і сечостатеві органи. Можуть викликати апендицит, плеврит, абсцес мозку, змішані інфекції. Лікують їх пеніциліном, карбеніциліном, левоміцетином.   

  • До кулястих анаеробних бактерій належать пептококи й пептострептококи. Це нерухомі безспорові мікроорганізми. Перші за морфологією подібні до стафілококів, другі нагадують стрептококів. Природними їх біотопами є слизова оболонка рота й носа, кишечник і сечостатеві органи. Можуть викликати апендицит, плеврит, абсцес мозку, змішані інфекції. Лікують їх пеніциліном, карбеніциліном, левоміцетином.   



 Вейлонели - дуже дрібні (0,3-0,6 мкм) анаеробні грамнегативні коки. Спор не утворюють, джгутиків не мають. Паразитують на слизовій оболонці ротової порожнини, дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту. При певних умовах можуть спричинити ранові інфекції, абсцеси, сепсис. Лікування проводять антибіотиками.

  •  Вейлонели - дуже дрібні (0,3-0,6 мкм) анаеробні грамнегативні коки. Спор не утворюють, джгутиків не мають. Паразитують на слизовій оболонці ротової порожнини, дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту. При певних умовах можуть спричинити ранові інфекції, абсцеси, сепсис. Лікування проводять антибіотиками.





Схожі:

Морфологія і фізіологія iconМорфологія і фізіологія
Правцева паличка вперше описана М. Д. Монастирським (1883) та А. Ніколаєром (1884), чисту культуру виділив С. Кітазато в 1889 р
Морфологія і фізіологія iconГлотка складається з трьох відділів: носоглотки
Морфологія та фізіологія лімфаденоїдного кільця глотки. Класифікація тонзилітів. Ангіни. Хронічний тонзиліт
Морфологія і фізіологія iconПредмет і задачі мікробіології. Систематика, номенклатура та класифікація мікроорганізмів. Морфологія та фізіологія мікроорганізмів

Морфологія і фізіологія iconПредмет і задачі мікробіології. Систематика, номенклатура та класифікація мікроорганізмів. Морфологія та фізіологія мікроорганізмів

Морфологія і фізіологія iconМорфологія і фізіологія
Згідно з останньою класифікацією бактерій Бергі (1986) кокові мікроби поділяють на три родини: Micrococcaceae (мікрококи, стафілококи,...
Морфологія і фізіологія iconМорфологія і фізіологія
Згідно з останньою класифікацією бактерій Бергі (1986) кокові мікроби поділяють на три родини: Micrococcaceae (мікрококи, стафілококи,...
Морфологія і фізіологія iconМорфологія і фізіологія
Згідно з останньою класифікацією бактерій Бергі (1986) кокові мікроби поділяють на три родини: Micrococcaceae (мікрококи, стафілококи,...
Морфологія і фізіологія iconІсторія розвитку мікробіології. Морфологія та фізіологія мікроорганізмів
Джеймсу Фіпсу, взявши для цього вміст пухирців з руки доярки, хворої на коровячу віспу. Через 6 тижнів Дженнер прищепив Фіпсу натуральну...
Морфологія і фізіологія iconФізіологія післяпологового періоду. Фізіологія періоду новонародженості. Завідувач кафедри акушерства та гінекології №1

Морфологія і фізіологія iconТипи обміну Обмін між організмом і навколишнім середовищем, тобто кругообіг речовин у природі
Фізіологія обміну речовин і енергії. Фізіологічні основи раціонального харчування. Фізіологія терморегуляції

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка