Основи медичних знань в гастроентерології Скарги хворих із захворюваннями шкт


НазваОснови медичних знань в гастроентерології Скарги хворих із захворюваннями шкт
Дата конвертації06.04.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Основи медичних знань в гастроентерології


Скарги хворих із захворюваннями ШКТ

      • біль
      • розпирання і важкість в животі
      • порушення апетиту
      • слинотеча
      • зміни присмаку в роті
      • порушення ковтання
      • печія
      • нудота, блювота
      • метеоризм, порушення акту дефекації


Огляд хворих

      • Форма живота
      • Здорові люди - живіт дещо випнутий, права та ліва половини симетричні, пупок дещо втянутий
      • Гіперстеніки - виражене випинання живота
      • Астеніки - відсутнє випинання живота


Збільшення живота буває:

      • при набряках черевної стінки
      • ожирінні
      • метеоризмі
      • асциті


  • Збільшення і асиметрія живота при стенозі пілоруса внаслідок вип’ячування черевної стінки розтягнутим шлунком



АСЦИТ

  • накопичення в черевній порожнині запальної або набрякової рідини

      • При стоянні - вода в нижніх відділах живота; при лежанні - вода внизу і по боках (“жаб’ячий живіт”), пупок випнутий.
      • Визначається вода методом флюктуації, коли кількість рідини більше 1,5-2,0 л )


  • Передня стінка живота з сіткою розширених підшкірних вен (“голова медузи”)



  • «Феномен унду-ляції»



ВИДИМА ПЕРИСТАЛЬТИКА

      • фізіологічна
      • паталогічна


ЗАПАДАННЯ ЖИВОТА

  • стоншення та в’ялість черевної стінки

  • блювання

  • тривале голодування

  • проноси

  • різкі звуження стравоходу



ПІД ЧАС ОГЛЯДУ ЧЕРЕВНОЇ СТІНКИ ЗВЕРТАЮТЬ УВАГУ НА:

  • Кили (добре видимі у положенні стоячи, при натужуванні)

  • венозну сітку на шкірі живота (вени, які виступають над рівнем шкіри, утруднення кровообігу в системі V. рortae) - виникає при цирозах, тромбозах ворітної вени

  • смужки

  • післяопераційні рубці

  • пігментацію

  • дихальну екскурсію

  • епігастральну пульсацію



диспепсія

  • Це наявність болей або дискомфорту в верхній частині живота, котрі можуть супроводжуватись іншими симптомами (нудота, відчуття насичення та переповнення) і бути або не бути пов’язаними з прийомами їжі.

  • При існуванні таких ознак більше 3-ох місяців може застосовуватись термін “хронічна диспепсія”



ПАЛЬПАЦІЯ ПОВЕРХНЕВА визначає:

  • резистентність черевної стінки в ділянці розташування запального процесу

  • м’язове напруження - запальний процес у черевній порожнині поширюється на очеревину



ПАЛЬПАЦІЯ живота



  • Положення рук лікаря при поверхневій орієнтовній пальпації печінки



Положення рук лікаря при поверхневій орієнтовній пальпації селезінки



глибока методична ковзна пальпація за методом В.П. Образцова і М.Д. Стражеска

      • Пальпуємо орган, коли він відтиснений до задньої стінки на видосі
      • глибока - для її виконання пальці глибоко проникають в черевну стінку
      • ковзна - відбуваються ковзні рухи під час промацування поверхні
      • методична - обстеження у певному порядку


ПОРЯДОК ПАЛЬПАЦІЇ

      • сигмовидна кишка
      • сліпа кишка
      • кінцевий відрізок клубової кишки
      • червоподібний відросток
      • поперечна ободова кишка
      • шлунок
      • печінка
      • підшлункова залоза
      • селезінка
      • нирки


Перкусія живота

  • відмічаємо тимпаніт, більш високий над кишківником



СКАРГИ при захворюваннях шлунка

      • порушення апетиту
      • порушення смаку
      • відрижка
      • печія
      • нудота
      • блювота
      • біль у надчеревній ділянці


Відрижка (eructatio) - скорочення м’язів шлунка за умов відкритого кардіального отвору

      • Відрижка (eructatio) - скорочення м’язів шлунка за умов відкритого кардіального отвору
      • Печія - відчуття жару в надчеревній ділянці і за грудиною, порушення тонусу нижньої частини стравоходу і кардіальної частини шлунку
      • нудота - антиперестальтичні рухи шлунку
  • Блювання - пов’язане із подразненням блювотного центру або подразнення рецепторів шлунка (закритий воротар і відкритий кардіальний сфінктер –



Передня черевна стінка



ПАЛЬПАЦІЯ КИШКІВНИКА

      • Сигмоподібна кишка - промацується у вигляді щільного гладенького циліндра завтовшки з великий палець (безболісна, гладка поверхня, зміщується на 2-3 см, бурчання не спостерігається)
      • Сліпа кишка - гладенький, безболісний циліндр 4-4,5 см, рухомість 2-3 см, бурчить


  • Положення рук лікаря при пальпації сигмоподібної кишки



Положення рук лікаря при пальпації сліпої кишки

  • Положення рук лікаря при пальпації сліпої кишки



ПАЛЬПАЦІЯ КИШКІВНИКА

      • Кінцевий сегмент клубової кишки - неболюча, поверхня гладенька, , помірно рухомий циліндр (1-1,5 см), бурчить Червоподібний відросток: гусяче перо, циліндричне, без бурчання
      • Поперечна кишка - 5-6см


СИНДРОМИ УРАЖЕННЯ КИШКІВНИКА

      • Синдром ураження товстого кишківника
      • Синдром ураження тонкого кишківника
      • Синдром кишкової коліки
      • Синдром гострої кишкової непрохідності
      • Синдром “гострого живота”
      • Синдром шлунково-кишкової кровотечі


ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРІВ ПЕЧІНКИ ЗА КУРЛОВИМ

      • НОРМАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ:
      • І розмір по середньо-ключичній лінії (9+-1)см
      • ІІ розмір по серединній лінії (8+-1)см
      • ІІІ розмір по лівій реберній дузі (7+-1)см


Олгяд язика

    • При огляді язика можна відзначити такі особливості:
    • гладенький язик із слабо розвиненими сосочками – знижена секреція шлункового соку
    • борозенчастий язик із добре розвиненими грубими сосочками – підвищена секреція шлункового соку
    • обкладений язик – інфекційні захворювання, гострий та хронічний гастрит


Інтрагастральна рН-метрія

    • дозволяє проводити одномоментне дослідження шлункової секреції під час проведення гастрофіброскопії чи проводити добове моніторування рН шлункового соку з комп’ютерною обробкою отриманих результатів. Це дозволяє контролювати ефект дії антисекреторних препаратів. У нормі в базальній фазі секрету рН у порожнині тіла шлунка складає 1,5-2,0, а після гістамінової стимуляції – 1,1 – 1,2.


Фіброезогастродуоденоскопія (ФЕГДС)

  • це огляд слизової шлунка, дванадцятипалої кишки за допомогою ендоскопа, який вводять хворому після анестезії глотки. ФЕГДС дає можливість визначити колір слизової, стан судин, наявність ерозій, виразок, крововиливів, пухлин, взяти шматок слизової для морфологічного дослідження (прицільна біопсія). Для оцінки функціонального стану тонкого кишесника проводять морфологічне дослідження слизової постбульбарного відділу 12-палої кишки, отриманої під час проведення ФЕГДС



Рентгенограма шлунка в нормі при його тугому наповненні рентгеноконтрастною речовиною

  • Рентгенограма шлунка в нормі при його тугому наповненні рентгеноконтрастною речовиною



Комп’ютерні томограми черевної порожнини в нормі.

  • Комп’ютерні томограми черевної порожнини в нормі.



Дуоденальне зондування

    • проводиться з метою вивчення жовчі для діагностики захворювань жовчевивідних шляхів, жовчного міхура. Зондування проводиться за допомогою тонкого (3-5 мм в діаметрі) зонда, на кінці якого є металічна чи пластмасова олива з отворами. Отримані 3 порції жовчі (А, В, С) досліджуються макро- і мікроскопічно. В даний час все частіше використовується метод фракційного (багаторазового) зондування, який має переваги перед трьохразовим методом. При фракційному зондуванні вимірюють кількість жовчі через кожні 5 хв - 10 хв з визначенням 5 фаз жовчевиділення.


Дуоденальне зондування

      • I фаза - холедохова (від введення зонда до введення холецистокінетичного середника;
    • II фаза (закритого сфінктера Одді) - від введення подразника до появи нової порції жовчі. В нормі ця фаза продовжується 4 - 6 хв. При спазмі сфінктера Одді збільшуєься тривалість цієї фази, при гіпотонії - навпаки.


Дуоденальне зондування

    • III фаза (порція “А”) - від розкриття сфінктера Одді та появи міхурової (В) жовчі, продовжується 3 - 4 хв. Виділяється 3 - 5 мл світлої жовчі;
    • IV фаза (порція “В”) - жовч В-міхурова, продовжується 20-30 хв., виділяється 30-60 мл темної жовчі;
    • V фаза (порція “С”)- жовч виділяється з печінкових протоків. Важлива для діагностики дискінезій.


Ректороманоскопія

    • це огляд слизової прямої і сигмовидної кишки з допомогою ректоскопа (до 35 см); нормальна слизова - гладка, волога, помірно червона. При гострому запаленні вона набрякла, гіперемована, мутна, покрита слизом. Можна виявити крововиливи, ерозії, виразки, гемороїдальні вузли, тріщини заднього проходу, пухлини, зробити прицільну біопсію.


Фіброколоноскопія

  • Даний метод дозволяє оглянути слизову оболонку товстої кишки практично на всьому протязі, провести прицільну біопсію і фотографування. Колоноскопія проводиться в складних діагностичних випадках після ірігоскопії (заповнення контрастною речовиною товстого кишечника за допомогою клізми з послідуючою рентгенографією).



Колоноскопи

  • Колоноскопи



Аналіз випорожнень 

    • Проводиться макроскопічне дослідження: добова кількість ( в нормі 100-200 г), колір (коричневий), консистенція (м'яка), форма циліндрична.


Аналіз випорожнень 

    • При мікроскопічному дослідженні неперетравлена рослинна клітковина зустрічається в помірній кількості, змінені м’язеві волокна у невеликій кількості, мила – небагато. При дослідженні мікрофлори – переважають біфідобактерії та лактобактерії.


Дослідження функціонального стану печінки.

    • Пігментний обмін – судять по вмісту загального, кон’югованого (зв’язаного, прямого) і некон’югованого (вільного, непрямого) білірубіну в сироватці крові, уробіліногена і білірубіна сечі, стеркобіліна в калі.


Дослідження функціонального стану печінки.

    • Ферментний обмін: внутрішньоклітинні ферменти-індикатори цитоліза гепатоцитів (АлАТ, АсАТ, ГДГ, ЛДГ), мембранозв’язані ферменти – індикатори холестаза (лужна фосфатаза). Використовуються для оцінки ступеня важкості запальнонекротичного процесу в печінці і холестазу.


Дослідження функціонального стану печінки.

    • Білковий обмін: загальний білок, білкові фракції сироватки крові, осадові колоїдні проби (тимолова, сулемова, формолова), протромбіновий комплекс і ферменти зсідання крові, активність холінестерази сироватки крові, рівень α- фетопротеїну (при гепатоцелюлярній пухлині).


Дослідження функціонального стану печінки.

    • Ліпідний обмін: загальний холестерин, загальні ліпіди, тригліцериди, ліпопротеїди високої щільності, ліпопротеїди низької щільності та ліпопротеїди дуже низької щільності в сироватці крові.
    • Всмоктувальна секреторна функція: оцінка кліренса бромсульфалеїна або індоціаніна.


Дослідження функціонального стану підшлункової залози

    • Екзогенна функція: визначення ферментативної активності (ліполітичних, протеолітичних, амілолітичних ферментів) в дуоденальному вмісті (лундт-тест), крові імуноферментним методом (дихальний тест), в сечі (амілазурична проба -непрямий ПАБК-тест), в калі (визначення імуноферментним методом рівня еластази-1),


Дослідження функціонального стану підшлункової залози

    • Ендокринна (інкреторна) функція: визначення інсуліна, глюкагона (імуноферментним методом), глюкози сироватки крові, сечі, як вихідного рівня, так і після навантаження глюкозою (глюкозотолерантний тест).


Провідні симптоми шлункової диспепсії

  • невіддомий біль або дискомфорт в епігастрії

  • відчуття переповнення після їжі

  • метеоризм

  • відрижка

  • раннє відчуття насичення

  • анорексія

  • нудота

  • блювота

  • печія

  • регургітація

  • аерофагія



Види диспепсії

  • ОРГАНІЧНА

  • пептична виразка

  • пухлини шлунка

  • рефлюкс-езофагіт

  • пакреатит

  • біліарна патологія

  • діафрагмальна кила

  • медикаментозна



Хронічний гастрит та дуоденіт

  • Це поняття морфологічне і має право на життя тільки після морфологічного вивчення біоптата слизової оболонки шлунка



Хронічний гастрит

  • Хронічний гастрит - хронічне запалення слизової оболонки шлунка, яке характеризується порушенням фізіологічної регенерації залозистого епітелію і розвитком внаслідок цього його атрофії, що веде до розладів секреторної, моторної і інкреторної функцій шлунка.



Екзогенні етіологічні фактори

  • порушення харчування

  • куріння

  • вживання алкоголю

  • нервово-психічні стреси

  • професійні шкідливості

  • безконтрольний прийом ліків



Ендогенні етіологічні фактори

  • хронічні інфекції

  • захворювання нервової системи

  • захворювання ендокринної системи

  • серцева, дихальна, ниркова недостатність



шлунок

  • 4 частини:

  • кардіальну (кардію)

  • дно у вигляді зверненого доверху куполу

  • тіло — саме велике

  • пілорична частина (антральний відділ)

  • канал пілоруса



Класифікація хронічного гастриту (Сідней, 1990):

  • 1. Хронічний аутоімунний гастрит (тип А);

  • 2. Хронічний гастрит, асоційований з H.Pylori (тип В);

  • 3. Ідіопатичний хронічний гастрит (невідомої етіології);

  • 4. Реактивний хронічний гастрит;

  • 5. Особливі форми хронічного гастриту (гранульоматозний, еозинофільний, лімфоцитарний).



У 1996 році була опублікована нова міжнародна класифікація гастриту



У 1996 році була опублікована нова міжнародна класифікація гастриту



У 1996 році була опублікована нова міжнародна класифікація гастриту



У 1996 році була опублікована нова міжнародна класифікація гастриту



Клініка хронічного гастриту, провідні синдроми

  • шлункова диспепсія - відчуття важкості, розпирання в епігастрії, печія, відрижка, нудота, блювота, неприємний присмак у роті, поганий апетит;

  • кишкова диспепсія - метеоризм, бурчання, розлади стільця;



Клініка хронічного гастриту, провідні синдроми

  • астеноневротичний - емоційна лабільність, втомлюваність, поганий сон;

  • больовий - інтенсивні болі в епігастрії.



Хронічний гастрит із секреторною недостатністю

  • порушенням апетиту

  • неприємний присмак у роті

  • нудота

  • відчуття повноти і розпирання в епігастрії

  • відрижку повітрям

  • схильність до проносів



Хронічний гастрит із нормальною і підвищеною секреторною функцією шлунка

  • тупимі, ниючі болі в епігастрії, що виникають через 15-20 хв. після прийому їжі

  • відрижка кислим

  • печія

  • закрепи



Підтвердження діагнозу гастриту

  • ЕГДС із прицільною біопсією

  • інтрагастральна рН-метрія

  • рентгеноскопія шлунка



Принципи лікування хронічного гастриту. Лікування хронічного аутоімунного гастриту (тип А):

  • при вираженому загостренні хворих госпіталізують

  • лікувальне харчування у фазу загострення - стіл № 1

  • пізніше - стіл № 2.



Лікування хронічного аутоімунного гастриту (тип А):

  • 1. Препарати, що стимулюють секреторну функцію шлунка (лимонтар, пентагастрин, глюконат кальцію).

  • 2. Замісна терапія (шлунковий сік, пепсиділ, пепсин, ацидин-пепсин, абомін, панзінорм, соляна кислота).

  • 3. При наявності болей і диспепсичних розладів - церукал, еглоніл, но-шпа, галідор.



Лікування хронічного аутоімунного гастриту (тип А):

  • 4. Протизапальна терапія (листя подорожника, плантаглюцид, вентер).

  • 5. Ферменти (солізим. ораза, фестал, мезим-форте).

  • 6. Мінеральні води ("Миргородська", "Слов'янівська" - у теплому вигляді за 15-20 хв до їжі, невеликими ковтками, по 1/2 - 1 склянці 2-3 рази на день).



Лікування хронічного гелікобактерного гастриту (тип В):

  • при загостренні госпіталізація

  • лікувальне харчування - стіл № 1.

  • Медикаментозне лікування:

  • ліквідація гелікобактерної інфекції (де-нол, амоксіцилін, кларітроміцин, метронідазол).



Лікування хронічного гелікобактерного гастриту (тип В):

  • антисекреторні засоби (Н2-блокатори: ранітидин, фамотидин, нізатидин, роксатидин; інгібітори протонової помпи: омепразол, ланзопразол, рабепразол).

  • антациди (альмагель, маалокс, фосфалюгель, гавіскон).

  • протизапальна терапія (калефлон, вентер, сукральфат, гастрофарм).

  • репаранти (солкосеріл, етаден, рибоксин, ретаболіл, пентоксил, гастрофарм).



Лікування хронічного гелікобактерного гастриту (тип В):

  • засоби, що нормалізують моторну діяльність шлунка (церукал, еглоніл, мотіліум).

  • мінеральні води ("Лужанська", "Поляна Квасова, "Моршинська" - у теплому

  • вигляді, без газу, по 3/4 склянки 3 рази на день за 1-1,5 години до їжі).



Схожі:

Основи медичних знань в гастроентерології Скарги хворих із захворюваннями шкт iconЛекція основи медичних знань в кардіології Скарги у хворих із захворюваннями серцево-судинної системи Задишка Серцебиття Перебої в роботі серця
Поєднання суб’єктивного відчуття хворими важкості дихання з об’єктивними ознаками цієї важкості
Основи медичних знань в гастроентерології Скарги хворих із захворюваннями шкт iconКлінічна фармація в гастроентерології основні скарги хворих з патологією шкт
Це клінічний симптомокомплекс, зумовлений порушенням всмоктування через слизову оболонку тонкої кишки однієї або декількох харчових...
Основи медичних знань в гастроентерології Скарги хворих із захворюваннями шкт iconКлінічна фармація в гастроентерології основні скарги хворих з патологією шкт
Це клінічний симптомокомплекс, зумовлений порушенням всмоктування через слизову оболонку тонкої кишки однієї або декількох харчових...
Основи медичних знань в гастроентерології Скарги хворих із захворюваннями шкт iconОснови медичних знань в гастроентерології. Хронічний гастрит. Лектор: Лихацька В. О
«рефлюкс-езофагіт» і «рефлюксна хвороба». Хоча ці терміни є синонімами, нова назва «гастроезофагеальна рефлюксна хвороба» повніша,...
Основи медичних знань в гастроентерології Скарги хворих із захворюваннями шкт iconФармакотерапія захворювань шлунково-кишкового тракту основні скарги хворих з патологією шкт
Це клінічний симптомокомплекс, зумовлений порушенням всмоктування через слизову оболонку тонкої кишки однієї або декількох харчових...
Основи медичних знань в гастроентерології Скарги хворих із захворюваннями шкт iconКлінічна фармакологія ліків, що впливають на шлунково-кишковий тракт основні скарги хворих з патологією шкт
Це клінічний симптомокомплекс, зумовлений порушенням всмоктування через слизову оболонку тонкої кишки однієї або декількох харчових...
Основи медичних знань в гастроентерології Скарги хворих із захворюваннями шкт iconОснови медичних знань в пульмонології легені
Парний орган, розміщений в грудній порожнині, який здійснює газообмін між вдихуваним повітрям та кров’ю
Основи медичних знань в гастроентерології Скарги хворих із захворюваннями шкт iconНавчальний посібник для 10-11 класів середньої загальноосвітньої школи, Київ "Арт-Освіта",2004р
Міненко М.І. Підручник «Захист Вітчизни. 10 клас» (рівень стандарту, «Основи медичних знань»), в-во фо-п міненко
Основи медичних знань в гастроентерології Скарги хворих із захворюваннями шкт iconОснови медичних знань в ендокринології. Цукровий діабет. Лектор: Лихацька В. О
Цукровий діабет (ЦД) це захворювання, обумовлене абсолютним або відносним дефіцитом інсуліну і порушенням всіх видів обміну речовин,...
Основи медичних знань в гастроентерології Скарги хворих із захворюваннями шкт icon“Людство могло б досягти неймовірних успіхів, якби воно було більш тверезим” “Людство могло б досягти неймовірних успіхів, якби воно було більш тверезим”
Уроки "Основи безпеки життєдіяльності дітей"; "Професійна етика"; "Основи медичних знань", "Охорона праці"

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка