Іосиф Олександрович Бродський (1940-1996)


НазваІосиф Олександрович Бродський (1940-1996)
Дата конвертації12.02.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Іосиф Олександрович Бродський (1940-1996)


Іосиф Олександрович народився в Ленінграді у російськомовній єврейській родині. В юності мріяв стати морським офіцером (за прикладом свого батька, який був учасником війни, дослужився до звання капітана третього рангу, працював у Військово-Морському музеї, однак на початку 50-х років, під час організованої в СРСР антисемітської кампанії, був змушений вийти у відставку і надалі працював журналістом у флотській газеті).

Спроба вступити до Другого Балтійського училища (де готували підводників) виявилася невдалою, відтак 15-річний Йосиф назавжди покинув школу і влаштувався працювати фрезерувальником на військовий завод. Протягом наступних восьми років він змінив багато професій і занять: був помічником прозектора в обласному морзі, кочегаром, доглядачем маяка,працював у геологічних експедиціях у Якутії, в Середній Азії, на Далекому Сході.

Почав писати вірші Бродський приблизно у 18 років, перебуваючи в геологічній експедиції. Як згодом згадував сам поет, першим безпосереднім імпульсом до власної творчості послугувала публікація в «Літературній газеті» добірки віршів Б. Слуцького, яка справила на Бродського надзвичайно сильне враження. Невдовзі юнак почав відвідувати зібрання літературного об'єднання при молодіжній газеті «Зміна», де познайомився з близькими за віком і духом поетами Є. Рейном, О. Кушнером, Г. Горбовським, Д. Бобишевим. У сучасному літературознавстві цих, вельми різних за талантом і творчою манерою, літераторів називають «ленінградською школою» (на противагу напівофіційним московським «шістдесятникам» — Є.Євтушенкові, А. Вознесенському, Р. Рождественському).

На засланні

Півтора року Й. Бродський провів у глухому селі Норинське Архангельської області. Працював робітником у радгоспі, багато писав і, за власним зізнанням, почувався чудово серед дивовижної північної природи, серед простих жителів російської «глибинки».

Суд на Бродським привернув увагу діячів культури не лише в СРСР, а й за кордоном. Звільнити поета від несправедливого покарання просили А. Ахматова, К. Паустовський, С. Маршак, К. Чуковський, Д. Шостакович, Ж.-П. Сартр та ін. Тож невдовзі, влада «помилувала» його, дозволивши повернутися в рідне місто.

Однак поет надалі не мав можливості публікувати свої твори — до від'їзду на чужину він зумів надрукувати в СРСР лише чотири вірші та кілька перекладів. Натомість зростала його «самвидавна» слава. Крім того, твори Бродського були опубліковані в США: у 1965 р. побачила світ збірка «Вірші та поеми», а в 1970-му — «Зупинка в пустелі».

На чужині

Емігрантський період життя Й. Бродського був загалом небагатим на бурхливі події: він, зрештою, оселився у Нью-Йорку (оскільки не уявляв свого існування без морського краєвиду за вікном), викладав історію російської літератури у багатьох коледжах та університетах, багато писав (вірші — російською, есеїстику — переважно англійською), намагався популяризувати поезію в американському суспільстві. На чужині побачили світ його поетичні збірки: «В Англії» (1977), «Кінець прекрасної епохи» (1977), «Частина мови» (1977), «Римські елегії» (1982), «Нові станси до Августа» (1983), «Уранія» (1987).

Нобелівська премія

У жовтні 1987 року Шведська королівська академія назвала Й. Бродського лауреатом Нобелівської премії з літератури. Варто зауважити, що значною мірою світовій славі Бродського посприяло те, що у своїй творчості він орієнтувався як на російську, так і на англомовну традицію. Принаймні, у промові перед Нобелівським комітетом поет із вдячністю згадав не лише О. Мандельштама, M. Цвєтаєву й А. Ахматову, а й P. Фроста і В. X. Одена. У 1992 р. Й. Бродський став постом-лауреатом Бібліотеки Конгресу США.

Іосиф Бродський і Україна

У 1994році Йосип Бродський написав вірш —неоднозначну відповідь на незалежність України (1991), проникнуту українофабією, нерозумінням в еміграції ані національної проблематики, ані руйнування радянської соціально-економічної формації. Його інтелектуально-філософські тексти позначені постмодерністською мозаїчністю художнього світу, зорієнтовані на відтворення буття і космосу людського духу, насичені історичними та культурологічними ремінісценціями, що гармонійно поєднуються із зображенням світу речей.

На независимость Украины (1994)

  • «

  • Дорогой Карл ХІІ, сражение под Полтавой слава Богу, проиграно. Как говорил картавый, «время покажет Кузькину мать», руины, кости посмертной радости с привкусом Украины. То не зелено-квитный, траченный изотопом,-- жовто-блакитний реет над Конотопом, скроенный из холста, знать, припасла Канада. Даром что без креста, но хохлам не надо. Гой ты,рушник,карбованец семечки в полной жмене! Не нам,кацапам, их обвинять в измене. Сами под образами семьдесят лет в Рязани с залитыми глазами жили, как при Тарзане. Скажем им, звонкой матерью паузы медля строго: скатертью вам, хохлы, и рушником дорога! Ступайте от нас в жупане, не говоря — в мундире, по адресу на три буквы, на все четыре стороны. Пусть теперь в мазанке хором гансы с ляхамиставят вас на четыре кости, поганцы. Как в петлю лезть — так сообща, путь выбирая в чаще, а курицу из борща грызть в одиночку слаще. Прощевайте, хохлы, пожили вместе — хватит! Плюнуть, что ли, в Днипро, может, он вспять покатит, брезгуя гордо нами, как скорый, битком набитый кожаными углами и вековой обидой.



Особливо щирі стосунки склалися у Бродського з Є. Рейном, якого він навіть вважав своїм єдиним літературним учителем. У 1961 р. саме Є. Рейн познайомив друга з видатною поетесою А. Ахматовою. У цей період Й. Бродський багато писав, перекладав з англійської, польської, чеської мов, які вивчав самотужки.

У 1963 р. молодий поет звільнився з останнього місця роботи і вирішив присвятити себе суто літературній діяльності. Однак у листопаді 1963 року один із тодішніх керівників місцевих «дружинників» опублікував у газеті «Вечірній Ленінград» фейлетон «Кололітературний трутень» (рос. «Окололитературный трутень»), у якому звинуватив Й. Бродського у неробстві (рос. тудеядство). На той час це було досить серйозне звинувачення: оскільки молодий поет не належав до жодних офіційних письменницьких організацій, то, за радянськими законами, міг займатися літературною діяльністю тільки «у вільний від основної роботи час».

У лютому 1964 р. Й. Бродського було заарештовано. Спочатку його на півтора місяця запроторили до психіатричної лікарні для примусового обстеження, а у липні 1964 р. відбувся т.зв. «суд», який оголосив поета неробою і засудив на 5 років заслання.

Наприкінці 1980-х років вірші Й. Бродського нарешті почали публікуватися в Росії. Слово поета повернулося на Батьківщину, натомість він сам так і не зміг знову побувати у рідному місті. Вночі 28 січня 1996 року Й. Бродський помер у Нью-Йорку — внаслідок четвертого інфаркту, яке його серце вже не витримало. Його поховали у Венеції, у місті, яке він, за винятком Санкт-Петербурга, найбільше любив і якому присвятив чимало чудових віршів

Бог сохраняет всё (на столетие Анны Ахматовой)

Страницу и огонь, зерно и жернова, секиры острие и усеченный волос - Бог сохраняет все; особенно - слова прощенья и любви, как собственный свой голос. В них бьется рваный пульс, в них слышен костный хруст, и заступ в них стучит; ровны и глуховаты, затем что жизнь - одна, они из смертных уст звучат отчетливей, чем из надмирной ваты. Великая душа, поклон через моря за то, что их нашла, - тебе и части тленной, что спит в родной земле, тебе благодаря обретшей речи дар в глухонемой Вселенной.

ЗИМНИМ ВЕЧЕРОМ В ЯЛТЕ

Сухое левантинское лицо,

упрятанное оспинками в бачки,

когда он ищет сигарету в пачке,

на безымянном тусклое кольцо внезапно преломляет двести ватт,

и мой хрусталик вспышки не выносит;

я жмурюсь - и тогда он произносит, глотая дым при этом, "виноват".

Январь в Крыму. На черноморский брег

зима приходит как бы для забавы:

не в состояньи удержаться снег на лезвиях и остриях атавы.

Пустуют ресторации. Дымят

ихтиозавры грязные на рейде, и прелых лавров слышен аромат. "Налить вам этой мерзости?" "Налейте".

Тебе, когда мой голос отзвучит

настолько, что ни отклика, ни эха,

а в памяти — улыбку заключит

затянутая воздухом прореха,

и жизнь моя за скобки век, бровей

навеки отодвинется, пространство

зрачку расчистив так, что он, ей-ей,

уже простит (не верность, а упрямство),

— случайный, сонный взгляд на циферблат напомнит нечто, тикавшее в лад

невесть чему, сбивавшее тебя

с привычных мыслей, с хитрости, с печали,

куда—то торопясь и торопя

настолько, что порой ночами

хотелось вдруг его остановить

и тут же — переполненное кровью,

спешившее, по-твоему, любить,

сравнить — его любовь с твоей любовью.


Схожі:

Іосиф Олександрович Бродський (1940-1996) iconЄсенін Сергій Олександрович
Сергій Олександрович Єсенін народився 3 жовтня (21 вересня) 1895 р в селі Константіново Рязанської губернії в заможній селянській...
Іосиф Олександрович Бродський (1940-1996) iconВипущена в 1996 році. Випущена в 1996 році
У 1998 році компанія Mirabilis повідомила про те, що мережа icq росте зі швидкістю 1 мільйон користувачів за 23 дні. Кількість одночасних...
Іосиф Олександрович Бродський (1940-1996) iconТеорія відносності Історія створення та сучасні погляди… Альберт Ейнштейн (14 березня 1879 18 квітня 1955)
Прусської І баварської Академій наук. Також виступав проти війни, в 1940-х — проти застосування ядерної зброї. У 1940 р підписав...
Іосиф Олександрович Бродський (1940-1996) iconПрезентація на тему: “ Письменники рідного краю. Сергій Єфремов ” Підготувала учитель
Катеринопільщини. Але нам, жителям села Пальчик, особливо близькими і дорогими є Сергій Олександрович і Петро Олександрович Єфремови....
Іосиф Олександрович Бродський (1940-1996) icon15. Ігнатенко Василь Іванович (13. 03. 1961 13. 05. 1986) 16. Кудрявцев Олександр Геннадійович (11. 12. 1958 14. 05. 1986) 17. Новік Олександр Васильович (11. 08. 1961 26. 07. 1986) 18. Іваненко Катерина Олександрівна (11. 09
Попов Георгій Іларіонович (21. 02. 1940 03. 06. 1986) 25. Тішура Володимир Іванович (15. 12. 1959 10. 05. 1986) 26. Вершинін Юрій...
Іосиф Олександрович Бродський (1940-1996) iconЗакон України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. 1996. №30. Ст. 141 (з наступними змінами та доповненнями)
Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. 1996. №30. Ст. 141 (з наступними...
Іосиф Олександрович Бродський (1940-1996) iconМихайло булгаков (1891-1940)

Іосиф Олександрович Бродський (1940-1996) iconЛекція Україна в роки Другої світової війни та післявоєнний період (1940 80-і рр.). Україна під-час Другої Світової війни. Україна на завершальному етапі воєнних дій
Лекція Україна в роки Другої світової війни та післявоєнний період (1940 80-і рр.)
Іосиф Олександрович Бродський (1940-1996) iconМусоліні оголосив війну в червні 1940-го року

Іосиф Олександрович Бродський (1940-1996) iconНа початку 1996 року у всьому світі нараховувалось 30 млн користувачів Інтернет На початку 1996 року у всьому світі нараховувалось 30 млн користувачів Інтернет
Веб-журнал (сторінка), що містить суспільно доступну інформацію, яка надається окремим особам

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка