Особливості роботи медичної сестри у передопераційному періоді


НазваОсобливості роботи медичної сестри у передопераційному періоді
Дата конвертації06.04.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Особливості роботи медичної сестри

  • у передопераційному періоді


Передопераційний період

  • Це час з моменту госпіталізації хворого в хірургічне відділення до виконання операції.

  • Залежно від характеру захворювання, він може тривати від декількох хвилин чи годин (поранення серця, великих судин, гострий апендицит й ін.) до декількох днів.



Основною метою передопераційного періоду

  • є проведення заходів для зменшення ризику операції і попередження післяопераційних ускладнень.

  • Основними завданнями передопераційного періоду є:

  • 1) встановлення діагнозу;

  • 2) визначення показань, терміновості виконання і характеру операції;

  • 3) підготовка хворого до операції.

  • Весь передопераційний період поділяють на:

  • 1. Діагностичний період.

  • 2. Період власне передопераційної підготовки .



Показання до операції

  • 1) життєві (вітальні), при яких найменша відстрочка операції може призвести до смерті хворого;

  • 2) абсолютні, що виникають у хворих, у яких неможливо замінити операцію іншими методами лікування;

  • 3) відносні, що можуть виникати у хворих з тривалими захворюваннями, у яких можна використовувати інші методи лікування.



Передопераційна підготовка хворих

  • Підготовку хворого до операції здійснюють спільно з хірургом, анестезіологом, терапевтом та з допомогою медичної сестри.

  • Важливе значення в підготовці хворого до операції має визначення стану нервової, серцево-судинної системи; органів дихання, травлення; сечовидільної системи; крові і кровотворних органів.



Особливості передопераційної підготовки

  • хворих похилого та старечого віку;

  • ослаблених хворих;

  • у дітей -необхідно отримати письмовий дозвіл у батьків або опікунів!

  • Підготовка хворого до екстреної операції.

  • Підготовка хворого до планової операції



Визначення операційного ризику

  • Для його визначення слід оцінити: а) загальний стан хворого; б) припустимий об’єм і характер операції; в) вид анестезії. Всі ці дані оцінюють у бальній системі.

  • 1) хворі, у яких хвороба локалізована і не викликає системних розладів, практично здорові люди – 0.5 бала;

  • 2) хворі з легкими або помірними розладами, які у незначній мірі порушують життєдіяльність організму без виражених порушень гомеостазу – 1 бал;

  • 3) хворі з вираженими системними розладами, які значно порушують життєдіяльність організму, але не призводять до втрати працездатності – 2 бали;

  • 4) хворі з тяжкими системними розладами, які створюють серйозну небезпеку для життя і призводять до втрати працездатності – 3 бали;

  • 5) хворі, стан яких настільки тяжкий, що можна очікувати їх смерті впродовж 24  год – 4 бали.



Припустимий об’єм і характер оперативного втручання:

  • 1) невеликі операції на поверхні тіла і органах черевної порожнини – 0,5 бала;

  • 2) операції середньої тяжкості – 1 бал;

  • 3) великі хірургічні втручання: радикальні операції на органах черевної порожнини, органах грудної клітки, головному мозку – 2 бали;

  • 4) операції на серці, великих судинах і інші складні втручання, що проводяться в особливих умовах – штучний кровообіг, гіпотермія та ін. – 3 бали.



Оцінка характеру анестезії:

  • 1) місцева потенційована анестезія – 0,5 бала;

  • 2) регіонарна, спиномозкова, епідуральна, внутрішньовенна анестезія, інгаляційний масковий наркоз із самостійним диханням –1 бал;

  • 3) ендотрахеальний комбінований наркоз – 1,5 бала;

  • 4) комбінований ендотрахеальний наркоз у поєднанні із штучною гіпотермією, керованою гіпотензією, масивною інфузійною терапією, електрокардіо-стимуляцією – 2 бала;

  • 5) комбінований ендотрахеальний наркоз у поєднанні із штучним кровообігом, гіпербаричною оксигенацією, з використанням інтенсивної терапії та реанімації – 2,5 бала.



Оцінку ступеня ризику визначають за сумою балів:

  • I ступінь (незначний ризик) – 1,5 бала;

  • II ступінь (помірний ризик) – 2-3 бала;

  • III ступінь (значний ризик) – 3,5-5 балів;

  • IV ступінь (високий ризик) – 5,5-8 балів;

  • V ступінь (надто високий ризик) – 8,5-11 балів.

  • Екстрені оперативні втручання оцінюють так, як і планові, але їх включають в окрему групу і позначають додатково буквою “Е”.



Підготовка операційного поля

  • Операційне поле – це ділянка тіла хворого, де проводять розріз шкіри для здійснення оперативного втручання. Цю ділянку готують особливо. В день операції за 2-3  год шкіру голять гострим лезом і обробляють антисептиком (0,5-1 % спиртовим розчином хлоргексидину, йодонатом, кутасептом та ін.). Можна застосувати спеціальні пасти-депілятори.



Премедикація

  • Мета премедикації – заспокоїти хворого і покращити перебіг наркозу.

  • Вона поділяється на вечірню (напередодні операції) і ранкову (в день операції). Напередодні операції хворому на ніч необхідно призначити транквілізатори (седуксен, ноксирон, реланіум); протигістамінні препарати (димедрол, піпольфен), снодійні (фенобарбітал, барбаміл).

  • Ранком хворому призначають еленіум 0,005 г, седуксен 0,005 г або радедорм 0,005 г.

  • За 30  хв до операції внутрішньом’язово або підшкірно вводять наркотичні аналгетики: 1 мл 1-2 % розчину промедолу або 1 мл пентозоцину (лексиру), 2  мл фентанілу або дроперидолу. Для зменшення секреторної функції бронхіальних залоз й салівації вводять 0,5  мл 0,1 % розчину сірчанокислого атропіну, найчастіше вводять суміш, що складається з промедолу, седуксену і атропіну.



Транспортування хворих в операційну

  • Доставка хворих в операційну є важливим етапом передопераційної підготовки. Вона повинна проводитись досить обережно, без метушні. Хворих перевозять на кріслах-каталках або носилках-каталках. Перед транспортуванням хворих каталку необхідно накрити чистим простирадлом.

  • В передопераційній хворого перекладають на каталку операційного блоку, якою його доставляють до операційного столу.

  • Перекладати хворого з каталки на операційний стіл необхідно обережно, краще за допомогою 3-4  осіб, які підкладають руки під голову, грудну клітку, сідниці, ноги; можна перекладати і за допомогою простирадла, на якому лежить хворий.



Дякую

  • за увагу !



Схожі:

Особливості роботи медичної сестри у передопераційному періоді iconОсобливості роботи медичної сестри в урологічному відділенні

Особливості роботи медичної сестри у передопераційному періоді iconОсобливості роботи медичної сестри в гнійній хірургії Хірургічна інфекція це

Особливості роботи медичної сестри у передопераційному періоді iconДіяльність медичної сестри у післяопераційному періоді
Ранній післяопераційний період перші 3-5 днів після завершення хірургічної операції
Особливості роботи медичної сестри у передопераційному періоді iconГрупи здоров’я. Роль медичної сестри у диспансеризації дитячого населення Особливості профілактичної роботи на дільниці
Здійснення комплексу профілактичних заходів серед здорових діте й та дітей з групи ризику
Особливості роботи медичної сестри у передопераційному періоді iconОсобливості роботи медичної сестри в гнійній хірургії Хірургічна інфекція це
За характером збудника: неспецифічна аеробна (стафілококова, стрептококова, колібацилярна, синьогнійна), анаеробна (клостридіальна,...
Особливості роботи медичної сестри у передопераційному періоді iconОсобливості роботи медичної сестри в хірургічному гастроентерологічному відділенні
Первинний Вторинний Первинний перитоніт виникає при попаданнi мiкрофлори в очеревину гематогенним або лiмфогенним шляхом. Вторинний...
Особливості роботи медичної сестри у передопераційному періоді iconВизначення поняття здоров я. Організація роботи дільничної медичної сестри

Особливості роботи медичної сестри у передопераційному періоді iconОсобливості роботи медичної сестри в гнійній хірургії Джозеф Лістер (1827-1912)
У 1867 р англійський хірург Джозеф Лістер, виходячи з вчення Луї Пастера про розкладання органічних речовин за рахунок "зародків"...
Особливості роботи медичної сестри у передопераційному періоді iconПрофесійна етика і деонтологія в роботі медичної сестри План
Основні етичні норми, які формувалися в процесі надання медичної допомоги хворим, були узагальнені й сформовані вченими-лікарями...
Особливості роботи медичної сестри у передопераційному періоді iconПравила української орфографії в професійній мові медичної сестри. Труднощі української словозміни І словопоєднання план Розвиток українського правопису
Правила української орфографії в професійній мові медичної сестри. Труднощі української словозміни І словопоєднання

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка