Кір, краснуха, скарлатина, вітряна віспа, епідемічний паротит. Лектор: Галіяш Н. Б


НазваКір, краснуха, скарлатина, вітряна віспа, епідемічний паротит. Лектор: Галіяш Н. Б
Дата конвертації08.04.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Кір, краснуха, скарлатина, вітряна віспа, епідемічний паротит.

  • Лектор: Галіяш Н.Б.


Кір

  • – гостре інфекційне захворювання, яке викликається Morbillivirus, характеризується порушенням загального стану, запаленням верхніх дихальних шляхів, слизової оболонки ротової порожнини, очей та плямисто-папульозним висипом.



ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:

  • КЛІНІЧНІ:

  • Інкубаційний період – 9-17-21 день;

  • КАТАРАЛЬНИЙ ПЕРІОД

    • триває 4-5 днів;
    • початок хвороби гострий;
    • підвищення температури тіла до 38-39 град.С;
    • симптоми порушення загального стану;
    • катаральні явища: рясний нежить, настійливий сухий кашель, сиплий голос;
    • кон`юнктивіт, склерит, світлобоязнь, блефароспазм;
    • на слизовій оболонці м`якого та твердого піднебінь – плямиста енантема.
    • на слизовій оболонці щік проти малих корінних зубів, яснах та інших слизових оболонках ротової порожнини визначаються дрібні плями білого кольору – симптом Філатова-Бельського-Копліка;
    • двогорбий характер температури до висипу.


ПЕРІОД ВИСИПУ:

  • погіршується загальний стан;

  • температура тіла підвищується до 39-40 град. та залишається підвищеною весь період висипу;

  • катаральні явища зростають;

  • висип плямисто-папульозний, перші елементи з`являються за вухами, на обличчі. Типовим є етапність появи висипу: обличчя – тулуб та на 3-й день – кінцівки. Висип рясний, може бути зливним, розташовується на незміненій шкірі.



ПЕРІОД ПІГМЕНТАЦІЇ:

  • розвивається в тій послідовності, що й висип;

  • на місці висипу з`являються пігментні плями.

  • покращується самопочуття;

  • нормалізується температура тіла;

  • зникають катаральні явища.

  • Діагноз кору можна поставити, опираючись тільки на клінічні діагностичні критерії. У випадках складної клінічної діагностики використовують додаткові дослідження.



ЛІКУВАННЯ

  • здійснюється переважно в домашніх умовах.

  • Госпіталізації підлягають хворі:

  • першого року життя;

  • з тяжкими формами кору;

  • з ускладненнями;

  • за епідемічними показами.



  • Неускладнений легкий, середньотяжкий кір та атипові форми кору не потребують медикаментозного лікування.

  • Хворим призначають:

    • ліжковий режим протягом періоду гарячки;
    • гігієнічні заходи стосовно ротової порожнини та очей;
    • часте провітрювання приміщень;
    • при нежиті – судинозвужуючі препарати;
    • при кашлі – муколітичні препарати;
    • вітамін А внутрішньо.


Краснуха

  • —інфекція, яка викликається Rubivirus, може мати перебіг у вигляді набутого (з повітряно-краплинним механізмом передачі) та природженого (із трансплацентарним шляхом передачі) процесу.



КЛІНІЧНІ КРИТЕРІЇ НАБУТОЇ ФОРМИ КРАСНУХИ:

  • початок хвороби гострий;

  • підвищення температури тіла до 37,5-38С;

  • непостійний, слабковиражений катар слизових оболонок, кон’юнктив;

  • розеольозна енантема на твердому піднебінні;

  • збільшення, болючість задньошийних та потиличних лімфовузлів;

  • може бути продромальний період, який триває декілька годин;

  • висип з”являється в перший день хвороби;

  • висип розеольозний та дрібноплямисто-папульозний. Елементи висипу між собою не зливаються, з’являється одночасно на всьому тілі. Переважна локалізація — розгинальні поверхні кінцівок, спина, сідниці, зовнішня поверхня стегон.

  • висип зникає протягом 1-3 днів, без утворення пігментації чи лущення.



КЛІНІЧНІ КРИТЕРІЇ ПРИРОДЖЕНОЇ КРАСНУХИ:

  • класична тріада:

    • катаракта,
    • вади серця (незарощення артеріальної протоки, вади аортального клапана, стеноз аорти, коарктація аорти, дефект міжшлункової перегородки та стеноз легеневої артерії, дефект міжпередсердної перегородки, транспозиція аорти та легеневої артерії),
    • глухота;
  • “розширений” синдром природженої краснухи: крім перерахованого вище, мікроцефалія, мікрофтальм, ретинопатія, помутніння рогівки, глаукома, розщеплення піднебіння, інтерстиціальна пневмонія, гепатит, міокардит, менінгоенцефаліт, ураження вестибулярного апарату, вади органів сечостатевої системи, дерматит, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, гіпогамаглобулінемія, зменшена маса тіла при народженні, вторинний імунодефіцит (гіпогаммаглобулінемія).



ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ:

  • Загальний аналіз крові (лейкопенія, нейтропенія, лімфоцитоз, плазматичні клітини, нормальна ШОЕ);

  • Серологічний метод (РН, РТГА, РЗК, РІФ) — наростання титрів антитіл у динаміці в 4 та більше разів;

  • Імуноферментний аналіз (ІФА): визначення специфічних антитіл класу Ig M у гострому періоді захворювання та Ig G після перенесеної інфекції в крові, при необхідності спиномозковій рідині.

  • ПЛР крові, сечі, слини, при необхідності спиномозкової рідини – виділення РНК вірусу.



ЛІКУВАННЯ

  • хворих з неускладненим перебігом набутої краснухи проводять у домашніх умовах

    • Ліжковий режим протягом гострого періоду;
    • Загально-гігієнічні заходи;
    • Часте провітрювання приміщень;
    • Симптоматична терапія: жарознижуючі при підвищенні температури тіла (парацетамол, ібупрофен) та ін.


ЛІКУВАННЯ хворих на природжену краснуху

  • — залежно від характеру основних клінічних синдромів у профільному стаціонарі в ізольованій палаті.



Скарлатина

  • - гостре інфекційне захворювання, яке викликається β-гемолітичним стрептококом групи А і характеризується симптомами загальної інтоксикації, ангіною та висипом на шкірі.



ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:

  • КЛІНІЧНІ:

    • інкубаційний період - від декількох годин до 7 діб;
    • початок хвороби гострий;
    • інтоксикаційний синдром: підвищення температури тіла, нездужання, головний біль, млявість, блювання;
    • висип з’являється на 1-2 день хвороби;


Характеристика висипки

  • висип дрібнокрапчастий на гіперемованому фоні шкіри;

  • місця переважної локалізації висипу: згинальна поверхня кінцівок, передня і бокова поверхня шиї, бокова поверхня тулуба, живіт, внутрішня поверхня стегон, шкіра природних складок;

  • відсутність висипу в ділянці носо-губного трикутника (симптом Філатова);

  • симптом Пастіа — накопичення висипу в місціях природніх та штучних складок шкіри та поява тут лінійних геморагічних елементів висипу;

  • позитивний симптом “щипка” — поява нових елементів висипу,

  • петехій після фізичної дії на шкіру;

  • можлива геморагічна висипка, дрібноплямиста, з ціанотичним відтінком;

  • сухість шкіри;

  • білий дермографізм



  • біль у горлі;

  • ангіна: катаральна, фолікулярна, лакунарна або некротична;

  • відмежована гіперемія м’якого піднебіння (“палаючий зів”);

  • енантема на м’якому піднебінні;

  • язик обкладений білим нальотом, який з 2 до 4-5 дня поступово очищується від нальоту, набуває яскраво-малинового кольору, проступають збільшені сосочки (“малиновий” язик, “сосочковий” язик);

  • регіонарний підщелепний або шийний лімфаденіт;



  • лущення шкіри з кінця першого тижня: на обличчі, шиї — висівкоподібне, на тулубі, кінцівках — дрібнопластинчате , на кистях та ступнях — великопластинчате;

  • зміна фаз вегетативної нервової системи: протягом перших 3-4 днів тахікардія, підвищення артеріального тиску, з 4-5 дня брадикардія, зниження артеріального тиску.



ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ:

    • Загальний аналіз крові (лейкоцитоз, нейтрофільоз, зсув формули вліво, еозинофілія, підвищення ШОЕ);
    • Бактеріологічне дослідження слизу із ротоглотки (виділення -гемолітичного стрептококу групи А);
    • Серологічний (наростання титрів антистрептолізину О в динаміці).


ЛІКУВАННЯ

  • хворих на скарлатину здійснюється переважно в домашніх умовах.

  • Госпіталізації підлягають хворі:

  • з тяжкими формами скарлатини;

  • з ускладненнями;

  • за епідемічними показами.



ЛІКУВАННЯ

  • Ліжковий режим протягом гострого періоду;

  • Етіотропна терапія: антибіотики – при легкій формі пеніциліни або макроліди, при середньотяжкій – пеніциліни, при тяжкій - цефалоспорини І-ІІ покоління, кліндаміцин, ванкоміцин.

  • Дезінтоксикаційна терапія: при легкій формі – значна кількість пиття, при середньотяжкій та тяжкій формах – інфузії глюкозо-сольових розчинів;

  • Антигістамінні препарати.

  • Препарати, які зміцнюють стінку судин (аскорутин, галаскорбін);

  • Жарознижуючі препарати (парацетамол, ібупрофен);

  • Засоби місцевої санації: полоскання горла дезинфікуючими розчинами, тубус – кварц, тощо.



Вітряна віспа

  • це гостре інфекційне захворювання, яке викликається вірусом Varicella-Zoster, з повітряно-крапельним шляхом передачі, характеризується наявністю своєрідного плямисто-папульозно-везикульозного висипу.



ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:

  • КЛІНІЧНІ:

  • Типові форми вітряної віспи

    • Захворювання розпочинається гостро з підвищення температури тіла, висота якої визначається важкістю перебігу захворювання, та з появи висипу.
    • Іноді за 1-5 днів до появи висипу спостерігаються продромальні явища у вигляді субфебрильної температури, в’ялості, відсутності апетиту та появи “реш-висипки” (скарлатиноподібної, еритематозної, короподібної).


  • Вітрянковий висип з’являється одночасно з підвищенням температури чи на декілька годин пізніше. Спочатку утворюються невеликі плями, які швидко перетворюються на папули та везикули. Везикули зазвичай однокамерні.

  • Висипання розташовані на шкірі тулуба, обличчя, кінцівок, волосистої частини голови, рідше на слизових оболонках рота, дихальних шляхів, очей, зовнішніх статевих органів.

  • Висип може супроводжуватися свербінням.

  • На слизових оболонках елементи висипки швидко мацеруються з утворенням поверхневих ерозій, які загоюються протягом 1-2 днів.



  • На шкірі пухирці поступово стухають, підсихають та вкриваються кірочками. Після злущення кірочок на їх місці тривалий час зберігається легка пігментація, в рідких випадках – рубчики.

  • Процес висипання відбувається поштовхами, з інтервалом в 1-2 дні, протягом 2-4 днів, в рідких випадках до 7 дня і більше. Тому спостерігається несправжній поліморфізм висипу.



Атипові форми вітряної віспи

  • рудиментарна форма розвивається у дітей зі спадковим пасивним імунітетом чи після введення в періоді інкубації імуноглобулінів, плазми, крові. В них з’являється нерясна папульозна висипка з поодинокими дрібними пухирцями на тлі нормальної температури тіла.

  • для пустульозної форми типово утворення на місті пухирців пустул з гнійним вмістом. Захворювання супроводжується високим рівнем інтоксикації. Після відпадіння кірок часто залишаються рубці.

  • при бульозній формі поряд з типовими везикулами появляються великі, діаметром до 2-3 см, пухирці з в’ялою покришкою і каламутним вмістом. Пухирці можуть лопатися з утворенням великих ерозивних поверхонь. Після епітелізації останніх нерідко залишається буровата пігментація.



ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ:

  • Діагноз вітряної віспи можна поставити, опираючись тільки на клінічні діагностичні критерії. У випадках складної клінічної діагностики використовують додаткові обстеження.

  • Загальний аналіз крові: лейкопенія, відносний лімфоцитоз, нормальні показники ШОЕ.

  • РФА дозволяє виявити антиген вірусу в мазках – відбитках із вмісту везикул.

  • Для серологічного дослідження використовують парні сироватки. Діагностичним вважається наростання титру у 4 та більше разів протягом 10-14 діб. Дослідження проводять за допомогою РЗК, РНГА, ІФА, РІА.



ЛІКУВАННЯ

  • При легких та середньотяжких формах вітряної віспи в імунокомпетентних пацієнтів терапія спрямована на профілактику вторинних бактеріальних ускладнень. Для цього щоденно змінюють одяг, постільну білизну, змащують везикули 1% розчином діамантового зеленого або 1-2% розчином калію перманганату, після їжі полощуть рот розчинами антисептиків.



Паротитна інфекція

  • гостре інфекційне захворювання вірусної етіології з повітряно-краплинним механізмом передачі з переважним ураженням залозистих органів та нервової системи.



ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:

  • КЛІНІЧНІ:

    • Початок гострий з підвищення температури тіла;
    • Припухлість привушної слинної залози в перший день хвороби. В наступні дні теж з`являється припухлість інших слинних залоз;
    • Припухлість тістуватої консистенції, щільна при пальпації (особливо при відкриванні рота), шкіра над нею незмінена;
    • Збільшення та інфільтрація вихідного отвору протоку привушної залози з вінчиком гіперемії – симптом Мурсона;
    • Слабкість, головний біль, шум, біль у вухах, зниження слуху, сухість в роті.


Інші прояви паротитної інфекції:

  • Панкреатит: на фоні підвищення температури з’являється постійний біль у животі, зниження апетиту, нудота, блювота;

  • Орхіт: виникає на 5 – 8 день хвороби, гостро з підвищення температури до 38-40ºС, симптомів інтоксикації, набряк та різкий біль в яєчках, що посилюється під час руху, відчуття важкості внизу живота, шкіра на мошонці гіперемірована, натягнута, блищить;

  • Менінгіт: розвивається на 3–6 день захворювання, гостро з підвищення температури до 38 - 39ºС, головного болю, блювоти, сонливості, адинамії, менінгеальних симптомів;

  • Оофорит, струміт, бартолініт, мастит.



Критерії тяжкості

  • ступінь виявлення уражених залоз – припухлість, набряк, болючість;

  • ураження ЦНС, інших залоз;

  • ступінь загальної інтоксикації – температура тіла, порушення загального стану.



ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ:

  • Загальний аналіз крові - лейкопенія, відносний лімфоцитоз, еозинопенія, рідше – моноцитоз та підвищення ШОЕ;.

  • Аналіз сечі на діастазу;

  • Імуноферментний аналіз - виявлення в крові специфічних антитіл класу Ig M до вірусу паротиту.



ЛІКУВАННЯ

  • Вдома можна лікувати дітей з легкими та середньо-тяжкими формами хвороби при ізольованому ураженні слинних залоз.



Базисна терапія.

  • Ліжковий режим: при ізольованому ураженні слинних залоз - до 7 днів, серозному менінгіті – до 14, при орхіті – 10 днів.

  • Дієта: годувати хворого 5 – 6 разів на добу теплою, рідкою або напіврідкою їжею, виключають сирі овочі та фрукти, фруктові та овочеві соки, жирні та гострі страви.

  • Полоскання порожнини рота після їжі 5% розчином борної кислоти, відваром ромашки тощо.

  • Сухе тепло на привушні слинні залози



Етіотропна терапія.

  • Показана при тяжких формах паротитної інфекції:

  • рекомбінантні інтерферони. Курс 7–10 днів.

  • Індуктори ендогенного інтерферону

  • Препарати з противірусною та імуномодулюючою дією (інозина пранобекс).



Які будуть запитання ?



Схожі:

Кір, краснуха, скарлатина, вітряна віспа, епідемічний паротит. Лектор: Галіяш Н. Б iconКір. Краснуха. Скарлатина. Вітряна віспа. Епідемічний паротит. Принципи діагностики, лікування, профілактика

Кір, краснуха, скарлатина, вітряна віспа, епідемічний паротит. Лектор: Галіяш Н. Б iconКашлюк. Кір. Краснуха. Скарлатина. Вітряна віспа. Епідемічний паротит. Принципи діагностики, лікування, профілактика

Кір, краснуха, скарлатина, вітряна віспа, епідемічний паротит. Лектор: Галіяш Н. Б iconКір, вітряна віспа, скарлатина, краснуха, епідпаротит. Клініка, діагностика, лікування, профілактика

Кір, краснуха, скарлатина, вітряна віспа, епідемічний паротит. Лектор: Галіяш Н. Б iconКір. Краснуха. Скарлатина. Вітряна віспа. Дифтерія та менінгококова інфекція. Принципи діагностики, лікування, профілактика

Кір, краснуха, скарлатина, вітряна віспа, епідемічний паротит. Лектор: Галіяш Н. Б iconВітряна віспа Етіологія

Кір, краснуха, скарлатина, вітряна віспа, епідемічний паротит. Лектор: Галіяш Н. Б iconСтадії патогенезу Синдром системної запальної відповіді (руйнація ендотелію, медіаторний каскад)
Патоморфологія сепсису. Патоморфологія інфекцій, що передаються повітряно-крапельним шляхом: вірусних (грип, парагрип, кір) бактеріальних...
Кір, краснуха, скарлатина, вітряна віспа, епідемічний паротит. Лектор: Галіяш Н. Б iconПрофілактика захворювань серцево-судинної системи у населення Лектор: Галіяш Н. Б
Зростання гемолітичного стрептокока при бактеріологічному дослідженні матеріалу із зіва
Кір, краснуха, скарлатина, вітряна віспа, епідемічний паротит. Лектор: Галіяш Н. Б iconКір на сучасному етапі залишається надзвичайно важливою проблемою для системи охорони здоров’я. Збільшення показника захворюваності на кір в Україні, як у світі, спостерігають кожні 5-6 років.
Збільшення показника захворюваності на кір в Україні, як у світі, спостерігають кожні 5-6 років. Спалахи захворюваності на кір в...
Кір, краснуха, скарлатина, вітряна віспа, епідемічний паротит. Лектор: Галіяш Н. Б iconПрофілактика гіпотрофії і анемії у дітей. Лектор: Галіяш Н. Б
Це патологічний стан, який характеризується зниженням вмісту гемоглобіна внаслідок дефіцита заліза в організмі при порушенні його...
Кір, краснуха, скарлатина, вітряна віспа, епідемічний паротит. Лектор: Галіяш Н. Б iconПрофілактика рахіту у доношених і недоношених дітей. Лектор: Наталія Галіяш
Д в організмі, порушення мінерального та інших видів обміну речовин внаслідок чого мають місце розлади формування скелета, функцій...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка