Випромінювач — прилад, що перетворює електричну енергію збудження в енергію оптичного випромінювання заданого спектрального складу та просторового розподілу


НазваВипромінювач — прилад, що перетворює електричну енергію збудження в енергію оптичного випромінювання заданого спектрального складу та просторового розподілу
Дата конвертації09.04.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации





Випромінювач — прилад, що перетворює електричну енергію збудження в енергію оптичного випромінювання заданого спектрального складу та просторового розподілу.

  • Випромінювач — прилад, що перетворює електричну енергію збудження в енергію оптичного випромінювання заданого спектрального складу та просторового розподілу.

  • Вимоги до випромінювачів випливають з особливостей оптоелектроніки і в найбільш загальному вигляді можуть бути сформульовані так: 1) висока ефективність перетворення енергії збудження в енергію оптичного випромінювання; 2) вузька спектральна смуга випромінювання; 3) спрямованість випромінювання; 4) швидкодія, тобто швидке виникнення і гасіння випромінювання; 5) сумісність з інтегральними мікросхемами; 6) висока технологічність і низька вартість; 7) високі експлуатаційні характеристики і в першу чергу стійкість до жорстких механічних, температурних, радіаційного впливу, а також довговічність; 8) мініатюрність, твердотільність; 9) когерентність генерованого випромінювання.



Основними конструкційними параметрами випромінювача є розміри випромінювального вікна (у лазера ще довжина резонатора), а також тепловий опір, Rт, °С / Вт.

  • Основними конструкційними параметрами випромінювача є розміри випромінювального вікна (у лазера ще довжина резонатора), а також тепловий опір, Rт, °С / Вт.



При устаткуванні джерел випромінювання конструктору необхідно враховувати нагрів вузлів. Зайвий нагрів зменшує термін служби оптоелектронних приладів з джерелами випромінювання, ускладнює роботу механізмів, які центрують і т.п.. Температура тих вузлів, до яких може доторкнутися людина, не повинна перевищувати 45° С.

  • При устаткуванні джерел випромінювання конструктору необхідно враховувати нагрів вузлів. Зайвий нагрів зменшує термін служби оптоелектронних приладів з джерелами випромінювання, ускладнює роботу механізмів, які центрують і т.п.. Температура тих вузлів, до яких може доторкнутися людина, не повинна перевищувати 45° С.

  • Потужність теплопередачі для процесів (теплопровідності, конвекції і теплового випромінювання) знаходиться за наступними формулами:

  • де S — площа, м2;  - різниця температур; I — товщина стінки; λ — коефіцієнт теплопровідності; ккал/чм°С, його значення знаходиться в межах від 10 до 400 для металів, а для повітря і пластмас — менш за 0,004; aк — коефіцієнт тепловіддачі конвекцією, при вільному потоку повітря aк =5-10; as — коефіцієнт випромінювання, ккал/чм°С, який залежить від абсолютної температури тіл, щільності випромінювання чорного тіла і рівня чорного тіла.



При розробці вузлів для встановлення джерел випромінювання доводиться вирішувати дві задачі:

  • При розробці вузлів для встановлення джерел випромінювання доводиться вирішувати дві задачі:

  • Забезпечити мінімальну температуру деталей вузлів, тобто максимальний відвід тепла;

  • Забезпечити мінімальну передачу тепла на прилад, тобто максимальну ізоляцію джерела тепла від приладу.

  • Конструктор повинен керуватись наступними правилами:

  • - для збільшення відводу тепла слід збільшити площу поверхні вузлів для установлення джерел випромінювання;

  • - для зменшення теплопередачі від вузлів з джерелами випромінювання до приладу слід встановлювати теплоізоляційні прокладки і зменшити площі деталей, які здійснюють зв'язки між ними;

  • - значне зменшення передачі тепла за рахунок теплового випромінювання дає застосування теплофільтрів і екранів.



Після виготовлення вузлів для устаткування джерел випромінювання необхідно знайти температурні поля і при необхідності внести коригування в конструкцію.

  • Після виготовлення вузлів для устаткування джерел випромінювання необхідно знайти температурні поля і при необхідності внести коригування в конструкцію.



Основними вимогами до вузлів приймачів випромінювання є малі габаритні розміри і маса, простота конструкції, забезпечення захисту від зовнішніх впливів (електричних і магнітних полів, вібрації, радіації тощо). При конструюванні вузлів їх кріплення слід враховувати також конструктивне виконання приймача, вид і параметри джерела живлення, необхідність охолодження і юстирування положення чутливої площадки приймача і т.п.

  • Основними вимогами до вузлів приймачів випромінювання є малі габаритні розміри і маса, простота конструкції, забезпечення захисту від зовнішніх впливів (електричних і магнітних полів, вібрації, радіації тощо). При конструюванні вузлів їх кріплення слід враховувати також конструктивне виконання приймача, вид і параметри джерела живлення, необхідність охолодження і юстирування положення чутливої площадки приймача і т.п.

  • За конструктивним виконанням приймачі випромінювання можна умовно розділити на кілька груп.

  • До першої групи відносяться неохолоджувані фоторезистори, фотодіоди, фототріоди, піроелектричні приймачі, болометри.

  • До другої групи можна віднести ФПП (фотоприймальні пристрої) і приймачі на основі зовнішнього фотоефекту: фотоелементи, ФЕП, ЕОП, передавальні телевізійні трубки.

  • До третьої групи можна віднести охолоджувані приймачі та ФПП.





Вибір способу кріплення і конструкція вузла кріплення джерела або приймача випромінювання визначаються видом, конфігурацією, розмірами, умовами експлуатації та вимогами до нього. Вузол кріплення повинен забезпечувати надійне закріплення джерела (приймача) без можливих зсувів при зовнішніх впливах (ударах, вібраціях, перепадах температури) і без деформацій, які можуть погіршити його характеристики і надійність. Конструкція вузла кріплення повинна бути простою, технологічною і в більшості випадків забезпечувати можливість юстування елемента, що закріплюється.

  • Вибір способу кріплення і конструкція вузла кріплення джерела або приймача випромінювання визначаються видом, конфігурацією, розмірами, умовами експлуатації та вимогами до нього. Вузол кріплення повинен забезпечувати надійне закріплення джерела (приймача) без можливих зсувів при зовнішніх впливах (ударах, вібраціях, перепадах температури) і без деформацій, які можуть погіршити його характеристики і надійність. Конструкція вузла кріплення повинна бути простою, технологічною і в більшості випадків забезпечувати можливість юстування елемента, що закріплюється.



Перевагами способу є простота і технологічність деталей, а також можливість заміни вийшов з ладу закріплюється, недоліком - можливість руйнування корпусу приймача або джерела при випадковому перетисканні регулювального гвинта.

  • Перевагами способу є простота і технологічність деталей, а також можливість заміни вийшов з ладу закріплюється, недоліком - можливість руйнування корпусу приймача або джерела при випадковому перетисканні регулювального гвинта.



Такий спосіб кріплення застосовується для більш безпечного кріплення джерел і приймачів, які мають малі діаметри корпусів.

  • Такий спосіб кріплення застосовується для більш безпечного кріплення джерел і приймачів, які мають малі діаметри корпусів.



Спосіб кріплення хомутом аналогічний за принципом утримання закріплювального елемента способу кріплення розрізної втулкою (оправою). Недоліком його є відносна складність оправи, що знижує технологічні показники вузла.

  • Спосіб кріплення хомутом аналогічний за принципом утримання закріплювального елемента способу кріплення розрізної втулкою (оправою). Недоліком його є відносна складність оправи, що знижує технологічні показники вузла.



Таким способом користуються при відповідальному кріпленні джерел і приймачів. Недоліком способу є відносна складність конструкції, що знижує технологічні показники вузла.

  • Таким способом користуються при відповідальному кріпленні джерел і приймачів. Недоліком способу є відносна складність конструкції, що знижує технологічні показники вузла.



Закріплювальне джерело (приймач) в оправі фіксується за допомогою різьбового кільця. Даний спосіб кріплення найбільш кращий при діаметрі корпусу джерела (приймача) не менше 10 мм. Однак можливе кріплення і при менших діаметрах, але діаметр різьбового кільця при цьому повинен бути від М5 і більше.

  • Закріплювальне джерело (приймач) в оправі фіксується за допомогою різьбового кільця. Даний спосіб кріплення найбільш кращий при діаметрі корпусу джерела (приймача) не менше 10 мм. Однак можливе кріплення і при менших діаметрах, але діаметр різьбового кільця при цьому повинен бути від М5 і більше.



Даний спосіб кріплення простий, технологічний і надійний. Недоліком є відсутність можливості заміни джерела (приймача), який вийшов з ладу.

  • Даний спосіб кріплення простий, технологічний і надійний. Недоліком є відсутність можливості заміни джерела (приймача), який вийшов з ладу.



Види юстированих переміщень: кутові, поздовжні і поперечні.

  • Види юстированих переміщень: кутові, поздовжні і поперечні.

  • Поздовжні і поперечні переміщення аналогічні за своїм функціональним призначенням як для джерел, так і для приймачів випромінювання. Кутові ж зрушення для джерел і приймачів випромінювання різні за функціями.





Схожі:

Випромінювач — прилад, що перетворює електричну енергію збудження в енергію оптичного випромінювання заданого спектрального складу та просторового розподілу iconПоступове приведення тарифів на електричну енергію для населення у 2011 році з 1 лютого 2011 року нкре запроваджено двоблочні тарифи
Поступове приведення тарифів на електричну енергію для населення до економічно обґрунтованого рівня
Випромінювач — прилад, що перетворює електричну енергію збудження в енергію оптичного випромінювання заданого спектрального складу та просторового розподілу iconГідроелектростанції
Гідроелектроста́нція (гес) електростанція, яка за допомогою гідротурбіни перетворює кінетичну енергію води в електроенергію
Випромінювач — прилад, що перетворює електричну енергію збудження в енергію оптичного випромінювання заданого спектрального складу та просторового розподілу iconЗахист від випромінювання оптичного діапазону випромінювання оптичного діапазону
Залежно від довжини хвилі ці випромінювання поділяються на: випромінювання видимого діапазону, інфрачервоні
Випромінювач — прилад, що перетворює електричну енергію збудження в енергію оптичного випромінювання заданого спектрального складу та просторового розподілу iconЯ́дерна енерге́тика (атомна енергетика) галузь енергетики, що використовує ядерну енергію для електрифікації і теплофікації
Я́дерна енерге́тика (атомна енергетика) галузь енергетики, що використовує ядерну енергію для електрифікації і теплофікації; область...
Випромінювач — прилад, що перетворює електричну енергію збудження в енергію оптичного випромінювання заданого спектрального складу та просторового розподілу iconМетрологія свд дослідження вимірювання просторового розподілу випромінювання свд
За своїми оптичними параметрами свд мають ряд особливостей в порівнянні зі звичайними лампами
Випромінювач — прилад, що перетворює електричну енергію збудження в енергію оптичного випромінювання заданого спектрального складу та просторового розподілу iconТеплові двигуни – це пристрої, які перетворюють внутрішню енергію палива в механічну енергію
Теплові двигуни це пристрої, які перетворюють внутрішню енергію палива в механічну енергію
Випромінювач — прилад, що перетворює електричну енергію збудження в енергію оптичного випромінювання заданого спектрального складу та просторового розподілу iconФізичні основи функціонування біологічних мембран 1 Молекулярна організація мембран
Вона перша зустрічає, класифікує впливи зовнішнього середовища і трансформує їхню енергію біологічного збудження
Випромінювач — прилад, що перетворює електричну енергію збудження в енергію оптичного випромінювання заданого спектрального складу та просторового розподілу iconЯдерна енергетика в Україні
Ядерна енергетика (атомна енергетика) галузь енергетики, що використовує ядерну енергію для електрифікації і теплофікації; область...
Випромінювач — прилад, що перетворює електричну енергію збудження в енергію оптичного випромінювання заданого спектрального складу та просторового розподілу iconЧи потрібна ядерна енергетика в Україні? План Що таке ядерна енергетика?
Я́дерна енерге́тика галузь енергетики, що використовує ядерну енергію для електрифікації і теплофікації; область науки і техніки,...
Випромінювач — прилад, що перетворює електричну енергію збудження в енергію оптичного випромінювання заданого спектрального складу та просторового розподілу iconТеплові двигуни. Ккд нагрівника. Теплові двигуни
Людству потрібні двигуни, тобто пристрої, здатні виконувати роботу. Більша частина двигунів на землі теплові двигуни, тобто пристрої,...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка