Лекція з дитячої терапевтичної стоматології для студентів 4 курсу стоматологічного факультету


НазваЛекція з дитячої терапевтичної стоматології для студентів 4 курсу стоматологічного факультету
Дата конвертації09.04.2013
Розмір445 b.
ТипЛекція


  • Тернопільський державний медичний

  • університет ім. І.Я.Горбачевського

  • Лекція з дитячої терапевтичної стоматології для студентів 4 курсу стоматологічного факультету

  • Тема: Некаріозні ураження зубів. Вади розвитку твердих тканин, що виникають в період фолікулярного розвитку зуба. Діагностика, клініка, лікування, профілактика. Травматичні ураження зубів у дітей. Клініка, діагностика, лікування

  • Лектор Авдєєв О.В.










Різні прояви флюорозу зубів: а легкий ступінь; б середній ступінь; в — тяжкий ступінь; г — фрагмент 21-го зуба під мікроскопом.



Гасіння первинної флюоресценції при тяжкому флюорозі зубів.



Тяжкий ступінь флюорозу та деструкція емалі під МБС-9. У місцях деструкції поверхневий шар (фторид кальцію) відсутній.



Середній ступінь флюорозу зубів: а до відбілювання; б — після відбілювання.



Деструктивна форма флюорозу: а до лікування; б після реставрації.



Недосконалий амелогенез.



Патологічне стирання зубів III ступеня тяжкості.



Клиноподібний дефект: а до лікування; б після реставрації ділянок ураження.



Ерозія твердих тканин зубів.



Ерозія твердих тканин зубів



Пришииковий некроз твердих тканин зубів.



Радіаційний некроз



Усунення забарвлення зубів методом тотальної резекції дентину: а до лікування; б після лікування.



За пропозицією В.К.Патрікеєва (1968), різноманітні некаріозні ураження зубів поділяють згідно з часом їх виникнення на дві групи:

  • І. Ураження зубів, які виникають у період фолікулярного розвитку їх тканин, тобто до прорізування зубів:

  • гіпоплазія емалі;

  • гіперплазія емалі;

  • ендемічний флюороз;

  • аномалія розвитку та прорізування зубів, зміна їх кольору;

  • спадкові порушення розвитку зубів.

  • ІІ. Ураження зубів, які виникають після їх прорізування:

  • пігментація зубів і нальоти;

  • стирання твердих тканин;

  • клиноподібний дефект;

  • ерозія зубів;

  • некроз твердих тканин зубів;

  • травма зубів;

  • гіперестезія зубів.



Класифікація некаріозних уражень зубів Ю.А. Федорова і В.А.Дрожжиної (1997)

  • 1. Патологія твердих тканин зубів, яка виникла в період їх розвитку.

  • 1.1. Гіпоплазія емалі зубів.

  • 1.2. Гіперплазія зубів.

  • 1.3. Флюороз зубів.

  • 1.4. Спадкові порушення розвитку тканин зубів.

  • 1.5. Медикаментозні і токсичні порушення розвитку тканин зубів.

  • 2. Патологія твердих тканин зубів, яка виникає після їх прорізування.

  • 2.1. Патологічне стирання зубів.

  • 2.2. Клиновидні дефекти зубів.

  • 2.3. Ерозія зубів.

  • 2.4. Медикаментозні і токсичні порушення розвитку тканин зубів.

  • 2.5. Травма зуба.

  • 2.6. Некроз твердих тканин зубів.

  • 2.7. Гіперестезія твердих тканин зубів.



  • 1. Гіпоплазія емалі - це порушення розвитку емалі, що характеризується її недостатнім формуванням та мінералізацією і проявляється у вигляді плям або дефектів на поверхні емалі. Недорозвинутість емалі при гіпоплазії (якісний і кількісний) незворотний, тобто гіпопластичні дефекти не мають зворотного розвитку і залишаються на емалі на все життя.



  • Різновиди гіпоплазії:

  • 1) системна - уражені всі зуби або група зубів, яка формується в один

  • і той же проміжок часу;

  • вогнищева - уражені декілька зубів, що розміщені поряд, одного періоду розвитку або, що частіше, різного періоду розвитку (вогнищева одонтодисплазія);

  • місцева - ураження одного зуба.

  • За клінічними проявами розрізняють такі форми системної гіпоплазії:

  • I. Зміна кольору емалі.

  • II. Недостатній розвиток емалі.

  • III. Повна відсутність емалі.



  • 2. Гіперплазія (емалеві краплі) - надлишкове утворення при розвитку зуба тканин, вкритих емаллю. Емалеві краплі зустрічаються у 1,5 % пацієнтів і мають вигляд горбика, витягнутої кульки, краплі та локалізуються здебільшого на шийках зубів, частіше на малих і великих молярах. їх діаметр коливається від 1 до 2-4 мм. Ділянка гіперплазії емалі звичайно відокремлена від основної емалі зуба шаром цементу. Емалеві краплі складаються: тільки з емалі; з дентину, вкритого емаллю; можуть також містити невеликі порожнини, заповнені пульпою.



  • Флюороз - це різновид системної гіпоплазії емалі, яка розвивається внаслідок порушень мінерального обміну під впливом інтоксикації фтором. Флюороз зустрічається у певних місцевостях із підвищеним вмістом фтору в питній воді і має характер ендемії.



  • Оптимальним вважається вміст фтору у воді у кількості 0,7-1,3 мг/л, а підповідно до державних стандартів допустима концентрація -1,5мг/л.

  • При дуже високій концентрації фтору в питній воді (6,0-15, мг/л) виникають зміни в інших органах.

  • у дітей виявляються порушення розвитку і мінералізації кісток;

  • у дорослих - зміни в кістках за типом остеосклерозу;

  • пригнічується функція щитоподібної залози;

  • виникають зміни в міокарді (за даними ЕКГ);

  • пригнічується біоелектрична активність головного мозку;

  • виявляються порушення інших внутрішніх органів (наприклад, печінки).



класифікація В.К. Патрикєєва (1973)

  • Без втрати тканин зуба:

  • І. Штрихова форма представлена невеликими крейдоподібними смужками-штрихами, що розміщуються у підповерхневих шарах емалі. Вони малопомітні, бо емаль гладенька, і розташовані на вестибулярній поверхні різців. Білий колір смужок від периферії до центру стає менш яскравим і непомітно переходить у нормальний колір зуба.

  • ІІ. Плямиста форма характеризується крейдоподібними плямами, розташованими на всіх поверхнях коронок різців (зрідка - всіх зубів). Інтенсивність білого забарвлення знижується від периферії до центру. Емаль у ділянці плями гладенька, щільна, блискуча, хоча колір плями іноді може змінюватись до жовтувато-коричнуватого.

  • III. Крейдоподібно-крапкова форма має різноманітні прояви. Емаль на всіх поверхнях із матовим відтінком, а на цьому тлі - численні пігментні плями і дефекти емалі у вигляді невеликих крапок, розмірами 1 -1,5 мм, із нерівними краями і темним дном. Емаль швидко стирається з оголенням пігментованого дентину темно-коричневого кольору.

  • Із втратою тканин зуба:

  • IV. Ерозивна форма - на тлі вираженої пігментації емалі спостерігаються дефекти різних розмірів, ерозії, на яких емалі немає. Помітне виражене стирання емалі.

  • V. Деструктивна форма характеризується порушенням форми коронок зубів унаслідок ерозивного руйнування і стирання твердих тканин. Спостерігається в районах, де концентрація фтору в питній воді перевищує 5мг/л. При цій формі тканини зуба крихкі, легко відламуються, проте завдяки утворенню замісного дентину порожнина зуба не відкривається.



  • „Тетрациклінові зуби"-різновид системної гіпоплазії, який проявляється зміною забарвлення зубів унаслідок дії тетрациклінових препаратів, а саме:

  • тетрацикліну гідрохлориду;

  • окситетрацикліну дигідрату,

  • метацикліну гідрохлориду;

  • діметилхлортетрацикліну; діоксицикліну гідрохлориду;

  • моноцикліну гідрохлориду;

  • морфоцикліну.



  • Недосконалий амелогенез (незавершений амелогенез, спадкова гіпоплазія емалі, аплазія емалі, коричнева емаль, коричнева гіпоплазія емалі, коричнева дистрофія емалі) - важке порушення утворення емалі, зустрічається у чотирьох формах (Чуприніна Н.М., 1987):

  • 1 -ша форма -кількісні та якісні зміни емалі незначні: зуби мають нормальну форму і розміри, емаль гладенька, блискуча, проте має жовтуватий або коричневий відтінок. Люди можуть бути практично здоровими.

  • 2-га форма - зміни більш виражені. Зуби прорізуються вчасно, нормального кольору. Через 1-3 роки емаль набуває матового, а згодом -світло-коричневого кольору, стає шорсткуватою, тріскає, сколюється, частково або повністю зникає. Дентин щільний, коричневий.

  • 3-тя форма-зуби прорізуються вчасно, нормальних розмірів. Емаль білого кольору, проте зі значною кількістю борозен без певної орієнтації. Вона швидко зникає (сколюється) і оголюється коричневий дентин, що має нормальну структуру. На відміну від гіпоплазії уражаються не окремі групи зубів, а всі, і борозни розміщуються не горизонтально, а у всіх напрямках, часто вертикально.

  • 4-та форма - розміри і форма зубів звичайні, але емаль відразу крейдоподібна, не блищить, місцями її немає зовсім. Унаслідок механічної дії вона легко відділяється від дентину. Зуби реагують на температурні та хімічні подразники.



  • Недосконалий дентиногенез - рідкісна патологія, що характеризується недостатнім розвитком коренів зубів або аномаліями їх форми; коронки зубів не змінені, структура емалі теж не змінена, проте через слабкий зв'язок її з дентином емаль легко відколюється.

  • Скарги: на рухомість зубів, раннє випадання їх.

  • Рентгенологічно: корені вкорочені, порожнина зуба і кореневі канали облітеровані. Часто ця патологія поєднується із недосконалим остеогенезом, тому біля коренів виявляються зміни, подібні до кістозних утворень, із чіткими контурами.



  • Недосконалий одонтогенез (спадкове порушення емаледентиногезу, мезоектодермальна одонтопатія, хвороба (дисплазія) Капдепона, синдром (хвороба) Стейнтона (Стентона)-Капдепона, безкоронкові зуби, коричневі або прозорі зуби, неповноцінний дентиногенез, опалесціюючий дентин) характеризується змінами кольору коронки, ранньою втратою емалевого покриву і значним стиранням твердих тканин зубів.

  • Це порушення успадковується за домінантним типом від одного із батьків і проявляється у половини потомства. Уражаються і тимчасові, і постійні зуби.

  • Об'єктивно. Зуби прорізуються вчасно, мають нормальну форму і

  • розміри, але змінене забарвлення - від світло-сірого до темно-коричневого кольору. Емаль швидко сколюється і дентин оголюється, утворюються дефекти твердих тканин із гострими краями. Дентин швидко стирається, є прозорим, світло- або темно-коричневого кольору (пульпова камера може просвічувати). Зуби слабко реагують на подразники і рідко уражаються карієсом. За рахунок компенсаторних процесів у цементі корені можуть потовщуватись або стоншуватись, кореневі канали дуже вузькі, облітеровані. Біля верхівок коренів можуть бути вогнища розрідження кісткової тканини. Основною клінічною ознакою цього захворювання є патологічне стирання зубів.



  • В.Ю.Курляндскький розрізняє три основні стани твердих тканин зубів:

  • - відсутність стирання;

  • - фізіологічне стирання;

  • - патологічне стирання.

  • Під патологічним стиранням зубів розуміють такий стан підвищеного їх стирання, коли за короткий термін у зубі або зубах утворюються атипові контактні площадки, оточені гострими краями збереженої емалі. При цьому зуби втрачають свою анатомічну форму, взаємовідношення в зубних рядах змінюється, прикус знижується і зубні ряди не можуть сприймати функціональне навантаження без подальшого пошкодження твердих тканин.

  • Клінічна картина патологічного старання. Скарги:

  • На підвищену чутливість до температурних подразників.

  • Із поглибленням процесу може приєднуватись біль від хімічних подразників, а потім - від механічних.

  • Згодом, внаслідок посиленого відкладання замісного дентину, підвищена чутливість може зменшитись або щезнути.

  • Незважаючи на значне стирання, у більшості людей чутливість пульпи зберігається або незначно зменшується.



  • Об’єктивно:

  • Візуально стирання виявляється зникненням горбиків жувальної поверхні, ріжучих країв фронтальних зубів.

  • Відбувається певне пришліфовування жувальних поверхонь та ріжучих країв зубів-антагоністів.

  • Утворюються характерні, гладенько відполіровані, блискучі поверхні стирання (фасетки), оточені виступаючими гострими краями емалі. Поверхні стирання різні і залежать від виду прикусу, впливу екзо- та ендогенних чинників, дії місцевих механічних чинників.

  • Після того, як емаль втрачається повністю, процес стирання дентину значно прискорюється, що призводить до утворення гострих країв і зміни анатомічної форми зубів. У занедбаних випадках патологічного стирання твердих тканин коронки зубів можуть бути стертими майже до рівня ясен.

  • При генералізованому стиранні зменшується нижній відділ обличчя і різко знижується прикус, що викликає захворювання скронево нижньощелепового суглобу, пародонту і зниження ефективності розжовування їжі.

  • Поверхні дуже рідко ушкоджуються карієсом, що пояснюється втратою ретенційних пунктів для затримки їжі та мікроорганізмів.



  • Клиноподібний дефект - різновид некаріозного ураження твердих тканин зубів, який локалізується у пришийковій ділянці. Має вигляд вістря якого спрямоване до порожнини коронки зуба Частіше буває у людей середнього і похилого віку. Цей дефект часто супроводжує захворювання пародонту ( за даними Данилевського М.Ф., у 8-10% пацієнтів). Уражаються переважно ті зуби, які виступають із зубного ряду, а саме ікла і премоляри, дещо рідше - різці і моляри.



  • Лікування клиноподібного дефекту.

  • 1. Загальне лікування передбачає призначення всередину мікроелементів і вітамінів із метою укріплення структури зубів і зняття гіперестезії.

  • Клиноподібні дефекти, глибина яких перевищує 2 мм, необхідно пломбувати (перед цим бажаний курс ремінералізуючої терапії).

  • В окремих випадках при небезпеці відлому коронки зуба його покривають штучною коронкою.

  • Для того, щоб процес не прогресував, хворому рекомендують чистити зуби м'якою зубною щіткою у вертикальному напрямку. Найкраще використовувати пасти, які містять гліцерофосфат кальцію: „Жемчуг", „Арбат", або фторвмісні пасти- „Фтородент", „Пепсодент" та ін



  • Ерозія твердих тканин зубів - це прогресуюча втрата твердих тканин зубів (емалі або дентину) із невиясненою етіологією. На відміну від каріозних уражень, виникнення ерозії не пов'язано із впливом мікроорганізмів.

  • Причини виникнення ерозій:

  • 1. Вважають, що ерозія виникає від механічних(зубна щітка і порошок), хімічних (вживання великої кількості цитрусових) подразників та характеризується тривалим перебігом - до 10-15 років.

  • 2. На виникнення ерозії впливають також різноманітні захворювання - подагра, психосоматичні фактори, ендокринні порушення (особливо гіперфункція щитоподібної залози),нервово-психічні захворювання. Часта блювота кислим вмістом шлунка, наприклад, при булемії, вагітності, алкоголізмі призводить до ерозивних змін твердих тканин зуба, особливо якщо має місце недостатня салівація, виснаження буферних ємностей слини, бо ці фактори відіграють вирішіальну роль у виникненні ерозивних уражень.



  • За перебігом ерозії поділяють на дві клінічні стадії:

  • 1) активну (швидкопрогресуюче зменшення твердих тканин зубів).

  • Ураження за гістологічною структурою схоже із протравленою емаллю;

  • 2) стабілізовану (сповільнення перебігу).

  • Лікувати ерозії твердих тканин необхідно з урахуванням активності процесу і характеру супутнього соматичного захворювання (яке лікує відповідний спеціаліст).



  • Некроз твердих тканин зубів - це своєрідне некаріозне ураження, яке розвивається під дією деяких немікробних зовнішніх чинників (кислот, іонізуючого випромінювання), характеризується прогресуючим і незворотним руйнуванням їх тканин і може призвести до повної втрати зубів.

  • Некроз викликається як екзогенними, так і ендогенними (порушення діяльності ендокринних залоз, захворювання центральної нервової

  • системи, хронічна інтоксикація організму) факторами. Різновидами некрозу є пришийковий і хімічний некроз.



  • Пришийковий некроз розвивається при гіпертиреозі та у жінок у період вагітності. Вогнища некрозу утворюються на вестибулярній поверхні в ділянці шийок різців, ікол та премолярів. Спочатку тут з'являються крейдяні смужки, потім втрачається блиск емалі і вона стає шорсткою, згодом -матовою. Далі емаль повністю щезає й оголюється дентин. Емаль ніби „зісковзує" із зубів і стає настільки пухкою, що легко знімається екскаватором. Всі ці явища супроводжуються гіперестезією зубів до всіх видів подразників.

  • Принципи лікування пришийкового некрозу ті ж, що й ерозій. Необхідно здійснити:

  • обов'язкове лікування основного захворювання у лікарів-інтерністів;

  • ремінералізуючу терапію на початкових стадіях;

  • пломбування дефектів (з обов'язковою попередньою ремінералізуючою терапією) при більших ураженнях.

  • Лікування при збереженій пульпі полягає у застосуванні ремінералізуючої терапії, при нагноєнні пульпи її вилучають, дефекти пломбують зуби покривають штучними коронками.



  • Ю.А.Федоров і В.А.Дрожжина (1997) описують ще один варіант некротичного ураження зубів - "комп'ютерний некроз зубів". Для всіх пацієнтів, яким був встановлений цей діагноз характерні такі обставини:

  • пацієнти працювали з комп'ютерами 3-5 років;

  • всі вони не дотримувались режиму роботи, гігієни і режиму праці - працювали 8-10 годин;

  • більш інтенсивно уражався бік щелеп, обернений до монітора;

  • всі раніше були практично здоровими;

  • у всіх не було скарг на біль у зубах;

  • ніхто з пацієнтів раніше не був уражений іонізуючим випромінюванням або токсичними і хімічними речовинами;

  • всі пацієнти мали вік 25-35 років.



  • Клінічна картина комп'ютерного некрозу:

  • системні, множинні і обширні ураження тканин зубів;

  • вогнища некрозу охоплюють значну частину коронок, насамперед карієсімунні зони, пришийкову ділянку;

  • ураження найчастіше забарвлені в темно-коричневий, майже чорний колір, заповнені розм'якшеною масою тканин зуба, яка легко вилучається екскаватором, не болючі;

  • не уражені некрозом ділянки - мутно-білого або сірувато-білого кольору, без живого блиску;

  • лише на початку процесу є слабка гіперестезія; ЕОД-25-30мкА;

  • гіпосалівація, що переходить у ксеростомію;

  • активний дистрофічний процес у тканинах пародонту, з оголенням коренів зубів, особливо з губної і щічної поверхонь, на коренях - дефекти, подібні до ерозій;

  • резорбція міжзубних перетинок і альвеолярної кістки значна, ознаки запалення мінімальні.



  • Лікування комп'ютерного некрозу:

  • 1. Загальне: призначення антиоксидантних препаратів (віт. С, бетакоферолу, альфа-токоферолу та інших вітамінів), БАД, препаратів кальцию та інших макро- і мікроелементів.

  • 2. Місцеве лікування



Схожі:

Лекція з дитячої терапевтичної стоматології для студентів 4 курсу стоматологічного факультету iconЛекція з пропедевтики терапевтичної стоматології
Етапи розвитку терапевтичної стоматології. Терапевтична стоматологія як основна стоматологічна дисципліна, її зв'язок з іншими стоматологічними...
Лекція з дитячої терапевтичної стоматології для студентів 4 курсу стоматологічного факультету iconЛекція для студентів 2 курси стоматологічного факультету на тему
Міністерство охорони здоров'я україни вищий державний навчальий заклад україни «українська медична стоматологічна академія» кафедра...
Лекція з дитячої терапевтичної стоматології для студентів 4 курсу стоматологічного факультету iconЛекція №1 з дитячої терапевтичної стоматології для студентів 5 курсу
Вікові морфологічні та функціональні особливості тканин пародонту у дітей. Захворювання пародонту у дітей: етіологія, патогенез....
Лекція з дитячої терапевтичної стоматології для студентів 4 курсу стоматологічного факультету iconЛекція №1 Пропедевтика терапевтичної стоматології
Тернопільський державний медичний університет ім І. Я. Горбачевського. Кафедра терапевтичної стоматології
Лекція з дитячої терапевтичної стоматології для студентів 4 курсу стоматологічного факультету iconПідготовлено асистентом кафедри терапевтичної та дитячої стоматології
Пародонтологія як розділ терапевтичної стоматології. Пародонт. Анатомо-фізіологічні особливості тканин пародонту. Захворювання пародонту....
Лекція з дитячої терапевтичної стоматології для студентів 4 курсу стоматологічного факультету iconЛекція для студентів 2 курсу з пропедевтики ортопедичної стоматології Лекція для студентів 2 курсу з пропедевтики ортопедичної стоматології
Анатомічна формула зубів молочного прикусу 2, тобто на кожному боці як верхньої, так і нижньої щелепи є два різці, одне ікло, два...
Лекція з дитячої терапевтичної стоматології для студентів 4 курсу стоматологічного факультету iconУкраїнська медична стоматологічна академія Кафедра дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань ”Особливості препарування твердих тканин зубів у дітей.
...
Лекція з дитячої терапевтичної стоматології для студентів 4 курсу стоматологічного факультету iconВищий державний навчальний заклад україни «українська медична стоматологічна академія» кафедра дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань «особливості будови слизової оболонки порожнини рота у дітей.
Стоматологічна академія» кафедра дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань «особливості будови...
Лекція з дитячої терапевтичної стоматології для студентів 4 курсу стоматологічного факультету iconЛекція №5 Пропедевтика терапевтичнрї стоматології
Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського. Кафедра терапевтичної стоматології
Лекція з дитячої терапевтичної стоматології для студентів 4 курсу стоматологічного факультету iconПропедевтика терапевтичної стоматології
Тернопільський державний медичний університет ім.І. Я. Горбачевського Кафедра терапевтичної стоматології

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка