Класні керівники


НазваКласні керівники
Дата конвертації09.04.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации



  • Класні керівники

  • Учні

  • Психологи

  • Соціальні педагоги

  • Батьки

  • Викладачі ВНЗ

  • Служба (центр) зайнятості населення

  • Тільки завдяки тісній співпраці зі всіма учасниками профорієнтаційного процесу старшокласник до закінчення школи буде мати чітко сформований інтерес до визначеної професії, що допоможе йому знайти своє місце в житті.



  • Спостереження на уроках (чим цікавиться учень, яким предметам віддає перевагу, його характер).

  • Спостереження вдома (що читає, чим цікавиться).

  • Професійні консультації психолога.

  • Діагностування з допомогою тестів, анкет, карток.

  • Аналіз документації (класний журнал, медична картка, особова справа, «портфоліо»).

  • Бесіди з підлітками (батьків, учителів).

  • «Дні відкритих дверей».



професійна діагностика

  • професійна діагностика

  •  

  • професійна інформація

  •  

  • професійна консультація

  • професійне виховання



  • Професійна діагностика займається вивченням особистості школяра, дослідженням процесу росту, формування якостей, здібностей та інтересів.

  • Робота ця проводиться протягом усього періоду шкільного навчання класним керівником і психологом за допомогою різноманітних методик. Її можна проводити за допомогою опитувальників і анкет, карти профорієнтації.

  • Без професійної діагностики

  • не можуть функціонувати

  • ні професійна консультація,

  • ні професійне виховання.



  • Класний керівник має діяти в тісному контакті з учителями-предметниками, виявляти і підтримувати інтереси школяра

  • до різних навчальних предметів, спонукати

  • до самостійної роботи з вивчення

  • тієї сфери діяльності, яка його зацікавила.

  • Позитивну роль також мають відіграти предметні гуртки і гуртки за інтересами, особливо якщо вибрані вони будуть

  • з урахуванням переважаючого

  • інтересу до одного з типів

  • професійної діяльності.



  • Повне і всебічне знайомство учнів зі світом професій, правилами вибору професії, соціально-економічними, психологічними і медико-фізіологічними аспектами вибору професії, що є найважливішою передумовою для вироблення готовності до професійного вибору.

  • Організатором цієї роботи має

  • бути класний керівник.

    • Питання професійної інформації
    • повинні органічно увійти до плану
    • виховної роботи з класом.


  • Обґрунтована рекомендація конкретній особі (або групі осіб) у період вибору професії.

  • Професійна консультація ґрунтується на знанні схильностей та інтересів дитини, її особистих якостей. Потребують її найчастіше учні випускних класів (9-х – 11-х).

  • У ролі консультанта в школі може виступати класний керівник, психолог або соціальний педагог. Професійну консультацію також можна одержати у профконсультантів служби зайнятості.





  • Медичні огляди (медичні огляди учнів проводяться з метою виявлення відхилень у фізичному розвитку і стані здоров’я, їх корекції і лікування, а також встановлення можливих обмежень за медичними даними для певних видів трудової діяльності).

  • Психодіагностичне тестування.

  • Профорієнтаційна карта.



  • Трудове навчання.

  • Тематичні батьківські збори, педради.

  • Організація предметних гуртків, факультативів, гуртків за інтересами.

  • Шкільні тематичні вечори, клуби цікавих зустрічей, ток-шоу профорієнтаційної роботи.



  • Вивчення професійних планів школярів шляхом анкетування.

  • Індивідуальна бесіда з профконсультантом.

  • Рекомендації щодо вибору майбутньої професії у відповідності до інтересів і можливостей школяра і

  • щодо можливих шляхів її

  • здобуття.



  • Бесіди, лекції, телерадіопрограми профорієнтаційного спрямування.

  • Кінолекторій про професії.

  • Екскурсії на підприємства і в установи, професійно-технічні навчальні заклади.

  • Зустрічі з керівниками підприємств, з передовиками виробництва, молодими робітниками, керівниками підприємств.

  • Професіографічні матеріали, рекламні проспекти (буклети) навчальних закладів, підприємств і установ різної форми власності.

  • Збірки довідкових матеріалів про навчальні заклади різного рівня.



    • шкільного психолога;
    • шкільного бібліотекаря, лікаря;
    • членів батьківського комітету;
    • представників підприємств та організацій району;
    • спеціалістів служби зайнятості.


    • Основні напрямки роботи класного керівника, що братиме участь у реалізації допрофільної підготовки




    • Діагностика інтересів,
    • здібностей, нахилів, освітнього запиту школярів з урахуванням думок їх батьків і педагогів здійснюється з допомогою анкетування, тестування, співбесід, інших методів спільно з психологом.


  • Орієнтовними критеріями готовності учнів 9-го класу до вибору профілю навчання у старшій школі є:

  • інформаційна готовність щодо усвідомлення важливості профільного навчання для подальшого продовження освіти, життєвого, соціального і професійного самовизначення,

  • ціннісні орієнтації, пов’язані з профілем навчання і відповідними йому напрямками післяшкільної освіти,

  • індивідуально виражений напрям профільного навчання,

  • наявність особистого профільно зорієнтованого освітнього досвіду.



  • Класні батьківські збори «Значення допрофільної підготовки для вибору профілю і місця навчання у 10 класі».

  • Презентація курсів за вибором (елективних курсів допрофільної підготовки).

  • Оформлення стенду «Профільне навчання і допрофільна підготовка»

  • Реальні і віртуальні екскурсії.

  • Організація перегляду відеофільмів, самостійної робота учнів з джерелами інформації.

  • Відвідування «Днів відкритих дверей».

  • Анкетування батьків.

  • Анкетування учнів для виявлення їх інтересів, здібностей, нахилів, освітніх запитів.

  • Батьківські збори: «Портфоліо або папка індивідуальних досягнень».

  • Індивідуальні консультації учнів і їх батьків.

  • Організація дня «занурення» в проблему вибору профілю навчання.



  • ІНФОРМАЦІЙНА РОБОТА

  • з організації допрофільної підготовки

  • Провести інформаційну роботу серед учнів 8-9 класів та їх батьків щодо вибору учнями напряму (профілю) навчання.

  • Системно вивчати запити школярів та їхніх батьків.

  • Провести психолого-педагогічну діагностику (бесіди, анкетування, консультації, тестування) з метою виявлення професійно-значущих якостей особистості кожного учня.

  • Узагальнити результати дослідження та виявити профілі, що користуються найбільшим попитом серед школярів.

  • Проаналізувати та надати інформацію учням та батькам щодо перспективи соціально-економічного розвитку району, області, потреб місцевого ринку праці, перспективами забезпечення житлом, розмірами заробітної плати тощо.



  • загальноосвітні навчальні заклади району (мікрорайону), де реалізується профільне навчання;

  • МНВК (МНВМ);

  • позашкільні установи,

  • професійно-технічні, вищі навчальні заклади, а також напрями навчання у них, умови прийому та перспективи подальшого працевлаштування.

  • ринок праці району (міста).





  • Вивчити якомога більше професій, визначити, які професії і спеціалісти необхідні в районі, області.

  • Вивчити самого себе (інтереси, здібності, нахили, риси характеру, здоров’я, самооцінку, темперамент тощо)

  • Вибрати професію, що найбільше підходить.

  • Докладно з’ясувати особливості вибраної професії, можливості її здобуття.

  • Реалізувати можливості практичної апробації власних сил в обраній професії.

  • Порівняти одержані знання про професію зі своїми профможливостями.

  • За відсутності відповідності між ними вивчити запасний варіант професійного вибору.

  • Вибравши для себе майбутню професію, необхідно проявляти наполегливість в реалізації професійних намірів і оволодінні професією досконало.



  • Ставлення до вибору професії як до вибору пожиттєвого пристановища.

  • Орієнтація тільки на вищу освіту.

  • Слідування стереотипу про непрестижність окремих важливих, вакантних і навіть оплачуваних професій і занять.

  • Вибір професії «за компанію», щоб не відстати від друзів.

  • Перенесення власного ставлення до представника якої-небудь професії на саму професію.

  • Захоплення тільки якоюсь частиною сторони професії.

  • Застарілі уявлення про характер

  • праці у деяких сферах виробництва.

  • Невміння розібратися у своїх власних

  • здібностях, незнання чи недооцінка своїх фізичних можливостей, недоліків, вастивих при

  • виборі професії.







Схожі:

Класні керівники iconКількісний та якісний склад педагогів Класні керівники 5 – 11 класів

Класні керівники iconФізичне
Зош, учителі, класні керівники, вихователі гпд, шкільні психологи, соціальні педагоги, батьки; викладачі внз
Класні керівники iconНаші класні керівники витрачають багато часу на роботу з документами, тому в них залишається менше часу на спілкування з нами… 

Класні керівники iconШановні керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування! Шановні керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування!
Вас, що згідно з рішенням Державної акредитаційної комісії Міносвіти України від 1 липня 2008 року, протокол №72, Національній академії...
Класні керівники iconКерівники секції

Класні керівники iconВизнач свій настрій Стомлений Переляканий
Вчити треба не пасивно, а гуртом, інтерактивно! Я навчаю всіх у класі, І знання у мене класні!
Класні керівники iconКонкурс юних юристів; Класні години «Правила поведінки в суспільстві»
Зустріч з робітниками Кременчуцького міського центру соціальної служби для молоді (Тема: «Сучасне рабство»)
Класні керівники iconПосадовці, найбільші бізнесмени, керівники міліції, прокуратури, судді не зможуть так заробляти в іншій системі

Класні керівники iconКерівники проекту підготували
Формувати духовний світ дитини, виховувати відповідальне ставлення до національних святинь, любов до рідної мови, народу
Класні керівники iconЦельсій Керівники проекта
В якості сенсора використовується терморезистор, з якого знімається напруга і обробляється мікроконтроллером. Значення температури...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка