Згідно статистичних даних моз україни зареєстровано близько 10 млн людей з артеріальною гіпертензією


НазваЗгідно статистичних даних моз україни зареєстровано близько 10 млн людей з артеріальною гіпертензією
Дата конвертації09.04.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации



На сьогоднішній день артеріальна гіпертензія займає перші позиції серед факторів ризику що призводять до ураження серцево-судинної системи як в Україні, так і в світі. Згідно визначення ВООЗ, термін «артеріальна гіпертензія» визначає стан при якому, підвищується систолічний АТ ≥140 мм рт ст, або діастолічний АТ ≥ 90 мм рт ст..

  • На сьогоднішній день артеріальна гіпертензія займає перші позиції серед факторів ризику що призводять до ураження серцево-судинної системи як в Україні, так і в світі. Згідно визначення ВООЗ, термін «артеріальна гіпертензія» визначає стан при якому, підвищується систолічний АТ ≥140 мм рт ст, або діастолічний АТ ≥ 90 мм рт ст..

  • Згідно статистичних даних МОЗ України зареєстровано близько 10 млн. людей з артеріальною гіпертензією.

  • Дослідження інституту кардіології ім.. М.Д. Стражеско показали, що серед дорослого населення України підвищений АТ вище 140/90 мм рт ст. мають близько 44%.



Згідно даних статистики ВООЗ за останні десятиріччя рівень смертності та інвалідизації від хвороб серцево-судинної системи стрімко зростає, в тому числі і в Україні. Так, в Україні з 1991 до 2004 року смертність від хвороб серцево-судинної системи складає більше 60% від усіх причин смерті, й тим самим становить найвищий показник в Європі. Серед них перше місце належить смертності від ішемічної хвороби серця та її ускладнень, друге – судинно-мозковій патології (Ю.М. Сіренко).

  • Згідно даних статистики ВООЗ за останні десятиріччя рівень смертності та інвалідизації від хвороб серцево-судинної системи стрімко зростає, в тому числі і в Україні. Так, в Україні з 1991 до 2004 року смертність від хвороб серцево-судинної системи складає більше 60% від усіх причин смерті, й тим самим становить найвищий показник в Європі. Серед них перше місце належить смертності від ішемічної хвороби серця та її ускладнень, друге – судинно-мозковій патології (Ю.М. Сіренко).

  • В світі близько 15 млн. чоловік в рік переносять інсульт, з них близько 5 млн. помирає і стільки ж втрачає працездатність та потребує стороннього догляду. (Головченко Ю.І.)

  • У осіб віком старші 25 років захворюваність та смертність від інсульту підвищується з кожним десятиліттям в два рази.



Класифікація артеріальної гіпертензії за рівнями показників САТ та ДАТ

  • Класифікація артеріальної гіпертензії за рівнями показників САТ та ДАТ



Класифікація гіпертонічної хвороби

  • Класифікація гіпертонічної хвороби

  • в залежності від ступеню ураження органів-мішеней та виникнення функціональних, або стійких органічних змін в них



З 1999 року, ВООЗ/МОАГ прийнято використовувати класифікацію по ризику розвитку серцево-судинних ускладнень, враховуючи рівень АТ, наявність факторів ризику, ураження органів-мішеней, де виділяли чотири категорії (низький, середній, високий та дуже високий ризик), з 2003 року Європейським товариством гіпертензії та Європейським товариством кардіологів виділяють лише три категорії (низький, середній, високий) в стратифікації ризику у хворих на артеріальну гіпертензію.

  • З 1999 року, ВООЗ/МОАГ прийнято використовувати класифікацію по ризику розвитку серцево-судинних ускладнень, враховуючи рівень АТ, наявність факторів ризику, ураження органів-мішеней, де виділяли чотири категорії (низький, середній, високий та дуже високий ризик), з 2003 року Європейським товариством гіпертензії та Європейським товариством кардіологів виділяють лише три категорії (низький, середній, високий) в стратифікації ризику у хворих на артеріальну гіпертензію.

  • Ризик розвитку таких ускладнень, як інсульт прямо пропорційний до рівня САТ, а за останніми даними, і ДАТ. Згідно ряду досліджень, доведено, що зниження АТ на 9/5 мм рт ст. призводить до зменшення захворюваності на інсульт на 34%, а зниження на 19/10 мм рт ст. – на 56%. Згідно даних Американської асоціації серця та американської асоціації інсульту, визначають зв'язок АТ як систолічного, так і діастолічного з ризиком виникнення інсульту навіть при значенні в 115 мм рт ст.. Так, по даним метааналізу зниження АТ асоційоване зі зниженням ризику виникнення інсульту на 30 – 40%.



↑ АТ → розвиток гострих мозкових катастроф:

  • ↑ АТ → розвиток гострих мозкових катастроф:

  • мозкові крововиливи (спонтанні субарахноїдальні, внутрішньомозкові)

  • гостру гіпертонічну енцефалопатію

  • ↑ АТ → провокує хронічне ураження артерій та артеріол → залучення їх до розвитку таких патологічних станів як атеросклероз, хронічний вазоспазм, спричиняти гіпоперфузію речовини мозку, і призводити до хронічного ураження речовини головного мозку, яке може протікати як безсимптомно, так і викликати стійкий неврологічний дефект.



В процесі розвитку цереброваскулярних захворювань важливу роль відіграють не лише рівень АТ, а й тривалість захворювання на артеріальну гіпертензію в часі.

  • В процесі розвитку цереброваскулярних захворювань важливу роль відіграють не лише рівень АТ, а й тривалість захворювання на артеріальну гіпертензію в часі.

  • Хронічне підвищення АТ викликає стійкі ішемічні ураження речовини головного мозку, до яких відносять гіпертонічні глибинні (лакунарні) інфаркти головного мозку, рідше корково-підкіркові інфаркти різних розмірів.

  • На сьогоднійшній день активно вивчається й така форма ішемічного ураження тканини головного мозку при артеріальній гіпертензії, як гіпертонічна лекоенцефалопатія – прогресивна деструкція волокон білої речовини великих півкуль головного мозку.

  • Гіпертонічна лекоенцефалопатія веде до розвитку судинної деменції підкоркового типу – субкортикальної атеросклеротичної енцефалопатії (хвороба Бінсвангера), що прявляється як прогресуючою неврологічною симптоматикою, так і вираженими когнітивними розладами.



В етіопатогенезі розвитку цереброваскулярних захворювань вплив артеріальної гіпертензії можна виділити в наступні ланки: ураження артерій головного мозку крупного та середнього калібру (large artery brain disease), що обумовлює посилення атеротромботичних уражень артерій, веде до деструктивних змін з боку атеросклеротичної бляшки та формує тромбоемболи; ураження дрібних артерій та артеріол (small artery brain disease) – веде до формування гіпертонічної мікроангіопатії; ураження структури стінки артерій різних калібрів – призводить до аневризматизація судинної стінки.

  • В етіопатогенезі розвитку цереброваскулярних захворювань вплив артеріальної гіпертензії можна виділити в наступні ланки: ураження артерій головного мозку крупного та середнього калібру (large artery brain disease), що обумовлює посилення атеротромботичних уражень артерій, веде до деструктивних змін з боку атеросклеротичної бляшки та формує тромбоемболи; ураження дрібних артерій та артеріол (small artery brain disease) – веде до формування гіпертонічної мікроангіопатії; ураження структури стінки артерій різних калібрів – призводить до аневризматизація судинної стінки.



Артеріальна гіпертензія супроводжується функціональними змінами симпатичної (адренергічної) нервової системи, нирок, ренін-ангіотензинової системи, а також інших гуморальних факторів, чим посилює вазоконстрикцію та стимулює гіпертрофію міоцитів, ці зміни призводять до структурних змін з боку серцево-судинної системи. Підвищується периферичний опір судин, відбувається гіпертрофія середньої оболонки артерій та гіпертрофія міокарду, при цьому підвищується чутливість судинної стінки до судинозвужуючих стимулів. Артеріальна гіпертензія змінює судинно-мозкову ауторегуляцію, яка є особливістю артеріол головного мозку та забезпечує постійне підтримання мозкового кровотоку та перфузійного тиску в сталих діапазонах не дивлячись на коливання системного АТ. Хронічна артеріальна гіпертензія змінює ці межі в бік більш високого тиску, що робить головний мозок більш вразливим до зниження перфузійного тиску та веде до підвищення чутливості тканин мозку до пошкоджень ішемічного характеру. Порушується процес адаптації, які призводять до деструктивних змін, таких як, плазматичне просочування судинної стінки. Набухання субендотеліального шару, внаслідок вище вказаних змін, призводить до зменшення просвіту судин. При більш складних випадках, внаслідок плазморагії, в стінку судини просочуються ліпіди, еритроцити, що веде до фібринозного некрозу стінки, утворюються міліарні розшаровуючи аневризми. Дегенерація стінки дрібних судин з відкладанням гіаліну в середній оболонці є проявом незворотних змін при артеріальній гіпертензії і може вважатися ознакою гіалінового атеросклерозу. Таким чином, роль артеріальної гіпертензії в патогенезі різних форм порушення мозкового кровообігу здійснюється за рахунок впливу прискорення розвитку атеросклеротичного процесу. Крім того, при артеріальній гіпертензії виникають ізольовані некрози та дистрофічні зміни міоцитів середньої оболонки судинної стінки, що може призвести до загибелі стінки та втрати її чутливості до судино регулюючих стимулів. Внаслідок структурних змін з боку стінки судини виникають різкі звуження або ж облітерації просвіту судини, що призводять до гіпертонічного стенозу. В басейн стенозованої або облітерованої судини різко знижується швидкість кровотоку, що призводить до розвитку вогнищевих ішемічних змін мозку та формування малих лакунарних інфарктів або зон неповного некрозу тканин головного мозку. Оскільки відбуваються дегенеративні зміни з боку стінки судини, виникає рання її денервація, що призводить до підвищеної чутливості її до катехоламінів. Розрив стінки денервованої судини може призвести до крововиливу в тканини головного мозку. Крововиливи в головний мозок при артеріальній гіпертензії можуть бути двох видів, внаслідок розриву судини, по типу гематоми, та внаслідок геморагічного просочування. Більшість крововиливі по типу гематоми пов’язані з розривом артерії. В більшості випадків відбувається розрив лентикулостріарної артерії в місці її згину або корково-медулярних артерій, що кровопостачають глибокі відділу мозку. До розриву цих артерій призводять деструктивні зміни міоцитів середньої оболонки стінок цих артерій внаслідок стійкого підвищення артеріального тиску. Окрім деструктивних змін з боку стінки, при артеріальній гіпертензії ці судини більш вразливі до розриву із-за їх «несприятливої» анатомічної особливості (відходження під прямим кутом, відсутність бічних гілок, значна різниця в діаметрі цих артерій та судин гілками яких вони є). Іншим типом інтрацеребрального крововиливу при артеріальній гіпертензії є геморагічне просочування, яке виникає на висоті АТ внослідок діапедезу з дрібних артеріол, вен та судин мікроциркуляторного русла.

  • Артеріальна гіпертензія супроводжується функціональними змінами симпатичної (адренергічної) нервової системи, нирок, ренін-ангіотензинової системи, а також інших гуморальних факторів, чим посилює вазоконстрикцію та стимулює гіпертрофію міоцитів, ці зміни призводять до структурних змін з боку серцево-судинної системи. Підвищується периферичний опір судин, відбувається гіпертрофія середньої оболонки артерій та гіпертрофія міокарду, при цьому підвищується чутливість судинної стінки до судинозвужуючих стимулів. Артеріальна гіпертензія змінює судинно-мозкову ауторегуляцію, яка є особливістю артеріол головного мозку та забезпечує постійне підтримання мозкового кровотоку та перфузійного тиску в сталих діапазонах не дивлячись на коливання системного АТ. Хронічна артеріальна гіпертензія змінює ці межі в бік більш високого тиску, що робить головний мозок більш вразливим до зниження перфузійного тиску та веде до підвищення чутливості тканин мозку до пошкоджень ішемічного характеру. Порушується процес адаптації, які призводять до деструктивних змін, таких як, плазматичне просочування судинної стінки. Набухання субендотеліального шару, внаслідок вище вказаних змін, призводить до зменшення просвіту судин. При більш складних випадках, внаслідок плазморагії, в стінку судини просочуються ліпіди, еритроцити, що веде до фібринозного некрозу стінки, утворюються міліарні розшаровуючи аневризми. Дегенерація стінки дрібних судин з відкладанням гіаліну в середній оболонці є проявом незворотних змін при артеріальній гіпертензії і може вважатися ознакою гіалінового атеросклерозу. Таким чином, роль артеріальної гіпертензії в патогенезі різних форм порушення мозкового кровообігу здійснюється за рахунок впливу прискорення розвитку атеросклеротичного процесу. Крім того, при артеріальній гіпертензії виникають ізольовані некрози та дистрофічні зміни міоцитів середньої оболонки судинної стінки, що може призвести до загибелі стінки та втрати її чутливості до судино регулюючих стимулів. Внаслідок структурних змін з боку стінки судини виникають різкі звуження або ж облітерації просвіту судини, що призводять до гіпертонічного стенозу. В басейн стенозованої або облітерованої судини різко знижується швидкість кровотоку, що призводить до розвитку вогнищевих ішемічних змін мозку та формування малих лакунарних інфарктів або зон неповного некрозу тканин головного мозку. Оскільки відбуваються дегенеративні зміни з боку стінки судини, виникає рання її денервація, що призводить до підвищеної чутливості її до катехоламінів. Розрив стінки денервованої судини може призвести до крововиливу в тканини головного мозку. Крововиливи в головний мозок при артеріальній гіпертензії можуть бути двох видів, внаслідок розриву судини, по типу гематоми, та внаслідок геморагічного просочування. Більшість крововиливі по типу гематоми пов’язані з розривом артерії. В більшості випадків відбувається розрив лентикулостріарної артерії в місці її згину або корково-медулярних артерій, що кровопостачають глибокі відділу мозку. До розриву цих артерій призводять деструктивні зміни міоцитів середньої оболонки стінок цих артерій внаслідок стійкого підвищення артеріального тиску. Окрім деструктивних змін з боку стінки, при артеріальній гіпертензії ці судини більш вразливі до розриву із-за їх «несприятливої» анатомічної особливості (відходження під прямим кутом, відсутність бічних гілок, значна різниця в діаметрі цих артерій та судин гілками яких вони є). Іншим типом інтрацеребрального крововиливу при артеріальній гіпертензії є геморагічне просочування, яке виникає на висоті АТ внослідок діапедезу з дрібних артеріол, вен та судин мікроциркуляторного русла.



Артеріальна гіпертензія є модифікованим фактором ризику.

  • Артеріальна гіпертензія є модифікованим фактором ризику.

  • Відповідно до рекомендацій сьомої доповіді Об’єднаного національного комітету по профілактиці, діагностиці, оцінці та лікуванню високого АТ (JNC 7) необхідно регулярно проводити скринінг АТ та відповідне лікування, в тому числі зміну способу життя та фармакологічну терапію.

  • Згідно до вказівок Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії, лікування (не медикаментозне та медикаментозне) необхідно починати якомога раніше і проводити його постійно, протягом життя.

  • Особи з підвищеним АТ підлягають немедикамнентозному лікуванню або модифікації способу життя (боротьба з гіподинамією, зниження надлишкової маси тіла, підвищення фізичних навантажень).

  • Дотримання дієти відіграє важливу роль серед не медикаментозних методів корекції артеріальної гіпертензії, до яких відносять зниження рівню солі та відмова від алкоголю.

  • Важливим є дотримання комплайнсу пацієнтом, тому схема лікування повинна бути простою, по можливості за принципом «одна таблетка на день».

  • Перевагу слід надавати антигіпертензивним препаратам тривалої дії, ретардним формам – це попереджає значні коливання АТ протягом доби та зменшує кількість призначених таблеток.

  • Хворі літнього віку з ізольованою систолічною гіпертензією підлягають лікуванню так само, як із систоло-діастолічною.

  • У хворих із вторинною гіпертензією в першу чергу проводиться лікування її причини, артеріальна гіпертензія також підлягає обов’язковій корекції.



Препарати першої лінії:

  • Препарати першої лінії:

  • діуретики,

  • інгібітори АПФ,

  • антагоністи кальцію тривалої дії,

  • антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ,

  • бета-адреноблокатори

  • Препарати другої лінії:

  • α1-адреноблокатори,

  • алкалоїди раувольфії,

  • центральні α2-агоністи (клонідин, гуанфацин, метилдопа),

  • агоністи імідазолінових рецепторів (моксонідин).

  • Препарати першої лінії при застосовані в еквівалентних дозах призводять до однакового зниження АТ та суттєвого зменшення ризику серцево-судинних ускладнень.

  • При застосуванні препаратів другої лінії доказів ефективності зниження ризику серцево-судинних захворювань значно менше, чим при використанні для лікування препаратів першої лінії.



Таким чином, артеріальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба) є одним із основних факторів розвитку цереброваскулярної патології, що часто веде до стійкої тривалої втрати працездатності, високої інвалідизації та смертності. Це важлива проблема як в Україні, так і в світі, яка потребує широкого виявлення, своєчасної первинної та вторинної профілактики, що призведе не лише до покращення здоров'я населення, а й зменшить соціально-економічні затрати держави.

  • Таким чином, артеріальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба) є одним із основних факторів розвитку цереброваскулярної патології, що часто веде до стійкої тривалої втрати працездатності, високої інвалідизації та смертності. Це важлива проблема як в Україні, так і в світі, яка потребує широкого виявлення, своєчасної первинної та вторинної профілактики, що призведе не лише до покращення здоров'я населення, а й зменшить соціально-економічні затрати держави.



  • Дякую за увагу



Схожі:

Згідно статистичних даних моз україни зареєстровано близько 10 млн людей з артеріальною гіпертензією iconАктуальність теми: Пульпіти (запальні процеси пульпи зуба) вельми розповсюджені захворювання у населення. Згідно статистичних даних в Україні на цю патологію страждає близько 14% людей,
Пульпіти (запальні процеси пульпи зуба) вельми розповсюджені захворювання у населення. Згідно статистичних даних в Україні на цю...
Згідно статистичних даних моз україни зареєстровано близько 10 млн людей з артеріальною гіпертензією iconКлінічна фармація в кардіології (ІІ) Артеріальна гіпертензія
Систолічний ат, який досягає 140 мм рт ст. І вище або діастолІчний 90 мм рт ст. І вище вважається артеріальною гіпертензією
Згідно статистичних даних моз україни зареєстровано близько 10 млн людей з артеріальною гіпертензією iconОцінка загальної потреби в безоплатній правовій допомозі Протягом 2011 року тільки адміністративні суди розглянули близько 3,7 млн справ
Соціологічні дослідження Спілки адвокатів визначають кілкість осіб, які потребують правової допомоги в Україні, близько 11 млн
Згідно статистичних даних моз україни зареєстровано близько 10 млн людей з артеріальною гіпертензією iconТеорія ймовірностей і математична статистика: описові статистичні показники Перевірка статистичних гіпотез
Графічне зображення даних, що на осі Х визначає самі значення даних, чи груп даних, а на осі y показує частоту попадання відповідного...
Згідно статистичних даних моз україни зареєстровано близько 10 млн людей з артеріальною гіпертензією iconРозвиток статистичної інфраструктури та використання адміністративних даних
Директор департаменту планування та організації статистичних спостережень Держкомстату України
Згідно статистичних даних моз україни зареєстровано близько 10 млн людей з артеріальною гіпертензією iconІнформації про побічну дію лікарських засобів Наказ моз україни №52 Наказ моз україни №52 Про внесення доповнень у Додаток 3 пункту 1 Інструкції про здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів
Безпека лікарських засобів як фармакоекономічна категорія. Систематизація даних про небажані ефекти лікарських засобів
Згідно статистичних даних моз україни зареєстровано близько 10 млн людей з артеріальною гіпертензією iconОсновні принципи хірургічної допомоги Асоціація медичних сестер України
...
Згідно статистичних даних моз україни зареєстровано близько 10 млн людей з артеріальною гіпертензією iconРозрахунок швидкості клубочкової фільтрації
Класифікація хронічної ниркової недостатності згідно наказу моз україни №65462 від 30. 09. 2003 р
Згідно статистичних даних моз україни зареєстровано близько 10 млн людей з артеріальною гіпертензією iconАльфред Бернард Нобель 1833-1896 Шведський хімік
А. Нобель підписав заповіт, згідно з яким усе своє майно розміром близько 31,5 млн шведських крон призначив на фінансування міжнародної...
Згідно статистичних даних моз україни зареєстровано близько 10 млн людей з артеріальною гіпертензією iconГрип Грип Парагрип
Найбільші з них грип уперше описав І виділив як окрему хворобу француз Етьєн Паск’є (1403) на основі аналізу епідемії, що охопила...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка