Кафедра акушерства та гінекології тдму ім. І. Я. Горбачевського


НазваКафедра акушерства та гінекології тдму ім. І. Я. Горбачевського
Дата конвертації10.04.2013
Розмір446 b.
ТипПрезентации


Кафедра акушерства та гінекології ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського

  • ЗЛОЯКІСНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ.РОЛЬ МЕДСЕСТРИ В ДОГЛЯДІ ЗА ХВОРИМИ.

  • Лектор: доц.Маланчин І.М.


ПЛАН ЛЕКЦІЇ

  • Злоякісні захворювання зовнішніх статевих органів.

  • Злоякісні захворювання шийки матки.

  • Злоякісні захворювання тіла матки.

  • Злоякісні захворювання яєчників.

  • Злоякісні захворювання маткових труб.



Передракові захворювання жіночих статевих органів

  • Захворювання вульви

  • Фонові (передракові ураження зовнішніх статевих органів мають також назву дистрофії вульви. Цей термін об′єднує три основні групи захворювань:

  • Крауроз (склерозний лишай)

  • Лейкоплакія (плоскоклітинна гіперплазія без ознакатипії клітин)

  • Інші дерматози.

  • Гострокінцеві кондиломи.



ПЕРЕДРАКОВІ СТАНИ

  • Передраковим станом зовнішніх статевих органів вважають епітеліальну дисплазію різного ступеня вираженості, що немає патогномонічних ознак.



РАК ВУЛЬВИ

  • Рак зовнішніх статевих органів (вульви) - злоякісна епітеліальна пухлина, яка виникає в менопаузі у вигляді інфільтратів, щільних вузлів або сосочкових розростань; можливе утворення виразки. Виникненню новоутворення передують передракові стани. Для хворих на рак вульви характерні пізнє статеве дозрівання, рання менопауза і висока фертильність. Нерідко рак вульви поєднується із ожирінням та цукровим діабетом.



КЛАСИФІКАЦІЯ:

  • Розрізняють екзофітну,

  • вузлувату,

  • виразкову

  • інфільтративну форми пухлини.



КЛІНІКА:

  • Основні симптоми:

  • свербіння,

  • печія,

  • біль,

  • гнійно-кров'янисті виділення.

  • Біль характерний для пухлин, що локалізуються в ділянці клітора.

  • При розпаді пухлини зявляються кровянисті виділення.



ДІАГНОСТИКА:

  • Остаточний діагноз встановлюють на основі гістологічного дослідження.

  • Метастазування відбувається у лімфовузли пахово-стегнового колектора.



ЛІКУВАННЯ:

  • оперативне (видалення пухлини) та комбіноване (вульвектомія та променева терапія). Променеву терапію проводять перед операцією, а потім після операції, опромінюючи ділянки первинного вогнища та регіонарного метастазування.



ДИСПАНСЕРИЗАЦІЯ:

  • Диспансерне спостереження за хворими повинно проводитись упродовж усього життя хворої.



РАК ПІХВИ:

  • Рак піхви буває первинний і метастатичний. Частіше хворіють жінки у клімактеричному періоді та в менопаузі. Рак може розвиватися у жінок похилого віку з тривалим існуванням декубітальної виразки внаслідок її інфікування та травматизації.



КЛАСИФІКАЦІЯ:

  • Спостерігається екзофітний (у вигляді цвітної капусти) або ендофітний інфільтруючий ріст.

  • За гістологічною структурою рак вагіни поділяють на плоскоклітинний роговіючий, нероговіючий та залозистий.



КЛІНІКА:

  • Гнійно-кров'янисті виділення;

  • Біль;

  • порушення сечовипускання;

  • ознаки загальної інтоксикації.



МЕТАСТАЗУВАННЯ:

  • Метастазування йде лімфатичними шляхами – із верхньої третини піхви в клубові та підчеревні лімфовузли; із середньої третини – в крижові; із нижньої третини – в пахові лімфовузли.



ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ:

  • Остаточний діагноз ставлять після біопсії.

  • Рак піхви лікують, використовуючи поєднану променеву терапію – рентгено- або телегамматерапію у поєднанні із введенням у вагіну радіоактивних препаратів..



ДОБРОЯКІСНІ ТА ПЕРЕДРАКОВІ ПРОЦЕСИ ШИЙКИ МАТКИ

  • До доброякісних патологічних процесів шийки матки

  • відносяться такі стани,

  • при яких зберігається нормоплазія епітелія,

  • тобто проходить правильне мітотичне ділення епітеліальних клітин,

  • їх диференціювання,

  • дозрівання,

  • ексфоліація.







Комплексне обстеження хворих при діагностиці патології шийки матки

  • Діагностичні методи

  • Основні методи обстеження

  • Збір анамнестичних даних

  • Огляд шийки матки у дзеркалах

  • Цитологічне

  • Дослідження

  • Кольпоскопія

  • Бімануальне піхвове дослідження

  • Морфологічне дослідження цілеспрямованого біопсійного матеріалу



Додаткові методи обстеження (за наявності показань)

  • Бактеріоскопічне та бактеріологічне

  • Вірусологічне

  • Гормональне

  • Кольпоцитологічне

  • Сонографія органів малого тазу



РАК ШИЙКИ МАТКИ

  • Рак шийки матки буває внутрішньоепітеліальний (доінвазивний), мікроінвазивний (проростання процесу в строму на глибину до 0,5 см нижче від базальної мембрани) та інвазивний:

  • а) плоскоклітинний ороговілий;

  • б) плоскоклітинний неороговілий;

  • в) аденокарцинома;

  • г) світлоклітинний;

  • д) диморфний залозисто-плоскоклітинний.



КЛАСИФІКАЦІЯ

  • Форми росту пухлини: ендофітна, екзофітна, змішана.

  • При екзофітній формі пухлина росте у просвіт піхви, набуває вигляду цвітної капусти і може виповнювати просвіт піхви.

  • Ендофітна форма характеризується проростанням пухлини у м'язовий шар шийки матки, внаслідок чого шийка збільшується, ущільнюється.

  • При розпаді пухлини утворюється кратероподібна виразка. Змішана форма росту раку шийки матки має ознаки як ендофітних, так і екзофітних форм.



  • Рак шийки матки може поширюватися на тіло матки, параметрії, піхву.



КЛІНІКА:

  • Залежить від стадії процесу. Перебіг доінвазивного та мікроінвазивного раку безсимптомний (доклінічна стадія).

  • У I стадії можуть бути серозні або серозно-кров'янисті виділення, контактна кровотеча після статевого акту, вагінального дослідження, огляду в дзеркалах.

  • У II-III стадії з'являється біль унизу живота, в попереку; виділення серозно-гнійні, мають вигляд м'ясних помиїв, неприємний запах (вони є наслідком витікання лімфи і крові при розпаді пухлини). У хворих порушується загальний стан, з'являються швидка втомлюваність, дратівливість. Пухлина може проростати в сечовий міхур і пряму кишку, відповідно з'являються розлади сечовипускання і запори.



  • Мікроскопічна оцінка мазків проводиться за методом Папаніколау, виділяють 5 типів:

  • I тип - незмінений епітелій;

  • IIа тип - запальний процес;

  • IIб тип - проліферація, метаплазія, гіперкератоз, поліп, лейкоплакія;

  • IIIа тип - слабка, помірна дисплазія на фоні доброякісних процесів і незміненого епітелію;

  • IIIб тип - виражена дисплазія плоского епітелію на фоні доброякісних процесів і в ділянці незміненого епітелію;

  • IV тип - підозра на малігнізацію, можливо, внутрішньо-епітеліальний рак;

  • V тип -рак;

  • VI тип - мазок неінформативний (матеріал взято неправильно).



Діагностика:

  • Хворим з мазками III-V типів для підтвердження діагнозу необхідно проводити просту та розширену кольпоскопію, гістологічне дослідження. За хворими з мазками III типу встановлюється диспансерний нагляд.

  • Цей метод діагностики раку шийки матки є достатньо точним, гістологічне та цитологічне заключення співпадають у 95% хворих. Цитологічний діагноз не вважається остаточним, тому що він не визначає глибини інвазії процесу.

  • В останні роки з метою ранньої діагностики використовують кольпоскопію (просту та розширену). Але слід зазначити, що діагноз раку шийки матки не можна виставляти лише за допомогою кольпоскопічного дослідження, оскільки цей метод є допоміжним і дозволяє вибрати найбільш змінену ділянку шийки матки для взяття прицільної біопсії. Остаточний діагноз встановлюють на підставі гістологічного дослідження матеріалу, отриманого під час біопсії. Біопсія дозволяє також у більшості випадків встановити глибину інвазії.



Лікування:

  • проводять лікарі-онкогінекологи залежно від стадії процесу. Внутрішньоепітеліальний та мікроінвазивний рак у молодих жінок лікують хірургічно, застосовуючи конізацію або ампутацію шийки матки. У жінок середнього або старшого віку та за наявності міоми матки, кісти яєчника доцільно здійснювати просту екстирпацію матки.



Лікування:

  • Стадію раку IБ лікують комбінованим (опромінення + операція) або поєднано-променевим методом, а хворих з IV стадією лікують індивідуально, в основному терапія симптоматична. Лікування раку шийки матки при стадії II-III проводиться поєднано-променевим методом. Оперативне лікування передбачає розширену екстирпацію матки за Вертгаймом (видалення матки з придатками, верхньої третини піхви та клітковини з регіонарними лімфатичними вузлами).



  • Іноді виникає необхідність надання хворим допомоги при кровотечі, яка при раку шийки матки може виникнути зненацька і бути досить значною. . За наявності кровотечі із кратероподібної виразки або пухлини, що має вигляд цвітної капусти, слід ввести у вагіну гемостатичну губку, а за відсутності її - щільно затампонувати вагіну марлевим тампоном, попередньо просякнутим 10% розчином хлориду кальцію, перекису водню чи ЕАКК і госпіталізувати хвору в стаціонар (транспортувати санітарним транспортом або у супроводі медпрацівника).



Прогноз:

  • залежить від стадії процесу, гістологічної структури та клінічної форми росту пухлини. П'ятирічне виживання хворих при першій стадії раку шийки матки спостерігається у 75-85%, при II ст. - 55-65%, III ст. - 20-30% випадків.



Профілактика.

  • Профілактика раку шийки матки полягає в діагностиці та лікуванні захворювань, що є причиною його виникнення, фонових та передракових станів. Регулярно, протягом усього життя, жінки повинні проходити профілактичні огляди у жіночій консультації, оглядових кабінетах, фельдшерсько-акушерських пунктах, за місцем праці.



ГІПЕРПЛАЗІЯ ЕНДОМЕТРІЯ

  • Гіперплазія ендометрія – доброякісна патологія слизової оболонки матки, яка характеризується прогресуванням клініко-морфологічних проявів від простої та комплексної гіперплазії до атипових передракових станів ендометрія і розвивається на тлі абсолютної чи відносної гіперестрогенії.



Класифікація за МКХ-10:

  • Поліп жіночого статевого органа

  • Поліп тіла матки

  • Поліп ендометрія

  • Інші незапальні ураження матки, за винятком шийки матки

  • Залозиста гіперплазія ендометрія:

  • кістозна, залозисто-кістозна, поліпоїдна

  • Аденоматозна гіперплазія ендометрія

  • Гіперплазія ендометрія атипова (аденоматозна)



Гіперплазія ендометрія Неатипова (без клітинної атипії) Проста

    • Ендометрій збільшений у об’ємі
    • Структурно відрізняється від нормального ендометрія (залози і строма активні, залози розташовані нерівномірно, деякі кістозно розширені).
    • Має місце баланс між проліферацією залоз і строми
    • Кровеносні судини у стромі рівномірно розподілені
    • Атипія ядер відсутня


Гіперплазія ендометрія Неатипова (без клітинної атипії) Комплексна (аденоматозна)

    • Більш виражена проліферація залоз
    • Залози структурно неправильної форми
    • Порушений баланс між проліферацією залоз і строми
    • Атипія ядер відсутня


Гіперплазія ендометрія Атипова (з клітинною атипією)

  • Проста

  • (ознаки простої неатипової)

  • + атипія клітин



Ознаки атипії клітин

  • Клітинна дисполярність

    • Неправильна стратифікація
    • Анізоцитоз
    • Гіперхроматизм ядер
    • Збільшення ядер
    • Розширення вакуолів
    • Еозинофілія цитоплазми


Клініко-морфологічна класифікація гіперпроліферативних процесів ендометрія [Я.В. Бохман, 1985]:

  • Фонові процеси:

  • залозиста гіперплазія, ендометріальні поліпи.

  • Передракові захворювання:

  • атипова гіперплазія.

  • Рак ендометрія.



Клініка

  • Клінічними проявами гіперпроліферативних процесів ендометрія є маткові кровотечі по типу метро- або менорагії,

  • однак у 10-30% випадків відмічається асимптомний перебіг захворювання.



Діагностика Основні задачі діагностики:

  • 1. Виявлення гіперпластичного процесу та клінічна інтерпретація результатів гістологічного дослідження ендометрія.

  • 2. Встановлення гормонозалежності гіперпластичного процесу та оцінка особливостей гормонального дисбалансу у конкретної пацієнтки.

  • Основним методом скринінгу та моніторингу стану ендометрія є ультразвукове дослідження з використанням трансвагінального датчика.



Діагностика

  • Діагноз гіперплазії ендометрія може бути встановлений лише у результаті гістологічного дослідження.



Діагностика

  • Основним методом отримання зразків ендометрія для гістологічного дослідження є діагностичне вишкрібання порожнини матки, яке за умови відсутності протипоказань проводиться за 7 днів до місячних, діагностична можливість його значно розширюється при використанні гістероскопії.



Фактори ризику розвитку раку ендометрія :

  • неплідність в анамнезі;

  • - ожиріння;

  • - полікістоз яєчників;

  • - цукровий діабет, переважно ІІ типу;

  • - інсулінорезистентність;

  • - сімейний варіант неоплазій молочної залози, яєчників, товстого кишківника та тіла матки (Lynch Syndrome Type ІІ).



РАК ТІЛА МАТКИ

  • Рак тіла матки спостерігається переважно у віці 50-60 років. В Україні захворюваність становить 7,5 випадків на 100 тисяч населення.

  • Рак тіла матки належить до гормонозалежних пухлин.



Клініка

  • Безсимптомний рак матки діагностується рідко. Найчастіше хворі репродуктивного віку скаржаться на ациклічні маткові кровотечі (метрорагії). У жінок у менопаузі відзначаються кров'янисті чи водянисті виділення. Скарги на біль з'являються тільки у випадках задавненої хвороби.



Діагностика

  • грунтується на даних анамнезу, клінічної картини, гінекологічного дослідження.

  • Додаткові методи обстеження використовують у такій послідовності: ультразвукове, цитологічне дослідження аспірату з порожнини матки, гістероскопія, роздільне вишкрібання слизової оболонки тіла і шийки матки.



Лікування та профілактика

  • Лікування хірургічне з наступною променевою терапією.

  • Профілактика. Своєчасне лікування гіперпластичних процесів ендометрія та порушень менструального циклу.



САРКОМА МАТКИ

  • Усі неепітеліальні злоякісні пухлини належать до сарком.

  • Саркоми метастазують гематогенним і лімфогенним шляхами.



Клініка

  • Провідним симптомом саркоми є маткові кровотечі різної тривалості. При швидкому рості пухлини виникає больовий синдром.

  • Загальна слабкість, схуднення, тривала субфебрильна температура, анемія, що не пов'язана із матковими кровотечами - ознаки запущеної пухлини.



Діагностика

  • Ранньому виявленню саркоми сприяє диспансеризація хворих із фіброміомами, що швидко ростуть. Має значення цитологічне дослідження мазків, гістероскопія чи гістерографія, а також УЗД.



Лікування

  • хірургічне: екстирпація матки з придатками.

  • При необхідності - поєднана променева терапія.



РАК ЯЄЧНИКІВ

  • Буває первинний (розвивається з покривного епітелію), вторинний (з папілярної або псевдомуцинозної кістоми), метастатичний (метастази раку травного каналу, молочних залоз).



Рак яєчників

  • Рак яєчника знаходиться на четвертому місці серед пухлин геніталій і складає 15-20%. Найчастіше він виникає у жінок 45-50 років, хоча може зустрічатись і в більш молодому віці. Поширеність раку в різних країнах світу різна і мало залежить від рівня життя населення.



Рак яєчника

  • Загальновідомий звязок між раком молочної залози та пухлинами яєчників. Ризик виникнення раку яєчника у таких жінок у 10 разів вищий, ніж у здорових.



Рак яєчника

  • Існує залежність між змінами менструального циклу та пухлинами яєчників. Особливо повинно насторожувати лікаря раннє статеве дозрівання дівчаток. Відмічено етіологічний звязок між гіперпластичними процесами в матці та пухлинами яєчника.



Рак яєчника

  • Необхідно памятати, що небластоматозні, непроліферуючі процеси (фолікулярні, лютеїнові кісти) – результат порушень у системі – гіпофіз-яєчник. Вони створюють фон для утворення істинних пухлин і їх малігнізації, тому тривале спостереження їх без раціонального лікування недопустиме.



Класифікація

  • За формою росту злоякісні пухлини ділять на екзофітні (евертуючі);

  • ендофітні інвертуючі);

  • Зустрічаються також мішані пухлини.



Епітеліальні пухлини

  • Епітеліальні пухлини можуть бути від невеликих до таких, що заповнюють всю черевну порожнину, вони, зазвичай, кістозні, виповнені рідким вмістом, поверхня їх може бути як гладенькою, так і з розростанням у формі бородавок. Стінки ракової кісти неоднакової товщини, як правило, на внутрішній поверхні мають розростання, що нагадують цвітну капусту.



Неепітеліальні пухлини

  • Неепітеліальні пухлини некістозні, м'ясисті. Вони переважно невеликих розмірів, мають гладеньку поверхню, нерідко зрощені із сусідніми органами. За консистенцією вони тугоеластичні, на розрізі - гомогенні.



Метастатичний рак

  • Іноді в яєчнику виникає метастатичний рак (із шлунково-кишкового тракту - рак Крукенберга), іноді із молочої залози та матки. Морфологічна структура метастатичних пухлин, зазвичай, відповідає первинній пухлині. Метастатичні пухлини двобічні, на розрізі вони щільні, гомогенні.



Клініка

  • Рак яєчника в початковій стадії перебігає безсимптомно. Порушення загального стану відзначається у жінок з пухлинним процесом, який прогресує. З'являється швидка втомлюваність, слабкість, схуднення, пітливість, постійний тупий ниючий біль унизу живота, збільшення розмірів живота внаслідок асциту.



Клініка

  • Наявність асциту залежить, в основному, від гістологічної структури пухлини, менше – від ступеня поширеності процесу. Зявляються дизуричні та диспептичні явища, порушення менструального циклу. Больовий синдром, як правило, – ознака задавненості.



Діагностика

  • При гінекологічному дослідженні у початкових стадіях ракова пухлина нагадує собою кістому – вона невеликих розмірів, неболюча, рухома, має тугоеластичну консистенцію.



Клініка

  • Частіше за все ця пухлина пальпується за маткою, її легше знайти при ректально-вагінальному дослідженні.

  • Іноді тіло матки може бути оточене пухлинами з обох боків, ніби «замуроване», і тоді утвори можна помилково прийняти за фіброміому матки.



Клініка

  • Якщо процес задавнений, пухлина сягає великих розмірів, вона виходить за межі малого таза.

  • Поверхня пухлини горбиста, конгломерат нерухомий, нерідко доходить до стінок таза.



Клініка

  • У випадку розпаду пухлини у хворих виникає температурна реакція на всмоктування продуктів розпаду. В аналізі крові визначається анемія, іноді – лейкоцитоз і прискорена ШОЕ, яка змінюється вже на ранніх стадіях.



Клініка

  • При розростанні пухлини симптоми стають більш вираженими - приєднуються ознаки часткової кишкової непрохідності.

  • При вираженому асциті наростає задишка.

  • Рак виникає переважно в обох яєчниках.



Класифікація раку яєчника за стадіями

  • Ст. IА Т1а (пухлина обмежена одним яєчником) NO МО

  • Ст. IБ Т1б (пухлина обмежена обома яєчниками) NO МО

  • Ст. IВ Т1с (пухлина обмежена

  • одним чи обома яєчниками з проростанням у капсулу) NO МО



Ст. IIА Т2а (поширення на матку і труби) NO МО

  • Ст. IIА Т2а (поширення на матку і труби) NO МО

  • Ст. IIБ Т2б (те саме + поширення на інші тканини таза) NO МО

  • Ст. IIВ Т2с (те саме + наявність клітин у асцитичній рідині) NO МО



Класифікація раку яєчника за стадіями

  • Ст. IIIА Т3а (метастази поза межами малого

  • таза мікроскопічні) NO МО

  • Ст. IIIБ Т3б (метастази за межами малого

  • таза до 2 см) NO МО

  • Ст. IIIВ Т3с (метастази поза межами малого

  • таза понад 2 см або метастази в регіонарні лімфовузли) NO МО

  • Будь-яке Т N 1 МО



Класифікація раку яєчника за стадіями

  • Ст. IV Будь-яке Т, будь-яка пухлина з наявністю віддалених метастазів. Будь-яке N МI



Діагностика

  • Визначальним у діагностиці є бімануальне дослідження. Коли пухлина невелика - пальпаторних ознак може не бути. Переважно визначаються двобічні утвори, розміщені з боків, іноді позаду від матки. Деколи пухлинні утвори мають таку форму і консистенцію, що важко розпізнати контури матки. Консистенція їх, зазвичай, щільна, неоднорідна, іноді горбкувата.



Діагностика

  • Використовують ультразвукове дослідження - можна визначити локалізацію пухлини, її внутрішню структуру. Таке дослідження особливо корисне, якщо є ожиріння або напруження передньої черевної стінки. Цінність його зростає у поєднанні з іншими методами – даними гінекологічного дослідження, знахідками при лапароскопії.



Діагностика

  • Можна застосувати цитологічне дослідження пунктату черевної порожнини. Матеріалом для дослідження може бути також плевральний випіт, змиви або випоти, одержані при пункції заднього склепіння.



Діагностика

  • Можна досліджувати також пунктати із різних підозрілих вузлів чи вузлів явно пухлинного характеру, мазки-відбитки, які беруть під час операції з очеревини дугласового простору, бокових флангів, поверхні сальника чи його кукси, поверхні пухлини яєчника чи її розрізу. Застосовування цитологічного методу сприяє своєчасній і навіть преклінічній діагностиці рецидивів захворювання.



Діагностика

  • Для виключення метастазів у органи грудної клітки, черевної порожнини необхідно проводити відповідне рентгенологічне обстеження. За його допомогю можна знайти не лише метастази у тканину легень, а й вільну рідину у плевральній порожнині, що допомагає уточнити ступінь поширеності процесу. Це має значення для прогнозу, який при гідротораксі погіршується більше ніж у 4 рази.



  • Обовязкове рентгенологічне дослідження шлунка та кишечника для виключення метастатичного раку яєчника. У разі необхідності це дослідження слід доповнювати фіброгастроскопією та біопсією. Іноді проводять пневмопельвіграфію, але із широким впровадженням ехоскопії до цього інвазивного методу вдаються дедалі рідше.



Діагностика

  • Щоб одержати інформацію про ступінь поширеності процесу, використовують лімфографію. Особливо важливо використовувати цей метод тоді, коли є підозра на дисгерміному, що метастазує переважно лімфогенним шляхом, чи при пухлинах іншого типу, якщо клінічно підозрюється I-II стадії.



Діагностика

  • У випадку наявності технічних можливостей можна проводити компютерну томографію та ядерно-магнітний резонанс.



Лікування

  • Використовуються хірургічний та медикаментозний способи.

  • Основним є хірургічний. Практично, якщо виявлено пухлину яєчника, починати треба з лапаротомії. Об'єм операції передбачає видалення пухлини яєчника, екстирпацію чи ампутацію матки та резекцію сальника. Таке лікування проводиться хворим на I та II стадіях раку, воно вважається радикальним.



Лікування

  • При III-IV стадіях раку проводять паліативне лікування, яке полягає у видаленні основних пухлинних мас. Це позитивно впливає на стан хворих та ефективність протипухлинних хіміопрепаратів.



Хіміотерапевтичне лікування проводять практично при всіх стадіях. Використовують метатрексат, циклофосфан, фторурацил, цис-платин, адріабластин, сарколізин та інші препарати. Перевагу надають поліхіміотерапії: циклофосфан + фторурацил; циклофосфан + метотрексат + фторурацил; циклофосфан + адріабластин + цис

  • Хіміотерапевтичне лікування проводять практично при всіх стадіях. Використовують метатрексат, циклофосфан, фторурацил, цис-платин, адріабластин, сарколізин та інші препарати. Перевагу надають поліхіміотерапії: циклофосфан + фторурацил; циклофосфан + метотрексат + фторурацил; циклофосфан + адріабластин + цис



Лікування

  • Переваги комбінованої хіміотерапії незаперечні, тому що при цьому вводяться препарати різного механізму дії. Монохіміотерапія може проводитись при певних показаннях (у дуже ослаблених хворих, які вже багато разів отримували хіміотерапію, а також для підтримки ремісії – так звана профілактична хіміотерапія). У випадку задавнених форм особливої різниці в ефективності поліхіміотерапії та монотерапії немає. Вибираючи комбінації хіміопрепаратів необхідно враховувати, що цис-платин має нефротоксичну дію, адріаміцин та фторурацил – кардіотоксичну



Лікування

  • Мінімальний інтервал між курсами складає 14 днів, в середньому – 6 курсів. Після кожного курсу та після кожного інтервалу слід проводити гінекологічний огляд.

  • Перед застосуванням хіміотерапії хвору ретельно обстежують – визначають функцію печінки та нирок, периферичну картину крові. Розпочинати терапію можна у тому разі, коли лейкоцити не нижче 5х109/л і тромбоцитів не менше, ніж 20х103 /л.



Лікування

  • Із розвитком хіміотерапії променева терапія раку застосовується рідко. Найбільш чутливі до променевої терапії солідні форми раку, серозні - менш чутливі, а муцинозні - нечутливі.



Лікування

    • У комплексному лікуванні раку яєчника використовують також андрогенні препарати – тестостерону пропіонат 5-10 мг 5 % розчину внутрішньомязово щодня або через день 1,5-2 місяці. Потім призначають метилтестостерон по 30 мг щодня, тестенат 1 мл 10 % розчину 1 раз на тиждень; сустанон – 250 (1 мл 2 рази на місяць). Загальна доза андрогенів – 4-6 г. У менопаузі можна призначати естрогенотерапію.


Прогноз

    • Результати лікування раку залежать як від гістологічної структури пухлини, так і від стадії раку. Загальне п'ятирічне виживання хворих становить 28-30%. При IА стадії відсоток виживання досягає 90-98; при IБ - 68; при II - 50; при III ст. - 10-15.


Дисгермінома

  • Дисгермінома - злоякісна пухлина яєчника, що виникає з елементів недиференційованих гонад, які зберігаються у воротах яєчника з ембріонального періоду розвитку.



Клініка

  • Пухлина трапляється переважно в інфантильних жінок віком до 30 років. Спостерігаються незначні місячні, які виникають рідко. Бімануально визначають пухлину придатків, яка має щільну консистенцію, вузлувату поверхню. Новоутворення розвивається швидко, метастазуючи в органи грудної клітки.



Діагностика і лікування

  • Діагностика складна. Враховують клінічну картину, дані лапароскопії та гістологічного дослідження біоптату.

  • Лікування оперативне з наступною променевою терапією.

  • Прогноз несприятливий.



Тератобластома яєчника

  • Тератобластома яєчника - злоякісна пухлина, яка спостерігається рідко, здебільшого у дитячому та підлітковому віці.



Клініка

  • Біль унизу живота,

  • слабкість,

  • нездужання.

  • Асцит з'являється у випадках задавненої форми.

  • Швидко настає метастазування.



Діагностика і лікування

  • Діагностика. Остаточний діагноз встановлюють за даними гістологічного дослідження.

  • Лікування оперативне, після нього застосовують рентгенотерапію.



Рак маткової труби

  • Злоякісні захворювання маткових труб трапляються рідко.

  • Рак маткових труб може розвиватися первинно (з маткової труби) або вторинно (при переході процесу з матки або яєчників), уражає жінок у віці 40-55 років, що тривало хворіли на запальні захворювання труб. Частіше ураження буває однобічним.



Рак маткової труби

  • Гістологічно рак маткової труби має папілярну, залозисто-папілярну, папілярно-солідну та солідну будову.

  • Процес розповсюджується швидко шляхом проростання або метастазування у межах малого таза.

  • Дисемінація раку по серозному покриву труби та матки призводить до виникнення асциту.

  • Вражаються тазові, поперекові та надключичні лімфовузли. Метастазує рак маткових труб здебільшого в сальник, кишки, печінку, наднирники, селезінку.



Клінічна картина

  • не має особливостей, притаманних тільки раку маткової труби, у зв'язку з цим до операції правильний діагноз встановлюють рідко.

  • Найбільш ранній симптом – біль унизу живота переймоподібного, тупого, згодом постійного характеру, що іррадіює в нижні кінцівки.

  • Іноді хворі звертаються із скаргами на виділення із статевих шляхів - кров'янисті, гнійно-кров'янисті, водянисті.



Клінічна картина

  • Підозрілим щодо раку маткових труб є одномоментне виділення великої кількості рідких, інколи з домішкою крові, виділень, після чого обєм утворення в ділянці труб зменшується.



Діагностика

  • При бімануальному дослідженні органів малого таза у ділянці придатків можуть пальпуватися пухлиноподібні продовгасті утвори.

  • Допоміжним методом в діагностиці раку цієї локалізації може бути УЗД

  • біконтрастна рентгенопельвіографія.

  • Достовірний діагноз допомагає встановити лапароскопія



Діагностика

  • Використовують також цитологічне дослідженя аспірату з матки або виділень з цервікального каналу.

  • В аспіраті виявляють сосочкові структури з атипових епітеліальних клітин.



Лікування

  • оперативне - екстирпація матки з придатками в поєднанні з опроміненням та хіміотерапією за тією ж методикою, що й при раку яєчників.



ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!



Схожі:

Кафедра акушерства та гінекології тдму ім. І. Я. Горбачевського iconТернопільський державний медичнний університет імені І. Я. Горбачевського Кафедра акушерства та гінекології фпо комплексний підхід до лікування анемії у вагітних к м. н доцент В. С. Шадріна

Кафедра акушерства та гінекології тдму ім. І. Я. Горбачевського iconТернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського. Завідувач кафедри акушерства та гінекології №1

Кафедра акушерства та гінекології тдму ім. І. Я. Горбачевського iconПологовий травматизм розрив матки
Кафедра акушерства та гінекології післядипломної освіти Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського...
Кафедра акушерства та гінекології тдму ім. І. Я. Горбачевського iconТдму ім. І. Я. Горбачевського Кафедра внутрішньої медицнини з алергологією та імунологією Пієлонефрити: сучасні погляди на патогенез, діагностика, клінічні варіанти перебігу Професор О. Й. Бакалюк
Тдму ім. І. Я. Горбачевського Кафедра внутрішньої медицнини з алергологією та імунологією Пієлонефрити: сучасні погляди на патогенез,...
Кафедра акушерства та гінекології тдму ім. І. Я. Горбачевського iconТдму ім. І. Я. Горбачевського Кафедра внутрішньої медицнини з алергологією та імунологією Пієлонефрити: сучасні погляди на патогенез, діагностика, клінічні варіанти перебігу Професор О. Й. Бакалюк
Тдму ім. І. Я. Горбачевського Кафедра внутрішньої медицнини з алергологією та імунологією Пієлонефрити: сучасні погляди на патогенез,...
Кафедра акушерства та гінекології тдму ім. І. Я. Горбачевського iconТдму ім. І. Я. Горбачевського Кафедра внутрішньої медицнини з алергологією та імунологією Хронічна ниркова недостатність: сучасні погляди на патогенез, клініка, діагностика, принципи лікування Професор О. Й. Бакалюк
Тдму ім. І. Я. Горбачевського Кафедра внутрішньої медицнини з алергологією та імунологією Хронічна ниркова недостатність: сучасні...
Кафедра акушерства та гінекології тдму ім. І. Я. Горбачевського iconТдму ім. І. Я. Горбачевського Кафедра внутрішньої медицнини з алергологією та імунологією Хронічна ниркова недостатність: сучасні погляди на патогенез, клініка, діагностика, принципи лікування Професор О. Й. Бакалюк
Тдму ім. І. Я. Горбачевського Кафедра внутрішньої медицнини з алергологією та імунологією Хронічна ниркова недостатність: сучасні...
Кафедра акушерства та гінекології тдму ім. І. Я. Горбачевського iconТернопільський державний медичний університет Кафедра акушерства та гінекології Доцент Маланчин І. М
Серед проблем акушерської патології та перинатології одне з основних місць посідають гестози
Кафедра акушерства та гінекології тдму ім. І. Я. Горбачевського iconДоц. О. I. Хлiбовська Шок та термінальні стани в акушерстві та гінекології Кафедра акушерства i гiнекологiї факультету післядипломної освіти
Позаматкова вагітність. Діагностика. Хірургічне лікування. Принципи надання невідкладної медичної допомоги
Кафедра акушерства та гінекології тдму ім. І. Я. Горбачевського iconНаціональний медичний університет ім. О. О. Богомольця кафедра акушерства та гінекології №3
Зокрема перинатальна смертність при випаданні пуповини становить 4 – 16 %, тоді як близько половини всіх випадків зазначеної патології...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка