Недостатність навчального часу, перевантаженість програм – неможливість реально досягати рівня вимог згідно критеріїв оцінювання


НазваНедостатність навчального часу, перевантаженість програм – неможливість реально досягати рівня вимог згідно критеріїв оцінювання
Дата конвертації12.04.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации



Недостатність навчального часу, перевантаженість програм – неможливість реально досягати рівня вимог згідно критеріїв оцінювання;

  • Недостатність навчального часу, перевантаженість програм – неможливість реально досягати рівня вимог згідно критеріїв оцінювання;

  • зниження мотивації учнів до навчання, спрямованість на “фактологічні знання”(+ЗНО), робота з документами чи іншими джерелами – фрагментарна, залежить від фахового рівня та мотивації окремих вчителів;

  • Не реалізується завдання розвитку критичного мислення

  • Незважаючи на зусилля та успіхи неформальної освіти – неготовність більшості вчителів до викладання контроверсійних та болючих тем;



науковості, достовірності − ознайомлення учнів із достовірними реальними фактами та їх інтерпретаціями ;

  • науковості, достовірності − ознайомлення учнів із достовірними реальними фактами та їх інтерпретаціями ;

  • цілісності, системності − розкриття історичного процесу в цілісності, взаємозв’язку та протиріччях розвитку природної та суспільної його складових, внутрішнього світу людини й зовнішніх впливів та викликів оточуючого середовища;

  • гуманізму та історичної антропології вивчення історії суспільства через духовно-практичну діяльність людини, показ цінностей, пріоритетів та традицій людських спільнот в історичному часі та просторі;

  • полі- та інтеркультурності – представлення культурної, етнічної та релігійної багатоманітності у минулому та сучасності через діалог культур та їх взаємовплив;

  • плюралізму показ різних підходів до пізнання й пояснення історичного процесу

  • інтегративності - вивчення історії у широкому контексті суміжних шкільних соціально-гуманітарних дисциплін (суспільствознавство, українська та зарубіжна література, економіка, географія тощо);

  • світськості - вивчення питань історії релігій та їх ролі в житті відповідних історичних спільнот за умов недопущення пропаганди конкретних релігійних учень.



синхронного вивчення двох взаємопов’язаних курсів – історії України та всесвітньої історії;

  • синхронного вивчення двох взаємопов’язаних курсів – історії України та всесвітньої історії;

  • лінійно-хронологічної побудови навчальної історичної інформації в хронологічній послідовності відповідно до загальновизнаної періодизації історії: стародавня, середньовічна, ранньомодерна, нова та новітня з акцентом на історії ХХ століття;

  • проблемно-тематичного підходу до організації змісту та відмови від країнознавчого принципу;

  • багатоаспектності - вивчення різних вимірів історії: соціального, економічного,етносоціального, політичного, культурного, релігійного, технічного, гендерного, просторового;

  • багатоперспективності – вивчення історії з точки зору різних суб’єктів історичного процесу та різної історичної інтерпретації;

  • збалансованості у показі загальнонаціональної, регіональної та локальної історії;

  • поєднанні оглядового, тематичного та поглибленого вивчення;

  • наявності пропедевтичного курсу («Знайомство з історією» або «Вступ до історії України»)





Історичний компонент

  • Історичний компонент

  • Метою навчання історії в школі є формування в учнів власної ідентичності та почуття власної гідності на основі осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті загального історичного процесу.



розвивати інтерес до історії як сфери знань і предмету, власні освітні запити і вміння їх задовольняти;

  • розвивати інтерес до історії як сфери знань і предмету, власні освітні запити і вміння їх задовольняти;

  • отримувати й засвоювати системні знання про головні події, явища й тенденції в історії України, Європи та світу і сформувати цілісні уявлення про історію як процес, що розвивається часі і просторі, поєднуючи різні аспекти родинної, регіональної та загальнонаціональної історії, розуміти, яким чином минуле вплинуло на ідентичності, сучасну культуру, цінності та ставлення людей;

  • долучатися до духовних та культурних надбань і цінностей, історико-культурної традиції українського народу і людської цивілізації в цілому;

  • визначати, відбирати та використовувати для пошуку та дослідження інформації про минуле увесь спектр історичних джерел, включаючи текстові, візуальні та усні джерела, артефакти й оточуюче історичне середовище (музеї, архіви, пам’ятки), а також інформаційно-комп’ютерні технології;

  • представляти відповідні обґрунтовані та структуровані пояснення минулого, свої знання і розуміння історії в різній формі з використанням відповідного понятійного апарату, не уникаючи виваженого розгляду контроверсійних та дражливих тем.



Виходячи з специфіки історичного знання, зміст стандарту структуровано у відповідності до хронологічних етапів розвитку людства, визначено за такими змістовими лініями: людина-людина; людина- суспільство; людина-влада; людина-світ уявлень та ідей; людина-простір; людина-природа; людина-світ речей, що враховані як у складових змісту освітньої галузі так і в державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів й організовано згідно проблемно-тематичного підходу у поєднанні оглядового, тематичного та поглибленого вивчення і синхронного викладання двох взаємопов’язаних курсів – історії України та всесвітньої історії з можливістю запровадження інтегрованого курсу.

  • Виходячи з специфіки історичного знання, зміст стандарту структуровано у відповідності до хронологічних етапів розвитку людства, визначено за такими змістовими лініями: людина-людина; людина- суспільство; людина-влада; людина-світ уявлень та ідей; людина-простір; людина-природа; людина-світ речей, що враховані як у складових змісту освітньої галузі так і в державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів й організовано згідно проблемно-тематичного підходу у поєднанні оглядового, тематичного та поглибленого вивчення і синхронного викладання двох взаємопов’язаних курсів – історії України та всесвітньої історії з можливістю запровадження інтегрованого курсу.



Намагання суворо послідовно вибудувати зростання рівня вимог до навчальних досягнень згідно вікових особливостей;

  • Намагання суворо послідовно вибудувати зростання рівня вимог до навчальних досягнень згідно вікових особливостей;

  • Намагання закласти у вимогах стандарту різноманітність навчальної діяльності;

  • Намагання вибудувати внутрішню цілісність змісту з метою побудови загальної картини історичного розвитку



Перевантаженість спеціальними педагогічними термінами вступу до стандарту загалом та до освітньої галузі (?)

  • Перевантаженість спеціальними педагогічними термінами вступу до стандарту загалом та до освітньої галузі (?)

  • явна неузгодженість історичного та суспільствознавчого компонентів, відсутність міждисциплінарних та міжпредметніх зв'язків, особливо у змісті курсів сусп-го комп-ту;

  • Неузгодженість на рівні змісту та вимог до підготовки учнів галузей “Суспільствознавство”, “Мистецтво”, “Мови і літератури”, “Природознавство” (Географія)



Визначити статус документу ( як обов’язковий для розробників програм та підручників, та програм ЗНО) та ієрархію документів: Стандарт

  • Визначити статус документу ( як обов’язковий для розробників програм та підручників, та програм ЗНО) та ієрархію документів: Стандарт

  • (базова та профільна школа) Програма – програма ЗНО критерії оцінювання, підручники, навчальні посібники система підготовки та підвищення кваліфікації вчителів.

  • Визнати як безумовно позитивне:

  • Усунути надмірну складність дидактичної термінології у вступі до Стандарту загалом та до освітніх галузей зокрема (??)

  • Підготувати проект стандарту з освітніх галузей для профільної школи.

  • Підготувати нову редакцію критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою у відповідності до вікових можливостей учнів та державних вимог до рівня їх навчальних досягнень згідно правої колонки стандарту.

  • У зв’язку із відмінностями у змісті та навчальному навантаженні між історичним та суспільствознавчим компонентом галузі переіменувати її на «Історія та суспільствознавство».



Надати можливість робочим групам – розробникам проекту стандарту різних освітніх галузей узгодити вимоги до навчальних досягнень ( у суміжних галузях і курсах, предметах), закласти у стандарт міждисциплінарні та міжпредметні зв’язки заради системності середньої освіти в цілому.

  • Надати можливість робочим групам – розробникам проекту стандарту різних освітніх галузей узгодити вимоги до навчальних досягнень ( у суміжних галузях і курсах, предметах), закласти у стандарт міждисциплінарні та міжпредметні зв’язки заради системності середньої освіти в цілому.

  • Оскільки формулювання змістових ліній у лівій колонці носять занадто загальний характер, що може призвести до втрати показу важливих історичних подій - деталізувати зміст у лівій колонці історичного компоненту заради уникнення пробілів у майбутніх програмах і підручниках, особливо в курсі історії України.

  • Звернути уваги до коректність використання історичних, правничих, соціологічних , педагогічних понять у тексті стандарту (ОГ «Сусп-во»)

  • Суспільствознавчий компонент виглядає менш системним та цілісним – не узгоджені як елементи змісту так і вимоги до навченості.



Схожі:

Недостатність навчального часу, перевантаженість програм – неможливість реально досягати рівня вимог згідно критеріїв оцінювання iconЗавдання школи Посилення практичної спрямованості навчання
Порівняльна характеристика критеріїв і вимог оцінювання навчальної діяльності учнів
Недостатність навчального часу, перевантаженість програм – неможливість реально досягати рівня вимог згідно критеріїв оцінювання iconКартка оцінювання За кожним із визначених критеріїв виставити оцінку
Картка оцінювання За кожним із визначених критеріїв виставити оцінку від 0 до 3 балів
Недостатність навчального часу, перевантаженість програм – неможливість реально досягати рівня вимог згідно критеріїв оцінювання iconЗ метою створення умов для забезпечення доступу громадян до якісної освіти, сприяння розвитку творчості освітян, пропаганди кращих здобутків, інноваційних пошуків,
На ХІХ виставку-презентацію було подано 58 робіт ( що становить 74,4% в порівнянні з минулим роком). Експертними групами були оцінені...
Недостатність навчального часу, перевантаженість програм – неможливість реально досягати рівня вимог згідно критеріїв оцінювання iconПідходи, на основі яких можна аналізувати й розбудовувати освітній процес у сучасній школі
Впровадження компетентнісного підходу до формування змісту освіти, організації навчального процесу і системи оцінювання та контролю...
Недостатність навчального часу, перевантаженість програм – неможливість реально досягати рівня вимог згідно критеріїв оцінювання iconВикористання критеріїв оцінювання при перевірці завдань третьої та четвертої частин дпа з математики для 11 класу

Недостатність навчального часу, перевантаженість програм – неможливість реально досягати рівня вимог згідно критеріїв оцінювання iconПроцес навчання учнів основної школи на уроках фізичної культури
Проблема формування у школярів основної школи теоретико-методичних знань за різними варіативними модулями згідно вимог навчальної...
Недостатність навчального часу, перевантаженість програм – неможливість реально досягати рівня вимог згідно критеріїв оцінювання iconМоніторинг та оцінювання програм як засіб покращання соціальної політики О. Макарова Соціальна політика в період кризи
Нормальна реалізація програми неможлива без відстеження хода робіт і аналізу отриманих результатів. Саме цю функцію виконує моніторинг...
Недостатність навчального часу, перевантаженість програм – неможливість реально досягати рівня вимог згідно критеріїв оцінювання iconПідвищення кваліфікаційного рівня службовців органів влади: зміна парадигм Зміна пріоритетів підвищення кваліфікації
Перегляд змісту існуючих навчальних програм та впровадження кваліфікаційних програм з врахуванням практики службової діяльності
Недостатність навчального часу, перевантаженість програм – неможливість реально досягати рівня вимог згідно критеріїв оцінювання iconСучасний стан регламентації вимог щодо здійснення оцінки придатності методів випробування. Сучасний стан регламентації вимог щодо здійснення оцінки придатності методів випробування
Оцінювання вимог Європейського Союзу до здійснення валідації методів випробування харчових продуктів за показниками безпечності та...
Недостатність навчального часу, перевантаженість програм – неможливість реально досягати рівня вимог згідно критеріїв оцінювання iconІнформації та оцінювання інформації всередині факторів успіху, а також щодо прийняття кращих рішень. Покращує якість проектів і програм
Уможливлює прийняття значимих управлінських рішень координаторами проектів і програм

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка