Л1 Основи метрології


НазваЛ1 Основи метрології
Дата конвертації16.02.2013
Розмір446 b.
ТипДержавний стандарт


Л1

  • Основи метрології


1. Загальні відомості про метрологію

  • 1. Загальні відомості про метрологію

  • 2.Вимірювальні ( фізичні) величини

  • 2.1. Системи одиниць фізичних величин

  • 3. Види та методи вимірювань

  • 4. Класифікація вимірювань



  • 1. Загальні відомості про метрологію



Метрологія - наука про вимірювання

  • Метрологія (від грецького –

  • метро - міра, логос – вчення)

  • Державний стандарт України ДСТУ 2681-94 "Метрологія. Терміни та визначення“ визначає метрологію як науку про вимірювання



Метрологія

  • - це наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності та способи досягнення потрібної точності



З поняттям "метрологія"

  • нерозривно пов'язані поняття

  • "вимірювання" ,

  • "точність"

  • "єдність вимірювань".



Вимірювання

  • - відображення фізичних величин з використанням експерименту та обчислень за допомогою спеціальних технічних засобів.



Точність

  • близькість результату вимірювання до істинного значення вимірюваної величини.

  • є якісною характеристикою і визначається через кількісну характеристику - похибку вимірювання - відхилення результату вимірювання від істинного значення вимірюваної величини



"точність виміру", "точність засобів вимірювання" не є певним стандартом - він позначає ступінь відповідності результату виміру даним засобом вимірювання істинному значенню ФВ, тобто чим вище точність - тим нижче (менше) похибка.

  • "точність виміру", "точність засобів вимірювання" не є певним стандартом - він позначає ступінь відповідності результату виміру даним засобом вимірювання істинному значенню ФВ, тобто чим вище точність - тим нижче (менше) похибка.



  • Для того, щоб можна було порівнювати результати вимірювань одних і тих самих величин, які виконані в різних місцях, у різний час та з використанням різних методів вимірювань і різних засобів вимірювальної техніки, вимірюванням повинна бути властива єдність.



Єдність вимірювань

  • - стан вимірювань, за якого їх результати виражаються в узаконених одиницях, а похибки вимірювань відомі із заданою ймовірністю (ДСТУ 2681-94) та не виходять за встановлені межі.





Предмет метрології

  • - отримання кількісної та якісної інформації про властивість фізичних об'єктів та процесів, встановлення та застосування наукових і організаційних основ, правил та норм, необхідних для досягнення єдності та необхідної точності вимірювань



Методи метрології

  • - сукупність фізичних та математичних методів, що використовуються для одержання вимірювальної інформації із заданими точністю та достовірністю.

  • Це методи та методики планування вимірювального експерименту, вимірювань та опрацювання результатів спостережень, вимірювальних перетворень тощо.



Засоби метрології

  • - сукупність засобів вимірювальної техніки, які застосовуються для підготовки та здійснення вимірювального експерименту, а також системи організації метрологічного контролю і нагляду за засобами вимірювальної техніки, які вдосконалюються і розвиваються на основі об'єктивних законів.



Метрологія виступає в трьох аспектах



Законодавча метрологія

  • - містить законодавчі акти, правила, вимоги та норми, які регламентуються та контролюються державою для забезпечення єдності та потрібної точності вимірювань.



Науково-теоретична метрологія

  • - вивчає її теоретичні основи (теорію вимірювань) і вирішує загальнонаукові проблеми вимірювань.



Прикладна метрологія

  • - вивчає питання практичного застосування положень законодавчої метрології та досліджень теоретичної метрології, які виражаються у формах метрологічного забезпечення вимірювань.



Метрологія

  • є науковою основою сучасної вимірювальної техніки, причому функції прикладної і законодавчої метрології підпорядковані положенням теоретичної метрології.

  • Своєю чергою, положення теоретичної метрології знаходять практичну перевірку під час реалізації прикладної та законодавчої функцій метрології





Стандартизація

  • - діяльність, що полягає у розробленні та встановленні вимог, правил, норм, чи характеристик з метою досягнення оптимальної узгодженості в певній галузі, результатом чого є підвищення ступеня відповідності продукції її функціональному призначенню.



  • метрологія і стандартизація в Україні об'єднані в єдину державну службу, якою є Державний комітет України зі стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України).



Складові частини метрології

  • спостереження,

  • вимірювання,

  • експеримент







Експеримент

  • - науковий дослід, який полягає у вивченні окремих рис заданого

  • об'єкта чи явища в умовах, заздалегідь обумовлених, чітко окреслених, цілеспрямовано створених з можливістю багаторазового повторення.



Покращання точності експериментальних досліджень

  • Збільшення обсягу експерименту (вивчення більшої кількості об'єктів або ж збільшення кількості самих експериментів).

  • Покращення умов вимірювань - вибір точніших методів та приладів, а також досвідченіших експериментаторів.

  • Цілеспрямований вибір таких умов праці й таких об'єктів, щоби мінімізувати вплив побічних факторів на результати експериментів.



Елементи вимірювального процесу



  • 2.Вимірювальні ( фізичні) величини



Фізична величина (ФВ)

  • - властивість, загальна в якісному відношенні багатьом фізичним об'єктам, системам, явищам, але в кількісному відношенні індивідуальна для кожного з них.

  • Приклад - маса, довжина, об'єм, сила електричного струму, електричний опір, частота та період, температура тощо.



Фізичний процес

  • - фізична величина змінюється в часі (незалежний аргумент)

  • Наприклад, зміна напруги у мережі електроживлення є процесом.



Стаціонарне фізичне поле

  • - фізична величина змінюється лише у просторі (одно-, дво- чи трикоординатному),

  • Якщо фізична величина змінюється як у часі, так і в просторі, то говорять про фізичне поле.



Залежно від галузі науки і техніки фізичні величини поділяють на:

  • величини простору (довжина, площа, об'єм тощо);

  • величини часу і періодичних явищ (час, інтервал часу, частота, фаза тощо);

  • механічні величини (сила, момент сили, тиск тощо);

  • теплові величини (температура, теплоємність тощо);

  • електричні і магнітні величини (сила струму, потенціал, опір, магнітний потік тощо);



  • величини акустичних випромінювань (сила звуку, акустичний опір тощо);

  • величини електромагнітних випромінювань (потужність випромінювання, довжина електромагнітної хвилі, хвильовий опір тощо);

  • величини оптичних випромінювань (потік випромінювання, сила світла, яскравість тощо);



  • величини іонізуючого випромінювання та ядерних реакцій (активність випромінювання, доза випромінювання (поглинання) тощо);

  • величини атомної та ядерної фізики, а також елементарних частинок (елементарний заряд, енергія взаємодії, момент кількості руху тощо);

  • хімічні величини і величини молекулярної фізики (кількість речовини, молярна маса, концентрація, коефіцієнт дифузії тощо).



Рід фізичної величини

  • - якісна означеність фізичної величини.

  • Розрізняють однорідні та різнорідні фізичні величини.

  • Наприклад, діаметр і висота циліндра - це однорідні величини – величини довжини (простору).

  • Однак маса і об'єм стержня - це різнорідні величини.



Вимірювані величини

  • Вимірюваною величиною (англ. the measurand) може бути:

  • конкретна фізична величина конкретного об'єкта (наприклад, ЕРС акумулятора без навантаження);

  • параметр (параметри) фізичної величини, процесу, поля (наприклад, швидкість саморозряду батареї акумулятора - як зміна ЕРС за одиницю часу);

  • залежності між фізичними величинами чи їх параметрами (наприклад, залежність вихідної напруги акумулятора від опору навантаження та температури довкілля).



Розмір фізичної величини

  • - об'єктивно існуюче кількісне вираження властивості фізичного об'єкта поза залежністю від наявності відомостей про нього (кількісний зміст у даному матеріальному об'єкті властивості, що відповідає поняттю «фізична величина»).

  • Наприклад: маса комахи та маса сонця



бувають розмірними (тобто виражені пойменованим числом - кг, м, сек) і

  • бувають розмірними (тобто виражені пойменованим числом - кг, м, сек) і

  • безрозмірними (відносними) - коефіцієнт підсилення (загасання) і т.п.



- результат виміру ФВ, виражений пойменованим числом

  • - результат виміру ФВ, виражений пойменованим числом

  • x = NХ•q,

  • де х - экспериментальна оцінка вимірювальної величини Х,

  • NХ - неіменоване число, яке називають числовим значенням вимірюваної величини

  • q- одиниця вимірювання

  • Напруга побутової мережі 220 вольт



ідеальне відображення розміру величини при ідеальному розмірі одиниці.

  • ідеальне відображення розміру величини при ідеальному розмірі одиниці.

  • Істинне значення можна було би отримати, якщо б існували ідеальні засоби вимірювальної техніки та ідеальні умови вимірювання.



значення, знайдене експериментально, яке відрізняється від справжнього значення настільки мало, що для певної мети може бути використане замість нього.

  • значення, знайдене експериментально, яке відрізняється від справжнього значення настільки мало, що для певної мети може бути використане замість нього.

  • Дійсне значення величини можна утримати, застосовуючи точніші засоби вимірювальної техніки з докладнішим урахуванням умов вимірювань тощо.



- знайдена за допомогою вимірювання експериментальна оцінка розміру величини (числове значення з одиницею), яка охарактеризована певною мірою її точності.

  • - знайдена за допомогою вимірювання експериментальна оцінка розміру величини (числове значення з одиницею), яка охарактеризована певною мірою її точності.

  • Щоб підкреслити експериментальне походження результату вимірювання, отримуване значення величини часто називають виміряним значенням величини.



- фізична величина, якій по визначенню привласнене числове значення, що дорівнює одиниці.

  • - фізична величина, якій по визначенню привласнене числове значення, що дорівнює одиниці.



1 дюйм = 25,4 міліметра

  • 1 дюйм = 25,4 міліметра

  • 1 фунт = 409,5 г (рос) = 456,6 г (Англія)



  • 2.1. Системи одиниць фізичних величин



Сукупність основних і похідних одиниць становить систему одиниць.

  • Сукупність основних і похідних одиниць становить систему одиниць.

  • У 1960 році XI Генеральна конференція з мір і ваг (ГКМВ) прийняла Міжнародну систему одиниць СІ (Система Інтернаціональна), яка діє і сьогодні.



задовольняє такі важливі вимоги, як:

  • задовольняє такі важливі вимоги, як:

  • невелика кількість основних одиниць (7 та 2 додаткові);

  • основні одиниці порівняно легко відтворюються з високою точністю;



основні одиниці мають такі розміри, що числові значення більшості величин виражаються не надто малими і не надто великими числами;

  • основні одиниці мають такі розміри, що числові значення більшості величин виражаються не надто малими і не надто великими числами;

  • похідні одиниці є когерентними, тобто входять у рівняння, що пов'язують їх з іншими одиницями, з коефіцієнтом, що дорівнює одиниці.





Кілограм дорівнює масі міжнародного прототипу кілограма (III, ГКМВ, 1901 р)

  • Кілограм дорівнює масі міжнародного прототипу кілограма (III, ГКМВ, 1901 р)

  • Секунда дорівнює 9192631770 періодам випромінювання, що відповідає переходові між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133 (ХІІІ ГКМВ, 1967р.).



Метр - довжина шляху, який проходить світло у вакуумі за проміжок часу, що дорівнює 1/2999792458 секунди (XVII, ГКМВ, 1983 p.).

  • Метр - довжина шляху, який проходить світло у вакуумі за проміжок часу, що дорівнює 1/2999792458 секунди (XVII, ГКМВ, 1983 p.).

  • Кельвін дорівнює 1/273,16 частині термодинамічної температури потрійної точки води (XIII, ГКМВ, 1967 p.).



дорівнює силі незмінного струму, який, проходячи по двох паралельних прямолінійних проводах нескінченної довжини і нехтовно малої площі поперечного перерізу, розміщених у вакуумі на відстані 1 м один від одного, викликав би на кожній ділянці проводів довжиною 1 м силу взаємодії 2•10-7 ньютона (IX, ГКМВ, 1948 р.)

  • дорівнює силі незмінного струму, який, проходячи по двох паралельних прямолінійних проводах нескінченної довжини і нехтовно малої площі поперечного перерізу, розміщених у вакуумі на відстані 1 м один від одного, викликав би на кожній ділянці проводів довжиною 1 м силу взаємодії 2•10-7 ньютона (IX, ГКМВ, 1948 р.)



Моль дорівнює кількості речовини системи, яка містить стільки структурних елементів, скільки міститься атомів у вуглеці-12 масою 0,012 кг (XIV, ГКМВ, 1971 р.)

  • Моль дорівнює кількості речовини системи, яка містить стільки структурних елементів, скільки міститься атомів у вуглеці-12 масою 0,012 кг (XIV, ГКМВ, 1971 р.)

  • Кандела дорівнює силі світла в заданому напрямі джерела, що випускає монохроматичне випромінювання частотою 540-1012 Гц, енергетична сила світла якого у цьому напрямі становить 1/683 ват/стерадіан (XVI, ГКМВ, 1979 p.).



В 1791 році при введенні метричної системи метр був визначений як одна десятиміліонна частина чверті паризького меридіана.

  • В 1791 році при введенні метричної системи метр був визначений як одна десятиміліонна частина чверті паризького меридіана.

  • В 1799 році на основі вимірів частини дуги меридіана був виконаний еталон метра у вигляді платинової кінцевої міри.



З огляду на те, що ніяке вдосконалення платиноіридієвого прототипу метра не дозволяє підвищити його точність вище досягнутої в 0,1 мкм, і маючи можливість вибрати довжину хвилі випромінювання атома як природний еталон довжини, що дає точність відтворення майже на два порядки більше, ХI Генеральна конференція вирішила: метр є довжина, рівна 1 650 763,73 довжин хвиль у вакуумі випромінювання, що відповідає переходу між рівнями 2p10 5d5 атоми криптону 86.

  • З огляду на те, що ніяке вдосконалення платиноіридієвого прототипу метра не дозволяє підвищити його точність вище досягнутої в 0,1 мкм, і маючи можливість вибрати довжину хвилі випромінювання атома як природний еталон довжини, що дає точність відтворення майже на два порядки більше, ХI Генеральна конференція вирішила: метр є довжина, рівна 1 650 763,73 довжин хвиль у вакуумі випромінювання, що відповідає переходу між рівнями 2p10 5d5 атоми криптону 86.



Кінська сила (к. с.) – одиниця потужності (двигунів) 1 к. с. = 735,49875 Вт

  • Кінська сила (к. с.) – одиниця потужності (двигунів) 1 к. с. = 735,49875 Вт

  • Міліметр ртутного стовпа (мм рт. ст.) – одиниця тиску 1 мм. рт. ст. = 133 Па

  • Атмосфера фізична (атм) - одиниця тиску 1 атм = 1,01  105 Па

  • Атмосфера технічна (ат) - одиниця тиску 1 ат = 9,81  104 Па







відсоток (процент), % - одна сота значення величини (10-2);

  • відсоток (процент), % - одна сота значення величини (10-2);

  • проміле %о - одна тисячна значення величини (10-3);

  • ррт (читати "пі-пі-ем") - одна мільйонна значення величини (1 ррт —1/106= 10 -6).



- позасистемні одиниці, що визначаються як логарифм відношення двох однорідних величин

  • - позасистемні одиниці, що визначаються як логарифм відношення двох однорідних величин

  • Бел (Б),

  • дециБел (дБ),

  • октава (окт),

  • декада.



1 Бел визначається за виразом

  • 1 Бел визначається за виразом

  • тобто 100 Белам відповідає відношення (зміна) потужності у 10 разів, а одному Белу відповідає зміна потужності сигналу 100.01=1.0233 раза.



На практиці частіше використовують у десять разів меншу одиницю - дециБел

  • На практиці частіше використовують у десять разів меншу одиницю - дециБел

  • 10 дециБелам відповідає відношення (зміна) потужності у 100 разів, а одному дециБелу відповідає зміна потужності сигналу 100.1 ≈ 1.2589 раза.



(наприклад, напруги U, струму І) один дециБел є вдвічі більшим і визначається за виразом

  • (наприклад, напруги U, струму І) один дециБел є вдвічі більшим і визначається за виразом

  • Тобто зміні (відношенню) сигналу у 10 разів відповідає 20 дБ, у 100 разів - 40 дБ тощо.



- це зміна частоти вдвічі, тобто застосовується логарифм з основою 2

  • - це зміна частоти вдвічі, тобто застосовується логарифм з основою 2

  • Наприклад, три октави - це зміна частоти

  • у 23=8 разів.



- це зміна частоти у десять разів, тобто у такому разі використовується логарифм з основою 10, але без співмножника

  • - це зміна частоти у десять разів, тобто у такому разі використовується логарифм з основою 10, але без співмножника

  • Отже, наприклад, дві декади - це зміна частоти у 102=100 разів.





– умовний символ фізичної величини в даній системі величин. У загальному виді для кожної фізичної величини системи SI розмірності можуть бути записані з використанням символів:

  • – умовний символ фізичної величини в даній системі величин. У загальному виді для кожної фізичної величини системи SI розмірності можуть бути записані з використанням символів:

  • де z - вимірювана фізична величина;

  • L, M, T, I, Q, J, N – фізичні величини, прийняті за основні ( L – довжина, M – маса, T – час, I – сила струму, Q - температура, J – сила світла, N – кількість речовини);

  • α, β, γ, ε, η, λ , δ - показники ступеня, з яким основна величина входить



  • 3. Види та методи вимірювань



- це знаходження значення фізичної величини (ФВ) чи її параметра експериментально за допомогою спеціальних технічних засобів, що забезпечують порівняння величини з одиницею, а також, якщо необхідно, за допомогою виконання певних обчислювальних процедур.

  • - це знаходження значення фізичної величини (ФВ) чи її параметра експериментально за допомогою спеціальних технічних засобів, що забезпечують порівняння величини з одиницею, а також, якщо необхідно, за допомогою виконання певних обчислювальних процедур.



Принцип вимірювання - це фізичний закон, ефект, явище, на яких ґрунтується вимірювання, тобто наукова основа вимірювання.

  • Принцип вимірювання - це фізичний закон, ефект, явище, на яких ґрунтується вимірювання, тобто наукова основа вимірювання.

  • Метод вимірювання - це загальна логічна послідовність операцій засобами вимірювальної техніки, що виконують під час здійснення вимірювань згідно з певним принципом.



або, інакше, - вимірювальна процедура - послідовність операцій, які необхідно виконати з конкретними ЗВТ для вимірювання із заданою точністю певної величини згідно з методом та принципом вимірювання.

  • або, інакше, - вимірювальна процедура - послідовність операцій, які необхідно виконати з конкретними ЗВТ для вимірювання із заданою точністю певної величини згідно з методом та принципом вимірювання.

  • стосується вимірювання конкретної величини.

  • звичайно оформляється у вигляді спеціального документа, який іноді називають "Методика виконання вимірювань" (МВВ).



Об'єктами вимірювань

  • можуть бути:

  • фізичні тіла та їх системи,

  • речовини та їх стани, а

  • також пов'язані з ними фізичні явища.



Засоби вимірювальної техніки (ЗВТ)

  • вимірювальні пристрої

  • міри, вимірювальні перетворювачі, компаратори та

  • обчислювальні компоненти

  • вимірювальні засоби –

  • вимірювальні прилади,

  • вимірювальні канали,

  • вимірювальні системи



Умови вимірювань

  • Засоби вимірювальної техніки використовують у певних умовах.

  • Серед них температура довкілля, тиск, вологість, напруженість магнітного, електростатичного поля, інтенсивність електромагнітного поля, рівень завад спільного і нормального видів, рівень радіації, механічних вібрацій, стрясань та ударів, напруга та частота живлення, певне просторове положення ЗВТ тощо.



Експериментатор

  • займає активну позицію і може впливати на перебіг вимірювань,

  • він контролює умови вимірювань, вносить поправки, часто здійснює запис результатів вимірювань та їх опрацювання, робить висновки про необхідність додаткових вимірювань чи опрацювань результатів.



Опрацювання результатів

  • Дуже часто значення шуканих величин (параметрів) об'єкта досить важко, а іноді і неможливо знайти за допомогою прямих вимірювань, тобто отримати їх значення за показами приладів.

  • У такому разі вимірюють інші величини, які є доступними для прямого вимірювання. Далі, встановлюючи відповідні залежності між безпосередньо виміряними і шуканими величинами, знаходять значення останніх.



  • 4.Класифікація вимірювань









кожне вимірювання повинно передбачати порівняння розміру вимірюваної величини з розміром величини, що відтворюється мірою. Тому в методах безпосереднього оцінювання наявність міри та операції порівняння обов'язкові.

  • кожне вимірювання повинно передбачати порівняння розміру вимірюваної величини з розміром величини, що відтворюється мірою. Тому в методах безпосереднього оцінювання наявність міри та операції порівняння обов'язкові.

  • Однак для засобів вимірювань, зокрема вимірювальних приладів, міра виступає не як незалежний засіб вимірювальної техніки зі своїми нормованими метрологічними характеристиками, а тільки як складова частина, елемент приладу.





ґрунтуються на обов'язковому використанні міри та пристрою порівняння (компаратора) як окремих ЗВТ і, якщо необхідно, вимірювальних перетворювачів, а значення вимірюваної величини встановлюють за показами міри при відповідному спрацюванні компаратора

  • ґрунтуються на обов'язковому використанні міри та пристрою порівняння (компаратора) як окремих ЗВТ і, якщо необхідно, вимірювальних перетворювачів, а значення вимірюваної величини встановлюють за показами міри при відповідному спрацюванні компаратора



компенсаційний метод вимірювання

  • компенсаційний метод вимірювання

  • нульовий метод вимірювання

  • метод протиставлення







У вимірюванні беруть безпосередню участь як вимірювальний прилад, так і міра, а результат вимірюваної величини визначають за показами міри і приладу

  • У вимірюванні беруть безпосередню участь як вимірювальний прилад, так і міра, а результат вимірюваної величини визначають за показами міри і приладу

  • Такі методи ще називають методами неповного зрівноважування та різницевими (диференційними) методами.









- вимірювання величин без перетворення їх роду й використання відомих залежностей. При прямих вимірюваннях фізичної величини її значення знаходять безпосередньо з експерименту:

  • - вимірювання величин без перетворення їх роду й використання відомих залежностей. При прямих вимірюваннях фізичної величини її значення знаходять безпосередньо з експерименту:

  • шляхом порівняння вимірюваної величини з мірою;

  • за допомогою вимірювального приладу, який проградуювано у відповідних одиницях вимірів.

  • Приклади: довжина - метром, маса - гирями, струм - амперметром і т.п.





– вимірювання, у яких значення однієї чи декількох вимірюваних величин знаходять після перетворення її роду або з обчисленнями за відомими залежностями їх від декількох величин аргументів, що отримані в результатами прямих вимірювань. Непрямі вимірювання проводять у випадках, коли:

  • – вимірювання, у яких значення однієї чи декількох вимірюваних величин знаходять після перетворення її роду або з обчисленнями за відомими залежностями їх від декількох величин аргументів, що отримані в результатами прямих вимірювань. Непрямі вимірювання проводять у випадках, коли:

  • прямі вимірювання неможливі,

  • прямі вимірювання занадто дорогі або складні,

  • непрямі вимірювання дають більше точний результат.





переважно використовують для знаходження функціональних залежностей між декількома фізичними величинами, в найпростішому випадку між двома –X та Y

  • переважно використовують для знаходження функціональних залежностей між декількома фізичними величинами, в найпростішому випадку між двома –X та Y











вимірювання величини, яку можна вважати незмінною за час вимірювання, або характеристики зміни величини відповідають динамічним властивостям ЗВТ.

  • вимірювання величини, яку можна вважати незмінною за час вимірювання, або характеристики зміни величини відповідають динамічним властивостям ЗВТ.

  • Наприклад, вимірювання діаметра, довжини, маси стрижня.



вимірювання величини, яка змінюється протягом вимірювального експерименту або характеристики зміни цієї величини не відповідають динамічним властивостям ЗВТ.

  • вимірювання величини, яка змінюється протягом вимірювального експерименту або характеристики зміни цієї величини не відповідають динамічним властивостям ЗВТ.

  • Наприклад, вимірювання температури під час розігріву пічки (змінюється вимірювана величина - температура)





у метрологічних установах під час досліджень ЗВТ, створення нових методик вимірювань, під час метрологічних випробувань, контролю, атестації та експертиз при передаваннях розмірів одиниць фізичних величин тощо.

  • у метрологічних установах під час досліджень ЗВТ, створення нових методик вимірювань, під час метрологічних випробувань, контролю, атестації та експертиз при передаваннях розмірів одиниць фізичних величин тощо.

  • Такі вимірювання здійснюються відповідно до строго регламентованих рекомендацій, сформульованих у відповідних нормативних документах, що часто мають статус стандартів





Схожі:

Л1 Основи метрології iconТема №2
Заняття № Закони розподілу випадкових величин, які застосовуються в метрології
Л1 Основи метрології iconЖиття і творчість Д.І. Менделєєва
Д. І. Менделєєв автор більш ніж 500 наукових праць по хімії, фізиці, метрології, повітроплаванню, економіці, народній освіті, народонаселенню...
Л1 Основи метрології iconОснови рівні та паралельні многокутники Основи рівні та паралельні многокутники
Означення: Піраміда наз правильною, якщо основою є правильний многокутник, а основою перпендикуляра, проведеного з вершини піраміди...
Л1 Основи метрології iconПерші ознаки давали: Перші ознаки давали
Пірамідою називається многогранник, який складається з плоского многоугокутника основи піраміди, точки, яка не лежить у площині основи,...
Л1 Основи метрології iconПлан відносини, які регулюються адміністративним правом
Основи адміністративного права. Правові основи управління в системі охорони здоров’я
Л1 Основи метрології iconСпецкурс “Основи баз даних” Розділ Основи мови запитів Повторення
Результатом виконання будь-якого вибіркового запиту є віртуальна таблиця, що існує нетривалий час, поки ви її не закриєте
Л1 Основи метрології iconДержавний стандарт України; державний стандарт України; галузевий стандарт; технічні умови
Державним комітетом України по стандартизації, метрології і сертифікації і реєструються в Державному комітеті державних стандартів:...
Л1 Основи метрології iconЛекція №2 тема: основи адміністративного права І правові основи управління в системі охорони здоров’я україни
Основи адміністративного права І правові основи управління в системі охорони здоров’я україни
Л1 Основи метрології iconЛекція №2 тема: основи адміністративного права І правові основи управління в системі охорони здоров’я україни
Основи адміністративного права І правові основи управління в системі охорони здоров’я україни
Л1 Основи метрології iconОснови потенціювання Основи потенціювання
Потенціювання це особливий процес виготовлення гомеопатичних препаратів, ведучих до посилення їх терапевтичної активності

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка