Стародавні латиняни називали частку particula. У нашій мові термін частка з'являється тільки з 1926-ого року. Закріпив його «Український правопис»


НазваСтародавні латиняни називали частку particula. У нашій мові термін частка з'являється тільки з 1926-ого року. Закріпив його «Український правопис»
Дата конвертації12.04.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации





Стародавні латиняни називали частку particula . У нашій мові термін частка з'являється тільки з 1926-ого року. Закріпив його «Український правопис».

  • Стародавні латиняни називали частку particula . У нашій мові термін частка з'являється тільки з 1926-ого року. Закріпив його «Український правопис».





Самостійно членом речення частка не виступає. Формотворчі частки можуть брати участь у створенні форм дієслова.

  • Самостійно членом речення частка не виступає. Формотворчі частки можуть брати участь у створенні форм дієслова.

  • МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ЧАСТКИ:

  • Частка - незмінне слово. Формотворчі частки беруть участь у творенні форм дієслова.



вони служать для творення:

  • вони служать для творення:

  • зворотної форми дієслова (-сь, -ся: повертався я запізно);.

  • наказового способу (хай, нехай: нехай пройду я крізь вогонь);

  • умовного способу б, би: хіба став би я за це братися);

  • найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників (най-: найкрасивіша земля).



поєднуючись з іншими словами, служать для творення нових слів

  • поєднуючись з іншими словами, служать для творення нових слів

  • у такій ролі виступають частки ні-, де-, дехто, аби-, будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна-, завгодно, -би, -б, -же, -ж, не-, ні-, де-, аби-, абихто: дехто тут проти?





  • вказівні (це, ось, оце, он, ген, осьде, то, ото);

  • означальні (прямо, майже, саме, якраз, справді, точно, просто);

  • видільні (лише, навіть, хоч би, тільки, хоча б, аж, уже, -таки, і, й, та (у ролі часток), бо, же);

  • власне модальні (виражають непевненість, сумнів, припущення: ледве чи, мовляв, навряд чи, ой, ну, чи не);

  • стверджувальні (еге, так, авжеж, аякже, атож);

  • заперечні (ні, ані, не);

  • питальні (чи, хіба, що за, невже);

  • спонукальні (нехай, хай, ну, давай, бодай);

  • емоційно- експресивні частки (увиразнюють емоційну оцінку висловлювання): який, як, що то за, що за).



  • 1. Частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- у складі будь-якої частини мови (крім сполучників прислівникового типу): абищо, абихто, анітрохи, аніскільки, деколи, щосили, щонайкращий.

  • 2. Частки би(б), то, що в складі сполучників: щоб, якби, немовбито, нібито, і частка же(ж) у складі стверджувальних часток авжеж, атож.

  • 3. Частка -ся(сь) у зворотних дієсловах та у складі займенників і прислівників: навчається, будується, хтось, якийсь, десь, колись.

  • 4. Частка не, коли вона виступає у складі будь-якої частини мови у ролі префікса і, отже, слово без не не вживається: невільник, негода, недуга, нежить, немовля, ненависть, неук — іменники; невгасимий, непохитний, незліченний, невпинний, невсипущий, ненависний — прикметники; невдoвзі, невпинно, невинно, незабаром, непорушно, несамовито, несказанно — прислівники.



  • 1. Частка що в сполуках: дарма що, тільки що, хіба що, що ж до.

  • 2. Частка не зі словом, з яким вона не становить одного поняття, а є лише запереченням: Не доля вирішує, людина творить свою долю.

  • 3. Частка не з дієсловами і дієприкметниками, які виступають у функції присудків, з дієслівними формами на -но, -то й дієприслівниками: не поспішаючи; підлога не вимита; кімнату не прибрано.

  • 4. Частка не з числівниками, займенниками і прислівниками займенникового походження, а також з прийменниками і сполучниками: не два, не сьомий; не ти, не цей; не інакше, не так; не раз.







  • 1. Частки бо, но, то, от, таки, то, коли вони виділяють значення окремого слова: іди-бо, давай-но, тільки-но, як-от, так-от, отакий-то, стільки-то, там-то, якось-то, все-таки, так-таки.

  • 2. Компоненти будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна- і под. у складі займенників і прислівників: хто-небудь, будь-хто, казна-що, хтозна-який.

  • 3. Частка не, вживана як префікс в іменниках — власних назвах: не-Європа, але в загальних назвах — разом: неістота, нелюдина.

  • Але формотворчі частки хай, нехай, би (б), же(ж) завжди пишуться окремо від інших слів: хай пише, нехай скаже, зробила б, опрацювала б, сказав би; ходи ж зі мною.

  • Окремо пишуться і частки то, це, вживані із значенням вказівності або визначальності: На що то одній людині стільки грошей? Чи це вже й пожартувати не можна?



Вправа 1. Запишіть слова разом, окремо чи через дефіс. Поясніть написання часток з іншими частинами мови.

  • Вправа 1. Запишіть слова разом, окремо чи через дефіс. Поясніть написання часток з іншими частинами мови.

  • Аби/хто, де/який, чи/мало, що/найкраще, як/раз, ані/трохи, будь/що, все/таки, де/з/чим, що/до, що/ж/до, будь/з/ким, хто/зна/в/якому, казна/як, де/небудь, як/от, аби/то, все/ж, будь/де, де/б/то/не/було, звідки/небудь, що/то/за, чий/небудь, хіба/що, от/таки, або/що, не/мов/би/то, ні/би, ато/ж, а/як/же, а/вже/ж, тако/ж.



1. Як швидко дні легкі промчали! (Володимир Сосюра). 2. Що за золота у вас дитина! (А. Тесленко). 3. Я ж розжилася на власний імідж (О. Забужко). 4. В небесах цвіте хмарина лиш єдина, лиш єдина (Я. Перебийніс). 5. Лишилося тільки десять хвилин (М. Коцюбинський).

  • 1. Як швидко дні легкі промчали! (Володимир Сосюра). 2. Що за золота у вас дитина! (А. Тесленко). 3. Я ж розжилася на власний імідж (О. Забужко). 4. В небесах цвіте хмарина лиш єдина, лиш єдина (Я. Перебийніс). 5. Лишилося тільки десять хвилин (М. Коцюбинський).



  • 1. Хай тішать серце рідний степ, зелена стежка (П. Перебийніс). 2. А як я легко б полетів над рідною землею! (Олександр Олесь). 3. Сонце таке прозоре, що його не помітять навіть (М. Бажан). 4. Хіба не бачите, як небо голубіє? (Олександр Олесь). 5. То не вогнем палає кущ калини, то на вітрах душа моя горить (М. Гурець).





  • Запишіть слово. Визначте частину мови слова.

  • Визначте розряд за значенням: частка смислова, модальна, словотворча чи формотворча.

  • Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).



Схожі:

Стародавні латиняни називали частку particula. У нашій мові термін частка з\Програма на український мові, дуже зручна у використанні. Програмне забезпечення розроблено в мові програмування C# з застосуванням середовища Visual Studio 2008

Стародавні латиняни називали частку particula. У нашій мові термін частка з\Світ, в якому ми живемо (матеріали для години спілкування) Ти найпрекрасніше в світі, Чорне море моє…
Чорне море в минулому мало різні назви: стародавні греки називали його Понт-Аксинським (негостинне море), а після успішної колонізації...
Стародавні латиняни називали частку particula. У нашій мові термін частка з\9 березня 1814 року в селі 9 березня 1814 року в селі
Хлопчик ріс мовчазний, замислений. Не тримався хати, а все блукав десь за вигоном. За що його називали в сім’ ї "малим приблудою"...
Стародавні латиняни називали частку particula. У нашій мові термін частка з\Основні річкові басейни України Що Ви знаєте про
На мові осетин, це слово і сьогодні означає "падаюча вода". Слов'яни по доброму називали Славутичем
Стародавні латиняни називали частку particula. У нашій мові термін частка з\Повідомлення та Звіт щодо досягнень. Працює Національний електронний реєстр з 28 жовтня 2008 року після успішного підключення до Міжнародного Журналу Трансакцій (Go-live процес)
...
Стародавні латиняни називали частку particula. У нашій мові термін частка з\Повідомлення та Звіт щодо досягнень. Працює Національний електронний реєстр з 28 жовтня 2008 року після успішного підключення до Міжнародного Журналу Трансакцій (Go-live процес)
...
Стародавні латиняни називали частку particula. У нашій мові термін частка з\Улас Самчук – український Гомер Перші літературні проби
Перше оповідання «На старих стежках» опублікував у 1926 році у варшавському журналі «Наша бесіда»
Стародавні латиняни називали частку particula. У нашій мові термін частка з\Постанова кму від 20. 04. 11 року Постанова кму
З 1 вересня 2012 року в загальноосвітніх навчальних закладах України іноземна мова буде обов’язковою для вивчення з 1-ого класу
Стародавні латиняни називали частку particula. У нашій мові термін частка з\Зубков М. Г. Сучасний український правопис: Комплексний довідний. 10-е вид., випр. і допов
Далеко, собаку, брехливу,чути. Б`ють, слухають, брехню, а, брехунів. Робить, брехня, і, недругом, приятеля. Правди, два, однієї,...
Стародавні латиняни називали частку particula. У нашій мові термін частка з\1819 батько Бальзака залишив службу без пенсії і Оноре, того самого року отримавши диплом юриста, змушений був заробляти собі на хліб. Професія адвоката його не приваблювала. Він мріяв про письменницьку діяльність
Народився Бальзак у місті Тур 20 травня 1799. Дід його був селянином, а батько «вийшов у люди» і перетворився з «Бальса» на «Бальзака»,...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка