Правила змішування препаратів інсуліну


НазваПравила змішування препаратів інсуліну
Дата конвертації17.02.2013
Розмір445 b.
ТипПравила


Клінічна фармакологія засобів, що регулюють метаболічні процеси


Препарати інсуліну



Правила змішування препаратів інсуліну

  • 1. Не змішують кристалічні цинк-інсуліни 3 групи (ultralente) з простими інсулінами, тому що надлишок Zn2+ частково перетворює простий інсулін на пролонгований. При цьому сповільнюється його всмоктування і подовжується латентний період. Інсуліни цих груп необхідно вводити окремо, використовуючи різні місця для ін’єкції.

  • 2. Інсулін-цинк-суспензії не змішують з препаратами, які містять фосфати, тому що утворюється фосфат цинку, що зменшує тривалість дії цинк-інсулінів.

  • 3. Не змішують в одному шприці інсуліни з різним значенням рН. Зокрема, кислі інсуліни короткої дії несумісні з НПХ- інсулінами, а сурфен-інсуліни – з нейтральними препаратами короткої дії.



Покази до застосування препаратів інсуліну:

  • У хворих на цукровий діабет:

  • 1. абсолютно показаний при діабетичній комі та прекомі

  • 2. цукровий діабет І типу, якщо дієтотерапія та інші цукрознижувальні засоби не дають необхідного ефекту

  • 3. при діабеті будь-якого типу, якщо він супроводжується ускладненнями (кетоацидозом, приєднанням інфекції, гангреною)

  • 4. хірургічні втручання, вагітність

  • Інші випадки:

  • 5. при тривалих виснажливих захворюваннях

  • 6. при хворобах серця, печінки, нирок разом з глюкозою або у складі поляризуючої суміші

  • 7. шокова терапія шизофренії



Варіанти інсулінотерапії: традиційна та інтенсивна

  • Традиційна інсулінотерапія: пристосування способу життя і харчування хворого до жорстко встановленої дози інсуліну. Найпростіший її варіант – це призначення стандартних сумішей короткого та NPH-інсуліну у вигляді двох ін’єкцій: 2/3 дози перед сніданком, 1/3 – перед вечерею.

  • Переваги: простота проведення, не треба часто контролювати глікемію, контроль можливий за рівнем глюкозурії

  • Недоліки: гіперінсулінемія, яка потребує додаткових прийомів їжі, більший ризик гіпоглікемії, більша частота пізніх ускладнень цукрового діабету, погана компенсація рівня цукру



Інтенсивна (базисно-болюсна) інсулінотерапія: щоденний підбір дози інсуліну здійснює сам пацієнт на основі вимірювання рівня глікемії за допомогою глюкометра. Використовують двічі на добу інсулін середньої тривалості дії (для створення базального рівня гормону) та перед сніданком, обідом та вечерею додатково вводять інсулін короткої дії (імітація болюсної фізіологічної секреції інсуліну у відповідь на прийом їжі).

  • Інтенсивна (базисно-болюсна) інсулінотерапія: щоденний підбір дози інсуліну здійснює сам пацієнт на основі вимірювання рівня глікемії за допомогою глюкометра. Використовують двічі на добу інсулін середньої тривалості дії (для створення базального рівня гормону) та перед сніданком, обідом та вечерею додатково вводять інсулін короткої дії (імітація болюсної фізіологічної секреції інсуліну у відповідь на прийом їжі).

  • Переваги: ефективна компенсація глікемії, більш ліберальна дієта (не можна вживати лише легкозасвоювані вуглеводи та алкоголь, гнучкий денний розпорядок, зниження ризику розвитку пізніх ускладнень)

  • Недоліки: необхідний постійний контроль глікемії, навчання хворого (додаткові витрати), часто легкі гіпоглікемії



УСКЛАДНЕННЯ ІНСУЛІНОТЕРАПІЇ ДІАБЕТУ

  • гіпоглікемічна кома

  • алергія

  • ліподистрофія

  • резистентність до препарату (добова потреба в інсуліні зростає до 200 ОД і вище)

  • ЇЇ причини:

  • а) утворення антитіл до інсуліну,

  • б) підсилення зв’язування його білками плазми,

  • в) зниження чутливості рецепторів до інсуліну,

  • г) ожиріння,

  • д) підвищення рівня контрінсулярних гормонів,

  • е) псевдорезистентність – здійснення його ін’єкцій у місця ліподистрофії (значне погіршання всмоктування препарату).



ЛІКУВАННЯ ГІПЕРГЛІКЕМІЧНОЇ КЕТОАЦИДОТИЧНОЇ КОМИ

  • 1. введення інсуліну

  • внутрішньовенно краплинно з розрахунку 0,1 ОД/кг маси хворого за годину

  • Глікемію не знижують швидше, ніж на 5 ммоль/л/год, інакше можна спровокувати набряк мозку.

  • Рівень глікемії досліджують кожні 30-60 хвилин.

  • 2. ліквідація дегідратації та гіповолемії:

  • внутрішньовенне краплинне введення рідин:

  • 0,9 % NaCl (краще – розчин Рінгера)

  • при зниженні глікемії до рівня менше 14 ммоль/л 0,9 % NaCl заміняють на 5-10 % розчин глюкози

  • 3. корекція ацидозу – розчин натрію гідрокарбонату

  • ( при рН менше 7,1)

  • 4. корекція електролітних зрушень: через 2 год від початку лікування починають внутрішньовенне краплинне введення КСІ в дозі 2 г/год під постійним контролем каліємії.

  • 5. симптоматичне лікування: для корекції артеріального тиску можливе введення лише мезатону, оскільки інші адреноміметики стимулюють глікогеноліз і збільшують рівень цукру в крові.



ЛІКУВАННЯ ГІПОГЛІКЕМІЧНОЇ КОМИ

  • Внутрішньовенне струменеве введення 20-50 мл 40 % розчину глюкози

  • Якщо стан не покращується, то через 10-20 хв ін’єкцію повторюють

  • При відсутності ефекту переходять на внутрішньовенну крапельну інфузію 5 % розчину глюкози

  • Корекція артеріального тиску і стимуляція глікогенолізу – адреналіну гідрохлорид

  • Профілактика і лікування набряку мозку – маніт, глюкокортикостероїди



Похідні сульфонілсечовини – 4 покоління (генерації)

  • І толбутамід (бутамід), хлорпропамід(діабінез) карбутамід(букарбан)

  • ІІ – глібенкламід (манініл),гліклазид( діабетон),гліквідон (глюренорм)

  • ІІІ – глімепирид (амарил)

  • ІV – репаглінід ,натеглінід



Механізм дії похідних сульфонілсечовини

  • блокада АТФ-залежних К+ -каналів -клітин острівців Лангерганса – деполяризація мембран -клітин – відкривання потенціалзалежних Са2+-каналів – збільшення поступлення Са2+ всередину -клітин – активація виділення інсуліну

  • Подібний механізм відповідає за секрецію інсуліну під впливом глюкози. Але у цьому випадку сигналом для закриття К +-каналів служить збільшення співвідношення АТФ/АДФ, що викликане внутрішньоклітинним метаболізмом глюкози. Таким чином, похідні сульфонілсечовини імітують сигнал підвищеної концентрації цукру в крові



Покази до застосування похідних сульфонілсечовини

  • цукровий діабет 2 типу за умови:

  • а) якщо вичерпані всі можливості дієтотерапії

  • б) якщо діабет діагностований після

  • 40 років;

  • в) якщо пацієнт хворіє на діабет не більше 10 років;

  • г) якщо немає ускладнень



Класифікація бігуанідів

  • Фенілетилбігуаніди (фенформін)

  • 2. Бутилетилбігуаніди

  • (буформін-глібутид)

  • 3. Диметилбігуаніди

  • (метформін – глюкофаг)



Механізм дії бігуанідів

  • Механізм цукрознижувальної дії бігуанідів – вплив на периферичні тканини:

  • 1. підсилення дії ендогенного інсуліну внаслідок збільшення кількості та чутливості інсулінових рецепторів

  • 2. зменшення всмоктування глюкози в кишечнику, блокада глюконеогенезу

  • 3. збільшення синтезу глікогену у печінці

  • 4. підсилення метаболізму глюкози до стадії лактату у м’язах

  • Бігуаніди гальмують ліпогенез та стимулюють ліполіз, що веде до зменшення маси тіла в огрядних хворих



Інгібітори α-глюкозидаз

  • Акарбоза (глюкобай) – псевдосахарид.

  • Конкурує з травними ферментами (цукразою, мальтазою, декстразою), сповільнюючи ферментування і всмоктування ди-, оліго- і поліцукрів.

  • Це зменшує постпрандіальну гіперглікемію.

  • Найбільш ефективний при ізольованій постпрандіальній гіперглікемії і нормальному вмісті цукру натще.

  • Побічні ефекти: метеоризм, діарея



Прандіальні регулятори глікемії

  • Репаглінід, натеглінід

  • Стимулюють секрецію інсуліну (подібно до похідних сульфонілсечовини), але діють на інший рецептор.

  • Діють тільки при концентрації цукру > 5 ммоль/л.

  • Дія починається через 5-10 хв. Після прийому, тому приймається під час їжі. Пікова концентрація – через 3 год.



Тіазолідиндіони

  • Піоглітазон, розиглютазон.

  • Підвищують чутливість тканин до інсуліну.

  • На відміну від бігуанідів впливають на транскрипцію генів, що відповідають за передачу ефектів інсуліну в клітинах, отже діє повільно.

  • Не викликають гіпоглікемії, можна поєднувати з інсуліном і іншими цукрознижувальними препаратами.

  • Призначають 1 раз на день незалежно від прийому їжі.

  • В процесі лікування потрібно контролювати активність печінкових ферментів.



Клінічна фармакологія препаратів гормонів щитоподібної залози



Препарати гормонів щитоподібної залози



Антитироїдні засоби

  • Пригнічують продукцію ТТГ

  • - йод

  • - дийодтирозин (дитирин)

  • Пригнічують синтез гормонів у щитоподібній залозі

  • - мерказоліл

  • - пропілтіоурацил

  • Порушують поглинання І2 щитоподібною залозою

  • - калію перхлорат

  • Руйнують клітини фолікулів щитоподібної залози

  • - радіоактивний йод (І131)



Клінічна фармакологія кальцитоніну

  • Виробляється парафолікуярними клітинами щитоподібної залози, вилочкової та паращитоподібної залоз у відповідь на підвищення кальцію у крові

  • Гальмує процес кісткової резорбції, сприяє переходу кальцію та фосфатів із крові у кісткову тканину

  • Препарати- кальцитрин(свинячий), міакальцик(синтетичний)

  • Покази – хвороба Педжета, остеопороз різної етіології, при лікуванні переломів, остеомієліту, парадонтозу, гіпервітамінозу Д, нефрокальцинозу



Клінічна фармакологія препаратів гіпоталамуса і гіпофіза

  • Гіпоталамічні гормони:СТРГ(серморелін),СІГ(соматостатин), ТРГ(протирелін),ГРГ(гонадорелін), КРГ,ПІГ

  • Вищеназвані гормони регулюють секрецію тропних гормонів передньої долі гіпофізу



Препарати гормонів передньої долі гіпофізу

  • Соматотропін, тиротропін, кортикотропін, гонадотропіни(фолікулостимулючий, лютеїнізуючий), пролактин



Препарати гормонів задньої долі гіпофізу

  • Окситоцин – має стимулюючий вплив на мускулатуру матки, може підвищувати секрецію молока. Застосовують для стимуляції пологів, для зупинки післяпологових кровотеч, іноді для стимуляції лактації.

  • Вазопресин – антидіуретичний гормон,при недостатній продукції гормону розвивається нецукровий діабет(diabetes insipidus). У великих дозах стимулює мускулатуру кишківника і матки. Препарат- адіурекрин( із гіпофіза худоби, містить окситоцин та вазопресин). Застосовують для вдихання у ніс по 0,03-0,05 г 2-3 рази на день. Ефект розвивається через 15-20 хв. і триває 6-8 год. З метою замісної терапії показаний при нецукровому діабеті.Побічна дія- головний біль, > АТ, коронароспазм. Синтетичний аналог вазопресину є адіуретин СД







Клінічна фармакологія вітамінних препаратів

  • Водорозчинні вітаміни - тіамін ( В1), рибофлавін (В2), кислота нікотинова (В3 або РР),ціанокобаламін (В12), кислота фолієва (Вс), кислота пантотенова (В5), кислота пангамова (В15), кислота аскорбінова (С), рутин(Р)

  • Жиророзчинні вітаміни – вітамін А (антиксерофтальмічний), Д (антирахітичний), Е (антистерильний), К (антигеморагічний)



Види вітамінотерапії

  • Замісна – при нестачі вітамінів в організмі (авітамінозі)

  • Адаптаційна – з метою адаптації організму до тяжких умов перебування( в умовах понижених температур, горах, при значних фізичних навантаженнях та ін.)

  • Фармакодинамічна – у комплексному лікуванні хворих



Схожі:

Правила змішування препаратів інсуліну iconАвтор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
Технологічні операції, використовувані при приготуванні порошків. Загальні правила змішування складних порошків
Правила змішування препаратів інсуліну iconПравила оформлення наукових робіт Підготував: О. В. Кузьменко Правила оформлення наукових робіт Загальні правила оформлення документу Правила оформлення титульної сторінки
Обсяг документа від 10 до 15 друкованих сторінок, аркуші формату A4, формат файлу
Правила змішування препаратів інсуліну icon1. Вплив технологічних операцій на процес виготовлення лікарських препаратів. Вплив технологічних операцій на процес виготовлення лікарських препаратів
Крім того, у цьому випадку можна уникнути багатьох побічних ефектів лікарських препаратів на організм
Правила змішування препаратів інсуліну iconЕпідеміологія цукрового діабету
Нцд, один відповідає за порушення секреції інсуліну, другий викликає розвиток інсулінорезистентності
Правила змішування препаратів інсуліну iconПравила знаходження первісної (правила інтегрування) Правила диференціювання Правила інтегрування
Сформувати вміння знаходити первісні для функцій, користуючись таблицею первісних. Домогтися засвоєння правил знаходження первісної;...
Правила змішування препаратів інсуліну iconПравила за доповненням q порядок протестування Покарання Розташовування Правила для вітродошок Іспит-перевірка

Правила змішування препаратів інсуліну iconВеликий Арістотель, спостерігаючи за розвитком курчати, припустив, що ембріон утворюється в результаті змішування рідини,яка належала обом батькам

Правила змішування препаратів інсуліну iconКлінічна фармакологія препаратів, що впливають на систему крові Клінічна фармакологія препаратів заліза
Для прийому всередину: заліза закисного лактат, фероцерон, заліза закисного сульфат, ферум лек, гемофер, фероградумет, тардіферон,...
Правила змішування препаратів інсуліну iconЛекція №1 Тема: Загальні поняття про машини та апарати. Подрібнення, просіювання, змішування. Тверді лікарські форми. Порошки. Збори. План

Правила змішування препаратів інсуліну iconЛекція №1 Тема: Загальні поняття про машини та апарати. Подрібнення, просіювання, змішування. Тверді лікарські форми. Порошки. Збори. План


Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка