Запальні процеси щелепно-лицевої ділянки та шиї Класифікація запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки


НазваЗапальні процеси щелепно-лицевої ділянки та шиї Класифікація запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки
Дата конвертації13.04.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Класифікація запальних процесів ЩЛД. Одонтогенна інфекція, її вплив на організм. Періодонтити: етіологія, клініка, ускладнення, профілактика. Одонтогенна гранульома обличчя: клініка, лікування.


Запальні процеси щелепно-лицевої ділянки та шиї Класифікація запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки



Розвиток одонтогенних запальних процесів (за О.Г. Шаргородським)



Класифікація запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки та шиї

  • Джерело та характер інфекції

  • Одонтогенний

  • Cтоматогенний

  • Неодонтогенний

  • Специфічна інфекція



ЗАПАЛЬНІ ПРОЦЕСИ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ

  • запальні процеси щелепно-лицевої ділянки займають важливе місце в клініці гнійних хірургічних захворювань.

  • нерідкі випадки тяжкого клінічного перебігу, а також ускладнення їх у вигляді абсцесу легені, сепсису, тромбозу черепномозкових синусів, медіастиніту та ін.

  • є наслідком карієсу зубів, що дало підставу називати такі процеси одонтогенними (наприклад, одонтогенний періостит і остеомієліт, одонтогенні флегмони та ін.).



Гнійно-запальні процеси

  • у різних людей при одному й тому ж діагнозі не завжди протікають однаково, що залежить від:

  • функціонального стану центральної нервової системи;

  • імунобіологічних особливостей кожного окремо взятого організму;

  • вірулентності інфекції, яка була причиною захворювання.



Залежно від особливостей проявів хвороби розрізняють три типи реакції організму:

  • 1) нормергічна (середньонормальна);

  • 2) гіперергічна з бурхливим і швидким розвитком патологічних явищ;

  • 3) гіпоергічна — млява, пригнічена реакція.



Серед причин, які порушують середньонормальну реакцію організму, значну роль відіграє

  • сенсибілізація (алергічний стан) організму;

  • хронічні вогнища інфекції, що виникають в результаті септичного некрозу пульпи зубів.



Періодонтит – запальний процес, який уражає тканини періодонту і поширюються на прилягаючі до нього кісткові структури.

  • Періодонт – сполучнотканинне утворення, що виповнює періодонтальну щілину.

  • З однієї сторони періодонт відмежований цементом кореня зуба, а з іншої – внутрішньою компактною пластинкою.



Періодонт складається:

  • волокна ( колагенові, еластичні, ретикулярні, окситаланові );

  • клітини ( цементобласти, остеобласти, остеокласти, фібробласти, плазматичні клітини, макрофаги, тучні, а також епітеліальні );

  • міжклітинна рідина;

  • кровоносні та лімфатичні судини, нерви.



Періодонт виконує настпні функції:

  • опорно-утримувальну,

  • захисну,

  • розподілу жувального тиску,

  • пластичну,

  • сенсорну,

  • трофічну.



Залежно від клінічного перебігу, ступеня поширеності і характеру патологоанатомічних змін І. Г. Лукомський розрізняє три форми періодонтитів:

  • I. Гострі (ексудативні) періодонтити:

  • а) серозні (обмежені й розлиті);

  • б) гнійні (обмежені й розлиті).

  • II. Хронічні (проліферативні) періодонтити:

  • а) фіброзні;

  • б) гранулюючі;

  • в) гранулематозні.

  • III Загострені хронічні періодонтити.



Класифікація періодонтитів взалежності від етіологічного чинника:

  • інфекційні;

  • медикаментозні;

  • травматичні.



Класифікація періодонтитів взалежності від локалізації патологічного процесу:

  • апікальний;

  • маргінальний;

  • дифузний.



Клініка гострого серозного періодонтиту

  • нерізкий мимовільний біль,

  • посилюється при накушуванні на зуб

  • хворий відчуває, ніби зуб «виріс»

  • біль не іррадіює, і тому хворий не може вказати на уражений зуб

  • під час жування біль і посилюється

  • при зімкнених щелепах біль поступово стихає, майже повністю або значно зменшується



Об'єктивно:

  • як правило, жодних ознак набряку слизової оболонки ясен і окістя не відмічається

  • статика зуба не порушена

  • регіонарні лімфовузли (підборідні або підщелепні) незначно збільшені і слабо болючі

  • перкусія зуба супроводжується гострим болем



Лікування серозного періодонтиту

  • на початковій стадії захворювання може бути консервативне (якщо зуб становить цінність у функціональному і косметичному відношенні);

  • хворі, звичайно, звертаються до лікаря тоді, коли стадія серозного запалення вже минула і є гнійне запалення періодонту;

  • нерідко гострий гнійний періодонтит є наслідком не серозного періодонтиту, а гнійного пульпіту.



Клініка гострого гнійного періодонтиту

  • Скарги

  • різкий постійний біль, що іррадіює у вухо, скроню, око - за ходом гілок трійчастого нерва;

  • біль зменшуються від дії холодного;

  • біль посилюються від тепла;

  • зімкнути зуби неможливо, бо хворий зуб різко реагує на найменший дотик антагоніста і навіть язика;

  • хворий не може заснути, тому-що в положенні лежачи біль посилюється.



Об'єктивно:

  • вираз обличчя страдницький;

  • неспокійний (побоювання доторкнутися до зуба);

  • навколо хворого зуба ясна набряклі і трохи гіперемійовані;

  • альвеолярні підвищення згладжені;

  • навколошелепні тканини нормальні або трохи набряклі;

  • регіонарні лімфовузли збільшені і болючі під час пальпації;

  • вертикальна і горизонтальна перкусія також спричинює різку больову реакцію;

  • зуб розхитаний і рухливий.



Лікування гострих періодонтитів

  • Консервативне (створити відтік ексудату)

  • Хірургічне (екстракція зуба)



Результати та ускладнення

  • якщо лікування було правильним і своєчасним, настає повна ліквідація запальних явищ;

  • якщо ж лікування не проводилося, гнійний ексудат, не зачіпаючи кістку, проникає з періодонту безпосередньо в окістя (через лімфатичні судини та розширені проривні і гаверсові канали), зумовлюючи гострий гнійний періостит щелепи.



ХРОНІЧНИЙ ПЕРІОДОНТИТ

  • Етіологія і патогенез

  • зумовлений безперервним і тривалим інфікуванням періодонту мікрофлорою з каналу кореня зуба;

  • є наслідком гострого періодонтиту.

  • Збудниками є стрептококи, стафілококи, іноді різноманітна змішана флора.

  • Млявість, поступовість наростання явищ хронічного періодонтиту пояснюється наявністю місцевих мезенхімальних захисних механізмів у періодонті, а також мобілізацією усіх захисних засобів організму проти мікрофлори, яка поступово проникає в нього.



Контури періодонтальної щілини у нормі та при різних формах хронічного періодонтиту в ренгенівському зображенні



Хронічний фіброзний періодонтит а - рентгенограма; б- схема.



Хронічний гранулюючий періодонтит: а- рентгенограма; б- схема.



Клінічна картина хронічного гранулюючого періодонтиту.



Гранулематозний періодонтит характеризується утворенням грануляційної тканини, яка оточена сполучнотканинною ( фіброзною ) капсулою. Розміри зубної гранульоми в діаметрі до 0,5 см, а кістогранульоми – 0,5 – 1,0 см.

  • Зубні гранульоми поділяються:

  • прості – складаються з дозріваючої грануляційної тканини, яка оточена по периферії капсулою;

  • складні – відмічається розростання тяжів епітелію;

  • кістоподібні (кістогранульоми) – відмічається вакуольна дистрофія і розпад епітеліальних клітин, в результаті чого утворюється порожнина.



Класифікація гранульом повідношенню до кореня зуба:

  • апікальні;

  • апіколатеральні;

  • латеральні;

  • міжкореневі.



Хронічний грануломатозний періодонтит: а- рентгенограма; б- схема



Рентгенограма. Хронічний гранулематозний періодонтит 22 зуба.



Рентгенограма. Хронічний гранулематозний періодонтит 21 зуба.



Рентгенограма. Міжкоренева гранульома 46 зуба.



Лікування

  • Може бути консервативне або хірургічне.

  • У разі якщо консервативне лікування не показане або ж виявилось неефективним, застосовують один із хірургічних способів.



Хірургічні способи

  • видалення зуба (кореня) з наступним вишкрібанням лунки ложечкою або екскаватором;

  • резекція верхівки кореня з одночасним видаленням гранульоми;

  • видалення гранульоми (без резекції верхівки кореня);

  • реплантація зуба;

  • гемісекція та ампутація кореня;

  • коронарорадикулярна сепарація.



Видалений нижній моляр з апікальнини гранульомами.



Показання до проведення резекції верхівки кореня:

  • перелом верхньої третини кореня;

  • викривлення верхівки кореня, що не уможливлює за апікальну терапію;

  • перелом інструмента в кореневому каналі;

  • безуспішна заапікальна терапія;

  • надмірне виведення пломбу вального матеріалу за верхівку;

  • підокістні гранульоми;

  • навколокореневі кісти, в порожнині яких знаходяться верхівки коренів зубів.



Протипоказання до проведення резекції верхівки кореня:

  • пародонти;

  • гострий або загострення хронічного періодонтиту;

  • рухомість зуба;

  • оголення анатомічної шийки;

  • втягнення в патологічний процес більш як на одну третину кореня;

  • апіколатеральні та латеральні гранульоми;

  • зміна кольору кореня зуба;

  • відсутність передньої стінки альвеоли;

  • старечий вік.



Рентгенограма. Хронічний гранулематозний періодонтит 12 зуба. Зуб підготовлено до оперативного втручання.



Схема проведення операції резекції верхівки кореня нижнього однокореневого зуба.



Показання до гемісекції та ампутації коренів:

  • наявність кісткових кишень в ділянці одного з коренів премолярів та молярів;

  • пришийковий карієс одного з коренів;

  • перелом кореня зуба, вертикальний розкол зуба;

  • наявність міжкореневої гранульоми;

  • розрідження верхівки між альвеолярних перегородок після перфорації дна пульпової камери.



Протипоказання до гемісекції та ампутації коренів:

  • значний дефект кісткових тканин лунки;

  • випадки, коли зуб не являє функціональної та косметичної цінності;

  • наявність коренів, що зрослися;

  • гостре запалення слизової оболонки порожнини рота;

  • непрохідність кореневих каналів зубів, що підлягають збереженню.



Схема проведення операції гемісекції нижнього моляра.



Клінічний випадок. Після проведеної гемісекції нижнього моляра на відновлені культі виготовлено мостовидний протез.



Показання до коронарорадикулярної сепарації:

  • наявність між кореневої гранульоми невеликих розмірів;

  • перфорація дна пульпової камери з розрідженням верхівки міжкореневої перегородки.



Протипоказання до коронарорадикулярної сепарації:

  • - патологічні процеси в ділянці міжкореневої перегородки, усунення яких приведе до оголення більш як на третину довжини кореня.



Клінічний випадок. Після проведеної коронарорадикулярної сепарації на відновлені культі виготовлено штамповані коронки.



Клінічна картина хронічного гранулюючого періодонтиту в порожнині рота та підшкірної мігруючої гранульоми обличчя.



Клінічна картина підшкірної мігруючої гранульоми обличчя.



Дякую за увагу.



Схожі:

Запальні процеси щелепно-лицевої ділянки та шиї Класифікація запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки iconЗастосування прополісу при лікуванні запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки Гаврильєв Віктор Миколайович
Застосування прополісу при лікуванні запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки
Запальні процеси щелепно-лицевої ділянки та шиї Класифікація запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки iconЛекція з хірургічної стоматології для субординаторів на тему: "Проблеми знеболення та лікування запальних процесів і пухлин щелепно-лицевої ділянки." Підготував: ас. Ощипко Р. В
Проблеми знеболення та лікування запальних процесів і пухлин щелепно-лицевої ділянки
Запальні процеси щелепно-лицевої ділянки та шиї Класифікація запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки iconЛекція на тему
Лімфаденіти щелепно-лицевої ділянки: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика. Фурункули та карбункули...
Запальні процеси щелепно-лицевої ділянки та шиї Класифікація запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки iconЛекція на тему
Біологічні основи клінічної онкології. Злоякісні новоутворення щелепно-лицевої ділянки: патогенез, класифікація, передракові стани,...
Запальні процеси щелепно-лицевої ділянки та шиї Класифікація запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки iconЗа глибиною розташування: поверхневі і глибокі (що не деформують тканини)
Згідно з наявними класифікаціями гемангіоми щелепно-лицевої ділянки розподіляють таким чином: За походженням: вроджені (95-96 %)...
Запальні процеси щелепно-лицевої ділянки та шиї Класифікація запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки iconЦі вади мають такий поділ: Ці вади мають такий поділ
Незрощення тканин щелепно-лицевої ділянки, поєднані з іншими вадами (синдромами)
Запальні процеси щелепно-лицевої ділянки та шиї Класифікація запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки iconФлегмона піднижньощелепової ділянки
Абсцес іклової ямки Флегмона підочної ділянки Флегмона підочної ділянки Розміщення гнійного вогнища при абсцесі іклової ямки(а) і...
Запальні процеси щелепно-лицевої ділянки та шиї Класифікація запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки iconПоняття файлу. Поняття файлу
У файлах послідовного доступу вказівник рухається зліва направо від ділянки до ділянки
Запальні процеси щелепно-лицевої ділянки та шиї Класифікація запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки iconЛекція на тему
Невогнепальні пошкодження нижньої і верхньої щелепи: класифікація, частота, клініка, діагностика, тимчасова (транспортна) іммобілізація....
Запальні процеси щелепно-лицевої ділянки та шиї Класифікація запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки iconЗакон Ома для ділянки кола Мета уроку: З'ясувати залежність сили струму
Сила струму в ділянці ланцюга прямо пропорційна напрузі на кінцях цієї ділянки і обернено пропорційна його опору

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка